Баблер рихталик довгохвостий Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царст

Баблер-рихталик довгохвостий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Баблер-рихталик (Spelaeornis)
Вид:	Баблер-рихталик довгохвостий

Біноміальна назва

Spelaeornis longicaudatus
(Moore, F, 1854)

Посилання

Вікісховище:	Spelaeornis longicaudatus
Віківиди:	Spelaeornis longicaudatus
EOL:	45517125
ITIS:	563051
МСОП:	22716137
NCBI:	1480061

Ба́блер-рихталик довгохвостий (Spelaeornis longicaudatus) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Ендемік Індії.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла світло-рудувато-жовта. Скроні сірі. Хвіст відносно довгий.

Поширення і екологія

Довгохвості баблери-рихталики поширені у Північно-Східній Індії на південь від Брахмапутри. Вони мешкають в горах Кхасі в штаті Мегхалая, в горах ^[en] в штаті Ассам та в горах ^[en] в штаті Нагаленд. Живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісів. зустрічаються на висоті від 1000 до 2000 м над рівнем моря, поодинці або парами. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з квітня по червень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція довгохвостих баблерів-рихталиків становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 січня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.