Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню (ідентифікатор WWF: PA1011) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований на північному заході та півночі Тибетського нагір'я в Китаї.
 Альпійська пустеля Куньлуню | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | PA1011 |
| Межі | Альпійська пустеля та тундра Паміру Пустеля Такла-Макан Напівпустеля Цайдамського басейну Альпійський степ Центрального Тибету Альпійський степ Каракоруму та Західного Тибету |
| Площа, км² | 374 489 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 239 046 км² (64 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон альпійської пустелі Північного Тибету та Куньлуню охоплює північну частину Чангтану, найвищої частини Тибетського плато, обмежену на заході горами Паміру, на південному заході горами Каракоруму, а на півночі — горами Куньлуню, які також входять до цього екорегіону. Гори Куньлунь є однією з найдовших гірських систем у світі, яка простягається більш ніж на 3000 км вздовж північного краю Тибетського нагір'я. В межах екорегіону розташована західна, основна частина Куньлуню, яка відділяє Тибетське плато від гіперпосушливої Таримської западини на північному заході та від Цайдамської западини на півночі. Більша частина екорегіону розташована на висоті понад 5000 м над рівнем моря, а найвищою вершиною регіону є гора Люшішань висотою 7167 м. В горах Куньлуню поширені льодовики та беруть початок численні річки, а на плато Чангтан розташовано багато солонуватих льодовикових озер. Ґрунти переважно засолені, кам'янисті та безплідні. Загалом територія екорегіону є однією з найменш заселених територій Тибету.
Клімат
В межах екорегіону переважає альпійський клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), коли принаймні один місяць в році має середню температуру вище 0 °C, достатню для танення снігу, однак середня температура найтеплішого з місяців не перевищує 10 °C. Це найхолодніша та найпосушливіша частина Тибету, середня температура нижче 0 °C тут зберігається протягом 9-10 місяців на рік, а сильні морози трапляються щоночі протягом всього року. На більшій частині екорегіону поширена багаторічна мерзлота. Оскільки Тибетське плато має пологий схил із північного заходу на південний схід, температура в регіоні змінюється залежно від широти та висоти над рівнем моря.
Опадів випадає дуже мало і переважно у вигляді снігу, який швидко тане та випаровується під яскравим сонячним світлом. У багатьох районах середньорічна кількість опадів становить лише 20-50 мм, однак північні схили Куньлуню подекуди вловлюють достатню кількість арктичної вологи, щоб підтримувати ліси. В регіоні постійно дмуть сильні вітри.
Флора
Рослинний покрив екорегіону дуже розріджений: він зустрічається менш ніж на 8 %, а часто лише на 1-2 % території регіону. Основними рослинними угрупованнями екорегіону є альпійські пустелі.
На осипах і гравійних схилах подалі від холодних, солоних сухих озер зустрічаються низькі, колючі, густо розгалужені [en]сірого білолізника (Krascheninnikovia ceratoides). Також в пустелях регіону поширені [sv] (Pegaeophyton scapiflorum) та [sv] (Smelowskia tibetica). Єдиними дерев'янистими рослинами, що зустрічаються на високогірних плато регіону, є [sv] (Myricaria prostrata), різновид тамариксів, який росте вздовж русел річок, утримуючи свої здерев'янілі стебла під землею. Лише гілки та дрібне листя цих рослин виступають на поверхні, утворюючи щільну подушку, яка підіймається не вище, ніж на 1 см над поверхнею ґрунту.
На схилах озерних западин поширені альпійські степи, на яких росте сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides), [sv] (Carex moorcroftii), [sv] (Stipa purpurea) та [sv] (Oxytropis falcata). Озерні басейни Північного Тибету є особливо екстримальними середовищами існування, тому що, коли вітри вщухають взимку, холодне повітря опускається та осідає в них.
У розрідженій субнівальній зоні на висоті понад 5300 м над рівнем моря зустрічаються подушкоподібні рослини, зокрема [ru] (Saussurea gnaphalodes) та уральська смілка (Silene uralensis). Снігова лінія розташована на висоті 6000-6200 м над рівнем моря.
На північних схилах Куньлуню, звернених до Таримської западини, на висоті від 2700 до 3600 м над рівнем моря зустрічається кілька невеликих масивів гірських хвойних лісів, загальна площа яких становить близько 200 км². В цих лісах домінують ялини Шренка (Picea schrenkiana), а на сонячних галявинах в них зустрічаються зарості чагарникових яловців (Juniperus).
Оскільки Куньлунь та прилеглі регіони Тибету піднялися геологічно нещодавно (на 3000 м за останні два мільйони років), флора екорегіону характеризується низьким рівнем ендемізму. Крім того, суворі високогірні умови обмежують флористичне різноманіття. Загалом в горах Куньлунь зустрічається близько 700 видів судинних рослин з 245 родів, більшість з яких зустрічається на низьких висотах.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити дикого яка (Bos mutus), тибетського дзерена (Procapra picticaudata), тибетську чіру (Pantholops hodgsonii), архара (Ovis ammon hodgsoni), блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur), сибірського козла (Capra sibirica), кіанга (Equus kiang), кучерявого зайця (Lepus oiostolus), чорногубу пискуху (Ochotona curzoniae), ладакхську пискуху (Ochotona ladacensis) та довговуху пискуху (Ochotona macrotis). Серед хижих ссавців регіону слід відзначити [en] (Ursus arctos pruinosus), тибетського вовка (Canis lupus chanco), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), тибетську лисицю (Vulpes ferrilata), манула (Otocolobus manul), [en] (Lynx lynx isabellinus) та снігового барса (Panthera uncia). Ендеміком екорегіону є пискуха Козлова (Ochotona koslowi).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tetraogallus tibetanus), гімалайського улара (Tetraogallus himalayensis), кремовогорлого кеклика (Alectoris chukar), скельного голуба (Columba rupestris), клушицю (Pyrrhocorax pyrrhocorax), звичайного крука (Corvus corax), пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), тонкодзьобого жайворонка (Calandrella acutirostris), солончакового жайворонка (Alaudala cheleensis), червоногорлу чечевицю (Carpodacus puniceus), арчевого катуньчика (Leucosticte nemoricola) та майже ендемічного тибетського катуньчика (Carpodacus sillemi). На берегах озер регіону зустрічаються буроголові мартини (Chroicocephalus brunnicephalus), чорношиї журавлі (Grus nigricollis) та гірські гуски (Anser indicus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 239 046 км², або 64 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], третій за площею природний заповідник у світі, [en] та [en]. У 2017 році регіон Кукушилі, розташований на заході провінції Цинхай, був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- «North Tibetan Plateau-Kunlun Mountains alpine desert». The Encyclopedia of Earth.
- «North Tibetan Plateau-Kunlun Mountains Alpine Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijska pustelya Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu identifikator WWF PA1011 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivnichnomu zahodi ta pivnochi Tibetskogo nagir ya v Kitayi Alpijska pustelya Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu Alpijska pustelya KunlunyuEkozona PalearktikaBiom Girski luki ta chagarnikiStatus zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1011Mezhi Alpijska pustelya ta tundra Pamiru Pustelya Takla Makan Napivpustelya Cajdamskogo basejnu Alpijskij step Centralnogo Tibetu Alpijskij step Karakorumu ta Zahidnogo TibetuPlosha km 374 489Krayini KNROhoronyayetsya 239 046 km 64 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Richka Yarkend v gorah KunlunPlato Kukushili v serpniGeografiyaEkoregion alpijskoyi pusteli Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu ohoplyuye pivnichnu chastinu Changtanu najvishoyi chastini Tibetskogo plato obmezhenu na zahodi gorami Pamiru na pivdennomu zahodi gorami Karakorumu a na pivnochi gorami Kunlunyu yaki takozh vhodyat do cogo ekoregionu Gori Kunlun ye odniyeyu z najdovshih girskih sistem u sviti yaka prostyagayetsya bilsh nizh na 3000 km vzdovzh pivnichnogo krayu Tibetskogo nagir ya V mezhah ekoregionu roztashovana zahidna osnovna chastina Kunlunyu yaka viddilyaye Tibetske plato vid giperposushlivoyi Tarimskoyi zapadini na pivnichnomu zahodi ta vid Cajdamskoyi zapadini na pivnochi Bilsha chastina ekoregionu roztashovana na visoti ponad 5000 m nad rivnem morya a najvishoyu vershinoyu regionu ye gora Lyushishan visotoyu 7167 m V gorah Kunlunyu poshireni lodoviki ta berut pochatok chislenni richki a na plato Changtan roztashovano bagato solonuvatih lodovikovih ozer Grunti perevazhno zasoleni kam yanisti ta bezplidni Zagalom teritoriya ekoregionu ye odniyeyu z najmensh zaselenih teritorij Tibetu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye alpijskij klimat ET za klasifikaciyeyu klimativ Keppena koli prinajmni odin misyac v roci maye serednyu temperaturu vishe 0 C dostatnyu dlya tanennya snigu odnak serednya temperatura najteplishogo z misyaciv ne perevishuye 10 C Ce najholodnisha ta najposushlivisha chastina Tibetu serednya temperatura nizhche 0 C tut zberigayetsya protyagom 9 10 misyaciv na rik a silni morozi traplyayutsya shonochi protyagom vsogo roku Na bilshij chastini ekoregionu poshirena bagatorichna merzlota Oskilki Tibetske plato maye pologij shil iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid temperatura v regioni zminyuyetsya zalezhno vid shiroti ta visoti nad rivnem morya Opadiv vipadaye duzhe malo i perevazhno u viglyadi snigu yakij shvidko tane ta viparovuyetsya pid yaskravim sonyachnim svitlom U bagatoh rajonah serednorichna kilkist opadiv stanovit lishe 20 50 mm odnak pivnichni shili Kunlunyu podekudi vlovlyuyut dostatnyu kilkist arktichnoyi vologi shob pidtrimuvati lisi V regioni postijno dmut silni vitri FloraRoslinnij pokriv ekoregionu duzhe rozridzhenij vin zustrichayetsya mensh nizh na 8 a chasto lishe na 1 2 teritoriyi regionu Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye alpijski pusteli Na osipah i gravijnih shilah podali vid holodnih solonih suhih ozer zustrichayutsya nizki kolyuchi gusto rozgaluzheni en sirogo biloliznika Krascheninnikovia ceratoides Takozh v pustelyah regionu poshireni sv Pegaeophyton scapiflorum ta sv Smelowskia tibetica Yedinimi derev yanistimi roslinami sho zustrichayutsya na visokogirnih plato regionu ye sv Myricaria prostrata riznovid tamariksiv yakij roste vzdovzh rusel richok utrimuyuchi svoyi zderev yanili stebla pid zemleyu Lishe gilki ta dribne listya cih roslin vistupayut na poverhni utvoryuyuchi shilnu podushku yaka pidijmayetsya ne vishe nizh na 1 sm nad poverhneyu gruntu Na shilah ozernih zapadin poshireni alpijski stepi na yakih roste sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides sv Carex moorcroftii sv Stipa purpurea ta sv Oxytropis falcata Ozerni basejni Pivnichnogo Tibetu ye osoblivo ekstrimalnimi seredovishami isnuvannya tomu sho koli vitri vshuhayut vzimku holodne povitrya opuskayetsya ta osidaye v nih U rozridzhenij subnivalnij zoni na visoti ponad 5300 m nad rivnem morya zustrichayutsya podushkopodibni roslini zokrema ru Saussurea gnaphalodes ta uralska smilka Silene uralensis Snigova liniya roztashovana na visoti 6000 6200 m nad rivnem morya Na pivnichnih shilah Kunlunyu zvernenih do Tarimskoyi zapadini na visoti vid 2700 do 3600 m nad rivnem morya zustrichayetsya kilka nevelikih masiviv girskih hvojnih lisiv zagalna plosha yakih stanovit blizko 200 km V cih lisah dominuyut yalini Shrenka Picea schrenkiana a na sonyachnih galyavinah v nih zustrichayutsya zarosti chagarnikovih yalovciv Juniperus Oskilki Kunlun ta prilegli regioni Tibetu pidnyalisya geologichno neshodavno na 3000 m za ostanni dva miljoni rokiv flora ekoregionu harakterizuyetsya nizkim rivnem endemizmu Krim togo suvori visokogirni umovi obmezhuyut floristichne riznomanittya Zagalom v gorah Kunlun zustrichayetsya blizko 700 vidiv sudinnih roslin z 245 rodiv bilshist z yakih zustrichayetsya na nizkih visotah FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti dikogo yaka Bos mutus tibetskogo dzerena Procapra picticaudata tibetsku chiru Pantholops hodgsonii arhara Ovis ammon hodgsoni blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur sibirskogo kozla Capra sibirica kianga Equus kiang kucheryavogo zajcya Lepus oiostolus chornogubu piskuhu Ochotona curzoniae ladakhsku piskuhu Ochotona ladacensis ta dovgovuhu piskuhu Ochotona macrotis Sered hizhih ssavciv regionu slid vidznachiti en Ursus arctos pruinosus tibetskogo vovka Canis lupus chanco zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes tibetsku lisicyu Vulpes ferrilata manula Otocolobus manul en Lynx lynx isabellinus ta snigovogo barsa Panthera uncia Endemikom ekoregionu ye piskuha Kozlova Ochotona koslowi Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tetraogallus tibetanus gimalajskogo ulara Tetraogallus himalayensis kremovogorlogo keklika Alectoris chukar skelnogo goluba Columba rupestris klushicyu Pyrrhocorax pyrrhocorax zvichajnogo kruka Corvus corax pustelnu kam yanku Oenanthe deserti tonkodzobogo zhajvoronka Calandrella acutirostris solonchakovogo zhajvoronka Alaudala cheleensis chervonogorlu chechevicyu Carpodacus puniceus archevogo katunchika Leucosticte nemoricola ta majzhe endemichnogo tibetskogo katunchika Carpodacus sillemi Na beregah ozer regionu zustrichayutsya burogolovi martini Chroicocephalus brunnicephalus chornoshiyi zhuravli Grus nigricollis ta girski guski Anser indicus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 239 046 km abo 64 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en tretij za plosheyu prirodnij zapovidnik u sviti en ta en U 2017 roci region Kukushili roztashovanij na zahodi provinciyi Cinhaj buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya North Tibetan Plateau Kunlun Mountains alpine desert The Encyclopedia of Earth North Tibetan Plateau Kunlun Mountains Alpine Desert One Earth