Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була Запорозька Січ. Першим кошовим отаманом був Остафій Дашкевич. Останнім Петро Калнишевський.
Військо Запорозьке Низове | |||||
| |||||
| |||||
Гімн | |||||
Вольності Війська Запорозького Низового у 18 ст. | |||||
Столиця | Січ | ||||
Мови | староукраїнська | ||||
Релігії | Православ'я | ||||
Форма правління | Аристократична республіка | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 80-ті роки XVI ст. — 1593 | ||||
- Ліквідовано | 1775 | ||||
Населення | |||||
- 1775 | 59 637 осіб | ||||
|
У наслідку розходження політики керівництва Гетьманщини та кошових отаманів Запорозької Січі наприкінці XVII ст. (у період Руїни), єдність Війська Запорозького як військово-політичного організму було порушено.
Запорозькі козаки війська називалися низовими або січовими козаками, та не входили до офіційного компуту Реєстрового Війська Запорозького.
Історія
Заснування Запорозької Січі
Запорозька Січ виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання точного часу, місця її виникнення. М. С. Грушевський появу Січі за дніпровськими порогами визначив 70—80-ми роками XVI століття, В. О. Голобуцький — 30—50-ми роками XVI століття, В. О. Щербак — 60—70-ми роками XVI століття.
Ідея створення форпосту на південних рубежах Литовсько-Руської держави виникла ще у 20—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому, який у 50-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на острові Мала Хортиця побудував фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною громадою у специфічних умовах Південного Порубіжжя сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства, її моделі. Побудований Дмитром Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.
Основною галуззю господарства Запорозької Січі були промисли, передусім це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів.
У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів до Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда. Наприкінці XVI — на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося повстання Богдана Хмельницького.
Хмельниччина
Саме на Січі у 1648 році почалося повстання Богдана Хмельницького. З 1649 року Запорозька Січ була складовою Гетьманщини. У часи Руїни гетьмани втратили контроль над Запорозькою Січчю, а сама Січ навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство.
Саме з цього періоду термін «Військо Запорозьке Низове» використовується саме для позначення січового козацтва.
За часів Мазепи
У 1709 році запорожці на чолі з кошовим Гордієнком підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи проти Петра I, створивши союз за участі гетьмана Мазепи і шведського короля Карла XII.
Після поразки Мазепи, московські війська під командуванням Яковлєва та компанійці Гната Ґалаґана у 1709 р. зруйнували Запорозьку Січ. Низовики-утікачі засновують нову Кам'янську Січ, яка знищується у 1711 р. військами гетьмана Скоропадського за наказом московської влади. Козаки засновують Олешківську Січ.
Під владою Туреччини (1711—1733)
У наслідку невдалого для неї Прутського походу, Росія відмовилася від територій Війська Запорозького Низового. Відповідно до Прутської мирної угоди (1711) та Адріанопольської угоди (1713) Московська держава відмовлялась від претензій на Правобережну Україну та Запоріжжя та визнавала юрисдикцію Туреччини над Запорозькою Січчю. Таким чином запорозькі землі на 22 роки увійшли до територій так званої Ханської України.
На початку XVIII сторіччя, після поразки гетьмана Івана Мазепи та невдалого походу Пилипа Орлика на Правобережжя 1711 року, південь України під владою Кримського хана став притулком для багатьох українських політичних емігрантів і всього запорозького козацтва.
Запорозькі козаки (Олешківська Січ) знаходились під владою Османської імперії до 1734 року, після чого повернулися до російської протекції, що було закріплено у Лубенському договорі.
Нова Січ (1733—1775)
Наступ російської влади на території козаків
Серйозного удару самостійності Січі завдало створення в 1764 р. Новоросійської губернії з центром у Кременчуці. До неї увійшли Нова Сербія, дві сотні Миргородського, 12 сотень Полтавського полків, а також Слов'яносербія. З особового складу козацьких та балканських сотень було утворено пікінерію.
Губернське чиновництво ще більше ізолювало Січ від Гетьманщини й Слобожанщини, призупинило потоки втікачів на Січ і активізувало подальший наступ на козацькі володіння. Значних обмежень зазнала традиційна торгівля запорожців кримською сіллю та іншими південними товарами. Щоб протиставити запорозькій вольниці силу, царський уряд оточив Січ п'ятьма укріпленнями, у тому числі Новосіченським, Усть-Самарським, Новобогородським. Поставлені у них гарнізони були готові до збройного наступу на Січ. Наприкінці 1760-х рр. Запорозька Січ опинилась у своєрідному мішку.
Російсько-турецька війна (1768—1774)
Початок війни з Туреччиною у 1768 р. відстрочив ліквідацію Війська Запорозького Низового. У війні найактивнішу участь узяли Запоріжжя, Лівобережна Україна і Слобожанщина. У 1769 р. запорожці й місцеве населення не допустили прориву 100-тисячної турецької армії вглиб України. Влітку козаки завдали декількох поразок турецько-татарським загонам у Північному Причорномор'ї, спільно з гусарами ходили глибокими рейдами до Бендер і гирла Дунаю. Особливою активністю відзначався Чорноморський флот Запоріжжя. Чорноморська флотилія вступила в бій з турецькою ескадрою на Дніпрі й перемогла її. У 1770 р. козацька флотилія полковника Третяка розгромила іншу турецьку ескадру на Чорному морі й взяла на абордаж її судна.
Запорожці, козаки інших українських земель прославилися при облозі й штурмі Бендер, визволенні Криму, в боях за Журжу, в рейдах на Тульчу, Ісакчу та в інших операціях. Військовою вправністю і мужністю запорожці завоювали в армії таку шану, що стати до їхніх лав мріяло чимало вищого російського офіцерства. Почесними козаками до різних куренів записалися Михайло Кутузов, командувачі російських військ Петро Панін, О. Прозоровський і навіть сам новоросійський губернатор Григорій Потьомкін під прізвиськом Григорія Нечеси. Вирішальні воєнні дії розгорнулися в 1774 р. Війська під командуванням Олександра Суворова розгромили супротивника під Базарджиком, блокували фортеці Сілістрія та Рущук, перейшли через Балкани й загрожували Константинополеві. Турецький уряд мусив капітулювати.
За умовами Кючук-Кайнарджійського миру 1774 р., Туреччина і Росія визнавали державну незалежність Кримського ханства. Лише в релігійних справах воно й надалі мало підлягати султанові. До Росії відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом, крім невеличкої приморської смуги в районі Очакова. Росія дістала право вільної торгівлі на Чорному морі, а також територіальні надбання в інших місцях північних районів Причорномор'я і Приазов'я.
Ліквідація Запорозької Січі (1775)
Хронологія найважливіших подій
- 1578: За наказом Баторія супроти запорожців було здійснено каральний похід. Військам, котрі очолював Василь Костянтин Острозький, так і не вдалося приборкати низовців.
- 1591–1593: Участь у повстанні реєстровців під проводом Кшиштофа Косинського.
- 1593: Зруйнування першого осередку Томаківської Січі татарами.
- 1594: Візит на Базавлуцьку Січ Еріха Лясоти — посланця імператора Рудольфа II.
- 1596: Приєднання до повстання Наливайка.
- 1635: Повстання під проводом Івана Сулими.
- 1638: Повстання Острянина котре після баталії на Старці завершилося капітуляцією запорожців. У серпні Базавлуцьку Січ було зруйновано.
- 1639: Низовці на чолі з кошовим Лутаєм засновують Микитинську Січ.
- 1647: На Січ прибув Богдан Хмельницький.
- 1648–1649: Участь у визвольній війні.
- 1658: Повстання Пушкаря і Барабаша викликане протестом січовиків проти обрання гетьманом Івана Виговського.
- 1659: Російсько-українська війна. Напад Сірка на союзний Виговському Крим.
- 1709: Велика північна війна. Підтримка низовиками, на чолі з кошовим Гордієнком, самостійницького виступу гетьмана Івана Мазепи. Союз за участі, гетьмана Мазепи і шведського короля Карла XII.
- 1709, 14 травня: знищення Чортомлицької Січі військами царату під командуванням Яковлєва та компанійцями Гната Ґалаґана. Низовики-утікачі засновують нову Кам'янську Січ.
- 1711: Знищення Кам'янської Січі військами гетьмана Скоропадського за наказом московитів. Заснування Олешківської Січі.
- 1733: Заснування Нової Січі.
- 1734: Підписання Лубенського договору, створення «Вольностей Війська Запорізького», підпорядкованого Росії
- 1775: Ліквідація Запорозької Січі.
Устрій
Устрій Низового Війська базувався на демократичних засадах. Головою Війська був кошовий отаман, якого обирала січова рада, що складалася з усіх запорожців. Кошовий затверджував обрану січовою радою кошову старшину — військового писаря, військового суддю, військового осавула, які були його найближчими радниками і помічниками. Призначав паланкову і наказну старшину, інколи й військових службовців — військового довбиша, військового товмача, військового кантаржія, та інших. Кошовий отаман, виконуючи функції верховного судді, затверджував вироки, винесені кошовим суддею, в тому числі і смертні, приймав духовних осіб з Києва і призначав священиків у січову і паланкові церкви. На час своєї відсутності призначав свого заступника — наказного отамана.
Владу кошового отамана обмежували звіт, час і рада запорожців. Кожен кошовий щороку 1 січня звітувався перед побратимами на раді. Якщо козацтво було невдоволене його діями, то кошовий покидав свою посаду і починалися вибори нового кошового отамана.
Кіш збирався щороку на загальній козацькій раді 1 січня, 1 жовтня (свято Покрови) та на 2—3 день Великодня.
Військо
Низовці загалом поділялися на січовиків та зимівних козаків — перші власне й були ядром війська, це були люди нежонаті або ті що порвали шлюбні пута, з них ті хто відзначився чи довго служив у війську звалися лицарством чи товариством. Лише товариство мало право обирати з-поміж себе старшину, отримувати грошову та хлібну платню, брати участь у поділі здобичі, вершити справи війська. У стосунках між козаками мав значення не вік а час вступу на Січ: хто вступив раніше, мав перевагу над тим хто вступив пізніше, тому останній називав першого «батьком», а перший останнього «сином» хоч «батькові» могло бути 20, a «синові» 40 років. Таким чином, на свій лад, це була перша системна дідівщина на українських теренах.
Працю запорожці зневажали, згідно хроніки Яна Петриція: «лінь їм, як виглядає, з землею цілий рік надриватися, оскільки звідкись можна швидко кровопролиттям нажитись. Запорожців годі схилити аби поля обробляли, землю засівали, огороджували, поливали, в них кожен зі здобичі почасти живе, а до праці береться лише за надвеликої потреби».
Від товариства вирізнялися сімейні козаки — їх також допускали на Запоріжжя але без права проживання на території Січі, вони мешкали на відстані від неї у степу по слободах, зимівниках та бурдюгах де займалися ремеслом, торгівлею та промислами. Товариство нарікало їх «гніздюками» чи «сиднями». Втім під час значних походів та баталій і січовики й гніздюки становили єдне військо.
На загал військо складалося із сухопутних сил та військового флоту. За системою комплектування підрозділів, їх матеріально-технічним забезпеченням, грошовим і речовим утриманням особового складу, а також за способом відбування козаками служби збройні сили Війська Запорозького не були регулярною чи іррегулярною армією або ополченням. Запорожці являли собою укомплектоване на корпоративній основі військово-ієрархічне формування з числа визнаних козаками осіб, професійних вояків, яких приймали на службу як добровольців або мобілізували за наказом запорозької влади.
Упродовж I-ї половини XVII ст. структура військових підрозділів і чисельність їх особового складу змінювалися залежно від конкретної воєнно-політичної ситуації, від наявності людських та матеріальних ресурсів, а також залежно від бойових завдань, що їх належало виконати війську. Попри відсутність у цій сфері уніфікації, сталим було те, що основним тактичним формуванням залишався полк, чисельність якого коливалася від кількох сотень до кількох тисяч вояків. У свою чергу він поділявся на сотні, а сотні — на десятки на чолі з десятником. Очолював військо кошовий заступником якого міг бути наказний отаман.
Практика участі козацького війська у різних воєнних кампаніях визначалася фактором ефективного, у порівнянні з їхніми східними супротивниками, озброєння і передовою військовою стратегією і тактикою. Запорожці зазвичай були добре забезпечені ручною вогнепальною зброєю, в тому числі мушкетами, які вирізнялися високими, як на той час, технічними характеристиками. Це зумовило поширення в козацькому війську тактики, що полягала у використанні кількох шеренг стрільців, що давало можливість вести безперервний вогонь.
Польова артилерія вирізнялася високою мобільністю та давала можливість вести потужний вогонь по противнику з коротких дистанцій. Крім гармат переважно невеликого калібру, гармаші мали в своєму розпорядженні вибухові пристрої великої потужності, призначені для руйнування ворожих укріплень. Використовувався мобільний загальновійськовий інженерний засіб оборонного призначення — рухома фортеця. Також серед інженерних засобів були, зокрема, дерев'яні штурмові башти і завали із горючих матеріалів, які спалахували при підпалі закладеного в них пороху, утворюючи вогняний вал
Під час наступальних дій великого значення мав фактор раптовості. Через це козаки практикували рейди рухливої кінноти у глибокі тили супротивника, а також несподівано атакували його в темну пору доби. Запорожці уникали характерної для тогочасної тактики західноєвропейських армій затяжної багатомісячної облоги фортець — якщо укріплення противника не вдавалося здобути після порівняно нетривалих, однак максимально потужних штурмів, вони відступали і повторювали свої спроби в інших, неочікуваних для ворога місцях. Водночас козаки докладали зусиль, аби спустошити економічний потенціал противника й паралізувати його комунікації. Вони використовували усі засоби задля перемоги. Як бідкався під час повстання Острянина хроніст Шимон Окольський:
«„хлопи“ не визнають правил, тому, й перемогли, розгромивши війська, які дотримувались начебто цивілізованих правил ведення війни.»
У XVII ст. флот запорожців став грізним конкурентом для морських сил Османської імперії в басейні Чорного та Азовського морів. Цьому сприяли бойові човни, виготовлені з вербового або липового дерева — чайки. Це були безпалубні гребно-вітрильні судна, що не мали кіля, із внутрішніми перегородками і банками для веслярів. Для підвищення їх плавучості на морі використовували спеціальний пояс із сухого очерету, припасований зовні бортів. Козаки ходили у морські походи флотиліями, що налічували від кількох десятків до кількох сотень човнів. Вони не лише успішно протистояли галерам турецького флоту, а й нападали на міста і села Румелійського та Анатолійського узбережжя імперії. Під час морських битв козаки намагалися скористатися фактором раптовості, маневрували, під час зближення з ворожими суднами інтенсивно застосовували вогнепальну зброю і йшли на абордаж.
Адміністративний поділ
У XVII сторіччі Низове Військо поділялася 5 паланок: Бугогардівську, Кальміуську, Кодацьку, Перевізьку, Самарську, з яких Кодацька та Самарська заселялися сімейними козаками. Згодом було утворено ще 3 паланки: Орельську, Протовчанську і Прогноївську.
Центром паланок була слобода з невеликим укріпленням, де розміщувалась козацька залога. На чолі паланки стояв полковник, який зосереджував у своїх руках всю військову, адміністративну, судову і фінансову владу. Полковнику підпорядковувалась адміністрація паланки — писар, отамани слобід тощо. Некозацьке населення, яке проживало на території паланок підлягало владі паланкової старшини.
Бугогардівська паланка | |
Кальміуська паланка | |
Кодацька паланка | |
Перевізька паланка | |
Самарська паланка | |
Орельська паланка | |
Протовчанська паланка | |
Прогноївська паланка |
Чисельність
Кількісний склад ВЗН не був сталим, адже як вхід, так i вихід з Січі були вільними; певного терміну перебування прийнятому не визначали: кожен міг виходити з неї, коли завгодно й коли була потреба. Козак покидав Січ, коли в нього з'являлося бажання служити в котромусь з українських міст, коли надумав одружитися й заводити власне господарство чи просто набридало життя в Січі. 3 рештою, він знову міг повернутися якщо виявляв своє бажання. За потреби тим, хто покидав Запорожжя, видавали атестати для вступу на службу до котрогось з гетьманських полків, у них вносилося ім'я, по-батькові, прізвище та назва куреня козака, а також опис його попередньої служби. У разі відзнак надавалися додаткові рекомендації.
— 1594 згідно з іноземними джерелами, кількість запорожців становила близько 3 тис. чол.
— 1727 Х. Манштейн свідчить про 12 — 15 тис. чол.
— 1755 кошовий Федорів y своєму рапорті заявляв що в складі ВЗН, зі старими й жінками в зимівниках, близько 27 тис. чол.
— 1762 з нагоди вступу на престол Катерини II на вірність їй присягало 20 281 запорожців.
— 1769 року в готовому до походу проти турків Війську 3апорізькому козаків було 12 тис. окрім того, 2 тис. залишилося в Січі й 3 тис. по паланках a разом 17 249 чоловік.
— 1775 року у відомості Текелі всіх жителів запорозької землі, тобто козаків і посполитих, чоловіків і жінок вказано 59 тис. 637
3апорожець Микита Корж і колишній священик низових козаків Григорій Крем'янський визначають чисельність усього війська на час знищення Січі в 40 тис. чоловік.
Міжнародні відносини
Коли інформація про успіхи та подвиги запорожців у боротьбі проти шляхетської Польщі, Криму й Туреччини поширилася в Західній Європі, допомоги з боку Січі почали шукати уряди багатьох західноєвропейських держав. У 1594 р. за дорученням австрійського імператора Рудольфа ІІ на Січ прибув посол Еріх Лясота, щоб укласти союз проти Туреччини. Не раз у дипломатичні відносини із Запорозькою Січчю вступав і московський уряд. Частими були, особливо після 1654 р., дипломатичні відносини з Січчю кримського, турецького та ін. урядів.
Див. також
Джерела та література
- [1] [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
ПОХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ГРУП КОЗАЦТВА ЗА ДАНИМИ ПРО ПОЛІМОРФІЗМ Y ХРОМОСОМИ Автор(и) О. М. Утевская
- Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Смолій В. А. (відп. ред.) «Історія українського козацтва: Нариси у 2-х томах». Том I ст. 532—601 в/д «Києво-Могилянська академія», 2007
- В.Голобуцький «Запорозьке козацтво» [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- «Козацькі вожді, гетьмани, кошові» за викладом Я. Д. Ісаєвича
- Сас, Петро (2018). Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII—XVIII ст. Кн. 1 // Військо Запорозьке першої половини XVII ст. // НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: Інститут історії України, 2018. ‒ 610 с. .
- Однороженко, Олег (2011). Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. ( 259-283 с.) — К.: Темпора, 2011. — 421 с. — .
Примітки
- Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. — К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- Вирський Д. С. Українське козацтво у хроніці Я. І. Петриція (бл. 1622 та 1637 рр.) // Український історичний збірник. Випуск 11; К: Інститут історії України НАН України, 2008—504 с.
- Замлинський В. О. Історія України в особах, IX—XVIII ст. — К.: Вид-во «Україна», 1993. — 396 с. (292 с.)
- Сас, 2018, с. 31-36.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi jsko Zaporo zke Nizove nereyestrove kozactvo Zaporozhzhya drugoyi polovini XVI kincya XVIII stolittya z dislokaciyeyu za porogami Dnipra Ocholyuvav vijsko koshovij otaman oseredkom bula Zaporozka Sich Pershim koshovim otamanom buv Ostafij Dashkevich Ostannim Petro Kalnishevskij Vijsko Zaporozke Nizove 80 ti roki XVI st 1593 1775 Prapor Gerb Gimn Vojska Zaporozkogo voyin znamenitij Ukrayini istorichni kordoni na kartiVolnosti Vijska Zaporozkogo Nizovogo u 18 st Stolicya Sich Movi staroukrayinska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Aristokratichna respublika Istoriya Zasnovano 80 ti roki XVI st 1593 Likvidovano 1775 Naselennya 1775 59 637 osib Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijsko Zaporozke Nizove U naslidku rozhodzhennya politiki kerivnictva Getmanshini ta koshovih otamaniv Zaporozkoyi Sichi naprikinci XVII st u period Ruyini yednist Vijska Zaporozkogo yak vijskovo politichnogo organizmu bulo porusheno Zaporozki kozaki vijska nazivalisya nizovimi abo sichovimi kozakami ta ne vhodili do oficijnogo komputu Reyestrovogo Vijska Zaporozkogo IstoriyaZasnuvannya Zaporozkoyi Sichi Dokladnishe Zaporozka Sich Yu Brandt Zaporozhci I Ryepin Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanovi Zaporozka Sich vinikla u XVI stolitti Brak pryamih svidchen zalishaye diskusijnim pitannya tochnogo chasu miscya yiyi viniknennya M S Grushevskij poyavu Sichi za dniprovskimi porogami viznachiv 70 80 mi rokami XVI stolittya V O Golobuckij 30 50 mi rokami XVI stolittya V O Sherbak 60 70 mi rokami XVI stolittya Ideya stvorennya forpostu na pivdennih rubezhah Litovsko Ruskoyi derzhavi vinikla she u 20 30 h rokah XVI stolittya ale realizuvati yiyi vdalosya lishe knyazyu Dmitru Vishneveckomu yakij u 50 h rokah XVI stolittya zdijsniv ekspediciyu do dniprovskih porogiv i na ostrovi Mala Horticya pobuduvav fortecyu Do skladu garnizonu na Hortickomu ostrovi vhodili yak kozaki tak i boyari drabi slugi Prozhivannya kozakiv D Vishneveckogo yedinoyu gromadoyu u specifichnih umovah Pivdennogo Porubizhzhya spriyalo zarodzhennyu vijskovo politichnoyi organizaciyi zaporozkogo tovaristva yiyi modeli Pobudovanij Dmitrom Vishneveckim zamok stav prototipom kozackogo ukriplennya yake utverdivshis na ostrovi Tomakivka u 60 70 h rokah XVI stolittya distalo nazvu Zaporozkoyi Sichi Osnovnoyu galuzzyu gospodarstva Zaporozkoyi Sichi buli promisli peredusim ce polyuvannya ribalstvo skotarstvo bortnictvo bdzhilnictvo solevidobutok Kozaki mali torgovi znosini z tatarami ta inshimi susidami veli vnutrishnyu torgivlyu Znachnij pributok Sich mala z vijskovih pohodiv U drugij polovini XVI XVII stolittyah zaporozki kozaki zdijsnili desyatki pohodiv do Ochakova Kiliyi Izmayilu Akermana inshih tverdin Osmanskoyi imperiyi na Pivnichnomu Prichornomor yi dosyagli beregiv Maloyi Aziyi zokrema fortec Sinopa i Trapezunda Naprikinci XVI na pochatku XVII stolit zaporozki kozaki buli vtyagnuti u vijni sho vela Rich Pospolita u Livoniyi Moskovskomu carstvi Zaporozhci brali aktivnu uchast u kozacko selyanskih povstannyah v Rechi Pospolitij tak same na Sichi u 1648 roci pochalosya povstannya Bogdana Hmelnickogo Hmelnichchina Dokladnishe Hmelnichchina Same na Sichi u 1648 roci pochalosya povstannya Bogdana Hmelnickogo Z 1649 roku Zaporozka Sich bula skladovoyu Getmanshini U chasi Ruyini getmani vtratili kontrol nad Zaporozkoyu Sichchyu a sama Sich navit vistavlyala svoyih kandidativ na getmanstvo Same z cogo periodu termin Vijsko Zaporozke Nizove vikoristovuyetsya same dlya poznachennya sichovogo kozactva Za chasiv Mazepi Dokladnishe Pivnichna vijna v Ukrayini ta Znishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 U 1709 roci zaporozhci na choli z koshovim Gordiyenkom pidtrimali vistup getmana Ivana Mazepi proti Petra I stvorivshi soyuz za uchasti getmana Mazepi i shvedskogo korolya Karla XII Pislya porazki Mazepi moskovski vijska pid komanduvannyam Yakovlyeva ta kompanijci Gnata Galagana u 1709 r zrujnuvali Zaporozku Sich Nizoviki utikachi zasnovuyut novu Kam yansku Sich yaka znishuyetsya u 1711 r vijskami getmana Skoropadskogo za nakazom moskovskoyi vladi Kozaki zasnovuyut Oleshkivsku Sich Pid vladoyu Turechchini 1711 1733 Dokladnishe Oleshkivska Sich U naslidku nevdalogo dlya neyi Prutskogo pohodu Rosiya vidmovilasya vid teritorij Vijska Zaporozkogo Nizovogo Vidpovidno do Prutskoyi mirnoyi ugodi 1711 ta Adrianopolskoyi ugodi 1713 Moskovska derzhava vidmovlyalas vid pretenzij na Pravoberezhnu Ukrayinu ta Zaporizhzhya ta viznavala yurisdikciyu Turechchini nad Zaporozkoyu Sichchyu Takim chinom zaporozki zemli na 22 roki uvijshli do teritorij tak zvanoyi Hanskoyi Ukrayini Na pochatku XVIII storichchya pislya porazki getmana Ivana Mazepi ta nevdalogo pohodu Pilipa Orlika na Pravoberezhzhya 1711 roku pivden Ukrayini pid vladoyu Krimskogo hana stav pritulkom dlya bagatoh ukrayinskih politichnih emigrantiv i vsogo zaporozkogo kozactva Zaporozki kozaki Oleshkivska Sich znahodilis pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi do 1734 roku pislya chogo povernulisya do rosijskoyi protekciyi sho bulo zakripleno u Lubenskomu dogovori Nova Sich 1733 1775 Ukrayina u 1740 1750 rokah Sinim poznachena Getmanshina zelenim teritoriya Slobidskih polkiv pomaranchevim Vijsko Zaporozke Nizove Dokladnishe Nova Sich centr kozactva Nastup rosijskoyi vladi na teritoriyi kozakiv Serjoznogo udaru samostijnosti Sichi zavdalo stvorennya v 1764 r Novorosijskoyi guberniyi z centrom u Kremenchuci Do neyi uvijshli Nova Serbiya dvi sotni Mirgorodskogo 12 soten Poltavskogo polkiv a takozh Slov yanoserbiya Z osobovogo skladu kozackih ta balkanskih soten bulo utvoreno pikineriyu Gubernske chinovnictvo she bilshe izolyuvalo Sich vid Getmanshini j Slobozhanshini prizupinilo potoki vtikachiv na Sich i aktivizuvalo podalshij nastup na kozacki volodinnya Znachnih obmezhen zaznala tradicijna torgivlya zaporozhciv krimskoyu sillyu ta inshimi pivdennimi tovarami Shob protistaviti zaporozkij volnici silu carskij uryad otochiv Sich p yatma ukriplennyami u tomu chisli Novosichenskim Ust Samarskim Novobogorodskim Postavleni u nih garnizoni buli gotovi do zbrojnogo nastupu na Sich Naprikinci 1760 h rr Zaporozka Sich opinilas u svoyeridnomu mishku Rosijsko turecka vijna 1768 1774 Pochatok vijni z Turechchinoyu u 1768 r vidstrochiv likvidaciyu Vijska Zaporozkogo Nizovogo U vijni najaktivnishu uchast uzyali Zaporizhzhya Livoberezhna Ukrayina i Slobozhanshina U 1769 r zaporozhci j misceve naselennya ne dopustili prorivu 100 tisyachnoyi tureckoyi armiyi vglib Ukrayini Vlitku kozaki zavdali dekilkoh porazok turecko tatarskim zagonam u Pivnichnomu Prichornomor yi spilno z gusarami hodili glibokimi rejdami do Bender i girla Dunayu Osoblivoyu aktivnistyu vidznachavsya Chornomorskij flot Zaporizhzhya Chornomorska flotiliya vstupila v bij z tureckoyu eskadroyu na Dnipri j peremogla yiyi U 1770 r kozacka flotiliya polkovnika Tretyaka rozgromila inshu turecku eskadru na Chornomu mori j vzyala na abordazh yiyi sudna Zaporozhci kozaki inshih ukrayinskih zemel proslavilisya pri oblozi j shturmi Bender vizvolenni Krimu v boyah za Zhurzhu v rejdah na Tulchu Isakchu ta v inshih operaciyah Vijskovoyu vpravnistyu i muzhnistyu zaporozhci zavoyuvali v armiyi taku shanu sho stati do yihnih lav mriyalo chimalo vishogo rosijskogo oficerstva Pochesnimi kozakami do riznih kureniv zapisalisya Mihajlo Kutuzov komanduvachi rosijskih vijsk Petro Panin O Prozorovskij i navit sam novorosijskij gubernator Grigorij Potomkin pid prizviskom Grigoriya Nechesi Virishalni voyenni diyi rozgornulisya v 1774 r Vijska pid komanduvannyam Oleksandra Suvorova rozgromili suprotivnika pid Bazardzhikom blokuvali forteci Silistriya ta Rushuk perejshli cherez Balkani j zagrozhuvali Konstantinopolevi Tureckij uryad musiv kapitulyuvati Za umovami Kyuchuk Kajnardzhijskogo miru 1774 r Turechchina i Rosiya viznavali derzhavnu nezalezhnist Krimskogo hanstva Lishe v religijnih spravah vono j nadali malo pidlyagati sultanovi Do Rosiyi vidijshli zemli mizh Dniprom i Pivdennim Bugom krim nevelichkoyi primorskoyi smugi v rajoni Ochakova Rosiya distala pravo vilnoyi torgivli na Chornomu mori a takozh teritorialni nadbannya v inshih miscyah pivnichnih rajoniv Prichornomor ya i Priazov ya Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 Dokladnishe Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 Hronologiya najvazhlivishih podij 1578 Za nakazom Batoriya suproti zaporozhciv bulo zdijsneno karalnij pohid Vijskam kotri ocholyuvav Vasil Kostyantin Ostrozkij tak i ne vdalosya priborkati nizovciv 1591 1593 Uchast u povstanni reyestrovciv pid provodom Kshishtofa Kosinskogo 1593 Zrujnuvannya pershogo oseredku Tomakivskoyi Sichi tatarami 1594 Vizit na Bazavlucku Sich Eriha Lyasoti poslancya imperatora Rudolfa II 1596 Priyednannya do povstannya Nalivajka 1635 Povstannya pid provodom Ivana Sulimi 1638 Povstannya Ostryanina kotre pislya bataliyi na Starci zavershilosya kapitulyaciyeyu zaporozhciv U serpni Bazavlucku Sich bulo zrujnovano 1639 Nizovci na choli z koshovim Lutayem zasnovuyut Mikitinsku Sich 1647 Na Sich pribuv Bogdan Hmelnickij 1648 1649 Uchast u vizvolnij vijni 1658 Povstannya Pushkarya i Barabasha viklikane protestom sichovikiv proti obrannya getmanom Ivana Vigovskogo 1659 Rosijsko ukrayinska vijna Napad Sirka na soyuznij Vigovskomu Krim 1709 Velika pivnichna vijna Pidtrimka nizovikami na choli z koshovim Gordiyenkom samostijnickogo vistupu getmana Ivana Mazepi Soyuz za uchasti getmana Mazepi i shvedskogo korolya Karla XII 1709 14 travnya znishennya Chortomlickoyi Sichi vijskami caratu pid komanduvannyam Yakovlyeva ta kompanijcyami Gnata Galagana Nizoviki utikachi zasnovuyut novu Kam yansku Sich 1711 Znishennya Kam yanskoyi Sichi vijskami getmana Skoropadskogo za nakazom moskovitiv Zasnuvannya Oleshkivskoyi Sichi 1733 Zasnuvannya Novoyi Sichi 1734 Pidpisannya Lubenskogo dogovoru stvorennya Volnostej Vijska Zaporizkogo pidporyadkovanogo Rosiyi 1775 Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi UstrijDokladnishe Kozacke zvichayeve pravo Sichova rada Gravyura XVIII st Ustrij Nizovogo Vijska bazuvavsya na demokratichnih zasadah Golovoyu Vijska buv koshovij otaman yakogo obirala sichova rada sho skladalasya z usih zaporozhciv Koshovij zatverdzhuvav obranu sichovoyu radoyu koshovu starshinu vijskovogo pisarya vijskovogo suddyu vijskovogo osavula yaki buli jogo najblizhchimi radnikami i pomichnikami Priznachav palankovu i nakaznu starshinu inkoli j vijskovih sluzhbovciv vijskovogo dovbisha vijskovogo tovmacha vijskovogo kantarzhiya ta inshih Koshovij otaman vikonuyuchi funkciyi verhovnogo suddi zatverdzhuvav viroki vineseni koshovim suddeyu v tomu chisli i smertni prijmav duhovnih osib z Kiyeva i priznachav svyashenikiv u sichovu i palankovi cerkvi Na chas svoyeyi vidsutnosti priznachav svogo zastupnika nakaznogo otamana Vladu koshovogo otamana obmezhuvali zvit chas i rada zaporozhciv Kozhen koshovij shoroku 1 sichnya zvituvavsya pered pobratimami na radi Yaksho kozactvo bulo nevdovolene jogo diyami to koshovij pokidav svoyu posadu i pochinalisya vibori novogo koshovogo otamana Kish zbiravsya shoroku na zagalnij kozackij radi 1 sichnya 1 zhovtnya svyato Pokrovi ta na 2 3 den Velikodnya VijskoNizovci zagalom podilyalisya na sichovikiv ta zimivnih kozakiv pershi vlasne j buli yadrom vijska ce buli lyudi nezhonati abo ti sho porvali shlyubni puta z nih ti hto vidznachivsya chi dovgo sluzhiv u vijsku zvalisya licarstvom chi tovaristvom Lishe tovaristvo malo pravo obirati z pomizh sebe starshinu otrimuvati groshovu ta hlibnu platnyu brati uchast u podili zdobichi vershiti spravi vijska U stosunkah mizh kozakami mav znachennya ne vik a chas vstupu na Sich hto vstupiv ranishe mav perevagu nad tim hto vstupiv piznishe tomu ostannij nazivav pershogo batkom a pershij ostannogo sinom hoch batkovi moglo buti 20 a sinovi 40 rokiv Takim chinom na svij lad ce bula persha sistemna didivshina na ukrayinskih terenah Pracyu zaporozhci znevazhali zgidno hroniki Yana Petriciya lin yim yak viglyadaye z zemleyu cilij rik nadrivatisya oskilki zvidkis mozhna shvidko krovoprolittyam nazhitis Zaporozhciv godi shiliti abi polya obroblyali zemlyu zasivali ogorodzhuvali polivali v nih kozhen zi zdobichi pochasti zhive a do praci beretsya lishe za nadvelikoyi potrebi Vid tovaristva viriznyalisya simejni kozaki yih takozh dopuskali na Zaporizhzhya ale bez prava prozhivannya na teritoriyi Sichi voni meshkali na vidstani vid neyi u stepu po slobodah zimivnikah ta burdyugah de zajmalisya remeslom torgivleyu ta promislami Tovaristvo narikalo yih gnizdyukami chi sidnyami Vtim pid chas znachnih pohodiv ta batalij i sichoviki j gnizdyuki stanovili yedne vijsko Na zagal vijsko skladalosya iz suhoputnih sil ta vijskovogo flotu Za sistemoyu komplektuvannya pidrozdiliv yih materialno tehnichnim zabezpechennyam groshovim i rechovim utrimannyam osobovogo skladu a takozh za sposobom vidbuvannya kozakami sluzhbi zbrojni sili Vijska Zaporozkogo ne buli regulyarnoyu chi irregulyarnoyu armiyeyu abo opolchennyam Zaporozhci yavlyali soboyu ukomplektovane na korporativnij osnovi vijskovo iyerarhichne formuvannya z chisla viznanih kozakami osib profesijnih voyakiv yakih prijmali na sluzhbu yak dobrovolciv abo mobilizuvali za nakazom zaporozkoyi vladi Uprodovzh I yi polovini XVII st struktura vijskovih pidrozdiliv i chiselnist yih osobovogo skladu zminyuvalisya zalezhno vid konkretnoyi voyenno politichnoyi situaciyi vid nayavnosti lyudskih ta materialnih resursiv a takozh zalezhno vid bojovih zavdan sho yih nalezhalo vikonati vijsku Popri vidsutnist u cij sferi unifikaciyi stalim bulo te sho osnovnim taktichnim formuvannyam zalishavsya polk chiselnist yakogo kolivalasya vid kilkoh soten do kilkoh tisyach voyakiv U svoyu chergu vin podilyavsya na sotni a sotni na desyatki na choli z desyatnikom Ocholyuvav vijsko koshovij zastupnikom yakogo mig buti nakaznij otaman Praktika uchasti kozackogo vijska u riznih voyennih kampaniyah viznachalasya faktorom efektivnogo u porivnyanni z yihnimi shidnimi suprotivnikami ozbroyennya i peredovoyu vijskovoyu strategiyeyu i taktikoyu Zaporozhci zazvichaj buli dobre zabezpecheni ruchnoyu vognepalnoyu zbroyeyu v tomu chisli mushketami yaki viriznyalisya visokimi yak na toj chas tehnichnimi harakteristikami Ce zumovilo poshirennya v kozackomu vijsku taktiki sho polyagala u vikoristanni kilkoh shereng strilciv sho davalo mozhlivist vesti bezperervnij vogon Polova artileriya viriznyalasya visokoyu mobilnistyu ta davala mozhlivist vesti potuzhnij vogon po protivniku z korotkih distancij Krim garmat perevazhno nevelikogo kalibru garmashi mali v svoyemu rozporyadzhenni vibuhovi pristroyi velikoyi potuzhnosti priznacheni dlya rujnuvannya vorozhih ukriplen Vikoristovuvavsya mobilnij zagalnovijskovij inzhenernij zasib oboronnogo priznachennya ruhoma fortecya Takozh sered inzhenernih zasobiv buli zokrema derev yani shturmovi bashti i zavali iz goryuchih materialiv yaki spalahuvali pri pidpali zakladenogo v nih porohu utvoryuyuchi vognyanij val Pid chas nastupalnih dij velikogo znachennya mav faktor raptovosti Cherez ce kozaki praktikuvali rejdi ruhlivoyi kinnoti u gliboki tili suprotivnika a takozh nespodivano atakuvali jogo v temnu poru dobi Zaporozhci unikali harakternoyi dlya togochasnoyi taktiki zahidnoyevropejskih armij zatyazhnoyi bagatomisyachnoyi oblogi fortec yaksho ukriplennya protivnika ne vdavalosya zdobuti pislya porivnyano netrivalih odnak maksimalno potuzhnih shturmiv voni vidstupali i povtoryuvali svoyi sprobi v inshih neochikuvanih dlya voroga miscyah Vodnochas kozaki dokladali zusil abi spustoshiti ekonomichnij potencial protivnika j paralizuvati jogo komunikaciyi Voni vikoristovuvali usi zasobi zadlya peremogi Yak bidkavsya pid chas povstannya Ostryanina hronist Shimon Okolskij hlopi ne viznayut pravil tomu j peremogli rozgromivshi vijska yaki dotrimuvalis nachebto civilizovanih pravil vedennya vijni U XVII st flot zaporozhciv stav griznim konkurentom dlya morskih sil Osmanskoyi imperiyi v basejni Chornogo ta Azovskogo moriv Comu spriyali bojovi chovni vigotovleni z verbovogo abo lipovogo dereva chajki Ce buli bezpalubni grebno vitrilni sudna sho ne mali kilya iz vnutrishnimi peregorodkami i bankami dlya veslyariv Dlya pidvishennya yih plavuchosti na mori vikoristovuvali specialnij poyas iz suhogo ocheretu pripasovanij zovni bortiv Kozaki hodili u morski pohodi flotiliyami sho nalichuvali vid kilkoh desyatkiv do kilkoh soten chovniv Voni ne lishe uspishno protistoyali galeram tureckogo flotu a j napadali na mista i sela Rumelijskogo ta Anatolijskogo uzberezhzhya imperiyi Pid chas morskih bitv kozaki namagalisya skoristatisya faktorom raptovosti manevruvali pid chas zblizhennya z vorozhimi sudnami intensivno zastosovuvali vognepalnu zbroyu i jshli na abordazh Administrativnij podil Zemli Zaporizhzhya u skladi Rosijskoyi imperiyi na 1775 r U XVII storichchi Nizove Vijsko podilyalasya 5 palanok Bugogardivsku Kalmiusku Kodacku Perevizku Samarsku z yakih Kodacka ta Samarska zaselyalisya simejnimi kozakami Zgodom bulo utvoreno she 3 palanki Orelsku Protovchansku i Prognoyivsku Centrom palanok bula sloboda z nevelikim ukriplennyam de rozmishuvalas kozacka zaloga Na choli palanki stoyav polkovnik yakij zoseredzhuvav u svoyih rukah vsyu vijskovu administrativnu sudovu i finansovu vladu Polkovniku pidporyadkovuvalas administraciya palanki pisar otamani slobid tosho Nekozacke naselennya yake prozhivalo na teritoriyi palanok pidlyagalo vladi palankovoyi starshini Bugogardivska palanka Kalmiuska palanka Kodacka palanka Perevizka palanka Samarska palanka Orelska palanka Protovchanska palanka Prognoyivska palanka Chiselnist Pechatki Vijska Zaporizkogo Nizovogo ta jogo palanok XVIII st Kilkisnij sklad VZN ne buv stalim adzhe yak vhid tak i vihid z Sichi buli vilnimi pevnogo terminu perebuvannya prijnyatomu ne viznachali kozhen mig vihoditi z neyi koli zavgodno j koli bula potreba Kozak pokidav Sich koli v nogo z yavlyalosya bazhannya sluzhiti v kotromus z ukrayinskih mist koli nadumav odruzhitisya j zavoditi vlasne gospodarstvo chi prosto nabridalo zhittya v Sichi 3 reshtoyu vin znovu mig povernutisya yaksho viyavlyav svoye bazhannya Za potrebi tim hto pokidav Zaporozhzhya vidavali atestati dlya vstupu na sluzhbu do kotrogos z getmanskih polkiv u nih vnosilosya im ya po batkovi prizvishe ta nazva kurenya kozaka a takozh opis jogo poperednoyi sluzhbi U razi vidznak nadavalisya dodatkovi rekomendaciyi 1594 zgidno z inozemnimi dzherelami kilkist zaporozhciv stanovila blizko 3 tis chol 1727 H Manshtejn svidchit pro 12 15 tis chol 1755 koshovij Fedoriv y svoyemu raporti zayavlyav sho v skladi VZN zi starimi j zhinkami v zimivnikah blizko 27 tis chol 1762 z nagodi vstupu na prestol Katerini II na virnist yij prisyagalo 20 281 zaporozhciv 1769 roku v gotovomu do pohodu proti turkiv Vijsku 3aporizkomu kozakiv bulo 12 tis okrim togo 2 tis zalishilosya v Sichi j 3 tis po palankah a razom 17 249 cholovik 1775 roku u vidomosti Tekeli vsih zhiteliv zaporozkoyi zemli tobto kozakiv i pospolitih cholovikiv i zhinok vkazano 59 tis 637 3aporozhec Mikita Korzh i kolishnij svyashenik nizovih kozakiv Grigorij Krem yanskij viznachayut chiselnist usogo vijska na chas znishennya Sichi v 40 tis cholovik Mizhnarodni vidnosiniKoli informaciya pro uspihi ta podvigi zaporozhciv u borotbi proti shlyahetskoyi Polshi Krimu j Turechchini poshirilasya v Zahidnij Yevropi dopomogi z boku Sichi pochali shukati uryadi bagatoh zahidnoyevropejskih derzhav U 1594 r za doruchennyam avstrijskogo imperatora Rudolfa II na Sich pribuv posol Erih Lyasota shob uklasti soyuz proti Turechchini Ne raz u diplomatichni vidnosini iz Zaporozkoyu Sichchyu vstupav i moskovskij uryad Chastimi buli osoblivo pislya 1654 r diplomatichni vidnosini z Sichchyu krimskogo tureckogo ta in uryadiv Div takozhOdyag zaporizkih kozakiv Nastup caratu na zemli Vijska Zaporozkogo Zajmishe dilyanka Spisok zaporozkih poselen Vognem i mechem film Doroga na Sich film Dzherela ta literatura 1 28 bereznya 2017 u Wayback Machine POHODZhENNYa OSNOVNIH GRUP KOZACTVA ZA DANIMI PRO POLIMORFIZM Y HROMOSOMI Avtor i O M Utevskaya Dmitro Yavornickij Istoriya zaporizkih kozakiv 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine Smolij V A vidp red Istoriya ukrayinskogo kozactva Narisi u 2 h tomah Tom I st 532 601 v d Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 V Golobuckij Zaporozke kozactvo 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kozacki vozhdi getmani koshovi za vikladom Ya D Isayevicha Sas Petro 2018 Ukrayinskij Getmanat narisi istoriyi nacionalnogo derzhavotvorennya XVII XVIII st Kn 1 Vijsko Zaporozke pershoyi polovini XVII st NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2018 610 s ISBN 978 966 02 8350 3 Odnorozhenko Oleg 2011 Ukrayinska ruska elita dobi Serednovichchya i rannogo Modernu struktura ta vlada 259 283 s K Tempora 2011 421 s ISBN 978 617 569 025 3 PrimitkiSherbak V O Ukrayinske kozactvo formuvannya socialnogo stanu Druga polovina XV seredina XVII st K Vidavnichij dim KM Academia 2000 Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Virskij D S Ukrayinske kozactvo u hronici Ya I Petriciya bl 1622 ta 1637 rr Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vipusk 11 K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2008 504 s Zamlinskij V O Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vid vo Ukrayina 1993 396 s 292 s ISBN 5 319 01062 1 Sas 2018 s 31 36