Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зако́н ста́лості скла́ду (рос. закон постоянства состава, англ. law of constant proportions) — був відкритий французьким вченим Жозефом Прустом у 1799 році. Він формулюється так: кожна хімічна сполука завжди має один і той самий склад.
| Закон сталості складу | |
 | |
| Першовідкривач або винахідник | Жозеф Пруст |
|---|---|
| Дата відкриття (винаходу) | 1794 |
Це пояснюється тим, що молекули кожної речовини завжди містять одну й ту ж кількість атомів тих самих елементів. Так, молекули води H2O завжди складаються з двох атомів Гідрогену і одного атома Оксигену, молекули FeS — з одного атома Феруму і одного атома Сульфуру і т. д. Коли б до складу молекул цих речовин входили атоми інших елементів або атоми тих самих елементів, але в іншій кількості, то ці речовини — і вода, і сульфід заліза — були б іншими речовинами.
Звідси випливає дуже важливий висновок: хімічний склад даної речовини не залежить від часу, місця і способу її одержання.
На основі закону сталості складу хімічних сполук можна позначити склад їх молекул за допомогою хімічних формул.
Сталістю свого складу хімічні сполуки відрізняються від механічних сумішей, склад яких може змінюватись у будь-яких співвідношеннях.
Нестехіометричні сполуки та ізотопи
Незважаючи на те, що закон сталості складу дуже корисний в основах сучасної хімії, він не є універсальним. Існують бертоліди, елементний склад яких може змінюватися від зразка до зразка. Такі сполуки підкоряються закону кратних відношень. Прикладом є оксиду заліза, який може містити від 0,83 до 0,95 атомів заліза на кожен атом кисню, і, отже, містити від 23% до 25% кисню за масою. Ідеальною формулою є FeO, але через кристалографічні дефекти вона становить близько Fe0.95O. Загалом, вимірювання Пруста були недостатньо точними, щоб виявити такі варіації.
Крім того, ізотопний склад елемента може змінюватися залежно від його джерела. Отже, його внесок у масу навіть чистої стехіометричної сполуки може змінюватися. Цей варіант використовується в радіоізотопноу датуванні, оскільки процеси в астрономії, атмосфері, океані, корі та глибинах Землі можуть переважно концентрувати деякі . За винятком водню та його ізотопів, ефект зазвичай невеликий, але його можна виміряти за допомогою сучасних приладів.
Див. також
Джерела
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
- Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zako n sta losti skla du ros zakon postoyanstva sostava angl law of constant proportions buv vidkritij francuzkim vchenim Zhozefom Prustom u 1799 roci Vin formulyuyetsya tak kozhna himichna spoluka zavzhdi maye odin i toj samij sklad Zakon stalosti skladu Pershovidkrivach abo vinahidnikZhozef Prust Data vidkrittya vinahodu 1794 Ce poyasnyuyetsya tim sho molekuli kozhnoyi rechovini zavzhdi mistyat odnu j tu zh kilkist atomiv tih samih elementiv Tak molekuli vodi H2O zavzhdi skladayutsya z dvoh atomiv Gidrogenu i odnogo atoma Oksigenu molekuli FeS z odnogo atoma Ferumu i odnogo atoma Sulfuru i t d Koli b do skladu molekul cih rechovin vhodili atomi inshih elementiv abo atomi tih samih elementiv ale v inshij kilkosti to ci rechovini i voda i sulfid zaliza buli b inshimi rechovinami Zvidsi viplivaye duzhe vazhlivij visnovok himichnij sklad danoyi rechovini ne zalezhit vid chasu miscya i sposobu yiyi oderzhannya Na osnovi zakonu stalosti skladu himichnih spoluk mozhna poznachiti sklad yih molekul za dopomogoyu himichnih formul Stalistyu svogo skladu himichni spoluki vidriznyayutsya vid mehanichnih sumishej sklad yakih mozhe zminyuvatis u bud yakih spivvidnoshennyah Nestehiometrichni spoluki ta izotopiNezvazhayuchi na te sho zakon stalosti skladu duzhe korisnij v osnovah suchasnoyi himiyi vin ne ye universalnim Isnuyut bertolidi elementnij sklad yakih mozhe zminyuvatisya vid zrazka do zrazka Taki spoluki pidkoryayutsya zakonu kratnih vidnoshen Prikladom ye oksidu zaliza yakij mozhe mistiti vid 0 83 do 0 95 atomiv zaliza na kozhen atom kisnyu i otzhe mistiti vid 23 do 25 kisnyu za masoyu Idealnoyu formuloyu ye FeO ale cherez kristalografichni defekti vona stanovit blizko Fe0 95O Zagalom vimiryuvannya Prusta buli nedostatno tochnimi shob viyaviti taki variaciyi Krim togo izotopnij sklad elementa mozhe zminyuvatisya zalezhno vid jogo dzherela Otzhe jogo vnesok u masu navit chistoyi stehiometrichnoyi spoluki mozhe zminyuvatisya Cej variant vikoristovuyetsya v radioizotopnou datuvanni oskilki procesi v astronomiyi atmosferi okeani kori ta glibinah Zemli mozhut perevazhno koncentruvati deyaki Za vinyatkom vodnyu ta jogo izotopiv efekt zazvichaj nevelikij ale jogo mozhna vimiryati za dopomogoyu suchasnih priladiv Div takozhDaltonidi BertolidiDzherelaDerkach F A Himiya Lviv Lvivskij universitet 1968 312 s Glinka M L Zagalna himiya pidruchnik 2 ge vid pererob i dop Kiyiv Visha shkola 1982 608 s Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0