Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Один два три… нескінченність: факти та припущення в науці» (англ. One Two Three... Infinity: Facts and Speculations of Science) — науково-популярна книга фізика-теоретика Георгія Гамова, вперше опублікована в 1947 році. Книга написана на рівні, зрозумілому учням середньої школи та дорослим «розумним неспеціалістам». Вона обговорює широкий спектр фундаментальних понять у математиці та природничих науках. У книзі багато ілюстрацій роботи самого Гамова.
 | |
| Автор | Георгій Гамов |
|---|---|
| Країна |  США |
| Мова | англійська |
| Тема | наука, математика, топологія, теорія відносності, ядерна хімія, ентропія і життя |
| Жанр | популяризація науки |
| Видано | 1947, 1961 і 1988 |
| Сторінок | 340 |
| ISBN | 978-0486256641 |
Зміст
Книга містить 340 сторінок. Вона складається з одинадцяти розділів, об'єднаних в чотири частини:
- Гра з числами,
- Простір, час і Ейнштейн,
- Мікрокосмос,
- Макрокосмос.
У передмові стислість останньої частини пояснюється попереднім висвітленням в інших книгах Гамова «Народження та смерть Сонця» та «Біографія Землі». В книзі 128 ілюстрацій, намальованих Гамовим, в тому числі на основі робіт інших художників, яким Гамов дякує в передмові. Додається чотиристорінковий покажчик.
У 1961 році вийшло нове видання книги. У своїй передмові Гамов каже, що, на щастя, видання 1947 року було «написано одразу після ряду важливих наукових досягнень», так що «знадобилось відносно небагато змін і доповнень». Наприклад, Гайнц Френкель-Конрат і [en] розділили вірус тютюнової мозаїки на неживі молекули, а потім рекомбінували їх у активний вірус, і видання 1965 року розмірковувало про значення цього результату (с. 267).
Частина 1. Гра з числами
Частина 1, в основному, стосується вираження великих чисел, Георга Кантора, нескінченності та уявної одиниці. Після критики римської системи числення за те, що вона обмежена тисячами (M), описана система міріад і октад з книги Архімеда [en]. Потім пояснюється парадокс, за яким для нескінченних величин «частина може дорівнювати цілому». Описуються числа алеф. Показано решето Ератосфена для простих чисел. Пояснюються числа Ферма та їхній зв'язок з простими числами. Формулюється гіпотеза Ґольдбаха, за якою кожне парне число можна записати як суму двох простих чисел. Автор представляє уявні числа і діаграму Арганда та пояснює, як множення на i повертає комплексну площину проти годинникової стрілки на прямий кут.
Частина 2. Простір, час і Ейнштейн
Частина 2 починається з «незвичайних властивостей простору» і торкається «перетворення координат» і полярних координат, потім переходить до топології. Виведено характеристику Ейлера для многогранників з топологією сфери. Згадується модифікація формули для топології тора та інших поверхонь з отворами. Пояснюється проблема чотирьох фарб (розв'язана в 1976 році), а також той факт, що сім кольорів є необхідними і достатніми для тора. Описується парадокс Смейла (вивертання сфери). Автор нагадує читачеві про гаструляцію в ембріональному розвитку та інтерпретує людину як тор. Одна з ілюстрацій зображує людину, вивернуту навиворіт. Пояснюється, що властивість хіральності тривимірного простору відсутня на стрічці Мебіуса та пляшці Кляйна.
Далі автор звертається до розширення простору з часом і до поведінки світових ліній в такому просторі. Згадується [en], що призводить до світлового року та світлового фута (1,1 × 10−9 секунд) як просторово-часових еквівалентів. Потім просторово-часові інтервали вимірюються за допомогою теореми Піфагора, модифікованої від'ємним часовим членом. Далі автор розглядає світлоносний ефір та описує невдачу експерименту Майкельсона-Морлі 1887 року як удар по класичній фізиці та абсолютному простору і часу. Потім автор говорить про майбутні високошвидкісні подорожі та описує подорож після сніданку на Сіріус, щоб приземлитися на планеті для обіду та повернення на Землю на вечерю. Описується кривина променів зоряного світла, підтверджена фотографіями, зробленими на острові Принсіпі під час [en].
Частина 3. Мікрокосмос
Частина 3 є найдовшою (150 сторінок). Вона починається з опису чотирьох елементів і їхніх взаємних перетворень. Розмір атомів оцінюється на основі того експериментального спостереження, що 1 кубічний міліметр масла може покрити 1 квадратний метр води. Закон сталості складу представлено (с. 123) як «основний закон хімії». Молекулярна структура речовини була відкрита за допомогою молекулярних пучків Отто Штерном, а Лоуренс Брегг винайшов «атомну фотографію» за допомогою рентгенівських променів.
Розділ «Розтин атома» починається з розгляду кисню, водню і того, як вони утворюючи воду. Гамов стверджує, що атоми є «складними механізмами з великою кількістю рухомих частин». З посиланням на Дж. Дж. Томсона вводиться електрон, представляється резерфордівська планетарна модель атома, схожа на Сонячну систему і з таким саме домінуванням маси центрального тіла над масами «планет». Гамов описує періодичну таблицю елементів як квітку з пелюстками, стеблом якої служать інертні гази. Висока точність небесної механіки протиставляється принципу невизначеності в мікросвіті. Далі Гамов описує, як незрозумілі з точки зору геометричної оптики явища дифракції спричинили створення хвильової механіки Луї де Бройля та Ервіна Шредінгера.
У розділі «Загадка життя» порівнюються живі істоти й автомобілі. Стверджується, що характерними ознаками життя є харчування, зростання і розмноження. Відкидається аналогія між життям і зростанням кристалів у перенасиченому розчині. З іншого боку, розмноження вірусів описується як «відсутня ланка» між неживими і живими організмами. Описані вісім хромосом дрозофіли, ріст шляхом мітозу та розмноження шляхом мейозу, стадії бластули і гаструли зародків тварин.
Частина 4. Макрокосмос
Автор каже, що початок космології поклав Аристотель книгою [en]. Далі він описує, як Ератосфен знайшов розмір Землі. Потім описується, як для вимірювання позаземних відстаней використовується зоряний паралакс, який Гамов пов'язує з людським бінокулярним зором. Представлено «сонячно-гарбузову» шкалу розмірів Сонячної системи, в якій Сонце має розмір гарбуза, Земля — горошину, Місяць — макового зернятка, а відстань від Сонця до Землі становить 60 м. Далі описується, як Фрідріх Бессель виміряв паралакс зорі 61 Лебедя, отримавши результат 10 світлових років і ставши «першою людиною, яка з міркою ступила в міжзоряний простір». У сонячно-гарбузовому масштабі 61 Лебедя знаходиться на відстані 50 000 км.
Описується Чумацький Шлях та те, як Гарлоу Шеплі використав залежність період-світність для цефеїд, щоб оцінки відстані до кулястих скупчень та визначити розмір Чумацького Шляху.
Джерела
Замість бібліографії як додатку Гамов у своєму викладі наводить дюжину назв:
- с. 9: [en], «Математичні розваги та есе» (1919)
- с. 49: Річард Курант і Герберт Роббінс, («Що таке математика?»)
- с. 146: Георгій Гамов, «Містер Томпкінс у країні чудес»
- с. 156: Макс Борн, «Атомна фізика» (1935)
- с. 156: Т. Б. Браун, «Сучасна фізика» (1940)
- с. 187: [en], «Пояснення атома» (1947)
- с. 216: Едгар По, «Золотий жук»
- с. 272: Арістотель, [en]
- с. 303: Лаплас, «Представлення системи світу»
- с. 304: Георгій Гамов, «Народження та смерть Сонця» (1940)
- с. 304: Георгій Гамов, «Біографія Землі»
- с. 315: Георгій Гамов, «Планета, під назвою Земля»
Відгуки
Науковий письменник [en] високо оцінив книгу Гамова, описавши її як «рідкісну… книгу, яка повчає, розважаючи». [en] назвав її «стимулюючою та провокаційною книгою для загального читача з науковим складом розуму». Фізик-теоретик [en] вважав, що «Раз, два, три… нескінченність» визначила траєкторію його професійного життя. Вчений-когнітивіст Стівен Пінкер прочитав цю книгу в дитинстві і казав, що вона сприяла його інтересу до науково-популярних творів. Астрофізик і популяризатор науки Ніл Деграсс Тайсон відзначив «Раз, два, три… нескінченність» як одну з двох книг, які справили на нього найбільший вплив.
У 1956 році Гамов отримав премію Калінги ЮНЕСКО за його діяльність у популяризації науки, зокрема за книгу «Один, два, три… нескінченність», а також інші твори.
Примітки
- One, Two, Three…Infinity (1947, revised 1961), Viking Press (copyright renewed by Barbara Gamow, 1974), reprinted by Dover Publications, , illustrated by the author; eBook edition, Dover, 2012 ; other editions and translations
- Willy Ley, «Book Review», Astounding Science Fiction, June 1948, pp.158-61.
- One Two Three...Infinity by George Gamow. Kirkus Reviews. Процитовано 6 січня 2015.
- Carroll, Sean M. (16 квітня 2008). Life-changing books: One, Two, Three... Infinity. New Scientist. Процитовано 6 січня 2015.
- Up Front. The New York Times. 27 травня 2007. Процитовано 6 січня 2015.
- Neil deGrasse Tyson: By the Book. The New York Times. 19 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2015.
- Kalinga 1956. www.unesco.org. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Процитовано 16 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odin dva tri neskinchennist fakti ta pripushennya v nauci angl One Two Three Infinity Facts and Speculations of Science naukovo populyarna kniga fizika teoretika Georgiya Gamova vpershe opublikovana v 1947 roci Kniga napisana na rivni zrozumilomu uchnyam serednoyi shkoli ta doroslim rozumnim nespecialistam Vona obgovoryuye shirokij spektr fundamentalnih ponyat u matematici ta prirodnichih naukah U knizi bagato ilyustracij roboti samogo Gamova Raz dva tri neskinchennist AvtorGeorgij GamovKrayina SShAMovaanglijskaTemanauka matematika topologiya teoriya vidnosnosti yaderna himiya entropiya i zhittyaZhanrpopulyarizaciya naukiVidano1947 1961 i 1988Storinok340ISBN978 0486256641ZmistKniga mistit 340 storinok Vona skladayetsya z odinadcyati rozdiliv ob yednanih v chotiri chastini Gra z chislami Prostir chas i Ejnshtejn Mikrokosmos Makrokosmos U peredmovi stislist ostannoyi chastini poyasnyuyetsya poperednim visvitlennyam v inshih knigah Gamova Narodzhennya ta smert Soncya ta Biografiya Zemli V knizi 128 ilyustracij namalovanih Gamovim v tomu chisli na osnovi robit inshih hudozhnikiv yakim Gamov dyakuye v peredmovi Dodayetsya chotiristorinkovij pokazhchik U 1961 roci vijshlo nove vidannya knigi U svoyij peredmovi Gamov kazhe sho na shastya vidannya 1947 roku bulo napisano odrazu pislya ryadu vazhlivih naukovih dosyagnen tak sho znadobilos vidnosno nebagato zmin i dopovnen Napriklad Gajnc Frenkel Konrat i en rozdilili virus tyutyunovoyi mozayiki na nezhivi molekuli a potim rekombinuvali yih u aktivnij virus i vidannya 1965 roku rozmirkovuvalo pro znachennya cogo rezultatu s 267 Chastina 1 Gra z chislami Chastina 1 v osnovnomu stosuyetsya virazhennya velikih chisel Georga Kantora neskinchennosti ta uyavnoyi odinici Pislya kritiki rimskoyi sistemi chislennya za te sho vona obmezhena tisyachami M opisana sistema miriad i oktad z knigi Arhimeda en Potim poyasnyuyetsya paradoks za yakim dlya neskinchennih velichin chastina mozhe dorivnyuvati cilomu Opisuyutsya chisla alef Pokazano resheto Eratosfena dlya prostih chisel Poyasnyuyutsya chisla Ferma ta yihnij zv yazok z prostimi chislami Formulyuyetsya gipoteza Goldbaha za yakoyu kozhne parne chislo mozhna zapisati yak sumu dvoh prostih chisel Avtor predstavlyaye uyavni chisla i diagramu Arganda ta poyasnyuye yak mnozhennya na i povertaye kompleksnu ploshinu proti godinnikovoyi strilki na pryamij kut Chastina 2 Prostir chas i Ejnshtejn Chastina 2 pochinayetsya z nezvichajnih vlastivostej prostoru i torkayetsya peretvorennya koordinat i polyarnih koordinat potim perehodit do topologiyi Vivedeno harakteristiku Ejlera dlya mnogogrannikiv z topologiyeyu sferi Zgaduyetsya modifikaciya formuli dlya topologiyi tora ta inshih poverhon z otvorami Poyasnyuyetsya problema chotiroh farb rozv yazana v 1976 roci a takozh toj fakt sho sim koloriv ye neobhidnimi i dostatnimi dlya tora Opisuyetsya paradoks Smejla vivertannya sferi Avtor nagaduye chitachevi pro gastrulyaciyu v embrionalnomu rozvitku ta interpretuye lyudinu yak tor Odna z ilyustracij zobrazhuye lyudinu vivernutu navivorit Poyasnyuyetsya sho vlastivist hiralnosti trivimirnogo prostoru vidsutnya na strichci Mebiusa ta plyashci Klyajna Dali avtor zvertayetsya do rozshirennya prostoru z chasom i do povedinki svitovih linij v takomu prostori Zgaduyetsya en sho prizvodit do svitlovogo roku ta svitlovogo futa 1 1 10 9 sekund yak prostorovo chasovih ekvivalentiv Potim prostorovo chasovi intervali vimiryuyutsya za dopomogoyu teoremi Pifagora modifikovanoyi vid yemnim chasovim chlenom Dali avtor rozglyadaye svitlonosnij efir ta opisuye nevdachu eksperimentu Majkelsona Morli 1887 roku yak udar po klasichnij fizici ta absolyutnomu prostoru i chasu Potim avtor govorit pro majbutni visokoshvidkisni podorozhi ta opisuye podorozh pislya snidanku na Sirius shob prizemlitisya na planeti dlya obidu ta povernennya na Zemlyu na vecheryu Opisuyetsya krivina promeniv zoryanogo svitla pidtverdzhena fotografiyami zroblenimi na ostrovi Prinsipi pid chas en Chastina 3 Mikrokosmos Periodichna tablicya Mendelyeyeva v stili kvitki Chastina 3 ye najdovshoyu 150 storinok Vona pochinayetsya z opisu chotiroh elementiv i yihnih vzayemnih peretvoren Rozmir atomiv ocinyuyetsya na osnovi togo eksperimentalnogo sposterezhennya sho 1 kubichnij milimetr masla mozhe pokriti 1 kvadratnij metr vodi Zakon stalosti skladu predstavleno s 123 yak osnovnij zakon himiyi Molekulyarna struktura rechovini bula vidkrita za dopomogoyu molekulyarnih puchkiv Otto Shternom a Lourens Bregg vinajshov atomnu fotografiyu za dopomogoyu rentgenivskih promeniv Rozdil Roztin atoma pochinayetsya z rozglyadu kisnyu vodnyu i togo yak voni utvoryuyuchi vodu Gamov stverdzhuye sho atomi ye skladnimi mehanizmami z velikoyu kilkistyu ruhomih chastin Z posilannyam na Dzh Dzh Tomsona vvoditsya elektron predstavlyayetsya rezerfordivska planetarna model atoma shozha na Sonyachnu sistemu i z takim same dominuvannyam masi centralnogo tila nad masami planet Gamov opisuye periodichnu tablicyu elementiv yak kvitku z pelyustkami steblom yakoyi sluzhat inertni gazi Visoka tochnist nebesnoyi mehaniki protistavlyayetsya principu neviznachenosti v mikrosviti Dali Gamov opisuye yak nezrozumili z tochki zoru geometrichnoyi optiki yavisha difrakciyi sprichinili stvorennya hvilovoyi mehaniki Luyi de Brojlya ta Ervina Shredingera U rozdili Zagadka zhittya porivnyuyutsya zhivi istoti j avtomobili Stverdzhuyetsya sho harakternimi oznakami zhittya ye harchuvannya zrostannya i rozmnozhennya Vidkidayetsya analogiya mizh zhittyam i zrostannyam kristaliv u perenasichenomu rozchini Z inshogo boku rozmnozhennya virusiv opisuyetsya yak vidsutnya lanka mizh nezhivimi i zhivimi organizmami Opisani visim hromosom drozofili rist shlyahom mitozu ta rozmnozhennya shlyahom mejozu stadiyi blastuli i gastruli zarodkiv tvarin Chastina 4 Makrokosmos Avtor kazhe sho pochatok kosmologiyi poklav Aristotel knigoyu en Dali vin opisuye yak Eratosfen znajshov rozmir Zemli Potim opisuyetsya yak dlya vimiryuvannya pozazemnih vidstanej vikoristovuyetsya zoryanij paralaks yakij Gamov pov yazuye z lyudskim binokulyarnim zorom Predstavleno sonyachno garbuzovu shkalu rozmiriv Sonyachnoyi sistemi v yakij Sonce maye rozmir garbuza Zemlya goroshinu Misyac makovogo zernyatka a vidstan vid Soncya do Zemli stanovit 60 m Dali opisuyetsya yak Fridrih Bessel vimiryav paralaks zori 61 Lebedya otrimavshi rezultat 10 svitlovih rokiv i stavshi pershoyu lyudinoyu yaka z mirkoyu stupila v mizhzoryanij prostir U sonyachno garbuzovomu masshtabi 61 Lebedya znahoditsya na vidstani 50 000 km Opisuyetsya Chumackij Shlyah ta te yak Garlou Shepli vikoristav zalezhnist period svitnist dlya cefeyid shob ocinki vidstani do kulyastih skupchen ta viznachiti rozmir Chumackogo Shlyahu Dzherela Zamist bibliografiyi yak dodatku Gamov u svoyemu vikladi navodit dyuzhinu nazv s 9 en Matematichni rozvagi ta ese 1919 s 49 Richard Kurant i Gerbert Robbins Sho take matematika s 146 Georgij Gamov Mister Tompkins u krayini chudes s 156 Maks Born Atomna fizika 1935 s 156 T B Braun Suchasna fizika 1940 s 187 en Poyasnennya atoma 1947 s 216 Edgar Po Zolotij zhuk s 272 Aristotel en s 303 Laplas Predstavlennya sistemi svitu s 304 Georgij Gamov Narodzhennya ta smert Soncya 1940 s 304 Georgij Gamov Biografiya Zemli s 315 Georgij Gamov Planeta pid nazvoyu Zemlya VidgukiNaukovij pismennik en visoko ociniv knigu Gamova opisavshi yiyi yak ridkisnu knigu yaka povchaye rozvazhayuchi en nazvav yiyi stimulyuyuchoyu ta provokacijnoyu knigoyu dlya zagalnogo chitacha z naukovim skladom rozumu Fizik teoretik en vvazhav sho Raz dva tri neskinchennist viznachila trayektoriyu jogo profesijnogo zhittya Vchenij kognitivist Stiven Pinker prochitav cyu knigu v ditinstvi i kazav sho vona spriyala jogo interesu do naukovo populyarnih tvoriv Astrofizik i populyarizator nauki Nil Degrass Tajson vidznachiv Raz dva tri neskinchennist yak odnu z dvoh knig yaki spravili na nogo najbilshij vpliv U 1956 roci Gamov otrimav premiyu Kalingi YuNESKO za jogo diyalnist u populyarizaciyi nauki zokrema za knigu Odin dva tri neskinchennist a takozh inshi tvori PrimitkiOne Two Three Infinity 1947 revised 1961 Viking Press copyright renewed by Barbara Gamow 1974 reprinted by Dover Publications ISBN 978 0 486 25664 1 illustrated by the author eBook edition Dover 2012 ISBN 9781306350099 other editions and translations Willy Ley Book Review Astounding Science Fiction June 1948 pp 158 61 One Two Three Infinity by George Gamow Kirkus Reviews Procitovano 6 sichnya 2015 Carroll Sean M 16 kvitnya 2008 Life changing books One Two Three Infinity New Scientist Procitovano 6 sichnya 2015 Up Front The New York Times 27 travnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2015 Neil deGrasse Tyson By the Book The New York Times 19 grudnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2015 Kalinga 1956 www unesco org United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Procitovano 16 travnya 2020