Репедь (пол. Rzepedź) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1239 осіб (2011).
Село Координати 49°22′59″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. / 49.38333000002777595° пн. ш. 22.11667000002777783152° сх. д.Координати: 49°22′59″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. / 49.38333000002777595° пн. ш. 22.11667000002777783152° сх. д.
Репедь у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване неподалік великого села Команча, у міжгір'ї між селами Явірник-Руський і Туринське, Щавне і Прибишів, у місці притоку невеличкої річки Репедьки з річкою Ославиця.
Походження назви
Стрімкий потік, який тече через село отримав назву (аналогічно назві «Бистриця»). Начебто, від нього, бере свою назву саме село, що у ранній русинській (українській) термінології звучало як «Репіт» або «Рипіт».
У польських істориків, які прагнуть узаконити належність земель Польщі та приписати українцям роль прибульців, є ще одне припущення, що назва села походить від румунського слова «repede» — швидкий (Z. Stieber. Toponomastyka Lemkowszczyzny…, s.45). За цим припущенням перші поселенці прибули сюди із Закарпаття, де сусідували з румунами і в побуті вживали також румунську мову.
Історія
Причиною міграції русинів Закарпаття на терени північного схилу Західних Карпат (Низькі Бескиди) було стрімке зростання населення краю і наявність вільних, незаселених земель на північних схилах, або ж повторні заселення внаслідок стихійних лих, епідемій.
Околиці теперішнього села Репедь були на той час природною пусткою, бо у локаційному документі зазначено, що перші поселенці засвоїли два ґрунти, розчистивши їх від дерев і корчів.
Михайло Грушевський опублікував грамоту, в якій сяніцький староста Миколай Вольський дозволив шляхтичеві Ярошу Мєсовському осадити (закріпачити) село Жепеч (Rzepecz) на волоському праві 28 вересня 1526 року з вольностями на 18 років. Вольності надавались на 24 роки. Отже, село до цього часу існувало вже шість років і, фактично було засноване у 1520 році (F.Fastnacht. Osadnictwo ziemi Sanockiej…, s.156).
Вже тоді, у 1526 році, за народними переказами, розпочато будівництво храму. Храм цей не зберігся і не відомо, як він виглядав. Можна лише здогадуватись, що це була невелика дерев'яна церковця східнолемківського типу.
Село належало до так званих «королівських». Через село, з перших років його існування, проходив шлях, яким купці від Самбора переганяли закуплену у горах худобу. З ілюстрації 1566 року довідуємося, що саме тут, в Репеді та Куляшному, існував митний пункт для збору мита на користь староства (F.Fastnacht. Osadnictwo ziemi Sanockiej…, s.55).
За податковим реєстром 1565 р. в селі було 28 кметів на 22 ланах, піп (отже, вже була церква). До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.
Згідно з матеріалами Йосифинської метрики 1787—1788 рр. (поземельний кадастр) у Репеді на той час проживала 91 селянська родина з прізвищами: Гринь, Хрущ — по 4 родини; Бруцяк, Гоцко, Огірко, Онушканич, Радь, Федоринець, Хромий — по 3 родини; Василько, Ващишин, Ільків, Крисина, Мушка, Палінський, Перун, Потончак, Сегін — по 2 родини; Баб'як, Брилінський, Буран, Вакера, Вархола, Ганич, Гаркай, Головатий, Громуляк, Гулик, Демчур, Каламаш, Коцан, Кріль, Крупа, Лазар, Мазур, Манкович, Маханич, Самуляр, Саракун, Семанишин, Стапай, Шуварник.
Станом на початок XX ст. (1901) у селі нараховувалось 280 осіб, які вміли писати і читати, що враховуючи обставини того часу, було надзвичайно вагомим показником. Андрій Крупський був похований на цвинтарі поруч з церквою. До 1918 року село входило до Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.
До села Репедь належало ще два присілки Зайчики і , в яких, крім українців, проживали ще три єврейські родини, більше десяти поляків і один німець. У Зайчиках працювало три пилорами, млин, ступа для виготовлення сукна.
Частина населення Репеді з присілками, сіл Туринське, Явірника працювали на пилорамах і млинах, а також на вузькоколійці, яка курсувала від Зайчиків у карпатські ліси під чехословацьким кордоном. Крім цього, через Репедь курсував пасажирський поїзд Перемишль — Сянік — Лупків. Для обслуговування пасажирів було побудовано станцію.
Під час визвольних змагань 1918—1921 років селяни брали участь у боротьбі за самовизнання. 3 листопада 1918 парох села Вислік Великий проголосив створення Східно-Лемківської Республіки, яка проголосила приєднання до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства Польщі.
Церква, школа і «Просвіта»
У 1824 році посеред села було збудовано дерев'яну греко-католицьку церкву св. Миколая у східнолемківському стилі, яка збереглася до наших днів. Споруда з округлих брусів, спаяних дерев'яними кілками. Перед церквою зведено дерев'яну дзвіницю спереду. Внутрішня поліхромія церкви зроблена художником Буковчиком у 1896 р. У цьому ж році завершено спорудження іконостасу.
Поряд з церквою стояв будинок дерев'яної народної школи, в якій в кінці XIX століття працював її управитель др. . Його донька Теофіла була дружиною відомого суспільного діяча Лемківщини адвоката Володимира Бучацького (1844—1912), чий син став відомим ветеринаром та активним учасником культурного життя на Лемківщині.
На місці старої школи, після Першої світової війни, селяни збудували простору муровану школу, навчання у якій відбувалось українською мовою. У школі були дві класові кімнати, де навчалося близько півтори сотні дітей, коридор і 4-кімнатне помешкання для вчителів. Довкола школи простягався сад, де учні навчалися садівництву.
У 1930-х роках молоді господарі збудували у селі народний дім, у якому розміщено читальню новоствореної «Просвіти» та кооперативу. У просторій театральній залі школярі і дорослі давали концерти і сценічні виступи під керівництвом учителів і директорів школи Юрги, а згодом Міхенка з їх дружинами. Тут відбувалися аматорські театральні вистави і танцювальні забави молоді. Пізніше ще у присілку Зайнички збудовано дім кооперативної «філії» з приміщенням для крамаря.
Колишні учні школи під керівництвом режисера Сухостава в середині 1930-х років влаштовували славний «Різдвяний вертеп» з костюмами, позиченими у львівському театрі. З цим вертепом об'їздили всі навколишні села. Виручені за наколядоване зерно гроші були надіслані до Львова, як допомогу «Рідній школі».
Внаслідок інспірованого поширення православ'я на Лемківщині у 1926—1934 роках, у 1934 році польська влада і галицькі москвофіли добилися вилучення від Перемиської єпархії УГКЦ 9 деканатів Лемківщини, які були об'єднані в Апостольську Адміністрацію, на чолі з Миколою Нахорянським. Село Репедь у складі Лупківського деканату залишилось у підпорядкуванні Перемишльської єпархії. У цей час у Репеді нараховувалось 1023 вірних УГКЦ з-поміж 1060 мешканців села.
На початку 1930-х років свою релігійну діяльність розвивало братство «Апостольської молитви». Наслідком його діяльності було утворення церковних хорів у Репеді, Туринське, Прелуках і Команчі.
З Репедської школи вийшло понад пів сотні юнаків, які у 1938—1939 роках подались на Закарпаття у час боротьби за утворення Карпатської України, чому всіляко перешкоджали польські прикордонні війська. Серед них Микола Чабан, Петро Головатий, Микола Гаргай, Степан Гулич, , Дмитро Хрущ.
ДСВ і депортації
На початку вересня 1939 року у Репеді нараховувалось близько 155 господарств. В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1060 жителів села — 990 українців, 50 поляків і 20 євреїв. Коли розпочалась німецько-польська війна в 1939 році селяни мали надію, що упаде Польща і Західна Україна заживе вільним життям. На початках, з приходом німецьких військ відбулося деяке послаблення. Пожвавилось культурне життя, піднялась національна свідомість українців, відкрився доступ молоді до освіти. З села Репедь на навчання у філіал Сяніцької сільськогосподарської школи в Зайчиках поступили Палинський Федір, Чура Іван, Вархол Микола, Бруцяк Ілько, Стиранка Михайло, Хорват Дмитро, Баб'як Петро, Палинська Параска, Крупа Анна, Баб'як Олена, Палинська Ольга, Баб'як Марія. Ряд молодих хлопців і дівчат виїхало на навчання у міста України.
Після проголошення самостійності України у Львові 30 червня 1941 року відносини між німецькою владою і українським проводом погіршились. Прийшло розчарування німецькою політикою. Окупаційна влада почала стягати із селян контингент. Вже від 1940 року почався масовий вивіз молоді на примусові роботи до Німеччини. Перших у Репеді це лихо спіткало Семенківа Івана, Хорвата Дмитра, Гаргая Михайла, Радя Федора і Радя Миколу, а згодом Івана Радя (1923—1996) та Андрія Радя (1925—1986).
Восени 1941 року невелика група сільських хлопців, випускників школи села Репедь, відправила сільський контингент збіжжя до комендатури УПА, який мав бути надісланно до Німеччини. Їх було арештовано гестапо, а згодом страчено. Почалися переслідування селян та інтелігенції, масові розстріли. У лавах УПА боролися вихідці з села: Баб'як Микола, Крупа Микола, Хорват Дмитро, Чабан Микола, Онишкевич Дмитро, Палинський Федір, Вархол Дмитро, Полинська Параска, Баб'як Степан, Заруцький Михайло, Лукачик Федір, Чура Іван, Заруцький Павло, Бруцяк Микола.
У травні 1946 року згідно Угоди між УРСР та ПНР про обмін населенням при допомозі військ НКВС польська армія розпочала другу хвилю виселення українських родин до СРСР. Мешканців Репедя під конвоєм зганяли до перевального пункту у Загір'ї, що за 20 км від села. Там людей тримали більше двох тижнів на залізничній станції, а звідти у товарних вагонах («телятниках») відправляли в СРСР. За підсумками так званої «евакуації» українського населення Закерзоння до УРСР з Репеді було переселено 186 родин або 865 осіб. Більшість з них було депортовано до Тернопільської області — 166 родин (789 осіб), а інших до Одеської області —— 19 родин (73 особи) і Львівської області — 1 родина (3 особи).
До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька церква парафії Туринське Лупківського деканату.
Ті 124 українці, котрим вдалося залишитись, були депортовані від 28 квітня до 11 травня 1947 р. в результаті операції «Вісла» на північні та західні понімецькі землі Польщі. Вивозили українців через станцію Щавне-Куляшне. На полі між річкою і коліями було влаштоване гетто, куди їх зганяли і в якому просто неба утримувались до завантаження у вагони.
У 1947—1949 роках за співпрацю з ОУН-УПА польським військовим трибуналом було засуджено бійця УПА з Репеді Михайла Стиранку, а більшовицьким трибуналом на заміну смертної кари на 25 років позбавлення волі у концтаборах були засуджені Федір Палинський (1926) і Параска Палинська (1924—1954), яка загинула під час Кенгірського повстання в концтаборі.
Під кінець XX ст у селі Репедь нараховувалось лише 40 господарств. Церква св. Миколая до 1956 року використовувалась як магазин «Spotdzielni produkcyjnej», після закриття якого храм пустував і занепадав. Після 1956 року до села повернулося кілька лемківських родин. Вони почали відновлювати храм. У 1958 році до села повернувся Іван Майкович, який з допомогою сина о. Теодора (1932—1998), майбутнього єпископа УГКЦ Вроцлавсько-Гданської єпархії, і при фінансовій допомозі односельчан та земляків з Торонто (Канада) у 1972—1974 роках відремонтував церкву. У 1983 році завдяки старанням все того ж о. Теодора Майковича було відремонтовано дзвіницю і очищено цвинтар. Після ремонту церквою користувалися католики обох обрядів. Перемиський єпископ ординарій Ігнатій Токарчук, грамотою ч. 433/87 від 14 березня 1987 року передав церкву у Репеді під цілковиту юрисдикцію о. Теодора Майковича і його наступників.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Видатні люди
В селі народилися
- Майкович Степан Григорович (1940) — український будівельник і громадський діяч. Заслужений будівельник України.
- Теодор Майкович — єпископ Української греко-католицької церкви, перший єпископ Вроцлавсько-Ґданський (1996—1998)
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 597 | 93 | 441 | 63 |
Жінки | 642 | 97 | 391 | 154 |
Разом | 1239 | 190 | 832 | 217 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Репедь
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 88-90.
- Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 277.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 200, 454.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Посилання
- Rzepedź // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 144. (пол.)
- Rzepedź // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 568. (пол.)
- (пол.)
Джерела
- Крупа М. Моє рідне лемківське село Репедь (букет спогадів) / М.Крупа — Львів: Додаток до «Лемківського календаря-2003», 2002. — 27 с.
- Крупа М. Репедь // Лемківський календар. — 2000, с. 80-83
- Радь І. Село, що не хотіло вмерти // «Лемківщина», 1983, Ч.3
- Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340—1650. — Wrocław, 1962. — 231 s.
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s.350-351
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — с.16-17
- Село Репедь. Друга частина
- Apokryf Ruski(пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reped pol Rzepedz lemkivske selo v Polshi u gmini Komancha Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 1239 osib 2011 Selo Reped pol Rzepedz Koordinati 49 22 59 pn sh 22 07 00 sh d 49 38333000002777595 pn sh 22 11667000002777783152 sh d 49 38333000002777595 22 11667000002777783152 Koordinati 49 22 59 pn sh 22 07 00 sh d 49 38333000002777595 pn sh 22 11667000002777783152 sh d 49 38333000002777595 22 11667000002777783152 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina KomanchaPersha zgadka 1526Visota centru 430 mNaselennya 1239 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 542Avtomobilnij kod RSASIMC 0354420GeoNames 759754OSM 2905012 R Gmina Komancha Oficijnij sajt rzepedz plRepedReped Polsha RepedReped Pidkarpatske voyevodstvo Reped u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane nepodalik velikogo sela Komancha u mizhgir yi mizh selami Yavirnik Ruskij i Turinske Shavne i Pribishiv u misci pritoku nevelichkoyi richki Repedki z richkoyu Oslavicya Pohodzhennya nazviStrimkij potik yakij teche cherez selo otrimav nazvu analogichno nazvi Bistricya Nachebto vid nogo bere svoyu nazvu same selo sho u rannij rusinskij ukrayinskij terminologiyi zvuchalo yak Repit abo Ripit U polskih istorikiv yaki pragnut uzakoniti nalezhnist zemel Polshi ta pripisati ukrayincyam rol pribulciv ye she odne pripushennya sho nazva sela pohodit vid rumunskogo slova repede shvidkij Z Stieber Toponomastyka Lemkowszczyzny s 45 Za cim pripushennyam pershi poselenci pribuli syudi iz Zakarpattya de susiduvali z rumunami i v pobuti vzhivali takozh rumunsku movu IstoriyaPrichinoyu migraciyi rusiniv Zakarpattya na tereni pivnichnogo shilu Zahidnih Karpat Nizki Beskidi bulo strimke zrostannya naselennya krayu i nayavnist vilnih nezaselenih zemel na pivnichnih shilah abo zh povtorni zaselennya vnaslidok stihijnih lih epidemij Okolici teperishnogo sela Reped buli na toj chas prirodnoyu pustkoyu bo u lokacijnomu dokumenti zaznacheno sho pershi poselenci zasvoyili dva grunti rozchistivshi yih vid derev i korchiv Mihajlo Grushevskij opublikuvav gramotu v yakij syanickij starosta Mikolaj Volskij dozvoliv shlyahtichevi Yaroshu Myesovskomu osaditi zakripachiti selo Zhepech Rzepecz na voloskomu pravi 28 veresnya 1526 roku z volnostyami na 18 rokiv Volnosti nadavalis na 24 roki Otzhe selo do cogo chasu isnuvalo vzhe shist rokiv i faktichno bulo zasnovane u 1520 roci F Fastnacht Osadnictwo ziemi Sanockiej s 156 Vzhe todi u 1526 roci za narodnimi perekazami rozpochato budivnictvo hramu Hram cej ne zberigsya i ne vidomo yak vin viglyadav Mozhna lishe zdogaduvatis sho ce bula nevelika derev yana cerkovcya shidnolemkivskogo tipu Selo nalezhalo do tak zvanih korolivskih Cherez selo z pershih rokiv jogo isnuvannya prohodiv shlyah yakim kupci vid Sambora pereganyali zakuplenu u gorah hudobu Z ilyustraciyi 1566 roku doviduyemosya sho same tut v Repedi ta Kulyashnomu isnuvav mitnij punkt dlya zboru mita na korist starostva F Fastnacht Osadnictwo ziemi Sanockiej s 55 Za podatkovim reyestrom 1565 r v seli bulo 28 kmetiv na 22 lanah pip otzhe vzhe bula cerkva Do 1772 r selo nalezhalo do Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Zgidno z materialami Josifinskoyi metriki 1787 1788 rr pozemelnij kadastr u Repedi na toj chas prozhivala 91 selyanska rodina z prizvishami Grin Hrush po 4 rodini Brucyak Gocko Ogirko Onushkanich Rad Fedorinec Hromij po 3 rodini Vasilko Vashishin Ilkiv Krisina Mushka Palinskij Perun Potonchak Segin po 2 rodini Bab yak Brilinskij Buran Vakera Varhola Ganich Garkaj Golovatij Gromulyak Gulik Demchur Kalamash Kocan Kril Krupa Lazar Mazur Mankovich Mahanich Samulyar Sarakun Semanishin Stapaj Shuvarnik Stanom na pochatok XX st 1901 u seli narahovuvalos 280 osib yaki vmili pisati i chitati sho vrahovuyuchi obstavini togo chasu bulo nadzvichajno vagomim pokaznikom Andrij Krupskij buv pohovanij na cvintari poruch z cerkvoyu Do 1918 roku selo vhodilo do Syanickogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini Do sela Reped nalezhalo she dva prisilki Zajchiki i v yakih krim ukrayinciv prozhivali she tri yevrejski rodini bilshe desyati polyakiv i odin nimec U Zajchikah pracyuvalo tri pilorami mlin stupa dlya vigotovlennya sukna Chastina naselennya Repedi z prisilkami sil Turinske Yavirnika pracyuvali na piloramah i mlinah a takozh na vuzkokolijci yaka kursuvala vid Zajchikiv u karpatski lisi pid chehoslovackim kordonom Krim cogo cherez Reped kursuvav pasazhirskij poyizd Peremishl Syanik Lupkiv Dlya obslugovuvannya pasazhiriv bulo pobudovano stanciyu Pid chas vizvolnih zmagan 1918 1921 rokiv selyani brali uchast u borotbi za samoviznannya 3 listopada 1918 paroh sela Vislik Velikij progolosiv stvorennya Shidno Lemkivskoyi Respubliki yaka progolosila priyednannya do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Dali selo vhodilo do Syanickogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polshi Cerkva shkola i Prosvita U 1824 roci posered sela bulo zbudovano derev yanu greko katolicku cerkvu sv Mikolaya u shidnolemkivskomu stili yaka zbereglasya do nashih dniv Sporuda z okruglih brusiv spayanih derev yanimi kilkami Pered cerkvoyu zvedeno derev yanu dzvinicyu speredu Vnutrishnya polihromiya cerkvi zroblena hudozhnikom Bukovchikom u 1896 r U comu zh roci zaversheno sporudzhennya ikonostasu Poryad z cerkvoyu stoyav budinok derev yanoyi narodnoyi shkoli v yakij v kinci XIX stolittya pracyuvav yiyi upravitel dr Jogo donka Teofila bula druzhinoyu vidomogo suspilnogo diyacha Lemkivshini advokata Volodimira Buchackogo 1844 1912 chij sin stav vidomim veterinarom ta aktivnim uchasnikom kulturnogo zhittya na Lemkivshini Na misci staroyi shkoli pislya Pershoyi svitovoyi vijni selyani zbuduvali prostoru murovanu shkolu navchannya u yakij vidbuvalos ukrayinskoyu movoyu U shkoli buli dvi klasovi kimnati de navchalosya blizko pivtori sotni ditej koridor i 4 kimnatne pomeshkannya dlya vchiteliv Dovkola shkoli prostyagavsya sad de uchni navchalisya sadivnictvu U 1930 h rokah molodi gospodari zbuduvali u seli narodnij dim u yakomu rozmisheno chitalnyu novostvorenoyi Prosviti ta kooperativu U prostorij teatralnij zali shkolyari i dorosli davali koncerti i scenichni vistupi pid kerivnictvom uchiteliv i direktoriv shkoli Yurgi a zgodom Mihenka z yih druzhinami Tut vidbuvalisya amatorski teatralni vistavi i tancyuvalni zabavi molodi Piznishe she u prisilku Zajnichki zbudovano dim kooperativnoyi filiyi z primishennyam dlya kramarya Kolishni uchni shkoli pid kerivnictvom rezhisera Suhostava v seredini 1930 h rokiv vlashtovuvali slavnij Rizdvyanij vertep z kostyumami pozichenimi u lvivskomu teatri Z cim vertepom ob yizdili vsi navkolishni sela Virucheni za nakolyadovane zerno groshi buli nadislani do Lvova yak dopomogu Ridnij shkoli Vnaslidok inspirovanogo poshirennya pravoslav ya na Lemkivshini u 1926 1934 rokah u 1934 roci polska vlada i galicki moskvofili dobilisya viluchennya vid Peremiskoyi yeparhiyi UGKC 9 dekanativ Lemkivshini yaki buli ob yednani v Apostolsku Administraciyu na choli z Mikoloyu Nahoryanskim Selo Reped u skladi Lupkivskogo dekanatu zalishilos u pidporyadkuvanni Peremishlskoyi yeparhiyi U cej chas u Repedi narahovuvalos 1023 virnih UGKC z pomizh 1060 meshkanciv sela Na pochatku 1930 h rokiv svoyu religijnu diyalnist rozvivalo bratstvo Apostolskoyi molitvi Naslidkom jogo diyalnosti bulo utvorennya cerkovnih horiv u Repedi Turinske Prelukah i Komanchi Z Repedskoyi shkoli vijshlo ponad piv sotni yunakiv yaki u 1938 1939 rokah podalis na Zakarpattya u chas borotbi za utvorennya Karpatskoyi Ukrayini chomu vsilyako pereshkodzhali polski prikordonni vijska Sered nih Mikola Chaban Petro Golovatij Mikola Gargaj Stepan Gulich Dmitro Hrush DSV i deportaciyi Na pochatku veresnya 1939 roku u Repedi narahovuvalos blizko 155 gospodarstv V 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 1060 zhiteliv sela 990 ukrayinciv 50 polyakiv i 20 yevreyiv Koli rozpochalas nimecko polska vijna v 1939 roci selyani mali nadiyu sho upade Polsha i Zahidna Ukrayina zazhive vilnim zhittyam Na pochatkah z prihodom nimeckih vijsk vidbulosya deyake poslablennya Pozhvavilos kulturne zhittya pidnyalas nacionalna svidomist ukrayinciv vidkrivsya dostup molodi do osviti Z sela Reped na navchannya u filial Syanickoyi silskogospodarskoyi shkoli v Zajchikah postupili Palinskij Fedir Chura Ivan Varhol Mikola Brucyak Ilko Stiranka Mihajlo Horvat Dmitro Bab yak Petro Palinska Paraska Krupa Anna Bab yak Olena Palinska Olga Bab yak Mariya Ryad molodih hlopciv i divchat viyihalo na navchannya u mista Ukrayini Pislya progoloshennya samostijnosti Ukrayini u Lvovi 30 chervnya 1941 roku vidnosini mizh nimeckoyu vladoyu i ukrayinskim provodom pogirshilis Prijshlo rozcharuvannya nimeckoyu politikoyu Okupacijna vlada pochala styagati iz selyan kontingent Vzhe vid 1940 roku pochavsya masovij viviz molodi na primusovi roboti do Nimechchini Pershih u Repedi ce liho spitkalo Semenkiva Ivana Horvata Dmitra Gargaya Mihajla Radya Fedora i Radya Mikolu a zgodom Ivana Radya 1923 1996 ta Andriya Radya 1925 1986 Voseni 1941 roku nevelika grupa silskih hlopciv vipusknikiv shkoli sela Reped vidpravila silskij kontingent zbizhzhya do komendaturi UPA yakij mav buti nadislanno do Nimechchini Yih bulo areshtovano gestapo a zgodom stracheno Pochalisya peresliduvannya selyan ta inteligenciyi masovi rozstrili U lavah UPA borolisya vihidci z sela Bab yak Mikola Krupa Mikola Horvat Dmitro Chaban Mikola Onishkevich Dmitro Palinskij Fedir Varhol Dmitro Polinska Paraska Bab yak Stepan Zaruckij Mihajlo Lukachik Fedir Chura Ivan Zaruckij Pavlo Brucyak Mikola U travni 1946 roku zgidno Ugodi mizh URSR ta PNR pro obmin naselennyam pri dopomozi vijsk NKVS polska armiya rozpochala drugu hvilyu viselennya ukrayinskih rodin do SRSR Meshkanciv Repedya pid konvoyem zganyali do perevalnogo punktu u Zagir yi sho za 20 km vid sela Tam lyudej trimali bilshe dvoh tizhniv na zaliznichnij stanciyi a zvidti u tovarnih vagonah telyatnikah vidpravlyali v SRSR Za pidsumkami tak zvanoyi evakuaciyi ukrayinskogo naselennya Zakerzonnya do URSR z Repedi bulo pereseleno 186 rodin abo 865 osib Bilshist z nih bulo deportovano do Ternopilskoyi oblasti 166 rodin 789 osib a inshih do Odeskoyi oblasti 19 rodin 73 osobi i Lvivskoyi oblasti 1 rodina 3 osobi Do viselennya lemkiv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla u seli bula greko katolicka cerkva parafiyi Turinske Lupkivskogo dekanatu Ti 124 ukrayinci kotrim vdalosya zalishitis buli deportovani vid 28 kvitnya do 11 travnya 1947 r v rezultati operaciyi Visla na pivnichni ta zahidni ponimecki zemli Polshi Vivozili ukrayinciv cherez stanciyu Shavne Kulyashne Na poli mizh richkoyu i koliyami bulo vlashtovane getto kudi yih zganyali i v yakomu prosto neba utrimuvalis do zavantazhennya u vagoni U 1947 1949 rokah za spivpracyu z OUN UPA polskim vijskovim tribunalom bulo zasudzheno bijcya UPA z Repedi Mihajla Stiranku a bilshovickim tribunalom na zaminu smertnoyi kari na 25 rokiv pozbavlennya voli u konctaborah buli zasudzheni Fedir Palinskij 1926 i Paraska Palinska 1924 1954 yaka zaginula pid chas Kengirskogo povstannya v konctabori Pid kinec XX st u seli Reped narahovuvalos lishe 40 gospodarstv Cerkva sv Mikolaya do 1956 roku vikoristovuvalas yak magazin Spotdzielni produkcyjnej pislya zakrittya yakogo hram pustuvav i zanepadav Pislya 1956 roku do sela povernulosya kilka lemkivskih rodin Voni pochali vidnovlyuvati hram U 1958 roci do sela povernuvsya Ivan Majkovich yakij z dopomogoyu sina o Teodora 1932 1998 majbutnogo yepiskopa UGKC Vroclavsko Gdanskoyi yeparhiyi i pri finansovij dopomozi odnoselchan ta zemlyakiv z Toronto Kanada u 1972 1974 rokah vidremontuvav cerkvu U 1983 roci zavdyaki starannyam vse togo zh o Teodora Majkovicha bulo vidremontovano dzvinicyu i ochisheno cvintar Pislya remontu cerkvoyu koristuvalisya katoliki oboh obryadiv Peremiskij yepiskop ordinarij Ignatij Tokarchuk gramotoyu ch 433 87 vid 14 bereznya 1987 roku peredav cerkvu u Repedi pid cilkovitu yurisdikciyu o Teodora Majkovicha i jogo nastupnikiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Vidatni lyudiV seli narodilisya Majkovich Stepan Grigorovich 1940 ukrayinskij budivelnik i gromadskij diyach Zasluzhenij budivelnik Ukrayini Teodor Majkovich yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi pershij yepiskop Vroclavsko Gdanskij 1996 1998 DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 597 93 441 63Zhinki 642 97 391 154Razom 1239 190 832 217PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Reped GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Mihajlo Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 88 90 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 02 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku Tom 2 Lyustraciyi zemel Peremiskoyi i Syanockoyi s 277 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 75 Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 6 veresnya 2016 Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 200 454 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhKomanchanska Respublika Komancha Shavne TurinskePosilannyaRzepedz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 144 pol Rzepedz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 568 pol pol DzherelaKrupa M Moye ridne lemkivske selo Reped buket spogadiv M Krupa Lviv Dodatok do Lemkivskogo kalendarya 2003 2002 27 s Krupa M Reped Lemkivskij kalendar 2000 s 80 83 Rad I Selo sho ne hotilo vmerti Lemkivshina 1983 Ch 3 Fastnacht A Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 231 s Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 s 350 351 Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 s 16 17 Selo Reped Druga chastina Apokryf Ruski pol Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi