Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2013) |
Дипломати́чна револю́ція (або перевертання альянсів) — розрив дипломатичних союзів, які протягом багатьох десятиліть зв'язували Францію з Пруссією, а Англію з Австрією. Розрив відбувся після Другого Аахенського миру 1748. Була формалізована Вестмінстерською конвенцією (січень 1756) і двома версальськими угодами. Визначила розклад сил у Європі напередодні Семирічної війни.
Прихід до влади в Британії династії ганноверських курфюрстів, які піклувалися про захист своїх континентальних володінь від нападу французів, означав, що Сент-Джеймський двір буде підтримувати союзні відносини з будь-якою державою, здатною гарантувати недоторканність Ганновера. Поразка Австрії від Фрідріха Великого в Сілезьких війнах продемонструвала, що в німецькомовному світі такою державою є не стільки традиційний союзник англійців Австрія, скільки Пруссія, яка посилюється з кожним роком. Вестмінстерською конвенцією Фрідріх Великий давав зрозуміти, що його цікавить територіальний приріст за рахунок саме Австрії, а не Ганновера.
Австрійська імператриця Марія-Терезія розцінила конвенцію як зраду і на противагу зближенню Фрідріха з Англією вирішила покласти край сторіччям суперництва Габсбургів із Бурбонами. Франко-австрійські переговори пройшли на диво гладко і увінчалися підписанням у травні 1756 союзного договору. Тоді ж була досягнута домовленість про майбутній шлюб новонародженої Марії-Антуанетти зі спадкоємцем французького престолу. Керівники російської зовнішньої політики, від Остермана до Бестужева, негласно «субсидувалися» австрійським двором, тому приєднання Росії до цього союзу було справою техніки.
«Перевертання альянсів» не зачепило глибинні антагонізми Франції та Англії, Пруссії та Австрії, які кілька місяців по тому вилилися у перший збройний конфлікт світового масштабу — Семирічну війну.
Причини
Дипломатична зміна була викликана поділом інтересів між Австрією, Великою Британією та Францією. Після завершення Війни за австрійську спадщину та підписання мирного договору військовий союз з Великою Британією став досить невигідним для Австрії. Імператриця Марія-Терезія змогла підтвердити своє право на престол і зробила свого чоловіка Франца Стівена регентом її спадкових володінь, однак в ході боротьби були втрачені важливі території. Під тиском британських дипломатів Марія Терезія відмовилась від Ломбардії та окупованої Баварії. Також Парма відійшла до Іспанії, а Сілезія залишилась окупованою Прусією.
Під час війни король Пруссії Фрідріх II захопив Сілезію, що зробило його державу дуже впливовою у Центральній Європі. Пруссія становила загрозу для Австрії, однак зростання її сили схвально сприймалось британцями, бо вони вважали, що в майбутньому Пруссія зменшить вплив Франції, який теж став зростати на фоні загальної слабкості Австрійської імперії.
Вестмінстерська Конвенція
У результаті війни за австрійську спадщину стало ясно: Англія вже не розглядає Австрію досить потужною стороною, щоб протиставити її Франції і, таким чином, виникає сенс для створення невеликих держав, таких як Пруссія. Тому, Англія і Пруссія у Вестмінстерській Конвенції (16 січня 1756) постановили, що Англія не буде допомагати Австрії у разі відновлення конфлікту в Сілезії до тих пір, доки Пруссія буде захищати Ганновер від Франції. Захист Ганновера був необхідний для Великої Британії, тому що королі були нащадками Брауншвейг-Люнебургської лінії Ганноверів. Велика Британія вважала, що з огляду на зростаючу силу Пруссії, було б більш необхідним захищати Ганновер, ніж доручити це Австрії. Між тим, Австрія вирішила повернути Сілезію, так що два союзники виявилися з конфліктуючими інтересами. Марія-Терезія, визнаючи марність ідеї відновлення союзу з Англією, тим самим мала намір зблизити Австрію з Францією, що могло б замінити Велику Британію як цінного союзника. Марія Терезія знала, що без потужного союзника, таких як Франція, вона ніколи не зможе сподіватися повернути Сілезію.
Перший Версальський договір
Марія Терезія послала міністрів закордонних справ, на чолі яких стояв граф Антон Венцель фон Кауніца, до Франції, щоб створити надійний альянс, який дозволить Австрії повернути Сілезію. Однак, Людовік XV неохоче погоджувався на будь-який договір, представлений Кауніцом. Тільки з появою нової агресивної політики щодо Франції з боку Англії, Людовик XV змушений узгодити союзні стосунки з Австрією. Таким чином, Франція вже не бачила Австрію як безпосередню загрозу і, вступила в оборонний союз із Австрією. У відповідь на Вестмінстерську конвенцію, французькі міністри і Кауніц завершили оформлення першого Версальського договору (1 травня 1756 р.), обидві сторони погодилися дотримуватися нейтралітету і забезпечити входження 24 000 війська у випадку нападу на одну із сторін третьою стороною.
Другий Версальський договір
Дипломати Марії Терезії, після забезпечення французького нейтралітету, активно приступили до створення анти-прусської коаліції. Фрідріх II вирішив завдати першого удару вторгнувшись до Саксонії, й почати Семирічну війну (1756—1763). Дії Пруссії повинні були зменшити бажання Росії підтримувати Австрію (обидві країни раніше вступили в оборонний союз у 1746). Однак, вторгшись до Саксонії, Фрідріх тільки підштовхнув своїх ворогів і Росію, під керівництвом імператриці Єлизавети Петрівни, направити додаткові 80 000 військо до Австрії. Через рік після підписання першого договору у Версалі, Франція та Австрія підписали новий наступальний Союзний договір 1 травня 1757 року. У другому Версальському договорі Австрія обіцяла Франції австрійські Нідерланди, але в обмін Австрія отримала б Парму, а також 129 000 французьке військо і обіцянку у 12 млн ліврів на рік, доки Сілезія не буде повернута Австрії.
Наслідки
У результаті цієї дипломатичної революції, Англія і Пруссія зіштовхнулися з Австрією, Францією та Росією. Попри цю зміну союзів, основний антагонізм залишився: Пруссія проти Австрії та Англія проти Франції. Усі ці напруження вибухнули під час Семирічної війни, до якої Дипломатична революція вважається прелюдією.
Галерея
- Російська самодержиця Єлизавета Петрівна
- Австрійська імператриця Марія Терезія
- Прусський король Фрідріх II
- Людовік XV, король Франції
- Георг II, король Англії
Див. також
- [en]
Джерела
- В. М. Вдовенко. Петербурзький союзний договір 1757 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Версальські союзні договори 1756 та 1758 [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Ця стаття не містить . (липень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013 Diplomati chna revolyu ciya abo perevertannya alyansiv rozriv diplomatichnih soyuziv yaki protyagom bagatoh desyatilit zv yazuvali Franciyu z Prussiyeyu a Angliyu z Avstriyeyu Rozriv vidbuvsya pislya Drugogo Aahenskogo miru 1748 Bula formalizovana Vestminsterskoyu konvenciyeyu sichen 1756 i dvoma versalskimi ugodami Viznachila rozklad sil u Yevropi naperedodni Semirichnoyi vijni Prihid do vladi v Britaniyi dinastiyi gannoverskih kurfyurstiv yaki pikluvalisya pro zahist svoyih kontinentalnih volodin vid napadu francuziv oznachav sho Sent Dzhejmskij dvir bude pidtrimuvati soyuzni vidnosini z bud yakoyu derzhavoyu zdatnoyu garantuvati nedotorkannist Gannovera Porazka Avstriyi vid Fridriha Velikogo v Silezkih vijnah prodemonstruvala sho v nimeckomovnomu sviti takoyu derzhavoyu ye ne stilki tradicijnij soyuznik anglijciv Avstriya skilki Prussiya yaka posilyuyetsya z kozhnim rokom Vestminsterskoyu konvenciyeyu Fridrih Velikij davav zrozumiti sho jogo cikavit teritorialnij pririst za rahunok same Avstriyi a ne Gannovera Avstrijska imperatricya Mariya Tereziya rozcinila konvenciyu yak zradu i na protivagu zblizhennyu Fridriha z Angliyeyu virishila poklasti kraj storichchyam supernictva Gabsburgiv iz Burbonami Franko avstrijski peregovori projshli na divo gladko i uvinchalisya pidpisannyam u travni 1756 soyuznogo dogovoru Todi zh bula dosyagnuta domovlenist pro majbutnij shlyub novonarodzhenoyi Mariyi Antuanetti zi spadkoyemcem francuzkogo prestolu Kerivniki rosijskoyi zovnishnoyi politiki vid Ostermana do Bestuzheva neglasno subsiduvalisya avstrijskim dvorom tomu priyednannya Rosiyi do cogo soyuzu bulo spravoyu tehniki Vorozhi koaliciyi u Yevropi 1756 roku Perevertannya alyansiv ne zachepilo glibinni antagonizmi Franciyi ta Angliyi Prussiyi ta Avstriyi yaki kilka misyaciv po tomu vililisya u pershij zbrojnij konflikt svitovogo masshtabu Semirichnu vijnu PrichiniDiplomatichna zmina bula viklikana podilom interesiv mizh Avstriyeyu Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu Pislya zavershennya Vijni za avstrijsku spadshinu ta pidpisannya mirnogo dogovoru vijskovij soyuz z Velikoyu Britaniyeyu stav dosit nevigidnim dlya Avstriyi Imperatricya Mariya Tereziya zmogla pidtverditi svoye pravo na prestol i zrobila svogo cholovika Franca Stivena regentom yiyi spadkovih volodin odnak v hodi borotbi buli vtracheni vazhlivi teritoriyi Pid tiskom britanskih diplomativ Mariya Tereziya vidmovilas vid Lombardiyi ta okupovanoyi Bavariyi Takozh Parma vidijshla do Ispaniyi a Sileziya zalishilas okupovanoyu Prusiyeyu Pid chas vijni korol Prussiyi Fridrih II zahopiv Sileziyu sho zrobilo jogo derzhavu duzhe vplivovoyu u Centralnij Yevropi Prussiya stanovila zagrozu dlya Avstriyi odnak zrostannya yiyi sili shvalno sprijmalos britancyami bo voni vvazhali sho v majbutnomu Prussiya zmenshit vpliv Franciyi yakij tezh stav zrostati na foni zagalnoyi slabkosti Avstrijskoyi imperiyi Vestminsterska KonvenciyaU rezultati vijni za avstrijsku spadshinu stalo yasno Angliya vzhe ne rozglyadaye Avstriyu dosit potuzhnoyu storonoyu shob protistaviti yiyi Franciyi i takim chinom vinikaye sens dlya stvorennya nevelikih derzhav takih yak Prussiya Tomu Angliya i Prussiya u Vestminsterskij Konvenciyi 16 sichnya 1756 postanovili sho Angliya ne bude dopomagati Avstriyi u razi vidnovlennya konfliktu v Sileziyi do tih pir doki Prussiya bude zahishati Gannover vid Franciyi Zahist Gannovera buv neobhidnij dlya Velikoyi Britaniyi tomu sho koroli buli nashadkami Braunshvejg Lyuneburgskoyi liniyi Gannoveriv Velika Britaniya vvazhala sho z oglyadu na zrostayuchu silu Prussiyi bulo b bilsh neobhidnim zahishati Gannover nizh doruchiti ce Avstriyi Mizh tim Avstriya virishila povernuti Sileziyu tak sho dva soyuzniki viyavilisya z konfliktuyuchimi interesami Mariya Tereziya viznayuchi marnist ideyi vidnovlennya soyuzu z Angliyeyu tim samim mala namir zbliziti Avstriyu z Franciyeyu sho moglo b zaminiti Veliku Britaniyu yak cinnogo soyuznika Mariya Tereziya znala sho bez potuzhnogo soyuznika takih yak Franciya vona nikoli ne zmozhe spodivatisya povernuti Sileziyu Pershij Versalskij dogovirMariya Tereziya poslala ministriv zakordonnih sprav na choli yakih stoyav graf Anton Vencel fon Kaunica do Franciyi shob stvoriti nadijnij alyans yakij dozvolit Avstriyi povernuti Sileziyu Odnak Lyudovik XV neohoche pogodzhuvavsya na bud yakij dogovir predstavlenij Kaunicom Tilki z poyavoyu novoyi agresivnoyi politiki shodo Franciyi z boku Angliyi Lyudovik XV zmushenij uzgoditi soyuzni stosunki z Avstriyeyu Takim chinom Franciya vzhe ne bachila Avstriyu yak bezposerednyu zagrozu i vstupila v oboronnij soyuz iz Avstriyeyu U vidpovid na Vestminstersku konvenciyu francuzki ministri i Kaunic zavershili oformlennya pershogo Versalskogo dogovoru 1 travnya 1756 r obidvi storoni pogodilisya dotrimuvatisya nejtralitetu i zabezpechiti vhodzhennya 24 000 vijska u vipadku napadu na odnu iz storin tretoyu storonoyu Drugij Versalskij dogovirDiplomati Mariyi Tereziyi pislya zabezpechennya francuzkogo nejtralitetu aktivno pristupili do stvorennya anti prusskoyi koaliciyi Fridrih II virishiv zavdati pershogo udaru vtorgnuvshis do Saksoniyi j pochati Semirichnu vijnu 1756 1763 Diyi Prussiyi povinni buli zmenshiti bazhannya Rosiyi pidtrimuvati Avstriyu obidvi krayini ranishe vstupili v oboronnij soyuz u 1746 Odnak vtorgshis do Saksoniyi Fridrih tilki pidshtovhnuv svoyih vorogiv i Rosiyu pid kerivnictvom imperatrici Yelizaveti Petrivni napraviti dodatkovi 80 000 vijsko do Avstriyi Cherez rik pislya pidpisannya pershogo dogovoru u Versali Franciya ta Avstriya pidpisali novij nastupalnij Soyuznij dogovir 1 travnya 1757 roku U drugomu Versalskomu dogovori Avstriya obicyala Franciyi avstrijski Niderlandi ale v obmin Avstriya otrimala b Parmu a takozh 129 000 francuzke vijsko i obicyanku u 12 mln livriv na rik doki Sileziya ne bude povernuta Avstriyi NaslidkiU rezultati ciyeyi diplomatichnoyi revolyuciyi Angliya i Prussiya zishtovhnulisya z Avstriyeyu Franciyeyu ta Rosiyeyu Popri cyu zminu soyuziv osnovnij antagonizm zalishivsya Prussiya proti Avstriyi ta Angliya proti Franciyi Usi ci napruzhennya vibuhnuli pid chas Semirichnoyi vijni do yakoyi Diplomatichna revolyuciya vvazhayetsya prelyudiyeyu GalereyaDijovi osobi Rosijska samoderzhicya Yelizaveta Petrivna Avstrijska imperatricya Mariya Tereziya Prusskij korol Fridrih II Lyudovik XV korol Franciyi Georg II korol AngliyiDiv takozh en DzherelaV M Vdovenko Peterburzkij soyuznij dogovir 1757 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaVersalski soyuzni dogovori 1756 ta 1758 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016