Cedrus deodara

Кедр гімалайський (Cedrus deodara) — вид хвойних рослин родини соснові (Pinaceae).

Кедр гімалайський
Кедр гімалайський, Хімачал-Прадеш, Індія.
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Соснові (Pinaceae)
Рід:	Кедр (Cedrus)
Вид:	Кедр гімалайський (C. deodara)
Біноміальна назва
Cedrus deodara (Roxb.) G.Don, 1830

Поширення

У природі зустрічається у північно-західних Гімалаях та Афганістані.

Опис

Дерево до 50 м заввишки, з широко-конусоподібною кроною. У дорослих екземплярів крона нагорі плоска, з повислими розгалуженнями на горизонтально розкинутих гілках. Молоді пагони запушені. Хвоя світло-зелена, з сизуватим відтінком, більш довга, ніж у інших видів (до 5 см), в пучках. Шишки до 10 см, яйцеподібні, в молодості голубуваті, пізніше — червоно-коричневі, менш опуклі посередині, ніж у кедра ливанського.

Довговічна, швидкоросла порода. Краще інших видів кедра переносить затінення, воліє підвищену вологість повітря і ґрунту. До ґрунтів маловимоглива, мириться з наявністю в ній вапна. Переносить без пошкоджень зниження температури до −25 ° С. Страждає від вітроповалу. Піддається такому захворюванню, як хлороз через велику кількість вапна у ґрунті. При ньому хвоя забарвлюється в жовтий колір, а рослина відстає в рості.

Значення

Як дуже гарне дерево, кедр гімалайський і його форми заслуговують широкого використання в парковому будівництві. Добре виглядає в групах, контрастно виділяючись серед інших насаджень характерними контурами крони і темно-зеленою хвоєю. Ще більш ефектний в поодиноких посадках, а також при створенні алейних посадок в парках. Добре переносить стрижку, утворюючи оригінальні формовані живоплоти.

У культурі з 1822 року. У 1905 році німецький ботанік Карл Фукс в афганській провінції Пактія на висоті близько 3500 м зібрав насіння високогірної раси кедра гімалайського. Варто відзначити, в тих місцях зима триває з листопада по квітень, а температура, найчастіше, опускається до −30 град. і нижче. При посіві цього насіння було виділено ряд особливо стійких до низьких температур форм, 2 з яких отримали статус сорту.

Є .

Примітки

1. Cedrus deodara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. . Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2015.

Посилання

• Проскурякова Г. Кедр гималайский. — Наука и жизнь, 1988. — № 6.
• Caldecott, Todd (2006). . Elsevier/Mosby. ISBN . Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2014. Contains a detailed monograph on Cedrus deodara (Devadaru) as well as a discussion of health benefits and usage in clinical practice.
• .