Подо́льськ (рос. Подольск) — місто, центр Подольського міського округу Московської області, Росія. Великий промисловий і культурний центр Московської області.
місто Подольськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Подольск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
Міський округ | Подольський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 46460000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 46760000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1627 року | ||||
Статус міста | 1781 року | ||||
Населення | 187961 особа (2010) | ||||
Площа | 40,39 км² | ||||
Поштовий індекс | 142100–142134 | ||||
Телефонний код | +7 4967 | ||||
Географічні координати: | 55°25′52″ пн. ш. 37°32′44″ сх. д. / 55.43111111113888967° пн. ш. 37.54555555558332713° сх. д.Координати: 55°25′52″ пн. ш. 37°32′44″ сх. д. / 55.43111111113888967° пн. ш. 37.54555555558332713° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | admpodolsk.ru | ||||
Мапа | |||||
Подольськ Подольськ | |||||
| |||||
Подольськ у Вікісховищі |
Етимологія
В основі назви апелятив — подол — «схил гори, пагорбу, височини» або «місце під горою, пагорбом, височиною», як правило, біля річки. У східних слов'ян поділ (і посад) — це місце проживання міського населення на відміну від вишгороду — місця перебування знаті і князів. Подоли були в багатьох давньоруських містах, у тому числі і в Москві. Попередні назви Подольська — село Подол-Пахра та Подол, тобто поселення, розташоване під височиною біля річки (річка Пахра). Топоніми від апелятива «поділ» відомі в західних та південних слов'ян.
Згідно з місцевою легендою, місто отримало свою назву через те, що, проїжджаючи через село, імператриця Катерина II випадково намочила поділ своєї сукні. Від цього і пішла назва Подол, а потім Подольськ.
Географія
Подольськ розташований на , у центрі Східно-Європейської рівнини, на берегах річки Пахри (правої притоки річки Москви). Місто розташоване на південь від столиці, за 36 км від центру Москви і за 15 км від МКАД, на автомагістралі і залізничній лінії Москва — Сімферополь. Займає площу 4005,6 гектарів. Більша частина Подольська розташована на правому березі Пахри і на захід від залізничної магістралі.
Найближчі міста | ||
---|---|---|
Північний захід: Москва | Північ: Москва | Північний схід: Видне |
Захід: Москва | Схід: Домодідово | |
Південний захід Наро-Фоминськ | Південь: Чехов | Південний схід: Міхнево |
Геологічна будова території, на якій розташований Подольськ, аналогічна будові Східно-Європейській рівнини: вона рівнинна, але в той же час не плоска, з перепадом висот. Місто розташоване на території Москворецько-Окської фізико-географічної провінції підзони мішаних лісів лісової зони з переважанням ландшафтів моренних і воднольодовикових рівнин. Ґрунти — алювіальні, сірі лісові. На території міста знаходяться поклади доломітизованого вапняка, відомого як «подольський мармур». Але його видобування в наш час[] не ведеться.
Клімат — помірно континентальний з відносно м'якою зимою, частими відлигами і теплим вологим літом. Часте проходження циклонів з Атлантики і деколи з Середземноморря обумовлює збільшенням хмарності. Середньосічнева температура становить близько −10,6 °C, середньолипнева — +17,4 °C. Середня тривалість безморозного періоду — близько 130 днів. Середньорічна кількість опадів — 550 мм з коливаннями в окремі роки від 390 до 850 мм. Максимум опадів (390 мм) випадає літом, мінімум (160 мм) — зимою.
Місто Подольськ, як і вся Московська область, знаходиться в часовому поясі, який позначають за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK/MSD). Зміщення відносно UTC становить +3:00 (MSK, зимовий час) / +4:00 (MSD, літній час), так як в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Московський час відрізняється від поясного часу на одну годину, так як на території Росії діє декретний час.
У цілому Подольськ характеризується невисоким рівнем забруднення атмосферного повітря. Згідно з проведеними аналізами, рівень його забруднення в місті, як правило, варіюється від підвищеного до пониженого. При цьому показники залежать від пори року, а також метеоумов. Але на початку XXI століття стан погіршується, і основними забруднювачами є численні промислові підприємства й автомобільний транспорт, загальна кількість якого щорічно збільшується на 10—15 тисяч машин. Максимальне навантаження на повітряне середовище приходиться на північний схід і схід міста (тобто на промислову зону), а також Центральний район.
В Подольську є велика кількість паркових насаджень. В Парковому мікрорайоні Подольська знаходиться Міський парк культури та відпочинку ім. В. Талаліхіна, на території якого розташовані атракціони (в тому числі, оглядове колесо), дитячі майданчики, кафе, Зелена естрада (на якій у вересні 1987 року пройшов перший в СРСР ). В останні роки в ньому проведена реконструкція з благоустрою території. Крім цього, у місті є багато скверів та лісопарків: Катерининський сквер біля школи № 3, сквер Перемоги, сквер вулицями Комсомольською та Великою Зельоновською, лісопарки «Дубки», «Ялиночки», «Березки» та інші. До території Подольська також примикають значні лісопаркові масиви.
Населення
Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення Подольська становила 179,4 тис. людей, що робило його третім за чисельністю населення містом Московської області після Балашихи і Хімок (за даними міграційної служби міста в 2006 році в Подольську проживало, з обліком тимчасових мігрантів, понад 230 тис. людей), з них: 24,6 тис. дітей дошкільного і шкільного віку (в тому числі 12,7 тис. хлопчиків і 11,9 тис. дівчаток); 54,4 тис. пенсіонерів (в тому числі 19 тис. працюючих). 1 січня 2008 року чисельність населення Подольська становила 180 тисяч осіб: вперше за останні 17 років в 2007 році в місті спостерігається приріст населення (він становив 580 людей). До 1 січня 2009 року чисельність населення Подольська зросла до 182 431 людини. В економіці міста зайнято близько 82 тис. людей. Багато жителів міста кожен день їздять в Москву на роботу, утворюючи маятникову міграцію.
У 2008 році в Подольську народилось 2260 дітей (приріст народжуваності у порівнянні з 2007 роком — 14,6 %), з них хлопчиків — 1166, дівчаток — 1094. При цьому в сім'ях подольчан народилось 1228 первенців (54 % від загальної кількості новонароджених), других дітей — 759 (34 %), третіх — 152, четвертих — 46, п'ятих — 13 дітей, шостих — 1, восьмих — 1. Найпопулярнішими іменами, які давали батьки своїм дітям в 2007 році, були: чоловічі — Максим, Микита, Артем, жіночі — Анастасія, Дарія, Вікторія. Найбільш рідкісні імена — Єлисей, Інесса, , Єва. Показник смертності у порівнянні з 2007 роком знизився на 1,4 %, але, як і в попередні роки, він перевищує народжуваність. Середня тривалість життя в Подольську в 2007 році становила 67 років: у жінок — 73, у чоловіків — 61. Першість серед причин смерті і досі належить хворобам серцево-судинної системи (57 %).
За статистикою 2006 року покращення соціально-економічного стану населення призвело до деякого зменшення загального коефіцієнту смертності (вона становила 19,2 проміле) і збільшенню загального коефіцієнту народжуваності (вона становила 10,8 проміле, що на 1,3 % вище середньообласного).
Рік | 1897 | 1926 | 1939 | 1956 | 1959 | 1962 | 1967 | 1970 | 1973 | 1976 | 1979 | 1982 | 1986 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тис. жителів | 3,8 | 19,7 | 72 | 113 | 129 | 144 | 163 | 169 | 180 | 194 | 201,7 | 206 | 208 |
Рік | 1989 | 1992 | 1996 | 1998 | 2000 | 2001 | 2003 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
Тис. жителів | 209,1 | 207,6 | 199,7 | 196,8 | 194,3 | 193,2 | 181 | 180 | 179,5 | 179,4 | 180 | 182,4 |
Релігія
В місті діє декілька релігійних громад, більшість з яких є християнськими. Найбільша — православна. Православні приходи і храми перебувають у підпорядкуванні Подольського благочиння Московської єпархії Рускої Православної Церкви. Окрім цього, у Подольську існують приходи і об'єднання різноманітних релігійних напрямків: Церкви християн адвентистів сьомого дня, Церкви Ісуса Христа. З 1998 р. діє ісламська релігійна організація «Рахман», йде будівництво мечеті.
Планування
Сучасний центр міста — площа Леніна, на якій розташована будівля Ради депутатів і Адміністрації міста Подольська та багато інших установ, у тому числі, Будинок Книги і Виставковий зал. Від Площі Леніна йдуть дороги в 6 напрямках — на північний схід (до моста через річку Пахру, музею «Подолля», у північну частину міста, до Подольського ДБК і мікрорайону Новосирово), вул. Комсомольська — на південний захід і на південний схід (до шляхопроводу через залізничну колію і в східну частину міста), вулиця Велика Серпуховська на південь (до ПЕМЗ, Дитячого світу, шляхопроводу через залізничну колію, мікрорайону Кутузово і на Климовськ), вул. Свердлова на південний захід, вул. Кірова на південний захід. Приблизно за 2 км на захід від площі Леніна на березі річки Пахри — садиба Івановське і Краєзнавчий музей, за 2 км на схід — площа Вокзальна, залізнична станція Подольськ і автовокзал.
Північна частина міста відокремлена від центру річкою Пахра, через яку лише 2 мости — на проспекті Леніна і в західній частині, у районі Дубровиць. Східні мікрорайони відокремлені від центра міста магістральною залізничною колією, через яку є три шляхопроводи — на проспекті Юних Ленінців (південніше ), на Комсомольській вулиці (південніше залізничного вокзалу) і на Великій Серпуховській вулиці (північніше ). В центральній частині міста, на узбережжі Пахри, збереглась регулярне планування 1784 року і житлові будинки кінця XIX — початку XX століття.
№ | Райони | Карта |
---|---|---|
1. | Червона Гірка | |
2. | Ново-Сирово | |
3. | Парковий | |
4. | Залінійний | |
5. | Центральний | |
6. | Зельоновський | |
7. | Івановський | |
8. | Міжшосейний | |
9. | Ювілейний | |
10. | Кузнєчікі | |
11. | Фетищево | |
12. | Висотний | |
13. | Шепчинкі | |
14. | Кутузово |
(тис. осіб) | (га) | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Центральний (МЖРП-1) | 10,7 | 69/220,8 | 168,5 | ||||||
Ново-Сирово (МЖРП-2) | 28,2 | 304/422,4 | 1294,2 | ||||||
Шепчинкі (МЖРП-3) | 22,8 | 181/292,6 | 308,8 | ||||||
Залінійний (МЖРП-4) | 25,2 | 201/444 | 1102,4 | ||||||
Міжшосейний (МЖРП-5) | 12,7 | 78/220,7 | 168,5 | ||||||
Кутузово (МЖРП-9) | 12,7 | 62/212,3 | 156,8 | ||||||
Зельоновський (МЖРП-12) | 10,4 | 46/189,6 | 79,3 | ||||||
Парковий (МЖРП-14) | 11,9 | 38/238,4 | 78,8 | ||||||
Ювілейний-Фетищево (ЖПЭТ-1) | 28,6 | 97/474 | 293,2 | ||||||
Висотний-Івановський (ЖПЭТ-2) | 27,2 | 145/411 | 293,2 | ||||||
Джерело: Інформаційний вісник кандидата на посаду мера міста Подольська Н.І.Пестова «Хороші новини». Виготовлено в ГУП МО Подольська фабрика офсетного друку. Замовлення 2585. Тираж 10 000. Дата випуску 07.03.2006 |
Історія
Рання історія
В результаті археологічних розкопок на території міста і району були знайдені кістяні і кремнієві предмети, які відносяться ще до 7 тисячоліття до нашої ери, тобто до епохи мезоліту (VII—V тисячоліття до нашої ери). Перше поселення, стоянка первісних людей була знайдена в Дубровицях, на місці злиття Десни і Пахри.
У залізну добу (VIII—V століття до нашої ери) територію сучасного Подольська населяли представники фіно-угорських (в тому числі, племені меря) і балтійських племен. Під час розкопок на лівому березі Пахри були знайдені глиняні і перші залізні вироби, які датуються цією епохою. Знайдені залишки глиняного посуду, який виготовлявся в той час без застосування гончарного кола і обпалювався на вогнищі. Серед городищ залізного віку виділяється фіно-угорське селище Кузнєчікі, яке займало мис, який впадає в , притока . Тут були знайдені залишки будинку, вогнища, керамічні вироби, грузики дяковського типу. Фіно-угорський вплив відобразився, у тому числі, на місцевій топоніміці: фіно-угри дали назву річці Пахрі.
У IX—X століттях на території Подольского району відбулось розселення слов'янських племен, які стали сусідами з місцевими фіно-уграми. Знахідки археологічних досліджень на території міста (кільця, підвіски, керамічні вироби з сірої і білої глини, виготовлені на гончарному крузі) доказують, що в X—XIV століттях в цій місцевості проживали слов'янські племена в'ятичів. Як і у випадку з фіно-уграми, слов'янська присутність відбилась на назвах місцевих географічних об'єктів: слов'яни дали назви річкам Десна (в перекладі з давньоруської мови — «права», що говорить про рух слов'ян від гирла Пахри до її витоку) і .
У XII столітті в руських літописах з'явились свідчення про вятичні міста, перш за все , розташованому на річці (був заснований Юрієм Долгоруким в 1152 році) недалеко від сучасного Подольська. До XVII століття роль Перемишля знизилась, і в цей же час воно вже називалося в не містом, а городищем.
Подольськ у XVII — на початку XX століть
Перша письмова згадка про місцевих жителів відноситься до 1627—1628 років. З початку на території міста розташовувалось село Подол, яке було вотчина московського аж до 1764 року і входило в склад Московського повіту Молоцького стану. Окрім хліборобства і городництва жителі займались перевезенням (перевозили через Пахру вози, сани, карети), мали постоялі двори з кабаками, видобували бут, білий камінь і «подольський мармур». В Москву вивозили в основному продукти харчування, з Москви — мануфактурні вироби. Наприкінці XVII століття в Подолі був відкритий за вказівкою царя Петра I поштовий стан «Пахра Тульска». Жителі села відносились до категорії державних селян, що значно полегшувало їхнє життя у порівнянні з (податки, які вони платили державі, були нижчі).
У 1764 році пором через Пахру був замінений плавучим мостом, а будівництво Кримського тракту покращило економічну ситуацію в селі. В цьому ж році була проведена секуляризація монастирських земель: село стало , тобто перейшло під управління державної колегії економії (1764—1781).
За наказом імператриці Катерини II 5 жовтня (15 жовтня) 1781 року село Подол було перетворене в місто, яке стало центром Московської губернії. До того часу в Подольську нараховувалось 108 дворів і 856 жителів. Основним заняттям жителів був видобуток буту і білого каменя, з якого, наприклад, була зведена знаменита . 20 грудня (31 грудня) 1781 року місту був присвоєний герб: «Два золоті, які використовують каменотеси інструменти, у блакитному полі; в знак того, що жителі сим промислом збагачуються».
16 січня 1784 року був затверджений «прожектований» регулярний прямокутний план забудови міста з продольно-поперечною сіткою вулиць. Місто було поділене на 20 кварталів. Дев'ятнадцятий називали «міщанським», сімнадцятий — «дворянським», а між — «вісімнадцятий» — «купецький». Сліди старовинного планування збереглись на правому березі Пахри, вздовж центральної планувальної осі московської дороги.
У 1796 році, за наказом імператора Павла I, Подольськ став заштатним містом, а поштовий стан був переведений в село Молоді. Поштова станція була відкрита тільки в 1801 році, а в 1802 році, за наказом Олександра I, Подольськ знову став центром уїзда.
У вересні 1812 року в місті нетривалий час перебували французькі війська, які завдали йому відчутної шкоди. На згадку про ці події в місті був зведений Троїцький собор (нині стоїть у центрі міста, навпроти БК ім. Карла Маркса).
Розквіт громадського життя в Подольську відноситься до часів генерал-губернаторства в Москві графа , у якого поблизу Подольська був маєток — село Івановське (тепер знаходиться в межах міста). До того часу відноситься розквіт в місті кам'яного зодчества, з'явився міський парк (в теперішній час Міський парк ім. Віктора Талаліхіна).
Розвитку міста сприяло прокладене в 1844—1847 державне Варшавське (Брест-Литовське) шосе. В 1864 році був збудований дерев'яний міст через Пахру, але він простояв близько року, після чого обрушился. Новий міст був побудований військовими інженерами вже за системою американського інженера , завдячуючи чому проіснував 60 років. До середини XIX століття площа міста становила вже 106 га. У 1866 році до Подольська прокладена Московсько-Курська залізниця, яка дала поштовх розвитку місцевої промисловості.
Торговий капітал, нажитий на постоялих дворах, призвів до появи в місті приватних заводів. Найвідомішими з них в першій половині XIX століття були Воскобільний, Броварний, Шкірний і Солодовінний заводи. В першій половині століття Подольськ залишався, у великій мірі, містом купців і міщан, тому головну роль продовжувала відігравати торгівля. Але в другій половині XIX століття Подольськ став містом промислового капіталу, почався стрімкий розвиток промисловості. В 1875 році був відкритий цементний завод Пороховщикова (в 1913 році 95 % всього вантажу, який відправлявся з Подольська, був цемент).
У 1900 році американська компанія , яка займалась збором швейних машин, купила ділянку землі в Подольську, приступивши до будівництва свого першого в Росії заводу. Сама компанія «Зінґер» появилась на російському ринку ще в 1860-х роках. Але до будівництва заводу в Подольську вся продукція завозилась з-за кордону, що значно збільшувало вартість швейних машин. Якраз бажання уникнути здорощення продукції в значній мірі підштовхнуло «Зінґер» до будівництва свого заводу в Росії. Випуск першої продукції (побутових швейних машин) був налагоджений в Подольську вже в 1902 році. Приріст виробництва на заводі продовжувалось аж до революції 1917 року. До 1917 року на його території розташовувалось 37 виробничих корпусів і працювало понад 5 тисяч працівників. У 1915 році один з корпусів «Зінґера» був переданий в оренду евакуйованому з Прибалтики військовому заводу «Земгор», який випускав військові снаряди. В цьому ж році розпочалось будівництво кабельного заводу Московським товариством міднопрокатних і кабельних заводів, але через революції воно не було завершено. Разом із ростом промислового виробництва в місті був відмічений і демографічний ріст, при цьому в місті спостерігались найвищий рівень приросту населення серед міст Московської губернії.
Роки революції. Встановлення радянської влади
Недивлячись на значні успіхи в економічному житті, ситуація в соціально-політичній сфері життя міста наприкінці 1910-х років була складна, як і всюди в країні. Переорієнтація економіки на виробництво військової продукції, збільшення робочого дня, перебої в постачанні продуктів і інші фактори вели до підсилення незадоволення працівників. В місті почалась більшовицька пропаганда через лікарняні каси, драматичні гуртки, кооперативи. В ніч на 28 лютого 1917 року в Подольську з'явилися перші вісті про свержении монархії, а на наступний же день пройшли мітинги (близько 7 тисяч людей) на підтримку робочих Петрограду і Москви.
Тоді ж в місті була утворена Подольська Рада робочих депутатів, яка складалася із 150 людей. Головою виконкому Ради був обраний більшовик Н. Г. Чижов. В Раду були також обрані меншовики, есери, анархісти. 1 березня при підтримці солдат була розформована поліція і створена народна міліція, встановлений контроль над телеграфом. В цей же день Рада була перейменована в Подольська рада робочих і солдатських депутатів. 22 березня на підприємствах міста був уведений 8-годинний робочий день, сформовані фабрично-заводські комітети. В зв'язку з тим, що Тимчасовий уряд відмовився фінансувати діяльність Рад, було введено самообкладення: робочі Подольська відраховували від 0,5 до 2 % в фонд Ради.
Одночасно в Подольську був утворений орган Тимчасового уряду — уездний комітет суспільних організацій на чолі з Тихомировим.
У цей же час проходило поступове зміцнення позицій більшовиків і збільшення їх прибічників. 3 березня було проведене зібрання, присвячене питанню про створення уездного комітету . В середині березня в Подольську пройшов другий партійний з'їзд, згідно з рішенням якого був утворений Подольський уездний комітет РСДРП. Одночасно було взято курс на поглиблення революції і перетворення її з буржуазно-демократичної в соціалістичну. 11 (24) червня вийшов в світ перший номер газети «Вісті Подольської Ради робочих і солдатських депутатів» (сучасний «Подольський робочий»), яка стала важливою складовою більшовицької пропаганди
В червні відмічався ріст революційних настроїв робочого класу. В боротьбі проти соціалістичних настроїв велика частина буржуазії Московського регіону була вимушена закрити свої підприємства. Тим не менше, це не вдалось здійснити в Подольську: Подольська Рада робочих і солдатських депутатів, у якого 8 липня 1917 року пройшло об'єднане зібрання, прийняв резолюцію «Про запропоноване закритті фабрик і заводів Подольського уезда», який пропонував ряд антикризових заходів, у тому числі, була створена біржа праці. В цей же час відбулось і загострення відносин між більшовиками і Подольська, які весь цей час дотримувались пасивної поведінки. Остаточне розмежування між ними відбулось 7 червня, коли подольські меньшовики підтримали розстріл мирної демонстрації в Петрограді.
У вересні 1917 року в Подольську були проведені вибори в уездное земство. Більшовики отримали 15 місць з 42 в земстві, і три місця з чотирьох в місті.
Поступово зростав авторитет і влада Рад, як і більшовиків, які контролювали діяльність органу. Це, у свою чергу, загострювало відносини з противниками революції. Так, наприклад, громадянський уездный комісар Кругліков погрожував арештувати фракцію більшовиків в уездному земстві і роззброїти більшовиків. В ніч на 25 жовтня подольський більшовик Евальд, який був делегатом на , телеграфував про початок соціалістичної революції. 25 жовтня було проведено засідання Подольської Ради робочих і солдатських депутатів, на якому було оголошено про свержении Тимчасового буржуазного уряду і переході всієї влади до Рад. Відразу був обраний революційний комітет Подольська, який розробив план захоплення влади в місті, який був здійснений без спротиву вже в той же день. Ситуація значно ускладнювалась тим, що в Москві при владі залишався Тимчасовий уряд. Але революційний комітет вирішив не відповідати на ультиматуми, присікаючи все спроби колишніх урядових чиновників повернути собі владу в місті. 29 жовтня в Подольську були зупинені все промислові підприємства, а в Москву відправлений загін добровольців для участі в боях. Після встановлення в Москві радянської влади вона остаточно закріпилась і в Подольську.
Радянський період
Перші роки після свержения монархічної влади в Росії були достатньо складними для Подольська: відбулось зниження темпів промислового виробництва, збільшилось безробіття, залишались невирішеними продовольча і транспортна кризи. Облік і контроль над місцевим виробництвом в Подольську здійснювалось Подольським уездним комітетом партії через радянські органи. Одночасно почалось будівництво соціалістичної економіки, яке виразилось, перш за все, у націоналізації підприємств. Так, в 1917 році компанія «Зінгер» передала свій завод в місті в оренду Тимчасовому уряду, а в листопаді 1918 році він був націоналізований радянською владою, що призвело до зупинення основного виробництва. Перші радянські швейні машини стали випускати на заводі тільки в 1924 році. Також були націоналізовані цементний і снарядний заводи.
Початок Громадянської війни примусив радянську владу відновити військове виробництво. Так як більшість військових заводів в Росії були окуповані білогвардійцями, було вирішено побудувати новий завод в Подольську. Він зайняв частину снарядного заводу «Земгор». З восени 1919 року на ньому стали виготовляти гільзи, перероблюватись іноземні патрони. 2 травня 1919 року в Подольську був відкритий Подольський паровозоремонтний завод (в майбутньому Завод імені Орджонікідзе), який був розгорнутий на території кабельного і міднопрокатного заводів.
За роки Громадянської війни відбулось значне скорочення чисельності населення міста: в 1920 році в ньому проживало всього близько 12 тисяч людей. Але після закінчення війни і початку промислового росту в середині 1920-х років Подольск знову почав швидко рости: у 1926 році чисельність населення становила 19,8 тисяч людей (це навіть призвело до перенаселення міста через ветхість житлового фонду й ріст безробіття). У ці роки відбулось відновлення промислового потенціалу міста, були знову запущені багато підприємств, було налагоджено виробництво текстильного обладнання, а в 1923 році — відновлено будівництво житлових будинків.
В роки перших п'ятирічок був відмічений подальший промисловий ріст в місті. В 1931 році Подольський паровозоремонтний завод був перетворений в Крекінг-електробудівельний (в рекордно короткий термін був виготовлений перший радянський крекінг-апарат для нафтової промисловості). Були збільшені потужності машинобудівного заводу і обсяги випуску швейних машин, які тепер повністю збиралися з вітчизняних деталей; в 1932 році на території заводу був введений найбільший в Європі літейних цех, а в 1935 році на ньому стали випускати мотоцикли . В 1935 році в місті був відкритий Подольський акумуляторний завод, що став з дня заснування першим в СРСР за обсягами виробництва стартерних акумуляторних батарей. Були збудовані і інші великі підприємства (хлібзавод, завод фруктових вод, м'ясокомбінат, літейно-прокатний завод та інші).
Розвиток промисловості призвів і до росту чисельності населення міста: у 1926 році в Подольську проживало 19,7 тисяч людей, у 1939 році — 72 тисячі. Через дефіцит земель 30 квітня 1930 року рішенням президіуму ВЦВК в межі міста були включені села Виползово, Добрятіно, Івановське, Шепчики і селище цементного заводу, а в 1936 році — Беляєво, Кутузово, Сальково, Фетищево і ліси місцевого значення. Одночасно забудовувались Північне і Південне селища заводу ім. Орджонікідзе. В середині 1930-х років Мособлпроект розробив план «Великого Подольська», який передбачав розподіл міста на житлову і виробничу зони. В ці роки були зведені нові житлові квартали, проведена модернізація житлово-комунального господарства.
В роки Другої світової війни Подольськ був прифронтовим містом. Хоча місто бомбили мало, все ж було здійснено декілька нальотів німецької авіації, які старались вразити два об'єкти: міст через річку Пахру і будинок банку на Стрілці (сьогодні — площа Леніна).
Значну допомогу фронту надали подольські промислові підприємства, які в роки Другої світової війни перевели всі потужності з випуску цивільної продукції на виробництво для оборонної промисловості: виготовляли боєприпаси, ремонтували танки та іншу військову техніку. Машинобудівний завод імені Орджонікідзе випускав бронекорпуси для танків Т-40 і штурмовиків Іл-2. До листопада 1941 року завод був повністю евакуйований з Подольська. На його місці був розгорнутий номерний завод з виробництва протитанкових їжаків, лопат, бронепаровозів, а в 1942 році ще й евакуйований з Таганрогу завод , який продовжив в місті котельне виробництво. 1 січня 1942 року воїнам 43-й армії працівниками Машинобудівного заводу імені С. Оржонікідзе був переданий знаменитий бронепоїзд «Подольський робочий».
Впродовж 1939—1940 років в Подольську були створені артилерійське і піхотні училища, у яких навчалось понад 3 тисяч курсантів. 5 жовтня 1941 року були підняті на тривогу і протягом декількох днів під час жорстоких боїв обороняли Малоярославець; більшість курсантів загинули. Подольські курсанти разом з частинами 43-ї армії утримали натиск німецьких військ і допомогли виграти час для підтягування резервів до Москви. Окрім того, 11 вересня 1943 року в Подольськ з літнього табору була переведена Центральна жіноча школа снайперської підготовки, яка діяла 27 місяців. А 27 жовтня 1941 року в повітряному бої біля Подольська загинув військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, який збив 6 літаків і одним із перших застосував , .
Після закінчення війни підприємства міста були переведені на виробництво мирної продукції, що спочатку викликало різке скорочення виробництва (на 1946 рік у 3 рази у порівнянні з воєнним періодом). Але вже в 1948 році промислові показники перевищили довоєнний рівень. Проводилась механізація виробництва, розгорнувся рух за відмову від дотацій, новий імпульс був даний стахановському руху. У 1950-х роках промисловий розвиток Подольська продовжувався. Були запущені ряд нових заводів: будівельних машин, буддеталей і хіміко-металургічний (1954), завод круглих емальпроводів (1956). На початку 1950-х років був переглянутий і уточнений генеральний план міста. Згідно з ним будівництво житлових будинків в основному було сконцентроване в південно-західній частині Подольська, а в східній частині воно було заборонене. 10—11 червня 1957 року в місті пройшли масові заворушення, викликані вбивством працівником міліції затриманого водія. Не зважаючи на те, що влада кваліфікувала виступи як хуліганські дії групи п'яних громадян, у них брало участь близько 3 тисяч людей. В 1959 році в місті вже проживало 129 тисяч людей.
Усі наступні роки промислові підприємства Подольська добивались значних успіхів, що позитивно відображалось на розвитку міста в цілому та якості життя його населення. У 1960-х роках Подольськ був нагороджений пам'ятним прапором МК КПРС, Мособлради, і МК ВЛКСМ., а 18 січня 1971 року за успіхи, досягнуті працівниками міста в промисловому виробництві, — орденом Трудового Червоного Прапора. У 1962 році виконком Мособлради затвердив новий генеральний план Подольська: передбачувалась забудова на основі прогресивних методів містобудівництва, зведення великих мікрорайонів з населенням 6—10 тисяч людей. В межу міста було також включене робітниче селище Ново-Сирово. В 1979 році чисельність населення Подольська становила 201,7 тисяч людей, таким чином, він став першим серед міст Підмосков'я який досяг 200-тисячну межу.
Сучасний період
На початку XXI століття Подольськ — це один з найбільших промислових центрів Московській області, на території якого діють більше десяти великих промислових підприємств різних галузей. Крім цього, Подольськ є одним із центрів високотехнологічної науки: в ньому розташовано велика кількість підприємств науки, які мають всеросійське значення і зв'язаних, в основному, з атомним машинобудуванням і атомними дослідженнями. З 1992 році в Подольську діє Подольська торгово-промислова палата, активно розвивається малий бізнес.
1 травня 2001 року в місті було відкрито тролейбусний рух. На теперішній час в Подольську працюють 5 тролейбусних маршрути.
У 2004 році наділене статусом міського округу. У 2006 році місто відсвяткувало своє 225-річчя.
Прапор і герб міста
Діючий прапор Подольська затверджений 30 червня 2006 року рішенням № 11/22 Подольської міської Ради депутатів. Внесений в Державний геральдичний регістр Російської Федерації під № 2641. Авторами прапору є Костянтин Мочьонов (ідея прапора), Кирило Переходенко (значення символіки), Галина Русанова (художник і комп'ютерний дизайнер). Прапор розроблений з врахуванням гербу, створеного на основі історичного гербу уездного міста Подольськ Московської губернії, затвердженого 16 березня 1883 року. Прапор міського округу Подольська являє собою прямокутне полотнище з відношенням ширини до довжини 2:3, розділене на дві частини: менша, червона, розміщена в верхній частині полотнища, займає 1/5 довжини і велика, синя, несе зображення двох навхрест покладених золотих кирок.
Чинний герб Подольська затверджений 24 грудня 2004 року Рішенням № 30/17 міської Ради депутатів (2-го скликання) і перереєстрований 30 червня 2006 року. За основу герба взято історичний герб, Вище затверджений 20 грудня 1781 року. В лазуровому (синьому, блакитному) щиті дві навхрест покладені золоті кирки. У вільній частині — герб Московської області. Герб внесений в Державний геральдичний регістр під № 1801. Герб може зображатися в двох рівно допустимих версіях: без вільної частини; з вільною частиною — чотирикутник, який примикає ззовні до верхнього краю герба муніципального утворення «міський округ Подольськ Московської області» з відтвореними в ньому фігурами герба Московської області. Герб Подольська також може бути виконаний в урочистому зображені з використанням зовнішніх прикрас у вигляді орденської стрічки ордена Трудового Червоного Прапора, отриманого міським округом Подольськ 18 січня 1971 року згідно з Указом , і статусної корони у вигляді п'ятизубця, який визначає статус міста — «міський округ».
Предмети і (кольори на гербі і прапорі) Подольска символізують наступне:
- Кирки — промислову спрямованість і історичний вигляд діяльності жителів міста.
- Золото — символ міцності, сили, справедливості і самостійності.
- Лазур (синій, блакитний) — символ честі, щирості, доброчинності.
- Червоний — символ приналежності до Московської області і підтвердження торжества праці, мужності, сили життя.
Місцеве самоврядування
Основним нормативним правовим актом міста Подольська, що встановлювала систему місцевого самоврядування, правові, економічні та фінансові основи місцевого самоврядування та гарантії його здійснення на території міста, є Устав муниципального образования «городской округ Подольск Московской области»., прийнятий рішенням Подольської міської Ради депутатів Московської області від 14 березня 2007 року.. Структуру органів місцевого самоврядування Подольська складає: представницький орган міста — Рада депутатів міського округу, Голова міського округу, Адміністрація міського округу, Контрольний орган міського округу, який має власні повноваження з вирішення питань місцевого значення. Органи місцевого самоврядування міста Подольська не входять в систему органів державної влади.
Подольська міська Рада депутатів — представницький орган місцевого самоврядування, яка складається з 25 депутатів, які обрані за таємним голосуванням на основі загального, рівного і прямого виборчого права терміном на 5 років. Депутати вибираються за мажоритарною системою в 25 одномандатних округах. Депутатом міської Ради депутатів може бути обраний громадянин Російської Федерації, який має згідно з федеральним законом виборче право, а також громадянин іноземної держави, який постійно проживає на території міста Подольська на основані міжнародного договору Російської Федерації, у порядку, встановленому законом. Депутати здійснюють свої повноваження, як правило, на непостійній основі. На постійній основі можуть працювати не більше 10 % депутатів від встановленої кількості міської Ради депутатів. Голова міської Ради депутатів (в даний час ним є Дмитро Миколаєвич Машков) і замісник голови міської Ради депутатів обирається з числа депутатів в порядку, встановленим Регламентом міської Ради депутатів, і працює на постійній основі.
Мер міста є вищою посадовою особою міста Подольська, обраний громадянами, які проживають на території міста і мають виборче право, на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на 5 років. Мер міста підконтрольний і підзвітний населенню і міській Раді депутатів. Першим мером Подольська у 1996 році став Олександр Васильович Нікулін (був при владі два терміни; 12 березня 2003 року достроково склав повноваження за станом здоров'я). З 12 березня по 26 травня 2003 року виконував обов'язки голови міста Подольська Микола Ігорович Пестов.
У травні 2003 року мером Подольська обраний Олександр Серафимович Фокін, якому 22 квітня 2005 року було офіційно висунуте звинувачення в організації вбивства першого заступника глави адміністрації міста Подольська Петра Забродіна, якого в ніч з 13 на 14 червня 2002 року невідомі розстріляли в службовому автомобілі «Волга» недалеко від власного котеджу в селі Сальково (). Прокурор Московської області Іван Сидорук висунув Фокіну звинувачення в здійсненні злочину, передбаченому статтею 30 (частина 3) і 105 (частина 2) — замах на вбивство трьох осіб, здійснений організованою групою, навмисне вбивство двох осіб, здійснене організованою групою, а також стаття 222 (частина 3) — незаконна купівля, зберігання, носіння, передача, перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів. 9 листопада 2005 року «Олександр Фокін був знайдений повішеним в палаті тюремної лікарні в СІЗО „Матроська Тишина“, — повідомив тимчасово виконувальний посаду начальника управління Федеральної служби виконання покарань по Москві Володимир Давидов. — Його знайшов сусід по палаті, який прокинувся вночі і викликав працівників слідчого ізолятора. Фокіна спробувати реанімувати, але це не вдалось, хоча смерть настала незадовго до того, як він був знайдений». За його словами, заарештований повісився на шнурі, який сплів з ниток, вирваних з його особистих речей. «В передсмертній записці він написав, що не хоче сидіти за те, що йому приписували, хоча він ще не був навіть засуджений», — заявив Володимир Давидов. «Яких-небудь слідів насильства на тілі не знайдено, лише слід від шнурка. За попередньою оцінкою, причиною смерті стала асфіксія», — повідомили в службі виконання покарань.
У грудні 2005 року виконувальним обов'язки голови міста Подольська був призначений Микола Ігорович Пестов. 12 березня 2006 року він був обраний головою міста.
Адміністрація міста є юридичною особою і здійснює виконавчо-розпорядчі функції. Вона підзвітна міській Раді депутатів з питань його компетенції в державним органам з питань, які зв'язані з повноваженнями цих органів. Адміністрація міста формується мером міста згідно з затвердженою міською Радою депутатів структурою Адміністрації міста.
Контрольний орган міста Подольська утворюється в цілях контролю за виконанням місцевого бюджету, дотриманням встановленого порядку підготовки і розгляду проекту місцевого бюджету, звіт про його виконання, а також в цілях контролю за дотриманням встановленого порядку управління і розпорядження майном, що знаходилося в муніципальній власності. Контрольний орган формується міською Радою депутатів і здійснює свої повноваження згідно з Положенням про Контрольний орган.
Економіка
Подольськ — місто Підмосков'я, яке стрімко розвивається, входить до п'ятірки найбільших економічно розвинутих регіонів Московської області. У 2006 році Адміністрацією міста була розроблена і прийнята Подольською міською Радою депутатів «Концепція соціально-економічного розвитку міського округу Подольськ на 2006—2010 роки». У 2008 році обсяг валового продукту за підприємствами і організаціями всіх галузей економіки становив близько 65 млрд рублів (приріст на 26 % у порівнянні з минулим роком). Основними галузями економіки є: обробні виробництва (46 %), виробництво і розподілення електроенергії, газу і води (43 %), наука (4 %), будівництво (3 %), транспорт і зв'язок (2 %).
В число найбільших підприємств міста входять:
- ВАТ «Машинобудівний завод „ЗіО-Подольськ“». Виробництво обладнання для атомної енергетики (парогенераторів, сепараторів-пароперегрівачів, відцентрових сепараторів, теплообмінників, схем допоміжних трубопроводів, нагрівач високого тиску, фільтрів, блочної з'ємної теплової ізоляції і т. д.), обладнання для теплової енергетики (парових котлів, котлів-утилізаторів, нагрівачів низького тиску, нагрівачів мережевої води, клапанів для пилогазоповітропроводів), обладнання для підприємств нафтохімічної і газової промисловості (теплообмінних апаратів, колонних апаратів, продуктових змійовиків, ємнісних апаратів, регенераторів, пилевловлювачів, блоків установок підготовки газу, апаратів повітряного охолодження).
- ЗАТ «ЗіОСАБ». Виробництво теплоенергетичного обладнання (котлів, котлоагрегатів, сучасних котелень).
- ЗАТ «ЗіО-Здоров'я». Фармацевтична продукція.
- ЗАТ «НП Подольськкабель». Виробництво кабельної продукції — силові, контрольні, управління, малогабаритні, вимірювальні, монтажні, установчі, автотракторні, радіочастотні, для живлення заглибних електронасосів.
- ВАТ «Мікропровід». Випуск тонких і тоненьких емальпроводів діаметром від 0,012 до 3,000 мм з міді, сплавів спротиву і дорогоцінних металів, бухтові шнури і проводи побутового призначення, електропродовжувачі, телефонний продовжувач, шнури армовані, проводи для електродвигунів.
- ВАТ «Подольський хіміко-металургійний завод». Виробництво напівпроводникових матеріалів: монокристалічного кремнію сонячної і електронної якостей, монокристалічні пластини сонячної якості, фотоелектричних перетворювачів.
- ВАТ «Подольськогнеупор». Виробництво вогнестійких виробів: вогнестійких корундових виробів для скловарених печей, електроплавлених литих корундових виробів, неформованих вогнетривів, нагрівачів.
- ОХМЗ «Гиредмета». Виробництво тугоплавких металів (ніобій, тантал, гафній, ванадій) і сплавів на їх основі, прокат (дріт, полоси) металів і сплавів; виробництво і рідкісноземельних металів (галій, германій, індій і т. д.), металів, сплавів і напівпроводникових матеріалів на їх основі.
- «Подольський хлібокомбінат». Хлібобулочна продукція.
- М'ясопереробний завод «Реміт». М'ясні вироби
- «Архбум». Виробництво гофрованого картону.
- «Подольськ-цемент». Цемент, спеццемент, суха суміш, блочний пінобетон, товарний бетон.
- «Проплекс». Профілі ПВХ і підвіконня.
- «Фабрика офсетного друку». Поліграфичні послуги.
В місті також діють підприємства з виробництва акумуляторів (ЗАТ «Подольський акумуляторний завод»), швейних машин (ТД «Зигзаг», у минулому — «Зінгер» — підприємство, якому місто зобов'язане своїм економічним зростанням на початку XX століття), будівельні підприємства (Подольський домобудівний комбінат).
Подольськ — місто високотехнологічної науки, центр атомних досліджень і атомного машинобудування. На території міста знаходяться науково-виробничі підприємства ФГУП ОКБ «Гідропрес» (комплексна розробка реакторних установок різних типів, у тому числі, ВВЕР для АЕС, виробництво окремих видів обладнання для АЕС), (вироби з лейкосапфіру, , оснастка для електронної промисловості, рентгенівські трубки та ін.), (науково-технічне проектування обладнання і установок для газової, нафтової і ін. галузей), які мають всеросійське значення.
У Подольську з'являються нові промислові підприємства: — перше в Росії підприємство, яке повністю освоїло технологічний цикл виготовлення сухих трансформаторів з литою ізоляцією, основними інвесторами якого стали група компаній «Хайтек» (Москва), «Newton» (Італія), «Hyundai» (Республіка Корея), «Siemens» (Німеччина); — виготовлення косметичної продукції; ТзОВ "Фірма «Камтекс-Н» — виробництво класичної і фасонної пряжі та інші.
У Подольську діють великі продовольчі торгові мережі («Ашан», мережа гіпермаркетів «Карусель», , , , , ); мережі з продажу побутової техніки (, ); з продажу комп'ютерної техніки (); з продажу спортивного одягу («Спортмастер», «Intersport»); дитячі магазини (гіпермаркет ); центри мобільного зв'язку (, «Євросєть», , ) і багато інших мереж роздрібної торгівлі.
Саме тоді, разом з промисловим ростом, спостерігається тенденція скорочення збиткових підприємств: за результатами 2008 року їх кількість склала 12 підприємств.
У 2008 році значно збільшилось надходження в бюджет міста, збережені високі темпи розвитку споживчого ринку. У 2008 році середня заробітна плата працівника по місту (без суб'єктів малого підприємництва) становила 26 870 руб., середня пенсія — 5196 руб.
Житловий фонд Подольська на початок 2009 року становив 3968,452 тис. м², або 1352 житлових будинки; приватний сектор становив 3183 житлових будинки. У 2008 році в місті продовжилось активне житлове будівництво: введено в експлуатацію 220 942,9 м² житла, у тому числі 210 695,9 м² багатоповерхового житла. Активно втілюється Програма переселення зі старого житла. Спільно з ГУП МО «НДіПИ містобудівництва» в 2008 році завершена розробка нового Генерального плану міста Подольська, який не переглядався з 1974 року.
Транспорт
Місто Подольськ було з'єднано залізницею з Москвою у 1865 році, у зв'язку з будівництвом Московсько-Курської залізниці, яка була остаточно добудована 1871 року. Кам'яний міський вокзал, який спочатку планувалось побудувати за два кілометри від міста біля села Шепчинкі (тепер один з мікрорайонів Подольська), був збудований тільки у 1889 році інженером Є. Я. Скорняковим (до цього він був дерев'яним). Поява залізничного сполучення мала великий вплив на розвиток і економіку міста, відбулося скорочення гужового руху, прокладено шосе від станції до самого міста, було дано поштовх розвитку промисловості.
Через Подольськ проходить залізнична лінія Москва — Харків — Крим, на території міста Подольська розташовані залізничні станції Силікатна і Подольск, зупинний пункт Кутузовська. На станції Подольськ зупиняються всі приміські електропоїзди, для деяких вона є кінцевою. Дорога від станції Подольськ до станції Царицино (найближчої станції, з'єднаної з метро) займає 25-30 хвилин. Пасажирські поїзди далекого сполучення в Подольську не зупиняються.
Біля залізничної станції на привокзальній площі знаходиться автовокзал, від якого відправляються приміські автобуси і маршрутні таксі в Москву до станцій метро «Південна» (маршрут № 407, також здійснює висадку пасажирів біля станцій метро «Анніно», «Вулиця Академіка Янгеля», «Празька») і «Бульвар Дмитра Донського» (маршрут № 516). Крім того, існують маршрути, які безпосередньо зв'язують окремі мікрорайони міста з Москвою (маршрути № 406, 413, 426, 435, 446, 462, 507, 520). Від автовокзалу також відправляються автобуси в інші міста Московської області (Домодєдово, Климовськ, , Щербинку, , Чехов та ін.), селища та села Подольського району Московської області.
Федеральна магістраль М2 «Крим» проходить в 5-10 км на схід від Подольська, старе Варшавське шосе йде через Подольськ.
В Подольську діє автобусне і тролейбусне сполучення, 5 тролейбусних маршрути (рух відкритий 1 травня 2001 року на ділянці від станції Подольськ до мікрорайону «Ювілейний») і декілька десятків автобусних. Подольськ — один з небагатьох міст Росії, де на теперішній час будуються тролейбусні лінії. За 2008 рік тролейбусами МУП «Подольський тролейбус» перевезено 13,3 млн людей, у тому числі 6,9 млн пільгових пасажирів.
Основними перевізниками в місті є філія ГУП МО «Мострансавто» «Автоколона 1788», МУП «Подольський тролейбус», ТзОВ «Автоміг». Всього в 2008 році було перевезено понад 30 млн людей, у тому числі 11,8 млн пільгових пасажирів. Протяжність міської маршрутної мережі становила 1137,9 км.
Соціальна сфера
Охорона здоров'я
У місті розташований 1586-й Окружний військовий клінічний шпиталь Московського військового округу, 3 міських лікарні (Центральна, № 1 і № 2), Станція швидкої медичної допомоги, наркологічний, шкіро-венерологічний, , туберкульозний, лікувально-фізкультурний диспансери, міська, дитяча і стоматологічна поліклініки, ветеринарна клініка.
До 2010 року в Подольську повинен з'явитися Федеральний перинатальний центр на 150 місць, у якому будуть надавати допомогу в області акушерства, гінекології і неонатології, а також інша висококваліфікована допомога. Вартість проекту оцінюється в 1,6 млрд рублів.
У 2008 році в сфері охорони здоров'я Подольська працювало 3462 людей, у тому числі 708 лікарів і 1447 середніх медичних працівників.
Освіта
У 2008 році в Подольську діяло 28 загальноосвітніх шкіл (з них 6 закладів підвищеного статусу); 2 початкові школи — дитячі садки; 1 вечірня школа; 4 заклади додаткової освіти; 3 заклади для дітей-сиріт і з вадами в розвитку (школи-інтернати V і VIII видів, дитячий будинок); 43 дошкільні освітні установи; 2 заклади забезпечення. Крім цього, у місті діє ряд недержавних освітніх закладів, 3 заклади середньо-професійної освіти (Подольский колледж, Подольський коледж сервісу, Подольське медичне училище).
Дошкільною освітою в місті охоплено 6574 дітей. Забезпеченість місцями в дитячих садках в 2008 році становила 80 %.
2008 року в системі освіти Подольська працювало близько 3360 людей, з них педагогів — 2159 людей. Кількість учнів у загальноосвітніх закладів міста того ж року становила 17511 людей. 2006 року три міські ліцеї — № 1, 5 і 26 — стали власниками грантів , за яким кожна школа отримала 1 млн рублів. 2007 року ще 3 загальноосвітні заклади (ліцей № 23, школа № 21, гімназія № 4) стали переможцями конкурсу загальноосвітніх закладів, які успішно реалізовують інноваційні програми розвитку. У 2007—2008 навчальних роках переможцями цього конкурсу також стали школи № 8, № 29 та гімназія № 7.
Вища освіта за 29 спеціальностями надає 7 вищих навчальних закладів:
- Подольський філіал ;
- Інститут економіки;
- Подольський соціально-спортивний інститут;
- Сучасна Гуманітарна Академія;
- Регіональний факультет сервісу в м. Подольську ;
|
Культура
Храми і церкви
На території міста розташовано декілька православних церков, серед яких виділяються (також відомий в народі як Свято-Троїцький собор або Троїцький собор) і церква Воскресіння Словущого (Обновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі).
Найвідомішою з них є Троїцький собор, збудований в 1819—1832 роках на честь перемоги у франко-російській війні 1812 року і який являє собою п'ятибанний собор в стилі ампір з тринефною трапезною і триярусною дзвіницею. Серед храмів південного Підмосков'я Троїцький собор єдиний має п'ятиглаве завершення. Архітектором собору є , знаменитий реконструкцією Москви після пожежі 1812 року. Троїцький собор створювався як композиційний центр міської забудови, тому для його будівництва був обраний високий пагорб над річкою Пахрою. Троїцький собор має свої святині: це Єрусалимська ікона Божої Матері, почитаемая подольчанами за визволення в 1866 році міста від холери, два мощовики з частинами мощей 140 святих, ікона новомучеників Подольських. В роки радянської влади Троїцький собор був єдиним чинним міським собором Московської області.
Одною з найстаріших церков Подольська є церква Воскресіння Словущого (або просто Воскресенська церква) на Червоній вулиці, яка згадується ще в 1627—1628 року, коли на території сучасного міста розміщувалось село Подол, яке є вотчиною московського . Перша церква була дерев'яною, що стало причиною пожежі в 1722 році. В 1728 році в Синодальний Казенний приказ було направлено звернення про будівництво кам'яного храму. Але після отримання дозволу, зведення храму затягнулось на 40 років. Наприкінці XVIII століття Воскресенська церква стала соборним храмом міста, а соборний настоятель — благочинним церков Подольського округу Московської єпархії. Але після побудови Троїцького собору храм став міською цвинтарною церквою. В середині столітті церква була відремонтована, був відновлений самостійний приход. Але з встановленням радянської влади була проведена конфіскація церковного майна, а в березні 1929 року Воскресенська церква була закрита. Навіть існували плани з перепланування православного храму під краєзнавчий музей з революційним відділом в головному вівтарі церкви. Внаслідок церква була значно зруйнована (в тому числі, знищена дзвіниця), і вона була перетворена в майстерню з виготовлення надгробних пам'ятників. На сусідньому цвинтарі, де були поховані померлі від епідемії холери 1848 року і закритому 1924 року, був побудований індустріальний технікум, а також встановлена спортивний і дитячий майданчики. Пізніше церква використовувалась і під інші господарські ціли. Перша божественна літургія відбулась тільки 1995 року. В період з 1995 по 1999 роки Воскресенська церква була фактично відроджена.
Садиби
Одною з відомих атракцій міста є колишня садиба Івановське, у якій в теперішній час розміщені краєзнавчий музей і музей професійної освіти Росії. Вперше Івановське, як вотчина власність, згадується в 1627 року. Наприкінці XVII століття садиба належала окольничему і його нащадкам, у другій половині XVIII століття — фельдмаршалу Михайлу Федотовичу Каменському. Наприкінці XVIII століття Івановське перейшло у власність сенатору, двоюродному діду , графу . Саме за його замовленням був створений художній комплекс садиби. Композиційна вісь садиби проходить під'їзною алеєю, через центр садибного палацу і дальше терасами до річки Пахри. У центрі ансамблю — триповерховий корпус. Корпуси-крила витягнуті вздовж Пахри, вперед витягнуті бокові флігелі. Недалеко від парадного в'їзду розташований парковий павільйон. В лінію з головним будинком було збудовано двоповерхову будівлю театру, на бік від якого знаходився господарський двір. Після смерті Федора Толстого маєток перейшов до графа, генерал-губернатора Фінляндії (1823), Москви (1848—1859) , який провів реконструкцію Івановського: були надбудовані переходи, які з'єднюють центральну частину корпусу з крилами, у східному крилі розташувалась церква, була встановлена огорожа з кам'яними воротами. Пізніше Івановське було власністю графині , графині і сім'ї , які в 1916 році безкоштовно передали маєток Московському міському самоуправленню для влаштування лікувально-виховного закладу для дітей-сиріт.
Землі, на яких в наш час[] розташована колишня садиба Плещеєво, відомі ще з XIV століття, коли вони належали чернігівському князю . Його молодший син, Олександр, який був боярином Дмитра Донського за свою широкоплечу фігуру отримав прізвисько Плещей, став родоначальником знаменитого роду (звідси і назва садиби). В XVII столітті ці землі перейшли боярам Морозовим, а в подальшому — Василю Петровичу Поспелову (на його честь селяни назвали маєток Плещеєво Поспєловим або Поспєлковим). З другої половини XVII століття Плещеєво-Поспєлово належало статському раднику Олександру Івановичу Перепечину. На початку XIX століття Плещеєво перейшло до князю , який в 1820 році замовив в архітектора проект своєї садиби. В результаті був збудований цегляний головний будинок в стилі класицизму і перший поверх людського флігеля (другий поверх був пізніше зведений архітектором ). Пізніше маєток був власністю сім'ї Лазарових, а потім . На їх запрошення в 1884 і 1885 роках в Плещеєво гостював російський композитор Петро Ілліч Чайковський, який написав тут «Концертну фантазію». В 1908 році власники передали садибу цементному заводу. В 1919 році в маєтку розміщувалась дитяча виправна колонія, з 1925 року — туберкульозний диспансер, у роки Другої світової війни — Подольська жіноча школа снайперів.
Варто відвідати також будинок-музей В. І. Леніна (сім'я Ульянових деякий час проживала в Подольську, і Ленін не раз відвідував місто).
Міські скульптури
В місті розташоване багато пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіальних таблиць. Найвідомішими з них є:
- Пам'ятник Леніну. Скульптор — , архітектор — Л. П. Земсков. Встановлений на центральній площі міста, названої на його честь, 29 жовтня 1958 року. Лідер Жовтневої соціалістичної революції побував в місті в липні 1900 року. Раніше, у травні 1898 року, у Подольську оселилася сім'я . В місто йшли листи Леніна, який в той час знаходився в засланні в Сибіру, з дорученням видання його праць, у зв'язку з революційним підпіллям. В дні, проведі в Подольську, Ленін продумав важкі питання транспортування першої загальноросійської нелегальної марксиської газети з-за кордону в Росію, позначені нелегальні явки і адреси (все те, що забезпечило вихід в світ «Іскри»).
- Пам'ятник , які разом з частинами 43-й армії утримали натиск німецько-фашистських військ і допомогли виграти час для підтягування резервів до Москви. Автори: скульптори — Ю. Ричков і А. Мямлін, архітектори — Л. Земсков і Л. Скорб. Відкритий 7 травня 1975 року на перехресті вулиці Кірова, Паркової вулиці і Архівного проїду. На пам'ятнику з нержавіючої сталі зображені троє курсантів (двоє з них тримають автомати, третій — тримає ліву руку піднятою), у верхній частині — зірка, ззаду пам'ятника — схема бойових дій подольських курсантів. Справа від пам'ятника розташований супровідний напис: «Мужності, стійкості, безсмертному подвигу подольських курсантів присвячується», зліва на земляному бруствері — довгоствольна пушка.
- Архітектурно-скульптурний ансамбль на Площі 50-річчя Жовтня, присвячений Другій Світовій війні 1941—1945 років. Автори — Ю. Любімов і Л. Земсков. Встановлений в листопаді 1971 року. На великій бетонній плиті висічені радянські солдати, які рвуться в бій з гранатами і автоматами, а також слова: «Героям-подольчанам, життям своїм захистившим Батьківщину, честь і свободу». Перед меморіалом горить вічний вогонь. Справа від нього розташована стела.
- Пам'ятник-обеліск гренадерам Мілорадовича, павшим на Подольській землі 1812 року. Відкритий 2 жовтня 1912 року до 100-річчя франко-російської війни 1812 року. В роки радянської влади був перероблений в пам'ятник Карлу Марксу, але 1995 року був відновлений. Розташований на Соборній площі перед Троїцьким собором між вулицями Великою Зельоновською, Лютневою і Революційним проспектом. Увінчаний Олександрівським гербом. На пам'ятнику таблиця: «22 вересня 1812 року. Росіяни під керівництвом Генерала Мілорадовича, воюючи весь день між с. Вороновим і Тарутіним з корпусом , перегородили французам шлях до табору російської армії на чолі з Кутузовим».
- Пам'ятник . Скульптор — , архітектор — Л. П. Земсков. Відкритий 9 травня 1960 року на засоби, зароблені комсомольцями. Розміщений в Центральному міському парку ім. В. В. Талаліхіна. Пам'ятник являє собою бюст героя на гранітному постаменті. На постаменті — надпис «Віктору Таліліхіну» і металічна дошка з його біографією і описом подвигу.
- Пам'ятник Михайлу Ілларіоновичу Кутузову. Скульптор — Удалова С. М., архітектори — Любарська О. Г., Кудріна С. В. Відкритий в 1995 році. Розміщений в мікрорайоні Кутузово на перехресті вулиць Соснова і Бородинська. Являє собою 22-метрову композицію, на вершині якої скульптура Архангела Михаїла з нержавіючої сталі.
- Пам'ятник Катерині II. Скульптор — , архітектор — Тихомиров М. В. Відкритий 14 вересня 2008 році. Розміщений в Катерининському сквері недалеко від Вокзальної площі. На пам'ятнику запечатлена імператриця в момент підписання Указа від 5 жовтня 1781 року, де значиться запис: «…всемилостивейше повелеваем переименовать городомъ экономическое село Подолъ…»
- Пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну. Автор: Віктор Михайлович Михайлов. Відкритий 6 червня 1999 року і встановлений до 200-річчя з дня народження поета. Розташований в сквері справа від будинку Адміністрації Подольська (пропонувались і інші місця для встановлення: маєток Івановське, сквер перед БК Лепсе, площа-сквер біля старого міського комітету). Па'мятник являє собою бюст поета з червоно-коричневого граніту, який стоїть на колоні з чорного граніту. Розташування рук поета близьке до портрету Кіпренського, при цьому права рука покладена на плече, а ліва — на бюст. На постаменті напис: «Мой друг, отчизне посвятим души прекрасные порывы».
- Бронзова скульптура «Правосуддя». Автор — . Встановлена 23 грудня 2005 року на території нової будівлі Подольського міського суду. Подольськая богиня правосуддя має класичні атрибути (ваги, меч, пов'язка на очах), а також тримає в правій руці щит з зображенням гербу Росії.
Установи культури
В місті діє краєзнавчий музей, історико-меморіальний заповідник «Подолля», музей профтехосвіти Росії, виставковий зал, 9 будинків культури (найбільші — БК ім. Лепсе, БК «Жовтень», БК ім. Карла Маркса), кіноконцертний зал.
Подольский краєзнавчий музей був відкритий 11 червня 1971 року і в наш час[] розташований в західному флігелі садиби «Івановське». Експозиція музею присвячена історії міста Подольська і його околиць. Експозиційно-виставкова площа становить 150 м², середня кількість відвідувачів в рік — 35,5 тисяч людей. В структурі музею також є архів, наукова бібліотека і експертна група.
Особливу увагу представляє історико-меморіальний музей-заповідник «Подолля», відкритий 7 листопада 1937 року і який розміщений в будинку вчительки В. П. Кедрової, де у 1900 році жили рідні В. І. Леніна. Основу музею складає будинок-музей Леніна, крім того, постійна експозиція також присвячена історії, культурі і побуту Подольська XIX—XX століття. Експозиційно-виставкова площа становить 300 м², паркова — 13,1 га, середня кількість відвідувачів в рік — 1700 людей. В структурі музею є наукова бібліотека і експертна група.
В місті є розгалужена бібліотечна система, яка включає в себе 16 бібліотек. Найважливіші з них — Центральна міська бібліотека, розташована на вулиці Свердлова і яка має 13 філій, і Центральна міська дитяча бібліотека, розташована на Революційному проспекті. В останні роки в багатьох з них були проведені капітальні ремонти, організовані комп'ютеризовані робочі місця для читачів, створюється локальна мережа для організації єдиного інформаційного простору. У 2007 році послугами муніципальних бібліотек скористались понад 40 тисяч читачів, а загальний бібліотечний фонд становив понад 500 тисяч екземплярів книг. В 1886 році в Подольську була видана перша брайлевська книга російською мовою.
З 27 червня 1977 року в місті діє Подольський виставковий зал, у якому одночасно розміщується не менше чотирьох експозицій. Постійна експозиція присвячена Великій Вітчизняній війні. Експозиційно-виставкова площа становить 1100 м², середня кількість відвідувачів в рік — 22 667 людей. На території колишнього заводу фруктових вод в цей час[] ведеться будівництво соціально-культурного центру з розміщенням в ньому міської картинної галереї (здача — в 2010 році).
Найбільшим закладом культури Подольська є Палац культури «Жовтень», збудований 1975 року Рішення про будівництво було прийнято керівництвом Подольського електромеханічного заводу ще в 1960-х роках, так як колишній робочий клуб не мав достатніх площ для того, щоб вмістити всі колективи художньої самодіяльності. В 1998 році БК став муніципальним закладом культури. В наш час[] в «Жовтні» розміщується театрально-концертний зал на 850 людей, великий спортивний, танцювальний зал, хореографічний клас, постійно проводяться концерти, вистави, свята. Творчий колектив має у своєму складі фольклорний ансамбль «Джерела», ансамбль народного танцю «Пульс часу», музична студія «Веселка» та інші.
У 2008 році на базі провідних театральних колективів був створений Подольський драматичний театр. В місті також є два кінотеатри: «Батьківщина» і «Каро Фільм», який став в 2003 році першим в Підмосков'ї багатозальним кінотеатром.
В Подольську розташований .
Подольськ у філателії
За часів Російської імперії на території Подольского уезда діяла , яка випустила з 1871 по 1895 рік поштові марки 11 видів. Малюнок всіх марок був схожим і містив зображення перехрещених кірок — основного елементу історичного гербу уездного міста.
В Радянському Союзі і сучасній Росії не було випущено ні однієї спеціальної поштової марки, посвященной цьому місту.
Але в 1970 році виходила комеморативна серія з десяти марок і одного поштового блоку «100-річчя з дня народження В. І. Леніна», авторами якої стали художники І. Мартинов і Н. Черкасов . Весь тираж десятимарочної серії був виданий в по вісім однакових марок, обрамлених лавровим листям, і 16 із зображенням пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю Леніна.
На одному з марочних листів є купон із зображенням будинку в Подольську (пізніше — Будинок-музей В. І. Леніна), у якому жила сім'я Ульянових і в якому 1900 року зупинявся Ленін.
були також випущені п'ять з подольськими сюжетами, і на трьох з них був зображений ленінський будинок-музей:
- 1966 (№ 4493) — Подольськ. Будинок-музей В. І. Леніна.
- 1969 (№ 6491) — Подольск. Будинок-музей В. І. Леніна.
- 1981 (№ 15092) — 200 років місту Подольськ.
- 1984 (№ 317) — Подольськ. Будинок-музей Леніна.
- 1986 (№ 510) — Подольськ Московської області. Па'мятник Подольським курсантам.
Крім цього, подольська пошта виробляла на початку 1990-х років власні .
Спорт
В місті розташовані спортивні споруди — льодовий палац спорту «Витязь», палац «Спорт-сервіс», спортивні клуби «БК Жовтень» і «Космос». Кінноспортивні комплекси «Фаворит» і «Престиж».
Найвідомішою спортивною трибуною міста є льодовий палац «Витязь», збудований в 2000 році і розрахований на 5500 людей. Основна будівля комплексу включає в себе арену зі штучним льодовим покриттям, ресторан, кафе-бар для журналістів, 5 кафе швидкого обслуговування. До основної будівлі примикає критий тенісний корт. Окрім спортивних заходів у комплексі проводяться різноманітні концерти, масові заходи, зйомки телепередач. В тих цілях льодовий майданчик перетворюється в концертну сцену і партер (вмістимість партера і трибун — 6800 людей). Спочатку льодовий палац «Витязь» був домашньою ареною для , яка виступає в . Але в 2003 році вона переїхала в місто Чехов. В наш час[] льодовий палац є ареною хокейного клубу , заснованого в 2008 році який виступає в .
13 вересня 2008 року після реконструкції був відкритий стадіон «Труд», який являв собою двотрибунний комплекс на 13 тисяч глядачів з футбольним полем і біговими доріжками. Старий стадіон, який вміщав 22 500 глядачів, був найбільшим в Московській області. Крім цього, воно було єдиним в Московській області, де «ночував» Олімпійський вогонь 1980 року: літом того року в місті прошла естафета вогню. В місті довгий час зберігались рідкісні старі радянські ліхтарні стовпи-торшери з олімпійськими кільцями. Останні були демонтовані в 2000-х роках під час реконструкції Алеї Рятівників і скверу на вул. Стекольникова. Під двома трибунами нового стадіону розташовані шість спортивних залів. Під східною — для єдиноборств, хореографії і загальної фізичної підготовки. Під західною трибуною — ігровий, для шейпінгу і кардіозал. Під однією з трибун також розмістився готель на 84 місця. Стадіон «Труд» повинен стати домашньою ареною для футбольного клубу «Витязь», який виступає в першості Росії з футболу.
У 2007 році була відкрита тенісна академія для підготовки спортсменів для великого тенісу. Академія розташована поруч з льодовим палацом «Витязь». Їй належать 4 криті і 5 відкритих кортів, тренажерний зал і готельний комплекс. У жовтні 2007 року академія приймала Кубок губернатора Московської області з тенісу.
В місті побудовані сучасні бази для підготовки лижної збірної Росії. Ведеться підготовка спортсменів з настільного тенісу, боксу, дзюдо, греко-римської боротьби, хокею, волейболу.
Зв'язок і ЗМІ
В Подольську мовлять як федеральні, так і регіональні телевізійні канали. Їх кількість становить 40 каналів. Крім цього, у місті є і власний телеканал «Кварц», створений у 1993 році і в цей час[] є мережевим партнером ТК ТНТ. Програми каналу можуть також приймати жителі Климовська, Щербинки, , Домодєдово. Час мовлення — близько 5 годин на добу.
В місті діє Подольська редакція радіомовлення, яка є філіалом ДТРК . Редакція була заснована 19 жовтня 1927 року і щотижнево забезпечує мовлення 6 годин 40 хвилин. В Подольську видається декілька газет, найбільша з них — суспільно-політична газета «Подольський робочий», увидевшая свет в июне 1917 року під назвою «Известия Подольского Совета рабочих и солдатских депутатов» (у 1923 році газета була перейменована). Газета виходить три рази на тиждень: вівторок, четвер і суботу. Сертифікований тираж становить 11 500 екземплярів. Розповсюджується в містах Подольськ, Климовськ, Щербинка, Троїцьк, Подольському районі. Також існує заводський друк (наприклад, газета «Знамя труда» машинобудівного заводу «ЗіО-Подольськ»). В місті видаються і інші газетні видання (в основному рекламного змісту): «Витязь-пресс», «В ритме города — Подольск», «Ваш шанс», «Виадук», «Пресс-базар», «Наш круг», «Дом. Авто. Досуг».
В Подольську використовуються шестизначні телефонні номери. Код міста — 4967. Основний оператор стаціонарного зв'язку — Подольський вузол електрозв'язку, який є структурним підрозділом Московського філіалу ВАТ . Крім цього, послуги телефонного зв'язку надають і інші місцеві компанії. У 2008 році кількість абонентів телефонного зв'язку становила 67 120 людей.
Інтернет-послуги надають декілька інтернет-провайдерів: (xDSL), «Інет» (dial-up, xDSL), «Інфосет» (dial-up, xDSL), «Сілінет». Крім цього, компанії «Кварц», «П-Т-К», «Точка Dоступа», «RialCom» надають послуги через кабельні мережі високошвидкісного доступу. Не зважаючи на те, що Подольськ знаходиться всього за 15 км від МКАД, вартість послуг Інтернет значно вища, ніж в Москві. У 2008 році кількість користувачів Інтернету в місті становила 12 962.
Відомі люди Подольська
Відомі люди, які родилися і жили в Подольську:
- (1824—1896) — російський громадський і суспільний діяч, почесний громадянин міста , Самари і Софії.
- (народ. 1976) — російський боксер-аматор, обладатель Кубка світу (2005), чемпіон Європи (2006), чемпіон Росії (2004, 2005 і 2007), бронзовий призер Ігор доброї волі (2001) і Кубку світу (2002). Фіналіст чемпіонату Росії (1999, 2001, 2002).
- (народ. 1967) — російський хокеїст, виступав за подольський наприкінці 1990-х — початку 2000-х. Пізніше став тренером клубу. Сьогодні — другий тренер казанського «Ак Барса», з яким завоював два чемпіонських звання.
- Борисов-Мусатов Віктор Ельпідіфорович (1870—1905) — російський художник, живописець, майстер символічних зображень «дворянських гнізд»; жив в місті в 1903—1904 роках.
- Грязев Василь Петрович (1928—2008) — видатний російський конструктор автоматичного артилерійського і стрілецького озброєння.
- Єпрев Максим Сергійович (род. 1988) — російський хокеїст.
- (род. 1926) — системний програміст і математик, член-кореспондент РАН.
- Круглов Віктор Михайлович (народ. 1955) — радянський футболіст, захисник, гравець збірної СРСР, мастер спорту міжнародного класу.
- Кудряшов Олександр Михайлович (1939—?) — радянський футболіст, нападник.
- Макаров Сергій Олександрович (род. 1973) — російський легкоатлет, метач списа, чемпіон світу, призер Олімпійських ігор.
- (1923—2000) — радянський, російський вчений, історик, географ, журналіст і письменник.
- Рудінштейн Марк Григорович (род. 1946) — актор, продюсер, один із засновників кінофестивалю «Кінотавр» в Сочі.
- (народ. 1986) — російська актриса, в основному відома за телесеріалами «Щасливі разом» і .
- Смоляков Андрій Ігорович (народ. 1958) — заслужений і народний артист Росії, радянський і російський актор театру і кіно.
- (народ. 1962) — радянський і російський актор театру і кіно, режисер театру.
- Ульянов Дмитро Ілліч (1874—1943) — відомий революціонер і партійний діяч, молодший брат відомих революціонерів Олександра і Володимира Ульянових.
- (народ. 1945) — російський математик, спеціаліст в області теорії імовірностей, професор СПбДУ.
- (народ. 1942) — літератор, поет, член Спілки письменників (з 1978 року).
Міста-побратими і партнери
З 1996 року Подольськ є членом міжнародної асоціації , беручи з тих пір активну участь в різних програмах співропраці з зарубіжними країнами.
Прапор країни | Місто, регіон | Країна | Документ про співпрацю | Дата підписання документу |
---|---|---|---|---|
Амштеттен | Австрія | Угода про встановлення дружніх відносин | 18 вересня 1995 | |
Бар | Чорногорія | Договір про встановлення спороднених зв'язків | 8 червня 2004 | |
Біла Церква | Україна | Угода про встановлення партнерських відносин | 30 квітня 2007 | |
Борисов | Білорусь | Договір про встановлення побратимських зв'язків | 18 червня 1992 | |
Бєльці | Молдова | Протокол намірів про співпрацю | 12 лютого 2004 | |
Ванадзор | Вірменія | Договір про спороднення | 24 травня 2004 | |
Вармінсько-Мазурське воєводство | Польща | Договір про встановлення економічної співпраці | 16 січня 1995 | |
Каварна | Болгарія | Угода про дружбу, партнерство і співпрацю | 3 квітня 2006 | |
Кладно | Чехія | Угода про заключення побратимських зв'язків | 23 березня 1966 | |
Охрид | Північна Македонія | Протокол про наміри встановити відносини дружби і співпраці | 23 березня 2004 | |
Грузія | Договір про торгово-економічну співпрацю | 22 серпня 1996 | ||
Сент-Уен | Франція | Угода про встановлення побратимських зв'язків | 29 грудня 1966 | |
Сухумі | Абхазія | Договір про встановлення дружніх зв'язків і ділового партнерства | 15 червня 2006 | |
округ | Німеччина | Угода про встановлення дружніх зв'язків | 25 травня 1992 | |
Китай | Угода про встановлення спорідненого зв'язку | 24 липня 1993 | ||
Чернівці | Україна | Угоду про встановлення споріднених зв'язків і співпраці в торгово-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній сферах було розірвано в зв'язку із агресією Російської Федерації проти України | 18 жовтня 2001 — 27 лютого 2016 | |
Шумен | Болгарія | Договір про співпрацю | 1 червня 2004 | |
Енгельс | Росія | Угода про встановлення співпраці | 26 січня 2001 |
Джерела
- Аркуш карти N-37-16 Подольск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1987 р. (рос.)* Голосов К. Подольск. Историко-экономический очерк Подольского уезда. — Под ред. К. В. Сивкова. — М. : Новая Москва, 1927.
- Панков Д. Д. Были женщины в подольских селеньях…: штрихи к портретам. — М., 2004. — 120 с.
- Панков Д. Д. На пути к Берлину. Очерки истории боевых действий 43-й армии на Малоярославско-Подольском направлении; В помощь учителю истории. — Подольск : Подольская фабрика офсетной печати, 1994. — 170 с.
- Панков Д. Д. Очерки по истории Подольского края: Часть I. Подольский край с древнейших времен до конца XIX века. — М. : Духовная школа, Учебник, 1997. — 140 с.
- Панков Д. Д. Очерки по истории Подольского края: II часть. Подольский край с конца XIX века до новейшего времени. — М. : Учебник, 1998. — 264 с.
- Панков Д. В., Панков Д. Д. Подвиг подольских курсантов. — 3-е изд., доп. — М. : Московский рабочий, 1986. — 208 с.
- Панков Д. Д. Созвездия Подольских улиц. — Подольск : Информация, 2006. — 296 с.
- Поцелуев В. А., Петреев И. В. Подольск и окрестности. — М. : Терра-спорт, 1999. — 553 с. — .
- Шахтина С. Л. Страницы истории Подольска. — М. : Московский рабочий, 1971. — 333 с.
- Город наш, ты Родины частица… Проблемы сохранения историко-культурного наследия Подольска и Подольского края. Материалы научно-практической конференции. — Редсовет: A. M. Дюбанов, А. А. Агафонов, М. И. Гоняный. — Подольск : Информация, 2007. — 207 с.
- Династия Агафонниковых: статьи, воспоминания, дневники. — Сост. Н. Ф. Ржевская; гл. ред. А. А. Агафонов. — М.-Подольск, 2005. — 360 с.
- Живая летопись времён. «Подольский рабочий» — 90 лет с читателем = Под общей редакцией Л. С. Толстухиной. — Подольск : Академия — XXI, 2007. — 432 с.
- Ленин и Ульяновы в Подольске. — Сост. С. Л. Шатхина. — М. : Московский рабочий, 1979. — 280 с.
- Поклонимся и павшим, и живым: о подвиге Подольских курсантов (фотоальбом). — Сост. А. В. Коротков, В. И. Яковлева. — Подольск, 2005. — 64 с.
- Подольск: год рождения 1781. Столица промышленности Подмосковья. — Подольск, 2006. — 46 с.
Примітки
- Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Топонимический словарь центральной России. — М: Армада-пресс, 2002.
- Историческая справка про Подольск. Подольский общественный журнал Podolsk.org. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 1 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 11 листопада 2008.
- Колекційні кремні та кольорові каміння в Подольську. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 12 листопада 2008.
- З оперативної наради в Адміністрації міста. Адміністрація м. Подольська. 13.03.2009. Архів оригіналу за 07.07.2013. Процитовано 14 березня 2009.
- Екологію — під особливий контроль. Адміністрація м. Подольська. 05.03.2007. Архів оригіналу за 07.07.2013. Процитовано 2 листопада 2008.
- Рок вийшов з підпілля в Подольську. Подольські новини. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 4 грудня 2008.
- Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Трудових мігрантів — під контроль. «Подольский рабочий». 4 грудня, 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 лютого 2007.
- Подольську - 227: Динаміка розвитку в цифрах і фактах. Адміністрація м. Подольськ. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 29 вересня 2008.
- Чисельність населення Російської Федерації за містами, селищами міського типу і районам на 1 січня 2009 р. Міста з чисельністю постійного населення від 100 тис. до 250 тис. чоловік. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 28 серпня 2009.
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік (PDF). Подольський робочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 5. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- РАГС — в дзеркалі статистики. Відділ зі взаємодії зі ЗМІ Адміністрації м. Подольська. 1 лютого, 2007. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2008.
- Звіти 2006 року. Економічний стан. Адміністрація м. Подольськ. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 26 листопада 2008.
- Головна сторінка. Подольське благочиние Московської єпархії Рускої Православної Церкви. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 2 грудня 2008.
- . Московське об'єднання Церкви християн адвентистів сьомого дня. Архів оригіналу за 11 січня 2007. Процитовано 2 грудня 2008.
- Головна сторінка. Церква Християн Віри Євангельської «Церква Ісуса Христа» міста Подольська. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 2 грудня 2008.
- . Інформаційне агентство «Муслім-Пресс». Архів оригіналу за 30 січня 2009. Процитовано 29 грудня 2008.
- Археологічне минуле. Подольський краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 1 листопада 2008.
- В. А. Поцелуєв, І. В. Петреєв. Подольські околиці. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2008.
- С. В. Шполянський. Перемишль Московський (до проблем виникнення і ролі міста в системі оборони кордонів Московського князівства). Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 15 листопада 2008.
- Історія швейних машин Зінґер і New Home. Торговий дім «Зигзаг». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 15 листопада 2008.
- Подольськ перед революцією. Podolsk.biz. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2008.
- Вирішення мегазавдання. Експерт. Обладнання. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 15 листопада 2008.
- Образование Подольского совета рабочих и солдатских депутатов. Podolsk.biz. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2008.
- Більшовізація ради Подольська. Podolsk.biz. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2008.
- Більшовики Подольську. Podolsk.biz. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2008.
- Подольськ в дні жовтневої революції. Podolsk.biz. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 листопада 2008.
- Патронна справа в Росії. Борис Давидов. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 16 листопада 2008.
- . Podolsk.biz. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2008.
- ТзОВ «ЕнергоМашинобудівний Альянс – Фінанс». Процитовано 24 листопада 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unknown-host
()[недоступне посилання з липня 2019] - Історія швейної машинки Зінгер. «Ручна робота». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2008.
- Історія заводу. Подольський акумуляторний завод. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2008.
- Подольск. Мой город. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2008.
- . ВАТ «НІПаМО» — нова інвестиційна політика Московської області. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 24 листопада 2008.
- Подольськ. Перші п'ятирічки. Подольськ. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2008.
- Місто мого дитинства. Ранок вечора мудріший. Процитовано 17 листопада 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з вересня 2019] - І присяги вірності дотримались. Подольські новини. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2008.
- Новорічний подарунок фронту. Подольські новини. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2008.
- Центральна жіноча школа снайперської підготовки в Подольську. Подольські новини. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2008.
- Віктор Васильович Талаліхін. Peoples.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2008.
- Післявоєнний підйом. Подольськ. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- про компанію. Подольський хіміко-металургійний завод. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 25 листопада 2008.
- Про завод. ВАТ «Завод Мікропровід». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Розвиток промисловості в післявоєнні п'ятирічки. Подольск. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Зенькович Н.А. Таємниці минулого століття : [ 9 лютого 2001]. — 1998.
- Розвиток міста у восьмій п'ятирічці. Подольськ. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Дев'ята п'ятирічка Подольська. Подольськ. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Подольськ в десятій п'ятирічці. Подольськ. Міський портал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Прапор муніципального утворення Міський округ Подольськ Московської області. Союз геральдистів Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2008.
- Устав муніципального утворення «міський округ Подольськ Московської області». Додаток до Уставу. Положення про прапор муніципального утворення «Міський округ Подольськ Московської області». Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 11 листопада 2008.
- Архів новин 2006 року. 30.06.2006. Союз геральдистів Росії. Архів оригіналу за 18.08.2011. Процитовано 1 листопада 2008.
- Історія гербу міста Подольськ. Podolsk.org. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 1 листопада 2008.
- Устав муніципального утворення «міський округ Подольськ Московської області». Додаток до Уставу. Положення про герб муниципального утворення «міський округ Подольськ Московской области». Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав муніципального утворення «міський округ Подольськ Московської області». Глава 1, стаття 1. Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав муніципального утворення «міський округ Подольськ Московської області». Титульний лист. Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 22 (1). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 22 (2). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 23 (1). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 23 (2). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 25 (3). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 25 (6). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Голова Ради. Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 19 грудня 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 26 (1). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 27 (1). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 27 (2). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 27 (8). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Агентство економічної інформації «Прайм-Тасс» (22 квітня, 2005). . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 лютого 2007.
- «Російська газета» (10 ноября, 2005). Мер повісився в тюрьмі: Счеты с жизнью свёл мер Подольська Олександр Фокін. Владислав Куликов. Процитовано 11 лютого 2007.
- Устав. Глава 5, стаття 28. Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 30 (1). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Устав. Глава 5, стаття 30 (2). Рада Депутатів міського округу Подольськ. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2008.
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік (PDF). Подольський робочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 4. Процитовано 22 червня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Продукція та технології. Група компаній «РЕМКО». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2008.
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік. Житлово-комунальне господарство (PDF). Подольский рабочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 7. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік. Розвиток міста (PDF). Подольський робочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 7. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік (PDF). Подольский рабочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 6. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Місто Подольск у 2-й половині XIX століття і на початку XX століття. PODOL.RU. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2008.
- Итоги социально-экономического развития города Подольска за 2008 рік. Транспорт (PDF). Подольский рабочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 12. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Федеральний перинатальний центр з'явиться в підмосковному Подольську. РИА-Новости. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2008.
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік. Охорона здоров'я (PDF). Подольский рабочий. Подольськ. 3 лютого 2009. с. 15. Процитовано 22 липня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Публічна доповідь про стан і результати розвитку муніципальної системи освіти міста Подольськ Московської області. Комітет з освіти м. Подольська. 2008. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2008.
- Результати соціально-економічного розвитку міста Подольська за 2008 рік. Освіта (PDF). Подольский рабочий. Подольск. 3 лютого 2009. с. 18. Процитовано 22 червня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Звіти 2007. Освіта. Адміністрація м. Подольськ. 2008. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2008.
- Троїцький собор м. Подольська. Подольське благочиння. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
- Собор Трійці Живоначальної в Подольську. Облікова картка. Храми Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
- Пресвятая Трійце, Боже наш, слава Тобі!. Троїцький собор м. Подольська. Офіційний сайт. Процитовано 3 листопада 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з квітня 2019] - Свято-Троїцький собор. Російські церкви. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
- Храм Воскресіння Христового м. Подольська. Подольське благочиння. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
- Воскресенская церква. Російські церкви. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
- Ивановское. Садиби Росії. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 27 листопада 2008.
- Ивановское. Подольск і околиці. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 27 листопада 2008.
- . Подольськ і околиці. Архів оригіналу за 9 серпня 2008. Процитовано 27 грудня 2008.
- Садиба Плещеєво. Сайт Наталії Бондарьової. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 27 листопада 2008.
- Садиба Плещеєво. Історичні садиби Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 27 листопада 2008.
- Указ Президента Російської Федерації. Про уточнення складу об'єктів історичної і культурної спадщини федерального (загальноросійського) значення. Подольське мистецтво. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- Вступ // Ленін і Ульянови в Подольську / Скл. С. Л. Шатхина. — 2-ге вид. — М. : Московський робочий, 1979. — С. 6. — 280 с.
- Подвиг подольских курсантов. 65 років битви під Москвою»: Московська область в Другій Світовій війні. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- Подольськ: близький до Москви і Росії. Історія міста — воїна-переможця. Незалежна газета. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- Сталіна Михайлівна Удалова. Подольські художники. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- Великий указ: В Подольске открыли памятник основательнице города. Российская газета. Процитовано 3 грудня 2008.
- Віктор Михайлович Михайлов. Подольське мистецтво. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- В Подольську встановлена скульптура. Офіційний сайт Д. В. Кукколоса. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 грудня 2008.
- Подольський краєзнавчий музей. Музеї Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Історико-меморіальний музей-заповідник «Подолля». Музеї Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- Про результати і завдання в сфері культури. Адміністрація Подольська. 28.02.2008. Архів оригіналу за 18.08.2011. Процитовано 29 грудня 2008.
- Республіканська спеціалізована бібліотека для сліпих. Культура Республіки Татарстан. Процитовано 29 грудня 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Подольський виставковий зал. Музеї Росії. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2008.
- В Подольську будується картинна галерея. Подольськ.RU. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2008.
- Головна сторінка. Палац культури «Жовтень». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2008.
- . Палац культури «Жовтень». Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2008.
- . Палац культури «Жовтень». Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 26 листопада 2008.
- . Палац культури «Жовтень». Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 26 листопада 2008.
- День Подольского драматического театра. Подольск.RU. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2008.
- Каро Фільм в ТЦ «Ашан-Сіті», м. Подольськ. «Каро Фільм». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2008.
- По данным на сайте В. А. Новосьолова (Смоленськ). (Перевірено 7 грудня 2008)
- Информация и номера конвертов даны по Каталогу [ 2012-12-02 у Wayback Machine.] художественных маркированных конвертов СРСР за 1953—1991 роки на сайті «konvert.web.ur.ru». [ 2012-12-04 у Wayback Machine.] (Перевірено 16 січня 2009)
- Льодовий палац «Витязь». SPORTS.RU. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2008.
- Хокейний клуб «Витязь». Vityazfan.narod.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2008.
- «Король» тут дружить з «Королевою». В Подольську з'явився стадіон, де можна грати в футбол і проводити легкоатлетичні старти. Советский спорт. 07 листопада 2008, №166 (17665). Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Борис Іванюженков: «Ми — лідери спортивної індустрії всієї країни!». Журнал «Элита Общества». №7 (24) червень 2006. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 2 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 14 липня 2010.
- Стадіон «Труд». Футбольний клуб «Витязь». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- В Подольску відкрили Академію тенісу. Спорт-Экспресс. 7 жовтня 2008. Процитовано 7 листопада 2008.
- Телекомунікаційні системи. Подольське регіональне телебачення «Кварц». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Про компанію. Подольське регіональне телебачення «Кварц». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Зона мовлення. Подольське регіональне телебачення «Кварц». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Подольська редакцвя радіомовлення – філія ДТРК «РТВ–Подмосковье». Інтернет-портал «Радіомовлення Підмосков'я». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Про інформагентство. Газета «Подольский робочий». Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Звіт 2007. Інформаційна політика. Адміністрація м. Подольська. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Щедрий господар — місто Подольськ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2008.
- Zaxid.net. Чернівці офіційно розірвали побратимство з російськими Брянськом і Подольськом. ZAXID.NET. Процитовано 1 березня 2016.
Посилання
- Офіційний сайт Адміністрації Подольська
- Офіційний сайт Ради депутатів міського округу Подольськ
- Подольський краєзнавчий музей
- Газета «Подольський робочий»
- Відомі люди міста Подольська
- Військово-патріотичне об'єднання «Пам'ять»
- Микола Калашников. Цикл репортажів про Подольськ:
- Частина I. Центр Подольська
- Частина II. Центр Подольська. 1930-ті. Довоєнна сталінська архітектура
- Частина III. Міжшосейний район Подольська
- Частина IV. Залінійний район Подольська I
- Частина V. Залінійний район Подольська II
- Частина VI. Червона гірка
- Частина VII Плещеєво
- Православні храми і монастирі
- Електронний каталог Подольська
- Панорама Подольська
- На Вікімапії
Це незавершена стаття про Московську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podo lsk ros Podolsk misto centr Podolskogo miskogo okrugu Moskovskoyi oblasti Rosiya Velikij promislovij i kulturnij centr Moskovskoyi oblasti misto Podolsk ros Podolsk Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Moskovska oblast Miskij okrug Podolskij miskij okrug Kod ZKATU 46460000000 Kod ZKTMO 46760000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1627 roku Status mista 1781 roku Naselennya 187961 osoba 2010 Plosha 40 39 km Poshtovij indeks 142100 142134 Telefonnij kod 7 4967 Geografichni koordinati 55 25 52 pn sh 37 32 44 sh d 55 43111111113888967 pn sh 37 54555555558332713 sh d 55 43111111113888967 37 54555555558332713 Koordinati 55 25 52 pn sh 37 32 44 sh d 55 43111111113888967 pn sh 37 54555555558332713 sh d 55 43111111113888967 37 54555555558332713 Vlada Vebstorinka admpodolsk ru Mapa Podolsk Podolsk Podolsk u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podolsk znachennya EtimologiyaV osnovi nazvi apelyativ podol shil gori pagorbu visochini abo misce pid goroyu pagorbom visochinoyu yak pravilo bilya richki U shidnih slov yan podil i posad ce misce prozhivannya miskogo naselennya na vidminu vid vishgorodu miscya perebuvannya znati i knyaziv Podoli buli v bagatoh davnoruskih mistah u tomu chisli i v Moskvi Poperedni nazvi Podolska selo Podol Pahra ta Podol tobto poselennya roztashovane pid visochinoyu bilya richki richka Pahra Toponimi vid apelyativa podil vidomi v zahidnih ta pivdennih slov yan Zgidno z miscevoyu legendoyu misto otrimalo svoyu nazvu cherez te sho proyizhdzhayuchi cherez selo imperatricya Katerina II vipadkovo namochila podil svoyeyi sukni Vid cogo i pishla nazva Podol a potim Podolsk GeografiyaPodolsk roztashovanij na u centri Shidno Yevropejskoyi rivnini na beregah richki Pahri pravoyi pritoki richki Moskvi Misto roztashovane na pivden vid stolici za 36 km vid centru Moskvi i za 15 km vid MKAD na avtomagistrali i zaliznichnij liniyi Moskva Simferopol Zajmaye ploshu 4005 6 gektariv Bilsha chastina Podolska roztashovana na pravomu berezi Pahri i na zahid vid zaliznichnoyi magistrali Richka Pahra v Podolsku Najblizhchi mista Pivnichnij zahid Moskva Pivnich Moskva Pivnichnij shid Vidne Zahid Moskva Shid Domodidovo Pivdennij zahid Naro Fominsk Pivden Chehov Pivdennij shid Mihnevo Geologichna budova teritoriyi na yakij roztashovanij Podolsk analogichna budovi Shidno Yevropejskij rivnini vona rivninna ale v toj zhe chas ne ploska z perepadom visot Misto roztashovane na teritoriyi Moskvorecko Okskoyi fiziko geografichnoyi provinciyi pidzoni mishanih lisiv lisovoyi zoni z perevazhannyam landshaftiv morennih i vodnolodovikovih rivnin Grunti alyuvialni siri lisovi Na teritoriyi mista znahodyatsya pokladi dolomitizovanogo vapnyaka vidomogo yak podolskij marmur Ale jogo vidobuvannya v nash chas koli ne vedetsya Klimat pomirno kontinentalnij z vidnosno m yakoyu zimoyu chastimi vidligami i teplim vologim litom Chaste prohodzhennya cikloniv z Atlantiki i dekoli z Seredzemnomorrya obumovlyuye zbilshennyam hmarnosti Serednosichneva temperatura stanovit blizko 10 6 C serednolipneva 17 4 C Serednya trivalist bezmoroznogo periodu blizko 130 dniv Serednorichna kilkist opadiv 550 mm z kolivannyami v okremi roki vid 390 do 850 mm Maksimum opadiv 390 mm vipadaye litom minimum 160 mm zimoyu Misto Podolsk yak i vsya Moskovska oblast znahoditsya v chasovomu poyasi yakij poznachayut za mizhnarodnim standartom yak Moscow Time Zone MSK MSD Zmishennya vidnosno UTC stanovit 3 00 MSK zimovij chas 4 00 MSD litnij chas tak yak v comu chasovomu poyasi diye perehid na litnij chas Moskovskij chas vidriznyayetsya vid poyasnogo chasu na odnu godinu tak yak na teritoriyi Rosiyi diye dekretnij chas Miskij park kulturi ta vidpochinku im V Talalihina U cilomu Podolsk harakterizuyetsya nevisokim rivnem zabrudnennya atmosfernogo povitrya Zgidno z provedenimi analizami riven jogo zabrudnennya v misti yak pravilo variyuyetsya vid pidvishenogo do ponizhenogo Pri comu pokazniki zalezhat vid pori roku a takozh meteoumov Ale na pochatku XXI stolittya stan pogirshuyetsya i osnovnimi zabrudnyuvachami ye chislenni promislovi pidpriyemstva j avtomobilnij transport zagalna kilkist yakogo shorichno zbilshuyetsya na 10 15 tisyach mashin Maksimalne navantazhennya na povitryane seredovishe prihoditsya na pivnichnij shid i shid mista tobto na promislovu zonu a takozh Centralnij rajon V Podolsku ye velika kilkist parkovih nasadzhen V Parkovomu mikrorajoni Podolska znahoditsya Miskij park kulturi ta vidpochinku im V Talalihina na teritoriyi yakogo roztashovani atrakcioni v tomu chisli oglyadove koleso dityachi majdanchiki kafe Zelena estrada na yakij u veresni 1987 roku projshov pershij v SRSR V ostanni roki v nomu provedena rekonstrukciya z blagoustroyu teritoriyi Krim cogo u misti ye bagato skveriv ta lisoparkiv Katerininskij skver bilya shkoli 3 skver Peremogi skver vulicyami Komsomolskoyu ta Velikoyu Zelonovskoyu lisoparki Dubki Yalinochki Berezki ta inshi Do teritoriyi Podolska takozh primikayut znachni lisoparkovi masivi NaselennyaStanom na 1 sichnya 2007 roku chiselnist naselennya Podolska stanovila 179 4 tis lyudej sho robilo jogo tretim za chiselnistyu naselennya mistom Moskovskoyi oblasti pislya Balashihi i Himok za danimi migracijnoyi sluzhbi mista v 2006 roci v Podolsku prozhivalo z oblikom timchasovih migrantiv ponad 230 tis lyudej z nih 24 6 tis ditej doshkilnogo i shkilnogo viku v tomu chisli 12 7 tis hlopchikiv i 11 9 tis divchatok 54 4 tis pensioneriv v tomu chisli 19 tis pracyuyuchih 1 sichnya 2008 roku chiselnist naselennya Podolska stanovila 180 tisyach osib vpershe za ostanni 17 rokiv v 2007 roci v misti sposterigayetsya pririst naselennya vin stanoviv 580 lyudej Do 1 sichnya 2009 roku chiselnist naselennya Podolska zrosla do 182 431 lyudini V ekonomici mista zajnyato blizko 82 tis lyudej Bagato zhiteliv mista kozhen den yizdyat v Moskvu na robotu utvoryuyuchi mayatnikovu migraciyu U 2008 roci v Podolsku narodilos 2260 ditej pririst narodzhuvanosti u porivnyanni z 2007 rokom 14 6 z nih hlopchikiv 1166 divchatok 1094 Pri comu v sim yah podolchan narodilos 1228 pervenciv 54 vid zagalnoyi kilkosti novonarodzhenih drugih ditej 759 34 tretih 152 chetvertih 46 p yatih 13 ditej shostih 1 vosmih 1 Najpopulyarnishimi imenami yaki davali batki svoyim dityam v 2007 roci buli cholovichi Maksim Mikita Artem zhinochi Anastasiya Dariya Viktoriya Najbilsh ridkisni imena Yelisej Inessa Yeva Pokaznik smertnosti u porivnyanni z 2007 rokom znizivsya na 1 4 ale yak i v poperedni roki vin perevishuye narodzhuvanist Serednya trivalist zhittya v Podolsku v 2007 roci stanovila 67 rokiv u zhinok 73 u cholovikiv 61 Pershist sered prichin smerti i dosi nalezhit hvorobam sercevo sudinnoyi sistemi 57 Za statistikoyu 2006 roku pokrashennya socialno ekonomichnogo stanu naselennya prizvelo do deyakogo zmenshennya zagalnogo koeficiyentu smertnosti vona stanovila 19 2 promile i zbilshennyu zagalnogo koeficiyentu narodzhuvanosti vona stanovila 10 8 promile sho na 1 3 vishe serednooblasnogo Rik 1897 1926 1939 1956 1959 1962 1967 1970 1973 1976 1979 1982 1986 Tis zhiteliv 3 8 19 7 72 113 129 144 163 169 180 194 201 7 206 208 Rik 1989 1992 1996 1998 2000 2001 2003 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Tis zhiteliv 209 1 207 6 199 7 196 8 194 3 193 2 181 180 179 5 179 4 180 182 4ReligiyaV misti diye dekilka religijnih gromad bilshist z yakih ye hristiyanskimi Najbilsha pravoslavna Pravoslavni prihodi i hrami perebuvayut u pidporyadkuvanni Podolskogo blagochinnya Moskovskoyi yeparhiyi Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Okrim cogo u Podolsku isnuyut prihodi i ob yednannya riznomanitnih religijnih napryamkiv Cerkvi hristiyan adventistiv somogo dnya Cerkvi Isusa Hrista Z 1998 r diye islamska religijna organizaciya Rahman jde budivnictvo mecheti PlanuvannyaCentr Podolska viglyad na centr mista i ploshu Lenina z pivnochi Viglyad na prospekt Lenina z mostu cherez richku Pahru Suchasnij centr mista plosha Lenina na yakij roztashovana budivlya Radi deputativ i Administraciyi mista Podolska ta bagato inshih ustanov u tomu chisli Budinok Knigi i Vistavkovij zal Vid Ploshi Lenina jdut dorogi v 6 napryamkah na pivnichnij shid do mosta cherez richku Pahru muzeyu Podollya u pivnichnu chastinu mista do Podolskogo DBK i mikrorajonu Novosirovo vul Komsomolska na pivdennij zahid i na pivdennij shid do shlyahoprovodu cherez zaliznichnu koliyu i v shidnu chastinu mista vulicya Velika Serpuhovska na pivden do PEMZ Dityachogo svitu shlyahoprovodu cherez zaliznichnu koliyu mikrorajonu Kutuzovo i na Klimovsk vul Sverdlova na pivdennij zahid vul Kirova na pivdennij zahid Priblizno za 2 km na zahid vid ploshi Lenina na berezi richki Pahri sadiba Ivanovske i Krayeznavchij muzej za 2 km na shid plosha Vokzalna zaliznichna stanciya Podolsk i avtovokzal Pivnichna chastina mista vidokremlena vid centru richkoyu Pahra cherez yaku lishe 2 mosti na prospekti Lenina i v zahidnij chastini u rajoni Dubrovic Shidni mikrorajoni vidokremleni vid centra mista magistralnoyu zaliznichnoyu koliyeyu cherez yaku ye tri shlyahoprovodi na prospekti Yunih Leninciv pivdennishe na Komsomolskij vulici pivdennishe zaliznichnogo vokzalu i na Velikij Serpuhovskij vulici pivnichnishe V centralnij chastini mista na uzberezhzhi Pahri zbereglas regulyarne planuvannya 1784 roku i zhitlovi budinki kincya XIX pochatku XX stolittya Rajoni Karta 1 Chervona Girka 2 Novo Sirovo 3 Parkovij 4 Zalinijnij 5 Centralnij 6 Zelonovskij 7 Ivanovskij 8 Mizhshosejnij 9 Yuvilejnij 10 Kuznyechiki 11 Fetishevo 12 Visotnij 13 Shepchinki 14 Kutuzovo Harakteristika mikrorajoniv mista Podolska na pochatok 2006 roku Rajoni Chiselnist naselennya tis osib Municipalnij zhitlovij fond budinkiv tis kv m Plosha teritoriyi ga Centralnij MZhRP 1 10 7 69 220 8 168 5 Novo Sirovo MZhRP 2 28 2 304 422 4 1294 2 Shepchinki MZhRP 3 22 8 181 292 6 308 8 Zalinijnij MZhRP 4 25 2 201 444 1102 4 Mizhshosejnij MZhRP 5 12 7 78 220 7 168 5 Kutuzovo MZhRP 9 12 7 62 212 3 156 8 Zelonovskij MZhRP 12 10 4 46 189 6 79 3 Parkovij MZhRP 14 11 9 38 238 4 78 8 Yuvilejnij Fetishevo ZhPET 1 28 6 97 474 293 2 Visotnij Ivanovskij ZhPET 2 27 2 145 411 293 2 Dzherelo Informacijnij visnik kandidata na posadu mera mista Podolska N I Pestova Horoshi novini Vigotovleno v GUP MO Podolska fabrika ofsetnogo druku Zamovlennya 2585 Tirazh 10 000 Data vipusku 07 03 2006IstoriyaRannya istoriya V rezultati arheologichnih rozkopok na teritoriyi mista i rajonu buli znajdeni kistyani i kremniyevi predmeti yaki vidnosyatsya she do 7 tisyacholittya do nashoyi eri tobto do epohi mezolitu VII V tisyacholittya do nashoyi eri Pershe poselennya stoyanka pervisnih lyudej bula znajdena v Dubrovicyah na misci zlittya Desni i Pahri U zaliznu dobu VIII V stolittya do nashoyi eri teritoriyu suchasnogo Podolska naselyali predstavniki fino ugorskih v tomu chisli plemeni merya i baltijskih plemen Pid chas rozkopok na livomu berezi Pahri buli znajdeni glinyani i pershi zalizni virobi yaki datuyutsya ciyeyu epohoyu Znajdeni zalishki glinyanogo posudu yakij vigotovlyavsya v toj chas bez zastosuvannya goncharnogo kola i obpalyuvavsya na vognishi Sered gorodish zaliznogo viku vidilyayetsya fino ugorske selishe Kuznyechiki yake zajmalo mis yakij vpadaye v pritoka Tut buli znajdeni zalishki budinku vognisha keramichni virobi gruziki dyakovskogo tipu Fino ugorskij vpliv vidobrazivsya u tomu chisli na miscevij toponimici fino ugri dali nazvu richci Pahri U IX X stolittyah na teritoriyi Podolskogo rajonu vidbulos rozselennya slov yanskih plemen yaki stali susidami z miscevimi fino ugrami Znahidki arheologichnih doslidzhen na teritoriyi mista kilcya pidviski keramichni virobi z siroyi i biloyi glini vigotovleni na goncharnomu kruzi dokazuyut sho v X XIV stolittyah v cij miscevosti prozhivali slov yanski plemena v yatichiv Yak i u vipadku z fino ugrami slov yanska prisutnist vidbilas na nazvah miscevih geografichnih ob yektiv slov yani dali nazvi richkam Desna v perekladi z davnoruskoyi movi prava sho govorit pro ruh slov yan vid girla Pahri do yiyi vitoku i U XII stolitti v ruskih litopisah z yavilis svidchennya pro vyatichni mista persh za vse roztashovanomu na richci buv zasnovanij Yuriyem Dolgorukim v 1152 roci nedaleko vid suchasnogo Podolska Do XVII stolittya rol Peremishlya znizilas i v cej zhe chas vono vzhe nazivalosya v ne mistom a gorodishem Podolsk u XVII na pochatku XX stolit Persha pismova zgadka pro miscevih zhiteliv vidnositsya do 1627 1628 rokiv Z pochatku na teritoriyi mista roztashovuvalos selo Podol yake bulo votchina moskovskogo azh do 1764 roku i vhodilo v sklad Moskovskogo povitu Molockogo stanu Okrim hliborobstva i gorodnictva zhiteli zajmalis perevezennyam perevozili cherez Pahru vozi sani kareti mali postoyali dvori z kabakami vidobuvali but bilij kamin i podolskij marmur V Moskvu vivozili v osnovnomu produkti harchuvannya z Moskvi manufakturni virobi Naprikinci XVII stolittya v Podoli buv vidkritij za vkazivkoyu carya Petra I poshtovij stan Pahra Tulska Zhiteli sela vidnosilis do kategoriyi derzhavnih selyan sho znachno polegshuvalo yihnye zhittya u porivnyanni z podatki yaki voni platili derzhavi buli nizhchi U 1764 roci porom cherez Pahru buv zaminenij plavuchim mostom a budivnictvo Krimskogo traktu pokrashilo ekonomichnu situaciyu v seli V comu zh roci bula provedena sekulyarizaciya monastirskih zemel selo stalo tobto perejshlo pid upravlinnya derzhavnoyi kolegiyi ekonomiyi 1764 1781 Za nakazom imperatrici Katerini II 5 zhovtnya 15 zhovtnya 1781 roku selo Podol bulo peretvorene v misto yake stalo centrom Moskovskoyi guberniyi Do togo chasu v Podolsku narahovuvalos 108 dvoriv i 856 zhiteliv Osnovnim zanyattyam zhiteliv buv vidobutok butu i bilogo kamenya z yakogo napriklad bula zvedena znamenita 20 grudnya 31 grudnya 1781 roku mistu buv prisvoyenij gerb Dva zoloti yaki vikoristovuyut kamenotesi instrumenti u blakitnomu poli v znak togo sho zhiteli sim promislom zbagachuyutsya 16 sichnya 1784 roku buv zatverdzhenij prozhektovanij regulyarnij pryamokutnij plan zabudovi mista z prodolno poperechnoyu sitkoyu vulic Misto bulo podilene na 20 kvartaliv Dev yatnadcyatij nazivali mishanskim simnadcyatij dvoryanskim a mizh visimnadcyatij kupeckij Slidi starovinnogo planuvannya zbereglis na pravomu berezi Pahri vzdovzh centralnoyi planuvalnoyi osi moskovskoyi dorogi U 1796 roci za nakazom imperatora Pavla I Podolsk stav zashtatnim mistom a poshtovij stan buv perevedenij v selo Molodi Poshtova stanciya bula vidkrita tilki v 1801 roci a v 1802 roci za nakazom Oleksandra I Podolsk znovu stav centrom uyizda U veresni 1812 roku v misti netrivalij chas perebuvali francuzki vijska yaki zavdali jomu vidchutnoyi shkodi Na zgadku pro ci podiyi v misti buv zvedenij Troyickij sobor nini stoyit u centri mista navproti BK im Karla Marksa Pamyatnik obelisk grenaderam Miloradovicha na Sobornij ploshi Rozkvit gromadskogo zhittya v Podolsku vidnositsya do chasiv general gubernatorstva v Moskvi grafa u yakogo poblizu Podolska buv mayetok selo Ivanovske teper znahoditsya v mezhah mista Do togo chasu vidnositsya rozkvit v misti kam yanogo zodchestva z yavivsya miskij park v teperishnij chas Miskij park im Viktora Talalihina Rozvitku mista spriyalo prokladene v 1844 1847 derzhavne Varshavske Brest Litovske shose V 1864 roci buv zbudovanij derev yanij mist cherez Pahru ale vin prostoyav blizko roku pislya chogo obrushilsya Novij mist buv pobudovanij vijskovimi inzhenerami vzhe za sistemoyu amerikanskogo inzhenera zavdyachuyuchi chomu proisnuvav 60 rokiv Do seredini XIX stolittya plosha mista stanovila vzhe 106 ga U 1866 roci do Podolska prokladena Moskovsko Kurska zaliznicya yaka dala poshtovh rozvitku miscevoyi promislovosti Torgovij kapital nazhitij na postoyalih dvorah prizviv do poyavi v misti privatnih zavodiv Najvidomishimi z nih v pershij polovini XIX stolittya buli Voskobilnij Brovarnij Shkirnij i Solodovinnij zavodi V pershij polovini stolittya Podolsk zalishavsya u velikij miri mistom kupciv i mishan tomu golovnu rol prodovzhuvala vidigravati torgivlya Ale v drugij polovini XIX stolittya Podolsk stav mistom promislovogo kapitalu pochavsya strimkij rozvitok promislovosti V 1875 roci buv vidkritij cementnij zavod Porohovshikova v 1913 roci 95 vsogo vantazhu yakij vidpravlyavsya z Podolska buv cement U 1900 roci amerikanska kompaniya yaka zajmalas zborom shvejnih mashin kupila dilyanku zemli v Podolsku pristupivshi do budivnictva svogo pershogo v Rosiyi zavodu Sama kompaniya Zinger poyavilas na rosijskomu rinku she v 1860 h rokah Ale do budivnictva zavodu v Podolsku vsya produkciya zavozilas z za kordonu sho znachno zbilshuvalo vartist shvejnih mashin Yakraz bazhannya uniknuti zdoroshennya produkciyi v znachnij miri pidshtovhnulo Zinger do budivnictva svogo zavodu v Rosiyi Vipusk pershoyi produkciyi pobutovih shvejnih mashin buv nalagodzhenij v Podolsku vzhe v 1902 roci Pririst virobnictva na zavodi prodovzhuvalos azh do revolyuciyi 1917 roku Do 1917 roku na jogo teritoriyi roztashovuvalos 37 virobnichih korpusiv i pracyuvalo ponad 5 tisyach pracivnikiv U 1915 roci odin z korpusiv Zingera buv peredanij v orendu evakujovanomu z Pribaltiki vijskovomu zavodu Zemgor yakij vipuskav vijskovi snaryadi V comu zh roci rozpochalos budivnictvo kabelnogo zavodu Moskovskim tovaristvom midnoprokatnih i kabelnih zavodiv ale cherez revolyuciyi vono ne bulo zaversheno Razom iz rostom promislovogo virobnictva v misti buv vidmichenij i demografichnij rist pri comu v misti sposterigalis najvishij riven prirostu naselennya sered mist Moskovskoyi guberniyi Roki revolyuciyi Vstanovlennya radyanskoyi vladi Nedivlyachis na znachni uspihi v ekonomichnomu zhitti situaciya v socialno politichnij sferi zhittya mista naprikinci 1910 h rokiv bula skladna yak i vsyudi v krayini Pereoriyentaciya ekonomiki na virobnictvo vijskovoyi produkciyi zbilshennya robochogo dnya pereboyi v postachanni produktiv i inshi faktori veli do pidsilennya nezadovolennya pracivnikiv V misti pochalas bilshovicka propaganda cherez likarnyani kasi dramatichni gurtki kooperativi V nich na 28 lyutogo 1917 roku v Podolsku z yavilisya pershi visti pro sverzhenii monarhiyi a na nastupnij zhe den projshli mitingi blizko 7 tisyach lyudej na pidtrimku robochih Petrogradu i Moskvi Todi zh v misti bula utvorena Podolska Rada robochih deputativ yaka skladalasya iz 150 lyudej Golovoyu vikonkomu Radi buv obranij bilshovik N G Chizhov V Radu buli takozh obrani menshoviki eseri anarhisti 1 bereznya pri pidtrimci soldat bula rozformovana policiya i stvorena narodna miliciya vstanovlenij kontrol nad telegrafom V cej zhe den Rada bula perejmenovana v Podolska rada robochih i soldatskih deputativ 22 bereznya na pidpriyemstvah mista buv uvedenij 8 godinnij robochij den sformovani fabrichno zavodski komiteti V zv yazku z tim sho Timchasovij uryad vidmovivsya finansuvati diyalnist Rad bulo vvedeno samoobkladennya robochi Podolska vidrahovuvali vid 0 5 do 2 v fond Radi Odnochasno v Podolsku buv utvorenij organ Timchasovogo uryadu uezdnij komitet suspilnih organizacij na choli z Tihomirovim U cej zhe chas prohodilo postupove zmicnennya pozicij bilshovikiv i zbilshennya yih pribichnikiv 3 bereznya bulo provedene zibrannya prisvyachene pitannyu pro stvorennya uezdnogo komitetu V seredini bereznya v Podolsku projshov drugij partijnij z yizd zgidno z rishennyam yakogo buv utvorenij Podolskij uezdnij komitet RSDRP Odnochasno bulo vzyato kurs na pogliblennya revolyuciyi i peretvorennya yiyi z burzhuazno demokratichnoyi v socialistichnu 11 24 chervnya vijshov v svit pershij nomer gazeti Visti Podolskoyi Radi robochih i soldatskih deputativ suchasnij Podolskij robochij yaka stala vazhlivoyu skladovoyu bilshovickoyi propagandi V chervni vidmichavsya rist revolyucijnih nastroyiv robochogo klasu V borotbi proti socialistichnih nastroyiv velika chastina burzhuaziyi Moskovskogo regionu bula vimushena zakriti svoyi pidpriyemstva Tim ne menshe ce ne vdalos zdijsniti v Podolsku Podolska Rada robochih i soldatskih deputativ u yakogo 8 lipnya 1917 roku projshlo ob yednane zibrannya prijnyav rezolyuciyu Pro zaproponovane zakritti fabrik i zavodiv Podolskogo uezda yakij proponuvav ryad antikrizovih zahodiv u tomu chisli bula stvorena birzha praci V cej zhe chas vidbulos i zagostrennya vidnosin mizh bilshovikami i Podolska yaki ves cej chas dotrimuvalis pasivnoyi povedinki Ostatochne rozmezhuvannya mizh nimi vidbulos 7 chervnya koli podolski menshoviki pidtrimali rozstril mirnoyi demonstraciyi v Petrogradi U veresni 1917 roku v Podolsku buli provedeni vibori v uezdnoe zemstvo Bilshoviki otrimali 15 misc z 42 v zemstvi i tri miscya z chotiroh v misti Postupovo zrostav avtoritet i vlada Rad yak i bilshovikiv yaki kontrolyuvali diyalnist organu Ce u svoyu chergu zagostryuvalo vidnosini z protivnikami revolyuciyi Tak napriklad gromadyanskij uezdnyj komisar Kruglikov pogrozhuvav areshtuvati frakciyu bilshovikiv v uezdnomu zemstvi i rozzbroyiti bilshovikiv V nich na 25 zhovtnya podolskij bilshovik Evald yakij buv delegatom na telegrafuvav pro pochatok socialistichnoyi revolyuciyi 25 zhovtnya bulo provedeno zasidannya Podolskoyi Radi robochih i soldatskih deputativ na yakomu bulo ogolosheno pro sverzhenii Timchasovogo burzhuaznogo uryadu i perehodi vsiyeyi vladi do Rad Vidrazu buv obranij revolyucijnij komitet Podolska yakij rozrobiv plan zahoplennya vladi v misti yakij buv zdijsnenij bez sprotivu vzhe v toj zhe den Situaciya znachno uskladnyuvalas tim sho v Moskvi pri vladi zalishavsya Timchasovij uryad Ale revolyucijnij komitet virishiv ne vidpovidati na ultimatumi prisikayuchi vse sprobi kolishnih uryadovih chinovnikiv povernuti sobi vladu v misti 29 zhovtnya v Podolsku buli zupineni vse promislovi pidpriyemstva a v Moskvu vidpravlenij zagin dobrovolciv dlya uchasti v boyah Pislya vstanovlennya v Moskvi radyanskoyi vladi vona ostatochno zakripilas i v Podolsku Radyanskij period Pershi roki pislya sverzheniya monarhichnoyi vladi v Rosiyi buli dostatno skladnimi dlya Podolska vidbulos znizhennya tempiv promislovogo virobnictva zbilshilos bezrobittya zalishalis nevirishenimi prodovolcha i transportna krizi Oblik i kontrol nad miscevim virobnictvom v Podolsku zdijsnyuvalos Podolskim uezdnim komitetom partiyi cherez radyanski organi Odnochasno pochalos budivnictvo socialistichnoyi ekonomiki yake virazilos persh za vse u nacionalizaciyi pidpriyemstv Tak v 1917 roci kompaniya Zinger peredala svij zavod v misti v orendu Timchasovomu uryadu a v listopadi 1918 roci vin buv nacionalizovanij radyanskoyu vladoyu sho prizvelo do zupinennya osnovnogo virobnictva Pershi radyanski shvejni mashini stali vipuskati na zavodi tilki v 1924 roci Takozh buli nacionalizovani cementnij i snaryadnij zavodi Pochatok Gromadyanskoyi vijni primusiv radyansku vladu vidnoviti vijskove virobnictvo Tak yak bilshist vijskovih zavodiv v Rosiyi buli okupovani bilogvardijcyami bulo virisheno pobuduvati novij zavod v Podolsku Vin zajnyav chastinu snaryadnogo zavodu Zemgor Z voseni 1919 roku na nomu stali vigotovlyati gilzi pereroblyuvatis inozemni patroni 2 travnya 1919 roku v Podolsku buv vidkritij Podolskij parovozoremontnij zavod v majbutnomu Zavod imeni Ordzhonikidze yakij buv rozgornutij na teritoriyi kabelnogo i midnoprokatnogo zavodiv Za roki Gromadyanskoyi vijni vidbulos znachne skorochennya chiselnosti naselennya mista v 1920 roci v nomu prozhivalo vsogo blizko 12 tisyach lyudej Ale pislya zakinchennya vijni i pochatku promislovogo rostu v seredini 1920 h rokiv Podolsk znovu pochav shvidko rosti u 1926 roci chiselnist naselennya stanovila 19 8 tisyach lyudej ce navit prizvelo do perenaselennya mista cherez vethist zhitlovogo fondu j rist bezrobittya U ci roki vidbulos vidnovlennya promislovogo potencialu mista buli znovu zapusheni bagato pidpriyemstv bulo nalagodzheno virobnictvo tekstilnogo obladnannya a v 1923 roci vidnovleno budivnictvo zhitlovih budinkiv V roki pershih p yatirichok buv vidmichenij podalshij promislovij rist v misti V 1931 roci Podolskij parovozoremontnij zavod buv peretvorenij v Kreking elektrobudivelnij v rekordno korotkij termin buv vigotovlenij pershij radyanskij kreking aparat dlya naftovoyi promislovosti Buli zbilsheni potuzhnosti mashinobudivnogo zavodu i obsyagi vipusku shvejnih mashin yaki teper povnistyu zbiralisya z vitchiznyanih detalej v 1932 roci na teritoriyi zavodu buv vvedenij najbilshij v Yevropi litejnih ceh a v 1935 roci na nomu stali vipuskati motocikli V 1935 roci v misti buv vidkritij Podolskij akumulyatornij zavod sho stav z dnya zasnuvannya pershim v SRSR za obsyagami virobnictva starternih akumulyatornih batarej Buli zbudovani i inshi veliki pidpriyemstva hlibzavod zavod fruktovih vod m yasokombinat litejno prokatnij zavod ta inshi Rozvitok promislovosti prizviv i do rostu chiselnosti naselennya mista u 1926 roci v Podolsku prozhivalo 19 7 tisyach lyudej u 1939 roci 72 tisyachi Cherez deficit zemel 30 kvitnya 1930 roku rishennyam prezidiumu VCVK v mezhi mista buli vklyucheni sela Vipolzovo Dobryatino Ivanovske Shepchiki i selishe cementnogo zavodu a v 1936 roci Belyayevo Kutuzovo Salkovo Fetishevo i lisi miscevogo znachennya Odnochasno zabudovuvalis Pivnichne i Pivdenne selisha zavodu im Ordzhonikidze V seredini 1930 h rokiv Mosoblproekt rozrobiv plan Velikogo Podolska yakij peredbachav rozpodil mista na zhitlovu i virobnichu zoni V ci roki buli zvedeni novi zhitlovi kvartali provedena modernizaciya zhitlovo komunalnogo gospodarstva V roki Drugoyi svitovoyi vijni Podolsk buv prifrontovim mistom Hocha misto bombili malo vse zh bulo zdijsneno dekilka nalotiv nimeckoyi aviaciyi yaki staralis vraziti dva ob yekti mist cherez richku Pahru i budinok banku na Strilci sogodni plosha Lenina Znachnu dopomogu frontu nadali podolski promislovi pidpriyemstva yaki v roki Drugoyi svitovoyi vijni pereveli vsi potuzhnosti z vipusku civilnoyi produkciyi na virobnictvo dlya oboronnoyi promislovosti vigotovlyali boyepripasi remontuvali tanki ta inshu vijskovu tehniku Mashinobudivnij zavod imeni Ordzhonikidze vipuskav bronekorpusi dlya tankiv T 40 i shturmovikiv Il 2 Do listopada 1941 roku zavod buv povnistyu evakujovanij z Podolska Na jogo misci buv rozgornutij nomernij zavod z virobnictva protitankovih yizhakiv lopat broneparovoziv a v 1942 roci she j evakujovanij z Taganrogu zavod yakij prodovzhiv v misti kotelne virobnictvo 1 sichnya 1942 roku voyinam 43 j armiyi pracivnikami Mashinobudivnogo zavodu imeni S Orzhonikidze buv peredanij znamenitij bronepoyizd Podolskij robochij Vprodovzh 1939 1940 rokiv v Podolsku buli stvoreni artilerijske i pihotni uchilisha u yakih navchalos ponad 3 tisyach kursantiv 5 zhovtnya 1941 roku buli pidnyati na trivogu i protyagom dekilkoh dniv pid chas zhorstokih boyiv oboronyali Maloyaroslavec bilshist kursantiv zaginuli Podolski kursanti razom z chastinami 43 yi armiyi utrimali natisk nimeckih vijsk i dopomogli vigrati chas dlya pidtyaguvannya rezerviv do Moskvi Okrim togo 11 veresnya 1943 roku v Podolsk z litnogo taboru bula perevedena Centralna zhinocha shkola snajperskoyi pidgotovki yaka diyala 27 misyaciv A 27 zhovtnya 1941 roku v povitryanomu boyi bilya Podolska zaginuv vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu yakij zbiv 6 litakiv i odnim iz pershih zastosuvav Pislya zakinchennya vijni pidpriyemstva mista buli perevedeni na virobnictvo mirnoyi produkciyi sho spochatku viklikalo rizke skorochennya virobnictva na 1946 rik u 3 razi u porivnyanni z voyennim periodom Ale vzhe v 1948 roci promislovi pokazniki perevishili dovoyennij riven Provodilas mehanizaciya virobnictva rozgornuvsya ruh za vidmovu vid dotacij novij impuls buv danij stahanovskomu ruhu U 1950 h rokah promislovij rozvitok Podolska prodovzhuvavsya Buli zapusheni ryad novih zavodiv budivelnih mashin buddetalej i himiko metalurgichnij 1954 zavod kruglih emalprovodiv 1956 Na pochatku 1950 h rokiv buv pereglyanutij i utochnenij generalnij plan mista Zgidno z nim budivnictvo zhitlovih budinkiv v osnovnomu bulo skoncentrovane v pivdenno zahidnij chastini Podolska a v shidnij chastini vono bulo zaboronene 10 11 chervnya 1957 roku v misti projshli masovi zavorushennya viklikani vbivstvom pracivnikom miliciyi zatrimanogo vodiya Ne zvazhayuchi na te sho vlada kvalifikuvala vistupi yak huliganski diyi grupi p yanih gromadyan u nih bralo uchast blizko 3 tisyach lyudej V 1959 roci v misti vzhe prozhivalo 129 tisyach lyudej Usi nastupni roki promislovi pidpriyemstva Podolska dobivalis znachnih uspihiv sho pozitivno vidobrazhalos na rozvitku mista v cilomu ta yakosti zhittya jogo naselennya U 1960 h rokah Podolsk buv nagorodzhenij pam yatnim praporom MK KPRS Mosoblradi i MK VLKSM a 18 sichnya 1971 roku za uspihi dosyagnuti pracivnikami mista v promislovomu virobnictvi ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U 1962 roci vikonkom Mosoblradi zatverdiv novij generalnij plan Podolska peredbachuvalas zabudova na osnovi progresivnih metodiv mistobudivnictva zvedennya velikih mikrorajoniv z naselennyam 6 10 tisyach lyudej V mezhu mista bulo takozh vklyuchene robitniche selishe Novo Sirovo V 1979 roci chiselnist naselennya Podolska stanovila 201 7 tisyach lyudej takim chinom vin stav pershim sered mist Pidmoskov ya yakij dosyag 200 tisyachnu mezhu Suchasnij period Plosha Lenina Na zadnomu plani Budinok knigi Na pochatku XXI stolittya Podolsk ce odin z najbilshih promislovih centriv Moskovskij oblasti na teritoriyi yakogo diyut bilshe desyati velikih promislovih pidpriyemstv riznih galuzej Krim cogo Podolsk ye odnim iz centriv visokotehnologichnoyi nauki v nomu roztashovano velika kilkist pidpriyemstv nauki yaki mayut vserosijske znachennya i zv yazanih v osnovnomu z atomnim mashinobuduvannyam i atomnimi doslidzhennyami Z 1992 roci v Podolsku diye Podolska torgovo promislova palata aktivno rozvivayetsya malij biznes 1 travnya 2001 roku v misti bulo vidkrito trolejbusnij ruh Na teperishnij chas v Podolsku pracyuyut 5 trolejbusnih marshruti U 2004 roci nadilene statusom miskogo okrugu U 2006 roci misto vidsvyatkuvalo svoye 225 richchya Prapor i gerb mistaDokladnishe ta Gerb variant 1781 roku Diyuchij prapor Podolska zatverdzhenij 30 chervnya 2006 roku rishennyam 11 22 Podolskoyi miskoyi Radi deputativ Vnesenij v Derzhavnij geraldichnij registr Rosijskoyi Federaciyi pid 2641 Avtorami praporu ye Kostyantin Mochonov ideya prapora Kirilo Perehodenko znachennya simvoliki Galina Rusanova hudozhnik i komp yuternij dizajner Prapor rozroblenij z vrahuvannyam gerbu stvorenogo na osnovi istorichnogo gerbu uezdnogo mista Podolsk Moskovskoyi guberniyi zatverdzhenogo 16 bereznya 1883 roku Prapor miskogo okrugu Podolska yavlyaye soboyu pryamokutne polotnishe z vidnoshennyam shirini do dovzhini 2 3 rozdilene na dvi chastini mensha chervona rozmishena v verhnij chastini polotnisha zajmaye 1 5 dovzhini i velika sinya nese zobrazhennya dvoh navhrest pokladenih zolotih kirok Gerb variant 1883 roku Chinnij gerb Podolska zatverdzhenij 24 grudnya 2004 roku Rishennyam 30 17 miskoyi Radi deputativ 2 go sklikannya i perereyestrovanij 30 chervnya 2006 roku Za osnovu gerba vzyato istorichnij gerb Vishe zatverdzhenij 20 grudnya 1781 roku V lazurovomu sinomu blakitnomu shiti dvi navhrest pokladeni zoloti kirki U vilnij chastini gerb Moskovskoyi oblasti Gerb vnesenij v Derzhavnij geraldichnij registr pid 1801 Gerb mozhe zobrazhatisya v dvoh rivno dopustimih versiyah bez vilnoyi chastini z vilnoyu chastinoyu chotirikutnik yakij primikaye zzovni do verhnogo krayu gerba municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti z vidtvorenimi v nomu figurami gerba Moskovskoyi oblasti Gerb Podolska takozh mozhe buti vikonanij v urochistomu zobrazheni z vikoristannyam zovnishnih prikras u viglyadi ordenskoyi strichki ordena Trudovogo Chervonogo Prapora otrimanogo miskim okrugom Podolsk 18 sichnya 1971 roku zgidno z Ukazom i statusnoyi koroni u viglyadi p yatizubcya yakij viznachaye status mista miskij okrug Predmeti i kolori na gerbi i prapori Podolska simvolizuyut nastupne Kirki promislovu spryamovanist i istorichnij viglyad diyalnosti zhiteliv mista Zoloto simvol micnosti sili spravedlivosti i samostijnosti Lazur sinij blakitnij simvol chesti shirosti dobrochinnosti Chervonij simvol prinalezhnosti do Moskovskoyi oblasti i pidtverdzhennya torzhestva praci muzhnosti sili zhittya Misceve samovryaduvannyaBudivlya Podolskoyi miskoyi Radi deputativ i Administraciyi mista Podolska vulicya Kirova 4 Golovnij vhid v budivlyu Administraciyi mista Podolska i Podolskoyi miskoyi Radi deputativ Osnovnim normativnim pravovim aktom mista Podolska sho vstanovlyuvala sistemu miscevogo samovryaduvannya pravovi ekonomichni ta finansovi osnovi miscevogo samovryaduvannya ta garantiyi jogo zdijsnennya na teritoriyi mista ye Ustav municipalnogo obrazovaniya gorodskoj okrug Podolsk Moskovskoj oblasti prijnyatij rishennyam Podolskoyi miskoyi Radi deputativ Moskovskoyi oblasti vid 14 bereznya 2007 roku Strukturu organiv miscevogo samovryaduvannya Podolska skladaye predstavnickij organ mista Rada deputativ miskogo okrugu Golova miskogo okrugu Administraciya miskogo okrugu Kontrolnij organ miskogo okrugu yakij maye vlasni povnovazhennya z virishennya pitan miscevogo znachennya Organi miscevogo samovryaduvannya mista Podolska ne vhodyat v sistemu organiv derzhavnoyi vladi Podolska miska Rada deputativ predstavnickij organ miscevogo samovryaduvannya yaka skladayetsya z 25 deputativ yaki obrani za tayemnim golosuvannyam na osnovi zagalnogo rivnogo i pryamogo viborchogo prava terminom na 5 rokiv Deputati vibirayutsya za mazhoritarnoyu sistemoyu v 25 odnomandatnih okrugah Deputatom miskoyi Radi deputativ mozhe buti obranij gromadyanin Rosijskoyi Federaciyi yakij maye zgidno z federalnim zakonom viborche pravo a takozh gromadyanin inozemnoyi derzhavi yakij postijno prozhivaye na teritoriyi mista Podolska na osnovani mizhnarodnogo dogovoru Rosijskoyi Federaciyi u poryadku vstanovlenomu zakonom Deputati zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya yak pravilo na nepostijnij osnovi Na postijnij osnovi mozhut pracyuvati ne bilshe 10 deputativ vid vstanovlenoyi kilkosti miskoyi Radi deputativ Golova miskoyi Radi deputativ v danij chas nim ye Dmitro Mikolayevich Mashkov i zamisnik golovi miskoyi Radi deputativ obirayetsya z chisla deputativ v poryadku vstanovlenim Reglamentom miskoyi Radi deputativ i pracyuye na postijnij osnovi U skveri pered budinkom Administraciyi Mer mista ye vishoyu posadovoyu osoboyu mista Podolska obranij gromadyanami yaki prozhivayut na teritoriyi mista i mayut viborche pravo na osnovi zagalnogo rivnogo i pryamogo viborchogo prava tayemnim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Mer mista pidkontrolnij i pidzvitnij naselennyu i miskij Radi deputativ Pershim merom Podolska u 1996 roci stav Oleksandr Vasilovich Nikulin buv pri vladi dva termini 12 bereznya 2003 roku dostrokovo sklav povnovazhennya za stanom zdorov ya Z 12 bereznya po 26 travnya 2003 roku vikonuvav obov yazki golovi mista Podolska Mikola Igorovich Pestov U travni 2003 roku merom Podolska obranij Oleksandr Serafimovich Fokin yakomu 22 kvitnya 2005 roku bulo oficijno visunute zvinuvachennya v organizaciyi vbivstva pershogo zastupnika glavi administraciyi mista Podolska Petra Zabrodina yakogo v nich z 13 na 14 chervnya 2002 roku nevidomi rozstrilyali v sluzhbovomu avtomobili Volga nedaleko vid vlasnogo kotedzhu v seli Salkovo Prokuror Moskovskoyi oblasti Ivan Sidoruk visunuv Fokinu zvinuvachennya v zdijsnenni zlochinu peredbachenomu statteyu 30 chastina 3 i 105 chastina 2 zamah na vbivstvo troh osib zdijsnenij organizovanoyu grupoyu navmisne vbivstvo dvoh osib zdijsnene organizovanoyu grupoyu a takozh stattya 222 chastina 3 nezakonna kupivlya zberigannya nosinnya peredacha perevezennya vognepalnoyi zbroyi i boyepripasiv 9 listopada 2005 roku Oleksandr Fokin buv znajdenij povishenim v palati tyuremnoyi likarni v SIZO Matroska Tishina povidomiv timchasovo vikonuvalnij posadu nachalnika upravlinnya Federalnoyi sluzhbi vikonannya pokaran po Moskvi Volodimir Davidov Jogo znajshov susid po palati yakij prokinuvsya vnochi i viklikav pracivnikiv slidchogo izolyatora Fokina sprobuvati reanimuvati ale ce ne vdalos hocha smert nastala nezadovgo do togo yak vin buv znajdenij Za jogo slovami zaareshtovanij povisivsya na shnuri yakij spliv z nitok virvanih z jogo osobistih rechej V peredsmertnij zapisci vin napisav sho ne hoche siditi za te sho jomu pripisuvali hocha vin she ne buv navit zasudzhenij zayaviv Volodimir Davidov Yakih nebud slidiv nasilstva na tili ne znajdeno lishe slid vid shnurka Za poperednoyu ocinkoyu prichinoyu smerti stala asfiksiya povidomili v sluzhbi vikonannya pokaran U grudni 2005 roku vikonuvalnim obov yazki golovi mista Podolska buv priznachenij Mikola Igorovich Pestov 12 bereznya 2006 roku vin buv obranij golovoyu mista Administraciya mista ye yuridichnoyu osoboyu i zdijsnyuye vikonavcho rozporyadchi funkciyi Vona pidzvitna miskij Radi deputativ z pitan jogo kompetenciyi v derzhavnim organam z pitan yaki zv yazani z povnovazhennyami cih organiv Administraciya mista formuyetsya merom mista zgidno z zatverdzhenoyu miskoyu Radoyu deputativ strukturoyu Administraciyi mista Kontrolnij organ mista Podolska utvoryuyetsya v cilyah kontrolyu za vikonannyam miscevogo byudzhetu dotrimannyam vstanovlenogo poryadku pidgotovki i rozglyadu proektu miscevogo byudzhetu zvit pro jogo vikonannya a takozh v cilyah kontrolyu za dotrimannyam vstanovlenogo poryadku upravlinnya i rozporyadzhennya majnom sho znahodilosya v municipalnij vlasnosti Kontrolnij organ formuyetsya miskoyu Radoyu deputativ i zdijsnyuye svoyi povnovazhennya zgidno z Polozhennyam pro Kontrolnij organ EkonomikaCentralne viddilennya Promislovogo oshadnogo banku zasnovanogo u 1990 roci velikimi promislovimi pidpriyemstvami Podolskogo regionu Univermag na Revolyucijnomu prospekti 1913 roku pobudovi u Podolsku V minulomu Tovaristvo kompaniyi Zinger Centralnij miskij rinok Podolsk misto Pidmoskov ya yake strimko rozvivayetsya vhodit do p yatirki najbilshih ekonomichno rozvinutih regioniv Moskovskoyi oblasti U 2006 roci Administraciyeyu mista bula rozroblena i prijnyata Podolskoyu miskoyu Radoyu deputativ Koncepciya socialno ekonomichnogo rozvitku miskogo okrugu Podolsk na 2006 2010 roki U 2008 roci obsyag valovogo produktu za pidpriyemstvami i organizaciyami vsih galuzej ekonomiki stanoviv blizko 65 mlrd rubliv pririst na 26 u porivnyanni z minulim rokom Osnovnimi galuzyami ekonomiki ye obrobni virobnictva 46 virobnictvo i rozpodilennya elektroenergiyi gazu i vodi 43 nauka 4 budivnictvo 3 transport i zv yazok 2 V chislo najbilshih pidpriyemstv mista vhodyat VAT Mashinobudivnij zavod ZiO Podolsk Virobnictvo obladnannya dlya atomnoyi energetiki parogeneratoriv separatoriv paroperegrivachiv vidcentrovih separatoriv teploobminnikiv shem dopomizhnih truboprovodiv nagrivach visokogo tisku filtriv blochnoyi z yemnoyi teplovoyi izolyaciyi i t d obladnannya dlya teplovoyi energetiki parovih kotliv kotliv utilizatoriv nagrivachiv nizkogo tisku nagrivachiv merezhevoyi vodi klapaniv dlya pilogazopovitroprovodiv obladnannya dlya pidpriyemstv naftohimichnoyi i gazovoyi promislovosti teploobminnih aparativ kolonnih aparativ produktovih zmijovikiv yemnisnih aparativ regeneratoriv pilevlovlyuvachiv blokiv ustanovok pidgotovki gazu aparativ povitryanogo oholodzhennya ZAT ZiOSAB Virobnictvo teploenergetichnogo obladnannya kotliv kotloagregativ suchasnih kotelen ZAT ZiO Zdorov ya Farmacevtichna produkciya ZAT NP Podolskkabel Virobnictvo kabelnoyi produkciyi silovi kontrolni upravlinnya malogabaritni vimiryuvalni montazhni ustanovchi avtotraktorni radiochastotni dlya zhivlennya zaglibnih elektronasosiv VAT Mikroprovid Vipusk tonkih i tonenkih emalprovodiv diametrom vid 0 012 do 3 000 mm z midi splaviv sprotivu i dorogocinnih metaliv buhtovi shnuri i provodi pobutovogo priznachennya elektroprodovzhuvachi telefonnij prodovzhuvach shnuri armovani provodi dlya elektrodviguniv VAT Podolskij himiko metalurgijnij zavod Virobnictvo napivprovodnikovih materialiv monokristalichnogo kremniyu sonyachnoyi i elektronnoyi yakostej monokristalichni plastini sonyachnoyi yakosti fotoelektrichnih peretvoryuvachiv VAT Podolskogneupor Virobnictvo vognestijkih virobiv vognestijkih korundovih virobiv dlya sklovarenih pechej elektroplavlenih litih korundovih virobiv neformovanih vognetriviv nagrivachiv OHMZ Giredmeta Virobnictvo tugoplavkih metaliv niobij tantal gafnij vanadij i splaviv na yih osnovi prokat drit polosi metaliv i splaviv virobnictvo i ridkisnozemelnih metaliv galij germanij indij i t d metaliv splaviv i napivprovodnikovih materialiv na yih osnovi Podolskij hlibokombinat Hlibobulochna produkciya M yasopererobnij zavod Remit M yasni virobi Arhbum Virobnictvo gofrovanogo kartonu Podolsk cement Cement speccement suha sumish blochnij pinobeton tovarnij beton Propleks Profili PVH i pidvikonnya Fabrika ofsetnogo druku Poligrafichni poslugi Vidnovleni Torgovi ryadi v istorichnomu centri Podolska V misti takozh diyut pidpriyemstva z virobnictva akumulyatoriv ZAT Podolskij akumulyatornij zavod shvejnih mashin TD Zigzag u minulomu Zinger pidpriyemstvo yakomu misto zobov yazane svoyim ekonomichnim zrostannyam na pochatku XX stolittya budivelni pidpriyemstva Podolskij domobudivnij kombinat Podolsk misto visokotehnologichnoyi nauki centr atomnih doslidzhen i atomnogo mashinobuduvannya Na teritoriyi mista znahodyatsya naukovo virobnichi pidpriyemstva FGUP OKB Gidropres kompleksna rozrobka reaktornih ustanovok riznih tipiv u tomu chisli VVER dlya AES virobnictvo okremih vidiv obladnannya dlya AES virobi z lejkosapfiru osnastka dlya elektronnoyi promislovosti rentgenivski trubki ta in naukovo tehnichne proektuvannya obladnannya i ustanovok dlya gazovoyi naftovoyi i in galuzej yaki mayut vserosijske znachennya U Podolsku z yavlyayutsya novi promislovi pidpriyemstva pershe v Rosiyi pidpriyemstvo yake povnistyu osvoyilo tehnologichnij cikl vigotovlennya suhih transformatoriv z litoyu izolyaciyeyu osnovnimi investorami yakogo stali grupa kompanij Hajtek Moskva Newton Italiya Hyundai Respublika Koreya Siemens Nimechchina vigotovlennya kosmetichnoyi produkciyi TzOV Firma Kamteks N virobnictvo klasichnoyi i fasonnoyi pryazhi ta inshi U Podolsku diyut veliki prodovolchi torgovi merezhi Ashan merezha gipermarketiv Karusel merezhi z prodazhu pobutovoyi tehniki z prodazhu komp yuternoyi tehniki z prodazhu sportivnogo odyagu Sportmaster Intersport dityachi magazini gipermarket centri mobilnogo zv yazku Yevrosyet i bagato inshih merezh rozdribnoyi torgivli Ofisni budivli v istorichnomu centri Same todi razom z promislovim rostom sposterigayetsya tendenciya skorochennya zbitkovih pidpriyemstv za rezultatami 2008 roku yih kilkist sklala 12 pidpriyemstv U 2008 roci znachno zbilshilos nadhodzhennya v byudzhet mista zberezheni visoki tempi rozvitku spozhivchogo rinku U 2008 roci serednya zarobitna plata pracivnika po mistu bez sub yektiv malogo pidpriyemnictva stanovila 26 870 rub serednya pensiya 5196 rub Zhitlovij fond Podolska na pochatok 2009 roku stanoviv 3968 452 tis m abo 1352 zhitlovih budinki privatnij sektor stanoviv 3183 zhitlovih budinki U 2008 roci v misti prodovzhilos aktivne zhitlove budivnictvo vvedeno v ekspluataciyu 220 942 9 m zhitla u tomu chisli 210 695 9 m bagatopoverhovogo zhitla Aktivno vtilyuyetsya Programa pereselennya zi starogo zhitla Spilno z GUP MO NDiPI mistobudivnictva v 2008 roci zavershena rozrobka novogo Generalnogo planu mista Podolska yakij ne pereglyadavsya z 1974 roku TransportPodolskij zaliznichnij vokzal 1889 Misto Podolsk bulo z yednano zalizniceyu z Moskvoyu u 1865 roci u zv yazku z budivnictvom Moskovsko Kurskoyi zaliznici yaka bula ostatochno dobudovana 1871 roku Kam yanij miskij vokzal yakij spochatku planuvalos pobuduvati za dva kilometri vid mista bilya sela Shepchinki teper odin z mikrorajoniv Podolska buv zbudovanij tilki u 1889 roci inzhenerom Ye Ya Skornyakovim do cogo vin buv derev yanim Poyava zaliznichnogo spoluchennya mala velikij vpliv na rozvitok i ekonomiku mista vidbulosya skorochennya guzhovogo ruhu prokladeno shose vid stanciyi do samogo mista bulo dano poshtovh rozvitku promislovosti Cherez Podolsk prohodit zaliznichna liniya Moskva Harkiv Krim na teritoriyi mista Podolska roztashovani zaliznichni stanciyi Silikatna i Podolsk zupinnij punkt Kutuzovska Na stanciyi Podolsk zupinyayutsya vsi primiski elektropoyizdi dlya deyakih vona ye kincevoyu Doroga vid stanciyi Podolsk do stanciyi Caricino najblizhchoyi stanciyi z yednanoyi z metro zajmaye 25 30 hvilin Pasazhirski poyizdi dalekogo spoluchennya v Podolsku ne zupinyayutsya Podolskij trolejbus Bilya zaliznichnoyi stanciyi na privokzalnij ploshi znahoditsya avtovokzal vid yakogo vidpravlyayutsya primiski avtobusi i marshrutni taksi v Moskvu do stancij metro Pivdenna marshrut 407 takozh zdijsnyuye visadku pasazhiriv bilya stancij metro Annino Vulicya Akademika Yangelya Prazka i Bulvar Dmitra Donskogo marshrut 516 Krim togo isnuyut marshruti yaki bezposeredno zv yazuyut okremi mikrorajoni mista z Moskvoyu marshruti 406 413 426 435 446 462 507 520 Vid avtovokzalu takozh vidpravlyayutsya avtobusi v inshi mista Moskovskoyi oblasti Domodyedovo Klimovsk Sherbinku Chehov ta in selisha ta sela Podolskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Federalna magistral M2 Krim prohodit v 5 10 km na shid vid Podolska stare Varshavske shose jde cherez Podolsk V Podolsku diye avtobusne i trolejbusne spoluchennya 5 trolejbusnih marshruti ruh vidkritij 1 travnya 2001 roku na dilyanci vid stanciyi Podolsk do mikrorajonu Yuvilejnij i dekilka desyatkiv avtobusnih Podolsk odin z nebagatoh mist Rosiyi de na teperishnij chas buduyutsya trolejbusni liniyi Za 2008 rik trolejbusami MUP Podolskij trolejbus perevezeno 13 3 mln lyudej u tomu chisli 6 9 mln pilgovih pasazhiriv Osnovnimi pereviznikami v misti ye filiya GUP MO Mostransavto Avtokolona 1788 MUP Podolskij trolejbus TzOV Avtomig Vsogo v 2008 roci bulo perevezeno ponad 30 mln lyudej u tomu chisli 11 8 mln pilgovih pasazhiriv Protyazhnist miskoyi marshrutnoyi merezhi stanovila 1137 9 km Socialna sferaOhorona zdorov ya Zhitlovi budinki i na vulici Kirova U misti roztashovanij 1586 j Okruzhnij vijskovij klinichnij shpital Moskovskogo vijskovogo okrugu 3 miskih likarni Centralna 1 i 2 Stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi narkologichnij shkiro venerologichnij tuberkuloznij likuvalno fizkulturnij dispanseri miska dityacha i stomatologichna polikliniki veterinarna klinika Do 2010 roku v Podolsku povinen z yavitisya Federalnij perinatalnij centr na 150 misc u yakomu budut nadavati dopomogu v oblasti akusherstva ginekologiyi i neonatologiyi a takozh insha visokokvalifikovana dopomoga Vartist proektu ocinyuyetsya v 1 6 mlrd rubliv U 2008 roci v sferi ohoroni zdorov ya Podolska pracyuvalo 3462 lyudej u tomu chisli 708 likariv i 1447 serednih medichnih pracivnikiv Osvita U 2008 roci v Podolsku diyalo 28 zagalnoosvitnih shkil z nih 6 zakladiv pidvishenogo statusu 2 pochatkovi shkoli dityachi sadki 1 vechirnya shkola 4 zakladi dodatkovoyi osviti 3 zakladi dlya ditej sirit i z vadami v rozvitku shkoli internati V i VIII vidiv dityachij budinok 43 doshkilni osvitni ustanovi 2 zakladi zabezpechennya Krim cogo u misti diye ryad nederzhavnih osvitnih zakladiv 3 zakladi seredno profesijnoyi osviti Podolskij kolledzh Podolskij koledzh servisu Podolske medichne uchilishe Doshkilnoyu osvitoyu v misti ohopleno 6574 ditej Zabezpechenist miscyami v dityachih sadkah v 2008 roci stanovila 80 2008 roku v sistemi osviti Podolska pracyuvalo blizko 3360 lyudej z nih pedagogiv 2159 lyudej Kilkist uchniv u zagalnoosvitnih zakladiv mista togo zh roku stanovila 17511 lyudej 2006 roku tri miski liceyi 1 5 i 26 stali vlasnikami grantiv za yakim kozhna shkola otrimala 1 mln rubliv 2007 roku she 3 zagalnoosvitni zakladi licej 23 shkola 21 gimnaziya 4 stali peremozhcyami konkursu zagalnoosvitnih zakladiv yaki uspishno realizovuyut innovacijni programi rozvitku U 2007 2008 navchalnih rokah peremozhcyami cogo konkursu takozh stali shkoli 8 29 ta gimnaziya 7 Visha osvita za 29 specialnostyami nadaye 7 vishih navchalnih zakladiv Podolskij filial Institut ekonomiki Podolskij socialno sportivnij institut Suchasna Gumanitarna Akademiya Regionalnij fakultet servisu v m Podolsku Osvitnij konsorcium Serednoruskij universitet Regionalnij centr institutu ekonomiki upravlinnya i sociologiyi KulturaHrami i cerkvi Troyickij sobor Voskresenska vulicya cerkva Hristovogo Voskresinnya 1728 Pochatok XX stolittya V cej chas vidnovlena Na teritoriyi mista roztashovano dekilka pravoslavnih cerkov sered yakih vidilyayutsya takozh vidomij v narodi yak Svyato Troyickij sobor abo Troyickij sobor i cerkva Voskresinnya Slovushogo Obnovlennya hramu Voskresinnya Hristovogo v Yerusalimi Najvidomishoyu z nih ye Troyickij sobor zbudovanij v 1819 1832 rokah na chest peremogi u franko rosijskij vijni 1812 roku i yakij yavlyaye soboyu p yatibannij sobor v stili ampir z trinefnoyu trapeznoyu i triyarusnoyu dzviniceyu Sered hramiv pivdennogo Pidmoskov ya Troyickij sobor yedinij maye p yatiglave zavershennya Arhitektorom soboru ye znamenitij rekonstrukciyeyu Moskvi pislya pozhezhi 1812 roku Troyickij sobor stvoryuvavsya yak kompozicijnij centr miskoyi zabudovi tomu dlya jogo budivnictva buv obranij visokij pagorb nad richkoyu Pahroyu Troyickij sobor maye svoyi svyatini ce Yerusalimska ikona Bozhoyi Materi pochitaemaya podolchanami za vizvolennya v 1866 roci mista vid holeri dva moshoviki z chastinami moshej 140 svyatih ikona novomuchenikiv Podolskih V roki radyanskoyi vladi Troyickij sobor buv yedinim chinnim miskim soborom Moskovskoyi oblasti Odnoyu z najstarishih cerkov Podolska ye cerkva Voskresinnya Slovushogo abo prosto Voskresenska cerkva na Chervonij vulici yaka zgaduyetsya she v 1627 1628 roku koli na teritoriyi suchasnogo mista rozmishuvalos selo Podol yake ye votchinoyu moskovskogo Persha cerkva bula derev yanoyu sho stalo prichinoyu pozhezhi v 1722 roci V 1728 roci v Sinodalnij Kazennij prikaz bulo napravleno zvernennya pro budivnictvo kam yanogo hramu Ale pislya otrimannya dozvolu zvedennya hramu zatyagnulos na 40 rokiv Naprikinci XVIII stolittya Voskresenska cerkva stala sobornim hramom mista a sobornij nastoyatel blagochinnim cerkov Podolskogo okrugu Moskovskoyi yeparhiyi Ale pislya pobudovi Troyickogo soboru hram stav miskoyu cvintarnoyu cerkvoyu V seredini stolitti cerkva bula vidremontovana buv vidnovlenij samostijnij prihod Ale z vstanovlennyam radyanskoyi vladi bula provedena konfiskaciya cerkovnogo majna a v berezni 1929 roku Voskresenska cerkva bula zakrita Navit isnuvali plani z pereplanuvannya pravoslavnogo hramu pid krayeznavchij muzej z revolyucijnim viddilom v golovnomu vivtari cerkvi Vnaslidok cerkva bula znachno zrujnovana v tomu chisli znishena dzvinicya i vona bula peretvorena v majsternyu z vigotovlennya nadgrobnih pam yatnikiv Na susidnomu cvintari de buli pohovani pomerli vid epidemiyi holeri 1848 roku i zakritomu 1924 roku buv pobudovanij industrialnij tehnikum a takozh vstanovlena sportivnij i dityachij majdanchiki Piznishe cerkva vikoristovuvalas i pid inshi gospodarski cili Persha bozhestvenna liturgiya vidbulas tilki 1995 roku V period z 1995 po 1999 roki Voskresenska cerkva bula faktichno vidrodzhena Sadibi Odnoyu z vidomih atrakcij mista ye kolishnya sadiba Ivanovske u yakij v teperishnij chas rozmisheni krayeznavchij muzej i muzej profesijnoyi osviti Rosiyi Vpershe Ivanovske yak votchina vlasnist zgaduyetsya v 1627 roku Naprikinci XVII stolittya sadiba nalezhala okolnichemu i jogo nashadkam u drugij polovini XVIII stolittya feldmarshalu Mihajlu Fedotovichu Kamenskomu Naprikinci XVIII stolittya Ivanovske perejshlo u vlasnist senatoru dvoyurodnomu didu grafu Same za jogo zamovlennyam buv stvorenij hudozhnij kompleks sadibi Kompozicijna vis sadibi prohodit pid yiznoyu aleyeyu cherez centr sadibnogo palacu i dalshe terasami do richki Pahri U centri ansamblyu tripoverhovij korpus Korpusi krila vityagnuti vzdovzh Pahri vpered vityagnuti bokovi fligeli Nedaleko vid paradnogo v yizdu roztashovanij parkovij paviljon V liniyu z golovnim budinkom bulo zbudovano dvopoverhovu budivlyu teatru na bik vid yakogo znahodivsya gospodarskij dvir Pislya smerti Fedora Tolstogo mayetok perejshov do grafa general gubernatora Finlyandiyi 1823 Moskvi 1848 1859 yakij proviv rekonstrukciyu Ivanovskogo buli nadbudovani perehodi yaki z yednyuyut centralnu chastinu korpusu z krilami u shidnomu krili roztashuvalas cerkva bula vstanovlena ogorozha z kam yanimi vorotami Piznishe Ivanovske bulo vlasnistyu grafini grafini i sim yi yaki v 1916 roci bezkoshtovno peredali mayetok Moskovskomu miskomu samoupravlennyu dlya vlashtuvannya likuvalno vihovnogo zakladu dlya ditej sirit Zemli na yakih v nash chas koli roztashovana kolishnya sadiba Plesheyevo vidomi she z XIV stolittya koli voni nalezhali chernigivskomu knyazyu Jogo molodshij sin Oleksandr yakij buv boyarinom Dmitra Donskogo za svoyu shirokoplechu figuru otrimav prizvisko Pleshej stav rodonachalnikom znamenitogo rodu zvidsi i nazva sadibi V XVII stolitti ci zemli perejshli boyaram Morozovim a v podalshomu Vasilyu Petrovichu Pospelovu na jogo chest selyani nazvali mayetok Plesheyevo Pospyelovim abo Pospyelkovim Z drugoyi polovini XVII stolittya Plesheyevo Pospyelovo nalezhalo statskomu radniku Oleksandru Ivanovichu Perepechinu Na pochatku XIX stolittya Plesheyevo perejshlo do knyazyu yakij v 1820 roci zamoviv v arhitektora proekt svoyeyi sadibi V rezultati buv zbudovanij ceglyanij golovnij budinok v stili klasicizmu i pershij poverh lyudskogo fligelya drugij poverh buv piznishe zvedenij arhitektorom Piznishe mayetok buv vlasnistyu sim yi Lazarovih a potim Na yih zaproshennya v 1884 i 1885 rokah v Plesheyevo gostyuvav rosijskij kompozitor Petro Illich Chajkovskij yakij napisav tut Koncertnu fantaziyu V 1908 roci vlasniki peredali sadibu cementnomu zavodu V 1919 roci v mayetku rozmishuvalas dityacha vipravna koloniya z 1925 roku tuberkuloznij dispanser u roki Drugoyi svitovoyi vijni Podolska zhinocha shkola snajperiv Varto vidvidati takozh budinok muzej V I Lenina sim ya Ulyanovih deyakij chas prozhivala v Podolsku i Lenin ne raz vidviduvav misto Miski skulpturi V misti roztashovane bagato pam yatnikiv pam yatnih znakiv memorialnih tablic Najvidomishimi z nih ye Pam yatnik Leninu Skulptor arhitektor L P Zemskov Vstanovlenij na centralnij ploshi mista nazvanoyi na jogo chest 29 zhovtnya 1958 roku Lider Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi pobuvav v misti v lipni 1900 roku Ranishe u travni 1898 roku u Podolsku oselilasya sim ya V misto jshli listi Lenina yakij v toj chas znahodivsya v zaslanni v Sibiru z doruchennyam vidannya jogo prac u zv yazku z revolyucijnim pidpillyam V dni provedi v Podolsku Lenin produmav vazhki pitannya transportuvannya pershoyi zagalnorosijskoyi nelegalnoyi marksiskoyi gazeti z za kordonu v Rosiyu poznacheni nelegalni yavki i adresi vse te sho zabezpechilo vihid v svit Iskri Pam yatnik yaki razom z chastinami 43 j armiyi utrimali natisk nimecko fashistskih vijsk i dopomogli vigrati chas dlya pidtyaguvannya rezerviv do Moskvi Avtori skulptori Yu Richkov i A Myamlin arhitektori L Zemskov i L Skorb Vidkritij 7 travnya 1975 roku na perehresti vulici Kirova Parkovoyi vulici i Arhivnogo proyidu Na pam yatniku z nerzhaviyuchoyi stali zobrazheni troye kursantiv dvoye z nih trimayut avtomati tretij trimaye livu ruku pidnyatoyu u verhnij chastini zirka zzadu pam yatnika shema bojovih dij podolskih kursantiv Sprava vid pam yatnika roztashovanij suprovidnij napis Muzhnosti stijkosti bezsmertnomu podvigu podolskih kursantiv prisvyachuyetsya zliva na zemlyanomu brustveri dovgostvolna pushka Arhitekturno skulpturnij ansambl na Ploshi 50 richchya Zhovtnya prisvyachenij Drugij Svitovij vijni 1941 1945 rokiv Avtori Yu Lyubimov i L Zemskov Vstanovlenij v listopadi 1971 roku Na velikij betonnij pliti visicheni radyanski soldati yaki rvutsya v bij z granatami i avtomatami a takozh slova Geroyam podolchanam zhittyam svoyim zahistivshim Batkivshinu chest i svobodu Pered memorialom gorit vichnij vogon Sprava vid nogo roztashovana stela Pam yatnik obelisk grenaderam Miloradovicha pavshim na Podolskij zemli 1812 roku Vidkritij 2 zhovtnya 1912 roku do 100 richchya franko rosijskoyi vijni 1812 roku V roki radyanskoyi vladi buv pereroblenij v pam yatnik Karlu Marksu ale 1995 roku buv vidnovlenij Roztashovanij na Sobornij ploshi pered Troyickim soborom mizh vulicyami Velikoyu Zelonovskoyu Lyutnevoyu i Revolyucijnim prospektom Uvinchanij Oleksandrivskim gerbom Na pam yatniku tablicya 22 veresnya 1812 roku Rosiyani pid kerivnictvom Generala Miloradovicha voyuyuchi ves den mizh s Voronovim i Tarutinim z korpusom peregorodili francuzam shlyah do taboru rosijskoyi armiyi na choli z Kutuzovim Pam yatnik Skulptor arhitektor L P Zemskov Vidkritij 9 travnya 1960 roku na zasobi zarobleni komsomolcyami Rozmishenij v Centralnomu miskomu parku im V V Talalihina Pam yatnik yavlyaye soboyu byust geroya na granitnomu postamenti Na postamenti nadpis Viktoru Talilihinu i metalichna doshka z jogo biografiyeyu i opisom podvigu Pam yatnik Mihajlu Illarionovichu Kutuzovu Skulptor Udalova S M arhitektori Lyubarska O G Kudrina S V Vidkritij v 1995 roci Rozmishenij v mikrorajoni Kutuzovo na perehresti vulic Sosnova i Borodinska Yavlyaye soboyu 22 metrovu kompoziciyu na vershini yakoyi skulptura Arhangela Mihayila z nerzhaviyuchoyi stali Pam yatnik Katerini II Skulptor arhitektor Tihomirov M V Vidkritij 14 veresnya 2008 roci Rozmishenij v Katerininskomu skveri nedaleko vid Vokzalnoyi ploshi Na pam yatniku zapechatlena imperatricya v moment pidpisannya Ukaza vid 5 zhovtnya 1781 roku de znachitsya zapis vsemilostivejshe povelevaem pereimenovat gorodom ekonomicheskoe selo Podol Pam yatnik Oleksandru Sergijovichu Pushkinu Avtor Viktor Mihajlovich Mihajlov Vidkritij 6 chervnya 1999 roku i vstanovlenij do 200 richchya z dnya narodzhennya poeta Roztashovanij v skveri sprava vid budinku Administraciyi Podolska proponuvalis i inshi miscya dlya vstanovlennya mayetok Ivanovske skver pered BK Lepse plosha skver bilya starogo miskogo komitetu Pa myatnik yavlyaye soboyu byust poeta z chervono korichnevogo granitu yakij stoyit na koloni z chornogo granitu Roztashuvannya ruk poeta blizke do portretu Kiprenskogo pri comu prava ruka pokladena na pleche a liva na byust Na postamenti napis Moj drug otchizne posvyatim dushi prekrasnye poryvy Bronzova skulptura Pravosuddya Avtor Vstanovlena 23 grudnya 2005 roku na teritoriyi novoyi budivli Podolskogo miskogo sudu Podolskaya boginya pravosuddya maye klasichni atributi vagi mech pov yazka na ochah a takozh trimaye v pravij ruci shit z zobrazhennyam gerbu Rosiyi Ustanovi kulturi Golovnij vhid v BK im Lepse V misti diye krayeznavchij muzej istoriko memorialnij zapovidnik Podollya muzej proftehosviti Rosiyi vistavkovij zal 9 budinkiv kulturi najbilshi BK im Lepse BK Zhovten BK im Karla Marksa kinokoncertnij zal Podolskij krayeznavchij muzej buv vidkritij 11 chervnya 1971 roku i v nash chas koli roztashovanij v zahidnomu fligeli sadibi Ivanovske Ekspoziciya muzeyu prisvyachena istoriyi mista Podolska i jogo okolic Ekspozicijno vistavkova plosha stanovit 150 m serednya kilkist vidviduvachiv v rik 35 5 tisyach lyudej V strukturi muzeyu takozh ye arhiv naukova biblioteka i ekspertna grupa Osoblivu uvagu predstavlyaye istoriko memorialnij muzej zapovidnik Podollya vidkritij 7 listopada 1937 roku i yakij rozmishenij v budinku vchitelki V P Kedrovoyi de u 1900 roci zhili ridni V I Lenina Osnovu muzeyu skladaye budinok muzej Lenina krim togo postijna ekspoziciya takozh prisvyachena istoriyi kulturi i pobutu Podolska XIX XX stolittya Ekspozicijno vistavkova plosha stanovit 300 m parkova 13 1 ga serednya kilkist vidviduvachiv v rik 1700 lyudej V strukturi muzeyu ye naukova biblioteka i ekspertna grupa Kinoteatr Batkivshina V misti ye rozgaluzhena bibliotechna sistema yaka vklyuchaye v sebe 16 bibliotek Najvazhlivishi z nih Centralna miska biblioteka roztashovana na vulici Sverdlova i yaka maye 13 filij i Centralna miska dityacha biblioteka roztashovana na Revolyucijnomu prospekti V ostanni roki v bagatoh z nih buli provedeni kapitalni remonti organizovani komp yuterizovani robochi miscya dlya chitachiv stvoryuyetsya lokalna merezha dlya organizaciyi yedinogo informacijnogo prostoru U 2007 roci poslugami municipalnih bibliotek skoristalis ponad 40 tisyach chitachiv a zagalnij bibliotechnij fond stanoviv ponad 500 tisyach ekzemplyariv knig V 1886 roci v Podolsku bula vidana persha brajlevska kniga rosijskoyu movoyu Z 27 chervnya 1977 roku v misti diye Podolskij vistavkovij zal u yakomu odnochasno rozmishuyetsya ne menshe chotiroh ekspozicij Postijna ekspoziciya prisvyachena Velikij Vitchiznyanij vijni Ekspozicijno vistavkova plosha stanovit 1100 m serednya kilkist vidviduvachiv v rik 22 667 lyudej Na teritoriyi kolishnogo zavodu fruktovih vod v cej chas koli vedetsya budivnictvo socialno kulturnogo centru z rozmishennyam v nomu miskoyi kartinnoyi galereyi zdacha v 2010 roci Najbilshim zakladom kulturi Podolska ye Palac kulturi Zhovten zbudovanij 1975 roku Rishennya pro budivnictvo bulo prijnyato kerivnictvom Podolskogo elektromehanichnogo zavodu she v 1960 h rokah tak yak kolishnij robochij klub ne mav dostatnih plosh dlya togo shob vmistiti vsi kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti V 1998 roci BK stav municipalnim zakladom kulturi V nash chas koli v Zhovtni rozmishuyetsya teatralno koncertnij zal na 850 lyudej velikij sportivnij tancyuvalnij zal horeografichnij klas postijno provodyatsya koncerti vistavi svyata Tvorchij kolektiv maye u svoyemu skladi folklornij ansambl Dzherela ansambl narodnogo tancyu Puls chasu muzichna studiya Veselka ta inshi U 2008 roci na bazi providnih teatralnih kolektiviv buv stvorenij Podolskij dramatichnij teatr V misti takozh ye dva kinoteatri Batkivshina i Karo Film yakij stav v 2003 roci pershim v Pidmoskov yi bagatozalnim kinoteatrom V Podolsku roztashovanij 1878 4 Podolsk u filateliyi Za chasiv Rosijskoyi imperiyi na teritoriyi Podolskogo uezda diyala yaka vipustila z 1871 po 1895 rik poshtovi marki 11 vidiv Malyunok vsih marok buv shozhim i mistiv zobrazhennya perehreshenih kirok osnovnogo elementu istorichnogo gerbu uezdnogo mista V Radyanskomu Soyuzi i suchasnij Rosiyi ne bulo vipusheno ni odniyeyi specialnoyi poshtovoyi marki posvyashennoj comu mistu Marka SRSR 1970 roku z portretom molodogo Lenina i na yakomu zobrazhenij budinok v Podolsku de zhiv Lenin v 1900 roci Ale v 1970 roci vihodila komemorativna seriya z desyati marok i odnogo poshtovogo bloku 100 richchya z dnya narodzhennya V I Lenina avtorami yakoyi stali hudozhniki I Martinov i N Cherkasov Ves tirazh desyatimarochnoyi seriyi buv vidanij v po visim odnakovih marok obramlenih lavrovim listyam i 16 iz zobrazhennyam pam yatnih misc pov yazanih z zhittyam i diyalnistyu Lenina Na odnomu z marochnih listiv ye kupon iz zobrazhennyam budinku v Podolsku piznishe Budinok muzej V I Lenina u yakomu zhila sim ya Ulyanovih i v yakomu 1900 roku zupinyavsya Lenin buli takozh vipusheni p yat z podolskimi syuzhetami i na troh z nih buv zobrazhenij leninskij budinok muzej 1966 4493 Podolsk Budinok muzej V I Lenina 1969 6491 Podolsk Budinok muzej V I Lenina 1981 15092 200 rokiv mistu Podolsk 1984 317 Podolsk Budinok muzej Lenina 1986 510 Podolsk Moskovskoyi oblasti Pa myatnik Podolskim kursantam Krim cogo podolska poshta viroblyala na pochatku 1990 h rokiv vlasni SportLodovij palac sportu Vityaz V misti roztashovani sportivni sporudi lodovij palac sportu Vityaz palac Sport servis sportivni klubi BK Zhovten i Kosmos Kinnosportivni kompleksi Favorit i Prestizh Najvidomishoyu sportivnoyu tribunoyu mista ye lodovij palac Vityaz zbudovanij v 2000 roci i rozrahovanij na 5500 lyudej Osnovna budivlya kompleksu vklyuchaye v sebe arenu zi shtuchnim lodovim pokrittyam restoran kafe bar dlya zhurnalistiv 5 kafe shvidkogo obslugovuvannya Do osnovnoyi budivli primikaye kritij tenisnij kort Okrim sportivnih zahodiv u kompleksi provodyatsya riznomanitni koncerti masovi zahodi zjomki teleperedach V tih cilyah lodovij majdanchik peretvoryuyetsya v koncertnu scenu i parter vmistimist partera i tribun 6800 lyudej Spochatku lodovij palac Vityaz buv domashnoyu arenoyu dlya yaka vistupaye v Ale v 2003 roci vona pereyihala v misto Chehov V nash chas koli lodovij palac ye arenoyu hokejnogo klubu zasnovanogo v 2008 roci yakij vistupaye v Stadion Trud 13 veresnya 2008 roku pislya rekonstrukciyi buv vidkritij stadion Trud yakij yavlyav soboyu dvotribunnij kompleks na 13 tisyach glyadachiv z futbolnim polem i bigovimi dorizhkami Starij stadion yakij vmishav 22 500 glyadachiv buv najbilshim v Moskovskij oblasti Krim cogo vono bulo yedinim v Moskovskij oblasti de nochuvav Olimpijskij vogon 1980 roku litom togo roku v misti proshla estafeta vognyu V misti dovgij chas zberigalis ridkisni stari radyanski lihtarni stovpi torsheri z olimpijskimi kilcyami Ostanni buli demontovani v 2000 h rokah pid chas rekonstrukciyi Aleyi Ryativnikiv i skveru na vul Stekolnikova Pid dvoma tribunami novogo stadionu roztashovani shist sportivnih zaliv Pid shidnoyu dlya yedinoborstv horeografiyi i zagalnoyi fizichnoyi pidgotovki Pid zahidnoyu tribunoyu igrovij dlya shejpingu i kardiozal Pid odniyeyu z tribun takozh rozmistivsya gotel na 84 miscya Stadion Trud povinen stati domashnoyu arenoyu dlya futbolnogo klubu Vityaz yakij vistupaye v pershosti Rosiyi z futbolu U 2007 roci bula vidkrita tenisna akademiya dlya pidgotovki sportsmeniv dlya velikogo tenisu Akademiya roztashovana poruch z lodovim palacom Vityaz Yij nalezhat 4 kriti i 5 vidkritih kortiv trenazhernij zal i gotelnij kompleks U zhovtni 2007 roku akademiya prijmala Kubok gubernatora Moskovskoyi oblasti z tenisu V misti pobudovani suchasni bazi dlya pidgotovki lizhnoyi zbirnoyi Rosiyi Vedetsya pidgotovka sportsmeniv z nastilnogo tenisu boksu dzyudo greko rimskoyi borotbi hokeyu volejbolu Zv yazok i ZMIPodolskij vuzol elektrozv yazku V Podolsku movlyat yak federalni tak i regionalni televizijni kanali Yih kilkist stanovit 40 kanaliv Krim cogo u misti ye i vlasnij telekanal Kvarc stvorenij u 1993 roci i v cej chas koli ye merezhevim partnerom TK TNT Programi kanalu mozhut takozh prijmati zhiteli Klimovska Sherbinki Domodyedovo Chas movlennya blizko 5 godin na dobu V misti diye Podolska redakciya radiomovlennya yaka ye filialom DTRK Redakciya bula zasnovana 19 zhovtnya 1927 roku i shotizhnevo zabezpechuye movlennya 6 godin 40 hvilin V Podolsku vidayetsya dekilka gazet najbilsha z nih suspilno politichna gazeta Podolskij robochij uvidevshaya svet v iyune 1917 roku pid nazvoyu Izvestiya Podolskogo Soveta rabochih i soldatskih deputatov u 1923 roci gazeta bula perejmenovana Gazeta vihodit tri razi na tizhden vivtorok chetver i subotu Sertifikovanij tirazh stanovit 11 500 ekzemplyariv Rozpovsyudzhuyetsya v mistah Podolsk Klimovsk Sherbinka Troyick Podolskomu rajoni Takozh isnuye zavodskij druk napriklad gazeta Znamya truda mashinobudivnogo zavodu ZiO Podolsk V misti vidayutsya i inshi gazetni vidannya v osnovnomu reklamnogo zmistu Vityaz press V ritme goroda Podolsk Vash shans Viaduk Press bazar Nash krug Dom Avto Dosug V Podolsku vikoristovuyutsya shestiznachni telefonni nomeri Kod mista 4967 Osnovnij operator stacionarnogo zv yazku Podolskij vuzol elektrozv yazku yakij ye strukturnim pidrozdilom Moskovskogo filialu VAT Krim cogo poslugi telefonnogo zv yazku nadayut i inshi miscevi kompaniyi U 2008 roci kilkist abonentiv telefonnogo zv yazku stanovila 67 120 lyudej Internet poslugi nadayut dekilka internet provajderiv xDSL Inet dial up xDSL Infoset dial up xDSL Silinet Krim cogo kompaniyi Kvarc P T K Tochka Dostupa RialCom nadayut poslugi cherez kabelni merezhi visokoshvidkisnogo dostupu Ne zvazhayuchi na te sho Podolsk znahoditsya vsogo za 15 km vid MKAD vartist poslug Internet znachno visha nizh v Moskvi U 2008 roci kilkist koristuvachiv Internetu v misti stanovila 12 962 Vidomi lyudi PodolskaDoshka poshani Vidomi lyudi yaki rodilisya i zhili v Podolsku 1824 1896 rosijskij gromadskij i suspilnij diyach pochesnij gromadyanin mista Samari i Sofiyi narod 1976 rosijskij bokser amator obladatel Kubka svitu 2005 chempion Yevropi 2006 chempion Rosiyi 2004 2005 i 2007 bronzovij prizer Igor dobroyi voli 2001 i Kubku svitu 2002 Finalist chempionatu Rosiyi 1999 2001 2002 narod 1967 rosijskij hokeyist vistupav za podolskij naprikinci 1990 h pochatku 2000 h Piznishe stav trenerom klubu Sogodni drugij trener kazanskogo Ak Barsa z yakim zavoyuvav dva chempionskih zvannya Borisov Musatov Viktor Elpidiforovich 1870 1905 rosijskij hudozhnik zhivopisec majster simvolichnih zobrazhen dvoryanskih gnizd zhiv v misti v 1903 1904 rokah Gryazev Vasil Petrovich 1928 2008 vidatnij rosijskij konstruktor avtomatichnogo artilerijskogo i strileckogo ozbroyennya Yeprev Maksim Sergijovich rod 1988 rosijskij hokeyist rod 1926 sistemnij programist i matematik chlen korespondent RAN Kruglov Viktor Mihajlovich narod 1955 radyanskij futbolist zahisnik gravec zbirnoyi SRSR master sportu mizhnarodnogo klasu Kudryashov Oleksandr Mihajlovich 1939 radyanskij futbolist napadnik Makarov Sergij Oleksandrovich rod 1973 rosijskij legkoatlet metach spisa chempion svitu prizer Olimpijskih igor 1923 2000 radyanskij rosijskij vchenij istorik geograf zhurnalist i pismennik Rudinshtejn Mark Grigorovich rod 1946 aktor prodyuser odin iz zasnovnikiv kinofestivalyu Kinotavr v Sochi narod 1986 rosijska aktrisa v osnovnomu vidoma za teleserialami Shaslivi razom i Smolyakov Andrij Igorovich narod 1958 zasluzhenij i narodnij artist Rosiyi radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino narod 1962 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino rezhiser teatru Ulyanov Dmitro Illich 1874 1943 vidomij revolyucioner i partijnij diyach molodshij brat vidomih revolyucioneriv Oleksandra i Volodimira Ulyanovih narod 1945 rosijskij matematik specialist v oblasti teoriyi imovirnostej profesor SPbDU narod 1942 literator poet chlen Spilki pismennikiv z 1978 roku Mista pobratimi i partneriZ 1996 roku Podolsk ye chlenom mizhnarodnoyi asociaciyi beruchi z tih pir aktivnu uchast v riznih programah spivropraci z zarubizhnimi krayinami Prapor krayini Misto region Krayina Dokument pro spivpracyu Data pidpisannya dokumentu Amshtetten Avstriya Ugoda pro vstanovlennya druzhnih vidnosin 18 veresnya 1995 Bar Chornogoriya Dogovir pro vstanovlennya sporodnenih zv yazkiv 8 chervnya 2004 Bila Cerkva Ukrayina Ugoda pro vstanovlennya partnerskih vidnosin 30 kvitnya 2007 Borisov Bilorus Dogovir pro vstanovlennya pobratimskih zv yazkiv 18 chervnya 1992 Byelci Moldova Protokol namiriv pro spivpracyu 12 lyutogo 2004 Vanadzor Virmeniya Dogovir pro sporodnennya 24 travnya 2004 Varminsko Mazurske voyevodstvo Polsha Dogovir pro vstanovlennya ekonomichnoyi spivpraci 16 sichnya 1995 Kavarna Bolgariya Ugoda pro druzhbu partnerstvo i spivpracyu 3 kvitnya 2006 Kladno Chehiya Ugoda pro zaklyuchennya pobratimskih zv yazkiv 23 bereznya 1966 Ohrid Pivnichna Makedoniya Protokol pro namiri vstanoviti vidnosini druzhbi i spivpraci 23 bereznya 2004 Gruziya Dogovir pro torgovo ekonomichnu spivpracyu 22 serpnya 1996 Sent Uen Franciya Ugoda pro vstanovlennya pobratimskih zv yazkiv 29 grudnya 1966 Suhumi Abhaziya Dogovir pro vstanovlennya druzhnih zv yazkiv i dilovogo partnerstva 15 chervnya 2006 okrug Nimechchina Ugoda pro vstanovlennya druzhnih zv yazkiv 25 travnya 1992 Kitaj Ugoda pro vstanovlennya sporidnenogo zv yazku 24 lipnya 1993 Chernivci Ukrayina Ugodu pro vstanovlennya sporidnenih zv yazkiv i spivpraci v torgovo ekonomichnij naukovo tehnichnij i gumanitarno kulturnij sferah bulo rozirvano v zv yazku iz agresiyeyu Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini 18 zhovtnya 2001 27 lyutogo 2016 Shumen Bolgariya Dogovir pro spivpracyu 1 chervnya 2004 Engels Rosiya Ugoda pro vstanovlennya spivpraci 26 sichnya 2001DzherelaArkush karti N 37 16 Podolsk Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1982 r Vidannya 1987 r ros Golosov K Podolsk Istoriko ekonomicheskij ocherk Podolskogo uezda Pod red K V Sivkova M Novaya Moskva 1927 Pankov D D Byli zhenshiny v podolskih selenyah shtrihi k portretam M 2004 120 s Pankov D D Na puti k Berlinu Ocherki istorii boevyh dejstvij 43 j armii na Maloyaroslavsko Podolskom napravlenii V pomosh uchitelyu istorii Podolsk Podolskaya fabrika ofsetnoj pechati 1994 170 s Pankov D D Ocherki po istorii Podolskogo kraya Chast I Podolskij kraj s drevnejshih vremen do konca XIX veka M Duhovnaya shkola Uchebnik 1997 140 s Pankov D D Ocherki po istorii Podolskogo kraya II chast Podolskij kraj s konca XIX veka do novejshego vremeni M Uchebnik 1998 264 s Pankov D V Pankov D D Podvig podolskih kursantov 3 e izd dop M Moskovskij rabochij 1986 208 s Pankov D D Sozvezdiya Podolskih ulic Podolsk Informaciya 2006 296 s Poceluev V A Petreev I V Podolsk i okrestnosti M Terra sport 1999 553 s ISBN 5931270418 Shahtina S L Stranicy istorii Podolska M Moskovskij rabochij 1971 333 s Gorod nash ty Rodiny chastica Problemy sohraneniya istoriko kulturnogo naslediya Podolska i Podolskogo kraya Materialy nauchno prakticheskoj konferencii Redsovet A M Dyubanov A A Agafonov M I Gonyanyj Podolsk Informaciya 2007 207 s Dinastiya Agafonnikovyh stati vospominaniya dnevniki Sost N F Rzhevskaya gl red A A Agafonov M Podolsk 2005 360 s Zhivaya letopis vremyon Podolskij rabochij 90 let s chitatelem Pod obshej redakciej L S Tolstuhinoj Podolsk Akademiya XXI 2007 432 s Lenin i Ulyanovy v Podolske Sost S L Shathina M Moskovskij rabochij 1979 280 s Poklonimsya i pavshim i zhivym o podvige Podolskih kursantov fotoalbom Sost A V Korotkov V I Yakovleva Podolsk 2005 64 s Podolsk god rozhdeniya 1781 Stolica promyshlennosti Podmoskovya Podolsk 2006 46 s PrimitkiChislennost selskogo naseleniya i ego razmeshenie na territorii Moskovskoj oblasti Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Toponimicheskij slovar centralnoj Rossii M Armada press 2002 ISBN 5 309 00257 X Istoricheskaya spravka pro Podolsk Podolskij obshestvennyj zhurnal Podolsk org Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 1 listopada 2008 Arhiv originalu za 26 serpnya 2007 Procitovano 11 listopada 2008 Kolekcijni kremni ta kolorovi kaminnya v Podolsku Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 12 listopada 2008 Z operativnoyi naradi v Administraciyi mista Administraciya m Podolska 13 03 2009 Arhiv originalu za 07 07 2013 Procitovano 14 bereznya 2009 Ekologiyu pid osoblivij kontrol Administraciya m Podolska 05 03 2007 Arhiv originalu za 07 07 2013 Procitovano 2 listopada 2008 Rok vijshov z pidpillya v Podolsku Podolski novini Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2008 Regiony Rossii osnovnye socialno ekonomicheskie pokazateli gorodov 2007 statisticheskij sbornik Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Trudovih migrantiv pid kontrol Podolskij rabochij 4 grudnya 2006 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 11 lyutogo 2007 Podolsku 227 Dinamika rozvitku v cifrah i faktah Administraciya m Podolsk Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2008 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za mistami selishami miskogo tipu i rajonam na 1 sichnya 2009 r Mista z chiselnistyu postijnogo naselennya vid 100 tis do 250 tis cholovik Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2009 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik PDF Podolskij robochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 5 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 RAGS v dzerkali statistiki Viddil zi vzayemodiyi zi ZMI Administraciyi m Podolska 1 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2008 Zviti 2006 roku Ekonomichnij stan Administraciya m Podolsk Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 26 listopada 2008 Golovna storinka Podolske blagochinie Moskovskoyi yeparhiyi Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2008 Moskovske ob yednannya Cerkvi hristiyan adventistiv somogo dnya Arhiv originalu za 11 sichnya 2007 Procitovano 2 grudnya 2008 Golovna storinka Cerkva Hristiyan Viri Yevangelskoyi Cerkva Isusa Hrista mista Podolska Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2008 Informacijne agentstvo Muslim Press Arhiv originalu za 30 sichnya 2009 Procitovano 29 grudnya 2008 Arheologichne minule Podolskij krayeznavchij muzej Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 31 sichnya 2009 Procitovano 1 listopada 2008 V A Poceluyev I V Petreyev Podolski okolici Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 1 listopada 2008 S V Shpolyanskij Peremishl Moskovskij do problem viniknennya i roli mista v sistemi oboroni kordoniv Moskovskogo knyazivstva Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 1 listopada 2008 Arhiv originalu za 31 sichnya 2009 Procitovano 15 listopada 2008 Istoriya shvejnih mashin Zinger i New Home Torgovij dim Zigzag Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 15 listopada 2008 Podolsk pered revolyuciyeyu Podolsk biz Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2008 Virishennya megazavdannya Ekspert Obladnannya Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 15 listopada 2008 Obrazovanie Podolskogo soveta rabochih i soldatskih deputatov Podolsk biz Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2008 Bilshovizaciya radi Podolska Podolsk biz Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2008 Bilshoviki Podolsku Podolsk biz Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2008 Podolsk v dni zhovtnevoyi revolyuciyi Podolsk biz Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 listopada 2008 Patronna sprava v Rosiyi Boris Davidov Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 16 listopada 2008 Podolsk biz Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 16 listopada 2008 TzOV EnergoMashinobudivnij Alyans Finans Procitovano 24 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya shvejnoyi mashinki Zinger Ruchna robota Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2008 Istoriya zavodu Podolskij akumulyatornij zavod Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2008 Podolsk Moj gorod Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2008 VAT NIPaMO nova investicijna politika Moskovskoyi oblasti Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 24 listopada 2008 Podolsk Pershi p yatirichki Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2008 Misto mogo ditinstva Ranok vechora mudrishij Procitovano 17 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z veresnya 2019 I prisyagi virnosti dotrimalis Podolski novini Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2008 Novorichnij podarunok frontu Podolski novini Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2008 Centralna zhinocha shkola snajperskoyi pidgotovki v Podolsku Podolski novini Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2008 Viktor Vasilovich Talalihin Peoples ru Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2008 Pislyavoyennij pidjom Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 pro kompaniyu Podolskij himiko metalurgijnij zavod Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 25 listopada 2008 Pro zavod VAT Zavod Mikroprovid Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Rozvitok promislovosti v pislyavoyenni p yatirichki Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Zenkovich N A Tayemnici minulogo stolittya 9 lyutogo 2001 1998 Rozvitok mista u vosmij p yatirichci Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Dev yata p yatirichka Podolska Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Podolsk v desyatij p yatirichci Podolsk Miskij portal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Prapor municipalnogo utvorennya Miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Soyuz geraldistiv Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 1 listopada 2008 Ustav municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Dodatok do Ustavu Polozhennya pro prapor municipalnogo utvorennya Miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 11 listopada 2008 Arhiv novin 2006 roku 30 06 2006 Soyuz geraldistiv Rosiyi Arhiv originalu za 18 08 2011 Procitovano 1 listopada 2008 Istoriya gerbu mista Podolsk Podolsk org Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 1 listopada 2008 Ustav municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Dodatok do Ustavu Polozhennya pro gerb municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoj oblasti Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Glava 1 stattya 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav municipalnogo utvorennya miskij okrug Podolsk Moskovskoyi oblasti Titulnij list Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 22 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 22 2 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 23 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 23 2 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 25 3 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 25 6 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Golova Radi Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 19 grudnya 2008 Ustav Glava 5 stattya 26 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 27 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 27 2 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 27 8 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Agentstvo ekonomichnoyi informaciyi Prajm Tass 22 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 11 lyutogo 2007 Rosijska gazeta 10 noyabrya 2005 Mer povisivsya v tyurmi Schety s zhiznyu svyol mer Podolska Oleksandr Fokin Vladislav Kulikov Procitovano 11 lyutogo 2007 Ustav Glava 5 stattya 28 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 30 1 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Ustav Glava 5 stattya 30 2 Rada Deputativ miskogo okrugu Podolsk Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2008 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik PDF Podolskij robochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 4 Procitovano 22 chervnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Produkciya ta tehnologiyi Grupa kompanij REMKO Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2008 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik Zhitlovo komunalne gospodarstvo PDF Podolskij rabochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 7 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik Rozvitok mista PDF Podolskij robochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 7 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik PDF Podolskij rabochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 6 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Misto Podolsk u 2 j polovini XIX stolittya i na pochatku XX stolittya PODOL RU Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 4 listopada 2008 Itogi socialno ekonomicheskogo razvitiya goroda Podolska za 2008 rik Transport PDF Podolskij rabochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 12 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Federalnij perinatalnij centr z yavitsya v pidmoskovnomu Podolsku RIA Novosti 3 veresnya 2008 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 listopada 2008 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik Ohorona zdorov ya PDF Podolskij rabochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 15 Procitovano 22 lipnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Publichna dopovid pro stan i rezultati rozvitku municipalnoyi sistemi osviti mista Podolsk Moskovskoyi oblasti Komitet z osviti m Podolska 2008 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 4 listopada 2008 Rezultati socialno ekonomichnogo rozvitku mista Podolska za 2008 rik Osvita PDF Podolskij rabochij Podolsk 3 lyutogo 2009 s 18 Procitovano 22 chervnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zviti 2007 Osvita Administraciya m Podolsk 2008 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 4 listopada 2008 Troyickij sobor m Podolska Podolske blagochinnya Oficijnij sajt Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Sobor Trijci Zhivonachalnoyi v Podolsku Oblikova kartka Hrami Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Presvyataya Trijce Bozhe nash slava Tobi Troyickij sobor m Podolska Oficijnij sajt Procitovano 3 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Svyato Troyickij sobor Rosijski cerkvi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Hram Voskresinnya Hristovogo m Podolska Podolske blagochinnya Oficijnij sajt Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Voskresenskaya cerkva Rosijski cerkvi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Ivanovskoe Sadibi Rosiyi Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 27 listopada 2008 Ivanovskoe Podolsk i okolici Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 27 listopada 2008 Podolsk i okolici Arhiv originalu za 9 serpnya 2008 Procitovano 27 grudnya 2008 Sadiba Plesheyevo Sajt Nataliyi Bondarovoyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 27 listopada 2008 Sadiba Plesheyevo Istorichni sadibi Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 27 listopada 2008 Ukaz Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi Pro utochnennya skladu ob yektiv istorichnoyi i kulturnoyi spadshini federalnogo zagalnorosijskogo znachennya Podolske mistectvo Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 Vstup Lenin i Ulyanovi v Podolsku Skl S L Shathina 2 ge vid M Moskovskij robochij 1979 S 6 280 s Podvig podolskih kursantov 65 rokiv bitvi pid Moskvoyu Moskovska oblast v Drugij Svitovij vijni Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 Podolsk blizkij do Moskvi i Rosiyi Istoriya mista voyina peremozhcya Nezalezhna gazeta Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 Stalina Mihajlivna Udalova Podolski hudozhniki Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 Velikij ukaz V Podolske otkryli pamyatnik osnovatelnice goroda Rossijskaya gazeta Procitovano 3 grudnya 2008 Viktor Mihajlovich Mihajlov Podolske mistectvo Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 V Podolsku vstanovlena skulptura Oficijnij sajt D V Kukkolosa Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2008 Podolskij krayeznavchij muzej Muzeyi Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Istoriko memorialnij muzej zapovidnik Podollya Muzeyi Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 Pro rezultati i zavdannya v sferi kulturi Administraciya Podolska 28 02 2008 Arhiv originalu za 18 08 2011 Procitovano 29 grudnya 2008 Respublikanska specializovana biblioteka dlya slipih Kultura Respubliki Tatarstan Procitovano 29 grudnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Podolskij vistavkovij zal Muzeyi Rosiyi Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2008 V Podolsku buduyetsya kartinna galereya Podolsk RU Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2008 Golovna storinka Palac kulturi Zhovten Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2008 Palac kulturi Zhovten Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 26 listopada 2008 Palac kulturi Zhovten Arhiv originalu za 30 kvitnya 2010 Procitovano 26 listopada 2008 Palac kulturi Zhovten Arhiv originalu za 27 sichnya 2010 Procitovano 26 listopada 2008 Den Podolskogo dramaticheskogo teatra Podolsk RU Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2008 Karo Film v TC Ashan Siti m Podolsk Karo Film Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2008 Po dannym na sajte V A Novosolova Smolensk Perevireno 7 grudnya 2008 Informaciya i nomera konvertov dany po Katalogu 2012 12 02 u Wayback Machine hudozhestvennyh markirovannyh konvertov SRSR za 1953 1991 roki na sajti konvert web ur ru 2012 12 04 u Wayback Machine Perevireno 16 sichnya 2009 Lodovij palac Vityaz SPORTS RU Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 listopada 2008 Hokejnij klub Vityaz Vityazfan narod ru Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 listopada 2008 Korol tut druzhit z Korolevoyu V Podolsku z yavivsya stadion de mozhna grati v futbol i provoditi legkoatletichni starti Sovetskij sport 07 listopada 2008 166 17665 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Boris Ivanyuzhenkov Mi lideri sportivnoyi industriyi vsiyeyi krayini Zhurnal Elita Obshestva 7 24 cherven 2006 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 2 sichnya 2009 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2010 Stadion Trud Futbolnij klub Vityaz Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 V Podolsku vidkrili Akademiyu tenisu Sport Ekspress 7 zhovtnya 2008 Procitovano 7 listopada 2008 Telekomunikacijni sistemi Podolske regionalne telebachennya Kvarc Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Pro kompaniyu Podolske regionalne telebachennya Kvarc Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Zona movlennya Podolske regionalne telebachennya Kvarc Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Podolska redakcvya radiomovlennya filiya DTRK RTV Podmoskove Internet portal Radiomovlennya Pidmoskov ya Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Pro informagentstvo Gazeta Podolskij robochij Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Zvit 2007 Informacijna politika Administraciya m Podolska Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Shedrij gospodar misto Podolsk PDF Arhiv originalu PDF za 18 serpnya 2011 Procitovano 1 listopada 2008 Zaxid net Chernivci oficijno rozirvali pobratimstvo z rosijskimi Bryanskom i Podolskom ZAXID NET Procitovano 1 bereznya 2016 PosilannyaPodolsk u sestrinskih Vikiproyektah Podolsk u Vikishovishi Oficijnij sajt Administraciyi Podolska Oficijnij sajt Radi deputativ miskogo okrugu Podolsk Podolskij krayeznavchij muzej Gazeta Podolskij robochij Vidomi lyudi mista Podolska Vijskovo patriotichne ob yednannya Pam yat Mikola Kalashnikov Cikl reportazhiv pro Podolsk Chastina I Centr Podolska Chastina II Centr Podolska 1930 ti Dovoyenna stalinska arhitektura Chastina III Mizhshosejnij rajon Podolska Chastina IV Zalinijnij rajon Podolska I Chastina V Zalinijnij rajon Podolska II Chastina VI Chervona girka Chastina VII Plesheyevo Pravoslavni hrami i monastiri Elektronnij katalog Podolska Panorama Podolska Na Vikimapiyi Ce nezavershena stattya pro Moskovsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi