Гендуаншань, також Сичуанські Альпи або Сино-Тибетські гори (кит. трад. 橫斷山脈, спр. 横断山脉, піньїнь: Héngduàn Shānmài, буквально «поперечно розламані гори», англ. Hengduan Mountains) — це група гірських хребтів у південно-західному Китаї та на півночі М'янми, що з'єднують південно-східні частини Тибетського нагір'я з платом Юньнань-Гуйчжоу.
англ. Hengduan Mountains | ||||
Гора Гунгашань, гори Гендуаншань | ||||
Країна | КНР, М'янма | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 800 000 км2 | |||
Довжина | 900 км | |||
Ширина | 400 км | |||
Найвища точка | Гунгашань | |||
- розташування | Гарцзе-Тибетська автономна префектура, Сичуань, Китай | |||
- координати | 29°35′45″ пн. ш. 101°52′45″ сх. д. / 29.59583° пн. ш. 101.87917° сх. д. | |||
- висота | 7556 м | |||
Гірські хребти | , , , | |||
Вершини | Гунгашань (7556 м); Сигунян (6250 м); (6224 м); (6204 м); (6168 м); Юйлунсюешань (5596 м) | |||
Гендуаншань | ||||
Гендуаншань у Вікісховищі |
Географія
Гори Гендуаншань — головним чином великі гірські хребти, які простяглись з півночі на південь, і відокремлюють низовини в північній частині М'янми від низовин Сичуанського басейну. Ці хребти характеризуються значним вертикальним рельєфом, що утворився від зіткнення Індійського субконтиненту з Євразійською плитою, який порізаний ущелинами річищ великих річок (глибина ущелин сягає 3000 м), що стікають зі східної частини Тибетського плато. Ці річки, Янцзи, Меконг і Салуїн, визнані як об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Три паралельні річки».
Гори Гендуаншань охоплюють велику західну частину сучасної провінції Сичуань, а також північно-західну частину провінції Юньнань, найсхідніші частини Тибетського автономного району, і досягають південної частини провінції Цинхай. Крім того, деякі східні райони штату Качин у сусідній М'янмі вважаються частиною групи Гендуаншань. Гори Гендуаншань приблизно простяглися з півночі на південь на 900 кілометрів, від 33° до 25° пн. ш. Залежно від обсягу визначення, гори Гендуаншань також приблизно простяглися з заходу на схід на 400 кілометрів — від 98° до 102° сх. д. Територія, що охоплює ці хребти, приблизно відповідає історичній області, яка відома як Кам.
У горах поширені гірські субальпійські хвойні ліси, які є палеарктичним екорегіоном у біомі з помірними хвойними лісами, що охоплюють частину гір.
Див. також
Примітки
- Gongga Shan, China. [d], (англ.). Процитовано 05-10-2018.
Посилання
- Сіно-Тибетські гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Biodiversity of the Hengduan Mountains and adjacent areas of south-central China [ 11 квітня 2017 у Wayback Machine.] — дослідний проєкт Гарвардського університету
- PBS NOVA's First Flower discusses botanical diversity in the Hengduan Shan [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- The 26 mountains of Yunnan [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Сино-Тибетські гори // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genduanshan takozh Sichuanski Alpi abo Sino Tibetski gori kit trad 橫斷山脈 spr 横断山脉 pinyin Hengduan Shanmai bukvalno poperechno rozlamani gori angl Hengduan Mountains ce grupa girskih hrebtiv u pivdenno zahidnomu Kitayi ta na pivnochi M yanmi sho z yednuyut pivdenno shidni chastini Tibetskogo nagir ya z platom Yunnan Gujchzhou Genduanshan kit trad 橫斷山脈 angl Hengduan Mountains Gora Gungashan gori Genduanshan Gora Gungashan gori Genduanshan Krayina KNR M yanma Plosha 800 000 km2 Dovzhina 900 km Shirina 400 km Najvisha tochka Gungashan roztashuvannya Garcze Tibetska avtonomna prefektura Sichuan Kitaj koordinati 29 35 45 pn sh 101 52 45 sh d 29 59583 pn sh 101 87917 sh d 29 59583 101 87917 visota 7556 m Girski hrebti Vershini Gungashan 7556 m Sigunyan 6250 m 6224 m 6204 m 6168 m Yujlunsyueshan 5596 m Genduanshan Genduanshan u VikishovishiGeografiyaHvojni lisi u gorah Genduan Gori Genduanshan golovnim chinom veliki girski hrebti yaki prostyaglis z pivnochi na pivden i vidokremlyuyut nizovini v pivnichnij chastini M yanmi vid nizovin Sichuanskogo basejnu Ci hrebti harakterizuyutsya znachnim vertikalnim relyefom sho utvorivsya vid zitknennya Indijskogo subkontinentu z Yevrazijskoyu plitoyu yakij porizanij ushelinami richish velikih richok glibina ushelin syagaye 3000 m sho stikayut zi shidnoyi chastini Tibetskogo plato Ci richki Yanczi Mekong i Saluyin viznani yak ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Tri paralelni richki Gori Genduanshan ohoplyuyut veliku zahidnu chastinu suchasnoyi provinciyi Sichuan a takozh pivnichno zahidnu chastinu provinciyi Yunnan najshidnishi chastini Tibetskogo avtonomnogo rajonu i dosyagayut pivdennoyi chastini provinciyi Cinhaj Krim togo deyaki shidni rajoni shtatu Kachin u susidnij M yanmi vvazhayutsya chastinoyu grupi Genduanshan Gori Genduanshan priblizno prostyaglisya z pivnochi na pivden na 900 kilometriv vid 33 do 25 pn sh Zalezhno vid obsyagu viznachennya gori Genduanshan takozh priblizno prostyaglisya z zahodu na shid na 400 kilometriv vid 98 do 102 sh d Teritoriya sho ohoplyuye ci hrebti priblizno vidpovidaye istorichnij oblasti yaka vidoma yak Kam U gorah poshireni girski subalpijski hvojni lisi yaki ye palearktichnim ekoregionom u biomi z pomirnimi hvojnimi lisami sho ohoplyuyut chastinu gir Div takozhGlobal 200PrimitkiGongga Shan China d angl Procitovano 05 10 2018 PosilannyaSino Tibetski gori Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biodiversity of the Hengduan Mountains and adjacent areas of south central China 11 kvitnya 2017 u Wayback Machine doslidnij proyekt Garvardskogo universitetu PBS NOVA s First Flower discusses botanical diversity in the Hengduan Shan 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The 26 mountains of Yunnan 6 travnya 2017 u Wayback Machine Sino Tibetski gori Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros