Підгоро́дне — місто у Дніпровському районі Дніпропетровської області. З 2019 року центр Підгородненської міської громади. Населення за переписом 2001 року становить 17 778 осіб.
Підгородне | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Свято-Іоанно-Богословський храм | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Дніпропетровська область | ||||||||
Район | Дніпровський | ||||||||
Громада | Підгородненська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 1221411000 | ||||||||
Засноване | 17 століття | ||||||||
Статус міста | з 1981 року | ||||||||
Населення | ▬ 19 138 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | Дніпровська агломерація | ||||||||
Площа | 99,13 км² | ||||||||
Густота населення | 500 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 52001-52004 | ||||||||
Телефонний код | +380-562(2) | ||||||||
Координати | 48°34′30″ пн. ш. 35°06′08″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 35.10222° сх. д.Координати: 48°34′30″ пн. ш. 35°06′08″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 35.10222° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 56 м | ||||||||
Водойма | р. Кільчень, Самара | ||||||||
Назва мешканців | підгородня́нин, підгородня́нка, підгородня́ни | ||||||||
День міста | 25 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Підгородня, Самарівка | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 12 км | ||||||||
- залізницею | 22 км | ||||||||
- автошляхами | 17 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 405 км | ||||||||
- залізницею | 552 км | ||||||||
- автошляхами | 455 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Підгородненська міська рада | ||||||||
Адреса | м. Підгородне, вул. Центральна, 46 | ||||||||
Міський голова | |||||||||
Підгородне у Вікісховищі
|
Географія
Місто Підгородне розташоване у центральній частині області на берегах річки Кільчень біля її впадіння у річку Самара. Географічна зона — Придніпровська низовина. Висота над рівнем моря у місті — 55-60 метрів.
Підгородне є північним передмістям Дніпра. На відстані 10 кілометрів на північ розташоване інше велике місто області — Новомосковськ.
Історія
В місцевості, де розташоване Підгородне, на березі Кільчені були виявлені кургани епохи міді—бронзи, які відносяться до трипільської культури, а також скіфів, сарматів і кочівників 11—14 століть. Розкопки проводились I. Ковальовою у 1973 році.
Перші відомі поселення виникли на території сучасного Підгородного на початку 17 століття. Спершу тут були зимівники козаків та військової старшини із запорізького містечка Стара Самара, відом приблизно з 1600 р. як Богородицькі хутори. У 1688 році після спорудження на місці Старої Самари Богородицької (Усть-Самарської) фортеці і заснування там російської колонії-посаду сюди переселилося багато козаків.
За Прутською угодою 1711 року, Усть-Самарська фортеця була зруйнована і російські війська відступили за річку Оріль. До 1735 року ці землі були під протекторатом Кримського ханства, а тоді знову перейшли до Російської імперії.
Після зруйнування 1775 року Запорізької Січі цю місцевість знову заселили запорожці.
У 1776 році, при впадінні річки Кільчень в річку Самару, за розпорядженням Азовської губернської Канцелярії, було вирішено заснувати місто Катеринослав (так званий Катеринослав І або Кільченський).
У 1778 році запорозькі хутори були об'єднані у державну військову слободу Підгородну. Назва була пов'язана із розташуванням поблизу губернського міста Катеринослава — «під го́родом». Населення слободи у 1782 році становило 896 осіб.
У 1784 році через несприятливі кліматичні умови й часті хвороби, за наказом Катерини ІІ Катеринослав перенесли на правий, більш високий та сухий берег Дніпра, а Катеринослав І перейменувати у Новомосковськ — центр Новомосковського повіту. Це сповільнило розвиток Підгородного, яке мало бути частиною Катеринославу Кільчевського.
1789 року ближче до гирла Кільчені було засновано німецьку колонію Кронгартен, яка поширилась і на прилеглий острів між Самарою і Кримкою.
Козацьке населення слободи було включене до Катеринославського козацького війська, після його ліквідації у 1796 році військових жителів Підгородного переселили на Кубань, а решта отримали статус державних селян.
За переписом 1826 року в Підгородному налічувалось 180 дворів з населенням 1 044 жителі.
У 1856 році прокладено перше у Катеринославській губернії кам'яне шосе довжиною 9 верст між Катеринославом і Підгородним.
У 1886 році Підгородне було центром Підгороднянської волості Новомосковського повіту з 3328 мешканцями, 543 дворами. Тут було волосне правління, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, пошта (поштова станція), 3 готелі, 4 магазини (лавки), ярмарок, базар щосереди й щоп'ятниці.
Новий час
Напередодні Першої світової війни в Підгородному налічувалось 1 170 дворів і 7 831 житель.
Під час Першої світової війни і революційних подій 1917–1920 років Підгородне захоплювали військові частини Червоної Армії, німецько-австрійські війська, частини білогвардійської армії генерала Денікіна. На початку 1920 року у селі встановлено радянську владу.
До Підгородного було включено територію німецької менонітської колонії Кронсгартен, яку жителі покинули перед приходом до влади більшовиків.
За адміністративним поділом УРСР 1923—1932 років село Підгородне входило до складу Новомосковського району Катеринославської (згодом — Дніпропетровської) округи. У 1938 році увійшло до складу новоутвореного Дніпропетровського району (зараз — Дніпровський район. Тоді ж Підгородному було надано статус селища міського типу.
Протягом 20—30-х років під час колективізації у Підгородному створювались колгоспи. На 1940 рік у селищі їх було 5, найбільший з яких ім. Ульянова. Селище було електрифіковане і радіофіковане. Тут був клуб, 6 магазинів, амбулаторія. У 1930 році в Підгородному було побудовано аеродром, який до 1951 року був основним аеропортом Дніпропетровська.
Під час німецько-радянської війни село було окуповане німецькими військами з серпня 1941 по вересень 1943 року. Після війни відбулося об'єднання колгоспів та реорганізація у радгосп «Підгородний», головним завданням якого було забезпечення овочами сусіднього Дніпропетровська. Головою Підгородненської селищної ради з 1937—1941 і 1944—1969 роках була Явдоха Василівна Таран.
У 1981 році Підгородному надано статус міста. У 1987 році південно-західний житловий масив міста Підгородне виділений в окремий населений пункт — селище Ювілейне (2016 року перейменоване в Слобожанське), яке стало адміністративним центром Дніпропетровського району. За переписом 1989 року у Підгородному мешкало приблизно 19500 осіб.
Населення
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 91,69% |
росіяни | 6,91% |
білоруси | 0.40% |
цигани | 0,19% |
азербайджанці | 0,16% |
молдовани | 0,11% |
німці | 0,10% |
інші/не вказали | 0,44% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Українська | 16 307 | 91,73% |
Російська | 1 417 | 7,97% |
Білоруська | 15 | 0,08% |
Циганська | 5 | 0,03% |
Вірменська | 4 | 0,02% |
Румунська | 3 | 0,02% |
Болгарська | 1 | 0,01% |
Польська | 1 | 0,01% |
Німецька | 1 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 24 | 0,12% |
Разом | 17 778 | 100% |
Економіка
Найвідоміше підприємство міста — ЗАТ «Ерлан», виробник безалкогольних напоїв під торговою маркою Біола. Також працює багато підприємств торгівлі, сфери побуту, дрібних виробничих фірм, селянських фермерських господарств.
Інфраструктура
У Підгородному є чотири загальноосвітні школи, міська лікарня, три дошкільних навчальних заклади, районний будинок культури, історико-краєзнавчий музей, Центр Кобзарського мистецтва.
Існує транспортне сполучення приміським транспортом із Дніпром.
Через Підгородне проходять автошляхи E50 (М30), М18, Т 0410 і дві гілки Придніпровської залізниці. Дві залізничні платформи Підгородня і Березанівка.
19 квітня 2021 року міська та обласна влада в ході обговорення домовилася у майбутньому запустити новий тролейбусний маршрут на автономному ході з центру міста Дніпро (вул. Європейська) до Підгороднього. До речі, перша тестова поїздка на арендованому тролейбусі Дніпро Т203 (№ 1002) відбулася 11 листопада 2017 року. Поїздка була екскурсійно-випробувальною, яку організувала група активистів з Дніпра. Маршрут тролейбуса склав 34,5 км, з яких на автономному ході тролейбус подолав 14 км.
Культура
Кобзарство
Яскравою сторінкою культури м. Підгородне були кобзарі Іван Ляшенко (Старченко), Іван Савович Бут, Олексій Семенович Коваль, Олександр Ананійович Солодкий, Василь Никифорович Чумак, Григорій Мартинович Паленко, Іван Опанасович Скотаренко.
І. С. Бут, О. С. Коваль, О. О. Солодкий самі майстрували бандури. В часи перебудови Іван Скотаренко та Леся Коваль були делегатами установчого та першого з'їздів кобзарів України. Їх прийняли в Спілку кобзарів України.
Пам'ятки
- Поблизу міста в долині Кільчені та її схилах у 1974 році створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення — «Кільченський», площею 100 га. Також неподалік знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Отченашкові наділи.
- Народний історико-краєзнавчий музей ім. О. С. Коваля. Музей заснований Олексою Ковалем у 1967. В даний час в музеї налічується більше 2000 експонатів. Розміщені вони у трьох залах. Завідувач музею — Лариса Омельченко.
Релігія
У місті Підгородньому розташовані наступні сакральні споруди релігійних громад:
- Храм Святителя Миколая ПЦУ (вул. Кобзарська, 31-Ц);
- Свято-Іоанно-Богословський храм (вул. Центральна, 43);
- Храм Святого праведного Іоанна Кронштадтського (вул. Шосейна, 90-Б);
- Храм Різдва Іоанна Хрестителя (вул. Робоча, 4-А);
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Поштова, 14).
- Свято-Іоанно-Богословський храм
- Дзвіниця храму
- Храм Різдва Іоанна Хрестителя
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці
- Храм Святителя Миколая ПЦУ
Відомі люди
Відомі уродженці Підгородного:
- Драган Олексій Анатолійович (1981—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шевченко Володимир Павлович — ректор Донецького національного університету (1986—2010), академік НАН України.
- Олекса Коваль — бандурист.
- Муха Степан Несторович — голова КДБ УРСР.
- Петро Клименко — композитор і співак.
- Савчук Андрій (1978—2014) — боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Загинув у бою під Іловайськом.
- Спицький Василь Єгорович (1918—2005) — український історик.
- Філіповський Юрій Володимирович (1987—2014) — український прикордонник, учасник російсько-української війни.
- Довгаль Анатолій Олександрович (1959—2017) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Хомяк Тимофій Володимирович (нар. 1978) — музикант, фронтмен гурту Вертеп, продюсер, громадсько-політичний і культурний діяч, учасник російсько-української війни, лейтенант Збройних сил України.
Галерея
- Погруддя Тараса Шевченка
- Міська держадміністрація
- Меморіал загиблим радянським воїнам
- Вид на міст через Кільчень
- Барельєф "Олекса Коваль - бандурист"
- Будинок в якому 1938-1979 рр. жив і працював Олекса Коваль
- Середня ЗОШ №1
- Підвісний міст
- Військовий меморіал біля ліцею № 3
- Військовий меморіал загиблим оборонцям Ломівського плацдарму
- Вежа колонії Кронсгартен
-
-
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії, вип. 1, 1880, стор. 411, 412
- Е. И. Дружинина. Северное Причерноморье в 1775—1880 гг., с. 178.
- Вся Катеринославська губернія, 1914 г. — стор. 248
- Історія Дніпропетровського аеропорту (рос.)
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24.02.1987
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Міська та обласна влада домовились про запуск тролейбусного маошруту // Міський сайт Дніпра, 2021-04-19 (рос.)
- Тестова поїздка тролейбуса Дніпро Т203 у Підгородне (фото)
- Лариса Омельченко на Facebook
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 248—258
Література
- Борисенко Г.Д., Дрінь Н.М., Трало І.Н. Підгоро́дне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.248-258
Посилання
- - Головний інформаційний портал міста Підгородне
- Сайт Дніпровської РДА
- Міста і села Дніпропетровщини. Історико-краєзнавчі нариси. Підгородне[недоступне посилання з липня 2019]
- Підгородне — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Це незавершена стаття про Дніпропетровську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgoro dne misto u Dniprovskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Z 2019 roku centr Pidgorodnenskoyi miskoyi gromadi Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 17 778 osib Pidgorodne Gerb Pidgorodnogo Prapor Pidgorodnogo Svyato Ioanno Bogoslovskij hram Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij Gromada Pidgorodnenska miska gromada Kod KOATUU 1221411000 Zasnovane 17 stolittya Status mista z 1981 roku Naselennya 19 138 01 01 2022 Aglomeraciya Dniprovska aglomeraciya Plosha 99 13 km Gustota naselennya 500 osib km Poshtovi indeksi 52001 52004 Telefonnij kod 380 562 2 Koordinati 48 34 30 pn sh 35 06 08 sh d 48 57500 pn sh 35 10222 sh d 48 57500 35 10222 Koordinati 48 34 30 pn sh 35 06 08 sh d 48 57500 pn sh 35 10222 sh d 48 57500 35 10222 Visota nad rivnem morya 56 m Vodojma r Kilchen Samara Nazva meshkanciv pidgorodnya nin pidgorodnya nka pidgorodnya ni Den mista 25 veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Pidgorodnya Samarivka Do obl resp centru fizichna 12 km zalizniceyu 22 km avtoshlyahami 17 km Do Kiyeva fizichna 405 km zalizniceyu 552 km avtoshlyahami 455 km Miska vlada Rada Pidgorodnenska miska rada Adresa m Pidgorodne vul Centralna 46 Miskij golova Pidgorodne u Vikishovishi Karta Pidgorodne Pidgorodne U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidgorodne znachennya GeografiyaMisto Pidgorodne roztashovane u centralnij chastini oblasti na beregah richki Kilchen bilya yiyi vpadinnya u richku Samara Geografichna zona Pridniprovska nizovina Visota nad rivnem morya u misti 55 60 metriv Pidgorodne ye pivnichnim peredmistyam Dnipra Na vidstani 10 kilometriv na pivnich roztashovane inshe velike misto oblasti Novomoskovsk IstoriyaV miscevosti de roztashovane Pidgorodne na berezi Kilcheni buli viyavleni kurgani epohi midi bronzi yaki vidnosyatsya do tripilskoyi kulturi a takozh skifiv sarmativ i kochivnikiv 11 14 stolit Rozkopki provodilis I Kovalovoyu u 1973 roci Pershi vidomi poselennya vinikli na teritoriyi suchasnogo Pidgorodnogo na pochatku 17 stolittya Spershu tut buli zimivniki kozakiv ta vijskovoyi starshini iz zaporizkogo mistechka Stara Samara vidom priblizno z 1600 r yak Bogorodicki hutori U 1688 roci pislya sporudzhennya na misci Staroyi Samari Bogorodickoyi Ust Samarskoyi forteci i zasnuvannya tam rosijskoyi koloniyi posadu syudi pereselilosya bagato kozakiv Za Prutskoyu ugodoyu 1711 roku Ust Samarska fortecya bula zrujnovana i rosijski vijska vidstupili za richku Oril Do 1735 roku ci zemli buli pid protektoratom Krimskogo hanstva a todi znovu perejshli do Rosijskoyi imperiyi Pislya zrujnuvannya 1775 roku Zaporizkoyi Sichi cyu miscevist znovu zaselili zaporozhci U 1776 roci pri vpadinni richki Kilchen v richku Samaru za rozporyadzhennyam Azovskoyi gubernskoyi Kancelyariyi bulo virisheno zasnuvati misto Katerinoslav tak zvanij Katerinoslav I abo Kilchenskij U 1778 roci zaporozki hutori buli ob yednani u derzhavnu vijskovu slobodu Pidgorodnu Nazva bula pov yazana iz roztashuvannyam poblizu gubernskogo mista Katerinoslava pid go rodom Naselennya slobodi u 1782 roci stanovilo 896 osib U 1784 roci cherez nespriyatlivi klimatichni umovi j chasti hvorobi za nakazom Katerini II Katerinoslav perenesli na pravij bilsh visokij ta suhij bereg Dnipra a Katerinoslav I perejmenuvati u Novomoskovsk centr Novomoskovskogo povitu Ce spovilnilo rozvitok Pidgorodnogo yake malo buti chastinoyu Katerinoslavu Kilchevskogo 1789 roku blizhche do girla Kilcheni bulo zasnovano nimecku koloniyu Krongarten yaka poshirilas i na prileglij ostriv mizh Samaroyu i Krimkoyu Kozacke naselennya slobodi bulo vklyuchene do Katerinoslavskogo kozackogo vijska pislya jogo likvidaciyi u 1796 roci vijskovih zhiteliv Pidgorodnogo pereselili na Kuban a reshta otrimali status derzhavnih selyan Za perepisom 1826 roku v Pidgorodnomu nalichuvalos 180 dvoriv z naselennyam 1 044 zhiteli U 1856 roci prokladeno pershe u Katerinoslavskij guberniyi kam yane shose dovzhinoyu 9 verst mizh Katerinoslavom i Pidgorodnim U 1886 roci Pidgorodne bulo centrom Pidgorodnyanskoyi volosti Novomoskovskogo povitu z 3328 meshkancyami 543 dvorami Tut bulo volosne pravlinnya pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok shkola poshta poshtova stanciya 3 goteli 4 magazini lavki yarmarok bazar shoseredi j shop yatnici Novij chas Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Pidgorodnomu nalichuvalos 1 170 dvoriv i 7 831 zhitel Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i revolyucijnih podij 1917 1920 rokiv Pidgorodne zahoplyuvali vijskovi chastini Chervonoyi Armiyi nimecko avstrijski vijska chastini bilogvardijskoyi armiyi generala Denikina Na pochatku 1920 roku u seli vstanovleno radyansku vladu Do Pidgorodnogo bulo vklyucheno teritoriyu nimeckoyi menonitskoyi koloniyi Kronsgarten yaku zhiteli pokinuli pered prihodom do vladi bilshovikiv Za administrativnim podilom URSR 1923 1932 rokiv selo Pidgorodne vhodilo do skladu Novomoskovskogo rajonu Katerinoslavskoyi zgodom Dnipropetrovskoyi okrugi U 1938 roci uvijshlo do skladu novoutvorenogo Dnipropetrovskogo rajonu zaraz Dniprovskij rajon Todi zh Pidgorodnomu bulo nadano status selisha miskogo tipu Protyagom 20 30 h rokiv pid chas kolektivizaciyi u Pidgorodnomu stvoryuvalis kolgospi Na 1940 rik u selishi yih bulo 5 najbilshij z yakih im Ulyanova Selishe bulo elektrifikovane i radiofikovane Tut buv klub 6 magaziniv ambulatoriya U 1930 roci v Pidgorodnomu bulo pobudovano aerodrom yakij do 1951 roku buv osnovnim aeroportom Dnipropetrovska Pid chas nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovane nimeckimi vijskami z serpnya 1941 po veresen 1943 roku Pislya vijni vidbulosya ob yednannya kolgospiv ta reorganizaciya u radgosp Pidgorodnij golovnim zavdannyam yakogo bulo zabezpechennya ovochami susidnogo Dnipropetrovska Golovoyu Pidgorodnenskoyi selishnoyi radi z 1937 1941 i 1944 1969 rokah bula Yavdoha Vasilivna Taran U 1981 roci Pidgorodnomu nadano status mista U 1987 roci pivdenno zahidnij zhitlovij masiv mista Pidgorodne vidilenij v okremij naselenij punkt selishe Yuvilejne 2016 roku perejmenovane v Slobozhanske yake stalo administrativnim centrom Dnipropetrovskogo rajonu Za perepisom 1989 roku u Pidgorodnomu meshkalo priblizno 19500 osib NaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 91 69 rosiyani 6 91 bilorusi 0 40 cigani 0 19 azerbajdzhanci 0 16 moldovani 0 11 nimci 0 10 inshi ne vkazali 0 44 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Vidsotok Ukrayinska 16 307 91 73 Rosijska 1 417 7 97 Biloruska 15 0 08 Ciganska 5 0 03 Virmenska 4 0 02 Rumunska 3 0 02 Bolgarska 1 0 01 Polska 1 0 01 Nimecka 1 0 01 Inshi Ne vkazali 24 0 12 Razom 17 778 100 EkonomikaNajvidomishe pidpriyemstvo mista ZAT Erlan virobnik bezalkogolnih napoyiv pid torgovoyu markoyu Biola Takozh pracyuye bagato pidpriyemstv torgivli sferi pobutu dribnih virobnichih firm selyanskih fermerskih gospodarstv InfrastrukturaU Pidgorodnomu ye chotiri zagalnoosvitni shkoli miska likarnya tri doshkilnih navchalnih zakladi rajonnij budinok kulturi istoriko krayeznavchij muzej Centr Kobzarskogo mistectva Isnuye transportne spoluchennya primiskim transportom iz Dniprom Cherez Pidgorodne prohodyat avtoshlyahi E50 M30 M18 T 0410 i dvi gilki Pridniprovskoyi zaliznici Dvi zaliznichni platformi Pidgorodnya i Berezanivka 19 kvitnya 2021 roku miska ta oblasna vlada v hodi obgovorennya domovilasya u majbutnomu zapustiti novij trolejbusnij marshrut na avtonomnomu hodi z centru mista Dnipro vul Yevropejska do Pidgorodnogo Do rechi persha testova poyizdka na arendovanomu trolejbusi Dnipro T203 1002 vidbulasya 11 listopada 2017 roku Poyizdka bula ekskursijno viprobuvalnoyu yaku organizuvala grupa aktivistiv z Dnipra Marshrut trolejbusa sklav 34 5 km z yakih na avtonomnomu hodi trolejbus podolav 14 km KulturaKilchenskij zakaznik Kobzarstvo Yaskravoyu storinkoyu kulturi m Pidgorodne buli kobzari Ivan Lyashenko Starchenko Ivan Savovich But Oleksij Semenovich Koval Oleksandr Ananijovich Solodkij Vasil Nikiforovich Chumak Grigorij Martinovich Palenko Ivan Opanasovich Skotarenko I S But O S Koval O O Solodkij sami majstruvali banduri V chasi perebudovi Ivan Skotarenko ta Lesya Koval buli delegatami ustanovchogo ta pershogo z yizdiv kobzariv Ukrayini Yih prijnyali v Spilku kobzariv Ukrayini Pam yatki Poblizu mista v dolini Kilcheni ta yiyi shilah u 1974 roci stvoreno landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Kilchenskij plosheyu 100 ga Takozh nepodalik znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Otchenashkovi nadili Narodnij istoriko krayeznavchij muzej im O S Kovalya Muzej zasnovanij Oleksoyu Kovalem u 1967 V danij chas v muzeyi nalichuyetsya bilshe 2000 eksponativ Rozmisheni voni u troh zalah Zaviduvach muzeyu Larisa Omelchenko ReligiyaU misti Pidgorodnomu roztashovani nastupni sakralni sporudi religijnih gromad Hram Svyatitelya Mikolaya PCU vul Kobzarska 31 C Svyato Ioanno Bogoslovskij hram vul Centralna 43 Hram Svyatogo pravednogo Ioanna Kronshtadtskogo vul Shosejna 90 B Hram Rizdva Ioanna Hrestitelya vul Robocha 4 A Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici vul Poshtova 14 Svyato Ioanno Bogoslovskij hram Dzvinicya hramu Hram Rizdva Ioanna Hrestitelya Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Hram Svyatitelya Mikolaya PCUVidomi lyudiVidomi urodzhenci Pidgorodnogo Dragan Oleksij Anatolijovich 1981 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shevchenko Volodimir Pavlovich rektor Doneckogo nacionalnogo universitetu 1986 2010 akademik NAN Ukrayini Oleksa Koval bandurist Muha Stepan Nestorovich golova KDB URSR Petro Klimenko kompozitor i spivak Savchuk Andrij 1978 2014 boyec Dobrovolchogo bataljonu patrulnoyi sluzhbi miliciyi osoblivogo priznachennya Dnipro 1 Zaginuv u boyu pid Ilovajskom Spickij Vasil Yegorovich 1918 2005 ukrayinskij istorik Filipovskij Yurij Volodimirovich 1987 2014 ukrayinskij prikordonnik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dovgal Anatolij Oleksandrovich 1959 2017 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Homyak Timofij Volodimirovich nar 1978 muzikant frontmen gurtu Vertep prodyuser gromadsko politichnij i kulturnij diyach uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini GalereyaPogruddya Tarasa Shevchenka Miska derzhadministraciya Memorial zagiblim radyanskim voyinam Vid na mist cherez Kilchen Barelyef Oleksa Koval bandurist Budinok v yakomu 1938 1979 rr zhiv i pracyuvav Oleksa Koval Serednya ZOSh 1 Pidvisnij mist Vijskovij memorial bilya liceyu 3 Vijskovij memorial zagiblim oboroncyam Lomivskogo placdarmu Vezha koloniyi Kronsgarten Kilchen KilchenPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Materiali dlya istoriko statistichnogo opisu Katerinoslavskoyi yeparhiyi vip 1 1880 stor 411 412 E I Druzhinina Severnoe Prichernomore v 1775 1880 gg s 178 Vsya Katerinoslavska guberniya 1914 g stor 248 Istoriya Dnipropetrovskogo aeroportu ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 24 02 1987 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Miska ta oblasna vlada domovilis pro zapusk trolejbusnogo maoshrutu Miskij sajt Dnipra 2021 04 19 ros Testova poyizdka trolejbusa Dnipro T203 u Pidgorodne foto Larisa Omelchenko na FacebookDzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 248 258LiteraturaBorisenko G D Drin N M Tralo I N Pidgoro dne Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 248 258Posilannya Golovnij informacijnij portal mista Pidgorodne Sajt Dniprovskoyi RDA Mista i sela Dnipropetrovshini Istoriko krayeznavchi narisi Pidgorodne nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pidgorodne Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Ce nezavershena stattya pro Dnipropetrovsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi