Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скандинавський півострів — півострів, який лежить у північно-західній частині Європи. На ньому розташовані Норвегія, Швеція і частина Фінляндії ().
| Скандинавський півострів | |
|---|---|
 Скандинавський півострів і Фенноскандія | |
| 63°00′ пн. ш. 14°00′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 14.000° сх. д.Координати: 63°00′ пн. ш. 14°00′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 14.000° сх. д. | |
| Довколишні води | Ботнічна затока Балтійське море Північне море Норвезьке море Баренцеве море |
| Площа | 800 000 км² |
| Найвища точка | 2469 м, Гальхепігген |
| Країна |  Норвегія Швеція Фінляндія |
| | |
 Скандинавський півострів у Вікісховищі | |
Географія
Скандинавський півострів є найбільшим у Європі. Має 1850 км довжини та приблизно 370—805 км ширини.
Скандинавські гори є кордоном між Норвегією і Швецією. Півострів омиває декілька водойм, а саме:
- Балтійське море (у тому числі Ботнічна затока) на сході, яке має Аландські острови (між Швецією і Фінляндією) і острів Готланд;
- Північне море (у тому числі протоки Каттегат, Скагеррак і Ересунн) на заході та південному заході;
- Норвезьке море на заході;
- Баренцове море на півночі.
Найвища точка Гальгепігген (територія Норвегії) має висоту 2469 м. У Скандинавських горах розташований найбільший льодовик материкової Європи, .
Приблизно чверть півострова лежить на північ від полярного кола, найпівнічнішою точкою є мис . Клімат півострова варіює від субарктичного до помірного морського на півдні й південному заході.
На півострові багато озер, більшість з яких має льодовикове походження. Найбільші озера — Венерн (5650 км²), Веттерн (1900 км²) і Меларен (1140 км²). Річок також багато. Річки, що беруть початок на західних схилах гір, повноводні, але мають незначну довжину. Річки, що починаються на східних схилах гір, значно довші. Найбільші річки — Гломма (611 км), Турнеельвен (510 км), Умеельвен (467 км), Онгерманельвен (460 км), Кларельвен (460 км), Каліксельвен (450 км), Лулеельвен (450 км), Індальсельвен (420 км), Шеллефтеельвен (410 км).
Регіон багатий на деревину, залізо та мідь, має файні ґрунти на півдні Швеції. Великі поклади нафти та природного газу знайдені біля узбережжя Норвегії на шельфі Північного моря й Атлантичного океану.
Значна частина населення зосереджена в південній частині півострова. Стокгольм, Гетеборг та Мальме у Швеції і Осло, Берген та Тронгейм у Норвегії є найбільшими містами.
Геологія
Скандинавський півострів розташований на Балтійському щиті, стабільній і великій ділянці земної кори, сформованій дуже давніми кристалізованими метаморфічними породами. Більшість ґрунтів, що покривали півострів, були знесені льодовиком під час зледеніння, особливо в північній частині, де щит залягає ближче до поверхні. Через зледеніння, гірський рельєф і несприятливий клімат дуже невелика частина території придатна під орні землі (3 % в Норвегії).
Льодовик поглибив річкові долини, які після танення льодовика були затоплені морем, створивши фіорди. На півдні льодовик залишив багато осадових відкладів, створюючи дуже хаотичний ландшафт.
Хоча Балтійський щит є стабільним і стійким до впливу сусідніх тектонічних утворень, однак під вагою майже чотирикілометрового льодовика місцевість зазнала опускання. Коли крижаний покрив розтанув, щит зазнав підняття, ця тенденція зберігається і досі зі швидкістю приблизно 1 м за 100 років. зворотний процес занурення, який є компенсацією цього підняття, простежується у Голландії та Данії.
Населення
Перша зареєстрована наявність людей у південній частині півострова і в Данії сягає 12 000 років тому. Після танення льодовика клімат став теплішим, що дало змогу біому тундри поширитися на цю територію, що своєю чергою привабило мисливців на оленів. Унаслідок поступового потепління почали рости хвойні ліси, а згодом і мішані та листяні ліси, де оселялися великі ссавців на кшталт зубрів. Групи мисливців-рибалок-збирачів почали жити в районі з мезоліту (8200 років тому), до появи сільського господарства за часів неоліту (3200 років тому).
Північна і центральна частини півострова частково заселені представниками народу Саами, яких часто називають «лопарі», або «лапландці». У найдавніші часи вони проживали в арктичних і субарктічних регіонах, а також у центральній частині півострова до (Швеція). Вони говорять саамською мовою, що є не-індо-європейською, а мовою з угро-фінської сім'ї, і пов'язана з фінською та естонською. Інші мешканці півострова, відповідно до записів з дев'ятого століття норвежці на західному узбережжі Норвегії, данці в теперішній південній та західній Швеції та південно-східній Норвегії, свеї в регіоні навколо Меларен, а також на значній частині східного узбережжя Швеції та у й . Ці народи говорили на тісно пов'язаних діалектах індо-європейських мов, давньонорвезькою. Хоча політичні кордони зазнали зміни ці народи, як і раніше, домінують на півострові на початку XXI століття.
Політичне становлення
Попри те, що країни Північної Європи мають понад 1000-літню історію як окремі політичні утворення, міжнародні кордони були утворені пізно і мали тривале становлення. До середини XVII століття Швеція отримала вихід на Каттегат і контроль над північною частиною Балтійського узбережжя. Шведсько-норвезький кордон було остаточно узгоджено і демарковано 1751 року. Фінсько-норвезький кордон на півострові було створено після тривалих переговорів 1809 року, і спільні норвезько-російські округи не мали розподілу до 1826 року. Морський фінсько-норвезький кордон на Баренцевому морі було узгоджено в 1920 році, але Фінляндія поступилася цією територією Росії в 1944-му.
Данія та Швеція політично домінували на півострові протягом багатьох століть, Фінляндія та Норвегія отримали повну незалежність у XX столітті.
Посилання
- Скандинавський півострів // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- «Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 20, 91, 141—146, 189—197 (рос.)
- Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, , стр. 152—153 (рос.)
Примітки
- Kilpisjärvi biological station
- Nordic FAQ Geography of Sweden
- . Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2009.
- Scandinavia. FactMonster.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 21 березня 2004.
- Hobbs, Joseph J. and Salter, Christopher L.Essentials Of World Regional Geography,p. 108.Thomson Brooks/Cole.2005.
- Ostergren, Robert C., Rice, John G. The Europeans. Guilford Press. 2004.
- Tilley, Christopher Y. Ethnography of the Neolithic: Early Prehistoric Societies in Southern Scandinavia, p. 9, Cambridge University Press. 2003.
- Sawyer, Bridget and Peter (1993). Medieval Scandinavia: from conversion to Reformation, circa 800-1500. University of Minnesota Press. ISBN .
- Sømme, Axel (Ed.) (1961). The Geography of Norden. Oslo: Den Norske nasjonalkommittee for geographi. ISBN none.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skandinavskij pivostriv pivostriv yakij lezhit u pivnichno zahidnij chastini Yevropi Na nomu roztashovani Norvegiya Shveciya i chastina Finlyandiyi Skandinavskij pivostrivSkandinavskij pivostriv i Fennoskandiya63 00 pn sh 14 00 sh d 63 000 pn sh 14 000 sh d 63 000 14 000 Koordinati 63 00 pn sh 14 00 sh d 63 000 pn sh 14 000 sh d 63 000 14 000Dovkolishni vodi Botnichna zatoka Baltijske more Pivnichne more Norvezke more Barenceve morePlosha 800 000 km Najvisha tochka 2469 m GalhepiggenKrayina Norvegiya Shveciya Finlyandiya Skandinavskij pivostriv u VikishovishiGeografiyaSkandinavskij pivostriv ye najbilshim u Yevropi Maye 1850 km dovzhini ta priblizno 370 805 km shirini Skandinavski gori ye kordonom mizh Norvegiyeyu i Shveciyeyu Pivostriv omivaye dekilka vodojm a same Baltijske more u tomu chisli Botnichna zatoka na shodi yake maye Alandski ostrovi mizh Shveciyeyu i Finlyandiyeyu i ostriv Gotland Pivnichne more u tomu chisli protoki Kattegat Skagerrak i Eresunn na zahodi ta pivdennomu zahodi Norvezke more na zahodi Barencove more na pivnochi Najvisha tochka Galgepiggen teritoriya Norvegiyi maye visotu 2469 m U Skandinavskih gorah roztashovanij najbilshij lodovik materikovoyi Yevropi Priblizno chvert pivostrova lezhit na pivnich vid polyarnogo kola najpivnichnishoyu tochkoyu ye mis Klimat pivostrova variyuye vid subarktichnogo do pomirnogo morskogo na pivdni j pivdennomu zahodi Na pivostrovi bagato ozer bilshist z yakih maye lodovikove pohodzhennya Najbilshi ozera Venern 5650 km Vettern 1900 km i Melaren 1140 km Richok takozh bagato Richki sho berut pochatok na zahidnih shilah gir povnovodni ale mayut neznachnu dovzhinu Richki sho pochinayutsya na shidnih shilah gir znachno dovshi Najbilshi richki Glomma 611 km Turneelven 510 km Umeelven 467 km Ongermanelven 460 km Klarelven 460 km Kalikselven 450 km Luleelven 450 km Indalselven 420 km Shellefteelven 410 km Region bagatij na derevinu zalizo ta mid maye fajni grunti na pivdni Shveciyi Veliki pokladi nafti ta prirodnogo gazu znajdeni bilya uzberezhzhya Norvegiyi na shelfi Pivnichnogo morya j Atlantichnogo okeanu Znachna chastina naselennya zoseredzhena v pivdennij chastini pivostrova Stokgolm Geteborg ta Malme u Shveciyi i Oslo Bergen ta Trongejm u Norvegiyi ye najbilshimi mistami GeologiyaSkandinavskij pivostriv roztashovanij na Baltijskomu shiti stabilnij i velikij dilyanci zemnoyi kori sformovanij duzhe davnimi kristalizovanimi metamorfichnimi porodami Bilshist gruntiv sho pokrivali pivostriv buli zneseni lodovikom pid chas zledeninnya osoblivo v pivnichnij chastini de shit zalyagaye blizhche do poverhni Cherez zledeninnya girskij relyef i nespriyatlivij klimat duzhe nevelika chastina teritoriyi pridatna pid orni zemli 3 v Norvegiyi Lodovik poglibiv richkovi dolini yaki pislya tanennya lodovika buli zatopleni morem stvorivshi fiordi Na pivdni lodovik zalishiv bagato osadovih vidkladiv stvoryuyuchi duzhe haotichnij landshaft Hocha Baltijskij shit ye stabilnim i stijkim do vplivu susidnih tektonichnih utvoren odnak pid vagoyu majzhe chotirikilometrovogo lodovika miscevist zaznala opuskannya Koli krizhanij pokriv roztanuv shit zaznav pidnyattya cya tendenciya zberigayetsya i dosi zi shvidkistyu priblizno 1 m za 100 rokiv zvorotnij proces zanurennya yakij ye kompensaciyeyu cogo pidnyattya prostezhuyetsya u Gollandiyi ta Daniyi NaselennyaPersha zareyestrovana nayavnist lyudej u pivdennij chastini pivostrova i v Daniyi syagaye 12 000 rokiv tomu Pislya tanennya lodovika klimat stav teplishim sho dalo zmogu biomu tundri poshiritisya na cyu teritoriyu sho svoyeyu chergoyu privabilo mislivciv na oleniv Unaslidok postupovogo poteplinnya pochali rosti hvojni lisi a zgodom i mishani ta listyani lisi de oselyalisya veliki ssavciv na kshtalt zubriv Grupi mislivciv ribalok zbirachiv pochali zhiti v rajoni z mezolitu 8200 rokiv tomu do poyavi silskogo gospodarstva za chasiv neolitu 3200 rokiv tomu Pivnichna i centralna chastini pivostrova chastkovo zaseleni predstavnikami narodu Saami yakih chasto nazivayut lopari abo laplandci U najdavnishi chasi voni prozhivali v arktichnih i subarktichnih regionah a takozh u centralnij chastini pivostrova do Shveciya Voni govoryat saamskoyu movoyu sho ye ne indo yevropejskoyu a movoyu z ugro finskoyi sim yi i pov yazana z finskoyu ta estonskoyu Inshi meshkanci pivostrova vidpovidno do zapisiv z dev yatogo stolittya norvezhci na zahidnomu uzberezhzhi Norvegiyi danci v teperishnij pivdennij ta zahidnij Shveciyi ta pivdenno shidnij Norvegiyi sveyi v regioni navkolo Melaren a takozh na znachnij chastini shidnogo uzberezhzhya Shveciyi ta u j Ci narodi govorili na tisno pov yazanih dialektah indo yevropejskih mov davnonorvezkoyu Hocha politichni kordoni zaznali zmini ci narodi yak i ranishe dominuyut na pivostrovi na pochatku XXI stolittya Politichne stanovlennyaPopri te sho krayini Pivnichnoyi Yevropi mayut ponad 1000 litnyu istoriyu yak okremi politichni utvorennya mizhnarodni kordoni buli utvoreni pizno i mali trivale stanovlennya Do seredini XVII stolittya Shveciya otrimala vihid na Kattegat i kontrol nad pivnichnoyu chastinoyu Baltijskogo uzberezhzhya Shvedsko norvezkij kordon bulo ostatochno uzgodzheno i demarkovano 1751 roku Finsko norvezkij kordon na pivostrovi bulo stvoreno pislya trivalih peregovoriv 1809 roku i spilni norvezko rosijski okrugi ne mali rozpodilu do 1826 roku Morskij finsko norvezkij kordon na Barencevomu mori bulo uzgodzheno v 1920 roci ale Finlyandiya postupilasya ciyeyu teritoriyeyu Rosiyi v 1944 mu Daniya ta Shveciya politichno dominuvali na pivostrovi protyagom bagatoh stolit Finlyandiya ta Norvegiya otrimali povnu nezalezhnist u XX stolitti PosilannyaSkandinavskij pivostriv Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zarubezhnaya Evropa Obshij obzor Severnaya Evropa seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1981 str 20 91 141 146 189 197 ros Bolshoj atlas mira izdanie chetvyortoe The Reader s Digest World Atlas 2007 ISBN 978 5 89355 169 3 str 152 153 ros PrimitkiKilpisjarvi biological station Nordic FAQ Geography of Sweden Arhiv originalu za 15 sichnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2009 Scandinavia FactMonster com Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 21 bereznya 2004 Hobbs Joseph J and Salter Christopher L Essentials Of World Regional Geography p 108 Thomson Brooks Cole 2005 ISBN 0 534 46600 1 Ostergren Robert C Rice John G The Europeans Guilford Press 2004 ISBN 0 89862 272 7 Tilley Christopher Y Ethnography of the Neolithic Early Prehistoric Societies in Southern Scandinavia p 9 Cambridge University Press 2003 ISBN 0 521 56821 8 Sawyer Bridget and Peter 1993 Medieval Scandinavia from conversion to Reformation circa 800 1500 University of Minnesota Press ISBN 0816617384 Somme Axel Ed 1961 The Geography of Norden Oslo Den Norske nasjonalkommittee for geographi ISBN none