Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семирі́чна війна́ (1756–1763) — великий військовий конфлікт XVIII століття, один з наймасштабніших конфліктів Нового часу.
| Семирічна війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сілезькі війни | |||||||
 . «Кунерсдорфський бій» (1848) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Королівство Великої Британії Королівство Пруссія  Португальське королівство |  Австрійська монархія  Російська імперія  Королівство Франція Курфюрство Саксонія (і Річ Посполита, що була в унії із Саксонією)  Швеція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Фрідріх II, Роберт Клайв, Фрідріх Зейдліц | Карл Лотаринзький | ||||||
| Втрати | |||||||
 Прусія: 260 000+ Пруські втрати:
 Англія: 135 000+Королівський флот:
|
| ||||||
У шведській історіографії війна знана як «Померанська війна» (швед. Pommerska kriget), у Німеччині — як «Третя Сілезька війна» (нім. Dritter Schlesischer Krieg), у Канаді — як «Завойовницька війна» (англ. The War of the Conquest) і в Індії — як «Третя Карнатська війна» (англ. The Third Carnatic War). У Північній Америці — знана як Франко-індіанська війна.
Хід війни
Англо-французьке колоніальне суперництво в Північній Америці переросло у відкрите збройне протистояння у травні 1756 року, коли Велика Британія оголосила війну Франції. Для того, щоб убезпечити своє положення в Європі, Британія підписала союзний договір з Пруссією, яка з приходом на престол Фрідріха II стала потужною державою. Розуміючи невідворотність війни з Австрією, у якої Пруссія захопила Сілезію, Фрідріх розраховував на вплив Англії на Росію, щоб запобігти її підтримці Марії-Терезії і, тим самим, війни на два фронти.
Підписання англо-прусського договору спонукало Австрію звернутися по підтримку до свого старого ворога — Франції. Навесні 1756 року у Версалі підписали австро-французький оборонний союз. Розуміючи, що Росія вбачає в Пруссії загрозу своїм прибалтійським інтересам і має з Австрією союзницький договір ще з 1746 року, 29 серпня 1756 року Фрідріх II першим почав військові дії та окупував Саксонію. 11 вересня Росія оголосила війну Пруссії, що не зупинило її, і на початку наступного року прусські війська увійшли в Богемію та захопили Прагу.
Весною 1757 року у війну вступила Франція. Вона захопила Ганновер, спадкове володіння англійського короля на континенті, а 5 листопада відбулась битва з прусськими військами біля Росбаху (Саксонія). У липні у війну вступила Росія — її війська увійшли в Курляндію і Східну Пруссію. Спроба генерал-фельдмаршала Йоганна фон Левальда зупинити її біля Гросс-Єгерсдорфа 30 серпня 1757 року завершилася невдало. Проте російський командувач генерал-фельдмаршал Степан Апраксін відвів свої війська до Польщі, що звело нанівець результати кампанії та зірвало наступальні плани шведських союзників. Наприкінці 1757 року російські війська захоплюють Кенігсберг, а вже в 1758 році за наказом Єлизавети Петрівни Східна Пруссія входить до складу Російської імперії. У цьому ж році під командуванням Вілліма Фермора відбулася велика битва під Цорндорфом — кривава та безрезультатна: кожна зі сторін вважала себе переможцем (щодо чого й понині сперечаються історики).
У 1759 році російсько-австрійське військо генерала Салтикова розбиває прусську армію генерала Веделя під Пальцигом, а потім і армію самого короля Фрідріха під Кунерсдорфом. Пруссія опинилася на межі повної воєнної катастрофи, але від загибелі її врятували чвари між Австрією і Росією.
У 1759 році французи програють англійцям велику битву неподалік Квебека, а потім втрачають Канаду, пізніше зазнають невдачі і в Індії.
Головною подією кампанії 1760 року стало взяття об'єднаною російсько-австрійскою армією Берліна (9 жовтня), яке не було достатньо використане союзниками. На кінець року в руках пруссаків знову опинилася майже вся Саксонія.
Після ряду нищівних поразок у серпні 1760 року прусському королю Фрідріху II вдалось перехопити стратегічну ініціативу завдяки фінансовій підтримці Великої Британії, яка в Північній Америці програвала війну Франції і намагалась посилити антифранцузькі сили в Європі. Зимою 1761/1762 років відбулись зміни в союзницьких стосунках — проти Британії за володіння в Америці виступила Іспанія, англійці завдали удару по її володіннях у Тихому океані, захопивши Філіппінські острови й оволодівши 13 серпня 1762 фортецею Гавана на Кубі. Після смерті російської імператриці Єлизавети Петрівни й приходу на престол Петра III, відомого симпатика Пруссії, Росія відмовилась від підтримки франко-австрійського союзу.
Інші театри бойових дій
Участь українських козаків
Підрозділи слобідських козаків, слобідська міська та похідна артилерія, що включала гармати різного походження, калібрів та якості, брали активну участь у бойових діях російської імператорської армії.
У військових кампаніях брали участь як окремі військові підрозділи, сформовані на території України, так і цілі українські козацькі полки, зокрема Київський, Ніжинський і Чернігівський. Так, козацькі підрозділи діяли на території Німеччини в складі російської армії і разом з нею вступили в Берлін, брали участь у битві при Цорндорфі та інших.
За планом Російської імперії, Лівобережна Гетьманщина мала виставити для потреб російської армії 5-тис. кінний козацький корпус з артилерією (Київський полк, Прилуцький полк, Стародубський полк, Чернігівський полк і Ніжинський полк на чолі з генеральним осавулом Я. Якубовичем), а також 10 тис. волів, 6 тис. коней і 10 тис. осіб посполитих для обозної та допоміжної служби. Однак ці сили було зібрано з великим запізненням.
Уряд відрядив у похід збірний компанійський полк Г. Часника (1 тис. осіб). Виборних козаків було задіяно на охороні кордону Російської імперії з Річчю Посполитою та прикритті армійських магазинів і комунікацій у Білорусі. Крім них, до діючої армії було включено слобідські Сумський полк, Охтирський полк, Харківський полк, Ізюмський полк та Острогозький полк, а також окремий Чугуївський регулярний козацький полк (загалом — бл. 3 тис. осіб з артилерією).
У кампанії 1757 року компанійці та слобідські козаки брали участь у рейдах по Східній Пруссії, розвідці, несли авангардну та аванпостну службу. У битві біля Гросс-Егерсдорфа козацький корпус перебував спочатку в авангарді, а потім — на лівому фланзі російської армії, де зазнав відчутних втрат від вогню прусської артилерії й атак важкої кінноти.
Військо Запорозьке низове не брало безпосередньої участі в Семирічній війні. З одного боку це було викликано необхідністю захисту південних кордонів від турків й татар, з іншого — досвід російсько-турецької війни 1735—1739 років засвідчив, що будь-які пересування запорожців територією Речі Посполитої призводять до збройних конфліктів з польською шляхтою.
Також до бойових дій були залучені компанійці.
Закінчення війни
Семирічна війна закінчилась перемогою англо-прусської коаліції. 10 лютого 1762 року між Великою Британією і Францією був підписаний Паризький мирний договір, за яким Франція втратила Канаду, Східну Луїзіану, деякі острови Карибського моря, а також більшість своїх колоній в Індії; на користь Іспанії Франція поступилась Західною Луїзіаною і Флоридою. Це дало можливість Великій Британії активізувати військові та політичні дії і до 1763 року всі європейські союзники Франції були або розбиті, або змушені підписати з Пруссією, союзницею Англії, сепаратні мирні угоди. 15 лютого 1763 року Пруссія підписала з Австрією і Саксонією Губертусбургський мирний договір, який підтвердив права Пруссії на Сілезію і графство Глац. Це стало початком процесу об'єднання німецьких земель під проводом Пруссії, який завершився в кінці XIX століття.
Втрати воюючих держав
- Австрійська монархія — 400 тис. вбитих.
- Королівством Пруссія втрачено близько 262 500 чоловік (хоча сам Фрідріх офіційно оголосив про 180 000 вбитих).
- Російська імперія — 138 тис. убитих.
- Королівство Франція — 168 тис. убитих.
- Королівство Великої Британії — 20 тис. убитих.
- Іспанія — 3 тис. убитих.
Загалом у війні загинуло понад 600 тис. солдатів і 700 тис. мирних жителів. Загальні втрати становили 1 млн 300 тис. чоловік. Залучення в бойові дії великої кількості держав на кількох континентах дало привід Вінстону Черчіллю назвати Семирічну війну першою в історії світовою війною.
Цікаві факти
- У Семирічній війні був використаний косий бойовий порядок, вигаданий Фрідріхом ІІ.
- Карл Лотаринзький не зміг використати навіть вдалі бойові позиції та переваги в чисельності під час битви у Лейтені.
- У цій війні переможці мали дуже велику здобич. Особливо під час вищезгаданої битви під Лейтеном.
- Два ворогуючих князівства Саксонія і Ганновер було розбиті ще на початку війни.
- Участі Португалії навіть не було у бойових діях.
Див. також
Примітки
- Clodfelter, (2017), с. 85.
- Speelman, (2012), p. 524; з яких 20 000 росіянами.
- McLeod, A. B. (2012). British Naval Captains of the Seven Years' War: The View from the Quarterdeck Boydell Press, с. 90.
- Speelman, (2012), с. 524.
- «Розчаровані, отримуючи неймовіний спротив і програючи все що можна на полі битви, іспанці вийшли з війни і залишили позаду 25 тис. солдатів [в Португалії] …» In Henry, Isabelle – Dumouriez: Général de la Révolution (1739—1823), L'Harmattan, Paris, 2002, p. 87.
- Marley, (2008), с. 440 подає такі числа: 3800 вбитих або померлих через хвороби і 5000 полонених під час [en].
- Початок Семирічної війни. Цей день в історії
Джерела та література
- В. Вдовенко. Семирічна війна 1756-63 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Дмитро Наливайко. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII ст.
- Прилуцький В. І. Семилітня війна 1756-63 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- О. Г. Сокирко. Семирічна війна (1756—1763) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 525. — .
- The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition's entry on the Seven Years' War (англ.)
- (англ.)
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (січень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Semirichna vijna Koreya Semiri chna vijna 1756 1763 velikij vijskovij konflikt XVIII stolittya odin z najmasshtabnishih konfliktiv Novogo chasu Semirichna vijna Silezki vijni Kunersdorfskij bij 1848 Kunersdorfskij bij 1848 Data 17 travnya 1756 15 lyutogo 1763 Misce Yevropa Korolivstvo Prussiya Sileziya Afrika Pivnichna Amerika Indiya Filippini Pivdenna Amerika Rezultat Korolivstvo Velikoyi Britaniyi zavdalo porazki Korolivstvu Franciya u kolonialnij borotbi Korolivstvo Prussiya pidtverdilo svoye pravo na silezki zemli Storoni Korolivstvo Velikoyi Britaniyi Korolivstvo Prussiya Portugalske korolivstvo Avstrijska monarhiya Rosijska imperiya Korolivstvo Franciya Kurfyurstvo Saksoniya i Rich Pospolita sho bula v uniyi iz Saksoniyeyu Shveciya Komanduvachi Fridrih II Robert Klajv Fridrih Zejdlic Karl Lotarinzkij S F Apraksin P S Saltikov Vtrati Prusiya 260 000 Pruski vtrati 180 000 vbitih80 000 dezertiriv33 000 civilnih vbito Angliya 135 000 Korolivskij flot 1 512 vbito chi pomerlo vid ran60 000 pomerlo vid hvorob abo zvilneno yak nepridatni do sluzhbi40 000 dezertiriv34 000 demobilizovano Portugaliya Nevidomo 373 588 Avstrijski vtrati 32 622 vbito93 404 pomerlo vid ran chi hvorob19 592 zniklo17 388 pokalicheno70 000 legko poraneno78 360 poloneno62 222 dezertiriv350 000 Francuzki vtrati 200 000 vbito80 000 poloneno70 000 dezertiriv138 000 vbito pokalicheno zniklo abo poloneno34 000 vbito zniklo abo poloneno28 000 vbito25 000 vbito ne vklyuchayuchi chastini Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi sho buli pid avstrijskoyu monarhiyeyu U shvedskij istoriografiyi vijna znana yak Pomeranska vijna shved Pommerska kriget u Nimechchini yak Tretya Silezka vijna nim Dritter Schlesischer Krieg u Kanadi yak Zavojovnicka vijna angl The War of the Conquest i v Indiyi yak Tretya Karnatska vijna angl The Third Carnatic War U Pivnichnij Americi znana yak Franko indianska vijna Hid vijniAnglo francuzke kolonialne supernictvo v Pivnichnij Americi pereroslo u vidkrite zbrojne protistoyannya u travni 1756 roku koli Velika Britaniya ogolosila vijnu Franciyi Dlya togo shob ubezpechiti svoye polozhennya v Yevropi Britaniya pidpisala soyuznij dogovir z Prussiyeyu yaka z prihodom na prestol Fridriha II stala potuzhnoyu derzhavoyu Rozumiyuchi nevidvorotnist vijni z Avstriyeyu u yakoyi Prussiya zahopila Sileziyu Fridrih rozrahovuvav na vpliv Angliyi na Rosiyu shob zapobigti yiyi pidtrimci Mariyi Tereziyi i tim samim vijni na dva fronti Pidpisannya anglo prusskogo dogovoru sponukalo Avstriyu zvernutisya po pidtrimku do svogo starogo voroga Franciyi Navesni 1756 roku u Versali pidpisali avstro francuzkij oboronnij soyuz Rozumiyuchi sho Rosiya vbachaye v Prussiyi zagrozu svoyim pribaltijskim interesam i maye z Avstriyeyu soyuznickij dogovir she z 1746 roku 29 serpnya 1756 roku Fridrih II pershim pochav vijskovi diyi ta okupuvav Saksoniyu 11 veresnya Rosiya ogolosila vijnu Prussiyi sho ne zupinilo yiyi i na pochatku nastupnogo roku prusski vijska uvijshli v Bogemiyu ta zahopili Pragu Vesnoyu 1757 roku u vijnu vstupila Franciya Vona zahopila Gannover spadkove volodinnya anglijskogo korolya na kontinenti a 5 listopada vidbulas bitva z prusskimi vijskami bilya Rosbahu Saksoniya U lipni u vijnu vstupila Rosiya yiyi vijska uvijshli v Kurlyandiyu i Shidnu Prussiyu Sproba general feldmarshala Joganna fon Levalda zupiniti yiyi bilya Gross Yegersdorfa 30 serpnya 1757 roku zavershilasya nevdalo Prote rosijskij komanduvach general feldmarshal Stepan Apraksin vidviv svoyi vijska do Polshi sho zvelo nanivec rezultati kampaniyi ta zirvalo nastupalni plani shvedskih soyuznikiv Naprikinci 1757 roku rosijski vijska zahoplyuyut Kenigsberg a vzhe v 1758 roci za nakazom Yelizaveti Petrivni Shidna Prussiya vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi U comu zh roci pid komanduvannyam Villima Fermora vidbulasya velika bitva pid Corndorfom krivava ta bezrezultatna kozhna zi storin vvazhala sebe peremozhcem shodo chogo j ponini sperechayutsya istoriki U 1759 roci rosijsko avstrijske vijsko generala Saltikova rozbivaye prussku armiyu generala Vedelya pid Palcigom a potim i armiyu samogo korolya Fridriha pid Kunersdorfom Prussiya opinilasya na mezhi povnoyi voyennoyi katastrofi ale vid zagibeli yiyi vryatuvali chvari mizh Avstriyeyu i Rosiyeyu U 1759 roci francuzi prograyut anglijcyam veliku bitvu nepodalik Kvebeka a potim vtrachayut Kanadu piznishe zaznayut nevdachi i v Indiyi Golovnoyu podiyeyu kampaniyi 1760 roku stalo vzyattya ob yednanoyu rosijsko avstrijskoyu armiyeyu Berlina 9 zhovtnya yake ne bulo dostatno vikoristane soyuznikami Na kinec roku v rukah prussakiv znovu opinilasya majzhe vsya Saksoniya Pislya ryadu nishivnih porazok u serpni 1760 roku prusskomu korolyu Fridrihu II vdalos perehopiti strategichnu iniciativu zavdyaki finansovij pidtrimci Velikoyi Britaniyi yaka v Pivnichnij Americi progravala vijnu Franciyi i namagalas posiliti antifrancuzki sili v Yevropi Zimoyu 1761 1762 rokiv vidbulis zmini v soyuznickih stosunkah proti Britaniyi za volodinnya v Americi vistupila Ispaniya anglijci zavdali udaru po yiyi volodinnyah u Tihomu okeani zahopivshi Filippinski ostrovi j ovolodivshi 13 serpnya 1762 forteceyu Gavana na Kubi Pislya smerti rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni j prihodu na prestol Petra III vidomogo simpatika Prussiyi Rosiya vidmovilas vid pidtrimki franko avstrijskogo soyuzu Rosijska imperatricya Yelizaveta Petrivna Avstrijska imperatricya Mariya Tereziya Prusskij korol Fridrih II Francuzskij korol Lyudovik XV Anglijskij korol Georg IIInshi teatri bojovih dijDiv Anglo ispanska vijna 1761 1763 Franko indianska vijnaUchast ukrayinskih kozakivPidrozdili slobidskih kozakiv slobidska miska ta pohidna artileriya sho vklyuchala garmati riznogo pohodzhennya kalibriv ta yakosti brali aktivnu uchast u bojovih diyah rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U vijskovih kampaniyah brali uchast yak okremi vijskovi pidrozdili sformovani na teritoriyi Ukrayini tak i cili ukrayinski kozacki polki zokrema Kiyivskij Nizhinskij i Chernigivskij Tak kozacki pidrozdili diyali na teritoriyi Nimechchini v skladi rosijskoyi armiyi i razom z neyu vstupili v Berlin brali uchast u bitvi pri Corndorfi ta inshih Za planom Rosijskoyi imperiyi Livoberezhna Getmanshina mala vistaviti dlya potreb rosijskoyi armiyi 5 tis kinnij kozackij korpus z artileriyeyu Kiyivskij polk Priluckij polk Starodubskij polk Chernigivskij polk i Nizhinskij polk na choli z generalnim osavulom Ya Yakubovichem a takozh 10 tis voliv 6 tis konej i 10 tis osib pospolitih dlya oboznoyi ta dopomizhnoyi sluzhbi Odnak ci sili bulo zibrano z velikim zapiznennyam Uryad vidryadiv u pohid zbirnij kompanijskij polk G Chasnika 1 tis osib Vibornih kozakiv bulo zadiyano na ohoroni kordonu Rosijskoyi imperiyi z Richchyu Pospolitoyu ta prikritti armijskih magaziniv i komunikacij u Bilorusi Krim nih do diyuchoyi armiyi bulo vklyucheno slobidski Sumskij polk Ohtirskij polk Harkivskij polk Izyumskij polk ta Ostrogozkij polk a takozh okremij Chuguyivskij regulyarnij kozackij polk zagalom bl 3 tis osib z artileriyeyu U kampaniyi 1757 roku kompanijci ta slobidski kozaki brali uchast u rejdah po Shidnij Prussiyi rozvidci nesli avangardnu ta avanpostnu sluzhbu U bitvi bilya Gross Egersdorfa kozackij korpus perebuvav spochatku v avangardi a potim na livomu flanzi rosijskoyi armiyi de zaznav vidchutnih vtrat vid vognyu prusskoyi artileriyi j atak vazhkoyi kinnoti Vijsko Zaporozke nizove ne bralo bezposerednoyi uchasti v Semirichnij vijni Z odnogo boku ce bulo viklikano neobhidnistyu zahistu pivdennih kordoniv vid turkiv j tatar z inshogo dosvid rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv zasvidchiv sho bud yaki peresuvannya zaporozhciv teritoriyeyu Rechi Pospolitoyi prizvodyat do zbrojnih konfliktiv z polskoyu shlyahtoyu Takozh do bojovih dij buli zalucheni kompanijci Zakinchennya vijniSemirichna vijna zakinchilas peremogoyu anglo prusskoyi koaliciyi 10 lyutogo 1762 roku mizh Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu buv pidpisanij Parizkij mirnij dogovir za yakim Franciya vtratila Kanadu Shidnu Luyizianu deyaki ostrovi Karibskogo morya a takozh bilshist svoyih kolonij v Indiyi na korist Ispaniyi Franciya postupilas Zahidnoyu Luyizianoyu i Floridoyu Ce dalo mozhlivist Velikij Britaniyi aktivizuvati vijskovi ta politichni diyi i do 1763 roku vsi yevropejski soyuzniki Franciyi buli abo rozbiti abo zmusheni pidpisati z Prussiyeyu soyuzniceyu Angliyi separatni mirni ugodi 15 lyutogo 1763 roku Prussiya pidpisala z Avstriyeyu i Saksoniyeyu Gubertusburgskij mirnij dogovir yakij pidtverdiv prava Prussiyi na Sileziyu i grafstvo Glac Ce stalo pochatkom procesu ob yednannya nimeckih zemel pid provodom Prussiyi yakij zavershivsya v kinci XIX stolittya Vtrati voyuyuchih derzhavAvstrijska monarhiya 400 tis vbitih Korolivstvom Prussiya vtracheno blizko 262 500 cholovik hocha sam Fridrih oficijno ogolosiv pro 180 000 vbitih Rosijska imperiya 138 tis ubitih Korolivstvo Franciya 168 tis ubitih Korolivstvo Velikoyi Britaniyi 20 tis ubitih Ispaniya 3 tis ubitih Zagalom u vijni zaginulo ponad 600 tis soldativ i 700 tis mirnih zhiteliv Zagalni vtrati stanovili 1 mln 300 tis cholovik Zaluchennya v bojovi diyi velikoyi kilkosti derzhav na kilkoh kontinentah dalo privid Vinstonu Cherchillyu nazvati Semirichnu vijnu pershoyu v istoriyi svitovoyu vijnoyu Cikavi faktiU Semirichnij vijni buv vikoristanij kosij bojovij poryadok vigadanij Fridrihom II Karl Lotarinzkij ne zmig vikoristati navit vdali bojovi poziciyi ta perevagi v chiselnosti pid chas bitvi u Lejteni U cij vijni peremozhci mali duzhe veliku zdobich Osoblivo pid chas vishezgadanoyi bitvi pid Lejtenom Dva voroguyuchih knyazivstva Saksoniya i Gannover bulo rozbiti she na pochatku vijni Uchasti Portugaliyi navit ne bulo u bojovih diyah Div takozhDiplomatichna revolyuciya Epoha Svobodi Bitva pri Landeshuti Bitva pri NojkaleniPrimitkiClodfelter 2017 s 85 Speelman 2012 p 524 z yakih 20 000 rosiyanami McLeod A B 2012 British Naval Captains of the Seven Years War The View from the Quarterdeck Boydell Press s 90 Speelman 2012 s 524 Rozcharovani otrimuyuchi nejmovinij sprotiv i prograyuchi vse sho mozhna na poli bitvi ispanci vijshli z vijni i zalishili pozadu 25 tis soldativ v Portugaliyi In Henry Isabelle Dumouriez General de la Revolution 1739 1823 L Harmattan Paris 2002 p 87 Marley 2008 s 440 podaye taki chisla 3800 vbitih abo pomerlih cherez hvorobi i 5000 polonenih pid chas en Pochatok Semirichnoyi vijni Cej den v istoriyiDzherela ta literaturaV Vdovenko Semirichna vijna 1756 63 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Dmitro Nalivajko Ochima Zahodu Recepciya Ukrayini v Zahidnij Yevropi XI XVIII st Priluckij V I Semilitnya vijna 1756 63 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 O G Sokirko Semirichna vijna 1756 1763 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 525 ISBN 978 966 00 1290 5 The Columbia Encyclopedia Sixth Edition s entry on the Seven Years War angl angl Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2019