Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залежність період світність англ period luminosity relation співвідношення що пов язує світність пульсуючої змінної зорі

Залежність період — світність

Залежність період — світність

Залежність період — світність (англ. period-luminosity relation) — співвідношення, що пов'язує світність пульсуючої змінної зорі і період її пульсації. Найвідомішою є залежність період — світність для класичних цефеїд. Її відкрила Генрієтта Свон Лівітт 1908 року й це дозволило застосувати цефеїди як стандартні свічки для вимірювання галактичних і позагалактичних відстаней.

image
Залежність період-світність для класичних цефеїд

Історія

image
Графік з оригінальної статті Левіт 1912 року. Горизонтальна вісь — логарифм періоду цефеїди, а вертикальна вісь — її видима зоряна величина. Намальовані лінії відповідають мінімальному та максимальному блиску зір

Лівітт, випускниця Редкліфф-коледжу, працювала обчислювачем в Гарвардській обсерваторії. Вона займалася аналізом фотопластинок, вимірами та каталогізацією блиску зір. Директор обсерваторії, Едвард Чарльз Пікерінг, залучив Лівіт до дослідження змінних зір у Великій і Малій Магелланових Хмарах, спостереження яких проводилися на станції Гарвардської обсерваторії в Перу. Лівіт виявила 1777 змінних зір, 47 з яких віднесла до класу цефеїд. У 1908 році вона опублікувала результати в «Анналах астрономічної обсерваторії Гарвардського коледжу», зазначивши, що цефеїди з більшим блиском мають більший період пульсації. На основі цієї роботи, Лівітт ретельно досліджувала отримане співвідношення між періодом і яскравістю вибірки з 25 цефеїд Малої Магелланової Хмари. Результати аналізу вона виклала у статті, опублікованій 1912 року. Ця стаття була відправлена та підписана Пікерінгом, хоча в першому реченні зазначалося, що роботу підготувала міс Лівітт.

У статті 1912 року Лівітт зобразила зоряну величину об'єктів залежно від логарифму періоду та визначила, що «можна провести дві прямі лінії через точки, що відповідають максимумам та мінімумам блиску, тобто існує проста залежність між зоряною величиною цефеїд та їх періодом пульсації». За припущення, що всі цефеїди в Малій Магеллановій Хмарі розташовані приблизно на однаковій відстані, можна вважати, що видима зоряна величина відрізняється від абсолютної зоряної величини лише на константу, пов'язану з відстанню. Таке припущення дозволило Лівіт показати, що логарифм періоду пульсації лінійно пов'язаний із логарифмом середнього значення світності цефеїди в оптичному діапазоні.

Константа у цій лінійній залежності залишилась невідомою, оскільки відстань до Магелланових Хмар не було визначено. Лівітт висловлювала надію, що вдасться виміряти паралакси до деяких цефеїд. Роком пізніше Ейнар Герцшпрунг справді визначив відстані до кількох цефеїд Чумацького Шляху. Використовуючи їх для калібрування, можна було визначити відстань до будь-якої цефеїди з відомим періодом пульсації.

Залежність період — світність застосував Гарлоу Шеплі в 1918 для визначення відстаней до кулястих скупчень і абсолютних зоряних величин змінних зір у скупченнях. Тоді ще не було відомо, що є різниця у залежності період — світність для різних типів пульсуючих змінних зір, і всі такі зорі вважали цефеїдами. Відмінність відзначив Едвін Габбл у своїй праці 1931 року про кулясті скупчення навколо галактики Андромеди. Довгий час не вдавалося знайти вирішення проблеми, і тільки в 1950-і роки було показано, що цефеїди II типу населення систематично слабші за цефеїди I типу населення, а змінні типу RR Ліри ще слабші.

Співвідношення

Залежність світності від періоду відома для кількох типів пульсуючих змінних зір: цефеїд І типу населення, цефеїд ІІ типу населення, зір типу RR Ліри, мірид та інших довгоперіодичних змінних зір.

Класичні цефеїди

image
Залежність період-світність для різних типів цефеїд

Залежність період — світність для класичних цефеїд також іноді називають на честь першовідкривачки «законом Лівіт». Цю залежність калібрували багато астрономів протягом XX століття, починаючи з Герцшпрунга. У 2007 році було проведене калібрування на основі вимірювання тригонометричних паралаксів 10 найближчих до Сонця цефеїд за допомогою космічного телескопа «Габбл». У 2008 році астрономи ESO визначили відстань до цефеїди RS Корми з точністю 1 % за шляхом вимірювання [en] туманності, в яку занурена зоря, хоч цей результат оспорюється в низці статей.

Для цефеїд I типу населення існує наступне співвідношення між періодом пульсації P і середньою абсолютною зоряною величиною M v, отримане за даними про тригонометричних паралакси 10 найближчих до Сонця цефеїд:

image

де P вимірюється в добах. Також для обчислення відстані d до цефеїд можна використовувати таке співвідношення:

image

або

image

I та V є середніми значеннями видимої зоряної величини у ближній інфрачервоній та видимій частинах спектра.

Вплив

image
Фазова крива блиску змінної зорі Дельта Цефея.

Класичні цефеїди набагато яскравіші за Сонце (до 100000 разів), що дозволяє спостерігати їх на великих відстанях і робить їх гарними стандартними свічками. Таким чином, відкриття зв'язку між світністю та періодом пульсацій цефеїд дозволило дозволило використовувати їх для вимірювання відстаней до далеких об'єктів. Так Гарлоу Шеплі визначив відстані до кулястих скупчень і показав, що Сонце перебуває не в центрі Галактики, а Едвін Габбл визначив відстані до туманності Андромеди й показав, що «спіральні туманності» (у сучасному розумінні — галактики) розташовані поза Чумацьким Шляхом. Габбл вважав, що Лівітт заслуговувала на Нобелівську премію. 1924 року Лівітт номінували на звання члена Шведської академії наук, але вона померла за три роки до того.

Примітки

  1. Udalski, A.; Soszynski, I.; Szymanski, M.; Kubiak, M.; Pietrzynski, G.; Wozniak, P.; Zebrun, K. The Optical Gravitational Lensing Experiment. Cepheids in the Magellanic Clouds. IV. Catalog of Cepheids from the Large Magellanic Cloud // Acta Astronomica : journal. — 1999. — Vol. 49 (8 July). — P. 223—317. — arXiv:astro-ph/9908317. — Bibcode:1999AcA....49..223U.
  2. Soszynski, I.; Poleski, R.; Udalski, A.; Szymanski, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzynski, G.; Wyrzykowski, L.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K. The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. I. Classical Cepheids in the Large Magellanic Cloud // Acta Astronomica : journal. — 2008. — Vol. 58 (8 July). — P. 163. — arXiv:0808.2210. — Bibcode:2008AcA....58..163S.
  3. Freedman, Wendy L.; Madore, Barry F.; Gibson, Brad K.; Ferrarese, Laura; Kelson, Daniel D.; Sakai, Shoko; Mould, Jeremy R.; Kennicutt, Jr., Robert C.; Ford, Holland C.; Graham, John A.; Huchra, John P.; Hughes, Shaun M. G.; Illingworth, Garth D.; Macri, Lucas M.; Stetson, Peter B. Final Results from the Hubble Space Telescope Key Project to Measure the Hubble Constant // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2001. — Vol. 553, no. 1 (8 July). — P. 47—72. — arXiv:astro-ph/0012376. — Bibcode:2001ApJ...553...47F. — DOI:10.1086/320638.
  4. Tammann, G. A.; Sandage, A.; Reindl, B. The expansion field: the value of H 0 // [en] : journal. — 2008. — Vol. 15, no. 4 (8 July). — P. 289—331. — arXiv:0806.3018. — Bibcode:2008A&ARv..15..289T. — DOI:10.1007/s00159-008-0012-y.
  5. Majaess, D. J.; Turner, D. G.; Lane, D. J. Characteristics of the Galaxy according to Cepheids // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 398, no. 1 (8 July). — P. 263—270. — arXiv:0903.4206. — Bibcode:2009MNRAS.398..263M. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2009.15096.x.
  6. Freedman, Wendy L.; Madore, Barry F. The Hubble Constant // Annual Review of Astronomy and Astrophysics : journal. — 2010. — Vol. 48 (8 July). — P. 673—710. — arXiv:1004.1856. — Bibcode:2010ARA&A..48..673F. — DOI:10.1146/annurev-astro-082708-101829.
  7. Leavitt, Henrietta S.; Pickering, Edward C. Periods of 25 Variable Stars in the Small Magellanic Cloud // Harvard College Observatory Circular : journal. — 1912. — Vol. 173 (8 July). — P. 1—3. — Bibcode:1912HarCi.173....1L.
  8. Kerri Malatesta (16 липня 2010). Delta Cephei. American Association of Variable Star Observers. оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2019.
  9. Leavitt, Henrietta S. 1777 variables in the Magellanic Clouds // Annals of Harvard College Observatory. — 1908. — Т. 60 (8 липня). — С. 87—108. — Bibcode:1908AnHar..60...87L.
  10. Fernie, J.D. The Period–Luminosity Relation: A Historical Review // Publications of the Astronomical Society of the Pacific : journal. — 1969. — Vol. 81, no. 483 (12). — P. 707. — Bibcode:1969PASP...81..707F. — DOI:10.1086/128847.
  11. Baade, W. The Period-Luminosity Relation of the Cepheids // Publications of the Astronomical Society of the Pacific : journal. — 1956. — Vol. 68, no. 400 (8 July). — P. 5. — Bibcode:1956PASP...68....5B. — DOI:10.1086/126870.
  12. Sesar, Branimir; Fouesneau, Morgan; Price-Whelan, Adrian M.; Bailer-Jones, Coryn A. L.; Gould, Andy; Rix, Hans-Walter. A Probabilistic Approach to Fitting Period–luminosity Relations and ValidatingGaia Parallaxes // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2017. — Vol. 838, no. 2 (8 July). — P. 107. — Bibcode:2017ApJ...838..107S. — DOI:10.3847/1538-4357/aa643b.
  13. A century of cepheids: Two astronomers, a hundred years apart, use stars to measure the Universe (Пресреліз). Sloan Digital Sky Survey. 9 січня 2018. Процитовано 23 вересня 2019.
  14. Hertzsprung, Ejnar. Über die räumliche Verteilung der Veränderlichen vom δ Cephei-Typus // Astronomische Nachrichten : magazin. — , 1913. — Bd. 196 (8 Juli). — S. 201. — Bibcode:1913AN....196..201H.
  15. Benedict, G. Fritz; McArthur, Barbara E.; Feast, Michael W.; Barnes, Thomas G.; Harrison, Thomas E.; Patterson, Richard J.; Menzies, John W.; Bean, Jacob L.; Freedman, Wendy L. Hubble Space Telescope Fine Guidance Sensor Parallaxes of Galactic Cepheid Variable Stars: Period-Luminosity Relations // The Astronomical Journal : journal. — IOP Publishing, 2007. — Vol. 133, no. 4 (8 July). — P. 1810. — arXiv:astro-ph/0612465. — Bibcode:2007AJ....133.1810B. — DOI:10.1086/511980.
  16. Kervella, P.; Mérand, A.; Szabados, L.; Fouqué, P.; Bersier, D.; Pompei, E.; Perrin, G. The long-period Galactic Cepheid RS Puppis // Astronomy and Astrophysics : journal. — 2008. — Vol. 480 (8 July). — P. 167. — arXiv:0802.1501. — Bibcode:2008A&A...480..167K. — DOI:10.1051/0004-6361:20078961. з джерела 24 вересня 2019.
  17. Bond, H. E.; Sparks, W. B. On geometric distance determination to the Cepheid RS Puppis from its light echoes // Astronomy and Astrophysics : journal. — 2009. — Vol. 495, no. 2 (8 July). — P. 371. — arXiv:0811.2943. — Bibcode:2009A&A...495..371B. — DOI:10.1051/0004-6361:200810280.
  18. Benedict, G. Fritz; McArthur, B. E.; Fredrick, L. W.; Harrison, T. E.; Slesnick, C. L.; Rhee, J.; Patterson, R. J.; Skrutskie, M. F.; Franz, O. G.; Wasserman, L. H.; Jefferys, W. H.; Nelan, E.; Van Altena, W.; Shelus, P. J.; Hemenway, P. D.; Duncombe, R. L.; Story, D.; Whipple, A. L.; Bradley, A. J. Astrometry with the Hubble Space Telescope: A Parallax of the Fundamental Distance Calibrator δ Cephei // The Astronomical Journal : journal. — IOP Publishing, 2002. — Vol. 124, no. 3 (8 July). — P. 1695. — arXiv:astro-ph/0206214. — Bibcode:2002AJ....124.1695B. — DOI:10.1086/342014.
  19. Majaess, Daniel; Turner, David; Moni Bidin, Christian; Mauro, Francesco; Geisler, Douglas; Gieren, Wolfgang; Minniti, Dante; Chené, André-Nicolas; Lucas, Philip; Borissova, Jura; Kurtev, Radostn; Dékány, Istvan; Saito, Roberto K. New Evidence Supporting Membership for TW Nor in Lyngå 6 and the Centaurus Spiral Arm // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2011. — Vol. 741, no. 2 (8 July). — P. L27. — arXiv:1110.0830. — Bibcode:2011ApJ...741L..27M. — DOI:10.1088/2041-8205/741/2/L27.
  20. Turner, David G. The PL calibration for Milky Way Cepheids and its implications for the distance scale // [en] : journal. — 2010. — Vol. 326, no. 2 (8 July). — P. 219—231. — arXiv:0912.4864. — Bibcode:2010Ap&SS.326..219T. — DOI:10.1007/s10509-009-0258-5.
  21. . Everyday Cosmology. 20 Oct. 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 5 жовтня 2016.
  22. Ventrudo, Brian (19 листопада 2009). . One-Minute Astronomer. Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 24 вересня 2019.
  23. [en]. Big Bang: The Origin of the Universe. — [en], 2005. — . — Bibcode:2004biba.book…..S.
  24. Johnson, George. Miss Leavitt's Stars : The Untold Story of the Woman Who Discovered How To Measure the Universe. — 1st. — New York : Norton, 2005. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zalezhnist period svitnist angl period luminosity relation spivvidnoshennya sho pov yazuye svitnist pulsuyuchoyi zminnoyi zori i period yiyi pulsaciyi Najvidomishoyu ye zalezhnist period svitnist dlya klasichnih cefeyid Yiyi vidkrila Genriyetta Svon Livitt 1908 roku j ce dozvolilo zastosuvati cefeyidi yak standartni svichki dlya vimiryuvannya galaktichnih i pozagalaktichnih vidstanej Zalezhnist period svitnist dlya klasichnih cefeyidIstoriyaGrafik z originalnoyi statti Levit 1912 roku Gorizontalna vis logarifm periodu cefeyidi a vertikalna vis yiyi vidima zoryana velichina Namalovani liniyi vidpovidayut minimalnomu ta maksimalnomu blisku zir Livitt vipusknicya Redkliff koledzhu pracyuvala obchislyuvachem v Garvardskij observatoriyi Vona zajmalasya analizom fotoplastinok vimirami ta katalogizaciyeyu blisku zir Direktor observatoriyi Edvard Charlz Pikering zaluchiv Livit do doslidzhennya zminnih zir u Velikij i Malij Magellanovih Hmarah sposterezhennya yakih provodilisya na stanciyi Garvardskoyi observatoriyi v Peru Livit viyavila 1777 zminnih zir 47 z yakih vidnesla do klasu cefeyid U 1908 roci vona opublikuvala rezultati v Annalah astronomichnoyi observatoriyi Garvardskogo koledzhu zaznachivshi sho cefeyidi z bilshim bliskom mayut bilshij period pulsaciyi Na osnovi ciyeyi roboti Livitt retelno doslidzhuvala otrimane spivvidnoshennya mizh periodom i yaskravistyu vibirki z 25 cefeyid Maloyi Magellanovoyi Hmari Rezultati analizu vona viklala u statti opublikovanij 1912 roku Cya stattya bula vidpravlena ta pidpisana Pikeringom hocha v pershomu rechenni zaznachalosya sho robotu pidgotuvala mis Livitt U statti 1912 roku Livitt zobrazila zoryanu velichinu ob yektiv zalezhno vid logarifmu periodu ta viznachila sho mozhna provesti dvi pryami liniyi cherez tochki sho vidpovidayut maksimumam ta minimumam blisku tobto isnuye prosta zalezhnist mizh zoryanoyu velichinoyu cefeyid ta yih periodom pulsaciyi Za pripushennya sho vsi cefeyidi v Malij Magellanovij Hmari roztashovani priblizno na odnakovij vidstani mozhna vvazhati sho vidima zoryana velichina vidriznyayetsya vid absolyutnoyi zoryanoyi velichini lishe na konstantu pov yazanu z vidstannyu Take pripushennya dozvolilo Livit pokazati sho logarifm periodu pulsaciyi linijno pov yazanij iz logarifmom serednogo znachennya svitnosti cefeyidi v optichnomu diapazoni Konstanta u cij linijnij zalezhnosti zalishilas nevidomoyu oskilki vidstan do Magellanovih Hmar ne bulo viznacheno Livitt vislovlyuvala nadiyu sho vdastsya vimiryati paralaksi do deyakih cefeyid Rokom piznishe Ejnar Gercshprung spravdi viznachiv vidstani do kilkoh cefeyid Chumackogo Shlyahu Vikoristovuyuchi yih dlya kalibruvannya mozhna bulo viznachiti vidstan do bud yakoyi cefeyidi z vidomim periodom pulsaciyi Zalezhnist period svitnist zastosuvav Garlou Shepli v 1918 dlya viznachennya vidstanej do kulyastih skupchen i absolyutnih zoryanih velichin zminnih zir u skupchennyah Todi she ne bulo vidomo sho ye riznicya u zalezhnosti period svitnist dlya riznih tipiv pulsuyuchih zminnih zir i vsi taki zori vvazhali cefeyidami Vidminnist vidznachiv Edvin Gabbl u svoyij praci 1931 roku pro kulyasti skupchennya navkolo galaktiki Andromedi Dovgij chas ne vdavalosya znajti virishennya problemi i tilki v 1950 i roki bulo pokazano sho cefeyidi II tipu naselennya sistematichno slabshi za cefeyidi I tipu naselennya a zminni tipu RR Liri she slabshi SpivvidnoshennyaZalezhnist svitnosti vid periodu vidoma dlya kilkoh tipiv pulsuyuchih zminnih zir cefeyid I tipu naselennya cefeyid II tipu naselennya zir tipu RR Liri mirid ta inshih dovgoperiodichnih zminnih zir Klasichni cefeyidi Zalezhnist period svitnist dlya riznih tipiv cefeyid Zalezhnist period svitnist dlya klasichnih cefeyid takozh inodi nazivayut na chest pershovidkrivachki zakonom Livit Cyu zalezhnist kalibruvali bagato astronomiv protyagom XX stolittya pochinayuchi z Gercshprunga U 2007 roci bulo provedene kalibruvannya na osnovi vimiryuvannya trigonometrichnih paralaksiv 10 najblizhchih do Soncya cefeyid za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gabbl U 2008 roci astronomi ESO viznachili vidstan do cefeyidi RS Kormi z tochnistyu 1 za shlyahom vimiryuvannya en tumannosti v yaku zanurena zorya hoch cej rezultat osporyuyetsya v nizci statej Dlya cefeyid I tipu naselennya isnuye nastupne spivvidnoshennya mizh periodom pulsaciyi P i serednoyu absolyutnoyu zoryanoyu velichinoyu M v otrimane za danimi pro trigonometrichnih paralaksi 10 najblizhchih do Soncya cefeyid Mv 2 43 0 12 log10 P 1 4 05 0 02 displaystyle M mathrm v 2 43 pm 0 12 left log 10 P 1 right 4 05 pm 0 02 de P vimiryuyetsya v dobah Takozh dlya obchislennya vidstani d do cefeyid mozhna vikoristovuvati take spivvidnoshennya 5log10 d V 3 34log10 P 2 45 V I 7 52 displaystyle 5 log 10 d V 3 34 log 10 P 2 45 V I 7 52 abo 5log10 d V 3 37log10 P 2 55 V I 7 48 displaystyle 5 log 10 d V 3 37 log 10 P 2 55 V I 7 48 I ta V ye serednimi znachennyami vidimoyi zoryanoyi velichini u blizhnij infrachervonij ta vidimij chastinah spektra VplivFazova kriva blisku zminnoyi zori Delta Cefeya Klasichni cefeyidi nabagato yaskravishi za Sonce do 100000 raziv sho dozvolyaye sposterigati yih na velikih vidstanyah i robit yih garnimi standartnimi svichkami Takim chinom vidkrittya zv yazku mizh svitnistyu ta periodom pulsacij cefeyid dozvolilo dozvolilo vikoristovuvati yih dlya vimiryuvannya vidstanej do dalekih ob yektiv Tak Garlou Shepli viznachiv vidstani do kulyastih skupchen i pokazav sho Sonce perebuvaye ne v centri Galaktiki a Edvin Gabbl viznachiv vidstani do tumannosti Andromedi j pokazav sho spiralni tumannosti u suchasnomu rozuminni galaktiki roztashovani poza Chumackim Shlyahom Gabbl vvazhav sho Livitt zaslugovuvala na Nobelivsku premiyu 1924 roku Livitt nominuvali na zvannya chlena Shvedskoyi akademiyi nauk ale vona pomerla za tri roki do togo PrimitkiUdalski A Soszynski I Szymanski M Kubiak M Pietrzynski G Wozniak P Zebrun K The Optical Gravitational Lensing Experiment Cepheids in the Magellanic Clouds IV Catalog of Cepheids from the Large Magellanic Cloud Acta Astronomica journal 1999 Vol 49 8 July P 223 317 arXiv astro ph 9908317 Bibcode 1999AcA 49 223U Soszynski I Poleski R Udalski A Szymanski M K Kubiak M Pietrzynski G Wyrzykowski L Szewczyk O Ulaczyk K The Optical Gravitational Lensing Experiment The OGLE III Catalog of Variable Stars I Classical Cepheids in the Large Magellanic Cloud Acta Astronomica journal 2008 Vol 58 8 July P 163 arXiv 0808 2210 Bibcode 2008AcA 58 163S Freedman Wendy L Madore Barry F Gibson Brad K Ferrarese Laura Kelson Daniel D Sakai Shoko Mould Jeremy R Kennicutt Jr Robert C Ford Holland C Graham John A Huchra John P Hughes Shaun M G Illingworth Garth D Macri Lucas M Stetson Peter B Final Results from the Hubble Space Telescope Key Project to Measure the Hubble Constant The Astrophysical Journal journal IOP Publishing 2001 Vol 553 no 1 8 July P 47 72 arXiv astro ph 0012376 Bibcode 2001ApJ 553 47F DOI 10 1086 320638 Tammann G A Sandage A Reindl B The expansion field the value of H 0 en journal 2008 Vol 15 no 4 8 July P 289 331 arXiv 0806 3018 Bibcode 2008A amp ARv 15 289T DOI 10 1007 s00159 008 0012 y Majaess D J Turner D G Lane D J Characteristics of the Galaxy according to Cepheids Monthly Notices of the Royal Astronomical Society journal Oxford University Press 2009 Vol 398 no 1 8 July P 263 270 arXiv 0903 4206 Bibcode 2009MNRAS 398 263M DOI 10 1111 j 1365 2966 2009 15096 x Freedman Wendy L Madore Barry F The Hubble Constant Annual Review of Astronomy and Astrophysics journal 2010 Vol 48 8 July P 673 710 arXiv 1004 1856 Bibcode 2010ARA amp A 48 673F DOI 10 1146 annurev astro 082708 101829 Leavitt Henrietta S Pickering Edward C Periods of 25 Variable Stars in the Small Magellanic Cloud Harvard College Observatory Circular journal 1912 Vol 173 8 July P 1 3 Bibcode 1912HarCi 173 1L Kerri Malatesta 16 lipnya 2010 Delta Cephei American Association of Variable Star Observers originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Leavitt Henrietta S 1777 variables in the Magellanic Clouds Annals of Harvard College Observatory 1908 T 60 8 lipnya S 87 108 Bibcode 1908AnHar 60 87L Fernie J D The Period Luminosity Relation A Historical Review Publications of the Astronomical Society of the Pacific journal 1969 Vol 81 no 483 12 P 707 Bibcode 1969PASP 81 707F DOI 10 1086 128847 Baade W The Period Luminosity Relation of the Cepheids Publications of the Astronomical Society of the Pacific journal 1956 Vol 68 no 400 8 July P 5 Bibcode 1956PASP 68 5B DOI 10 1086 126870 Sesar Branimir Fouesneau Morgan Price Whelan Adrian M Bailer Jones Coryn A L Gould Andy Rix Hans Walter A Probabilistic Approach to Fitting Period luminosity Relations and ValidatingGaia Parallaxes The Astrophysical Journal journal IOP Publishing 2017 Vol 838 no 2 8 July P 107 Bibcode 2017ApJ 838 107S DOI 10 3847 1538 4357 aa643b A century of cepheids Two astronomers a hundred years apart use stars to measure the Universe Presreliz Sloan Digital Sky Survey 9 sichnya 2018 Procitovano 23 veresnya 2019 Hertzsprung Ejnar Uber die raumliche Verteilung der Veranderlichen vom d Cephei Typus Astronomische Nachrichten magazin Wiley VCH 1913 Bd 196 8 Juli S 201 Bibcode 1913AN 196 201H Benedict G Fritz McArthur Barbara E Feast Michael W Barnes Thomas G Harrison Thomas E Patterson Richard J Menzies John W Bean Jacob L Freedman Wendy L Hubble Space Telescope Fine Guidance Sensor Parallaxes of Galactic Cepheid Variable Stars Period Luminosity Relations The Astronomical Journal journal IOP Publishing 2007 Vol 133 no 4 8 July P 1810 arXiv astro ph 0612465 Bibcode 2007AJ 133 1810B DOI 10 1086 511980 Kervella P Merand A Szabados L Fouque P Bersier D Pompei E Perrin G The long period Galactic Cepheid RS Puppis Astronomy and Astrophysics journal 2008 Vol 480 8 July P 167 arXiv 0802 1501 Bibcode 2008A amp A 480 167K DOI 10 1051 0004 6361 20078961 z dzherela 24 veresnya 2019 Bond H E Sparks W B On geometric distance determination to the Cepheid RS Puppis from its light echoes Astronomy and Astrophysics journal 2009 Vol 495 no 2 8 July P 371 arXiv 0811 2943 Bibcode 2009A amp A 495 371B DOI 10 1051 0004 6361 200810280 Benedict G Fritz McArthur B E Fredrick L W Harrison T E Slesnick C L Rhee J Patterson R J Skrutskie M F Franz O G Wasserman L H Jefferys W H Nelan E Van Altena W Shelus P J Hemenway P D Duncombe R L Story D Whipple A L Bradley A J Astrometry with the Hubble Space Telescope A Parallax of the Fundamental Distance Calibrator d Cephei The Astronomical Journal journal IOP Publishing 2002 Vol 124 no 3 8 July P 1695 arXiv astro ph 0206214 Bibcode 2002AJ 124 1695B DOI 10 1086 342014 Majaess Daniel Turner David Moni Bidin Christian Mauro Francesco Geisler Douglas Gieren Wolfgang Minniti Dante Chene Andre Nicolas Lucas Philip Borissova Jura Kurtev Radostn Dekany Istvan Saito Roberto K New Evidence Supporting Membership for TW Nor in Lynga 6 and the Centaurus Spiral Arm The Astrophysical Journal journal IOP Publishing 2011 Vol 741 no 2 8 July P L27 arXiv 1110 0830 Bibcode 2011ApJ 741L 27M DOI 10 1088 2041 8205 741 2 L27 Turner David G The PL calibration for Milky Way Cepheids and its implications for the distance scale en journal 2010 Vol 326 no 2 8 July P 219 231 arXiv 0912 4864 Bibcode 2010Ap amp SS 326 219T DOI 10 1007 s10509 009 0258 5 Everyday Cosmology 20 Oct 2014 Arhiv originalu za 4 chervnya 2014 Procitovano 5 zhovtnya 2016 Ventrudo Brian 19 listopada 2009 One Minute Astronomer Arhiv originalu za 12 bereznya 2015 Procitovano 24 veresnya 2019 en Big Bang The Origin of the Universe en 2005 ISBN 978 0 00 715252 0 Bibcode 2004biba book S Johnson George Miss Leavitt s Stars The Untold Story of the Woman Who Discovered How To Measure the Universe 1st New York Norton 2005 ISBN 978 0 393 05128 5

Дата публікації:
Топ