Betula utilis є листопадним деревом із Західних Гімалаїв що росте на висоті до 4500 м Латинський видовий епітет utilis о

Betula utilis є листопадним деревом із Західних Гімалаїв, що росте на висоті до 4500 м. Латинський видовий епітет utilis означає «корисний» і стосується багатьох видів використання різних частин дерева. Біла кора, схожа на папір, використовувалася в стародавні часи для написання санскритських писань і текстів. Його досі використовують як папір для написання священних мантр, а кору поміщають в амулет і носять для захисту. Вибрані сорти використовуються для озеленення по всьому світу, навіть якщо деякі райони його рідного середовища існування втрачаються через надмірне використання дерева на дрова.

Betula utilis

Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Березові (Betulaceae)
Рід:	Береза (Betula)
Підрід:
Вид:	B. utilis
Біноміальна назва
*Betula utilis* D.Don
Синоніми
B. bhojpatra Wall.

Біоморфологічна характеристика

Дерево до 35 м заввишки. Кора темно-червоно-бура, відшаровується тонкими лусочками. Гілки червоно-бурі, голі; гілочки коричневі, густо-смолисті, залозисті й запушені. Листкові ніжки 8–20 мм; листкова пластинка яйцювата, яйцеподібно-еліптична або довгаста, 4–9 × 2.5–6 см, абаксіально (низ) густо-смолиста й запушена, борідчаста в пазухах бічних жилок, у молодості адаксіально густо ворсинчаста, край нерівномірний і подвійно гострий пилчастий, верхівка загострена або хвостато-загострена. Жіноче суцвіття по 1, або по 2 або по 3 у китиці, звисає, видовжено-циліндричної форми, 30–50 × 7–12 мм. Горішок оберненояйцеподібний, 2–3 × 1.5–2 мм, з плівчастими крилами приблизно шириною як горішок. 2n = 56. Цвітіння: червень і липень; плодіння: липень і серпень.

Поширення

Населяє широколистяні ліси помірного поясу; на висотах 2500–3800(4500) метрів. Природний ареал гімалайської берези простягається від Афганістану через Пакистан, Індію, Непал і Бутан до Китаю.

Примітки

Shaw, K., Roy , S. & Wilson (2014). Betula utilis. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN Red List. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-3.RLTS.T194535A2346136.en. Процитовано 5 серпня 2022.
Liu, Cuirong; Elvin, Mark (1998). Sediments of time: environment and society in Chinese history. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 65. ISBN .
Müller, Friedrich Max (1881). Selected essays on language, mythology and religion, Volume 2. Longmans, Green, and Co. с. 335—336fn.
Wheeler, David Martyn (2008). Hortus Revisited: A 21st Birthday Anthology. London: Frances Lincoln. с. 119. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Betula utilis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 27.12.2022. (англ.)
IUCN

[1] Shaw, K., Roy , S. & Wilson (2014). Betula utilis. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN Red List. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-3.RLTS.T194535A2346136.en. Процитовано 5 серпня 2022.

[Elvin-2] Liu, Cuirong; Elvin, Mark (1998). Sediments of time: environment and society in Chinese history. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 65. ISBN .

[Müller-3] Müller, Friedrich Max (1881). Selected essays on language, mythology and religion, Volume 2. Longmans, Green, and Co. с. 335—336fn.

[Wheeler-4] Wheeler, David Martyn (2008). Hortus Revisited: A 21st Birthday Anthology. London: Frances Lincoln. с. 119. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[efloras-5] Betula utilis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 27.12.2022. (англ.)

[6] IUCN