Pinus densata (сосна густа) — вид дерев роду сосна родини соснових. Відомий також як сосна сичуанська.
Pinus densata | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Сосна (Pinus) |
Підрід: | |
Секція: | |
Підсекція: | |
Вид: | P. densata |
Біноміальна назва | |
Pinus densata |
Габітус
Представники виду Pinus densata — дерева висотою до 30 м і товщиною стовбура до 1,3 м. Кора спочатку червонувато-коричнева, пізніше темніє до сіро-коричневого кольору, розтріскана на нерівномірні пластинки з поздовжними борознами. Осьові гілки розростаються вшир, утворюючи яйцеподібно-конічну, пізніше широко-яйцеподібну або розлогу крону. Гілки міцні, молоді пагони голі, з потовщеннями, на першому році — з сизо-бурим полиском, на другому-третьому — червонувато-бурі..
Бруньки і шпильки
Зимуючі бруньки темно-бурі, яйцеподібно-конічні, загострені. Верхівкові бруньки близько 15 мм в довжину і 6 мм в ширину. Луски бруньок загострені, краї з білою облямівкою. Шпильки ростуть по дві, зрідка по три в пучках з обгортками, які спочатку мають довжину 10–15 мм, а пізніше дещо коротші. Шпильки прямі, 8–14 см в довжину і 1–1,5 мм завширшки, жорсткі, дещо скручені, гострі, тьмяно-зелені. Краї дрібнозубчасті. На обох боках є ряди продихів. Кожна шпилька утворює 3–4 смоляні ходи. Шпильки тримаються на гілках 3 роки.
Шишки і насіння
Пилкові шишки виростають спірально групами при основі нових пагонів. Вони сизувато-бурі, короткоциліндричні, 10–18 мм у довжину і 3–4,5 мм в ширину. Насіннєві шишки ростуть поодиноко або парами, сидячі або на короткій ніжці, в закритому стані вузько-яйцеподібні 4–6 у довжину, а у відкритому стані — 4–7 см у ширину. Насіннєві луски коричневі, подовгасті, здерев'янілі, жорсткі. Апофіз з виразним пупком, 4–7 мм товщиною, з перехресними ребрами, більш-менш ромбічний, блискучого шоколадного забарвлення. Насінина яйцеподібно-еліптична, 4–6 мм у довжину, від світло-коричневої до сіро-коричневої барви. Крильце насінини 15–20 мм у довжину. Запилення настає в травні, шишки дозрівають у жовтні другого року.
Поширення
Країни зростання: Китай (провінції , Сичуань, Тибет, Юньнань).
Примітки
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — Leiden-Boston : Brill, 2010. — Vol. 2. — P. 661, 662. — .
Джерела
- Farjon A. A Handbook of the World's Conifers / Aljos Farjon. — Leiden-Boston : Brill, 2010. — Vol. 2. — .
- Conifer Specialist Group [ 12 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pinus densata sosna gusta vid derev rodu sosna rodini sosnovih Vidomij takozh yak sosna sichuanska Pinus densata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Sosna Pinus Pidrid Sekciya Pidsekciya Vid P densata Binomialna nazva Pinus densata Mast Gabitus Predstavniki vidu Pinus densata dereva visotoyu do 30 m i tovshinoyu stovbura do 1 3 m Kora spochatku chervonuvato korichneva piznishe temniye do siro korichnevogo koloru roztriskana na nerivnomirni plastinki z pozdovzhnimi boroznami Osovi gilki rozrostayutsya vshir utvoryuyuchi yajcepodibno konichnu piznishe shiroko yajcepodibnu abo rozlogu kronu Gilki micni molodi pagoni goli z potovshennyami na pershomu roci z sizo burim poliskom na drugomu tretomu chervonuvato buri Brunki i shpilki Zimuyuchi brunki temno buri yajcepodibno konichni zagostreni Verhivkovi brunki blizko 15 mm v dovzhinu i 6 mm v shirinu Luski brunok zagostreni krayi z biloyu oblyamivkoyu Shpilki rostut po dvi zridka po tri v puchkah z obgortkami yaki spochatku mayut dovzhinu 10 15 mm a piznishe desho korotshi Shpilki pryami 8 14 sm v dovzhinu i 1 1 5 mm zavshirshki zhorstki desho skrucheni gostri tmyano zeleni Krayi dribnozubchasti Na oboh bokah ye ryadi prodihiv Kozhna shpilka utvoryuye 3 4 smolyani hodi Shpilki trimayutsya na gilkah 3 roki Shishki i nasinnya Pilkovi shishki virostayut spiralno grupami pri osnovi novih pagoniv Voni sizuvato buri korotkocilindrichni 10 18 mm u dovzhinu i 3 4 5 mm v shirinu Nasinnyevi shishki rostut poodinoko abo parami sidyachi abo na korotkij nizhci v zakritomu stani vuzko yajcepodibni 4 6 u dovzhinu a u vidkritomu stani 4 7 sm u shirinu Nasinnyevi luski korichnevi podovgasti zderev yanili zhorstki Apofiz z viraznim pupkom 4 7 mm tovshinoyu z perehresnimi rebrami bilsh mensh rombichnij bliskuchogo shokoladnogo zabarvlennya Nasinina yajcepodibno eliptichna 4 6 mm u dovzhinu vid svitlo korichnevoyi do siro korichnevoyi barvi Krilce nasinini 15 20 mm u dovzhinu Zapilennya nastaye v travni shishki dozrivayut u zhovtni drugogo roku PoshirennyaKrayini zrostannya Kitaj provinciyi Sichuan Tibet Yunnan PrimitkiAljos Farjon A Handbook of the World s Conifers Leiden Boston Brill 2010 Vol 2 P 661 662 ISBN 9004177183 DzherelaFarjon A A Handbook of the World s Conifers Aljos Farjon Leiden Boston Brill 2010 Vol 2 ISBN 9004177183 Conifer Specialist Group 12 serpnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi