Головкін Гаврило Іванович

Гаврило Іванович Головкін (1660, Москва — 25 липня 1734, там же) — російський державний діяч та дипломат, граф, перший канцлер Російської імперії (з 1709 року) і перший президент Колегії закордонних справ, перший кабінет-міністр.

Гаврило Іванович Головкін
Гавриил Иванович Головкин
Гаврило Іванович Головкін
Канцлер Російської імперії
1709 — 1734
Монарх	Петро I, Катерина I, Петро II, Анна Іванівна
Попередник	Посада заснована
Наступник	Посада вакантна, Черкаський Олексій Михайлович
Президент Колегії закордонних справ
1717 — 1734
Монарх	Петро I, Катерина I, Петро II, Анна Іванівна
Попередник	Посада заснована
Наступник	Остерман Андрій Іванович
Голова Посольського приказу
1706 — 1717
Монарх	Петро I
Попередник	Шафіров Петро Павлович
Наступник	Посада скасована
Народився	1660 Москва
Помер	25 липня 1734 Москва
Відомий як	дипломат, політик, державний діяч, міністр
Країна	Російська імперія
Рід
Батько	Q126058227?
Мати	Q126060810?
У шлюбі з	^d
Діти	Головкін Михайло Гаврилович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походив з старовинного дворянського роду. Син боярина Івана Головкіна, який був двоюрідним братом по матері цариці Наталії Наришкіної, матері Петра I.

З 1677 року — стольник при царевичі Петрі Олексійовичу. Під час Стрілецького бунту 1682 року особисто вивіз Петра з охопленої заколотом Москви до Троїцького монастиря, чим заслужив довіру молодого царя. З 1689 року — начальник Царської майстерної палати. Під час «Великого посольства» 1697 року залишився в Москві, де працював у Посольському приказі.

У 1706 — 1717 роках — начальник Посольського приказу. У 1708 році займався слідством по справі Кочубея. З 1707 року — граф Священної Римської імперії, з 1709 року — граф Російського царства (з 1721 року — Російської імперії). Із 1709 року — канцлер. Керував укладенням Ніштадтського мирного договору зі Швецією (1721). У 1721 році виступив ініціатором присвоєння Петру I титулу імператора.

З 1717 року і до самої своєї смерті — президент Колегії закордонних справ. Після смерті Петра став членом Верховної таємної ради. У 1726 році разом з Остерманом виступив ініціатором укладання військово-політичного союзу з Австрійською імперією. У 1730 році брав активну участь у приведенні до влади імператриці Анни Іванівни, при чому спершу підписав «Кондиції» про обмеження її влади, але через ворожнечу з Долгорукими відмовився від них.

Похований у Миколаївській церкві Висоцького монастиря в Серпухові.

Нагороди

Нагороджений орденами Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського, Білого орла (Річ Посполита).

Примітки

1. Головкин, Гавриил Иванович // Энциклопедический словарь — СПб.: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IX. — С. 72.
2. . www.hrono.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
3. (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.

Джерела

• Головкин, Гавриил Иванович // Энциклопедический словарь — СПб.: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IX. — С. 72.
• Герцог Лирийский. Записки о пребывании при Императорском Российском дворе в звании посла короля Испанского // Россия XVIII в. глазами иностранцев. — Л., 1989. — С. 248.
• Біографія [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]