Абсолю́тна систе́ма ві́дліку — гіпотетична система відліку, яка містить поняття абсолютного простору і абсолютного часу.
Принцип відносності сучасної фізики заперечує існування абсолютної системи відліку, вимагаючи, щоб усі фізичні закони мали однаковий вигляд у будь-якій системі координат.
Поняття абсолютної системи відліку ввів у обіг Ісаак Ньютон, визначаючи відносно неї інерціальність будь-якої іншої системи відліку. За Ньютоном точне визначення абсолютної системи неможливе, але практично достатнім наближенням є система, в якій зорі вважаються непорушними. Абсолютна система відліку визначає абсолютний простір і абсолютний час. Водночас механіка Ньютона інваріантна відносно перетворень Галілея, що означає однаковість її законів у будь-якій інерційній системі відліку.
З розвитком електродинаміки абсолютну систему відліку стали пов'язувати з гіпотетичним середовищем, в якому розповсюджуються електромагнітні хвилі — ефіром. Основні рівняння електродинаміки неінваріантні відносно перетворень Галілея, тому вважалося, що вони справедливі лише в одній системі відліку. Однак, експеримент Майкельсона-Морлі не зміг виявити руху Землі відносно ефіру. Це призвело до побудови спеціальної теорії відносності Альберта Ейнштейна, яка відмовилася від ідей абсолютного простору й абсолютного часу й сформулювала закони механіки в такому вигляді, що вони стали справедливими в будь-якій інерціальній системі.
При цьому Ейнштейну довелося відмовитися від ідеї про абсолютний простір і час. Спеціальна теорія відносності стверджує, що події, які здаються одночасними спостерігачу в одній системі відліку, в іншій системі відліку, яка рухається відносно першої зі сталою швидкістю, одночасними бути не можуть. Аналогічно, довжини, виміряні в одній системі відліку, не збігаються із довжинами, виміряними в іншій. Щодо електромагнітних хвиль, вони не потребують для свого розповсюдження будь-якого середовища, рухаючись з однаковою швидкістю, швидкістю світла в будь-якій інерційній системі відліку.
Див. також
Джерела
- Опанасюк А. С. Наукова картина світу: на порозі зміни парадигми // Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання : зб. наук. праць. — Суми : Мрія-1 ЛТД ; УАБС НБУ, 2004. — Вип. 3. — С. 34-46.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Absolyu tna siste ma vi dliku gipotetichna sistema vidliku yaka mistit ponyattya absolyutnogo prostoru i absolyutnogo chasu Princip vidnosnosti suchasnoyi fiziki zaperechuye isnuvannya absolyutnoyi sistemi vidliku vimagayuchi shob usi fizichni zakoni mali odnakovij viglyad u bud yakij sistemi koordinat Ponyattya absolyutnoyi sistemi vidliku vviv u obig Isaak Nyuton viznachayuchi vidnosno neyi inercialnist bud yakoyi inshoyi sistemi vidliku Za Nyutonom tochne viznachennya absolyutnoyi sistemi nemozhlive ale praktichno dostatnim nablizhennyam ye sistema v yakij zori vvazhayutsya neporushnimi Absolyutna sistema vidliku viznachaye absolyutnij prostir i absolyutnij chas Vodnochas mehanika Nyutona invariantna vidnosno peretvoren Galileya sho oznachaye odnakovist yiyi zakoniv u bud yakij inercijnij sistemi vidliku Z rozvitkom elektrodinamiki absolyutnu sistemu vidliku stali pov yazuvati z gipotetichnim seredovishem v yakomu rozpovsyudzhuyutsya elektromagnitni hvili efirom Osnovni rivnyannya elektrodinamiki neinvariantni vidnosno peretvoren Galileya tomu vvazhalosya sho voni spravedlivi lishe v odnij sistemi vidliku Odnak eksperiment Majkelsona Morli ne zmig viyaviti ruhu Zemli vidnosno efiru Ce prizvelo do pobudovi specialnoyi teoriyi vidnosnosti Alberta Ejnshtejna yaka vidmovilasya vid idej absolyutnogo prostoru j absolyutnogo chasu j sformulyuvala zakoni mehaniki v takomu viglyadi sho voni stali spravedlivimi v bud yakij inercialnij sistemi Pri comu Ejnshtejnu dovelosya vidmovitisya vid ideyi pro absolyutnij prostir i chas Specialna teoriya vidnosnosti stverdzhuye sho podiyi yaki zdayutsya odnochasnimi sposterigachu v odnij sistemi vidliku v inshij sistemi vidliku yaka ruhayetsya vidnosno pershoyi zi staloyu shvidkistyu odnochasnimi buti ne mozhut Analogichno dovzhini vimiryani v odnij sistemi vidliku ne zbigayutsya iz dovzhinami vimiryanimi v inshij Shodo elektromagnitnih hvil voni ne potrebuyut dlya svogo rozpovsyudzhennya bud yakogo seredovisha ruhayuchis z odnakovoyu shvidkistyu shvidkistyu svitla v bud yakij inercijnij sistemi vidliku Div takozhZagalna kovariantnist Prostir chasDzherelaOpanasyuk A S Naukova kartina svitu na porozi zmini paradigmi Suchasna kartina svitu integraciya naukovogo ta pozanaukovogo znannya zb nauk prac Sumi Mriya 1 LTD UABS NBU 2004 Vip 3 S 34 46 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi