Алікорто рудочеревийОхоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Ц

Алікорто рудочеревий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Алікорто (Brachypteryx)
Вид:	Алікорто рудочеревий

Біноміальна назва

Brachypteryx hyperythra
Jerdon & Blyth, 1861

Посилання

Вікісховище:	Brachypteryx hyperythra
Віківиди:	Brachypteryx hyperythra
ITIS:	558910
МСОП:	22708973
NCBI:	1463616

Аліко́рто рудочеревий (Brachypteryx hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в горах на схід від Гімалаїв.

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла темно-сиза, обличчя чорне, над очима короткі білі "брови". Хвіст і крила короткі. Нижня частина тіла яскраво-руда. Дзьоб чорний, лапи довгі, рожеві. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, обличчя темно-коричневе. Горло руде, боки рудувато-коричневі, живіт рудуватий. Дзьоб біля основи блідий.

Поширення і екологія

Рудочереві алікорто мешкають в горах Індії (в штатах Західний Бенгал, Сіккім, Ассам, Аруначал-Прадеш, і, можливо, Нагаленд), північної М'янми і південного заходу провінції Юньнань (Китай). Можливо, вони зустрічаються також в Бутані, Непалі і південно-східному Тибеті. Рудочереві алікорто живуть у вологих гірських тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються переважно на висоті від 1800 до 3000 м над рівнем моря. Взимку, імовірно, мігрують в долини.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Через малодослідженність цього виду склодно оцінити загальну популяцію рудочеревих алікорто. Їм може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.

Посилання

Xeno-canto: audio recordings of the Rusty-bellied Shortwing [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Acharya, B.K.; Vijayan, L. (2007). (PDF). BirdingASIA. 7: 50—51. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.
Clement, Peter (2016). Rusty-bellied shortwing Brachypteryx hyperythra. Robins and Chats. Helm Identification Guides. London: Bloomsbury. с. 184—185. ISBN .
Mauro, I.; Vercruysse, E. (2000). (PDF). Forktail. 16: 176—178. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.