Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сип бенгальський Охоронний статус На межі зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Твар

Сип бенгальський

Сип бенгальський
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Сип (Gyps)
Вид: Сип індійський
Біноміальна назва
Gyps bengalensis
(Gmelin, 1788)
image
Синоніми
Pseudogyps bengalensis
Посилання
image Вікісховище: commons:Gyps bengalensis
image Віківиди: Gyps bengalensis
image EOL: 45515795

Сип бенгальський (Gyps bengalensis) — птах роду сип (Gyps) родини Яструбових (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes). Інша назва «білоспинний гриф».

Опис

Загальна довжина становить 89-93 см при вазі 3,5-7,5 кг. Голова середнього розміру. Отоворина дзьобу щілиноподібні. Розмах крил до 260 см. Хвостове пір'я короткі. Забарвлення основних пір'їв чорне, менших, особливо на спині, — сріблясто-сіре. Нижні пір'я крил білого забарвлення. Голова гола, порівняно коротка в порівняні з іншими представниками цього роду), рожевого кольору, дзьоб сріблястий з темними наростами. Шия білого кольору. Хвіст чорного кольору.

Спосіб життя

Стає активним після того, як сонце досить нагріває повітря і з'являються його висхідні потоки. Вони необхідні, щоб годинами ширяти в пошуках падли, витрачаючи на політ мінімум енергії. Живиться падлом, причому може заковтувати шматки кісток. Зграя сипів здатна зняти м'ясо та шкіру з бика за 20 хвилин. При наявності водойм охоче купається і п'є воду.

Статева зрілість настає у віці 4-5 років. Період розмноження триває з листопада по березень, найбільша кількість яєць відкладається в січні. Зазвичай самець приносить будівельний матеріал для гнізда на високому дереві, а самиця будує його. Перед відкладанням яєць птахи вистилають гніздо зеленим листям. У кладці 1 яйце, період інкубації триває 30-35 днів. Пташенят вигодовують обоє батьків. Вони розвиваються дуже повільно і проводять в гнізді не менше 3 місяців.

Тривалість життя до 12 років.

Поширення

Тривалий час був розповсюджений на незначній ділянці південно-східного Ірану (старовинна область Мекран), в Пакистані, Індії, Пакистану, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Лаосі, Камбоджі, В'єтнамі, Малайзії, Китаї. на середину 1990-х років на території Бангладеш, Малайзії та Китаю цей вид вважається вимерлим. На даний час це дуже рідкісний птах, стан популяції якої оцінюється Червоною книгою МСОП як критичний, хоча ще в 1985 році бенгальського сипа називали однією з найчисленніших з великих хижих птахів, у 1988 році він ще не був внесений до Червоної книги МСОП.

Протягом 1980—2000 років кількість цього сипа скоротилося на 99 % й натепер становить близько 150—200 тис. особин. Вчені з'ясували, що основною причиною загибелі птахів було отруєння препаратом диклофенак (насамперед у Пакистані та Індії), який часто використовується ветеринарами для лікування домашньої худоби. Поїдаючи тіла померлих тварин, грифи накопичували цей небезпечний хімікат в організмі. Оскільки у бенгальського сипа відсутній фермент, що розщеплює диклофенак, птахи гинули, у них руйнувалися нирки.

Завдяки спільним зусиллям державних органів Індії, Непалу, Пакистану та природоохоронних організацій, зокрема Birdlife International (Міжнародна асоціація охорони птахів), в період 2006—2010 років використання диклофенаку в цих країнах було припинено. Втім до 2016 року популяція цього сипу скоротилася до 10 тис. особин, з яких основна кількість мешкає у Пакистані та Індії, в М'янмі, Лаосі, Камбоджі, Ірані зустрічається близько 100 (в кожній країні).

У 2015 році розпочалася всесвітня кампанія з урятування сипів та грифів, яка торкнулася також й бенгальського сипа.

Джерела

  • Ali, Sálim; Ripley, S. D. (1978). Handbook of the birds of India and Pakistan, Volume 1 (2nd ed.). Oxford University Press. pp. 307—310. .
  • Rana, G.; Prakash, V. (2003). «Cannibalism in Indian White-backed Vulture Gyps bengalensis in Keoladeo National Park, Bharatpur, Rajasthan». Journal of the Bombay Natural History Society. 100 (1): 116—117.
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Sip bengalskij Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Sip Gyps Vid Sip indijskij Binomialna nazva Gyps bengalensis Gmelin 1788 Sinonimi Pseudogyps bengalensis Posilannya Vikishovishe commons Gyps bengalensis Vikividi Gyps bengalensis EOL 45515795 Sip bengalskij Gyps bengalensis ptah rodu sip Gyps rodini Yastrubovih Accipitridae ryadu Sokolopodibni Falconiformes Insha nazva bilospinnij grif OpisZagalna dovzhina stanovit 89 93 sm pri vazi 3 5 7 5 kg Golova serednogo rozmiru Otovorina dzobu shilinopodibni Rozmah kril do 260 sm Hvostove pir ya korotki Zabarvlennya osnovnih pir yiv chorne menshih osoblivo na spini sriblyasto sire Nizhni pir ya kril bilogo zabarvlennya Golova gola porivnyano korotka v porivnyani z inshimi predstavnikami cogo rodu rozhevogo koloru dzob sriblyastij z temnimi narostami Shiya bilogo koloru Hvist chornogo koloru Sposib zhittyaStaye aktivnim pislya togo yak sonce dosit nagrivaye povitrya i z yavlyayutsya jogo vishidni potoki Voni neobhidni shob godinami shiryati v poshukah padli vitrachayuchi na polit minimum energiyi Zhivitsya padlom prichomu mozhe zakovtuvati shmatki kistok Zgraya sipiv zdatna znyati m yaso ta shkiru z bika za 20 hvilin Pri nayavnosti vodojm ohoche kupayetsya i p ye vodu Stateva zrilist nastaye u vici 4 5 rokiv Period rozmnozhennya trivaye z listopada po berezen najbilsha kilkist yayec vidkladayetsya v sichni Zazvichaj samec prinosit budivelnij material dlya gnizda na visokomu derevi a samicya buduye jogo Pered vidkladannyam yayec ptahi vistilayut gnizdo zelenim listyam U kladci 1 yajce period inkubaciyi trivaye 30 35 dniv Ptashenyat vigodovuyut oboye batkiv Voni rozvivayutsya duzhe povilno i provodyat v gnizdi ne menshe 3 misyaciv Trivalist zhittya do 12 rokiv PoshirennyaTrivalij chas buv rozpovsyudzhenij na neznachnij dilyanci pivdenno shidnogo Iranu starovinna oblast Mekran v Pakistani Indiyi Pakistanu Nepali Butani Bangladesh M yanmi Tayilandi Laosi Kambodzhi V yetnami Malajziyi Kitayi na seredinu 1990 h rokiv na teritoriyi Bangladesh Malajziyi ta Kitayu cej vid vvazhayetsya vimerlim Na danij chas ce duzhe ridkisnij ptah stan populyaciyi yakoyi ocinyuyetsya Chervonoyu knigoyu MSOP yak kritichnij hocha she v 1985 roci bengalskogo sipa nazivali odniyeyu z najchislennishih z velikih hizhih ptahiv u 1988 roci vin she ne buv vnesenij do Chervonoyi knigi MSOP Protyagom 1980 2000 rokiv kilkist cogo sipa skorotilosya na 99 j nateper stanovit blizko 150 200 tis osobin Vcheni z yasuvali sho osnovnoyu prichinoyu zagibeli ptahiv bulo otruyennya preparatom diklofenak nasampered u Pakistani ta Indiyi yakij chasto vikoristovuyetsya veterinarami dlya likuvannya domashnoyi hudobi Poyidayuchi tila pomerlih tvarin grifi nakopichuvali cej nebezpechnij himikat v organizmi Oskilki u bengalskogo sipa vidsutnij ferment sho rozsheplyuye diklofenak ptahi ginuli u nih rujnuvalisya nirki Zavdyaki spilnim zusillyam derzhavnih organiv Indiyi Nepalu Pakistanu ta prirodoohoronnih organizacij zokrema Birdlife International Mizhnarodna asociaciya ohoroni ptahiv v period 2006 2010 rokiv vikoristannya diklofenaku v cih krayinah bulo pripineno Vtim do 2016 roku populyaciya cogo sipu skorotilasya do 10 tis osobin z yakih osnovna kilkist meshkaye u Pakistani ta Indiyi v M yanmi Laosi Kambodzhi Irani zustrichayetsya blizko 100 v kozhnij krayini U 2015 roci rozpochalasya vsesvitnya kampaniya z uryatuvannya sipiv ta grifiv yaka torknulasya takozh j bengalskogo sipa DzherelaAli Salim Ripley S D 1978 Handbook of the birds of India and Pakistan Volume 1 2nd ed Oxford University Press pp 307 310 ISBN 978 0 19 562063 4 Rana G Prakash V 2003 Cannibalism in Indian White backed Vulture Gyps bengalensis in Keoladeo National Park Bharatpur Rajasthan Journal of the Bombay Natural History Society 100 1 116 117 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1
Топ