Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каменський Михайло Федотович (19 травня 1738, Санкт-Петербург, Російська імперія — 24 серпня 1809, Орел, Російська імперія) — російський генерал-фельдмаршал (1797), граф. Проявив себе як бездарний і невдалий воєначальник. Убитий власним кріпаком.
| Михайло Федотович Каменський | |
|---|---|
| Михаил Федотович Каменский | |
 | |
| Народження | 19 травня 1738 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 24 серпня 1809 Орел, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Освіта | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
| Роки служби | 1751–1791, 1796–1797, 1802, 1806 |
| Звання | Генерал-фельдмаршал |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна (1768—1774), Війна четвертої коаліції |
| Титул | Граф |
| Рід | d |
| Діти | d і Каменський Микола Михайлович |
| Нагороди |     |
 Каменський Михайло Федотович у Вікісховищі | |
Біографія
Рання біографія і початок кар'єри
Представник дворянського роду Каменських, син гоф-юнкера. Навчався в Сухопутному шляхетському корпусі. Із 1751 року — капрал. Із 1756 року — поручник, служив в артилерії. Із 1758 року — капітан. У 1757—1759 роках — волонтер у французькій армії. У 1762 році взяв участь у бойових діях Семилітньої війни.
У 1763—1765 роках — командир 1-го Московського піхотного полку. У 1765—1767 роках — військовий агент у Пруссії. Із 1766 року — бригадир.
Російсько-турецькі війни
На початку російсько-турецької війни 1768—1774 років командував бригадою. Брав участь у взятті Хотина та Аккермана, був нагороджений орденами Святої Анни та Святого Георгія 3-го ступеня. У 1772 році командував російськими військами, які діяли проти польських конфедератів у Малопольщі. Із 1773 року — знову на турецкому фронті, генерал-поручник.
У червні 1774 року в битві при Козлуджі разом із Суворовим розгромив 40-тисячну турецьку армію. У 1774 році був нагороджений орденами Святого Георгія 2-го ступеня та Олександра Невського.
Після закінчення війни з турками командував дивізією. У 1782—1785 роках — генерал-губернатор Тамбовського намісництва, із 1784 року — генерал-аншеф. Через конфлікт із Потьомкіним аж до початку чергової російсько-турецької війни не отримував ніяких командних посад в армії.
Під час російсько-турецької війни 1787—1791 років командував корпусом і дивізією, але через постійні інтриги Каменського проти Потьомкіна був відправлений у відставку.
Фельдмаршал
Після приходу до влади Павла I Каменський як ворог Потьомкіна був повернутий на військову службу і призначений командиром Фінляндської дивізії. Отримав титул графа. Із березня 1797 року — генерал-фельдмаршал, але вже в грудні того ж року знову відправлений у відставку.
За правління Олександра I був знову повернутий з відставки і в 1802 році недовго був Санкт-Петербурзьким військовим губернатором, але звільнений через зловживання службовим становищем.
Під час війни Четвертої коаліції в 1806 році був призначений головнокомандувачем російської армії у Пруссії проти армії Наполеона. На цій посаді проявив себе абсолютно бездарним воєначальником. У Пултуску вишикував особовий склад армії і віддав солдатам наказ: «Рятуйтесь, хто може!» Армія почала панічно відходити, а сам Каменський передав командування генералу Беннігсену і виїхав у тил. Після цього Каменський був остаточно відправлений у відставку.
Вбивство
У 1807 році Каменський виїхав у свій маєток Сабурово-Каменське в Орловській губернії. Був добре відомим серед дворян Орловщини завдяки своєму дуже жорстокому ставленні до кріпаків. Був убитий сокирою власним кріпаком.
Сім'я
Був одружений з княжною Анною Щербатовою, від неї мав чотирьох дітей. Двоє синів — та Микола — пізніше стали генералами російської армії.
Нагороди
Був нагороджений орденами Святого Георгія, Святого Володимира, Святого Олександра Невського і Святої Анни.
Примітки
- ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --[ Биографии ]-- Бантыш-Каменский Д. Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. militera.lib.ru. Процитовано 24 серпня 2022.
- РБС/ВТ/Каменский, Михаил Федотович — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
- ЭСБЕ/Каменские, военачальники — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
Джерела
- Бантыш-Каменский Д. Н. 36-й генерал-фельдмаршал граф Михаил Федотович Каменский // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1.
- Валишевский К. Вокруг трона: Екатерина II, Императрица Всероссійская: ея любимые сотрудники, друзья, фавориты, интимная жизнь. Сфинкс, 1911.
- Дубасов И. И. К биографии фельдмаршала графа М. Ф. Каменского // Исторический вестник, 1880. — Т. 2. — № 5. — С. 199—204.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamenskij Mihajlo Fedotovich 19 travnya 1738 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 24 serpnya 1809 Orel Rosijska imperiya rosijskij general feldmarshal 1797 graf Proyaviv sebe yak bezdarnij i nevdalij voyenachalnik Ubitij vlasnim kripakom Mihajlo Fedotovich KamenskijMihail Fedotovich KamenskijNarodzhennya19 travnya 1738 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert24 serpnya 1809 Orel Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiyaOsvitaPershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Roki sluzhbi1751 1791 1796 1797 1802 1806ZvannyaGeneral feldmarshalVijni bitviRosijsko turecka vijna 1768 1774 Vijna chetvertoyi koaliciyiTitulGrafRiddDitid i Kamenskij Mikola MihajlovichNagorodi Kamenskij Mihajlo Fedotovich u VikishovishiBiografiyaRannya biografiya i pochatok kar yeri Predstavnik dvoryanskogo rodu Kamenskih sin gof yunkera Navchavsya v Suhoputnomu shlyahetskomu korpusi Iz 1751 roku kapral Iz 1756 roku poruchnik sluzhiv v artileriyi Iz 1758 roku kapitan U 1757 1759 rokah volonter u francuzkij armiyi U 1762 roci vzyav uchast u bojovih diyah Semilitnoyi vijni U 1763 1765 rokah komandir 1 go Moskovskogo pihotnogo polku U 1765 1767 rokah vijskovij agent u Prussiyi Iz 1766 roku brigadir Rosijsko turecki vijni Na pochatku rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv komanduvav brigadoyu Brav uchast u vzyatti Hotina ta Akkermana buv nagorodzhenij ordenami Svyatoyi Anni ta Svyatogo Georgiya 3 go stupenya U 1772 roci komanduvav rosijskimi vijskami yaki diyali proti polskih konfederativ u Malopolshi Iz 1773 roku znovu na tureckomu fronti general poruchnik U chervni 1774 roku v bitvi pri Kozludzhi razom iz Suvorovim rozgromiv 40 tisyachnu turecku armiyu U 1774 roci buv nagorodzhenij ordenami Svyatogo Georgiya 2 go stupenya ta Oleksandra Nevskogo Pislya zakinchennya vijni z turkami komanduvav diviziyeyu U 1782 1785 rokah general gubernator Tambovskogo namisnictva iz 1784 roku general anshef Cherez konflikt iz Potomkinim azh do pochatku chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni ne otrimuvav niyakih komandnih posad v armiyi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv komanduvav korpusom i diviziyeyu ale cherez postijni intrigi Kamenskogo proti Potomkina buv vidpravlenij u vidstavku Feldmarshal Pislya prihodu do vladi Pavla I Kamenskij yak vorog Potomkina buv povernutij na vijskovu sluzhbu i priznachenij komandirom Finlyandskoyi diviziyi Otrimav titul grafa Iz bereznya 1797 roku general feldmarshal ale vzhe v grudni togo zh roku znovu vidpravlenij u vidstavku Za pravlinnya Oleksandra I buv znovu povernutij z vidstavki i v 1802 roci nedovgo buv Sankt Peterburzkim vijskovim gubernatorom ale zvilnenij cherez zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem Pid chas vijni Chetvertoyi koaliciyi v 1806 roci buv priznachenij golovnokomanduvachem rosijskoyi armiyi u Prussiyi proti armiyi Napoleona Na cij posadi proyaviv sebe absolyutno bezdarnim voyenachalnikom U Pultusku vishikuvav osobovij sklad armiyi i viddav soldatam nakaz Ryatujtes hto mozhe Armiya pochala panichno vidhoditi a sam Kamenskij peredav komanduvannya generalu Bennigsenu i viyihav u til Pislya cogo Kamenskij buv ostatochno vidpravlenij u vidstavku Vbivstvo U 1807 roci Kamenskij viyihav u svij mayetok Saburovo Kamenske v Orlovskij guberniyi Buv dobre vidomim sered dvoryan Orlovshini zavdyaki svoyemu duzhe zhorstokomu stavlenni do kripakiv Buv ubitij sokiroyu vlasnim kripakom Sim yaBuv odruzhenij z knyazhnoyu Annoyu Sherbatovoyu vid neyi mav chotiroh ditej Dvoye siniv ta Mikola piznishe stali generalami rosijskoyi armiyi NagorodiBuv nagorodzhenij ordenami Svyatogo Georgiya Svyatogo Volodimira Svyatogo Oleksandra Nevskogo i Svyatoyi Anni PrimitkiVOENNAYa LITERATURA Biografii Bantysh Kamenskij D Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov militera lib ru Procitovano 24 serpnya 2022 RBS VT Kamenskij Mihail Fedotovich Vikiteka ru wikisource org ros Procitovano 24 serpnya 2022 ESBE Kamenskie voenachalniki Vikiteka ru wikisource org ros Procitovano 24 serpnya 2022 DzherelaBantysh Kamenskij D N 36 j general feldmarshal graf Mihail Fedotovich Kamenskij Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov V 4 chastyah Reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1840 goda Chast 1 2 Pushkino Kultura 1991 620 s ISBN 5 7158 0002 1 Valishevskij K Vokrug trona Ekaterina II Imperatrica Vserossijskaya eya lyubimye sotrudniki druzya favority intimnaya zhizn Sfinks 1911 Dubasov I I K biografii feldmarshala grafa M F Kamenskogo Istoricheskij vestnik 1880 T 2 5 S 199 204