Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Василь Єгорович Спицький | |
|---|---|
| Народився | 11 квітня 1918 Підгородне, Підгороднянська волость, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська СФРР |
| Помер | 26 лютого 2005 (86 років) Київ, Україна |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Галузь | історія |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Науковий керівник | Лавров Павло Арсентійович |
| Діти | (1948), Спицька Оксана (1949), Спицька Олена (1959) |
Спицький Василь Єгорович (11 квітня 1918, с. Підгородне Катеринославської губернії, нині — Дніпропетровської області — 26 лютого 2005, м. Київ). Дослідник суспільно-політичного руху в Україні XIX — початку XX ст., к.і.н., професор, педагог.
Біографія
1936 р. — закінчив середню школу, працював бібліотекарем на заводі ім. Красіна (с. ).
1937 р. — вступив на історичний факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Повний курс навчання закінчив у 1942 р. в Об'єднаному українському державному університеті у м. Кзил-Орда (Казахстан).
1943 р. — закінчив Харківське Червонопрапорне училище хімічного захисту РСЧА, евакуйоване до м. Ташкент (Узбекистан), та у званні лейтенанта відбув до Діючої армії.
Березень 1943 р. — начальник хімічної служби окремого батальйону, з квітня 1943 р. — окремого хімвзводу 156-ї бригади 28-ї армії, з травня 1943 р. — 664-го стрілецького полку 44-ї армії (Південний фронт).
Серпень 1943 р. — відряджений до Війська Польського: начальник хімслужби 6-го полку піхоти дивізії ім. Я. Домбровського; під час форсування р. Вісла був тяжко поранений; після лікування, з грудня 1944 р. — начальник хімслужби 3-го (з травня 1945 р. — 1-го) окремого полку зв'язку. У складі військ 1-го Білоруського фронту дійшов до Берліна.
Вересень 1946 р. — повернувся до лав Червоної армії і був демобілізований у званні капітана.
1947-1950 рр. — повернувся до Києва, аспірант кафедри історії УРСР КДУ ім. Т. Г. Шевченка.
1951 р. — захистив кандидатську дисертацію на тему: «Т. Г. Шевченко — великий революціонер-демократ» (наук. керівник — проф. П. А. Лавров). З 1956 р. — доцент, з 1984 р. — професор історичного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Два терміни керував кафедрою історії Української РСР (1953-1955 рр., 1973-1975 рр.).
Наукова діяльність
Сфера наукових інтересів: українська історіографія, науково-педагогічні методи викладання історії.
Автор близько 100 друкованих праць: індивідуальних монографій, розділів у колективних монографіях, підручників для середніх та вищих навчальних закладів, які видано, крім української, польською, угорською, молдавською, російською мовами.
Як науковий керівник підготував близько 15 кандидатів наук.
Основні публікації
- Т. Г. Шевченко про визвольну боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, за возз'єднання з російським народом // Іст. зб. КДУ. — 1954. — № 4;
- До питання про історичні погляди І. Я. Франка // Наук. зап. КДУ. — 1956. — Т.XV, вип. VIII;
- Історичні погляди П. А. Грабовського // Там само. — Вип. VI;
- Назрівання революційної кризи на Україні в 1901—1904 рр. — К., 1978.
Праці у співавторстві
- Історія Української РСР. Учбовий посібник для неісторичних факультетів. — К., 1965;
- Історія Української РСР. Підручник для 7-8 класів. — К., 1963;
- Історія Української РСР. Підручник для 9-11 класів. — К., 1979;
- Хрестоматія з історії Української РСР для 9-11 класів. — К., 1971.
Нагороди
Нагороджений 10 радянськими та 6 польськими бойовими орденами та медалями.
Польські нагороди:
- Срібний Хрест заслуги
- Срібна медаль «Заслуженому на полі слави» - Virtuti militari
- Медаль «За Варшаву»
- Медаль «За Одру, Нису і Балтику»
- Медаль «Грюнвальдська відзнака»
- Медаль «Перемоги і свободи»
За досягнення у педагогічній діяльності відзначений медаллю ім. А. С. Макаренка.
Джерела
- Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — 1991. — Спр. 91. — 123 арк.
- Сафонова Є. В. У боях за Батьківщину: Вихованці Київського університету у Великій Вітчизняній війні. — К., 1995. — С. 30-31;
- Пасльон Ю. Зустрілися через 60 літ // Київ. ун-т. — 1997. — № 9. — С. 8;
- Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. — Вип. 2, ч. 1 / Серія «Українські історики». — К., Львів, 2003. — С. 302—302.\
Посилання
- Історичний факультет — Персоналії. Спицький Василь Єгорович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Vasil Yegorovich SpickijNarodivsya11 kvitnya 1918 1918 04 11 Pidgorodne Pidgorodnyanska volost Novomoskovskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska SFRRPomer26 lyutogo 2005 2005 02 26 86 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecGaluzistoriyaZakladKNU imeni Tarasa ShevchenkaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat istorichnih naukNaukovij kerivnikLavrov Pavlo ArsentijovichDiti 1948 Spicka Oksana 1949 Spicka Olena 1959 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Spickij Vasil Yegorovich 11 kvitnya 1918 s Pidgorodne Katerinoslavskoyi guberniyi nini Dnipropetrovskoyi oblasti 26 lyutogo 2005 m Kiyiv Doslidnik suspilno politichnogo ruhu v Ukrayini XIX pochatku XX st k i n profesor pedagog Biografiya1936 r zakinchiv serednyu shkolu pracyuvav bibliotekarem na zavodi im Krasina s 1937 r vstupiv na istorichnij fakultet KDU im T G Shevchenka Povnij kurs navchannya zakinchiv u 1942 r v Ob yednanomu ukrayinskomu derzhavnomu universiteti u m Kzil Orda Kazahstan 1943 r zakinchiv Harkivske Chervonopraporne uchilishe himichnogo zahistu RSChA evakujovane do m Tashkent Uzbekistan ta u zvanni lejtenanta vidbuv do Diyuchoyi armiyi Berezen 1943 r nachalnik himichnoyi sluzhbi okremogo bataljonu z kvitnya 1943 r okremogo himvzvodu 156 yi brigadi 28 yi armiyi z travnya 1943 r 664 go strileckogo polku 44 yi armiyi Pivdennij front Serpen 1943 r vidryadzhenij do Vijska Polskogo nachalnik himsluzhbi 6 go polku pihoti diviziyi im Ya Dombrovskogo pid chas forsuvannya r Visla buv tyazhko poranenij pislya likuvannya z grudnya 1944 r nachalnik himsluzhbi 3 go z travnya 1945 r 1 go okremogo polku zv yazku U skladi vijsk 1 go Biloruskogo frontu dijshov do Berlina Veresen 1946 r povernuvsya do lav Chervonoyi armiyi i buv demobilizovanij u zvanni kapitana 1947 1950 rr povernuvsya do Kiyeva aspirant kafedri istoriyi URSR KDU im T G Shevchenka 1951 r zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu T G Shevchenko velikij revolyucioner demokrat nauk kerivnik prof P A Lavrov Z 1956 r docent z 1984 r profesor istorichnogo fakultetu KDU im T G Shevchenka Dva termini keruvav kafedroyu istoriyi Ukrayinskoyi RSR 1953 1955 rr 1973 1975 rr Naukova diyalnistSfera naukovih interesiv ukrayinska istoriografiya naukovo pedagogichni metodi vikladannya istoriyi Avtor blizko 100 drukovanih prac individualnih monografij rozdiliv u kolektivnih monografiyah pidruchnikiv dlya serednih ta vishih navchalnih zakladiv yaki vidano krim ukrayinskoyi polskoyu ugorskoyu moldavskoyu rosijskoyu movami Yak naukovij kerivnik pidgotuvav blizko 15 kandidativ nauk Osnovni publikaciyi T G Shevchenko pro vizvolnu borotbu ukrayinskogo narodu proti inozemnih zagarbnikiv za vozz yednannya z rosijskim narodom Ist zb KDU 1954 4 Do pitannya pro istorichni poglyadi I Ya Franka Nauk zap KDU 1956 T XV vip VIII Istorichni poglyadi P A Grabovskogo Tam samo Vip VI Nazrivannya revolyucijnoyi krizi na Ukrayini v 1901 1904 rr K 1978 Praci u spivavtorstvi Istoriya Ukrayinskoyi RSR Uchbovij posibnik dlya neistorichnih fakultetiv K 1965 Istoriya Ukrayinskoyi RSR Pidruchnik dlya 7 8 klasiv K 1963 Istoriya Ukrayinskoyi RSR Pidruchnik dlya 9 11 klasiv K 1979 Hrestomatiya z istoriyi Ukrayinskoyi RSR dlya 9 11 klasiv K 1971 NagorodiNagorodzhenij 10 radyanskimi ta 6 polskimi bojovimi ordenami ta medalyami Polski nagorodi Sribnij Hrest zaslugi Sribna medal Zasluzhenomu na poli slavi Virtuti militari Medal Za Varshavu Medal Za Odru Nisu i Baltiku Medal Gryunvaldska vidznaka Medal Peremogi i svobodi Za dosyagnennya u pedagogichnij diyalnosti vidznachenij medallyu im A S Makarenka DzherelaArhiv Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1991 Spr 91 123 ark Safonova Ye V U boyah za Batkivshinu Vihovanci Kiyivskogo universitetu u Velikij Vitchiznyanij vijni K 1995 S 30 31 Paslon Yu Zustrilisya cherez 60 lit Kiyiv un t 1997 9 S 8 Ukrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik Vip 2 ch 1 Seriya Ukrayinski istoriki K Lviv 2003 S 302 302 PosilannyaIstorichnij fakultet Personaliyi Spickij Vasil Yegorovich