Субтропічні ліси Мегхалаї (ідентифікатор WWF: IM0126) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у Північно-Східній Індії.
Ландшафт гір Кхасі в околицях Черрапунджі | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | вразливий |
WWF | IM0126 |
Межі | Напіввічнозелені ліси долини Брахмапутри Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу |
Площа, км² | 41 629 |
Країни | Індія |
Охороняється | 456 км² (1 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон субтропічних лісів Мегхалаї розташований на території індійського штату Мегхалая та на півдні штату Ассам. Він охоплює [en], яке включає пагорби [en], Кхасі, Джайнтія та [en], а також навколишні рівнини. Найвищою вершиною екорегіону є гора Шиллонг висотою 1961 м, розташована поблизу міста Шиллонг, столиці Мегхалаї. На півночі і заході, в долині річки Брахмапутра, екорегіон переходить у напіввічнозелені ліси долини Брахмапутри, на півдні — у вологі листяні ліси долини нижнього Гангу, а на сході — у дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa або Cwb за класифікацією Кеппена), а на заході регіону — мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Максимальні температури в горах регіону можуть перевищувати 28 °C, а мінімальні — опускатися нижче 0 °C. Мусони, які надходять із Бенгальської затоки, спричиняють сильні дощі та тумани, які дали назву штату Мегхалая — «обитель хмар». Середньорічна кількість опадів на заході Мегхалаї становить близько 2600 мм, на півночі — від 2500 до 3000 мм, а на південному сході — близько 4000 мм. Місто Мосинрам, розташоване в горах Кхасі південніше Шиллонгу, відоме як найвологіше місце на планеті. Середньорічна кількість опадів тут становить 12 393 мм, а 17 червня 2022 року за одну добу тут випало 1003,6 мм опадів. В розташованому поряд місті Черрапунджі з серпня 1860 року по липень 1861 року випало 26 471 мм опадів. З листопада по березень в екорегіоні триває сухий сезон.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є ассамські субтропічні гірські савани, кхасійські субтропічні гірські ліси, ассамські субтропічні соснові ліси та ассамські субтропічні соснові савани. В низинах екорегіону поширені тропічні вічнозелені ліси, основу яких становлять [en] (Bischofia javanica), [en] (Sterculia colorata), [de] (Pterygota alata), [en] (Mesua ferrea), [en] (Castanopsis indica), [en] (Magnolia hodgsonii), [en] (Pterospermum acerifolium) та [en] (Acrocarpus fraxinifolius).
В районах, де середньорічна кількість опадів становить 1500-2000 мм, на висоті до 1200 м над рівнем моря, поширені тропічні напіввічнозелені ліси. Основу цих лісів складають [sv] (Elaeocarpus floribundus), [en] (Dillenia pentagyna), [en] (Dillenia indica), [en] (Hovenia acerba) та [sv] (Lithocarpus fenestratus). В районах, де середньорічна кількість опадів становить менше 1500 мм, поширені тропічні вологі листяні ліси, основу яких складають салові дерева (Shorea robusta), тикові дерева (Tectona grandis), [en] (Terminalia myriocarpa), голоцвіті тетрамелеси (Tetrameles nudiflora), [en] (Schima wallichii) та [en] (Albizia lebbeck).
На вершинах пагорбів Шиллонгського плато поширені луки та савани, де переважають [en] (Saccharum spontaneum), [en] (Neyraudia reynaudiana), [en] (Chrysopogon aciculatus) та сизий мишій (Setaria pumila). Також у високогір'ях екорегіону зустрічаються субтропічні соснові ліси, в яких домінуть кхасійські сосни (Pinus kesiya). На південних схилах пагорбів Кхасі та Джайнтія зустрічаються окремі ділянки помірних лісів, де переважають віконні літокарпуси (Lithocarpus fenestratus), [de] (Castanopsis lanceifolia), дуби Гріффіта (Quercus griffithii), напівпильчасті дуби (Quercus semiserrata), [vi] (Schima khasiana) та [en] (Myrica esculenta).
Зрілі ліси екорегіону мають розвинений підлісок, в якому переважають різноманітні бамбуки, зокрема [en] (Dendrocalamus hamiltonii). Дерева вкриті ліанами та епіфітами.
Екорегіон субтропічних лісів Мегхалаї вирізняється високим флористичним різноманіттям, одним з найвищих в усій Індії. Він є [en] для магнолій (Magnolia spp.) і мікелій (Michelia spp.), а також для родин Елеокарпові (Elaeocarpaceae) та Маслинкові (Elaeagnaceae). Понад 320 видів орхідей є ендеміками Мегхалаї. Серед інших ендемічних рослин, поширених в екорегіоні, слід відзначити рідкісний [en] (Nepenthes khasiana), який перебуває під загрозою зникнення. Також в екорегіоні зустрічається 36 ендемічних та 113 рідкісних видів лікарських рослин, багато з яких вирощується у [en].
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 110 видів ссавців. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), індійського слона (Elephas maximus), гірського куона (Cuon alpinus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), ведмедя-губача (Melursus ursinus), гладкошерсту видру (Lutrogale perspicillata), велику індійську віверу (Viverra zibetha), індійського панголіна (Manis crassicaudata), китайського панголіна (Manis pentadactyla), ассамського макаку (Macaca assamensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides) та чубатого лангура (Trachypithecus pileatus). Також в лісах екорегіону мешкають дуже рідкісні західні хулоки (Hoolock hoolock).
В межах екорегіону зареєстровано 750 видів птахів. Серед рідкісних птахів, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), непальського калао (Aceros nipalensis), білоголову качку (Asarcornis scutulata), білооку чернь (Aythya nyroca), бенгальського сипа (Gyps bengalensis), [en] (Gyps tenuirostris), орлана-довгохвоста (Haliaeetus leucoryphus), великого підорлика (Clanga clanga), смугасту кущавницю (Schoenicola striatus), рибалочку-геркулеса (Alcedo hercules), гімалайську сутору (Paradoxornis flavirostris), гімалайського серпокрильця (Apus acuticauda) та повзика-білозора (Sitta formosa). Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Perdicula manipurensis), болотяного баблера (Pellorneum palustre) та іржасту чагарницю (Trochalopteron austeni). Ендеміками екорегіону є довгохвості баблери-рихталики (Spelaeornis longicaudatus).
Герепетофауна екорегіону включає 56 видів змій, 33 види жаб та низку видів ящірок та черепах. Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити гекона-токі (Gekko gecko), брамінського сліпуна (Indotyphlops braminus), променистого полоза (Coelognathus radiatus), білогубу куфію (Trimeresurus albolabris) та королівську кобру (Ophiophagus hannah). Ендеміками екорегіону є [en] (Bufoides meghalayanus), дивнохвості вужі (Herpetoreas xenura), [en] (Hebius khasiensis) та [en] (Stoliczkia khasiensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 456 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Балпакрам, [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Meghalaya subtropical forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Meghalaya Subtropical Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subtropichni lisi Meghalayi identifikator WWF IM0126 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u Pivnichno Shidnij Indiyi Subtropichni lisi Meghalayi Landshaft gir Khasi v okolicyah CherrapundzhiEkozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF IM0126Mezhi Napivvichnozeleni lisi dolini Brahmaputri Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Vologi listyani lisi dolini nizhnogo GanguPlosha km 41 629Krayini IndiyaOhoronyayetsya 456 km 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Lisovij strumok v gorah KhasiVisokogir ya Shillongskogo platoGeografiyaEkoregion subtropichnih lisiv Meghalayi roztashovanij na teritoriyi indijskogo shtatu Meghalaya ta na pivdni shtatu Assam Vin ohoplyuye en yake vklyuchaye pagorbi en Khasi Dzhajntiya ta en a takozh navkolishni rivnini Najvishoyu vershinoyu ekoregionu ye gora Shillong visotoyu 1961 m roztashovana poblizu mista Shillong stolici Meghalayi Na pivnochi i zahodi v dolini richki Brahmaputra ekoregion perehodit u napivvichnozeleni lisi dolini Brahmaputri na pivdni u vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu a na shodi u doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa abo Cwb za klasifikaciyeyu Keppena a na zahodi regionu musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Maksimalni temperaturi v gorah regionu mozhut perevishuvati 28 C a minimalni opuskatisya nizhche 0 C Musoni yaki nadhodyat iz Bengalskoyi zatoki sprichinyayut silni doshi ta tumani yaki dali nazvu shtatu Meghalaya obitel hmar Serednorichna kilkist opadiv na zahodi Meghalayi stanovit blizko 2600 mm na pivnochi vid 2500 do 3000 mm a na pivdennomu shodi blizko 4000 mm Misto Mosinram roztashovane v gorah Khasi pivdennishe Shillongu vidome yak najvologishe misce na planeti Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit 12 393 mm a 17 chervnya 2022 roku za odnu dobu tut vipalo 1003 6 mm opadiv V roztashovanomu poryad misti Cherrapundzhi z serpnya 1860 roku po lipen 1861 roku vipalo 26 471 mm opadiv Z listopada po berezen v ekoregioni trivaye suhij sezon FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye assamski subtropichni girski savani khasijski subtropichni girski lisi assamski subtropichni sosnovi lisi ta assamski subtropichni sosnovi savani V nizinah ekoregionu poshireni tropichni vichnozeleni lisi osnovu yakih stanovlyat en Bischofia javanica en Sterculia colorata de Pterygota alata en Mesua ferrea en Castanopsis indica en Magnolia hodgsonii en Pterospermum acerifolium ta en Acrocarpus fraxinifolius V rajonah de serednorichna kilkist opadiv stanovit 1500 2000 mm na visoti do 1200 m nad rivnem morya poshireni tropichni napivvichnozeleni lisi Osnovu cih lisiv skladayut sv Elaeocarpus floribundus en Dillenia pentagyna en Dillenia indica en Hovenia acerba ta sv Lithocarpus fenestratus V rajonah de serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 1500 mm poshireni tropichni vologi listyani lisi osnovu yakih skladayut salovi dereva Shorea robusta tikovi dereva Tectona grandis en Terminalia myriocarpa golocviti tetramelesi Tetrameles nudiflora en Schima wallichii ta en Albizia lebbeck Na vershinah pagorbiv Shillongskogo plato poshireni luki ta savani de perevazhayut en Saccharum spontaneum en Neyraudia reynaudiana en Chrysopogon aciculatus ta sizij mishij Setaria pumila Takozh u visokogir yah ekoregionu zustrichayutsya subtropichni sosnovi lisi v yakih dominut khasijski sosni Pinus kesiya Na pivdennih shilah pagorbiv Khasi ta Dzhajntiya zustrichayutsya okremi dilyanki pomirnih lisiv de perevazhayut vikonni litokarpusi Lithocarpus fenestratus de Castanopsis lanceifolia dubi Griffita Quercus griffithii napivpilchasti dubi Quercus semiserrata vi Schima khasiana ta en Myrica esculenta Zrili lisi ekoregionu mayut rozvinenij pidlisok v yakomu perevazhayut riznomanitni bambuki zokrema en Dendrocalamus hamiltonii Dereva vkriti lianami ta epifitami Ekoregion subtropichnih lisiv Meghalayi viriznyayetsya visokim floristichnim riznomanittyam odnim z najvishih v usij Indiyi Vin ye en dlya magnolij Magnolia spp i mikelij Michelia spp a takozh dlya rodin Eleokarpovi Elaeocarpaceae ta Maslinkovi Elaeagnaceae Ponad 320 vidiv orhidej ye endemikami Meghalayi Sered inshih endemichnih roslin poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti ridkisnij en Nepenthes khasiana yakij perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Takozh v ekoregioni zustrichayetsya 36 endemichnih ta 113 ridkisnih vidiv likarskih roslin bagato z yakih viroshuyetsya u en FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 110 vidiv ssavciv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bengalskogo tigra Panthera tigris tigris dimchastu panteru Neofelis nebulosa indijskogo slona Elephas maximus girskogo kuona Cuon alpinus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus vedmedya gubacha Melursus ursinus gladkosherstu vidru Lutrogale perspicillata veliku indijsku viveru Viverra zibetha indijskogo pangolina Manis crassicaudata kitajskogo pangolina Manis pentadactyla assamskogo makaku Macaca assamensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides ta chubatogo langura Trachypithecus pileatus Takozh v lisah ekoregionu meshkayut duzhe ridkisni zahidni huloki Hoolock hoolock V mezhah ekoregionu zareyestrovano 750 vidiv ptahiv Sered ridkisnih ptahiv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus nepalskogo kalao Aceros nipalensis bilogolovu kachku Asarcornis scutulata bilooku chern Aythya nyroca bengalskogo sipa Gyps bengalensis en Gyps tenuirostris orlana dovgohvosta Haliaeetus leucoryphus velikogo pidorlika Clanga clanga smugastu kushavnicyu Schoenicola striatus ribalochku gerkulesa Alcedo hercules gimalajsku sutoru Paradoxornis flavirostris gimalajskogo serpokrilcya Apus acuticauda ta povzika bilozora Sitta formosa Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Perdicula manipurensis bolotyanogo bablera Pellorneum palustre ta irzhastu chagarnicyu Trochalopteron austeni Endemikami ekoregionu ye dovgohvosti bableri rihtaliki Spelaeornis longicaudatus Gerepetofauna ekoregionu vklyuchaye 56 vidiv zmij 33 vidi zhab ta nizku vidiv yashirok ta cherepah Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti gekona toki Gekko gecko braminskogo slipuna Indotyphlops braminus promenistogo poloza Coelognathus radiatus bilogubu kufiyu Trimeresurus albolabris ta korolivsku kobru Ophiophagus hannah Endemikami ekoregionu ye en Bufoides meghalayanus divnohvosti vuzhi Herpetoreas xenura en Hebius khasiensis ta en Stoliczkia khasiensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 456 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Balpakram en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Meghalaya subtropical forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Meghalaya Subtropical Forests One Earth