Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хмелів (руська Хмелевъ) — літописне руське городище у басейні річки Черемош. На переконання Бориса Тимощука згадане у «Списку руських міст далеких і близьких» як волоське місто (руська Городокъ на Черемошѣ). Його залишки знаходяться неподалік населеного пункту Карапчів на Черемоші Чернівецької області.
| Хмелів | |
|---|---|
48°19′49″ пн. ш. 25°27′12″ сх. д. / 48.33028° пн. ш. 25.45333° сх. д. | |
| Статус | городище |
| Країна |  Україна |
| Розташування |  Чернівецька область |
| Будівник | ймовірно Ярослав Осмомисл |
| Засновано | 14 століття |
| Перша згадка | 1395 |
| Стан | залишки земляних валів |
  Хмелів (городище) (Чернівецька область) | |
Історія городища
На думку окремих дослідників перші укріплення на місці Хмелева були закладені в період експансії Галицького князівства на південь, коли Ярослав Осмомисл значно розширив межі своїх володінь, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Ці події описуються й в літописах:
«...підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинив ворота Дунаєві...»
Основним призначенням тогочасного поселення було охороняти торговельний шлях від Коломиї до Родни.
Хмелівська волость
Після монголо-татарської навали зв'язки правобережного пониззя з Галицько-Волинською державою послабились, що призвело до формування певного автономного територіального утворення під зверхністю Золотої Орди, яке згодом (XIV—XV) стало відоме як Шипинська земля - предмет територіальних суперечок між Молдавським князівством, Польським та Угорським королівствами.
Перша письмова згадка городища як Хмелів міститься у грамоті (поч. 1395), в якій молдавські бояри ручаються польському королю Владиславу за воєводу Стефана.
Крім того, Хмелів згадується ще тричі (1433, 1436, 1444) у тогочасних офіційних документах.
У період перебування в межах Шипинської землі городище Хмелів було адміністративним центром Хмелівської волості («дєржави»), на чолі якої стояв староста («дєржавець»).
Північно-західна межа тогочасної Хмелівщини простягалася від гирла Черемоша до його витоку, далі йшла Білим Черемошем аж до витоків Перкалаби та Сарати, на півдні сягала витоків Сочави та Серету, на сході межувала з Цецинською волостю (розділовою сугою із якою слугував вододіл між гирлами Черемоша та Малого Серету).
У XIV ст. торговельний шлях долиною річки Черемош з Коломиї до Родни занепав. Значення городища також поступово невілювалося. Те, що тогочасний Хмелів, на відміну від Хотина і Чечуна (які охороняли броди на Дністрі та Пруті, та відігравали значну стратегічну й економічну роль), мав другорядне значення підтверджується тим, що у жодному документі не згадується ім’я його старости.
Як наслідок, молдавські господарі жодним чином не розвивали городище Хмелів. А в середині XV ст., за результатами свого роду адміністративно-тириторіальної реформи Петру Арона, замість трьох волостей колишньої Шипинської землі було утворено Хотинський та Черновецький цинути із центрами відповідно у Хотині та Черновицях.
Зокрема, у грамоті від 1 квітня 1457 зазначалося:
«...поставив на кордоні в Хотинській та Черновицькій волости двох панів справедливих й іменитих, ... щоби один був нам старостою Хотинським, а другий Черновицьким уставичем...»
Подальша доля
У подальшому, на місці городища Хмелів вже сформувалося село — Карапчів на Черемоші.
Руїни захисних валів і підземні ходи укріплень поселення збереглися й до сьогодні. Дослідження залишків цього городища проводилися експедицією на чолі з Борисом Тимощуком у 1968 році.
Саме на підставі її результатів, у своїх наступних наукових працях Борис Тимощук пов'язав між собою Городокъ на Черемошѣ (з «Списку руських міст далеких і близьких») та Хмелевъ (з «молдавських грамот» - 1395, 1433, 1436, 1444). На користь цього говорить той факт, що в зазначених документах Хмелев згадується як молдавський город, розташований недалеко від кордону з Польським королівством по Черемошу. Саме на його правому березі, поблизу сучасного Карапчева й виявлені залишки середньовічного земляного укріплення під назвою «Городок», недалеко від якого є топонімічна місцевість - «Хмелівський кут». На місці городища сьогодні густий ліс, що ускладнює проведення ретельних археологічних розкопок.
Примітки
- 65.Молдавські бояри ручаються польському королю Владиславу за воєводу Стефана.
- Б.А.Тимощук. Исчезнувшие города Буковины.
- А.В.Балух.«Шипинская земля»:истоки и судьба.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2019.
- Карапчів і вали. Буковина.
Див. також
Джерела
- Б.А.Тимощук. Исчезнувшие города Буковины//Вопросы истории, 1964, № 5, с. 213-217.
- 65. Молдавські бояри ручаються польському королю Владиславу за воєводу Стефана
- А.В.Балух.«Шипинская земля»:истоки и судьба//Stratum plus, 2010, № 6, с. 27-39
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hmeliv Hmeliv ruska Hmelev litopisne ruske gorodishe u basejni richki Cheremosh Na perekonannya Borisa Timoshuka zgadane u Spisku ruskih mist dalekih i blizkih yak voloske misto ruska Gorodok na Cheremoshѣ Jogo zalishki znahodyatsya nepodalik naselenogo punktu Karapchiv na Cheremoshi Cherniveckoyi oblasti HmelivShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 48 19 49 pn sh 25 27 12 sh d 48 33028 pn sh 25 45333 sh d 48 33028 25 45333StatusgorodisheKrayina UkrayinaRoztashuvannyaChernivecka oblastBudivnikjmovirno Yaroslav OsmomislZasnovano14 stolittyaPersha zgadka1395Stanzalishki zemlyanih valivHmeliv gorodishe Chernivecka oblast Istoriya gorodishaNa dumku okremih doslidnikiv pershi ukriplennya na misci Hmeleva buli zakladeni v period ekspansiyi Galickogo knyazivstva na pivden koli Yaroslav Osmomisl znachno rozshiriv mezhi svoyih volodin priyednavshi zemli mizh Dnistrom i Karpatami ponizzya Dunayu Ci podiyi opisuyutsya j v litopisah pidper gori Ugorski svoyimi zaliznimi polkami zastupivshi korolevi dorogu zachiniv vorota Dunayevi Osnovnim priznachennyam togochasnogo poselennya bulo ohoronyati torgovelnij shlyah vid Kolomiyi do Rodni Hmelivska volost Pislya mongolo tatarskoyi navali zv yazki pravoberezhnogo ponizzya z Galicko Volinskoyu derzhavoyu poslabilis sho prizvelo do formuvannya pevnogo avtonomnogo teritorialnogo utvorennya pid zverhnistyu Zolotoyi Ordi yake zgodom XIV XV stalo vidome yak Shipinska zemlya predmet teritorialnih superechok mizh Moldavskim knyazivstvom Polskim ta Ugorskim korolivstvami Persha pismova zgadka gorodisha yak Hmeliv mistitsya u gramoti poch 1395 v yakij moldavski boyari ruchayutsya polskomu korolyu Vladislavu za voyevodu Stefana Krim togo Hmeliv zgaduyetsya she trichi 1433 1436 1444 u togochasnih oficijnih dokumentah U period perebuvannya v mezhah Shipinskoyi zemli gorodishe Hmeliv bulo administrativnim centrom Hmelivskoyi volosti dyerzhavi na choli yakoyi stoyav starosta dyerzhavec Pivnichno zahidna mezha togochasnoyi Hmelivshini prostyagalasya vid girla Cheremosha do jogo vitoku dali jshla Bilim Cheremoshem azh do vitokiv Perkalabi ta Sarati na pivdni syagala vitokiv Sochavi ta Seretu na shodi mezhuvala z Cecinskoyu volostyu rozdilovoyu sugoyu iz yakoyu sluguvav vododil mizh girlami Cheremosha ta Malogo Seretu U XIV st torgovelnij shlyah dolinoyu richki Cheremosh z Kolomiyi do Rodni zanepav Znachennya gorodisha takozh postupovo nevilyuvalosya Te sho togochasnij Hmeliv na vidminu vid Hotina i Chechuna yaki ohoronyali brodi na Dnistri ta Pruti ta vidigravali znachnu strategichnu j ekonomichnu rol mav drugoryadne znachennya pidtverdzhuyetsya tim sho u zhodnomu dokumenti ne zgaduyetsya im ya jogo starosti Yak naslidok moldavski gospodari zhodnim chinom ne rozvivali gorodishe Hmeliv A v seredini XV st za rezultatami svogo rodu administrativno tiritorialnoyi reformi Petru Arona zamist troh volostej kolishnoyi Shipinskoyi zemli bulo utvoreno Hotinskij ta Chernoveckij cinuti iz centrami vidpovidno u Hotini ta Chernovicyah Zokrema u gramoti vid 1 kvitnya 1457 zaznachalosya postaviv na kordoni v Hotinskij ta Chernovickij volosti dvoh paniv spravedlivih j imenitih shobi odin buv nam starostoyu Hotinskim a drugij Chernovickim ustavichem Podalsha dolyaU podalshomu na misci gorodisha Hmeliv vzhe sformuvalosya selo Karapchiv na Cheremoshi Ruyini zahisnih valiv i pidzemni hodi ukriplen poselennya zbereglisya j do sogodni Doslidzhennya zalishkiv cogo gorodisha provodilisya ekspediciyeyu na choli z Borisom Timoshukom u 1968 roci Same na pidstavi yiyi rezultativ u svoyih nastupnih naukovih pracyah Boris Timoshuk pov yazav mizh soboyu Gorodok na Cheremoshѣ z Spisku ruskih mist dalekih i blizkih ta Hmelev z moldavskih gramot 1395 1433 1436 1444 Na korist cogo govorit toj fakt sho v zaznachenih dokumentah Hmelev zgaduyetsya yak moldavskij gorod roztashovanij nedaleko vid kordonu z Polskim korolivstvom po Cheremoshu Same na jogo pravomu berezi poblizu suchasnogo Karapcheva j viyavleni zalishki serednovichnogo zemlyanogo ukriplennya pid nazvoyu Gorodok nedaleko vid yakogo ye toponimichna miscevist Hmelivskij kut Na misci gorodisha sogodni gustij lis sho uskladnyuye provedennya retelnih arheologichnih rozkopok Primitki65 Moldavski boyari ruchayutsya polskomu korolyu Vladislavu za voyevodu Stefana B A Timoshuk Ischeznuvshie goroda Bukoviny A V Baluh Shipinskaya zemlya istoki i sudba Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 chervnya 2019 Karapchiv i vali Bukovina Div takozhShipinska zemlyaDzherelaB A Timoshuk Ischeznuvshie goroda Bukoviny Voprosy istorii 1964 5 s 213 217 65 Moldavski boyari ruchayutsya polskomu korolyu Vladislavu za voyevodu Stefana A V Baluh Shipinskaya zemlya istoki i sudba Stratum plus 2010 6 s 27 39