Juniperus indica (яловець чорний) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
Juniperus indica | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Рід: | Яловець (Juniperus) |
Вид: | J. indica |
Біноміальна назва | |
Juniperus indica Bertoloni, 1862 |
Поширення, екологія
Країни проживання: Бутан; Китай (Сичуань, Тибет, Юньнань); Індія (Гімачал-Прадеш, Сіккім, Уттар-Прадеш); Непал; Пакистан. Росте у верхніх гірських хвойних лісах і рідколіссях в чистих насадженнях, або разом з, Abies, Pinus, Cupressus torulosa, чи в субальпійських лісах Betula, до альпійських пусток і лук і в голих моренах і осипах білосніжних зон. Висотний діапазон становить від 3600 м до 4800 м над рівнем моря. Як підлісок чагарнику або дерева у хвойному лісі часто супроводжується Juniperus squamata, Rhododendron, Rosa, Cotoneaster. Вище лінії дерев може утворювати ялівцево-рододендронові зарості, або рости розкидано по моренах та осипових схилах граніту або гнейсу або іншого метаморфічних кислих порід, на найбільших висотах виключно на пд. схилах. Клімат від високогірного до високогірного з вираженою фазою мусонів, які приносять сильні опади (в основному сніг) з травня по жовтень.
Морфологія
Це кущі випростані або розлогі, до 2 м, рідко невеликі дерева, дводомні. Листки як лускаті так і голчасті; голчасте листя зазвичай присутнє на молодих деревах, росте по 3, за зростанням, 3–8 мм, вершини загострені; лускоподібне листя ромбічне, 1.2–2 мм, довгасте або лінійне, верхівці тупі. Пилкові шишки майже кулясті або яйцюваті, 2–3 мм. Шишки стоячі, чорно-коричневі, майже кулясті або яйцюваті, 6–13 × 5–8 мм, з 1 (або 2) насінинами. Насіння яйцеподібне, злегка сплюснуте, 5–6 × ≈ 4 мм, гладке або трохи хребтоподібне.
Використання
Ймовірно, рідко зустрічається в культивуванні. У Гімалаях деревина використовується як паливо, гілки і листки спалюються як фіміам в буддійських храмах.
Загрози та охорона
Надмірне використання пасовищ може бути проблемою в деяких областях. У Непалі субпопуляції фрагментовані і експлуатуються для пахощів і дров. Цей вид трапляється в деяких ПОТ.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Juniperus indica yalovec chornij vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Juniperus indicaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Yalovec Juniperus Vid J indicaBinomialna nazvaJuniperus indica Bertoloni 1862Poshirennya ekologiyaKrayini prozhivannya Butan Kitaj Sichuan Tibet Yunnan Indiya Gimachal Pradesh Sikkim Uttar Pradesh Nepal Pakistan Roste u verhnih girskih hvojnih lisah i ridkolissyah v chistih nasadzhennyah abo razom z Abies Pinus Cupressus torulosa chi v subalpijskih lisah Betula do alpijskih pustok i luk i v golih morenah i osipah bilosnizhnih zon Visotnij diapazon stanovit vid 3600 m do 4800 m nad rivnem morya Yak pidlisok chagarniku abo dereva u hvojnomu lisi chasto suprovodzhuyetsya Juniperus squamata Rhododendron Rosa Cotoneaster Vishe liniyi derev mozhe utvoryuvati yalivcevo rododendronovi zarosti abo rosti rozkidano po morenah ta osipovih shilah granitu abo gnejsu abo inshogo metamorfichnih kislih porid na najbilshih visotah viklyuchno na pd shilah Klimat vid visokogirnogo do visokogirnogo z virazhenoyu fazoyu musoniv yaki prinosyat silni opadi v osnovnomu snig z travnya po zhovten MorfologiyaCe kushi viprostani abo rozlogi do 2 m ridko neveliki dereva dvodomni Listki yak luskati tak i golchasti golchaste listya zazvichaj prisutnye na molodih derevah roste po 3 za zrostannyam 3 8 mm vershini zagostreni luskopodibne listya rombichne 1 2 2 mm dovgaste abo linijne verhivci tupi Pilkovi shishki majzhe kulyasti abo yajcyuvati 2 3 mm Shishki stoyachi chorno korichnevi majzhe kulyasti abo yajcyuvati 6 13 5 8 mm z 1 abo 2 nasininami Nasinnya yajcepodibne zlegka splyusnute 5 6 4 mm gladke abo trohi hrebtopodibne VikoristannyaJmovirno ridko zustrichayetsya v kultivuvanni U Gimalayah derevina vikoristovuyetsya yak palivo gilki i listki spalyuyutsya yak fimiam v buddijskih hramah Zagrozi ta ohoronaNadmirne vikoristannya pasovish mozhe buti problemoyu v deyakih oblastyah U Nepali subpopulyaciyi fragmentovani i ekspluatuyutsya dlya pahoshiv i drov Cej vid traplyayetsya v deyakih POT PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena PosilannyaThe Gymnosperm Database 21 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi