Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Субтропічні ліси Північного Трикутника (ідентифікатор WWF: IM0140) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півночі М'янми.
 Субтропічні ліси на північ від М'їчини | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | IM0140 |
| Межі | Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину Субтропічні ліси Північного Індокитаю Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну Помірні ліси Північного Трикутника |
| Площа, км² | 53 733 |
| Країни | М'янма |
| Охороняється | 15 980 км² (30 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон субтропічних лісів Північного Трикутника охоплює центральну частину штату Качин та північну частину області Сікайн, розташовані на півночі М'янми, в регіоні Золотого Трикутника. В східній частині регіону протікають річки [en] та [en], які при злитті утворюють річку Іраваді, а на заході регіону розташована [en], по якій тече річка Чиндвін, найбільша притока Іраваді. В центральній частині екорегіону розташовані [en], найвищою вершиною яких є гора [en] висотою 3411 м. Із заходу екорегіон оточений горами [en], зі сходу — горами [en], а з півночі — найсхіднішими відгалуженнями Гімалаїв.
В горах на півночі екорегіон переходить у помірні ліси Північного Трикутника, а на сході — у альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну. На південь від екорегіону поширені дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину, а на південний схід — субтропічні ліси Північного Індокитаю.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена) або високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). З листопада по квітень триває зимовий сухий сезон, а з травня по жовтень — літній вологий сезон, пов'язаний з південно-західними мусонами, що надходять з Бенгальської затоки. Середньорічна кількість опадів в регіоні перевищує 2000 мм.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є субтропічні широколистяні ліси, поширені на висоті від 500 до 1600 м над рівнем моря. На висоті до 915 м над рівнем моря в лісах переважають представники родин Магнолієві (Magnoliaceae), Лаврові (Lauraceae) та Діптерокарпові (Dipterocarpaceae), а на більшій висоті — представники родин Букові (Fagaceae) та Мелієві (Meliaceae), різноманітні деревоподібні папороті та [en]. Серед характерних дерев, що зустрічаються в лісах регіону, слід відзначити лавровий клен (Acer laurinum), ассамський гіркокаштан (Aesculus assamica), вільхоподібну березу (Betula alnoides), [de] (Carpinus viminea), [en] (Castanopsis argentea) та [en] (Magnolia pterocarpa), а також різні види персей (Persea spp.), [en] (Litsea spp.) та [en] (Lindera spp.). У зрілих лісах дерева вкриті ліанами, зокрема [zh] (Jasminum duclouxii), [en] (Lonicera hildebrandiana), різними видами баугінії (Bauhiniaspp.), ломиноса (Clematisspp.), муссенди (Mussaendaspp.) та ожини (Rubusspp.). У найвищих частинах екорегіону, на висоті понад 1525 м над рівнем моря, в лісах домінують [fr] (Exbucklandia populnea).
В горах у деяких частинах екорегіону зустрічаються ділянки помірних широколистяних лісів та субальпіських хвойних лісів. Зокрема, в долині Нгавчанг, розташованій на заході екорегіону, на висоті від 1000 до 1900 м над рівнем моря, зустрічаються сосново-дубові мішані ліси, основу яких складають кхасійські сосни (Pinus kesiya), пилчасті дуби (Quercus serrata) та дуби Гріффіта (Quercus griffithii). В цих відкритих лісах зустрічається багата та унікальна трав'яна флора, яка включає [sv] (Anemone begoniifolia), [sv] (Gentiana cephalantha), [vi] (Gerbera piloselloides), [vi] (Duhaldea cappa), [en] (Lilium bakerianum), [de] (Lilium primulinum) та [en] (Primula denticulata).
Флористичне різноманіття екорегіону є одним з найвищих у континентальній Азії. Це пояснюється різноманітним рельєфом регіону, а також розташуванням його на перетині Ассамсько-Індійської, Східно-Гімалайської, Індо-Малайської та Китайської флористичних областей. Рослини індо-малайського походження переважають в річкових долинах, на висоті до 2400 м над рівнем моря, а індо-гімалайського — в горах. В лісах регіону зустрічаються також деякі реліктові види гондванського походження. Серед ендемічних видів рослин, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en], [sv], [sv], [sv], [ceb], [sv] та [sv].
Фауна
В межах екорегіону зустрічається близько 140 видів ссавців. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити індійського слона (Elephas maximus indicus), гаура (Bos gaurus), [en] (Budorcas taxicolor taxicolor), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), індійського замбара (Rusa unicolor), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), дику свиню (Sus scrofa), [en] (Callosciurus pygerythrus), пістряву політуху (Hylopetes alboniger), ведмежого макаку (Macaca arctoides), ассамського макаку (Macaca assamensis), північного свинохвостого макаку (Macaca leonina), чубатого лангура (Trachypithecus pileatus), західного хулока (Hoolock hoolock), східного хулока (Hoolock leuconedys) та рідкісну червону панду (Ailurus fulgens). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), гірського куона (Cuon alpinus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), велику індійську віверу (Viverra zibetha) та харзу (Martes flavigula).
Серед майже ендемічних ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити гуншанського мунтжака (Muntiacus gongshanensis), [en] (Callosciurus quinquestriatus), брахманського білочеревого пацюка (Niviventer brahma) та гіпсуга Жоффра (Mirostrellus joffrei). У 1997 році в регіоні був відкритий новий вид оленів — листковий мунтжак (Muntiacus putaoensis), названий так через те, що його тіло можна обгорнути одним великим листом.
В межах екорегіону зустрічається понад 370 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tragopan blythii), [en] (Polyplectron bicalcaratum), дворогого гомрая (Buceros bicornis), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), непальського калао (Aceros nipalensis), сіроголового папугу (Psittacula finschii), [en] (Psittacula alexandri), а також майже ендемічних рудочеревих алікорто (Brachypteryx hyperythra) та асамських тимельовців (Pterorhinus nuchalis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 15 980 км², або 30 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Northern Triangle subtropical forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Triangle Subtropical Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subtropichni lisi Pivnichnogo Trikutnika identifikator WWF IM0140 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivnochi M yanmi Subtropichni lisi Pivnichnogo Trikutnika Subtropichni lisi na pivnich vid M yichini Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0140 Mezhi Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Pomirni lisi Pivnichnogo Trikutnika Plosha km 53 733 Krayini M yanma Ohoronyayetsya 15 980 km 30 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft dolini HukaungGeografiyaEkoregion subtropichnih lisiv Pivnichnogo Trikutnika ohoplyuye centralnu chastinu shtatu Kachin ta pivnichnu chastinu oblasti Sikajn roztashovani na pivnochi M yanmi v regioni Zolotogo Trikutnika V shidnij chastini regionu protikayut richki en ta en yaki pri zlitti utvoryuyut richku Iravadi a na zahodi regionu roztashovana en po yakij teche richka Chindvin najbilsha pritoka Iravadi V centralnij chastini ekoregionu roztashovani en najvishoyu vershinoyu yakih ye gora en visotoyu 3411 m Iz zahodu ekoregion otochenij gorami en zi shodu gorami en a z pivnochi najshidnishimi vidgaluzhennyami Gimalayiv V gorah na pivnochi ekoregion perehodit u pomirni lisi Pivnichnogo Trikutnika a na shodi u alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Na pivden vid ekoregionu poshireni doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu a na pivdennij shid subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena Z listopada po kviten trivaye zimovij suhij sezon a z travnya po zhovten litnij vologij sezon pov yazanij z pivdenno zahidnimi musonami sho nadhodyat z Bengalskoyi zatoki Serednorichna kilkist opadiv v regioni perevishuye 2000 mm FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye subtropichni shirokolistyani lisi poshireni na visoti vid 500 do 1600 m nad rivnem morya Na visoti do 915 m nad rivnem morya v lisah perevazhayut predstavniki rodin Magnoliyevi Magnoliaceae Lavrovi Lauraceae ta Dipterokarpovi Dipterocarpaceae a na bilshij visoti predstavniki rodin Bukovi Fagaceae ta Meliyevi Meliaceae riznomanitni derevopodibni paporoti ta en Sered harakternih derev sho zustrichayutsya v lisah regionu slid vidznachiti lavrovij klen Acer laurinum assamskij girkokashtan Aesculus assamica vilhopodibnu berezu Betula alnoides de Carpinus viminea en Castanopsis argentea ta en Magnolia pterocarpa a takozh rizni vidi persej Persea spp en Litsea spp ta en Lindera spp U zrilih lisah dereva vkriti lianami zokrema zh Jasminum duclouxii en Lonicera hildebrandiana riznimi vidami bauginiyi Bauhiniaspp lominosa Clematisspp mussendi Mussaendaspp ta ozhini Rubusspp U najvishih chastinah ekoregionu na visoti ponad 1525 m nad rivnem morya v lisah dominuyut fr Exbucklandia populnea V gorah u deyakih chastinah ekoregionu zustrichayutsya dilyanki pomirnih shirokolistyanih lisiv ta subalpiskih hvojnih lisiv Zokrema v dolini Ngavchang roztashovanij na zahodi ekoregionu na visoti vid 1000 do 1900 m nad rivnem morya zustrichayutsya sosnovo dubovi mishani lisi osnovu yakih skladayut khasijski sosni Pinus kesiya pilchasti dubi Quercus serrata ta dubi Griffita Quercus griffithii V cih vidkritih lisah zustrichayetsya bagata ta unikalna trav yana flora yaka vklyuchaye sv Anemone begoniifolia sv Gentiana cephalantha vi Gerbera piloselloides vi Duhaldea cappa en Lilium bakerianum de Lilium primulinum ta en Primula denticulata Floristichne riznomanittya ekoregionu ye odnim z najvishih u kontinentalnij Aziyi Ce poyasnyuyetsya riznomanitnim relyefom regionu a takozh roztashuvannyam jogo na peretini Assamsko Indijskoyi Shidno Gimalajskoyi Indo Malajskoyi ta Kitajskoyi floristichnih oblastej Roslini indo malajskogo pohodzhennya perevazhayut v richkovih dolinah na visoti do 2400 m nad rivnem morya a indo gimalajskogo v gorah V lisah regionu zustrichayutsya takozh deyaki reliktovi vidi gondvanskogo pohodzhennya Sered endemichnih vidiv roslin sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti en sv sv sv ceb sv ta sv FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 140 vidiv ssavciv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti indijskogo slona Elephas maximus indicus gaura Bos gaurus en Budorcas taxicolor taxicolor sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis indijskogo zambara Rusa unicolor indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak diku svinyu Sus scrofa en Callosciurus pygerythrus pistryavu polituhu Hylopetes alboniger vedmezhogo makaku Macaca arctoides assamskogo makaku Macaca assamensis pivnichnogo svinohvostogo makaku Macaca leonina chubatogo langura Trachypithecus pileatus zahidnogo huloka Hoolock hoolock shidnogo huloka Hoolock leuconedys ta ridkisnu chervonu pandu Ailurus fulgens Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii bengalskogo kota Prionailurus bengalensis girskogo kuona Cuon alpinus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus veliku indijsku viveru Viverra zibetha ta harzu Martes flavigula Sered majzhe endemichnih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti gunshanskogo muntzhaka Muntiacus gongshanensis en Callosciurus quinquestriatus brahmanskogo bilocherevogo pacyuka Niviventer brahma ta gipsuga Zhoffra Mirostrellus joffrei U 1997 roci v regioni buv vidkritij novij vid oleniv listkovij muntzhak Muntiacus putaoensis nazvanij tak cherez te sho jogo tilo mozhna obgornuti odnim velikim listom V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 370 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tragopan blythii en Polyplectron bicalcaratum dvorogogo gomraya Buceros bicornis smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus nepalskogo kalao Aceros nipalensis sirogolovogo papugu Psittacula finschii en Psittacula alexandri a takozh majzhe endemichnih rudocherevih alikorto Brachypteryx hyperythra ta asamskih timelovciv Pterorhinus nuchalis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 15 980 km abo 30 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Northern Triangle subtropical forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Triangle Subtropical Forests One Earth