Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тра́вневе — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. До 1 січня 1967 року носило назву Зади. Станом на 2022 рік в селі проживає шість осіб.
| село Травневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Громада | Млинівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040190380069222 |
| Основні дані | |
| Населення | 6 |
| Площа | 5,39 км² |
| Густота населення | 5,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35136 |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′55″ пн. ш. 25°28′22″ сх. д. / 50.54861° пн. ш. 25.47278° сх. д.Координати: 50°32′55″ пн. ш. 25°28′22″ сх. д. / 50.54861° пн. ш. 25.47278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 204 м |
| Водойми | річка Іква |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
| Карта | |
  Травневе | |
 Травневе | |
| Мапа | |
Географія
Площа – п’ять квадратних кілометрів. Травневе межує з південної сторони з селом Остріїв, із заходу – Торговиця, із північної сторони – Мальоване. Поблизу протікає ріка Іква, притока Стиру, а з північної сторони села збереглися ліси, що носять назву Соснина і Дубина.
Давня історія
Басейн Ікви, багатий на родючий чорнозем, пасовиська і поклади кремнію, здавна був заселений людьми. В Острієві в результаті археологічних розкопок, проведених В. Коноплею у 80-тих роках ХХ ст. відкрито багатошарове поселення пізньотрипільської культури (VI тисячоліття. до н.е.), стжижовської і комарівської культур (V-VII ст. до н.е.), давньоруського періоду (ІХ – ХІІІ ст.), віднайдено сліди майстерні крем’яних знарядь. В сусідній Торговиці існувало давньоруське городище. В розкопаному там кургані знайшли скарб давньоруських монет.
Заснування села
Поселення на території теперішнього села Травневе засновано у 80-тих роках ХІХ ст. переселенцями з Галичини, що проживали в Бродах та в селах: Пониква, Гаї Старобрідські, які на той час були територією Австро-Угорщини. З економічних міркувань вони вирішили купити землю в Російській імперії, де вона була дешевшою, та переїхали на Волинь у Млинівську волость Дубнівського повіту.
Село отримало назву Зади від заднього (останнього) графського фільварку, який був виставлений на торги. Існує два припущення кому могли належати ці землі до продажу. Вважається, що власником землі міг бути граф Лєдуховський, якому належало сусіднє село Мальоване, або граф Міончинський, який володів сусіднім з другої сторони селом – Острієвим. Акту-продажу землі не знайдено. Тому відсутня точна дата заснування села.
Необхідною умовою для переїзду галичан була зміна греко-католицької конфесії на православну. В метричних книгах церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Добрятині, до парафії якої відносилися Зади, в розділі про народження реєструвалися родини переселенців з Галичини і зафіксовано їх перехід з греко-католицької віри в православну.
З Галичини на Волинь переїхали родини Ковальчуків, Павлюків, Галендюків, Проказюків, Гнатюків, Таціїв, Крутяків, Галендів, Харчуків, Данильчуків, Шаповаликів, Кічуків та Петрусів. На честь заснування села за галицькою традицією була поставлена фігура – дерев’яний хрест з іконою Спасителя. Такі фігури донині збереглися в селах, в яких вони проживали на Галичині. В 1911 році на Задах нараховувалось 20 садиб, в яких проживало 176 мешканців. Для порівняння: сусідньому селі Острієві була 81 садиба і 655 мешканців. Зади були невеликим селом, що складалося з Великої і Малої кольоній (вулиць) і хуторів.
Записи в метричних книгах
Задівці не мали власної церкви. Їх хрестили, вінчали, відспівували в Остріївській церкві. Записи про народження, одруження і смерть велися в метричних книгах церкви Покрови Пресвятої Богородиці в сусідньому Добрятині, до парафії якої входили Остріїв і Зади.
В Державному архіві Рівненської області зберігаються метричні книги Добрятинської церкви 1870 року, 1882-1884, 1897-1915 та 1918-1922 років. Під час евакуації з 1915 по 1918 рік записи не проводилися. Метричні книги за вказані останні роки оцифровані і доступні для перегляду в режимі онлайн.
Згідно з записами з 1897 року по 1922 рік , виключаючи 1915 – 1918 роки, на Задах, за 20 років взяли шлюб 23 пари. Найбільше хлопців одружувалися у віці 24 роки, дівчата – у віці 18 років. Були повторні шлюби у чоловіків у 54 та 36 років. В 1920 році Яків Солдатюк, родом із села Щаслива одружився з задівчанкою Юстиною Павлюк. Свідком на їхньому вінчанні був вчитель Задівської школи Костецький, що є документальним підтвердженням наявності школи в селі.
За вказаний період на Задах народилося 67 дітей. Серед них була висока смертність від різних хвороб: скарлатини, коклюшу, простуди. За вказаний час померло 18 дітей (30% від народжених). Дорослі відходили у вічність в основному від сухот, епідемія яких панувала в селі. Довгожителями села були Філімон Ковальчук, який прожив 71 рік, Тацій Симеон – 72 роки. Симеон Тацій народився в Австро-Угорщині в галицькому селі Пониква 1830 року.
Життя у міжвоєнний період
Під час Першої світової війни Млинівщина входила до прифронтової зони, на території якої 1916 року здійснювався Брусиловський прорив російської армії проти австро-угорських і німецьких військ. Мешканців Задів змусили виїхати на південь України, де вони «були в біженцях». Повернулися задівці в село 1918 року. Неушкодженою в їх відсутність збереглася фігура, яка стоїть і дотепер. Дерев’яний хрест поміняли, а давня ікона залишилася.
В 1920 році після закінчення польсько-радянської війни згідно Ризького мирного договору Західна Україна ввійшла до складу польської держави - ІІ Речі Посполитої і знаходилася в її складі до 1939 року. Змінився адміністративний поділ регіону – Зади стали відноситися до Млинівської гміни Дубнівського повіту Волинського воєводства. Відбувалася поступова полонізація місцевого населення. Якщо на початку 30-х років ХХ ст. запис про народження в церковних метричних книгах проводився українською і польською мовами, то наприкінці десятиріччя виключно державною польською мовою.
В міжвоєнний період основним заняттям задівців було землеробство, садівництво та вівчарство. Сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, просо, гречку і коноплю, вирощували хміль. Жінки займалися ткацтвом. Із волокон коноплі ткали рядна, з вовни – багатобарвні килимки у смужки і з льону полотно, яке вибілювали на березі Ікви, так званій Мацьковій долині. Великими були сади з традиційними грушами, яблунями, вишнями, рідкісними морелями, горіхами. Особливо багато висаджували черешень. Григорій Ковальчук займався рідкісним промислом – на шовковицях вирощував шовкопряди і продавав їх замовникам у Варшаві. В селі діяли кооператив «Народної торгівлі», кузня та молочарня. Жив швець, а його дружина навчала дівчат шити одяг. Селяни торгували своїми продуктами і зерном в Млинові, в Луцьку. Їхня ціна була значно дешевшою за промислово виготовлені товари. Наприклад: кілограм цукру коштував так само як кілограм вершкового масла – 1 злотий і 10 грошей, коробка сірників мала ціну одного яйця. Сім злотих коштував центнер зерна.
В 1924 році селяни заклали кладовище – могилки. Облагороджували село – вздовж дороги Великої кольонії проклали дерев’яні тротуари.
В той час задівці вже мали радіоприймачі.
Зади жили багатим культурним життям. В кінці 20-их років в селі діяв аматорський гурток, який ставив п’єси Івана Франка і Тараса Шевченка. Колектив гастролював в навколишніх селах і за зароблені гроші купляв книжки для бібліотеки «Просвіти». Задівці організували свій струнний оркестр, яким керував найманий диригент.
За спогадами Ніни Тимофіївни Колчак-Харчук, 1925 року народження, яка народилася на Задах і станом на 2022 рік проживає в сусідньому селі Мальоване на Рівненщині, вже в кінці 30-тих років був організований великий хор. Також селяни ставили вистави «Мати-наймичка», «Ой не ходи, Грицю», «Наталка Полтавка». І теж з концертами, виставами задівці їздили в навколишні села.
В селі діяла початкова 4-класна школа, яка не мала власного приміщення. Заняття проходили в будинку Діонісія Гнатюка.
У міжвоєнний період поруч із Задами для польських фронтовиків було засноване невелике поселення Уланська Доля і, коли в ньому відкрити 7-класну школу, яка була під опікою військового керівництва в Любліні, діти задівців навчалися в ній. Три рази на тиждень була українська мова, поляки теж вивчали українську мову. В 1939 році польських осадників було вивезено на Сибір, і поселення перестало існувати.
В селі проживали члени Комуністичної партії Західної України, які в своїй діяльності поєднували національні інтереси з комуністичною ідеологією. Вони активно виступали проти польської окупаційної влади: організовували страйки і займалися прокламаціями. Комуністів постійно переслідувала поліція. Як згадує Ніна Харчук-Колчак, до тюремного ув’язнення були засуджені на 10 – 15 років комуністи: брати Кость і Сергій Тації, Саша Тацій, Володимир Кічук. На Перше травня кожного року вивішували червоний оксамитовий прапор, як символ боротьби за свободу, і кожного разу приїздили жандарми, забирали прапор, а в селі проводили пацифікацію: в колодязі комуністів лили керосин, випускали пір’я з подушок, били, знущалися. Так під час страйку сільськогосподарських робітників на Козирщині Дубнівського повіту 1936 року був вбитий задівець Федот Ковальчук. В 1939 році після приєднання Західної України до Радянського Союзу задівські комуністи переїхали до Млинова і на перших порах займали керівні посади. Проте радянська влада не довіряла місцевим, і вже 1940 року їхні посади зайняли люди зі Сходу. Це було великим ударом для членів КПЗУ, від якого дехто з них не міг отямитися впродовж життя.
Життя під час Другої світової війни
Під час Другої світової війни жителів Задів не евакуйовували. Задівці жили в постійному страху, оскільки під час німецької окупації загострилось протистояння між українцями та поляками. Поляки мали велику підтримку німців, які постачали їм зброю. У сусідньому від Задів селі Панська Долина в мурованому будинку був зроблений склад зброї Армії Крайової і організований вишкіл вояків.
27 вересня 1943 року (на Чесного Хреста) поляки палили Зади. Після цього частина населення покинула село і повернулась додому як відійшла лінія фронту.
За спогадами Ніни Харчук-Колчак, під час наступу Червоної Армії в садибі Харчуків зупинявся письменник Олесь Гончар, який готував свою кореспонденцію про війну.
Зади після Другої світової війни
Організований після війни в селі колгосп назвали іменем Івана Франка, який пізніше влився, як бригада, до колгоспу в Острієві. Крім зернових в полях вирощували картоплю, буряки, кукурудзу і навіть кок-сагиз, з якого отримували натуральний каучук. Про те як платили за трудодні задівці склали пісеньку:
Ціле літечко робила,
Кільо проса заробила.
Кільо проса, два ячменю
Й не журюся де я змелю.
Встань, Володю, подивися,
Як колгоспи розжилися.
Баба раком, клуня боком
І кобила з одним оком.
Ні корови, ні свині
Тільки Сталін на стіні.
Особливо виснажливою для колгоспниць була робота на буряках. Спочатку норма була обробити один гектар посівів, а пізніше вона доходила навіть до п’яти гектарів. Робота передбачала декілька етапів: необхідно було за першим разом прорідити довжелезні рядки буряків, а потім ще раз пройтися ними - прополоти. Викопували буряки недосконалими механізмами. Вони буряк лише підривали, а необхідно було його витягнути, а потім ще відчистити від землі. Працювали на буряках цілими сім’ями, приїжджали родичі з міст, щоб допомогти. В основному помічниками жінок були їхні діти.
Село було електрифіковане лише 13 січня 1971 року. Поступово Зади починають занепадати. Багато людей виїхало до міст, багато відійшли в інший світ. В Острієві закрили найближчу для задівських дітей початкову школу. Учні змушені були ходити за декілька кілометрів до шкіл в Мальованому і Торговиці. Станом на листопад 2022 року в Травневому проживало лише декілька сімей нащадків колишніх поселенців. З приїжджих - Леонід Щербик, який в селі отримав пай і посадив сосновий ліс. Проте незмінною залишається давня традиція – через тиждень після Великодня, на Проводи на кладовище звідусіль приїздять нащадки колишніх переселенців, задівців. Біля могил відбувається поминальне Богослужіння.
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Примітки
- Свєшніков І.К., Нікольченко Ю.М. (1982). Довідник з археології України. Рівненська область. Київ: Наукова думка. с. 152.
- Державний архів Рівненської області, фонд Р-740, справа 452, книга 30. с. 20.
- Список населенных пунктов Волынской губернии. Дубенский уезд. 1911. с. 55, 61.
- Державний архів Рівненської області, фонд Р-740, справа 451, книга 29, справа 453, книга 31.
- Державний архів Рівненської області, фонд Р-740. справа 451, книга 29; справа 452, книга 30.
- ЦДІА у Львові, матрична книга села Пониква Велика, справа 4644. с. 182.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Посилання
- Погода в селі Травневе
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tra vneve selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 1 sichnya 1967 roku nosilo nazvu Zadi Stanom na 2022 rik v seli prozhivaye shist osib selo TravneveKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Mlinivska selishna gromadaKod KATOTTG UA56040190380069222Osnovni daniNaselennya 6Plosha 5 39 km Gustota naselennya 5 01 osib km Poshtovij indeks 35136Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 32 55 pn sh 25 28 22 sh d 50 54861 pn sh 25 47278 sh d 50 54861 25 47278 Koordinati 50 32 55 pn sh 25 28 22 sh d 50 54861 pn sh 25 47278 sh d 50 54861 25 47278Serednya visota nad rivnem morya 204 mVodojmi richka IkvaMisceva vladaAdresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1KartaTravneveTravneveMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Travneve GeografiyaPlosha p yat kvadratnih kilometriv Travneve mezhuye z pivdennoyi storoni z selom Ostriyiv iz zahodu Torgovicya iz pivnichnoyi storoni Malovane Poblizu protikaye rika Ikva pritoka Stiru a z pivnichnoyi storoni sela zbereglisya lisi sho nosyat nazvu Sosnina i Dubina Davnya istoriyaBasejn Ikvi bagatij na rodyuchij chornozem pasoviska i pokladi kremniyu zdavna buv zaselenij lyudmi V Ostriyevi v rezultati arheologichnih rozkopok provedenih V Konopleyu u 80 tih rokah HH st vidkrito bagatosharove poselennya piznotripilskoyi kulturi VI tisyacholittya do n e stzhizhovskoyi i komarivskoyi kultur V VII st do n e davnoruskogo periodu IH HIII st vidnajdeno slidi majsterni krem yanih znaryad V susidnij Torgovici isnuvalo davnoruske gorodishe V rozkopanomu tam kurgani znajshli skarb davnoruskih monet Zasnuvannya selaPoselennya na teritoriyi teperishnogo sela Travneve zasnovano u 80 tih rokah HIH st pereselencyami z Galichini sho prozhivali v Brodah ta v selah Ponikva Gayi Starobridski yaki na toj chas buli teritoriyeyu Avstro Ugorshini Z ekonomichnih mirkuvan voni virishili kupiti zemlyu v Rosijskij imperiyi de vona bula deshevshoyu ta pereyihali na Volin u Mlinivsku volost Dubnivskogo povitu Selo otrimalo nazvu Zadi vid zadnogo ostannogo grafskogo filvarku yakij buv vistavlenij na torgi Isnuye dva pripushennya komu mogli nalezhati ci zemli do prodazhu Vvazhayetsya sho vlasnikom zemli mig buti graf Lyeduhovskij yakomu nalezhalo susidnye selo Malovane abo graf Mionchinskij yakij volodiv susidnim z drugoyi storoni selom Ostriyevim Aktu prodazhu zemli ne znajdeno Tomu vidsutnya tochna data zasnuvannya sela Kopiya zapisu v metrichnij knizi Neobhidnoyu umovoyu dlya pereyizdu galichan bula zmina greko katolickoyi konfesiyi na pravoslavnu V metrichnih knigah cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v Dobryatini do parafiyi yakoyi vidnosilisya Zadi v rozdili pro narodzhennya reyestruvalisya rodini pereselenciv z Galichini i zafiksovano yih perehid z greko katolickoyi viri v pravoslavnu Figura pam yatnij znak na chest zasnuvannya sela Z Galichini na Volin pereyihali rodini Kovalchukiv Pavlyukiv Galendyukiv Prokazyukiv Gnatyukiv Taciyiv Krutyakiv Galendiv Harchukiv Danilchukiv Shapovalikiv Kichukiv ta Petrusiv Na chest zasnuvannya sela za galickoyu tradiciyeyu bula postavlena figura derev yanij hrest z ikonoyu Spasitelya Taki figuri donini zbereglisya v selah v yakih voni prozhivali na Galichini V 1911 roci na Zadah narahovuvalos 20 sadib v yakih prozhivalo 176 meshkanciv Dlya porivnyannya susidnomu seli Ostriyevi bula 81 sadiba i 655 meshkanciv Zadi buli nevelikim selom sho skladalosya z Velikoyi i Maloyi kolonij vulic i hutoriv Zapisi v metrichnih knigahZadivci ne mali vlasnoyi cerkvi Yih hrestili vinchali vidspivuvali v Ostriyivskij cerkvi Zapisi pro narodzhennya odruzhennya i smert velisya v metrichnih knigah cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v susidnomu Dobryatini do parafiyi yakoyi vhodili Ostriyiv i Zadi V Derzhavnomu arhivi Rivnenskoyi oblasti zberigayutsya metrichni knigi Dobryatinskoyi cerkvi 1870 roku 1882 1884 1897 1915 ta 1918 1922 rokiv Pid chas evakuaciyi z 1915 po 1918 rik zapisi ne provodilisya Metrichni knigi za vkazani ostanni roki ocifrovani i dostupni dlya pereglyadu v rezhimi onlajn Zgidno z zapisami z 1897 roku po 1922 rik viklyuchayuchi 1915 1918 roki na Zadah za 20 rokiv vzyali shlyub 23 pari Najbilshe hlopciv odruzhuvalisya u vici 24 roki divchata u vici 18 rokiv Buli povtorni shlyubi u cholovikiv u 54 ta 36 rokiv V 1920 roci Yakiv Soldatyuk rodom iz sela Shasliva odruzhivsya z zadivchankoyu Yustinoyu Pavlyuk Svidkom na yihnomu vinchanni buv vchitel Zadivskoyi shkoli Kosteckij sho ye dokumentalnim pidtverdzhennyam nayavnosti shkoli v seli Za vkazanij period na Zadah narodilosya 67 ditej Sered nih bula visoka smertnist vid riznih hvorob skarlatini koklyushu prostudi Za vkazanij chas pomerlo 18 ditej 30 vid narodzhenih Dorosli vidhodili u vichnist v osnovnomu vid suhot epidemiya yakih panuvala v seli Dovgozhitelyami sela buli Filimon Kovalchuk yakij prozhiv 71 rik Tacij Simeon 72 roki Simeon Tacij narodivsya v Avstro Ugorshini v galickomu seli Ponikva 1830 roku Zhittya u mizhvoyennij periodPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Mlinivshina vhodila do prifrontovoyi zoni na teritoriyi yakoyi 1916 roku zdijsnyuvavsya Brusilovskij proriv rosijskoyi armiyi proti avstro ugorskih i nimeckih vijsk Meshkanciv Zadiv zmusili viyihati na pivden Ukrayini de voni buli v bizhencyah Povernulisya zadivci v selo 1918 roku Neushkodzhenoyu v yih vidsutnist zbereglasya figura yaka stoyit i doteper Derev yanij hrest pominyali a davnya ikona zalishilasya V 1920 roci pislya zakinchennya polsko radyanskoyi vijni zgidno Rizkogo mirnogo dogovoru Zahidna Ukrayina vvijshla do skladu polskoyi derzhavi II Rechi Pospolitoyi i znahodilasya v yiyi skladi do 1939 roku Zminivsya administrativnij podil regionu Zadi stali vidnositisya do Mlinivskoyi gmini Dubnivskogo povitu Volinskogo voyevodstva Vidbuvalasya postupova polonizaciya miscevogo naselennya Yaksho na pochatku 30 h rokiv HH st zapis pro narodzhennya v cerkovnih metrichnih knigah provodivsya ukrayinskoyu i polskoyu movami to naprikinci desyatirichchya viklyuchno derzhavnoyu polskoyu movoyu V mizhvoyennij period osnovnim zanyattyam zadivciv bulo zemlerobstvo sadivnictvo ta vivcharstvo Siyali zhito pshenicyu oves yachmin proso grechku i konoplyu viroshuvali hmil Zhinki zajmalisya tkactvom Iz volokon konopli tkali ryadna z vovni bagatobarvni kilimki u smuzhki i z lonu polotno yake vibilyuvali na berezi Ikvi tak zvanij Mackovij dolini Velikimi buli sadi z tradicijnimi grushami yablunyami vishnyami ridkisnimi morelyami gorihami Osoblivo bagato visadzhuvali chereshen Grigorij Kovalchuk zajmavsya ridkisnim promislom na shovkovicyah viroshuvav shovkopryadi i prodavav yih zamovnikam u Varshavi V seli diyali kooperativ Narodnoyi torgivli kuznya ta molocharnya Zhiv shvec a jogo druzhina navchala divchat shiti odyag Selyani torguvali svoyimi produktami i zernom v Mlinovi v Lucku Yihnya cina bula znachno deshevshoyu za promislovo vigotovleni tovari Napriklad kilogram cukru koshtuvav tak samo yak kilogram vershkovogo masla 1 zlotij i 10 groshej korobka sirnikiv mala cinu odnogo yajcya Sim zlotih koshtuvav centner zerna V 1924 roci selyani zaklali kladovishe mogilki Oblagorodzhuvali selo vzdovzh dorogi Velikoyi koloniyi proklali derev yani trotuari V toj chas zadivci vzhe mali radioprijmachi Zadi zhili bagatim kulturnim zhittyam V kinci 20 ih rokiv v seli diyav amatorskij gurtok yakij staviv p yesi Ivana Franka i Tarasa Shevchenka Kolektiv gastrolyuvav v navkolishnih selah i za zarobleni groshi kuplyav knizhki dlya biblioteki Prosviti Zadivci organizuvali svij strunnij orkestr yakim keruvav najmanij dirigent Amatorskij gurtok 30 i roki HH st Strunnij orkestr 30 i roki HH st Nina Timofiyivna Harchuk Kolchak Za spogadami Nini Timofiyivni Kolchak Harchuk 1925 roku narodzhennya yaka narodilasya na Zadah i stanom na 2022 rik prozhivaye v susidnomu seli Malovane na Rivnenshini vzhe v kinci 30 tih rokiv buv organizovanij velikij hor Takozh selyani stavili vistavi Mati najmichka Oj ne hodi Gricyu Natalka Poltavka I tezh z koncertami vistavami zadivci yizdili v navkolishni sela V seli diyala pochatkova 4 klasna shkola yaka ne mala vlasnogo primishennya Zanyattya prohodili v budinku Dionisiya Gnatyuka U mizhvoyennij period poruch iz Zadami dlya polskih frontovikiv bulo zasnovane nevelike poselennya Ulanska Dolya i koli v nomu vidkriti 7 klasnu shkolu yaka bula pid opikoyu vijskovogo kerivnictva v Lyublini diti zadivciv navchalisya v nij Tri razi na tizhden bula ukrayinska mova polyaki tezh vivchali ukrayinsku movu V 1939 roci polskih osadnikiv bulo vivezeno na Sibir i poselennya perestalo isnuvati Meshkanki sela 30 i roki HH st Meshkanci sela u svyatkovomu vbranni 30 i roki HH st V seli prozhivali chleni Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini yaki v svoyij diyalnosti poyednuvali nacionalni interesi z komunistichnoyu ideologiyeyu Voni aktivno vistupali proti polskoyi okupacijnoyi vladi organizovuvali strajki i zajmalisya proklamaciyami Komunistiv postijno peresliduvala policiya Yak zgaduye Nina Harchuk Kolchak do tyuremnogo uv yaznennya buli zasudzheni na 10 15 rokiv komunisti brati Kost i Sergij Taciyi Sasha Tacij Volodimir Kichuk Na Pershe travnya kozhnogo roku vivishuvali chervonij oksamitovij prapor yak simvol borotbi za svobodu i kozhnogo razu priyizdili zhandarmi zabirali prapor a v seli provodili pacifikaciyu v kolodyazi komunistiv lili kerosin vipuskali pir ya z podushok bili znushalisya Tak pid chas strajku silskogospodarskih robitnikiv na Kozirshini Dubnivskogo povitu 1936 roku buv vbitij zadivec Fedot Kovalchuk V 1939 roci pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do Radyanskogo Soyuzu zadivski komunisti pereyihali do Mlinova i na pershih porah zajmali kerivni posadi Prote radyanska vlada ne doviryala miscevim i vzhe 1940 roku yihni posadi zajnyali lyudi zi Shodu Ce bulo velikim udarom dlya chleniv KPZU vid yakogo dehto z nih ne mig otyamitisya vprodovzh zhittya Zhittya pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPid chas Drugoyi svitovoyi vijni zhiteliv Zadiv ne evakujovuvali Zadivci zhili v postijnomu strahu oskilki pid chas nimeckoyi okupaciyi zagostrilos protistoyannya mizh ukrayincyami ta polyakami Polyaki mali veliku pidtrimku nimciv yaki postachali yim zbroyu U susidnomu vid Zadiv seli Panska Dolina v murovanomu budinku buv zroblenij sklad zbroyi Armiyi Krajovoyi i organizovanij vishkil voyakiv 27 veresnya 1943 roku na Chesnogo Hresta polyaki palili Zadi Pislya cogo chastina naselennya pokinula selo i povernulas dodomu yak vidijshla liniya frontu Za spogadami Nini Harchuk Kolchak pid chas nastupu Chervonoyi Armiyi v sadibi Harchukiv zupinyavsya pismennik Oles Gonchar yakij gotuvav svoyu korespondenciyu pro vijnu Zadi pislya Drugoyi svitovoyi vijniOrganizovanij pislya vijni v seli kolgosp nazvali imenem Ivana Franka yakij piznishe vlivsya yak brigada do kolgospu v Ostriyevi Krim zernovih v polyah viroshuvali kartoplyu buryaki kukurudzu i navit kok sagiz z yakogo otrimuvali naturalnij kauchuk Pro te yak platili za trudodni zadivci sklali pisenku Cile litechko robila Kilo prosa zarobila Kilo prosa dva yachmenyu J ne zhuryusya de ya zmelyu Vstan Volodyu podivisya Yak kolgospi rozzhilisya Baba rakom klunya bokom I kobila z odnim okom Ni korovi ni svini Tilki Stalin na stini Osoblivo visnazhlivoyu dlya kolgospnic bula robota na buryakah Spochatku norma bula obrobiti odin gektar posiviv a piznishe vona dohodila navit do p yati gektariv Robota peredbachala dekilka etapiv neobhidno bulo za pershim razom proriditi dovzhelezni ryadki buryakiv a potim she raz projtisya nimi propoloti Vikopuvali buryaki nedoskonalimi mehanizmami Voni buryak lishe pidrivali a neobhidno bulo jogo vityagnuti a potim she vidchistiti vid zemli Pracyuvali na buryakah cilimi sim yami priyizhdzhali rodichi z mist shob dopomogti V osnovnomu pomichnikami zhinok buli yihni diti Selo bulo elektrifikovane lishe 13 sichnya 1971 roku Postupovo Zadi pochinayut zanepadati Bagato lyudej viyihalo do mist bagato vidijshli v inshij svit V Ostriyevi zakrili najblizhchu dlya zadivskih ditej pochatkovu shkolu Uchni zmusheni buli hoditi za dekilka kilometriv do shkil v Malovanomu i Torgovici Stanom na listopad 2022 roku v Travnevomu prozhivalo lishe dekilka simej nashadkiv kolishnih poselenciv Z priyizhdzhih Leonid Sherbik yakij v seli otrimav paj i posadiv sosnovij lis Prote nezminnoyu zalishayetsya davnya tradiciya cherez tizhden pislya Velikodnya na Provodi na kladovishe zvidusil priyizdyat nashadki kolishnih pereselenciv zadivciv Bilya mogil vidbuvayetsya pominalne Bogosluzhinnya 22 chervnya 2023 roku rishennyam Nacionalnoyi komisiyi zi standartiv derzhavnoyi movi vidneseno do spisku naselenih punktiv yaki mozhut ne vidpovidati leksichnim normam ukrayinskoyi movi zokrema stosuvatisya rosijskoyi imperskoyi chi kolonialnoyi politiki Gromadi rekomendovano obgruntuvati docilnist zberezhennya potochnoyi nazvi abo zaproponuvati novu nazvu v ustanovlenomu zakonodavstvom poryadku PrimitkiSvyeshnikov I K Nikolchenko Yu M 1982 Dovidnik z arheologiyi Ukrayini Rivnenska oblast Kiyiv Naukova dumka s 152 Derzhavnij arhiv Rivnenskoyi oblasti fond R 740 sprava 452 kniga 30 s 20 Spisok naselennyh punktov Volynskoj gubernii Dubenskij uezd 1911 s 55 61 Derzhavnij arhiv Rivnenskoyi oblasti fond R 740 sprava 451 kniga 29 sprava 453 kniga 31 Derzhavnij arhiv Rivnenskoyi oblasti fond R 740 sprava 451 kniga 29 sprava 452 kniga 30 CDIA u Lvovi matrichna kniga sela Ponikva Velika sprava 4644 s 182 Arhiv originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Travneve Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi