Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дучимінська Ольга Василівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ольга-Олександра Решетилович | |||
| Псевдонім | Остапівна Ірма, Рута, Барвінок Олег, Лучинська Ольга, Ольга Д., Поважна | |||
| Народилася | 8 червня 1883 с.Миколаїв Львівська область | |||
| Померла | 24 вересня 1988 (105 років) Івано-Франківськ | |||
| Поховання | с.Чукалівка Івано-Франківська область | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця,поетеса | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | «Китиця незабудьків» — поетична збірка | |||
| | ||||
 Дучимінська Ольга Василівна у Вікісховищі | ||||
Ольга-Олександра Василівна Решетилович, у шлюбі Дучимінська (8 червня 1883, с. Миколаїв, нині Пустомитівського району Львівської области — 24 вересня 1988, м. Івано-Франківськ) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини. Співробітниця журналу «Жіноча Доля». Діячка ОУН під псевдо «Ірма Остапівна», жертва сталінських репресій.
Сучасниця і знайома Івана Франка, приятелька Ольги Кобилянської, Наталії Кобринської, Іванни Блажкевич, Олени Кисілевської, Олени Кульчицької, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Михайла Яцківа, Дениса Лукіяновича, Олекси Новаківського, Івана Огієнка, Софії Русової, Ірини Вільде, Наталени Королеви, Станіслава Вінценза, Єжи Єнджеєвича, Осипа Маковея, Соломії Крушельницької, Петра Обаля, Гната Мартинця, Антіна Лотоцького, Миколи Угрина-Безгрішного.
Життєпис
Ранні роки
Ольга-Олександра Решетилович народилася першою дитиною 8 червня 1883 року в селі Миколаєві Бібрського повіту (нині Пустомитівського району Львівської області) в сім'ї директора школи Василя Решетиловича і Броніслави, до шлюбу Литвин. Молодші сестри Ярослава та Северина невдовзі після народження померли від дизентерії (наразі називають шигельозом).
1887 року батька перевели працювати вчителем у село Лопушна того ж Бібрського повіту. 1888-го у народилась сестра Володимира. 1892 року сім'я перебралася до села Хороброва Сокальського повіту, куди батько був скерований на роботу, а 1894-го в село Кунин Жовківського повіту.
Початкову освіту Ольга отримала вдома. Продовжувала навчання в п'ятому класі жіночої виділової школи в місті Станиславові. Закінчити навчання тут не вдалося, бо 1897 року помер батько, якого вона дуже любила.
Як напівсироту завдяки опіці маминого брата, катехита станиславівських шкіл Йосипа-Мар'яна Литвина, Ольгу влаштували у школу сестер-василіянок у Яворові, де вона закінчила восьмий клас. Тут вона почала займатися літературною творчістю. Ще в школі, прочитавши деякі твори Ольги Кобилянської, відважилася висловити про них свої думки у листі до «буковинської орлиці».
1899 Ольга поїхала до Перемишля, де продовжила навчання на вчительському семінарі, який закінчила 1902 року.
Ольга Решетилович захоплювалася письмом. Прагнула стати вчителькою, самовіддано служити народові: «Я так гаряче бажала бути вчителькою! (Навіть Христос був тільки вчителем). […] Я хотіла бути вчителькою, і то не тільки в школі, але й поза школою, займатися дітворою, цікавитися селом — народом (заповіт мого батька) і працювати для них».
Вчительська праця
1902 року Ольга Решетилович стала вчителькою і працювала на педагогічній ниві майже 30 років у різних населених пунктах нинішніх Львівської та Івано-Франківської областей: у селі Залозах Жовківського повіту (1902—1903), Бутинах Сокальського (1903—1904), Лисовичах (1904—1905), Задеревачі (1905—1906), Тяпчому (1906—1919, 1925—1930), Ценяві (1919—1925) Долинського повітів.
У с. Кунин 1905 року одружилася з Петром Дучимінським, який вчителював у різних школах Жовківського повіту. У березні того ж року їх послали на роботу в Задеревач, а потім у Тяпче Долинського повіту. У цей період народила двох синів, які дуже рано померли. 8 липня 1908 народила доньку Оксану. 1914 року чоловік пішов на фронт. Пізніше як член Української галицької армії виїхав і не повернувся. Жив і помер у Чехословаччині.
Літературна робота
Літературну діяльність Олена Решетилович почала в 16 років, коли з'явилися її перші поезії. Тоді познайомилася з Іваном Франком, який допоміг їй увійти у великий світ літератури.
Дебютувала як поетеса 1905 року, коли у львівській газеті «Діло» під псевдонімом «Ірма Остапівна» було видрукувано її поезію «Послідні звуки». Пізніше «Літературно-науковий вісник» (Львів) надрукував «Іронію долі!».
1911 року вийшла перша (і єдина за життя поетеси) збірока із п'ятнадцяти віршів Ірми Остапівни «Китиця незабудьків». Збірку уклав і написав передмову до неї Микола Венгжин. Книжечка дістала схвальні відгуки критиків О. Коваленка у Києві, І. Нечуя-Левицького в Катеринославі, Н. Кобринської, С. Чарнецького і В. Ющишина у Львові.
Ольга Дучимінська володіла шістьма мовами: українською, польською, німецькою, російською, чеською, французькою (у такій послідовності подавала знання мов сама письменниця) і перекладала з чеської, німецької, російської.
Феміністична діяльність
Ольга Решетилович-Дучимінська відома як феміністка. Жіночий рух захопив її з першого року вчительської праці. У 1906 р. познайомилася з Наталією Кобринською, яку вважала своєю духовною матір'ю. Кобринській присвятила новелу «Сніг» та низку літературознавчих статей: «Жіночий рух у Західній Україні», «Тернистим шляхом», «Борець за долю жінок», які друкувались у виданнях Варшави 1967, 1968, 1970 рр.
Тривала дружба єднала Дучимінську з Ольгою Кобилянською. Присвятила їй новели «Співачка» (1927), «Сумний Христос» (1927), «Дзвони» (1917), спогад «Мої розмови з Кобилянською» (1937). 1963 року написала спогади «Поранкова душа».
Ольга Дучимінська належала до тієї ж когорти жінок-письменниць, що й Уляна Кравченко, Віра Лебедова (Костянтина Малицька), Ольга Рошкевич, Олена Кисілевська, Ольга Ціпановська. З Кобринською і Малицькою 1912 року започаткувала видання в Коломиї «Жіночої бібліотеки», у якому пропагувалися найкращі зразки світової літератури.
Провадила активну громадську діяльність серед галицького жіноцтва, особливо сільського. По селах організовувала так звані жіночі курси, на яких навчала жінок читати і писати, економно вести господарство, допомогти хворому. Ця праця принесла їй визнання і популярність у Галичині 30-х років.
Після 1939-го Ольга Дучимінська — серед організаторів музею етнографії та художнього промислу у Львові. Їздила у наукові експедиції, збирала матеріали про духовну та матеріальну культуру бойків і гуцулів, досліджує етнографічну діяльність І. Франка, Ф. Колесси.
Кілька разів їздила до Чехії, де її цікавив . Тут виголошувала реферати з життя українського жіноцтва. В цей час написала ряд статей та досліджень про народні звичаї, збирала матеріал про духовну й матеріальну культуру гуцулів і бойків, готувала до друку кілька монографій, але ця робота залишилась незавершеною.
Друкувалася під різними псевдонімами й криптонімами (Барвінок Олег, Лучинська Ольга, Ольга Д., Остапівна Ірма, Поважна, Поважна О., Рута, Рута О., О. Д., О. Д-ка) у різних виданнях: часописи «Бджола», «Дажбог», «Діло», «Жіноча доля», «Жіноча воля», «Літературно-науковий вісник», «Мета», «Народна справа», «Наш світ», «Нова хата», «Новий час», «Нові шляхи», «Рідна школа», «Самостійна думка», «Час», «Шляхи» (до Другої світової війни), журнал «Наша страна» (1939—1941), «Львівські вісті», «Наші дні» (1941—1944), журнал «Радянський Львів», газета «Вільна Україна» (1945—1949).
Діяльність в ОУН
Водомо, що Ольга Дучимінська була діячкою ОУН під псевдо «Ірма Остапівна». Працювала у державному апараті ЗУНР (1918—1919).
Арешт і заслання
1949 рік Олена Дучимінська зустріла в розпалі творчої роботи.
23 листопада 1949 року 66-річну Дучимінську заарештували, нібито у справі замаху на Ярослава Галана. Два роки, які тривало слідство, перебувала у в'язниці. 25–26 травня 1951 року її судив військовий трибунал. Вирок — 25 років таборів за статтями 54-1а та 54-11 Карного кодексу УРСР.
Багато знущань зазнала в сибірських спецтаборах ГУЛАГу. За клаптик паперу та олівець передбачався карцер. Тому складені в таборі вірші Дучимінської вивчали напам'ять і разом із звільненими вони потрапляли на волю.
Після смерті Сталіна, 19 червня 1956 року, справа Ольги Дучимінської була переглянута. Строк скоротився до 10 років. 19 грудня 1958 року напівжива 75-річна Ольга Дучимінська вийшла на волю. Деякий час самотньо жила у Львові, не маючи свого місця. Тихо переносила періодичні безпідставні образи преси, яка навішувала на неї всякі ярлики.
Після звільнення
На повернення додому була накладена заборона. До Львова приїхала нелегально восени 1959 року. Її прихистила у себе Ірина Вільде. Згодом їй вдалось приписатись у Самборі в Ірини Турчан — родички Катрі Гриневичевої. Після Самбора Дучимінська знайшла притулок у Чернівцях у родині Ольги Кобилянської, чи, як сама казала, «у паньства Панчуків».
Після звільнення друкувалася рідко, лише в коломийській газеті «Червоний прапор» і варшавських українських виданнях («Український календар 1967 року», «Наше слово»).
4 грудня 1972 року померла в Мюнхені дочка Оксана Дучимінська-Мигул. Похована на українському кладовищі в Баунд-Бруку, Нью-Джерсі, США.
Наприкінці життя (1977—1988) проживала у Мирослави Антонович — двоюрідної сестри Степана Бандери, яка опікувалась нею до смерти, оточила її любов'ю і родинним теплом, хоч була цілком чужою їй людиною. Але цькування тривали і тут. Постійно погрожували виселити, не прописували. Мізерну пенсію нарахували аж у Самборі — по неї їздила М. Антонович.
В останні роки мріяла віднайти всі друковані та рукописні вірші і видати збірку поезій.
24 вересня 1988 року, на 106-му році життя Ольга Решетилович-Дучимінська померла. Похована на цвинтарі в Чукалівці, біля Івано-Франківська.
За період її творчості (1905—1988) окремими виданнями вийшли, на жаль, лише поетична збірка «Китиця незабудьків», нарис «Наталія Кобринська як феміністка» і невелика повість «Еті».
Реабілітована лише посмертно в 1992 році.
Пам'ять
Громада села Тяпче та педагогічний колектив прийняли рішення найменувати школу іменем Ольги Дучимінської. У Львові та Івано-Франківську названо вулиці на честь Ольги Дучимінської.
Видання
- Збірка віршів «Китиця незабудьків» (1911, вірші з цієї збірки включені в наступну).
- Наталія Кобринська як феміністка (1934).
- Збірка новел «Сумний Христос» [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.] (1992).
- Збірка віршів «Чую… молитву Землі» [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.] (1996).
- Збірка віршів «Вибрані поезії» [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.] (1996).
- Вибрані твори [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (2014).
Джерела
- Післямова Романа Горака до збірки новел «Сумний Христос». — Львів, 1992.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 26 квітня 2014.
Посилання
- Дучимінська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Володимир Пахомов. Гуцульщина у творчості Ольги Дучимінської // Галичина. — 2011. — Ч. 18–19. — С. 343—350 [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.].
- Володимир Пахомов. Творча спадщина Ольги Дучимінської. — Івано-Франківськ, 2001. [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Життя болю і мужності. [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Відбулась літературна година «По кременистій дорозі з терновим вінком» [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.].
- Ірина Ханик. Я ціле життя любила… [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Оксана Івах. Я зелом родилась… [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Duchiminska Olga VasilivnaIm ya pri narodzhenniOlga Oleksandra ReshetilovichPsevdonimOstapivna Irma Ruta Barvinok Oleg Luchinska Olga Olga D PovazhnaNarodilasya8 chervnya 1883 1883 06 08 s Mikolayiv Lvivska oblastPomerla24 veresnya 1988 1988 09 24 105 rokiv Ivano FrankivskPohovannyas Chukalivka Ivano Frankivska oblastGromadyanstvo Avstro Ugorshina UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistpismennicya poetesaMova tvorivukrayinskaMagnum opus Kiticya nezabudkiv poetichna zbirka Duchiminska Olga Vasilivna u Vikishovishi Olga Oleksandra Vasilivna Reshetilovich u shlyubi Duchiminska 8 chervnya 1883 s Mikolayiv nini Pustomitivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 24 veresnya 1988 m Ivano Frankivsk ukrayinska pismennicya poetesa literaturnij kritik perekladachka z cheskoyi nimeckoyi rosijskoyi zhurnalistka narodna vchitelka kulturno osvitnya diyachka odna z aktivnih organizatorok zhinochogo ruhu v Galichini doslidnicya folkloru etnografiyi ta mistectva Guculshini j Bojkivshini Spivrobitnicya zhurnalu Zhinocha Dolya Diyachka OUN pid psevdo Irma Ostapivna zhertva stalinskih represij Suchasnicya i znajoma Ivana Franka priyatelka Olgi Kobilyanskoyi Nataliyi Kobrinskoyi Ivanni Blazhkevich Oleni Kisilevskoyi Oleni Kulchickoyi Bogdana Lepkogo Oleksandra Olesya Mihajla Yackiva Denisa Lukiyanovicha Oleksi Novakivskogo Ivana Ogiyenka Sofiyi Rusovoyi Irini Vilde Nataleni Korolevi Stanislava Vincenza Yezhi Yendzheyevicha Osipa Makoveya Solomiyi Krushelnickoyi Petra Obalya Gnata Martincya Antina Lotockogo Mikoli Ugrina Bezgrishnogo ZhittyepisRanni roki Olga Oleksandra Reshetilovich narodilasya pershoyu ditinoyu 8 chervnya 1883 roku v seli Mikolayevi Bibrskogo povitu nini Pustomitivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti v sim yi direktora shkoli Vasilya Reshetilovicha i Bronislavi do shlyubu Litvin Molodshi sestri Yaroslava ta Severina nevdovzi pislya narodzhennya pomerli vid dizenteriyi narazi nazivayut shigelozom Olga Duchiminska 1887 roku batka pereveli pracyuvati vchitelem u selo Lopushna togo zh Bibrskogo povitu 1888 go u narodilas sestra Volodimira 1892 roku sim ya perebralasya do sela Horobrova Sokalskogo povitu kudi batko buv skerovanij na robotu a 1894 go v selo Kunin Zhovkivskogo povitu Pochatkovu osvitu Olga otrimala vdoma Prodovzhuvala navchannya v p yatomu klasi zhinochoyi vidilovoyi shkoli v misti Stanislavovi Zakinchiti navchannya tut ne vdalosya bo 1897 roku pomer batko yakogo vona duzhe lyubila Yak napivsirotu zavdyaki opici maminogo brata katehita stanislavivskih shkil Josipa Mar yana Litvina Olgu vlashtuvali u shkolu sester vasiliyanok u Yavorovi de vona zakinchila vosmij klas Tut vona pochala zajmatisya literaturnoyu tvorchistyu She v shkoli prochitavshi deyaki tvori Olgi Kobilyanskoyi vidvazhilasya visloviti pro nih svoyi dumki u listi do bukovinskoyi orlici 1899 Olga poyihala do Peremishlya de prodovzhila navchannya na vchitelskomu seminari yakij zakinchila 1902 roku Olga Reshetilovich zahoplyuvalasya pismom Pragnula stati vchitelkoyu samoviddano sluzhiti narodovi Ya tak garyache bazhala buti vchitelkoyu Navit Hristos buv tilki vchitelem Ya hotila buti vchitelkoyu i to ne tilki v shkoli ale j poza shkoloyu zajmatisya ditvoroyu cikavitisya selom narodom zapovit mogo batka i pracyuvati dlya nih Vchitelska pracya 1902 roku Olga Reshetilovich stala vchitelkoyu i pracyuvala na pedagogichnij nivi majzhe 30 rokiv u riznih naselenih punktah ninishnih Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej u seli Zalozah Zhovkivskogo povitu 1902 1903 Butinah Sokalskogo 1903 1904 Lisovichah 1904 1905 Zaderevachi 1905 1906 Tyapchomu 1906 1919 1925 1930 Cenyavi 1919 1925 Dolinskogo povitiv U s Kunin 1905 roku odruzhilasya z Petrom Duchiminskim yakij vchitelyuvav u riznih shkolah Zhovkivskogo povitu U berezni togo zh roku yih poslali na robotu v Zaderevach a potim u Tyapche Dolinskogo povitu U cej period narodila dvoh siniv yaki duzhe rano pomerli 8 lipnya 1908 narodila donku Oksanu 1914 roku cholovik pishov na front Piznishe yak chlen Ukrayinskoyi galickoyi armiyi viyihav i ne povernuvsya Zhiv i pomer u Chehoslovachchini Literaturna robota Duchiminska O V Chuyu molitvu Zemli 1996 Literaturnu diyalnist Olena Reshetilovich pochala v 16 rokiv koli z yavilisya yiyi pershi poeziyi Todi poznajomilasya z Ivanom Frankom yakij dopomig yij uvijti u velikij svit literaturi Debyutuvala yak poetesa 1905 roku koli u lvivskij gazeti Dilo pid psevdonimom Irma Ostapivna bulo vidrukuvano yiyi poeziyu Poslidni zvuki Piznishe Literaturno naukovij visnik Lviv nadrukuvav Ironiyu doli 1911 roku vijshla persha i yedina za zhittya poetesi zbiroka iz p yatnadcyati virshiv Irmi Ostapivni Kiticya nezabudkiv Zbirku uklav i napisav peredmovu do neyi Mikola Vengzhin Knizhechka distala shvalni vidguki kritikiv O Kovalenka u Kiyevi I Nechuya Levickogo v Katerinoslavi N Kobrinskoyi S Charneckogo i V Yushishina u Lvovi Olga Duchiminska volodila shistma movami ukrayinskoyu polskoyu nimeckoyu rosijskoyu cheskoyu francuzkoyu u takij poslidovnosti podavala znannya mov sama pismennicya i perekladala z cheskoyi nimeckoyi rosijskoyi Feministichna diyalnist Olga Reshetilovich Duchiminska vidoma yak feministka Zhinochij ruh zahopiv yiyi z pershogo roku vchitelskoyi praci U 1906 r poznajomilasya z Nataliyeyu Kobrinskoyu yaku vvazhala svoyeyu duhovnoyu matir yu Kobrinskij prisvyatila novelu Snig ta nizku literaturoznavchih statej Zhinochij ruh u Zahidnij Ukrayini Ternistim shlyahom Borec za dolyu zhinok yaki drukuvalis u vidannyah Varshavi 1967 1968 1970 rr Trivala druzhba yednala Duchiminsku z Olgoyu Kobilyanskoyu Prisvyatila yij noveli Spivachka 1927 Sumnij Hristos 1927 Dzvoni 1917 spogad Moyi rozmovi z Kobilyanskoyu 1937 1963 roku napisala spogadi Porankova dusha Olga Duchiminska nalezhala do tiyeyi zh kogorti zhinok pismennic sho j Ulyana Kravchenko Vira Lebedova Kostyantina Malicka Olga Roshkevich Olena Kisilevska Olga Cipanovska Z Kobrinskoyu i Malickoyu 1912 roku zapochatkuvala vidannya v Kolomiyi Zhinochoyi biblioteki u yakomu propaguvalisya najkrashi zrazki svitovoyi literaturi Provadila aktivnu gromadsku diyalnist sered galickogo zhinoctva osoblivo silskogo Po selah organizovuvala tak zvani zhinochi kursi na yakih navchala zhinok chitati i pisati ekonomno vesti gospodarstvo dopomogti hvoromu Cya pracya prinesla yij viznannya i populyarnist u Galichini 30 h rokiv Pislya 1939 go Olga Duchiminska sered organizatoriv muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu u Lvovi Yizdila u naukovi ekspediciyi zbirala materiali pro duhovnu ta materialnu kulturu bojkiv i guculiv doslidzhuye etnografichnu diyalnist I Franka F Kolessi Kilka raziv yizdila do Chehiyi de yiyi cikaviv Tut vigoloshuvala referati z zhittya ukrayinskogo zhinoctva V cej chas napisala ryad statej ta doslidzhen pro narodni zvichayi zbirala material pro duhovnu j materialnu kulturu guculiv i bojkiv gotuvala do druku kilka monografij ale cya robota zalishilas nezavershenoyu Drukuvalasya pid riznimi psevdonimami j kriptonimami Barvinok Oleg Luchinska Olga Olga D Ostapivna Irma Povazhna Povazhna O Ruta Ruta O O D O D ka u riznih vidannyah chasopisi Bdzhola Dazhbog Dilo Zhinocha dolya Zhinocha volya Literaturno naukovij visnik Meta Narodna sprava Nash svit Nova hata Novij chas Novi shlyahi Ridna shkola Samostijna dumka Chas Shlyahi do Drugoyi svitovoyi vijni zhurnal Nasha strana 1939 1941 Lvivski visti Nashi dni 1941 1944 zhurnal Radyanskij Lviv gazeta Vilna Ukrayina 1945 1949 Diyalnist v OUN Vodomo sho Olga Duchiminska bula diyachkoyu OUN pid psevdo Irma Ostapivna Pracyuvala u derzhavnomu aparati ZUNR 1918 1919 Aresht i zaslannya 1949 rik Olena Duchiminska zustrila v rozpali tvorchoyi roboti 23 listopada 1949 roku 66 richnu Duchiminsku zaareshtuvali nibito u spravi zamahu na Yaroslava Galana Dva roki yaki trivalo slidstvo perebuvala u v yaznici 25 26 travnya 1951 roku yiyi sudiv vijskovij tribunal Virok 25 rokiv taboriv za stattyami 54 1a ta 54 11 Karnogo kodeksu URSR Bagato znushan zaznala v sibirskih spectaborah GULAGu Za klaptik paperu ta olivec peredbachavsya karcer Tomu skladeni v tabori virshi Duchiminskoyi vivchali napam yat i razom iz zvilnenimi voni potraplyali na volyu Pislya smerti Stalina 19 chervnya 1956 roku sprava Olgi Duchiminskoyi bula pereglyanuta Strok skorotivsya do 10 rokiv 19 grudnya 1958 roku napivzhiva 75 richna Olga Duchiminska vijshla na volyu Deyakij chas samotno zhila u Lvovi ne mayuchi svogo miscya Tiho perenosila periodichni bezpidstavni obrazi presi yaka navishuvala na neyi vsyaki yarliki Pislya zvilnennya Mogila Olgi Duchiminskoyi Miske kladovishe Chukalivki Na povernennya dodomu bula nakladena zaborona Do Lvova priyihala nelegalno voseni 1959 roku Yiyi prihistila u sebe Irina Vilde Zgodom yij vdalos pripisatis u Sambori v Irini Turchan rodichki Katri Grinevichevoyi Pislya Sambora Duchiminska znajshla pritulok u Chernivcyah u rodini Olgi Kobilyanskoyi chi yak sama kazala u panstva Panchukiv Pislya zvilnennya drukuvalasya ridko lishe v kolomijskij gazeti Chervonij prapor i varshavskih ukrayinskih vidannyah Ukrayinskij kalendar 1967 roku Nashe slovo 4 grudnya 1972 roku pomerla v Myunheni dochka Oksana Duchiminska Migul Pohovana na ukrayinskomu kladovishi v Baund Bruku Nyu Dzhersi SShA Naprikinci zhittya 1977 1988 prozhivala u Miroslavi Antonovich dvoyuridnoyi sestri Stepana Banderi yaka opikuvalas neyu do smerti otochila yiyi lyubov yu i rodinnim teplom hoch bula cilkom chuzhoyu yij lyudinoyu Ale ckuvannya trivali i tut Postijno pogrozhuvali viseliti ne propisuvali Mizernu pensiyu narahuvali azh u Sambori po neyi yizdila M Antonovich V ostanni roki mriyala vidnajti vsi drukovani ta rukopisni virshi i vidati zbirku poezij 24 veresnya 1988 roku na 106 mu roci zhittya Olga Reshetilovich Duchiminska pomerla Pohovana na cvintari v Chukalivci bilya Ivano Frankivska Za period yiyi tvorchosti 1905 1988 okremimi vidannyami vijshli na zhal lishe poetichna zbirka Kiticya nezabudkiv naris Nataliya Kobrinska yak feministka i nevelika povist Eti Reabilitovana lishe posmertno v 1992 roci Pam yatGromada sela Tyapche ta pedagogichnij kolektiv prijnyali rishennya najmenuvati shkolu imenem Olgi Duchiminskoyi U Lvovi ta Ivano Frankivsku nazvano vulici na chest Olgi Duchiminskoyi VidannyaZbirka virshiv Kiticya nezabudkiv 1911 virshi z ciyeyi zbirki vklyucheni v nastupnu Nataliya Kobrinska yak feministka 1934 Zbirka novel Sumnij Hristos 15 lipnya 2014 u Wayback Machine 1992 Zbirka virshiv Chuyu molitvu Zemli 15 lipnya 2014 u Wayback Machine 1996 Zbirka virshiv Vibrani poeziyi 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine 1996 Vibrani tvori 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine 2014 DzherelaPislyamova Romana Goraka do zbirki novel Sumnij Hristos Lviv 1992 Div takozhZhinki v OUN ta UPAPrimitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 1 chervnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2014 PosilannyaDuchiminska Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Volodimir Pahomov Guculshina u tvorchosti Olgi Duchiminskoyi Galichina 2011 Ch 18 19 S 343 350 20 chervnya 2015 u Wayback Machine Volodimir Pahomov Tvorcha spadshina Olgi Duchiminskoyi Ivano Frankivsk 2001 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Zhittya bolyu i muzhnosti 29 serpnya 2014 u Wayback Machine Vidbulas literaturna godina Po kremenistij dorozi z ternovim vinkom 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Irina Hanik Ya cile zhittya lyubila 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Oksana Ivah Ya zelom rodilas 17 lipnya 2014 u Wayback Machine