Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ра діо Свобо да англ Radio Free Europe Radio Liberty до 1959 називалося Радіо Визволення інтернет видання та радіостанці

Радіо «Свобода»

Радіо «Свобода»

Ра́діо Свобо́да (англ. «Radio Free Europe/Radio Liberty», до 1959 називалося Радіо Визволення) — інтернет-видання та радіостанція, яка позиціонує себе як приватний некомерційний інформаційно-новинний засіб масової інформації. Фінансується Конгресом США. Радіо неодноразово розглядалося як поширення американської пропаганди та інтересів США.

Радіо Свобода
Radio Free Europe/Radio Liberty
image
Логотип
image
Країна image США і image Чехія
Місто трансляції Прага, image Чехія
Територія Росія[2], Україна[2], Естонія, Казахстан[2], Азербайджан[2], Молдова[2], Литва[3], Європа[2], Білорусь[2], Афганістан[2], Вірменія[2], Боснія і Герцеговина[2], Косово[2], Чорногорія[2], Північна Македонія[2], Сербія[2], Болгарія[2], Грузія[2], Угорщина[2], Іран[2], Киргизстан[2], Адигея[2], Чечня[2], Дагестан[2], Інгушетія[2], Кабардино-Балкарія[2], Карачаєво-Черкесія[2], Північна Осетія — Аланія[2], Пакистан[2], Румунія[2], Таджикистан[2], Башкортостан[2], Татарстан[2], Туркменістан[2], Узбекистан[2] і Латвія[3]
Гасло Вільні медіа у невільних суспільствах (англ. Free Media in Unfree Societies)
Моваанглійська (офіційна),
інші
Вперше в ефірі1 березня 1953 (71 рік)
Головний редакторNenad Pejic
ВласникКонгрес США
Керівники (2016—2018)
(2011—2013)
Вебсторінкаwww.rferl.org (англ.)
www.radiosvoboda.org (укр.)

Здійснювала та частково продовжує здійснювати мовлення на Росію, країни Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу. За даними самої радіостанції, її загальна аудиторія становить 35 млн слухачів.

Кореспондентська мережа радіостанції включає 23 корпункти (інформаційні бюро) та понад 1400 позаштатних кореспондентів.

Згідно з Інститутом масової інформації, Радіо Свобода увійшло до «білого списку» українських медіа у 2020. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95 %.

Історія

Докладніше: Радіо «Вільна Європа»

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода була заснована 1950 року і до 1971 року вона фінансувалася ЦРУ через Управління міжнародного радіомовлення США. Спочатку радіомовлення транслювалося в Болгарії, Чехословаччині, Угорщині, Польщі та Румунії. Три роки потому «Радіо Ліберті» розпочала мовлення на Радянський Союз російською та 15 іншими національними мовами. Мовлення на Естонію, Латвію і Литву РВЄ/РС розпочала в 1975 році.

1 березня 1953 Майже водночас зі смертю Сталіна (5 березня 1953) починається мовлення радіостанції під назвою Радіо Визволення. Першим її диктором став . Згідно з офіційною історією Радіо Свобода, «Визволення» було задумане «Американським Комітетом зі звільнення від більшовизму» як емігрантське радіо, рупор «Координаційного центру антибільшовицької боротьби для звільнення Батьківщини від комуністичної диктатури». Ця радіостанція вела мовлення мовами народів союзних республік СРСР, а також татарською і башкирською мовами, тоді як створене приблизно у той же час Радіо Вільна Європа працювало на соціалістичні країни Європи.

Із самого початку фінансове й адміністративне сприяння роботі радіостанції надавав Конгрес США. Фінансування здійснювалося з американського бюджету через Центральне розвідувальне управління США, яке контролювало діяльність радіостанції. Радіопередачі велися з ФРН: у студії в Мюнхені вони записувалися на магнітну стрічку, потім котушки доставлялися в Лампертгайм, де був радіопередавач. Будівля, в якій розміщувалася радіостанція, знаходилася поряд з міським Англійським парком на Oettingenstrasse, 67 (в університетській бібліотеці LMU Fachbibliothek Englischer Garten), а нью-йоркська філія — за адресою 1775 Broadway.

  • 1955 — СРСР створює і розширює мережу глушіння західних радіостанцій, що охоплювала найбільші міста і густонаселені райони.
  • Травень 1959 року Радіостанція змінює свою назву на Радіо Свобода, котра збереглася досі.
  • 1971 ЦРУ США визнає свою участь у фінансуванні і управлінні РС, після чого радіостанція переходить до підпорядкування Управління міжнародного радіомовлення США, а її бюджет переводиться на відкритий рахунок Конгресу США.
  • 1976 Радіо Свобода і Радіо Вільна Європа об'єднуються.
  • 1995 Радіостанція перебазовується до Праги (Чехія).
  • 2001 Почалася ретрансляція прямого ефіру через інтернет у форматі , а пізніше — і Windows Media.

В лютому 2024 року російська влада оголосила діяльність Радіо Свободи «небажаною» в Росії.

Радіо Свобода
у соціальних мережах
image Радіо Свобода на сайті Facebook
image Радіо Свобода на сайті Telegram
image Радіо Свобода на сайті Twitter
image Радіо Свобода на сайті ВКонтакті
image Радіо Свобода на сайті YouTube
image Радіо Свобода на сайті YouTube
image Радіо Свобода на сайті Instagram

Радіо Свобода в Холодну війну

Протягом багатьох десятиліть Радіо Свобода/Вільна Європа надавало своїй багатонаціональній аудиторії в СРСР і Східній Європі факти радянської історії і сучасної дійсності, що ховалися від народу і не освітлювалися офіційними ЗМІ, а також інформацію про діяльність осіб і організацій, які виступали проти комуністичних режимів в СРСР і країнах Східної Європи (див. дисидент) і репресіях проти них з боку влади.

Радіостанція надавала трибуну опальним і нонконформістськи налаштованим політичним діячам, перебіжчикам, «відмовникам», дисидентам, відомим творчим працівникам Радянського Союзу і країн Східної Європи. Постійними співробітниками РС/РВЄ були Олександр Галич і Сергій Довлатов; частими гостями і позаштатними співробітниками — Андрій Синявський, Віктор Нєкрасов, Василь Аксьонов, Володимир Войнович. На хвилях радіостанції читали їхні літературні твори, філософські есе, мемуари; часто влаштовувалися «круглі столи» і диспути на культурні і політичні теми.

Завдяки Радіо Свобода аудиторія в СРСР і Східній Європі змогла ознайомитися з багатьма творами, відомими тільки в «самвидаві». Це дало підставу колишньому заступникові директора радіостанції Стефану Міллеру сказати, що «значною мірою РС/РВЄ була високоінтелектуальною станцією».

На початку 1980-х років, з приходом до влади в США адміністрації Рейгана і призначенням директором РС/РВЄ колишнього сенатора-республіканця , стали лунати звинувачення в адресу керівництва радіостанції (особливо від співробітників-євреїв) в тому, що воно попало під вплив украй правих сил, і тон основних передач стали задавати виразники ідей російського націоналізму і антисемітизму, до яких відносили передусім Олександра Солженіцина. Комісія Конгресу не знайшла в роботі радіостанції істотних порушень, хоч і рекомендувала посилити контроль за ефіром.

Дещо пізніше, 1986 року, звинувачення Російської служби Радіо Свобода у випуску програм, «ворожих духу плюралізму і демократії», були знов висунуті в спеціальній доповіді про мовлення США на СРСР, підготовленому за замовленням Гельсінського американського комітету позаштатним кореспондентом станції Людмилою Алексєєвою; ця доповідь сильно нашуміла і стала основою для нових претензій з боку конгресмена .

Зі свого боку, радянське керівництво і влада країн Східної Європи розглядали РС/РВЄ як інформаційну зброю Заходу в «холодній війні», знаряддя західної пропаганди, спрямоване на збудження суспільної незадоволеності діями влади, формування масової опозиції правлячому режиму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі в СРСР, заохочення ідей національної винятковості, підривання єдності соціалістичного табору. Радянська влада характеризувала діяльність радіостанції як «наклепницьку» і як «ідеологічну диверсію», направлену на підрив «єдності радянського суспільства» і соціалістичної системи.

Як заходи протидії на всій території Радянського Союзу (особливо в густонаселених районах і навколо промислових центрів) була розгорнута мережа глушіння. Глушіння РС/РВЄ здійснювалося також протягом 1973—1980 років, у той час як глушіння більшості зарубіжних радіостанцій, що мовили на СРСР, було припинене (це пояснювалося тим, що решта радіостанцій — «Голос Америки», «Німецька хвиля», «Бі-Бі-Сі» — мали, на відміну від РС/РВЄ, державний статус). Остаточно воно було припинене лише у 1988 році, і РС/РВЄ було останньою радіостанцією, з якої глушіння було зняте.

У зв'язку з крахом соціалістичної системи і розпадом СРСР і, з іншого боку, у зв'язку зі встановленням свободи слова у Східній Європі, потреба в широкомасштабній пропагандистській діяльності зійшла нанівець, і фінансування радіостанції скоротилося. Національні редакції, що працювали на країни Східної Європи і союзні республіки СРСР, були (переважно) закриті.

Про діяльність РС/РВЄ в роки «Холодної війни» схвально відгукувалися такі її слухачі, як Вацлав Гавел, Лех Валенса, Адам Міхнік. Вони вважають, що значення радіостанції для слухачів було «важко переоцінити», перш за все як надійного джерела новин.

Телеканал «Настоящее время»

Настоящее Время — медіапроєкт «Радіо Свобода» в партнерстві з «Голосом Америки». Медіапроєкт почав свою роботу в жовтні 2014 року, з однойменною вечірньою передачею та запуском сайту currenttime.tv.

В березні 2016 року «Настоящее время» почав тестове мовлення однойменного телеканалу на супутнику Eutelsat Hot Bird 13B, а трохи пізніше і на сайті «Настоящего врємєні». 3 жовтня 2016 року телеканал почав повноцінне мовлення з запуском вечірнього блоку програм по буднях.

Мовні редакції

В Радіо Свобода діє 30 національних відділів.

Українська редакція «Радіо Свобода»

Докладніше: Українська редакція Радіо Свобода

Робота українського відділу Радіо Свобода (тоді ще «Радіо Визволення») розпочалася у квітні 1954 року. Тоді в редакції працювали лише три редактори й одна стенографістка. 16 серпня 1954 року перший ефір розпочався словами «Брати і сестри! Українці! Ми живемо за кордоном, та наші серця й думки завжди з вами. Жодна „залізна завіса“ не розділить нас і не стане на перешкоді». У 1954 році склад української редакції було сформовано шляхом запрошення діячів української еміграції з різних країн світу: (він очолив редакцію) — із Франції, Миколи Степаненка (він став заступником керівника редакції) — з США, Михайла Демковича-Добрянського — з Британії, та  — з Німеччини. Тодішній президент радіостанції наполягав, що співробітники редакцій повинні максимально професійно працювати з інформацією і станція мала бути авторитетним і достовірним джерелом інформації, а не засобом для антирадянської пропаганди.

Українська редакція готувала щоденні 20-хвилинні випуски, які повторювалися 36 разів на добу, а двічі на тиждень в ефір виходили годинні програми. Передачі починалися і закінчувалися виконанням українського гімну — пісні «Ще не вмерла Україна». Серед пріоритетних тем була розповідь про Голодомор, який згадували як акцію, навмисно сплановану саме проти українців.

Протягом перших двох десятиліть діяльності, роботу Радіо Свобода контролювало Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) — що стало приводом для критики радянської преси. Але співробітники того часу згадують у мемуарах, що вплив ЦРУ на редакційну політику був мало відчутним. Формально зв'язки радіостанції з ЦРУ тривали до 1973 року.

До кінця 80-х років українська редакція Радіо Свобода не мала власних кореспондентів в Україні і отримувала інформацію або від безпосередніх учасників подій, або від правозахисників. У 1989 році вперше залучено українських громадян (зокрема Сергія Набоку) і створено перше кореспондентське бюро в Києві — на приватній квартирі, звідки телефоном передавалися новини до редакції. Офіційний Київський кореспондентський пункт Радіо Свобода відкрили 3 червня 1992 року.

Білоруська редакція «Радіо Свобода»

Докладніше: [be]

Відомі особистості

У різні роки авторами і кореспондентами Радіо Свобода були Емма Андієвська, Валерій Брайнін-Пассек, Аркадій Галинський, Олександр Галич, Ганна Герман, Віктор Єрофєєв, Ігор Качуровський, Володимир Малинкович, Андрій Охрімович, , Олег Туманов, , Петро Вайль, Савік Шустер, Владислав Проненко, Тарас Марусик, Мар'яна Драч та інші.

Оцінки

У березні 2022 року Інститут масової інформації рекомендував інтернет-ЗМІ «Радіо Свобода», як достовірне медіа, якому можна довіряти.

Див. також

Примітки

  1. Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080
    d:Track:Q22661177d:Track:Q64159407
  2. https://pressroom.rferl.org/rferl-language-services
  3. https://pressroom.rferl.org/current-time
  4. Примаченко, 2012.
  5. Firewall and Highest Standards of Professional Journalism. https://www.federalregister.gov (En) . Federal Register.
  6. Our Mission, Journalism, and Editorial Independence. https://www.rferl.org/ (англ.). RFE/RL.
  7. * Ralph A. Uttaro. The voices of America in international radio propaganda : ( )[англ.] // Law & Contemp. Probs. — 1982. — Vol. 45.
    • Meyer, Cord (2000). The CIA and Radio Free Europe. Georgetown Journal of International Affairs. 1 (1): 127—130. JSTOR 43134017 — через JSTOR.
    • Dmitry Chernobrov, Emma L Briant. Competing propagandas: How the United States and Russia represent mutual propaganda activities // Politics. — 2022. — Vol. 42(3). — P. 393—409.
    • Michał Kasprzak. Radio Free Europe and the Catholic Church in Poland During the 1950s and 1960s : ( )[англ.] // Canadian Slavonic Papers. — 2004. — Vol. 46 (14 April).«...by American political interests, Radio Free Europe became a propaganda machine geared...»
    • Karl Brown. The Spirit of Radio: Hungary 1956, Radio Free Europe, and the Shadow Public Sphere // Hungarian Cultural Studies. — 2018. — Т. 11. — P. 89—103.
  8. ІМІ склав список 10 сайтів з якісною інформацією. imi.org.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2021.
  9. . Meduza (рос.). 20 лютого 2024. Архів оригіналу за 20 лютого 2024. Процитовано 20 лютого 2024.
  10. Настоящее Время. Настоящее Время. оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 5 березня 2022.
  11. “30 хвилин у різних вимірах”: Передача, присвячена 50-тиліттю української редакції “Радіо “Свобода”. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  12. Український голос з-за «залізної завіси». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  13. Ремовська, Олена (2014). Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції (PDF) (українська) . Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія". с. 13—14. ISBN .
  14. «Коли настане вирішальна година…». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  15. Шпигунство, фейки, провокації і ЦРУ: як КДБ намагався скомпрометувати Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  16. Ремовська, Олена (2014). Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції (українська) . Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». с. 20. ISBN .
  17. . imi.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

Джерела

Література

Посилання

  • Офіційний сайт
  • Офіційний сайт (укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ra dio Svobo da angl Radio Free Europe Radio Liberty do 1959 nazivalosya Radio Vizvolennya internet vidannya ta radiostanciya yaka pozicionuye sebe yak privatnij nekomercijnij informacijno novinnij zasib masovoyi informaciyi Finansuyetsya Kongresom SShA Radio neodnorazovo rozglyadalosya yak poshirennya amerikanskoyi propagandi ta interesiv SShA Radio Svoboda Radio Free Europe Radio Liberty LogotipKrayina SShA i ChehiyaMisto translyaciyi Praga ChehiyaTeritoriya Rosiya 2 Ukrayina 2 Estoniya Kazahstan 2 Azerbajdzhan 2 Moldova 2 Litva 3 Yevropa 2 Bilorus 2 Afganistan 2 Virmeniya 2 Bosniya i Gercegovina 2 Kosovo 2 Chornogoriya 2 Pivnichna Makedoniya 2 Serbiya 2 Bolgariya 2 Gruziya 2 Ugorshina 2 Iran 2 Kirgizstan 2 Adigeya 2 Chechnya 2 Dagestan 2 Ingushetiya 2 Kabardino Balkariya 2 Karachayevo Cherkesiya 2 Pivnichna Osetiya Alaniya 2 Pakistan 2 Rumuniya 2 Tadzhikistan 2 Bashkortostan 2 Tatarstan 2 Turkmenistan 2 Uzbekistan 2 i Latviya 3 Gaslo Vilni media u nevilnih suspilstvah angl Free Media in Unfree Societies Movaanglijska oficijna inshi albanska azerbajdzhanska arabska bashkirska biloruska bolgarska bosnijska virmenska gruzinska dari kazahska kirgizka krimskotatarska makedonska perska pushtu rumunska rosijska serbska tadzhicka tatarska turkmenska ugorska uzbecka ukrayinska chechenskaVpershe v efiri1 bereznya 1953 71 rik Golovnij redaktorNenad PejicVlasnikKongres SShAKerivniki 2016 2018 2011 2013 Vebstorinkawww rferl org angl www radiosvoboda org ukr Zdijsnyuvala ta chastkovo prodovzhuye zdijsnyuvati movlennya na Rosiyu krayini Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi Kavkazu Centralnoyi Aziyi ta Blizkogo Shodu Za danimi samoyi radiostanciyi yiyi zagalna auditoriya stanovit 35 mln sluhachiv Korespondentska merezha radiostanciyi vklyuchaye 23 korpunkti informacijni byuro ta ponad 1400 pozashtatnih korespondentiv Zgidno z Institutom masovoyi informaciyi Radio Svoboda uvijshlo do bilogo spisku ukrayinskih media u 2020 Cej spisok vklyuchaye media yaki mayut riven yakisnoyi informaciyi ponad 95 IstoriyaDokladnishe Radio Vilna Yevropa Radio Vilna Yevropa Radio Svoboda bula zasnovana 1950 roku i do 1971 roku vona finansuvalasya CRU cherez Upravlinnya mizhnarodnogo radiomovlennya SShA Spochatku radiomovlennya translyuvalosya v Bolgariyi Chehoslovachchini Ugorshini Polshi ta Rumuniyi Tri roki potomu Radio Liberti rozpochala movlennya na Radyanskij Soyuz rosijskoyu ta 15 inshimi nacionalnimi movami Movlennya na Estoniyu Latviyu i Litvu RVYe RS rozpochala v 1975 roci 1 bereznya 1953 Majzhe vodnochas zi smertyu Stalina 5 bereznya 1953 pochinayetsya movlennya radiostanciyi pid nazvoyu Radio Vizvolennya Pershim yiyi diktorom stav Zgidno z oficijnoyu istoriyeyu Radio Svoboda Vizvolennya bulo zadumane Amerikanskim Komitetom zi zvilnennya vid bilshovizmu yak emigrantske radio rupor Koordinacijnogo centru antibilshovickoyi borotbi dlya zvilnennya Batkivshini vid komunistichnoyi diktaturi Cya radiostanciya vela movlennya movami narodiv soyuznih respublik SRSR a takozh tatarskoyu i bashkirskoyu movami todi yak stvorene priblizno u toj zhe chas Radio Vilna Yevropa pracyuvalo na socialistichni krayini Yevropi Iz samogo pochatku finansove j administrativne spriyannya roboti radiostanciyi nadavav Kongres SShA Finansuvannya zdijsnyuvalosya z amerikanskogo byudzhetu cherez Centralne rozviduvalne upravlinnya SShA yake kontrolyuvalo diyalnist radiostanciyi Radioperedachi velisya z FRN u studiyi v Myunheni voni zapisuvalisya na magnitnu strichku potim kotushki dostavlyalisya v Lampertgajm de buv radioperedavach Budivlya v yakij rozmishuvalasya radiostanciya znahodilasya poryad z miskim Anglijskim parkom na Oettingenstrasse 67 v universitetskij biblioteci LMU Fachbibliothek Englischer Garten a nyu jorkska filiya za adresoyu 1775 Broadway 1955 SRSR stvoryuye i rozshiryuye merezhu glushinnya zahidnih radiostancij sho ohoplyuvala najbilshi mista i gustonaseleni rajoni Traven 1959 roku Radiostanciya zminyuye svoyu nazvu na Radio Svoboda kotra zbereglasya dosi 1971 CRU SShA viznaye svoyu uchast u finansuvanni i upravlinni RS pislya chogo radiostanciya perehodit do pidporyadkuvannya Upravlinnya mizhnarodnogo radiomovlennya SShA a yiyi byudzhet perevoditsya na vidkritij rahunok Kongresu SShA 1976 Radio Svoboda i Radio Vilna Yevropa ob yednuyutsya 1995 Radiostanciya perebazovuyetsya do Pragi Chehiya 2001 Pochalasya retranslyaciya pryamogo efiru cherez internet u formati a piznishe i Windows Media V lyutomu 2024 roku rosijska vlada ogolosila diyalnist Radio Svobodi nebazhanoyu v Rosiyi Radio Svoboda u socialnih merezhahRadio Svoboda na sajti FacebookRadio Svoboda na sajti TelegramRadio Svoboda na sajti TwitterRadio Svoboda na sajti VKontaktiRadio Svoboda na sajti YouTubeRadio Svoboda na sajti YouTubeRadio Svoboda na sajti InstagramRadio Svoboda v Holodnu vijnu Protyagom bagatoh desyatilit Radio Svoboda Vilna Yevropa nadavalo svoyij bagatonacionalnij auditoriyi v SRSR i Shidnij Yevropi fakti radyanskoyi istoriyi i suchasnoyi dijsnosti sho hovalisya vid narodu i ne osvitlyuvalisya oficijnimi ZMI a takozh informaciyu pro diyalnist osib i organizacij yaki vistupali proti komunistichnih rezhimiv v SRSR i krayinah Shidnoyi Yevropi div disident i represiyah proti nih z boku vladi Radiostanciya nadavala tribunu opalnim i nonkonformistski nalashtovanim politichnim diyacham perebizhchikam vidmovnikam disidentam vidomim tvorchim pracivnikam Radyanskogo Soyuzu i krayin Shidnoyi Yevropi Postijnimi spivrobitnikami RS RVYe buli Oleksandr Galich i Sergij Dovlatov chastimi gostyami i pozashtatnimi spivrobitnikami Andrij Sinyavskij Viktor Nyekrasov Vasil Aksonov Volodimir Vojnovich Na hvilyah radiostanciyi chitali yihni literaturni tvori filosofski ese memuari chasto vlashtovuvalisya krugli stoli i disputi na kulturni i politichni temi Zavdyaki Radio Svoboda auditoriya v SRSR i Shidnij Yevropi zmogla oznajomitisya z bagatma tvorami vidomimi tilki v samvidavi Ce dalo pidstavu kolishnomu zastupnikovi direktora radiostanciyi Stefanu Milleru skazati sho znachnoyu miroyu RS RVYe bula visokointelektualnoyu stanciyeyu Na pochatku 1980 h rokiv z prihodom do vladi v SShA administraciyi Rejgana i priznachennyam direktorom RS RVYe kolishnogo senatora respublikancya stali lunati zvinuvachennya v adresu kerivnictva radiostanciyi osoblivo vid spivrobitnikiv yevreyiv v tomu sho vono popalo pid vpliv ukraj pravih sil i ton osnovnih peredach stali zadavati virazniki idej rosijskogo nacionalizmu i antisemitizmu do yakih vidnosili peredusim Oleksandra Solzhenicina Komisiya Kongresu ne znajshla v roboti radiostanciyi istotnih porushen hoch i rekomenduvala posiliti kontrol za efirom Desho piznishe 1986 roku zvinuvachennya Rosijskoyi sluzhbi Radio Svoboda u vipusku program vorozhih duhu plyuralizmu i demokratiyi buli znov visunuti v specialnij dopovidi pro movlennya SShA na SRSR pidgotovlenomu za zamovlennyam Gelsinskogo amerikanskogo komitetu pozashtatnim korespondentom stanciyi Lyudmiloyu Aleksyeyevoyu cya dopovid silno nashumila i stala osnovoyu dlya novih pretenzij z boku kongresmena Zi svogo boku radyanske kerivnictvo i vlada krayin Shidnoyi Yevropi rozglyadali RS RVYe yak informacijnu zbroyu Zahodu v holodnij vijni znaryaddya zahidnoyi propagandi spryamovane na zbudzhennya suspilnoyi nezadovolenosti diyami vladi formuvannya masovoyi opoziciyi pravlyachomu rezhimu rozpalyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi v SRSR zaohochennya idej nacionalnoyi vinyatkovosti pidrivannya yednosti socialistichnogo taboru Radyanska vlada harakterizuvala diyalnist radiostanciyi yak naklepnicku i yak ideologichnu diversiyu napravlenu na pidriv yednosti radyanskogo suspilstva i socialistichnoyi sistemi Yak zahodi protidiyi na vsij teritoriyi Radyanskogo Soyuzu osoblivo v gustonaselenih rajonah i navkolo promislovih centriv bula rozgornuta merezha glushinnya Glushinnya RS RVYe zdijsnyuvalosya takozh protyagom 1973 1980 rokiv u toj chas yak glushinnya bilshosti zarubizhnih radiostancij sho movili na SRSR bulo pripinene ce poyasnyuvalosya tim sho reshta radiostancij Golos Ameriki Nimecka hvilya Bi Bi Si mali na vidminu vid RS RVYe derzhavnij status Ostatochno vono bulo pripinene lishe u 1988 roci i RS RVYe bulo ostannoyu radiostanciyeyu z yakoyi glushinnya bulo znyate U zv yazku z krahom socialistichnoyi sistemi i rozpadom SRSR i z inshogo boku u zv yazku zi vstanovlennyam svobodi slova u Shidnij Yevropi potreba v shirokomasshtabnij propagandistskij diyalnosti zijshla nanivec i finansuvannya radiostanciyi skorotilosya Nacionalni redakciyi sho pracyuvali na krayini Shidnoyi Yevropi i soyuzni respubliki SRSR buli perevazhno zakriti Pro diyalnist RS RVYe v roki Holodnoyi vijni shvalno vidgukuvalisya taki yiyi sluhachi yak Vaclav Gavel Leh Valensa Adam Mihnik Voni vvazhayut sho znachennya radiostanciyi dlya sluhachiv bulo vazhko pereociniti persh za vse yak nadijnogo dzherela novin Telekanal Nastoyashee vremya Nastoyashee Vremya mediaproyekt Radio Svoboda v partnerstvi z Golosom Ameriki Mediaproyekt pochav svoyu robotu v zhovtni 2014 roku z odnojmennoyu vechirnoyu peredacheyu ta zapuskom sajtu currenttime tv V berezni 2016 roku Nastoyashee vremya pochav testove movlennya odnojmennogo telekanalu na suputniku Eutelsat Hot Bird 13B a trohi piznishe i na sajti Nastoyashego vryemyeni 3 zhovtnya 2016 roku telekanal pochav povnocinne movlennya z zapuskom vechirnogo bloku program po budnyah Movni redakciyiV Radio Svoboda diye 30 nacionalnih viddiliv Ukrayinska redakciya Radio Svoboda Dokladnishe Ukrayinska redakciya Radio Svoboda Robota ukrayinskogo viddilu Radio Svoboda todi she Radio Vizvolennya rozpochalasya u kvitni 1954 roku Todi v redakciyi pracyuvali lishe tri redaktori j odna stenografistka 16 serpnya 1954 roku pershij efir rozpochavsya slovami Brati i sestri Ukrayinci Mi zhivemo za kordonom ta nashi sercya j dumki zavzhdi z vami Zhodna zalizna zavisa ne rozdilit nas i ne stane na pereshkodi U 1954 roci sklad ukrayinskoyi redakciyi bulo sformovano shlyahom zaproshennya diyachiv ukrayinskoyi emigraciyi z riznih krayin svitu vin ocholiv redakciyu iz Franciyi Mikoli Stepanenka vin stav zastupnikom kerivnika redakciyi z SShA Mihajla Demkovicha Dobryanskogo z Britaniyi ta z Nimechchini Todishnij prezident radiostanciyi napolyagav sho spivrobitniki redakcij povinni maksimalno profesijno pracyuvati z informaciyeyu i stanciya mala buti avtoritetnim i dostovirnim dzherelom informaciyi a ne zasobom dlya antiradyanskoyi propagandi Ukrayinska redakciya gotuvala shodenni 20 hvilinni vipuski yaki povtoryuvalisya 36 raziv na dobu a dvichi na tizhden v efir vihodili godinni programi Peredachi pochinalisya i zakinchuvalisya vikonannyam ukrayinskogo gimnu pisni She ne vmerla Ukrayina Sered prioritetnih tem bula rozpovid pro Golodomor yakij zgaduvali yak akciyu navmisno splanovanu same proti ukrayinciv Protyagom pershih dvoh desyatilit diyalnosti robotu Radio Svoboda kontrolyuvalo Centralne rozviduvalne upravlinnya SShA CRU sho stalo privodom dlya kritiki radyanskoyi presi Ale spivrobitniki togo chasu zgaduyut u memuarah sho vpliv CRU na redakcijnu politiku buv malo vidchutnim Formalno zv yazki radiostanciyi z CRU trivali do 1973 roku Do kincya 80 h rokiv ukrayinska redakciya Radio Svoboda ne mala vlasnih korespondentiv v Ukrayini i otrimuvala informaciyu abo vid bezposerednih uchasnikiv podij abo vid pravozahisnikiv U 1989 roci vpershe zalucheno ukrayinskih gromadyan zokrema Sergiya Naboku i stvoreno pershe korespondentske byuro v Kiyevi na privatnij kvartiri zvidki telefonom peredavalisya novini do redakciyi Oficijnij Kiyivskij korespondentskij punkt Radio Svoboda vidkrili 3 chervnya 1992 roku Biloruska redakciya Radio Svoboda Dokladnishe be Vidomi osobistostiU rizni roki avtorami i korespondentami Radio Svoboda buli Emma Andiyevska Valerij Brajnin Passek Arkadij Galinskij Oleksandr Galich Ganna German Viktor Yerofyeyev Igor Kachurovskij Volodimir Malinkovich Andrij Ohrimovich Oleg Tumanov Petro Vajl Savik Shuster Vladislav Pronenko Taras Marusik Mar yana Drach ta inshi OcinkiU berezni 2022 roku Institut masovoyi informaciyi rekomenduvav internet ZMI Radio Svoboda yak dostovirne media yakomu mozhna doviryati Div takozhRadio Vilna Yevropa Ukrayinska redakciya Radio Svoboda Donbas Realiyi Krim Realiyi Shemi korupciya v detalyahPrimitkiAligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions zenodo 2017 doi 10 5281 ZENODO 758080 d Track Q22661177d Track Q64159407 https pressroom rferl org rferl language services https pressroom rferl org current time Primachenko 2012 Firewall and Highest Standards of Professional Journalism https www federalregister gov En Federal Register Our Mission Journalism and Editorial Independence https www rferl org angl RFE RL Ralph A Uttaro The voices of America in international radio propaganda angl Law amp Contemp Probs 1982 Vol 45 Meyer Cord 2000 The CIA and Radio Free Europe Georgetown Journal of International Affairs 1 1 127 130 JSTOR 43134017 cherez JSTOR Dmitry Chernobrov Emma L Briant Competing propagandas How the United States and Russia represent mutual propaganda activities Politics 2022 Vol 42 3 P 393 409 Michal Kasprzak Radio Free Europe and the Catholic Church in Poland During the 1950s and 1960s angl Canadian Slavonic Papers 2004 Vol 46 14 April by American political interests Radio Free Europe became a propaganda machine geared Karl Brown The Spirit of Radio Hungary 1956 Radio Free Europe and the Shadow Public Sphere Hungarian Cultural Studies 2018 T 11 P 89 103 IMI sklav spisok 10 sajtiv z yakisnoyu informaciyeyu imi org ua ukr Procitovano 4 lyutogo 2021 Meduza ros 20 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2024 Procitovano 20 lyutogo 2024 Nastoyashee Vremya Nastoyashee Vremya originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 5 bereznya 2022 30 hvilin u riznih vimirah Peredacha prisvyachena 50 tilittyu ukrayinskoyi redakciyi Radio Svoboda Radio Svoboda ukr Procitovano 30 listopada 2019 Ukrayinskij golos z za zaliznoyi zavisi Radio Svoboda ukr Procitovano 30 listopada 2019 Removska Olena 2014 Govorit Radio Svoboda Istoriya ukrayinskoyi redakciyi PDF ukrayinska Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya s 13 14 ISBN 978 966 518 657 1 Koli nastane virishalna godina Radio Svoboda ukr Procitovano 30 listopada 2019 Shpigunstvo fejki provokaciyi i CRU yak KDB namagavsya skomprometuvati Radio Svoboda Radio Svoboda ukr Procitovano 30 listopada 2019 Removska Olena 2014 Govorit Radio Svoboda Istoriya ukrayinskoyi redakciyi ukrayinska Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya s 20 ISBN 978 966 518 657 1 imi org ua ukr Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 25 kvitnya 2022 DzherelaPrimachenko Ya L Radio Svoboda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 112 ISBN 978 966 00 1290 5 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dzhoanna Granvil Pershij Domino The First Domino International Decision Making During the Hungarian Crisis of 1956 Texas A amp M University Press 2004 ISBN 1 58544 298 4 Dzhoanna Granvil Radio Vilna Yevropa i Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku Caught With Jam on Our Fingers Radio Free Europe and the Hungarian Revolution in 1956 Diplomatic History vol 29 no 5 2005 pp 811 839 PosilannyaOficijnij sajt Oficijnij sajt ukr

Дата публікації:
Топ