Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина — екорегіон вологих тропічних широколистяних лісів, який розташований по нижніх схилах гірського району на кордоні між Індією, Бангладеш та М'янмою. Екорегіон займає площу в 135600 км². Розташовані на перетині біот Індійського субконтиненту і Індокитаю й в перехідній зоні між субтропічним та тропічним регіонами Азії, дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина є домівкою для великого біорізноманіття. Всесвітній фонд дикої природи надав екорегіону рейтинг «Глобально видатний» за біологічну самобутність.
 Пагорби в окрузі | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | вологі тропічні ліси |
| Межі | Субтропічні ліси Мегхалаї, Напіввічнозелені ліси долини Брахмапутри, Гірські ліси Чину та Аракану, Субтропічні ліси Північного Індокитаю |
| Висоти | 0 - 1000 м |
| Країни | Бангладеш, Індія, Бірма |
 | |
Опис
Екорегіон характеризується напіввічнозеленими дощовими лісами, що покривають нижні висоти Чинських — Араканських гір в бірманському штаті Ракайн і індійському штаті Маніпур та в сусідньому в Бангладеш, потім розширюючись на північ уздовж гір й , а на сході перетинають бірманський округ Сікайн і штат Качин аж до бірмансько-китайського кордону.
Прибережні дощові ліси М'янми займають прибережні низини М'янми на півдні і південному заході. На захід екорегіон межує з Мегхалайськими субтропічними лісами на південному сході Ассама і з напіввічнозеленими лісами долини Брахмапутри на . Дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина простягаються на висотах до 1000 метрів в Чинських і Араканських горах, а гірські ліси Чину та Аракану займають частину гірських районів на висотах понад 1000 метрів.
Так як екорегіон вдається на схід, перетинаючи М'янму, він межує з вологими листяними лісами басейну Іраваді на півдні, з високогірними субтропічними лісами Північного Трикутника на півночі і з субтропічними лісами Північного Індокитаю на сході.
Соснові ліси Північно-Східної Індії та М'янми займають верхні висоти гір Нага вздовж кордону М'янми з індійським штатом Нагаленд і огинають дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина на заході, півдні та сході.
Клімат
Клімат регіону тропічний і вологий, хоча й трохи холодніше, ніж на прилеглих низинних районах. Опади надходять переважно від мусонних вітрів з Бенгальської затоки і частина екорегіону може отримувати понад 2000 мм опадів на рік.
Флора
Переважаючими рослинними співтовариствами є напіввічнозелені дощові ліси, які покривають переважну більшість незайманих площ екорегіону, приблизно 36% території. Серед інших рослинних угруповань найбільшими є тропічні вологі вічнозелені ліси (5%), тропічні вологі листяні ліси (2%), гірські вологі помірні ліси (2%) і субтропічні гірські ліси (1%). 19% площі екорегіону не зайняті лісами і використовуються переважно під сільське господарство і випас худоби, а 34% площі екорегіону займають деградовані землі.
У напіввічнозелених дощових лісах переважають дерева родини Dipterocarpaceae, включаючи Dipterocarpus alatus, , , , , і . Серед дерев інших родин зустрічаються , , , , , , і види роду Castanopsis.
Фауна
Екорегіон є домівкою для 149 відомих видів ссавців. До цього числа входять два види, близьких до ендемічних: Pipistrellus joffrei і . В екорегіоні також проживають кілька видів, яким загрожує зникнення, у тому числі тигр (Panthera tigris), димчастий леопард (Neofelis nebulosa), азійський слон (Elephas maximus), олень-ліра (), гаур (Bos gaurus), горал (), мала панда (Ailurus fulgens), гладкошерста видра (Lutrogale perspicillata), велика виверра (Viverra zibetha), темно-смугаста ласка (Mustela strigidorsa), гірський резус (Macaca assamensis), ведмежий макак (Macaca arctoides), свінохвостий макак (Macaca nemestrina), і Hoolock.
Екорегіон служить притулком для 580 видів птахів, серед яких 6 близькі до ендемічних: , Garrulax virgatus, Garrulax austeni, Pellorneum palustre, Spelaeornis longicaudatus і Sphenocichla humei.
Примітки
- Wikramanayake, Eric; Eric Dinerstein; Colby J. Loucks; et al. (2002). Terrestrial Ecoregions of the Indo-Pacific: a Conservation Assessment. Island Press; Washington, DC. pp. 377–379
- Wikramanayake, Eric; Eric Dinerstein; Colby J. Loucks; et al. (2002). Terrestrial Ecoregions of the Indo-Pacific: a Conservation Assessment. Island Press; Washington, DC. p 234
- Wikramanayake, Eric; Eric Dinerstein; Colby J. Loucks; et al. (2002). Terrestrial Ecoregions of the Indo-Pacific: a Conservation Assessment. Island Press; Washington, DC. p 377
- Wikramanayake, Eric; Eric Dinerstein; Colby J. Loucks; et al. (2002). Terrestrial Ecoregions of the Indo-Pacific: a Conservation Assessment. Island Press; Washington, DC. pp. 257–258
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina ekoregion vologih tropichnih shirokolistyanih lisiv yakij roztashovanij po nizhnih shilah girskogo rajonu na kordoni mizh Indiyeyu Bangladesh ta M yanmoyu Ekoregion zajmaye ploshu v 135600 km Roztashovani na peretini biot Indijskogo subkontinentu i Indokitayu j v perehidnij zoni mizh subtropichnim ta tropichnim regionami Aziyi doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina ye domivkoyu dlya velikogo bioriznomanittya Vsesvitnij fond dikoyi prirodi nadav ekoregionu rejting Globalno vidatnij za biologichnu samobutnist Doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina Pagorbi v okruzi Ekozona Indomalajya Biom vologi tropichni lisi Mezhi Subtropichni lisi Meghalayi Napivvichnozeleni lisi dolini Brahmaputri Girski lisi Chinu ta Arakanu Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Visoti 0 1000 m Krayini Bangladesh Indiya BirmaOpisEkoregion harakterizuyetsya napivvichnozelenimi doshovimi lisami sho pokrivayut nizhni visoti Chinskih Arakanskih gir v birmanskomu shtati Rakajn i indijskomu shtati Manipur ta v susidnomu v Bangladesh potim rozshiryuyuchis na pivnich uzdovzh gir j a na shodi peretinayut birmanskij okrug Sikajn i shtat Kachin azh do birmansko kitajskogo kordonu Priberezhni doshovi lisi M yanmi zajmayut priberezhni nizini M yanmi na pivdni i pivdennomu zahodi Na zahid ekoregion mezhuye z Meghalajskimi subtropichnimi lisami na pivdennomu shodi Assama i z napivvichnozelenimi lisami dolini Brahmaputri na Doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina prostyagayutsya na visotah do 1000 metriv v Chinskih i Arakanskih gorah a girski lisi Chinu ta Arakanu zajmayut chastinu girskih rajoniv na visotah ponad 1000 metriv Tak yak ekoregion vdayetsya na shid peretinayuchi M yanmu vin mezhuye z vologimi listyanimi lisami basejnu Iravadi na pivdni z visokogirnimi subtropichnimi lisami Pivnichnogo Trikutnika na pivnochi i z subtropichnimi lisami Pivnichnogo Indokitayu na shodi Sosnovi lisi Pivnichno Shidnoyi Indiyi ta M yanmi zajmayut verhni visoti gir Naga vzdovzh kordonu M yanmi z indijskim shtatom Nagalend i oginayut doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina na zahodi pivdni ta shodi KlimatKlimat regionu tropichnij i vologij hocha j trohi holodnishe nizh na prileglih nizinnih rajonah Opadi nadhodyat perevazhno vid musonnih vitriv z Bengalskoyi zatoki i chastina ekoregionu mozhe otrimuvati ponad 2000 mm opadiv na rik FloraPerevazhayuchimi roslinnimi spivtovaristvami ye napivvichnozeleni doshovi lisi yaki pokrivayut perevazhnu bilshist nezajmanih plosh ekoregionu priblizno 36 teritoriyi Sered inshih roslinnih ugrupovan najbilshimi ye tropichni vologi vichnozeleni lisi 5 tropichni vologi listyani lisi 2 girski vologi pomirni lisi 2 i subtropichni girski lisi 1 19 ploshi ekoregionu ne zajnyati lisami i vikoristovuyutsya perevazhno pid silske gospodarstvo i vipas hudobi a 34 ploshi ekoregionu zajmayut degradovani zemli U napivvichnozelenih doshovih lisah perevazhayut dereva rodini Dipterocarpaceae vklyuchayuchi Dipterocarpus alatus i Sered derev inshih rodin zustrichayutsya i vidi rodu Castanopsis FaunaEkoregion ye domivkoyu dlya 149 vidomih vidiv ssavciv Do cogo chisla vhodyat dva vidi blizkih do endemichnih Pipistrellus joffrei i V ekoregioni takozh prozhivayut kilka vidiv yakim zagrozhuye zniknennya u tomu chisli tigr Panthera tigris dimchastij leopard Neofelis nebulosa azijskij slon Elephas maximus olen lira gaur Bos gaurus goral mala panda Ailurus fulgens gladkoshersta vidra Lutrogale perspicillata velika viverra Viverra zibetha temno smugasta laska Mustela strigidorsa girskij rezus Macaca assamensis vedmezhij makak Macaca arctoides svinohvostij makak Macaca nemestrina i Hoolock Ekoregion sluzhit pritulkom dlya 580 vidiv ptahiv sered yakih 6 blizki do endemichnih Garrulax virgatus Garrulax austeni Pellorneum palustre Spelaeornis longicaudatus i Sphenocichla humei PrimitkiWikramanayake Eric Eric Dinerstein Colby J Loucks et al 2002 Terrestrial Ecoregions of the Indo Pacific a Conservation Assessment Island Press Washington DC pp 377 379 Wikramanayake Eric Eric Dinerstein Colby J Loucks et al 2002 Terrestrial Ecoregions of the Indo Pacific a Conservation Assessment Island Press Washington DC p 234 Wikramanayake Eric Eric Dinerstein Colby J Loucks et al 2002 Terrestrial Ecoregions of the Indo Pacific a Conservation Assessment Island Press Washington DC p 377 Wikramanayake Eric Eric Dinerstein Colby J Loucks et al 2002 Terrestrial Ecoregions of the Indo Pacific a Conservation Assessment Island Press Washington DC pp 257 258