Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старофризька мова — західногерманська мова поширена між VIII та XVI століттям між Рейном та Везером на берегах Північного моря. Старофризька перейшла в середньофризьку, якою говорили з XVI до XIX століття.
| Старофризька мова | |
|---|---|
| Поширена в | Нідерланди, Німеччина, південна Данія. |
| Носії | Немає. Існувала з 8 до 16 століття. |
| Писемність | Латиниця, англо-фризькі руни |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | ofs |
Поширення
Фризькі поселенці на узбережжі південної Ютландії (сьогодні північна Фрисландія) також говорили старофризькою, але текстів, які б походили звідти, не знайдено. Мова ранніх мешканців регіону між Зейдерзе та річкою Емс визначається лише за кількома іменами та топонімами.
У ранньому середньовіччі фризи проживали на території від околиць Брюгге (теперішня Бельгія) до річки Везер на півночі Німеччини. В той час старофризька мова була поширена вздовж усього південного узбережжя Північного моря. Цей регіон називають Великою Фризією (Frisia Magna), крім того було багато територій, де компактно проживали фризи. Однак станом на 1300 рік їх територія була посунута назад до Зейдерзе (зараз Ейсселмер), на узбережжі фризька мова вижила лише як субстратна.
Люди, які проживали в теперішніх північній Німеччині та Данії і потім протягом 4 століть селилися в Англії, прийшли з тих самих земель і говорили приблизно тією ж мовою, що і люди, які проживали у Фризії (так називають середньовічну Фрисландію, щоб відрізнити її від теперішнього регіону з такою ж назвою). Цим і пояснюється близькість старофризької та староанглійської мов, які об'єднують в підгрупу англо-фризьких мов германської мовної групи.
Фонетика
- Старофризька мова фонологічно нагадує староанглійську. Зокрема палаталізацію задньоязикового приголосного можна також знайти в староанглійській мові. Наприклад, у той час як тісно пов'язані з ними старонижньонімецька та старонідерландська мови зберегли задньоязиковий приголосний в слові dag (день), в старофризькій — dei, а в староанглійській — dæġ [dæj].
- Перед голосними германська /k/ змінилась на звук /tʃ/. Старофризька — tzirke (церква) або tzerke, староанглійська — ċiriċe [tʃiritʃe], у той час як в старонижньонімецькій та старонідерландській мовах залишився непаталізований звук /k/ kirika.
- В ненаголошених складах o переходить в a та і в е, як в староанглійській.
- Старі прагерманські дифтонги *ai та *au стали ē/ā та ā відповідно.
Граматика
Старофризька зберегла відмінки — називний, родовий, давальний та знахідний.
Відмінювання на прикладі іменника dei (день)
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 Називний відмінок | dei/dî | degar |
| 2 Родовий відмінок | deis/dîs | dega |
| 3 Давальний відмінок | dei/dî | degum/degem |
| 4 Знахідний відмінок | dei/dî | degar |
Порівняння з іншими західногерманськими мовами
| Старофризька | Староанглійська | Старонідерландська | Давньоверхньонімецька | |
| жир | fet | fæt | fat | faz |
| чоловік | mon | mon | mon, man | man |
| місяць | monath | monað | monath, manuth | manod |
| рада | red | ræd | red, rad | rat |
| інший | othar | oðer | oðar | andar |
| п'ять | fif | fif | fif | fimf |
| нас | us | us | us | uns |
| відомий | kuth | cuð | kuð | kund |
| церква | tziurke | ćiriće | kirika | kirihha |
| місце | ledza | lećġan | leggian | legen |
| кінь | hors | hors | hors, hros | hros |
Нащадки старофризької мови
Через відрізаність осередків фризької мови один від одного, розвинулось три її форми:
- Затерландська фризька мова — мова, якою розмовляють в німецькому місті Затерланді. Носіїв близько 2 тисяч.
- Північнофризька мова(freesk, frasch, fräisch, freesch) — мова, якою розмовляють в регіоні Північна Фризія. В північнофризькій мові існує 11 діалектів, котрі поділяються на континентальну — 2, та острівну групи — 9; розмовляють мовою близько 80 — 100 тисяч мовців, постійне знання — у вдвічі більшого числа людей, постійних носіїв — близько 50 тисяч, що складає третину населення регіону в Північній Фризії, на островах Амрум, Гельголанд, Зюльт, Фер, земля Шлезвіг-Гольштейн, повсякденно вживають північнофризьку мову 8-10 тисяч людей.
- Західнофризька мова — поширена у нідерландській провінції Фрисландія та прилеглих районах Гронінгену. У Фрисландії нею спілкуються 70 % мешканців. Мова складається з шісти діалектів, два з яких є вимираючими. Функціонує здебільшого в усному мовленні. Перебуває під захистом Європейської хартії регіональних мов. Носіїв — 467 тисяч.
З огляду на найвищу кількість носіїв, найуспішнішою на сьогодні є західнофризька мова.
Див. також
Посилання
- Приклади документів старофризькою(англ.)
- (англ.)
- Фризька мова та свобода: історія виживання фризької мови(англ.)
- (англ.)
- Фризька мова: Стантартизація в процесі розпаду(англ.)
- (англ.)
Література
- Мови світу. Германські та кельтські мови(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starofrizka mova zahidnogermanska mova poshirena mizh VIII ta XVI stolittyam mizh Rejnom ta Vezerom na beregah Pivnichnogo morya Starofrizka perejshla v serednofrizku yakoyu govorili z XVI do XIX stolittya Starofrizka movaPoshirena v Niderlandi Nimechchina pivdenna Daniya Nosiyi Nemaye Isnuvala z 8 do 16 stolittya Pisemnist Latinicya anglo frizki runiKlasifikaciya Indoyevropejski movi Germanski moviZahidnogermanski moviIngveonski moviAnglo frizki movi dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 ofsPoshirennyaFreeska Landriucht najstarishij drukovanij tekst starofrizkoyu movoyu 1485 rik Frizki poselenci na uzberezhzhi pivdennoyi Yutlandiyi sogodni pivnichna Frislandiya takozh govorili starofrizkoyu ale tekstiv yaki b pohodili zvidti ne znajdeno Mova rannih meshkanciv regionu mizh Zejderze ta richkoyu Ems viznachayetsya lishe za kilkoma imenami ta toponimami U rannomu serednovichchi frizi prozhivali na teritoriyi vid okolic Bryugge teperishnya Belgiya do richki Vezer na pivnochi Nimechchini V toj chas starofrizka mova bula poshirena vzdovzh usogo pivdennogo uzberezhzhya Pivnichnogo morya Cej region nazivayut Velikoyu Friziyeyu Frisia Magna krim togo bulo bagato teritorij de kompaktno prozhivali frizi Odnak stanom na 1300 rik yih teritoriya bula posunuta nazad do Zejderze zaraz Ejsselmer na uzberezhzhi frizka mova vizhila lishe yak substratna Lyudi yaki prozhivali v teperishnih pivnichnij Nimechchini ta Daniyi i potim protyagom 4 stolit selilisya v Angliyi prijshli z tih samih zemel i govorili priblizno tiyeyu zh movoyu sho i lyudi yaki prozhivali u Friziyi tak nazivayut serednovichnu Frislandiyu shob vidrizniti yiyi vid teperishnogo regionu z takoyu zh nazvoyu Cim i poyasnyuyetsya blizkist starofrizkoyi ta staroanglijskoyi mov yaki ob yednuyut v pidgrupu anglo frizkih mov germanskoyi movnoyi grupi FonetikaStarofrizka mova fonologichno nagaduye staroanglijsku Zokrema palatalizaciyu zadnoyazikovogo prigolosnogo mozhna takozh znajti v staroanglijskij movi Napriklad u toj chas yak tisno pov yazani z nimi staronizhnonimecka ta staroniderlandska movi zberegli zadnoyazikovij prigolosnij v slovi dag den v starofrizkij dei a v staroanglijskij daeġ daej Pered golosnimi germanska k zminilas na zvuk tʃ Starofrizka tzirke cerkva abo tzerke staroanglijska ċiriċe tʃiritʃe u toj chas yak v staronizhnonimeckij ta staroniderlandskij movah zalishivsya nepatalizovanij zvuk k kirika V nenagoloshenih skladah o perehodit v a ta i v e yak v staroanglijskij Stari pragermanski diftongi ai ta au stali e a ta a vidpovidno GramatikaStarofrizka zberegla vidminki nazivnij rodovij davalnij ta znahidnij Vidminyuvannya na prikladi imennika dei den Vidminok Odnina Mnozhina 1 Nazivnij vidminok dei di degar 2 Rodovij vidminok deis dis dega 3 Davalnij vidminok dei di degum degem 4 Znahidnij vidminok dei di degarPorivnyannya z inshimi zahidnogermanskimi movamiStarofrizka Staroanglijska Staroniderlandska Davnoverhnonimecka zhir fet faet fat faz cholovik mon mon mon man man misyac monath monad monath manuth manod rada red raed red rad rat inshij othar oder odar andar p yat fif fif fif fimf nas us us us uns vidomij kuth cud kud kund cerkva tziurke cirice kirika kirihha misce ledza lecġan leggian legen kin hors hors hors hros hrosNashadki starofrizkoyi moviDvomovnij znak z napisami nimeckoyu i zaterlandskoyu frizkoyu movami Cherez vidrizanist oseredkiv frizkoyi movi odin vid odnogo rozvinulos tri yiyi formi Zaterlandska frizka mova mova yakoyu rozmovlyayut v nimeckomu misti Zaterlandi Nosiyiv blizko 2 tisyach Pivnichnofrizka mova freesk frasch fraisch freesch mova yakoyu rozmovlyayut v regioni Pivnichna Friziya V pivnichnofrizkij movi isnuye 11 dialektiv kotri podilyayutsya na kontinentalnu 2 ta ostrivnu grupi 9 rozmovlyayut movoyu blizko 80 100 tisyach movciv postijne znannya u vdvichi bilshogo chisla lyudej postijnih nosiyiv blizko 50 tisyach sho skladaye tretinu naselennya regionu v Pivnichnij Friziyi na ostrovah Amrum Gelgoland Zyult Fer zemlya Shlezvig Golshtejn povsyakdenno vzhivayut pivnichnofrizku movu 8 10 tisyach lyudej Zahidnofrizka mova poshirena u niderlandskij provinciyi Frislandiya ta prileglih rajonah Groningenu U Frislandiyi neyu spilkuyutsya 70 meshkanciv Mova skladayetsya z shisti dialektiv dva z yakih ye vimirayuchimi Funkcionuye zdebilshogo v usnomu movlenni Perebuvaye pid zahistom Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov Nosiyiv 467 tisyach Z oglyadu na najvishu kilkist nosiyiv najuspishnishoyu na sogodni ye zahidnofrizka mova Div takozhFrizka mova Staroanglijska movaPosilannyaPrikladi dokumentiv starofrizkoyu angl angl Frizka mova ta svoboda istoriya vizhivannya frizkoyi movi angl angl Frizka mova Stantartizaciya v procesi rozpadu angl angl LiteraturaMovi svitu Germanski ta keltski movi ros