Tsuga dumosa (тсуґа гімалайська) — вид хвойних рослин родини соснових.
Tsuga dumosa | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Тсуґа (Tsuga) |
Вид: | T. dumosa |
Біноміальна назва | |
Tsuga dumosa (D. Don) Eichler 1887 |
Поширення, екологія
Країни проживання: Бутан; Китай (Сичуань, Тибет, Юньнань); Індія (Ассам, Сіккім, Уттар-Прадеш); М'янма; Непал; В'єтнам. Росте в Гімалаях в поясі між 2600 м і 3200 м над рівнем моря, в широкому діапазоні середовищ існування, як правило, на альпійських літозолях. У Китаї найбільш поширена між 2200 м і 2800 м над рівнем моря, але від 1700 м і до 3500 м над рівнем моря в провінції Сичуань і Юньнань. Клімат вологий мусонний, з рясними опадами, вологий у Східних Гімалаях і Верхній Бірмі, де може випасти до 10 000 мм опадів на рік. Вид є майже постійним супутником інших хвойних, наприклад, Abies, Picea; Cedrus deodara в західних Гімалаях, і Larix griffithii в східних Гімалаях; вид особливо рясний на північних схилах, де він є найбільш тіньовитривалим деревом.
Морфологія
Дерево 20–25(40) м у висоту і 40–50(100) см діаметром. Кора сірувато-коричнева, тріщинувата. Гілки косі або горизонталі; Крона пірамідальна. Листи розташовані по спіралі по гіллях, лінійні, 10–25 мм завдовжки і 2–2,5 мм шириною, тупі або округлі, рідко виїмчасті, верхня поверхня зелена і блискуча, нижня поверхня з 2 широких смугами. Чоловічі шишки кулясті, поодинокі й пахвові, зелено-жовтий пиляки без повітряного мішка. Жіночі шишки кругло-яйцеподібні, поодинокі. Насіння довжиною 9 мм, яйцеподібне, коричневе. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у жовтні-листопаді.
Використання
Деревина має певне значення на місцях, але на думку індійських лісників, цінується нижче декількох інших хвойних. Деревина може бути розділена на черепиці і разом з корою традиційно використовується в покрівлі дерев'яних будинків. Листя іноді спалюють, як фіміам в буддійських релігійних святинях. Цей вид був введений в Європі (Англія) в 1838 році. Його насадження зазвичай обмежуються дендраріями і ботанічними садами з живими колекціями хвойних в регіонах з м'якою зимою і рясними опадами.
Загрози та охорона
Загрожує експлуатації в частинах ареалу (наприклад, у В'єтнамі і в деяких частинах Китаю), але вид має такий широкий ареал і велику чисельність, що це не вважається серйозною загрозою. У В'єтнамі цей вид, як відомо, живе в Національному Парку Хоанг Льен, і, ймовірно, в багатьох інших охоронних територіях по всьому великому ареалу.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tsuga dumosa tsuga gimalajska vid hvojnih roslin rodini sosnovih Tsuga dumosa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Tsuga Tsuga Vid T dumosa Binomialna nazva Tsuga dumosa D Don Eichler 1887Poshirennya ekologiyaKrayini prozhivannya Butan Kitaj Sichuan Tibet Yunnan Indiya Assam Sikkim Uttar Pradesh M yanma Nepal V yetnam Roste v Gimalayah v poyasi mizh 2600 m i 3200 m nad rivnem morya v shirokomu diapazoni seredovish isnuvannya yak pravilo na alpijskih litozolyah U Kitayi najbilsh poshirena mizh 2200 m i 2800 m nad rivnem morya ale vid 1700 m i do 3500 m nad rivnem morya v provinciyi Sichuan i Yunnan Klimat vologij musonnij z ryasnimi opadami vologij u Shidnih Gimalayah i Verhnij Birmi de mozhe vipasti do 10 000 mm opadiv na rik Vid ye majzhe postijnim suputnikom inshih hvojnih napriklad Abies Picea Cedrus deodara v zahidnih Gimalayah i Larix griffithii v shidnih Gimalayah vid osoblivo ryasnij na pivnichnih shilah de vin ye najbilsh tinovitrivalim derevom MorfologiyaDerevo u Butani Derevo 20 25 40 m u visotu i 40 50 100 sm diametrom Kora siruvato korichneva trishinuvata Gilki kosi abo gorizontali Krona piramidalna Listi roztashovani po spirali po gillyah linijni 10 25 mm zavdovzhki i 2 2 5 mm shirinoyu tupi abo okrugli ridko viyimchasti verhnya poverhnya zelena i bliskucha nizhnya poverhnya z 2 shirokih smugami Cholovichi shishki kulyasti poodinoki j pahvovi zeleno zhovtij pilyaki bez povitryanogo mishka Zhinochi shishki kruglo yajcepodibni poodinoki Nasinnya dovzhinoyu 9 mm yajcepodibne korichneve Cvite u kvitni travni plodonosit u zhovtni listopadi VikoristannyaDerevina maye pevne znachennya na miscyah ale na dumku indijskih lisnikiv cinuyetsya nizhche dekilkoh inshih hvojnih Derevina mozhe buti rozdilena na cherepici i razom z koroyu tradicijno vikoristovuyetsya v pokrivli derev yanih budinkiv Listya inodi spalyuyut yak fimiam v buddijskih religijnih svyatinyah Cej vid buv vvedenij v Yevropi Angliya v 1838 roci Jogo nasadzhennya zazvichaj obmezhuyutsya dendrariyami i botanichnimi sadami z zhivimi kolekciyami hvojnih v regionah z m yakoyu zimoyu i ryasnimi opadami Zagrozi ta ohoronaZagrozhuye ekspluataciyi v chastinah arealu napriklad u V yetnami i v deyakih chastinah Kitayu ale vid maye takij shirokij areal i veliku chiselnist sho ce ne vvazhayetsya serjoznoyu zagrozoyu U V yetnami cej vid yak vidomo zhive v Nacionalnomu Parku Hoang Len i jmovirno v bagatoh inshih ohoronnih teritoriyah po vsomu velikomu arealu PosilannyaThe Gymnosperm Database 9 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi