Андрій Іванович Остерман (спр. Генріх Йоганн Фрідріх Остерман, нім. Heinrich Johann Friedrich Ostermann; 30 травня (9 червня) 1686, Бохум, Священна Римська імперія — 20 (31) травня 1747, Березов, Тобольська губернія, Російська імперія) — російський державний та політичний діяч німецького походження, граф, віцеканцлер Російської імперії, в часи правління Анни Іванівни керував всією зовнішньою політикою Російської імперії. Після приходу до влади Єлизавети Петрівни заарештований, підданий опалі та висланий у Сибір, де й помер.
Андрій Іванович Остерман | |
---|---|
Андрей Иванович Остерман | |
Віцеканцлер Російської імперії | |
1725 — 1741 | |
Монарх | Катерина I, Петро II, Анна Іванівна, Анна Леопольдівна, Іван VI |
Президент Колегії закордонних справ | |
1734 — 1740 | |
Монарх | Анна Іванівна |
Попередник | Головкін Гаврило Іванович |
Наступник | Черкаський Олексій Михайлович |
Народився | 9 червня 1686 Бохум, Німеччина |
Помер | 31 травня 1747 Березов, Тобольська губернія, Російська імперія |
Похований | Тюменська область і Березово |
Відомий як | дипломат, політик |
Країна | Російська імперія і d |
Alma mater | Єнський університет |
У шлюбі з | Марфа Іванівна Остерман |
Діти | Остерман Іван Андрійович |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Початок кар'єри
Син протестанського пастора. В юності вчився в Єнському університеті, але покинув там навчання через дуель. З 1704 року — на російській службі. Перебравшись в Росію досить добре вивчив російську мову, через що в 1707 році став перекладачем Посольського приказу. Із 1710 року — секретар Посольського приказу. В той же час познайомився з Петром I і швидко став одним з його найвірніших соратників. У 1711 році брав участь у Прутському поході, у 1713 році вів переговори з шведськими представниками.
У 1721 році брав участь в укладенні Ніштадтського мирного договору зі Швецією, за що отримав титул барона. У 1723 році уклав російсько-перський торговий договір. У 1723 — 1725 роках — віцепрезидент Колегії закордонних справ.
Активно підтримував прихід до влади Катерини I. За її правління у 1725 році став віцеканцлером, президентом Коммерц-колегії і членом Верховної таємної ради. Фактично Остерман очолив всю зовнішню політику Російської імперії. У 1726 році уклав військово-політичний союз із Австрією. Із 1727 року — вихователь імператора Петра II.
На чолі російської зовнішньої політики
У 1730 році брав активну участь у приведенні до влади імператриці Анни Іванівни, дуже швидко став довіреною особою імператриці, отримав від неї титул графа. За пропозицією Остермана було засновано кабінет міністрів.
За правління Анни Іванівни Остерман очолював всю зовнішню політику Російської імперії. Він дотримувався проавстрійського вектору, намагався впливати на ситуацію в Речі Посполитій та в Курляндії. Із 1734 року — президент Колегії закордонних справ. На цій посаді виступав проти війни з Османською імперією, натомість пропонував втрутися у справи Речі Посполитої.
У 1732 році провів реформу флоту. В Архангельську було відновлено порт та суднобудівні верфі.
Опала і смерть
Після смерті Анни Іванівни деякий час продовжував зберігати свої посади за Бірона та Анни Леопольдівни. Але після палацового перевороту в листопаді 1741 року і приходу до влади Єлизавети Петрівни позбавлений всіх посад і заарештований. Був звинувачений у спробі усунення Єлизавети Петрівни від престолу та роздачу державних постів іноземцям. Був засуджений до колесування, але в день страти, 18 січня 1742 року, імператриця замінила її пожиттєвим засланням в Сибір. Разом з дружиною був засланий у Березов, де й помер від подагри.
Сім'я
Був одружений на Марфі Іванівній Стрешньовій, від якої мав дочку Анну і трьох синів: Петра, Федора та Івана.
Нагороди
Примітки
- Welle (www.dw.com), Deutsche. Портрет: Андрей Иванович Остерман | DW | 16.06.2003. DW.COM (ru-RU) . Процитовано 11 січня 2022.
- Нелипович С. Г. Союз двуглавых орлов. Русско-австрийский военный альянс второй четверти XVIII в. — М.: Объединённая редакция МВД России, Квадрига, 2010. — С. 20.
- Остерман Андрей Иванович (Генрих Иоганн). hrono.ru. Процитовано 11 січня 2022.
- Рудаков В. Е. Остерман, Генрих Иоганн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Джерела
- Рудаков В. Е. Остерман, Генрих Иоганн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Шубинский С. Гр. А. И. Остерман (биографический очерк). // «Северное Сияние», 1863, т. II.
- Harm Klueting, Edeltraud Kluetin: Heinrich Graf Ostermann. Von Bochum nach St. Petersburg 1687 bis 1747, 1976. — .
- Гельбиг Г. Русские избранники и случайные люди в XVIII в. // «Русская Старина», 1886, № 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Ivanovich Osterman spr Genrih Jogann Fridrih Osterman nim Heinrich Johann Friedrich Ostermann 30 travnya 9 chervnya 1686 Bohum Svyashenna Rimska imperiya 20 31 travnya 1747 Berezov Tobolska guberniya Rosijska imperiya rosijskij derzhavnij ta politichnij diyach nimeckogo pohodzhennya graf vicekancler Rosijskoyi imperiyi v chasi pravlinnya Anni Ivanivni keruvav vsiyeyu zovnishnoyu politikoyu Rosijskoyi imperiyi Pislya prihodu do vladi Yelizaveti Petrivni zaareshtovanij piddanij opali ta vislanij u Sibir de j pomer Andrij Ivanovich OstermanAndrej Ivanovich OstermanAndrij Ivanovich OstermanVicekancler Rosijskoyi imperiyi1725 1741MonarhKaterina I Petro II Anna Ivanivna Anna Leopoldivna Ivan VIPrezident Kolegiyi zakordonnih sprav1734 1740MonarhAnna IvanivnaPoperednikGolovkin Gavrilo IvanovichNastupnikCherkaskij Oleksij MihajlovichNarodivsya9 chervnya 1686 Bohum NimechchinaPomer31 travnya 1747 Berezov Tobolska guberniya Rosijska imperiyaPohovanijTyumenska oblast i BerezovoVidomij yakdiplomat politikKrayinaRosijska imperiya i dAlma materYenskij universitetU shlyubi zMarfa Ivanivna OstermanDitiOsterman Ivan AndrijovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiPochatok kar yeriSin protestanskogo pastora V yunosti vchivsya v Yenskomu universiteti ale pokinuv tam navchannya cherez duel Z 1704 roku na rosijskij sluzhbi Perebravshis v Rosiyu dosit dobre vivchiv rosijsku movu cherez sho v 1707 roci stav perekladachem Posolskogo prikazu Iz 1710 roku sekretar Posolskogo prikazu V toj zhe chas poznajomivsya z Petrom I i shvidko stav odnim z jogo najvirnishih soratnikiv U 1711 roci brav uchast u Prutskomu pohodi u 1713 roci viv peregovori z shvedskimi predstavnikami U 1721 roci brav uchast v ukladenni Nishtadtskogo mirnogo dogovoru zi Shveciyeyu za sho otrimav titul barona U 1723 roci uklav rosijsko perskij torgovij dogovir U 1723 1725 rokah viceprezident Kolegiyi zakordonnih sprav Aktivno pidtrimuvav prihid do vladi Katerini I Za yiyi pravlinnya u 1725 roci stav vicekanclerom prezidentom Kommerc kolegiyi i chlenom Verhovnoyi tayemnoyi radi Faktichno Osterman ocholiv vsyu zovnishnyu politiku Rosijskoyi imperiyi U 1726 roci uklav vijskovo politichnij soyuz iz Avstriyeyu Iz 1727 roku vihovatel imperatora Petra II Na choli rosijskoyi zovnishnoyi politikiU 1730 roci brav aktivnu uchast u privedenni do vladi imperatrici Anni Ivanivni duzhe shvidko stav dovirenoyu osoboyu imperatrici otrimav vid neyi titul grafa Za propoziciyeyu Ostermana bulo zasnovano kabinet ministriv Za pravlinnya Anni Ivanivni Osterman ocholyuvav vsyu zovnishnyu politiku Rosijskoyi imperiyi Vin dotrimuvavsya proavstrijskogo vektoru namagavsya vplivati na situaciyu v Rechi Pospolitij ta v Kurlyandiyi Iz 1734 roku prezident Kolegiyi zakordonnih sprav Na cij posadi vistupav proti vijni z Osmanskoyu imperiyeyu natomist proponuvav vtrutisya u spravi Rechi Pospolitoyi U 1732 roci proviv reformu flotu V Arhangelsku bulo vidnovleno port ta sudnobudivni verfi Opala i smertPislya smerti Anni Ivanivni deyakij chas prodovzhuvav zberigati svoyi posadi za Birona ta Anni Leopoldivni Ale pislya palacovogo perevorotu v listopadi 1741 roku i prihodu do vladi Yelizaveti Petrivni pozbavlenij vsih posad i zaareshtovanij Buv zvinuvachenij u sprobi usunennya Yelizaveti Petrivni vid prestolu ta rozdachu derzhavnih postiv inozemcyam Buv zasudzhenij do kolesuvannya ale v den strati 18 sichnya 1742 roku imperatricya zaminila yiyi pozhittyevim zaslannyam v Sibir Razom z druzhinoyu buv zaslanij u Berezov de j pomer vid podagri Sim yaBuv odruzhenij na Marfi Ivanivnij Streshnovij vid yakoyi mav dochku Annu i troh siniv Petra Fedora ta Ivana NagorodiOrden Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Chornogo orla Prussiya PrimitkiWelle www dw com Deutsche Portret Andrej Ivanovich Osterman DW 16 06 2003 DW COM ru RU Procitovano 11 sichnya 2022 Nelipovich S G Soyuz dvuglavyh orlov Russko avstrijskij voennyj alyans vtoroj chetverti XVIII v M Obedinyonnaya redakciya MVD Rossii Kvadriga 2010 S 20 Osterman Andrej Ivanovich Genrih Iogann hrono ru Procitovano 11 sichnya 2022 Rudakov V E Osterman Genrih Iogann Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 DzherelaRudakov V E Osterman Genrih Iogann Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Shubinskij S Gr A I Osterman biograficheskij ocherk Severnoe Siyanie 1863 t II Harm Klueting Edeltraud Kluetin Heinrich Graf Ostermann Von Bochum nach St Petersburg 1687 bis 1747 1976 ISBN 3 921543 38 X Gelbig G Russkie izbranniki i sluchajnye lyudi v XVIII v Russkaya Starina 1886 4