Е́двард Мунк (Edvard Munch; 12 грудня 1863, Летен — 23 січня 1944, Екелі, поблизу Осло) — норвезький живописець і графік, постімпресіоніст і постмодерніст, символіст, його вважають предтечею експресіонізму.
Біографія
Дитинство і юність (до першої персональної виставки)
Едвард Мунк народився 12 грудня 1863 року в Летені (Løten) у провінції Гедмарк (Hedmark). Хлопець рано лишився сиротою — коли Едварду було 5 років (1868 рік), померла його мати.
У 1881-86 роках навчався в Королівській школі малювання у Християнії (Кристианія, сучасне Осло). Під час навчання познайомився з представниками міської інтелігенції, зокрема, у 1884 році з Гансом Єґером (Hans Jæger), очільником міської богеми. У цей же період почав виставляти свої роботи. Так, у 1885 році одна картина Мунка експонувалася на Світовій виставці у Антверпені, а сам Мунк уперше відвідав Париж.
У 1886 році в Осло були показані 4 картини Е. Мунка, в тому числі, перша версія «Хворої дівчинки», що викликало неоднозначну реакцію критиків і публіки.
Роки мандрівок і творчості
Після першої персональної виставки у 1889 році Едвард Мунк отримав державну стипендію і виїхав на студії (від італ. studere — навчання) до Парижа, де почав працювати в студії Леона Бонната (фр. Léon Bonnat). У цьому ж році помер батько Мунка.
У 1890-1892 роках жив у Парижі, відвідав Ніццу, місяць щоліта жив у власному домі в Осґордштранді (Åsgårdstrand) над фйордом Осло у рідній Норвегії.
У 1892 році знову виставлявся в Осло, його запросили виставити свої картини у Verein Berliner Künstler (Берлін, Німеччина), однак пропрацювавши тиждень, виставку довелось закрити з причини значних протестів громадськості.
У 1893 році Едвард Мунк створив шедеври «Крик» і «Мадонна». У наступному 1894 році, Мунк спробував свої сили у графіці.
У 1895-98 роках митець жив поперемінно в Берліні та Парижі.
У 1899—1902 роках періодами жив у Норвегії у власному будинку, пережив бурхливе кохання, що завершилося колотнечею в Осґордштранді, в результаті якої прострелили ліву руку Мунка. Через проблеми з поліцією Мунк терміново виїхав з Норвегії.
У 1903 році мешкав і працював у Берліні, Парижі, Любеку. Приєднався до «Спілки незалежних митців» (фр. Société des Artistes Indépendants). У цьому ж році уперше картини Мунка виставили у Варшаві.
Починаючи з 1905 року (згідно з медичними звітами) розпочалася тривала депресія митця — багатомісячне нервове захворювання, поєднане з постійним вживанням алкоголю. У цей важкий період життя не припиняв творчості — готував театральні декорації до вистав за творами Ібсена у Німецькому театрі (нім. Deutsche Theater, 1906 рік), у 1907-8 роках мешкав і працював у Берліні, вакації проводив у Варнемюнде (нім. Warnemünde) на балтійському узбережжі.
Восени 1908 року внаслідок прогресування хвороби відбувся напад — Мунк розпочав лікування у приватній лікарні лікаря Якобсона (Jacobson) в Копенгагені. У цьому ж році заочно отримав королівський орден святого Олафа.
Від повернення на батьківщину і до кінця життя
Навесні 1909 року Едвард Мунк повернувся до Норвегії, де розпочав працю над проєктом оформлення кампусу Університету в Осло.
У 1912 році на великій виставці сучасного мистецтва, переважно імпресіоністів, у Кельні картини Мунка експонувалися разом з творами найвідоміших митців — Сезанна, Гогена і ван Гога.
У 1916 році Мунк купив ділянку землі в Екелі (Ekely) у передмісті Осло.
У 1919 році Мунк захворів на іспанський грип.
У 1920-х роках митець здійснив низку оформительських проєктів у столиці Норвегії місті Осло — у 1922 працював над оформленням шоколадної фабрики Freia, а у 1928 році виконав розписи у міській ратуші.
У 1929 році Мунк збудував зимову студію в Екелі.
У 1930-31 роках у митця погіршився зір.
У 1933 році Едварду Мунку вручили Великий хрест Ордену святого Олафа.
На схилі років митець жив поперемінно у власній оселі поблизу Осло, в студії в Екелі, у самі́й столиці. 23 січня 1944 року Едвард Мунк помер в Екелі. За заповітом усі його твори передали магістрату міста Осло.
Творчість, картини і вшанування
На творчість Едварда Мунка вплинули постімпресіонізм, стиль модерн, його вважають попередником експресіонізму.
Едвард Мунк писав символічні фігуральні композиції, у експресивний спосіб виражаючи в них еротичну пристрасть, власну самотність, моменти підглядання, боязнь хвороб і смерті.
Стилю Едварда Мунка притаманні сильний контур, розпливчатість обрисів і ліній, особлива експресія, гра з кольорами, неповторний колорит.
Едвард Мунк у багатьох питаннях виявився митцем-новатором, не тільки у живописі, а й у розвинутій ним особливій графічній техніці, зокрема він першим застосував кольорову графіку.
Визначні твори:
- «Хвора дівчинка», 1885-86
- «Сестра художника», 1892
- «Крик», 1893
- «Портрет Ібсена в Гранкафе», бл. 1898
- «Дівчата на мосту», бл. 1901
- «Робітники прибирають сніг», 1910
Творчість Едварда Мунка мала величезний вплив на європейське і світове образотворче мистецтво початку XX століття, недаремно Мунка вважають зачинателем експресіонізму.
Твори Едварда Мунка зберігаються у багатьох музеях світу, в першу чергу у Норвегії, зокрема, у відкритому в 1963 році Музеї Мунка та в Національній галереї (обидва в Осло), також картини митця експонуються в Метрополітен-музеї та Музеї сучасного мистецтва (обидва Нью-Йорк, США), Музеї д'Орсе (Париж, Франція), у Новій Пінакотеці (Мюнхен, Німеччина), Національній галереї Шотландії (Единбург, Велика Британія) тощо, зберігаються у приватних колекціях збирачів мистецтва.
Обрана галерея творів
Див. також
- Дегенеративне мистецтво
- 5699 Мунк — астероїд, якій було названо на честь Мунка.
Примітки
- Begravde i Oslo — Gravferdsetaten i Oslo kommune.
- Find a Grave — 1996.
- RKDartists
- https://sammlung.staedelmuseum.de/de/person/berliner-secession
- http://www.moma.org/collection/works/60075
- Artists + Artworks
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Edvard Munch |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 7., К., 1982, стор. 173
- (англ.)
- (англ.)
- (рос.)
- Галерея картин Е.Мунка на www.malarze.walhalla.pl [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- Картини Е.Мунка в музеях світу, на www.artcyclopedia.com [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стенерсен Р. Эдвард Мунк. (пер. з норв.)., М., 1972 (рос.)
- Sue Prideaux, Behind the Scream (New Haven: Yale University Press, 2006) Winner of the James Tait Black Memorial Prize for Biography, 2006 (англ.)
- Reinhold Heller, Munch. His life and work (London: Murray, 1984) (англ.)
- Gustav Schiefler, Verzeichnis des graphischen Werks Edvard Munchs bis 1906 (Berlin: Bruno Cassirer, 1907) (нім.)
- Gustav Schiefler, Edvard Munch. Das graphische Werk 1906—1926 (Berlin: Euphorion, 1928) (нім.)
- J. Gill Holland The Private Journals of Edvard Munch: We Are Flames Which Pour out of the Earth (University of Wisconsin Press 2005) (англ.)
- Edward Dolnick The Rescue Artist: A True Story of Art, Thieves, and the Hunt for a Missing Masterpiece (HarperCollins, 2005) (Recounts the 1994 theft of The Scream from Norway's National Gallery in Oslo, and its eventual recovery.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Munk E dvard Munk Edvard Munch 12 grudnya 1863 18631212 Leten 23 sichnya 1944 Ekeli poblizu Oslo norvezkij zhivopisec i grafik postimpresionist i postmodernist simvolist jogo vvazhayut predtecheyu ekspresionizmu Edvard MunkEdvard Munch Premiyi Foto Edvarda MunkaPri narodzhennibuk Edvard MunchNarodzhennya12 grudnya 1863 1863 12 12 LetenSmert23 sichnya 1944 1944 01 23 80 rokiv Ekeli poblizu OsloPohovannyaSpaskij cvintar Oslo 1 2 NacionalnistnorvezhecKrayinaNorvegiyaZhanrportret ekspresionizm zhanrove malyarstvo 3 pejzazh 3 i avtoportret 3 NavchannyaKorolivska shkola malyuvannya v OsloDiyalnisthudozhnik grafik hudozhnik graver risuvalnik arhitekturnij kreslyarNapryamokpostimpresionizm ekspresionizm simvolizmChlenBerlinskij secesion 4 TvoriDitina i smert Vampir Krik d d d d d d i dBatkodMatidBrati sestrid d i dRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena galereya Belveder Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Muzej Getti Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 5 Tejt Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Nacionalna galereya Viktoriyi Muzej mistectva Metropoliten Hudozhnij muzej Bazelya d d d d d d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Muzej d Orse Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d Bremenska kartinna galereya Geteborzkij hudozhnij muzej Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Nacionalna galereya d Muzej Munka d Muzej istoriyi mistectv Gamburzka kartinna galereya Muzej Folkvang Muzej Solomona Guggengajma Muzej mistectv Nacionalna galereya Portlandskij misteckij muzej d d d d Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej obrazotvorchih mistectv Derzhavnij muzej mistectv d Muzej Rodena Muzej Valrafa Riharca Dallaskij muzej mistectv d d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Hudozhnij muzej Fogga d Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi d d Detrojtskij institut mistectv Muzej suchasnogo mistectva Stokgolm Nacionalna galereya Muzej obrazotvorchih mistectv d d d d d d Serlannskij muzej mistectv Muzej mistectva Malme d Garvardskij hudozhnij muzej d d d d d Hudozhnij muzej Trongejma d Derzhavna galereya mistectv Shtutgart d Nova nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 6 Muzej Van Goga Klivlendskij muzej mistectv d Stara nacionalna galereya d Albertina i d 7 Nagorodimedal Gete za mistectvo i nauku 1932 Avtograf Edvard Munk u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i yunist do pershoyi personalnoyi vistavki Edvard Munk narodivsya 12 grudnya 1863 roku v Leteni Loten u provinciyi Gedmark Hedmark Hlopec rano lishivsya sirotoyu koli Edvardu bulo 5 rokiv 1868 rik pomerla jogo mati U 1881 86 rokah navchavsya v Korolivskij shkoli malyuvannya u Hristiyaniyi Kristianiya suchasne Oslo Pid chas navchannya poznajomivsya z predstavnikami miskoyi inteligenciyi zokrema u 1884 roci z Gansom Yegerom Hans Jaeger ochilnikom miskoyi bogemi U cej zhe period pochav vistavlyati svoyi roboti Tak u 1885 roci odna kartina Munka eksponuvalasya na Svitovij vistavci u Antverpeni a sam Munk upershe vidvidav Parizh U 1886 roci v Oslo buli pokazani 4 kartini E Munka v tomu chisli persha versiya Hvoroyi divchinki sho viklikalo neodnoznachnu reakciyu kritikiv i publiki Roki mandrivok i tvorchosti Pislya pershoyi personalnoyi vistavki u 1889 roci Edvard Munk otrimav derzhavnu stipendiyu i viyihav na studiyi vid ital studere navchannya do Parizha de pochav pracyuvati v studiyi Leona Bonnata fr Leon Bonnat U comu zh roci pomer batko Munka Budinok Edvarda Munka v Osgordshtrandi U 1890 1892 rokah zhiv u Parizhi vidvidav Niccu misyac sholita zhiv u vlasnomu domi v Osgordshtrandi Asgardstrand nad fjordom Oslo u ridnij Norvegiyi U 1892 roci znovu vistavlyavsya v Oslo jogo zaprosili vistaviti svoyi kartini u Verein Berliner Kunstler Berlin Nimechchina odnak propracyuvavshi tizhden vistavku dovelos zakriti z prichini znachnih protestiv gromadskosti U 1893 roci Edvard Munk stvoriv shedevri Krik i Madonna U nastupnomu 1894 roci Munk sprobuvav svoyi sili u grafici Avtoportret Munka litografiya 1895 U 1895 98 rokah mitec zhiv popereminno v Berlini ta Parizhi U 1899 1902 rokah periodami zhiv u Norvegiyi u vlasnomu budinku perezhiv burhlive kohannya sho zavershilosya kolotnecheyu v Osgordshtrandi v rezultati yakoyi prostrelili livu ruku Munka Cherez problemi z policiyeyu Munk terminovo viyihav z Norvegiyi U 1903 roci meshkav i pracyuvav u Berlini Parizhi Lyubeku Priyednavsya do Spilki nezalezhnih mitciv fr Societe des Artistes Independants U comu zh roci upershe kartini Munka vistavili u Varshavi Pochinayuchi z 1905 roku zgidno z medichnimi zvitami rozpochalasya trivala depresiya mitcya bagatomisyachne nervove zahvoryuvannya poyednane z postijnim vzhivannyam alkogolyu U cej vazhkij period zhittya ne pripinyav tvorchosti gotuvav teatralni dekoraciyi do vistav za tvorami Ibsena u Nimeckomu teatri nim Deutsche Theater 1906 rik u 1907 8 rokah meshkav i pracyuvav u Berlini vakaciyi provodiv u Varnemyunde nim Warnemunde na baltijskomu uzberezhzhi Voseni 1908 roku vnaslidok progresuvannya hvorobi vidbuvsya napad Munk rozpochav likuvannya u privatnij likarni likarya Yakobsona Jacobson v Kopengageni U comu zh roci zaochno otrimav korolivskij orden svyatogo Olafa Vid povernennya na batkivshinu i do kincya zhittya Navesni 1909 roku Edvard Munk povernuvsya do Norvegiyi de rozpochav pracyu nad proyektom oformlennya kampusu Universitetu v Oslo U 1912 roci na velikij vistavci suchasnogo mistectva perevazhno impresionistiv u Kelni kartini Munka eksponuvalisya razom z tvorami najvidomishih mitciv Sezanna Gogena i van Goga U 1916 roci Munk kupiv dilyanku zemli v Ekeli Ekely u peredmisti Oslo U 1919 roci Munk zahvoriv na ispanskij grip U 1920 h rokah mitec zdijsniv nizku oformitelskih proyektiv u stolici Norvegiyi misti Oslo u 1922 pracyuvav nad oformlennyam shokoladnoyi fabriki Freia a u 1928 roci vikonav rozpisi u miskij ratushi U 1929 roci Munk zbuduvav zimovu studiyu v Ekeli U 1930 31 rokah u mitcya pogirshivsya zir U 1933 roci Edvardu Munku vruchili Velikij hrest Ordenu svyatogo Olafa Na shili rokiv mitec zhiv popereminno u vlasnij oseli poblizu Oslo v studiyi v Ekeli u sami j stolici 23 sichnya 1944 roku Edvard Munk pomer v Ekeli Za zapovitom usi jogo tvori peredali magistratu mista Oslo Tvorchist kartini i vshanuvannya Divchata na mostu 1899 1900 Frontalna storona Muzeyu Munka 2005 Na tvorchist Edvarda Munka vplinuli postimpresionizm stil modern jogo vvazhayut poperednikom ekspresionizmu Edvard Munk pisav simvolichni figuralni kompoziciyi u ekspresivnij sposib virazhayuchi v nih erotichnu pristrast vlasnu samotnist momenti pidglyadannya boyazn hvorob i smerti Stilyu Edvarda Munka pritamanni silnij kontur rozplivchatist obrisiv i linij osobliva ekspresiya gra z kolorami nepovtornij kolorit Edvard Munk u bagatoh pitannyah viyavivsya mitcem novatorom ne tilki u zhivopisi a j u rozvinutij nim osoblivij grafichnij tehnici zokrema vin pershim zastosuvav kolorovu grafiku Viznachni tvori Hvora divchinka 1885 86 Sestra hudozhnika 1892 Krik 1893 Portret Ibsena v Grankafe bl 1898 Divchata na mostu bl 1901 Robitniki pribirayut snig 1910 Tvorchist Edvarda Munka mala velicheznij vpliv na yevropejske i svitove obrazotvorche mistectvo pochatku XX stolittya nedaremno Munka vvazhayut zachinatelem ekspresionizmu Tvori Edvarda Munka zberigayutsya u bagatoh muzeyah svitu v pershu chergu u Norvegiyi zokrema u vidkritomu v 1963 roci Muzeyi Munka ta v Nacionalnij galereyi obidva v Oslo takozh kartini mitcya eksponuyutsya v Metropoliten muzeyi ta Muzeyi suchasnogo mistectva obidva Nyu Jork SShA Muzeyi d Orse Parizh Franciya u Novij Pinakoteci Myunhen Nimechchina Nacionalnij galereyi Shotlandiyi Edinburg Velika Britaniya tosho zberigayutsya u privatnih kolekciyah zbirachiv mistectva Jogo zobrazili na norvezkij banknoti nominalom 1000 kron Obrana galereya tvorivKrik 1893 Vampir 1893 94 Popil 1894 Madonna 1894 95 Smert u kimnati dlya hvorih bl 1895 Divchina z morya detal 1896 Tanok zhittya 1899 1900 Hvora divchinka 4 a versiya 1907Div takozhDegenerativne mistectvo 5699 Munk asteroyid yakij bulo nazvano na chest Munka PrimitkiBegravde i Oslo Gravferdsetaten i Oslo kommune d Track Q78152098d Track Q25439892 Find a Grave 1996 d Track Q63056 RKDartists d Track Q17299517 https sammlung staedelmuseum de de person berliner secession http www moma org collection works 60075 Artists Artworks d Track Q84575091Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Edvard Munch Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 7 K 1982 stor 173 angl angl ros Galereya kartin E Munka na www malarze walhalla pl 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine pol Kartini E Munka v muzeyah svitu na www artcyclopedia com 5 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Stenersen R Edvard Munk per z norv M 1972 ros Sue Prideaux Behind the Scream New Haven Yale University Press 2006 Winner of the James Tait Black Memorial Prize for Biography 2006 angl Reinhold Heller Munch His life and work London Murray 1984 angl Gustav Schiefler Verzeichnis des graphischen Werks Edvard Munchs bis 1906 Berlin Bruno Cassirer 1907 nim Gustav Schiefler Edvard Munch Das graphische Werk 1906 1926 Berlin Euphorion 1928 nim J Gill Holland The Private Journals of Edvard Munch We Are Flames Which Pour out of the Earth University of Wisconsin Press 2005 angl Edward Dolnick The Rescue Artist A True Story of Art Thieves and the Hunt for a Missing Masterpiece HarperCollins 2005 Recounts the 1994 theft of The Scream from Norway s National Gallery in Oslo and its eventual recovery angl