Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Салтиков Петро Семенович 22 грудня 1698 Нікольсько Салтиково Московське царство 6 січня 1773 Марфіно Московська губернія

Салтиков Петро Семенович

Салтиков Петро Семенович

Салтиков Петро Семенович (22 грудня 1698, Нікольсько-Салтиково, Московське царство — 6 січня 1773, Марфіно, Московська губернія, Російська імперія) — російський полководець Семирічної війни, генерал-фельдмаршал (1759), граф.

Салтиков Петро Семенович
image
Народився11 (21) грудня 1698, 1697[2] або 1698[1]
Q21341214?, Росія
Помер26 грудня 1772 (6 січня 1773)[1]
Марфіно, Росія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьдержавний діяч, офіцер, політик, військовослужбовець
УчасникВійна за польську спадщину 1733—1735, Семирічна війна, Російсько-шведська війна 1741—1743 і Кунерсдорфська битва
Суспільний станаристократія[2]
Титулграф[d]
Посадаd
Військове званнягенерал-майор, генерал-поручник[d], генерал-аншеф і генерал-фельдмаршал[d][2]
РідСалтикови
БатькоСалтиков Семен Андрійович
Матиd[3]
Брати, сестриd
У шлюбі зd
ДітиСалтиков Іван Петрович, d і d[3]
Нагороди
image image image image

Біографія

Початок кар'єри

Народився у знатній дворянській родині Салтикових. Батько — генерал-аншеф, командир Преображенського полку, граф Семен Андрійович Салтиков.

Із 1714 року перебував на військовій службі. За наказом Петра I був направлений до Франції вивчати морську справу. Однак після повернення з Франції продовжив службу в сухопутних військах.

За часів імператриці Анни Іванівни служив її камергером, а в 1732 році разом з батьком отримав титул графа. У 1734 році брав участь у Війні за польську спадщину.

З початком правління Єлизавети Петрівни спочатку перебував у негласній опалі як відданий прихильник покійної імператриці Анни Іванівни. Однак згодом нова імператриця простила генерала і відправила його на війну зі шведами. Після завершення російсько-шведської війни Салтиков був призначений командиром Української піхотної дивізії в Україні. З 1756 року — командир Шуваловського корпусу в Санкт-Петербурзі.

Семирічна війна

У 1756 році розпочалася Семирічна війна. Російська імперія в союзі з Австрією, Францією, Швецією і Саксонією воювала проти Пруссії. На початку війни російськими військами командували генерали Апраксін та Фермор, які командували невдало. Улітку 1759 року генерал Фермор був звільнений з посади і головнокомандувачем російської армії був призначений Салтиков.

Імператриця Єлизавета Петрівна наказала Салтикову з'єднатися з австрійцями і захопити Франкфурт-на-Одері. Але генерал-аншеф вирішив почати генеральний наступ з ціллю взяття Берліна і виведення Пруссії з війни. У битві під Пальцигом Салтиков знищив прусську армію генерала Веделя, а у битві під Кунерсдорфом повністю розгромив прусську армію короля Фрідріха II. Перемога під Кунерсдорфом стала тріумфом Салтикова і піком його полководницької кар'єри. За перемогу під Кунерсдорфом Салтиков отримав звання генерал-фельдмаршала і медаль «Переможцю над пруссаками».

Однак скористатися плодами своєї перемоги Салтиков не зміг. Австрійці відмовилися йти на Берлін, а в російських військ почалися проблеми з постачанням продовольства і боєприпасів. Лише у вересні 1760 року російсько-австрійські війська змогли ненадовго захопити Берлін. У кінці 1760 року в знак протесту проти дій австрійського командування та у зв'язку з хворобою Салтиков пішов у відставку з посади головнокомандувача. Вдруге ненадовго він очолив російські війська за правління Катерини II у 1762 році.

Останні роки

Із 1764 року — московський генерал-губернатор. На цій посаді активно займався розбудовою Москви. У 1771 році під час епідемії чуми в Москві спалахнув бунт. Через ці заворушення Салтиков був звільнений з посади і відправлений у відставку. Жив у своєму помісті, де й помер і був похований. Могила фельдмаршала була знищена за радянського часу.

Був одружений з Парасковією Трубецькою, від якої мав сина Івана і дочок — Анастасію, Варвару і Катерину.

Військові звання

  • Генерал-майор (1732)
  • Генерал-поручник (1741)
  • Генерал-аншеф (1743)
  • Генерал-фельдмаршал (1759)

Нагороди

Був нагороджений російськими орденами Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського та польським орденом Білого орла.

Примітки

  1. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  2. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  4. . hrono.ru. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  5. . 100.histrf.ru. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

Джерела

  • Бантыш-Каменский Д. Н. 19-й генерал-фельдмаршал граф Пётр Семёнович Салтыков // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1.
  • Салтыков, Пётр Семёнович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Иванов В. О полководческом искусстве П. С. Салтыкова. // Военно-исторический журнал. — 1978. — № 12. — С. 74-80.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Saltikov Petro Semenovich 22 grudnya 1698 Nikolsko Saltikovo Moskovske carstvo 6 sichnya 1773 Marfino Moskovska guberniya Rosijska imperiya rosijskij polkovodec Semirichnoyi vijni general feldmarshal 1759 graf Saltikov Petro SemenovichNarodivsya11 21 grudnya 1698 1697 2 abo 1698 1 Q21341214 RosiyaPomer26 grudnya 1772 6 sichnya 1773 1 Marfino RosiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistderzhavnij diyach oficer politik vijskovosluzhbovecUchasnikVijna za polsku spadshinu 1733 1735 Semirichna vijna Rosijsko shvedska vijna 1741 1743 i Kunersdorfska bitvaSuspilnij stanaristokratiya 2 Titulgraf d PosadadVijskove zvannyageneral major general poruchnik d general anshef i general feldmarshal d 2 RidSaltikoviBatkoSaltikov Semen AndrijovichMatid 3 Brati sestridU shlyubi zdDitiSaltikov Ivan Petrovich d i d 3 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPochatok kar yeri Narodivsya u znatnij dvoryanskij rodini Saltikovih Batko general anshef komandir Preobrazhenskogo polku graf Semen Andrijovich Saltikov Iz 1714 roku perebuvav na vijskovij sluzhbi Za nakazom Petra I buv napravlenij do Franciyi vivchati morsku spravu Odnak pislya povernennya z Franciyi prodovzhiv sluzhbu v suhoputnih vijskah Za chasiv imperatrici Anni Ivanivni sluzhiv yiyi kamergerom a v 1732 roci razom z batkom otrimav titul grafa U 1734 roci brav uchast u Vijni za polsku spadshinu Z pochatkom pravlinnya Yelizaveti Petrivni spochatku perebuvav u neglasnij opali yak viddanij prihilnik pokijnoyi imperatrici Anni Ivanivni Odnak zgodom nova imperatricya prostila generala i vidpravila jogo na vijnu zi shvedami Pislya zavershennya rosijsko shvedskoyi vijni Saltikov buv priznachenij komandirom Ukrayinskoyi pihotnoyi diviziyi v Ukrayini Z 1756 roku komandir Shuvalovskogo korpusu v Sankt Peterburzi Semirichna vijna U 1756 roci rozpochalasya Semirichna vijna Rosijska imperiya v soyuzi z Avstriyeyu Franciyeyu Shveciyeyu i Saksoniyeyu voyuvala proti Prussiyi Na pochatku vijni rosijskimi vijskami komanduvali generali Apraksin ta Fermor yaki komanduvali nevdalo Ulitku 1759 roku general Fermor buv zvilnenij z posadi i golovnokomanduvachem rosijskoyi armiyi buv priznachenij Saltikov Imperatricya Yelizaveta Petrivna nakazala Saltikovu z yednatisya z avstrijcyami i zahopiti Frankfurt na Oderi Ale general anshef virishiv pochati generalnij nastup z cillyu vzyattya Berlina i vivedennya Prussiyi z vijni U bitvi pid Palcigom Saltikov znishiv prussku armiyu generala Vedelya a u bitvi pid Kunersdorfom povnistyu rozgromiv prussku armiyu korolya Fridriha II Peremoga pid Kunersdorfom stala triumfom Saltikova i pikom jogo polkovodnickoyi kar yeri Za peremogu pid Kunersdorfom Saltikov otrimav zvannya general feldmarshala i medal Peremozhcyu nad prussakami Odnak skoristatisya plodami svoyeyi peremogi Saltikov ne zmig Avstrijci vidmovilisya jti na Berlin a v rosijskih vijsk pochalisya problemi z postachannyam prodovolstva i boyepripasiv Lishe u veresni 1760 roku rosijsko avstrijski vijska zmogli nenadovgo zahopiti Berlin U kinci 1760 roku v znak protestu proti dij avstrijskogo komanduvannya ta u zv yazku z hvoroboyu Saltikov pishov u vidstavku z posadi golovnokomanduvacha Vdruge nenadovgo vin ocholiv rosijski vijska za pravlinnya Katerini II u 1762 roci Ostanni roki Iz 1764 roku moskovskij general gubernator Na cij posadi aktivno zajmavsya rozbudovoyu Moskvi U 1771 roci pid chas epidemiyi chumi v Moskvi spalahnuv bunt Cherez ci zavorushennya Saltikov buv zvilnenij z posadi i vidpravlenij u vidstavku Zhiv u svoyemu pomisti de j pomer i buv pohovanij Mogila feldmarshala bula znishena za radyanskogo chasu Buv odruzhenij z Paraskoviyeyu Trubeckoyu vid yakoyi mav sina Ivana i dochok Anastasiyu Varvaru i Katerinu Vijskovi zvannyaGeneral major 1732 General poruchnik 1741 General anshef 1743 General feldmarshal 1759 NagorodiBuv nagorodzhenij rosijskimi ordenami Andriya Pervozvannogo Svyatogo Oleksandra Nevskogo ta polskim ordenom Bilogo orla PrimitkiIsaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 hrono ru Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 100 histrf ru Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 DzherelaBantysh Kamenskij D N 19 j general feldmarshal graf Pyotr Semyonovich Saltykov Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov V 4 chastyah Reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1840 goda Chast 1 2 Pushkino Kultura 1991 620 s ISBN 5 7158 0002 1 Saltykov Pyotr Semyonovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Ivanov V O polkovodcheskom iskusstve P S Saltykova Voenno istoricheskij zhurnal 1978 12 S 74 80

Дата публікації:
Топ