Му́ха Степа́н Не́сторович (27 грудня 1930, селище Підгородне, тепер місто Дніпропетровського району Дніпропетровської області — 11 березня 1993, місто Київ) — партійний і державний діяч СРСР, голова Комітету державної безпеки Української РСР. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 р. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ в жовтні 1982 — липні 1987 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.
Степан Несторович Муха | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
3 червня 1982 — 21 травня 1987 | |||
Попередник: | Федорчук Віталій Васильович | ||
Наступник: | Голушко Микола Михайлович | ||
Народження: | 27 грудня 1930 Підгородне | ||
Смерть: | 11 березня 1993 (62 роки) Київ, Україна | ||
Поховання: | Лук'янівське військове кладовище | ||
Країна: | СРСР | ||
Освіта: | Національний університет «Запорізька політехніка» | ||
Партія: | КПРС | ||
Військова служба | |||
Звання: | генерал-лейтенант | ||
Автограф: | ![]() | ||
Нагороди: | |||
|
Біографія
Народився 1930 року в селищі Підгородному Дніпропетровської округи (нині місто Дніпропетровського району Дніпропетровської області) в родині робітника.
У роки німецько-радянської війни війни жив у евакуації в Сталінградській, потім в Саратовській областях. У 1949 році закінчив середню школу.
Трудову діяльність розпочав у 1949 році інспектором Веселівського районного відділу культосвітньої роботи Запорізької області.
У 1950 році поступив на автотранспортний факультет Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування, який закінчив у 1955 році за фахом інженер-механік.
З серпня 1955 року — майстер механічного цеху № 20, комсорг ЦК ВЛКСМ Дніпропетровського машинобудівного заводу.
З 1956 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ЛКСМУ міста Дніпропетровська, з грудня 1957 року — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету ЛКСМУ.
З серпня 1958 року — заступник завідувача відділу комсомольських організацій ЦК ЛКСМУ.
У листопаді 1959 — червні 1961 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету ЛКСМУ.
У 1961–1962 роках перебував на Кубі в складі сільськогосподарської делегації.
З січня 1963 року — 2-й секретар Чернігівського міського комітету КПУ.
18 січня 1966 — 24 червня 1970 року — голова виконавчого комітету Чернігівської міської ради депутатів трудящих.
У 1970–1971 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Чернігівського обласного комітету КПУ.
У червня 1971 — вересні 1973 року — інспектор ЦК КПУ. Постановою ЦК КПУ направлений на роботу в органи КДБ УРСР.
У вересні 1973 — січні 1975 року — заступник голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР.
У січні 1975 — червні 1982 року — 1-й заступник голови Комітету державної безпеки Української РСР.
3 червня 1982 — 21 травня 1987 року — голова Комітету державної безпеки Української РСР. З травня по червень 1987 року був у розпорядженні Управління кадрів КДБ.
У 1987 році звільнений у запас.
У вересні 1987 — вересні 1988 року — радник при Раді Міністрів Української РСР.
З грудня 1988 року — заступник директора Інституту кібернетики імені Глушкова Академії наук Української РСР з цивільної оборони.
Нагороди
Нагороджений орденами Червоного Прапора (1985), Жовтневої Революції (1977), трьома орденами «Знак Пошани» (1959, 1966, 1977).
Звання
- молодший інженер-лейтенанта запасу (1955)
- майор запасу (1969)
- полковник (1973)
- генерал-майор (1975)
- генерал-лейтенант (1980)
Література
- Лисюк Ю., Чисніков В. «Керівники органів державної безпеки Радянської України (1953—1991 рр.). Матеріали до біографічного довідника».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет