Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Cupressus torulosa (Кипарис гімалайський) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
| Cupressus torulosa | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Кипарис (Cupressus) |
| Вид: | C. torulosa |
| Біноміальна назва | |
| Cupressus torulosa D.Don, 1824 | |
Поширення, екологія
Країни поширення: Бутан; Китай (Тибет); Індія (штат Джамму-Кашмір); Непал. У Гімалаях, C. torulosa є співдомінує з Juniperus у сухих внутрішніх долинах і напівпосушливих високих гірських умовах у напрямку до тибетської стороні головного хребта, де відкритий ліс або рідколісся займають пд. схили. Діапазон висот: 1560–3670 м. Річна кількість опадів не перевищує 300 мм, більшість з яких припадає на літо й осінь.
Морфологія
Вічнозелене дерево 15–25(45) м заввишки і 40–60(90) см діаметром. Крона від велико-овальної до широко-конічної. Кора товста, сіро-бура або коричнева, відлущується на поздовжні смуги. Гілки тонкі, пониклі, з тонкими, плетеподібними кінцями. Пагони розташовані в одній площині. Листя лускоподібне, тісно притиснуте, тупе, темно-зелене, часто з невеликою спинною борозною. Чоловічі шишки субкульові, 5–6 мм довжиною. Жіночі шишки кулясті або еліптичні, згруповані на дуже коротких черешках, 10–20 мм в поперечнику, зелені чи фіолетові, коли молоді, пізніше стають темно-коричневими, складаються з 6–8(10) лусок, з невеликими, трикутними, загорненими вістрями. Насіння 6–8 в кожній лусці, червоно-коричневе. Шишки з'являються в лютому-березні, насіння дозріває в травні-червні. Деревина світло-жовта з блідо-коричневою серцевиною, тверда й міцна.
Використання
Деревина цього виду цінується для багатьох застосувань, в першу чергу пов'язаних з довговічністю (опору гнилі). Традиційно вид використовували для будівництва буддійських храмів та релігійної різьби по дереву. Доступні деревостої рідкісні і в них прямі дерева часто видалені давно. Цей вид був введений в різні країни Азії, або як побутове дерево на територіях храмів і монастирів чи пізніше як плантації лісового дерева. Він також використовується в садівництві, особливо в південній частині Європи, де він є поширеним у великих садах і парках. Обмежене число сортів відомо з цього виду.
Загрози та охорона
Минула і недавня вирубка є погрозою в частинах ареалу. Погана регенерація також було відзначена в багатьох деревостоях.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cupressus torulosa Kiparis gimalajskij vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Cupressus torulosaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Kiparis Cupressus Vid C torulosaBinomialna nazvaCupressus torulosa D Don 1824Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya Butan Kitaj Tibet Indiya shtat Dzhammu Kashmir Nepal U Gimalayah C torulosa ye spivdominuye z Juniperus u suhih vnutrishnih dolinah i napivposushlivih visokih girskih umovah u napryamku do tibetskoyi storoni golovnogo hrebta de vidkritij lis abo ridkolissya zajmayut pd shili Diapazon visot 1560 3670 m Richna kilkist opadiv ne perevishuye 300 mm bilshist z yakih pripadaye na lito j osin MorfologiyaVichnozelene derevo 15 25 45 m zavvishki i 40 60 90 sm diametrom Krona vid veliko ovalnoyi do shiroko konichnoyi Kora tovsta siro bura abo korichneva vidlushuyetsya na pozdovzhni smugi Gilki tonki ponikli z tonkimi pletepodibnimi kincyami Pagoni roztashovani v odnij ploshini Listya luskopodibne tisno pritisnute tupe temno zelene chasto z nevelikoyu spinnoyu boroznoyu Cholovichi shishki subkulovi 5 6 mm dovzhinoyu Zhinochi shishki kulyasti abo eliptichni zgrupovani na duzhe korotkih chereshkah 10 20 mm v poperechniku zeleni chi fioletovi koli molodi piznishe stayut temno korichnevimi skladayutsya z 6 8 10 lusok z nevelikimi trikutnimi zagornenimi vistryami Nasinnya 6 8 v kozhnij lusci chervono korichneve Shishki z yavlyayutsya v lyutomu berezni nasinnya dozrivaye v travni chervni Derevina svitlo zhovta z blido korichnevoyu sercevinoyu tverda j micna VikoristannyaDerevina cogo vidu cinuyetsya dlya bagatoh zastosuvan v pershu chergu pov yazanih z dovgovichnistyu oporu gnili Tradicijno vid vikoristovuvali dlya budivnictva buddijskih hramiv ta religijnoyi rizbi po derevu Dostupni derevostoyi ridkisni i v nih pryami dereva chasto vidaleni davno Cej vid buv vvedenij v rizni krayini Aziyi abo yak pobutove derevo na teritoriyah hramiv i monastiriv chi piznishe yak plantaciyi lisovogo dereva Vin takozh vikoristovuyetsya v sadivnictvi osoblivo v pivdennij chastini Yevropi de vin ye poshirenim u velikih sadah i parkah Obmezhene chislo sortiv vidomo z cogo vidu Zagrozi ta ohoronaMinula i nedavnya virubka ye pogrozoyu v chastinah arealu Pogana regeneraciya takozh bulo vidznachena v bagatoh derevostoyah PosilannyaThe Gymnosperm Database 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi