Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Як (Bos grunniens) — ссавець з родини бикових, поширений на території Гімалаїв та навколишніх районів.
| Як | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Бикові (Bovinae) |
| Рід: | Бик (Bos) |
| Вид: | Як (B. grunniens) |
| Біноміальна назва | |
| Bos grunniens Linnaeus, 1766 | |
| Підвиди | |
| |
Назва
Слово «як» походить від тибетського gyag, яким місцеві жителі позначають самців цих тварин (самиця яких тибетською буде dri або nak).
Біологія
Висота в холці 180—200 см. Маса дорослих самців до 600 кг. Шерсть густа, рівна, утворює своєрідну «спідничку», що доходить до землі та уберігає від застуди під час відпочинку на холодній землі та снігу. У негоду під «спідничку» ховається маля. Також в завірюху яки ховають самок з малюками у середину стада, так вони захищають їх від негоди. Дикі яки мають виключно чорне забарвлення, домашні бувають бурими та біло-плямистими. Яки мають дуже добре розвинутий нюх; зір та слух звичайно слабкіші. Ноги у них коротші і товстіші, ніж у корови.
Переважна більшість яків одомашнені та утримуються в неволі, проте існує і невелика дика популяція цих тварин.
Одомашнення
Яка одомашнено у першому тисячолітті до н. е від яка дикого. Домашні яки дрібніші та , розводять їх на Алтаї, в Тибеті, Памірі, Тянь-Шані. Як — незамінна в'ючна тварина, може переносити вантажі вагою до 150 кг, легко долаючи круті схили. Яки перевозять важкі вантажі там, де коні дуже швидко пристають; ними можна зорати землю там, де не проходять трактори. Самиця яка дає усього 2-3 л молока на добу, але його жирність 6-7 %, що в 2 рази більше ніж в (коров'ячого). З жирного і смачного молока яків роблять сметану, масло. З шерсті яка виготовляють теплі речі. Стада цих копитних не потребують догляду, вони не бояться вітрів і лютих морозів. Яки дають плідні гібриди з великою рогатою худобою. Корови, які народилися від мішаних батьківських пар — , успадковують підвищену жирність молока.
Розповсюдження
Ареал обмежений Тибетом та деякими районами Середньої Азії. Як заселяє безлісі високогірні щебенисті напівпустелі, що пересікаються долинами з болотами та озерами. У гори підіймаються до 5000 м.
Спосіб життя
У серпні-вересні яки відходять до межі вічних снігів, зиму проводять у долинах, де можна добути з-під снігу яку-небудь рослинність. Дуже люблять купатися навіть у холодну погоду. Тримаються групами до 3-5 осіб. Старі бики ведуть усамітнений спосіб життя.
Харчування
Яки полюбляють пити багато води і лише у крайніх випадках їдять сніг. Неперебірливі, а тому охоче поїдають навіть сухі жорсткі рослини, нерідко викопуючи їх взимку з-під снігу.
Розмноження
Гін відбувається у вересні-жовтні. Між самцями трапляються жорстокі бійки, іноді зі смертельним наслідком. Після 9-ти місячної вагітності, у червні народжується одне теля. Малюк не розлучається з матір'ю близько року.
Примітки
- М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:42-43)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yak Bos grunniens ssavec z rodini bikovih poshirenij na teritoriyi Gimalayiv ta navkolishnih rajoniv Yak Ohoronnij status Svijskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Bikovi Bovinae Rid Bik Bos Vid Yak B grunniens Binomialna nazva Bos grunniens Linnaeus 1766 Pidvidi Bos grunniens grunniens L 1766 Bos grunniens mutus U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina yak NazvaSlovo yak pohodit vid tibetskogo gyag yakim miscevi zhiteli poznachayut samciv cih tvarin samicya yakih tibetskoyu bude dri abo nak BiologiyaVisota v holci 180 200 sm Masa doroslih samciv do 600 kg Sherst gusta rivna utvoryuye svoyeridnu spidnichku sho dohodit do zemli ta uberigaye vid zastudi pid chas vidpochinku na holodnij zemli ta snigu U negodu pid spidnichku hovayetsya malya Takozh v zaviryuhu yaki hovayut samok z malyukami u seredinu stada tak voni zahishayut yih vid negodi Diki yaki mayut viklyuchno chorne zabarvlennya domashni buvayut burimi ta bilo plyamistimi Yaki mayut duzhe dobre rozvinutij nyuh zir ta sluh zvichajno slabkishi Nogi u nih korotshi i tovstishi nizh u korovi Perevazhna bilshist yakiv odomashneni ta utrimuyutsya v nevoli prote isnuye i nevelika dika populyaciya cih tvarin OdomashnennyaYaka odomashneno u pershomu tisyacholitti do n e vid yaka dikogo Domashni yaki dribnishi ta rozvodyat yih na Altayi v Tibeti Pamiri Tyan Shani Yak nezaminna v yuchna tvarina mozhe perenositi vantazhi vagoyu do 150 kg legko dolayuchi kruti shili Yaki perevozyat vazhki vantazhi tam de koni duzhe shvidko pristayut nimi mozhna zorati zemlyu tam de ne prohodyat traktori Samicya yaka daye usogo 2 3 l moloka na dobu ale jogo zhirnist 6 7 sho v 2 razi bilshe nizh v korov yachogo Z zhirnogo i smachnogo moloka yakiv roblyat smetanu maslo Z shersti yaka vigotovlyayut tepli rechi Stada cih kopitnih ne potrebuyut doglyadu voni ne boyatsya vitriv i lyutih moroziv Yaki dayut plidni gibridi z velikoyu rogatoyu hudoboyu Korovi yaki narodilisya vid mishanih batkivskih par uspadkovuyut pidvishenu zhirnist moloka Para yakiv u zooparkuRozpovsyudzhennyaAreal obmezhenij Tibetom ta deyakimi rajonami Serednoyi Aziyi Yak zaselyaye bezlisi visokogirni shebenisti napivpusteli sho peresikayutsya dolinami z bolotami ta ozerami U gori pidijmayutsya do 5000 m Sposib zhittyaU serpni veresni yaki vidhodyat do mezhi vichnih snigiv zimu provodyat u dolinah de mozhna dobuti z pid snigu yaku nebud roslinnist Duzhe lyublyat kupatisya navit u holodnu pogodu Trimayutsya grupami do 3 5 osib Stari biki vedut usamitnenij sposib zhittya Dikij yak Harchuvannya Yaki polyublyayut piti bagato vodi i lishe u krajnih vipadkah yidyat snig Neperebirlivi a tomu ohoche poyidayut navit suhi zhorstki roslini neridko vikopuyuchi yih vzimku z pid snigu Rozmnozhennya Gin vidbuvayetsya u veresni zhovtni Mizh samcyami traplyayutsya zhorstoki bijki inodi zi smertelnim naslidkom Pislya 9 ti misyachnoyi vagitnosti u chervni narodzhuyetsya odne telya Malyuk ne rozluchayetsya z matir yu blizko roku PrimitkiM M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinki 42 43