Туринське (пол. Turzańsk) або Тур'янське — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 318 осіб (2011).
Село Церква св. Архангела Михаїла в Туринську, що внесена до спадщини ЮНЕСКО Координати 49°22′00″ пн. ш. 22°09′00″ сх. д. / 49.36667000002777427881° пн. ш. 22.15000000002777724716906960° сх. д.Координати: 49°22′00″ пн. ш. 22°09′00″ сх. д. / 49.36667000002777427881° пн. ш. 22.15000000002777724716906960° сх. д.
Туринське у Вікісховищі |
До складу села також належали присілки Вільки Колодяжні, Пасіки і Турно.
Історія села
Перша згадка про Туринське відноситься до 30 серпня 1514 року. Засноване село на волоському праві в межах королівських володінь на підставі виданого привілею для сяноцького старости Миколая Камінського[]. У 1526 році зафіксована перша згадка про церкву у селі. Опис 1565 року засвідчує, що в селі були 31 кміт на 21,5 ланів землі, 1 лан княжих земель та 1 лан церковної землі.
У 1657 році село було спустошено в результаті військових походів угорського князя Юрія II Ракоці. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.
У 1803 році закінчилось будівництво греко-католицької церкви св. Архангела Михаїла. Церква мала свою парафію в селі, тоді як римо-католицька парафія знаходилась у Буківсько.
На кінець XVIII ст. у селі функціонувала школа. Станом на 1898 рік село входило до складу Сяніцького повіту Королівства Галичини і Володимирії, у селі нараховувалося 93 господарства і 676 мешканців, з яких 627 були греко-католиками, 35 євреїв та 14 римо-католиків. У 1905 році Артур Гольдхамер був власником 632 га сільської землі.
У період Першої світової війни село протягом тривалого часу розташовувалося на лінії фронту. Полеглих у боях військових поховали неподалік церкви, де в 1992 році було встановлено хрест на кам'яній основі.
З листопада 1918 по січень 1919 року Турянське входило до складу Команчанської Республіки, яка проголосила входження до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
У 1921 році село нараховувало 111 господарств і 684 мешканці, з яких 645 були греко-католиками, 32 євреї та 7 римо-католиців. У 1936 році — 136 господарств.
У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 840 жителів — 800 українців, 15 поляків і 25 євреїв.
До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла в селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату.
Після депортацій 1944—1946 років та операції «Вісла» у селі практично не залишилось українців, а натомість почали поселятись польські осадники. Після 1956 року до села повернулося кільканадцять лемківських родин.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
У селі збереглася стара св. Архангела Михаїла, східнолемківського (ославського) типу. Святиню побудовано у 1801–1803 роках, паперть додано у 1836 році. У 1896–1913 роках храм зазнав подальші ремонти, зокрема його накрили металевим дахом.
Будівля дерев'яна, тридільна (складається з вівтаря, нави і бабинця), зрубної конструкції, опалублена дошками. З обох боків вівтаря побудовано захристії (це нетипово, найчастіше захристія є лише з одного боку). Критий бляхою дах над вівтарем, навою і бабинцем має один гребінь. Одночасно основні частини церкви разом із захристієм увінчані вежами з цибулястими банями. Вежі над головними частинами є майже однакової висоти. Паперть має плоский дах.
Усередині над вівтарем, навою і бабинцем є восьмигранне оглядове склепіння. Іконостас і вівтарі розміщені на невеличкому підвищенні з оздобленою сходинкою. Іконостас першої половини XIX ст., трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон уміщено, як і в Репеді, в барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.
Перед церквою стоїть дзвіниця, яка збудована у 1817 або 1827 році.
До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла була греко-католицькою парафіяльною церквою Лупківського деканату Перемиської єпархії, до якої належало також село Репедь. 1947 року під час операції «Вісла» лемків переселили на західні території Польщі, а храм передали римо-католицькій парафії. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали православній громаді.
Сьогодні церква належить до Перемишльсько-Новосончівської єпархії Польської православної церкви. Внесена до списку об'єктів на маршруті Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство). 2013 року храм оголосили об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 158 | 29 | 107 | 22 |
Жінки | 160 | 30 | 84 | 46 |
Разом | 318 | 59 | 191 | 68 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туринське
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 275.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Шематизм Перемиськои єпархії [ 2018-03-15 у Wayback Machine.]. — Перемишль, 1936. — С. 64-65.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Джерела
- Wesołkin W. Pięć wieków Turzańska. Zarys dziejów. - Sanok-Turzańsk, 2014. - 88 s.
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — с.17-18
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s.375
- Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340–1650. — Wrocław, 1962. — 231 s.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turinske pol Turzansk abo Tur yanske lemkivske selo v Polshi u gmini Komancha Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 318 osib 2011 Selo Turinske pol Turzansk Cerkva sv Arhangela Mihayila v Turinsku sho vnesena do spadshini YuNESKO Koordinati 49 22 00 pn sh 22 09 00 sh d 49 36667000002777427881 pn sh 22 15000000002777724716906960 sh d 49 36667000002777427881 22 15000000002777724716906960 Koordinati 49 22 00 pn sh 22 09 00 sh d 49 36667000002777427881 pn sh 22 15000000002777724716906960 sh d 49 36667000002777427881 22 15000000002777724716906960 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina KomanchaVisota centru 462 mNaselennya 318 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 542Avtomobilnij kod RSASIMC 0354502GeoNames 756538OSM 2905012 R Gmina Komancha TurinskeTurinske Polsha TurinskeTurinske Pidkarpatske voyevodstvo Turinske u Vikishovishi Do skladu sela takozh nalezhali prisilki Vilki Kolodyazhni Pasiki i Turno Istoriya selaPersha zgadka pro Turinske vidnositsya do 30 serpnya 1514 roku Zasnovane selo na voloskomu pravi v mezhah korolivskih volodin na pidstavi vidanogo privileyu dlya syanockogo starosti Mikolaya Kaminskogo dzherelo U 1526 roci zafiksovana persha zgadka pro cerkvu u seli Opis 1565 roku zasvidchuye sho v seli buli 31 kmit na 21 5 laniv zemli 1 lan knyazhih zemel ta 1 lan cerkovnoyi zemli U 1657 roci selo bulo spustosheno v rezultati vijskovih pohodiv ugorskogo knyazya Yuriya II Rakoci Do 1772 r selo nalezhalo do Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva U 1803 roci zakinchilos budivnictvo greko katolickoyi cerkvi sv Arhangela Mihayila Cerkva mala svoyu parafiyu v seli todi yak rimo katolicka parafiya znahodilas u Bukivsko Na kinec XVIII st u seli funkcionuvala shkola Stanom na 1898 rik selo vhodilo do skladu Syanickogo povitu Korolivstva Galichini i Volodimiriyi u seli narahovuvalosya 93 gospodarstva i 676 meshkanciv z yakih 627 buli greko katolikami 35 yevreyiv ta 14 rimo katolikiv U 1905 roci Artur Goldhamer buv vlasnikom 632 ga silskoyi zemli U period Pershoyi svitovoyi vijni selo protyagom trivalogo chasu roztashovuvalosya na liniyi frontu Poleglih u boyah vijskovih pohovali nepodalik cerkvi de v 1992 roci bulo vstanovleno hrest na kam yanij osnovi Z listopada 1918 po sichen 1919 roku Turyanske vhodilo do skladu Komanchanskoyi Respubliki yaka progolosila vhodzhennya do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Dali selo vhodilo do Syanickogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1921 roci selo narahovuvalo 111 gospodarstv i 684 meshkanci z yakih 645 buli greko katolikami 32 yevreyi ta 7 rimo katoliciv U 1936 roci 136 gospodarstv U 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 840 zhiteliv 800 ukrayinciv 15 polyakiv i 25 yevreyiv Do viselennya lemkiv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla v seli bula greko katolicka parafiya Lupkivskogo dekanatu Pislya deportacij 1944 1946 rokiv ta operaciyi Visla u seli praktichno ne zalishilos ukrayinciv a natomist pochali poselyatis polski osadniki Pislya 1956 roku do sela povernulosya kilkanadcyat lemkivskih rodin U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva CerkvaDokladnishe Cerkva Arhangela Mihayila Turinsk U seli zbereglasya stara sv Arhangela Mihayila shidnolemkivskogo oslavskogo tipu Svyatinyu pobudovano u 1801 1803 rokah papert dodano u 1836 roci U 1896 1913 rokah hram zaznav podalshi remonti zokrema jogo nakrili metalevim dahom Budivlya derev yana tridilna skladayetsya z vivtarya navi i babincya zrubnoyi konstrukciyi opalublena doshkami Z oboh bokiv vivtarya pobudovano zahristiyi ce netipovo najchastishe zahristiya ye lishe z odnogo boku Kritij blyahoyu dah nad vivtarem navoyu i babincem maye odin grebin Odnochasno osnovni chastini cerkvi razom iz zahristiyem uvinchani vezhami z cibulyastimi banyami Vezhi nad golovnimi chastinami ye majzhe odnakovoyi visoti Papert maye ploskij dah Useredini nad vivtarem navoyu i babincem ye vosmigranne oglyadove sklepinnya Ikonostas i vivtari rozmisheni na nevelichkomu pidvishenni z ozdoblenoyu shodinkoyu Ikonostas pershoyi polovini XIX st triryadnij arhitektonichnij Ikoni malyuvav u 1895 roci Josif Bukovchik U ryadi namisnih ikon ikonostasa zalishilisya tilki dvi z nih Matir Bozha z Dityatkom i Hristos Uchitel Reshta namisnih ikon umisheno yak i v Repedi v barokovih bichnih vivtaryah u livomu sv Mikolaya u pravomu patrona cerkvi sv Arhangela Mihayila U babinci znahoditsya malyunok sho predstavlyaye Hrista u lemkivskij hati Pered cerkvoyu stoyit dzvinicya yaka zbudovana u 1817 abo 1827 roci Do viselennya lemkiv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla bula greko katolickoyu parafiyalnoyu cerkvoyu Lupkivskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi do yakoyi nalezhalo takozh selo Reped 1947 roku pid chas operaciyi Visla lemkiv pereselili na zahidni teritoriyi Polshi a hram peredali rimo katolickij parafiyi 1961 roku cerkvu zakrili 1963 roku sporudu peredali pravoslavnij gromadi Sogodni cerkva nalezhit do Peremishlsko Novosonchivskoyi yeparhiyi Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Vnesena do spisku ob yektiv na marshruti Shlyah derev yanoyi arhitekturi Pidkarpatske voyevodstvo 2013 roku hram ogolosili ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO razom z inshimi derev yanimi cerkvami v Polshi ta Ukrayini DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 158 29 107 22Zhinki 160 30 84 46Razom 318 59 191 68PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turinske GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 02 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku Tom 2 Lyustraciyi zemel Peremiskoyi i Syanockoyi s 275 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 76 Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Shematizm Peremiskoi yeparhiyi 2018 03 15 u Wayback Machine Peremishl 1936 S 64 65 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 6 veresnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhKomanchanska Respublika Reped Shavne KomanchaDzherelaWesolkin W Piec wiekow Turzanska Zarys dziejow Sanok Turzansk 2014 88 s Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 s 17 18 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 s 375 Fastnacht A Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 231 s Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi