Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крик або Зойк норв Skrik створено разом з версіями у 1893 1910 роки назва декількох експресіоністських полотен і відбитк

Крик (картина Мунка)

Крик (картина Мунка)

«Крик», або «Зойк» (норв. Skrik; створено, разом з версіями, у 1893-1910 роки) — назва декількох експресіоністських полотен і відбитків норвезького художника Едварда Мунка, що зображують агонізуючу від жаху постать людини на тлі криваво-червоного неба. Тлом для твору є пейзаж фіорду Осло, що відкривається з пагорбу Екеберг (Ekeberg) в Кристіанії, Норвегія.

«Крик»
норв. Skrik
image
Творець: Едвард Мунк
Час створення: 1893
Висота: 91 см
Ширина: 73,5 см
Матеріал: масло, темпера і пастель на дошці
Техніка: експресіонізм
Зберігається: Осло, Норвегія
Музей: Національна галерея
image «Крик» у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крик (значення).

Едвард Мунк створив декілька версій «Крику» у різних техніках. Музей Мунка володіє однією з мальованих версій (1910, див. галерею) та однією пастеллю. У Національній галереї в Осло міститься інша мальована версія (власне початкова, 1893, основне зображення статті). Четверта версія, виконана пастеллю, належить норвезькому мільйонеру Петтеру Олсену (Petter Olsen). Мунк також створив літографію картини (1895, див. галерею)

«Крик» ставав мішенню декількох професійних і добре підготовлених викрадень. Так, у 1994 році версію з Національної галереї було викрадено. За декілька місяців твір мистецтва було повернуто. А у 2004 році Крик і Мадонну пензля Мунка викрали з Музею Мунка. Обидві картини були повернуті в 2006 році. Вони зазнали незначних ушкоджень і були повернуті до експозиції в травні 2008 року після здійснення реставраційних робіт.

Джерела натхнення

Едвард Мунк дав своєму твору оригінальну німецьку назву «Крик природи» (нім. Der Schrei der Natur). Норвезька ж назва — слово skrik у дивовижний спосіб близьке до українських «скрик, крик».

На сторінці свого щоденника під заголовком Ніцца, 22.01.1892, Мунк так описав своє натхнення до створення образу і картини:

image «Я прогулювався стежиною з двома товаришами, саме заходило сонце, і раптом небо налилося кров'ю, я спинився, відчувши страх, та обперся об огорожу, — повсюди була кров і язики полум'я над синьо-чорним фіордом і містом, мої друзі крокували далі, а я, тремтячи від жаху, стояв і відчував безкінечне голосіння природи». image

За однією з версій, з числа тих, що висували на пояснення почервоніння неба, Мунк міг стати свідком відгомону вулканічного виверження на Кракатау у 1883 році: тоді попіл, що викидав вулкан, пофарбував небо в червоний колір у багатьох частинах світу — на сході США, більшості території Європи та Азії в період з кінця листопаду 1883 року до середини 1884 року. Це пояснення викликає сумніви у тих дослідників, які відзначають, що Мунк радше експресіоніст, ніж реаліст, і тому навряд чи став би відтворювати в точності побачене. Альтернативна версія апелює виключно до роботи уяви і натхнення митця, підмічаючи схожість сюжету і зображеного місця одночасно і на бійню, і на божевільню.

Особа, зображена на картині, може бути і власне художником, який сам не кричить, а відчайдушно намагається захистити себе від Крику Природи. Постава тіла, на думку багатьох, виражає спробу захиститися від дії волання, реального чи уявного.

Місце, зображене на картині, багатьма ідентифікується як шлях з пагорбу Екеберг до фіорда Осло і власне міста. У той, час коли створювався оригінал картини, сестру Мунка Лору-Катерину, що страждала на біполярний афективний розлад, помістили до психічної лікарні, саме біля підніжжя Екебергу.

У 1978 році дослідник творчості Мунка Роберт Розенблюм (Robert Rosenblum) висловив припущення, що на створення дивної, без ознак статі, постаті на передньому плані картини, митця могло надихнути споглядання Перуанської мумії, яку Мунк міг бачити під час Світової виставки у Парижі (1889 рік), де сам брав участь. Ця мумія мала вплив на іншого художника-експресіоніста, француза Поля Гогена, до речі друга Мунка, що навіть зобразив її у декількох своїх творах. Нещодавно (на поч. 2000-х років) висловлювались думки, що на Мунка при створенні «Крику» вплинула побачена мумія, але в Музеї природознавства в італійській Флоренції.

Пошуки джерела натхнення створення Мунківського «Крику» не припиняються дотепер — у 2010-ті дослідники з США висунули теорію, що Едвард Мунк відобразив у своїй найвідомішій картині виверження індонезійського вулкану Кракатау 1883 року, втім норвезькі вчені відкинули це припущення через те, що хмари, які після виверження могли з'являтися в несподіваних місцях, не могли створити ефект хвилястості, як на картині. А навесні 2017 року таблоїди повідомили, що вже норвезькі вчені висунули нову теорію, вивчивши щоденник відомого експресіоніста — нібито Едвард Мунк написав картину під враженням від природного феномена перламутрові хмари. Причиною їх появи стають низькі температури і високий ступінь освітленості. За всю історію фізики атмосфери перламутрові хмари були помічені лише близько 100 разів. Незважаючи на красу явища, перламутрові хмари руйнівні для нашої атмосфери. Вони сприяють хімічної реакції, яка руйнує озоновий шар. Небо на одній з найвідоміших картин в історії мистецтва «Крик» пензля норвезького художника Едварда Мунка забарвлене в тривожні червоно-жовті тони. Основною версією про те, звідки з'явилися такі кольори на полотні, довгий час було враження Мунка від виверження вулкана Кракатау в Індонезії. Однак норвезький метеоролог Хелен Мюрі запропонувала своє пояснення. На її думку, колірна гамма і характерні розлучення вказують на інше природне явище: рідко зустрічаються перламутрові, або полярні стратосферні, хмари. Зокрема, наукові співробітники Університету Осло знайшли у щоденниках живописця згадку про це незвичне атмосферне явище, поява якого, дійсно, була задокументована в Осло наприкінці 19 століття.

Аналіз картини

Червоне, вогненно гаряче небо накрило холодний фіорд, який, в свою чергу, породжує фантастичну тінь, схожу з якимось морським чудовиськом. Напруга спотворило простір, лінії зламалися, кольори не узгоджуються, перспектива знищується.

Непорушно рівним залишається лише міст, на якому стоять герої картини. Він протиставлений тому хаосу, в який занурюється світ. Міст - бар'єр, що відокремлює людину від природи. Захищені цивілізацією, люди розучилися відчувати, бачити і чути. Дві байдужі фігури далеко, що не реагують на те, що відбувається навколо, тільки підкреслюють трагізм сюжету.

Вміщена в центр композиції фігура відчайдушно кричущої людини, притягує увагу глядача в першу чергу. На знеособленому до примітиву особі читається відчай і жах, які межують з безумством. Автору вдалося скупими засобами передати найпотужніші людські емоції. В очах страждання, широко відкритий рот робить сам крик пронизливим і реально відчутним. Підняті руки, закривають вуха, говорять про рефлекторне бажання людини втекти від себе самого, припинити цей напад страху і безнадії.

Самотність головного героя, його крихкість і вразливість, наповнюють всю роботу особливим трагізмом і енергетикою.

Автор використовує складну техніку, в одній роботі використовуючи і олійні фарби і темпера. Одночасно з цим колорит роботи простий, навіть скупий. Фактично два кольори - червоний і синій, а також змішання двох цих кольорів - і створюють всю роботу. Хитромудрі, нереальні вигини ліній в зображенні центральної фігури і природи наповнюють композицію енергією і драматизмом.

Різні версії картини та її місце знаходження

Мунк створив чотири версії «Крику», використовуючи різні техніки:

  1. У музеї Мунка представлений один з двох варіантів, виконаних олією, і одна пастель.
  2. У Національному музеї Норвегії виставлена ​​найбільш знаменита, друга за рахунком версія. Вона написана маслом.
  3. Єдина версія сюжету, що залишається в приватних руках, виконана пастеллю. Вона належала норвезькому мільярдерові Петтер Олсену, який виставив її на аукціон 2 травня 2012 року. У підсумку картина була продана Леону Блеку за 119 млн 922 тис. 500 доларів, що на той час становило рекорд для творів мистецтва.

Кольорові варіанти відрізняються по гамі. Головний «Крик» 1893 року через Національного музею Осло похмурішим, а повторення 1910 року через Музею Мунка світліше, але в ньому сильніше неприємні зелені тони. І загальний характер більш «галюциногенний».

Крадіжки

12 лютого 1994 року у день відкриття XVII Зимової Олімпіади в норвезькому Ліллехаммері чотири злодії проникли до Національної галереї і викрали версію «Крику», лишивши записку «Дякуємо за слабку охорону», адже картину з нагоди олімпійських святкувань перенесли до нижнього поверху для загального огляду. Присутність великого числа журналістів, акредитованих на Олімпіаді, відразу ж зробило викрадення топ-новиною. Провину за те, що сталося, спершу покладену на спецвідділ з попередження таких викрадень, було знято. Після того, як у березні 1994 року галерея відмовилась платити викуп у 1 млн. USD, норвезька поліція за допомогою британських поліцейських і сприяння Getty Museum провели спецоперацію, в результаті якої картину неушкодженою було повернуто 7 травня 1994 року. У січні 1996 року четверо осіб були звинувачені в причетності до викрадення, включно з Полом Енґером (Pål Enger), що раніше (у 1988 році) вже звинувачувався у викраденні картини Мунка «Вампір». Однак, їх відпустили на законних підставах, — виявилось, що в ході операції було порушено законодавство в тому, що британські агенти в'їхали до Норвегії за фальшивими документами.

image
«Ушкоджений» «Крик» на виставці в Музеї Мунка 30 вересня 2006 року

Інша версія «Крику» була викрадена у 22 серпня 2004 року — посеред білого дня чоловіки в масках увірвалися до Музею Мунка в Осло і викрали дві картини Мунка: «Крик» і «Мадонну». Прикметно, що перехожому вдалося сфотографувати злодіїв у той момент, як вони втікали з витворами мистецтва у напрямку до авто. 8 квітня 2005 року норвезька поліція заарештувала підозрюваних у скоєнні крадіжки, проте картини лишались зниклими, що навіть породило чутки, що їх спалили самі крадії, щоб позбутися доказів злодіяння. 1 червня 2005 року, коли вже четверо підозрюваних у злочині перебували під вартою, міська влада Осло оголосила про винагороду в 2 млн норвезьких крон (313,500 $ або 231,200 € за тодішнім курсом) за будь-яку інформацію, яка допомогла б встановити місцезнаходження полотен. Попри те, що картини не знайшли, шестеро чоловіків на початку 2006 року постали перед судом, обвинувачувані, хто у сприянні скоєнню злочину, хто у безпосередньому вчиненні крадіжки. Троє з них були засуджені до від 4 до 8 років ув'язнення в травні 2006 року, ще двоє засуджених, Бйорн Хоен (Bjørn Hoen) і Петер Таральдсен (Petter Tharaldsen) мали сплатити величезні штрафи (750 млн крон або 117.6 млн. USD або 86.7 млн. €) міській управі Осло.

31 серпня 2006 року норвезька поліція оголосила, що в результаті оперативних заходів виявлено обидві картини «Крик» і «Мадонна», так і не розкривши деталей операції. Повідомлялося, що полотна у кращому, ніж сподівалися, стані. «Ми на сто відсотків упевнені, що перед нами оригінали, — заявив на прес-конференції шеф поліції Івер Стеншруд (Iver Stensrud), — Ушкодження виявились меншими, ніж ми боялися». Директор Музею Мунка Інґеборґ Ідшті (Ingebjørg Ydstie) підтвердила цю інформацію, наголосивши на тому, що завдані ушкодження можливо усунути. «Крик» мав слід вологості на лівому нижньому куті, тоді як «Мадонна» мала декілька плям на правій стороні й два невеликих отвори на зображенні руки Богоматері. Перш ніж почалися реставраційні роботи, полотна виставили на огляд у Музеї Мунка від 27 вересня 2006 року. Впродовж 5-денної виставки 5500 відвідувачів побачили ушкоджені полотна. Вже полагоджені картини були повернуті в постійну експозицію 23 травня 2008 року, коли розпочала роботу виставка «Крик і Мадонна — Повернення» (англ. "Scream and Madonna--Revisited"). Деякі ушкодження «Крику» усунути не вдалося, однак цілісність витвору мистецтва не було порушено.

Роль у сучасній культурі

Наприкінці ХХ століття «Крик» набув воістину іконічного значення в сучасній мас-культурі. Картину використали як обкладинку при виданні (і перевиданнях) книги відомого американського психіатра А.Янова (Arthur Janov) «The Primal Scream». У 1983—1984 роках поп-митець Енді Воргол зробив ряд штамповок на тканині робіт Мунка, в тому числі і «Крика». Митцем рухала ідея десакралізувати картину, зробивши її об'єктом споживацької мас-культури, хоча той же Мунк сам започаткував цей процес, виконавши літографію роботи ще на початку XX століття. Більше того, постмодерністський митець Ерро (Erró) вільно і з почуттям іронії повівся з картиною Мунка, написавши свої власні «Другий крик» (1967) і «Дінґ Донґ» (1979).

Як один з небагатьох витворів сучасного мистецтва, що є впізнаваним широким загалом, «Крик» час від часу використовується в рекламі, в анімації (в тому числі і в Симпсонах), в кіно і на телебаченні, зокрема, в програмах, шоу і стрічках напрямку horror. Картина стала справжнім брендом і тому як лого наноситься на побутову і сувенірну продукцію. Подеколи образ твору використовують в журналістиці, промо-кампаніях, у постерах, плакатах тощо.

Кіномани знайшли відразу дев'ять відомих відсилань до картини в кіно. Головна з них - жарт з фільму «Один вдома». Герой обпік обличчя, закричав і притиснув долоні до щік. З цього моменту навіть зробили офіційний постер до серії фільмів. Є відсилання до картини і в мультфільмі «Зелені обрубки» - там усі головні герої нагадують «Крик». А ще можна згадати маску маніяка в серії фільмів жахів Уеса Крейвена «Крик», прибульців у «Докторі Хто».

В останні роки «Крик» став інтернет-мемом: на місце центральної фігури фотошопні умільці поміщали Гомера Сімпсона, героя Макколея Калкіна з фільмів «Один вдома». А компанія Adobe, яка виробляє Photoshop, навіть оголосила конкурс на кращу «фотожабу» картини Мунка .

У лютому 2019 вчергове майнула новина, що окремий фільм знімуть і за самою картині. Цим пообіцяв зайнятися норвезький режисер Ерік Поппе. Тоді ж заклали бюджет в 80 мільйонів євро і перенесли терміни запису на 2020 рік. Новий фільм за картиною обіцяють зробити відмітним. До цього про неї вже розповідали в документальному кіно «Нехай крик буде почутий» і короткометражному фільмі «Між годинами і ліжком».

Рок-група Morgen використовувала прототип картини на обкладинці альбомів ще в минулому столітті. Уже в сучасності румунський режисер анімаційних фільмів Себастьян Косор модернізував версію картини. В його короткій анімації герої ожили, а зверху наклалася пісня The Great Gig in the Sky від британської групи Pink Floyd. Ідея кліпу в тому, що самотня людина і суспільство не розуміють один одного. Герой не може терпіти.

Цифрову копію картини вміщено в Арктичний світовий архів.

Містика навколо картини

З картиною «Крик» пов'язують містичне прокляття, яке, за словами мистецтвознавця і фахівця з Мунку Олександра Пруфрока, підтверджується реальними історіями. Десятки людей, які так чи інакше входили в контакт з полотном, вартість якого оцінюють у $ 70 млн., зазнавали злої долі: вони хворіли, сварилися з близькими, впадали у важку депресію або раптово вмирали. Все це створило картині недобру славу, і відвідувачі музею в Осло з побоюванням поглядали на неї.

Але навіть тут від неї не було порятунку. Одного разу музейний службовець ненавмисно впустив полотно. Через якийсь час у нього почалися страшні головні болі, хоча раніше він ними не страждав. Напади мігрені ставали все частішими й сильнішими: бідолаха, врешті решт, не витримав і наклав на себе руки.

Іншим разом картину впустив робочий музею - коли її перечіплювали з однієї стіни на іншу. Через тиждень він потрапив у жахливу автомобільну аварію, в якій зламав ноги, руки, кілька ребер, отримав тріщину в тазу і сильний струс мозку. А якось один з відвідувачів музею зважився помацати картину пальцем, і через кілька днів у нього вдома сталася пожежа, в якій він згорів заживо.

Художник мав слабке здоров'я, проте в 1918 році переборов «іспанку», яка погубила мільйони людей. У 1930 році майже осліп через крововилив у склоподібне тіло правого ока, але не кинув малярства. Через місяць після свого 80-го дня народження, в 1944 році, художник помер. Його посмертне фото зберігається в Музеї Мунка в Осло.

Після смерті експресіоніста всі картини передано державі. Тисячі масляних полотен і гравюр сьогодні складають основну експозицію Музею Мунка.

Галерея

  • image
    Мунк зробив з «Крику» літографію в 1895 році
  • image
    Саме цю версію картини, виконану в 1910 році в темпері на дошці, було викрадено із Музею Мунка у 2004 році і повернуто в 2006 році
  • image
    Обкладинка українського часопису зарубіжної перекладної літератури «Всесвіт» (№ 5-6 за 2007 рік) з картиною Е.Мунка «Крик»

Виноски

  1. «The Scream returns, damaged but younger». News.com.au. 2008-05-21.
  2. . Munch Museum. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 22 грудня 2007.
  3. Olson, Donald W.; Russell L. Doescher and Marilynn S. Olson (May 2004). . APS News. American Physical Society. 13 (5). Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 22 грудня. 2007 року
  4. Existential Superstar: Another look at Edvard Munch's The Scream [1] [ 25 листопада 2005 у Wayback Machine.] Slate (2005-11-22). Retrieved on 10 November 2008.
  5. . Discovery Channel. 7 вересня 2004 року. Архів оригіналу за 11 жовтня 2004. Процитовано 12 грудня 2006.
  6. Картину Мунка «Крик» пояснили перламутровими хмарами [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.] // інф. на ua.korrespondent.net [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.] від 26 квітня 2017 року (укр.)
  7. . AP. 18 січня 1996. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 31 серпня 2006.
  8. Dolnick, Edward (June 2005). The Rescue Artist: A True Story of Art, Thieves, and the Hunt for a Missing Masterpiece. HarperCollins. ISBN .
  9. . BBC News Online. 12 лютого 1994. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 31 серпня 2006.
  10. Dolnick, Edward (June 2005). The Rescue Artist: A True Story of Art, Thieves, and the Hunt for a Missing Masterpiece. HarperCollins.
  11. . Guardian Unlimited. 13 червня 2005. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 21 грудня 2007.
  12. Matthew Hart, The Irish Game: A True Story of Crime and Art, Viking Canada, 2004, p. 184
  13. . BBC News. 22 серпня 2004. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 3 вересня 2006.
  14. . BBC News. 8 квітня 2005. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2007.
  15. . Norway Post. 28 квітня 2005. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 22 грудня 2007. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()
  16. . BBC News. 1 червня 2005. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2007.
  17. . BBC News. 2 травня 2006. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 22 грудня 2007.
  18. . Aftenposten. 31 серпня 2006. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 22 грудня 2007.
  19. . BBC News. 31 серпня 2006. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 22 грудня 2007.
  20. . BBC News. 1 вересня 2006. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 22 грудня 2007.
  21. . Aftenposten. 12 жовтня 2006. Архів оригіналу за 4 січня 2008. Процитовано 22 грудня 2007.
  22. . Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2009.
  23. 'The Scream' to go back on display after 2004 heist. AFP. 3 березня 2008.
  24. Janov, Arthur. (1977). The Primal Scream. New York: Abacus. ISBN .
  25. . Munch-Museet. Архів оригіналу за 9 квітня 2005. Процитовано May 29 2005.
  26. . De Groene Amsterdammer (нід.). Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 15 жовтня 2020.

Посилання

  • (англ.)
  • Gallery Munch — Løten, Norway [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krik abo Zojk norv Skrik stvoreno razom z versiyami u 1893 1910 roki nazva dekilkoh ekspresionistskih poloten i vidbitkiv norvezkogo hudozhnika Edvarda Munka sho zobrazhuyut agonizuyuchu vid zhahu postat lyudini na tli krivavo chervonogo neba Tlom dlya tvoru ye pejzazh fiordu Oslo sho vidkrivayetsya z pagorbu Ekeberg Ekeberg v Kristianiyi Norvegiya Krik norv SkrikTvorec Edvard MunkChas stvorennya 1893Visota 91 smShirina 73 5 smMaterial maslo tempera i pastel na doshciTehnika ekspresionizmZberigayetsya Oslo NorvegiyaMuzej Nacionalna galereya Krik u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krik znachennya Edvard Munk stvoriv dekilka versij Kriku u riznih tehnikah Muzej Munka volodiye odniyeyu z malovanih versij 1910 div galereyu ta odniyeyu pastellyu U Nacionalnij galereyi v Oslo mistitsya insha malovana versiya vlasne pochatkova 1893 osnovne zobrazhennya statti Chetverta versiya vikonana pastellyu nalezhit norvezkomu miljoneru Petteru Olsenu Petter Olsen Munk takozh stvoriv litografiyu kartini 1895 div galereyu Krik stavav mishennyu dekilkoh profesijnih i dobre pidgotovlenih vikraden Tak u 1994 roci versiyu z Nacionalnoyi galereyi bulo vikradeno Za dekilka misyaciv tvir mistectva bulo povernuto A u 2004 roci Krik i Madonnu penzlya Munka vikrali z Muzeyu Munka Obidvi kartini buli povernuti v 2006 roci Voni zaznali neznachnih ushkodzhen i buli povernuti do ekspoziciyi v travni 2008 roku pislya zdijsnennya restavracijnih robit Dzherela nathnennyaEdvard Munk dav svoyemu tvoru originalnu nimecku nazvu Krik prirodi nim Der Schrei der Natur Norvezka zh nazva slovo skrik u divovizhnij sposib blizke do ukrayinskih skrik krik Na storinci svogo shodennika pid zagolovkom Nicca 22 01 1892 Munk tak opisav svoye nathnennya do stvorennya obrazu i kartini Ya progulyuvavsya stezhinoyu z dvoma tovarishami same zahodilo sonce i raptom nebo nalilosya krov yu ya spinivsya vidchuvshi strah ta obpersya ob ogorozhu povsyudi bula krov i yaziki polum ya nad sino chornim fiordom i mistom moyi druzi krokuvali dali a ya tremtyachi vid zhahu stoyav i vidchuvav bezkinechne golosinnya prirodi Za odniyeyu z versij z chisla tih sho visuvali na poyasnennya pochervoninnya neba Munk mig stati svidkom vidgomonu vulkanichnogo viverzhennya na Krakatau u 1883 roci todi popil sho vikidav vulkan pofarbuvav nebo v chervonij kolir u bagatoh chastinah svitu na shodi SShA bilshosti teritoriyi Yevropi ta Aziyi v period z kincya listopadu 1883 roku do seredini 1884 roku Ce poyasnennya viklikaye sumnivi u tih doslidnikiv yaki vidznachayut sho Munk radshe ekspresionist nizh realist i tomu navryad chi stav bi vidtvoryuvati v tochnosti pobachene Alternativna versiya apelyuye viklyuchno do roboti uyavi i nathnennya mitcya pidmichayuchi shozhist syuzhetu i zobrazhenogo miscya odnochasno i na bijnyu i na bozhevilnyu Osoba zobrazhena na kartini mozhe buti i vlasne hudozhnikom yakij sam ne krichit a vidchajdushno namagayetsya zahistiti sebe vid Kriku Prirodi Postava tila na dumku bagatoh virazhaye sprobu zahistitisya vid diyi volannya realnogo chi uyavnogo Misce zobrazhene na kartini bagatma identifikuyetsya yak shlyah z pagorbu Ekeberg do fiorda Oslo i vlasne mista U toj chas koli stvoryuvavsya original kartini sestru Munka Loru Katerinu sho strazhdala na bipolyarnij afektivnij rozlad pomistili do psihichnoyi likarni same bilya pidnizhzhya Ekebergu U 1978 roci doslidnik tvorchosti Munka Robert Rozenblyum Robert Rosenblum visloviv pripushennya sho na stvorennya divnoyi bez oznak stati postati na perednomu plani kartini mitcya moglo nadihnuti spoglyadannya Peruanskoyi mumiyi yaku Munk mig bachiti pid chas Svitovoyi vistavki u Parizhi 1889 rik de sam brav uchast Cya mumiya mala vpliv na inshogo hudozhnika ekspresionista francuza Polya Gogena do rechi druga Munka sho navit zobraziv yiyi u dekilkoh svoyih tvorah Neshodavno na poch 2000 h rokiv vislovlyuvalis dumki sho na Munka pri stvorenni Kriku vplinula pobachena mumiya ale v Muzeyi prirodoznavstva v italijskij Florenciyi Poshuki dzherela nathnennya stvorennya Munkivskogo Kriku ne pripinyayutsya doteper u 2010 ti doslidniki z SShA visunuli teoriyu sho Edvard Munk vidobraziv u svoyij najvidomishij kartini viverzhennya indonezijskogo vulkanu Krakatau 1883 roku vtim norvezki vcheni vidkinuli ce pripushennya cherez te sho hmari yaki pislya viverzhennya mogli z yavlyatisya v nespodivanih miscyah ne mogli stvoriti efekt hvilyastosti yak na kartini A navesni 2017 roku tabloyidi povidomili sho vzhe norvezki vcheni visunuli novu teoriyu vivchivshi shodennik vidomogo ekspresionista nibito Edvard Munk napisav kartinu pid vrazhennyam vid prirodnogo fenomena perlamutrovi hmari Prichinoyu yih poyavi stayut nizki temperaturi i visokij stupin osvitlenosti Za vsyu istoriyu fiziki atmosferi perlamutrovi hmari buli pomicheni lishe blizko 100 raziv Nezvazhayuchi na krasu yavisha perlamutrovi hmari rujnivni dlya nashoyi atmosferi Voni spriyayut himichnoyi reakciyi yaka rujnuye ozonovij shar Nebo na odnij z najvidomishih kartin v istoriyi mistectva Krik penzlya norvezkogo hudozhnika Edvarda Munka zabarvlene v trivozhni chervono zhovti toni Osnovnoyu versiyeyu pro te zvidki z yavilisya taki kolori na polotni dovgij chas bulo vrazhennya Munka vid viverzhennya vulkana Krakatau v Indoneziyi Odnak norvezkij meteorolog Helen Myuri zaproponuvala svoye poyasnennya Na yiyi dumku kolirna gamma i harakterni rozluchennya vkazuyut na inshe prirodne yavishe ridko zustrichayutsya perlamutrovi abo polyarni stratosferni hmari Zokrema naukovi spivrobitniki Universitetu Oslo znajshli u shodennikah zhivopiscya zgadku pro ce nezvichne atmosferne yavishe poyava yakogo dijsno bula zadokumentovana v Oslo naprikinci 19 stolittya Analiz kartiniChervone vognenno garyache nebo nakrilo holodnij fiord yakij v svoyu chergu porodzhuye fantastichnu tin shozhu z yakimos morskim chudoviskom Napruga spotvorilo prostir liniyi zlamalisya kolori ne uzgodzhuyutsya perspektiva znishuyetsya Neporushno rivnim zalishayetsya lishe mist na yakomu stoyat geroyi kartini Vin protistavlenij tomu haosu v yakij zanuryuyetsya svit Mist bar yer sho vidokremlyuye lyudinu vid prirodi Zahisheni civilizaciyeyu lyudi rozuchilisya vidchuvati bachiti i chuti Dvi bajduzhi figuri daleko sho ne reaguyut na te sho vidbuvayetsya navkolo tilki pidkreslyuyut tragizm syuzhetu Vmishena v centr kompoziciyi figura vidchajdushno krichushoyi lyudini prityaguye uvagu glyadacha v pershu chergu Na zneosoblenomu do primitivu osobi chitayetsya vidchaj i zhah yaki mezhuyut z bezumstvom Avtoru vdalosya skupimi zasobami peredati najpotuzhnishi lyudski emociyi V ochah strazhdannya shiroko vidkritij rot robit sam krik pronizlivim i realno vidchutnim Pidnyati ruki zakrivayut vuha govoryat pro reflektorne bazhannya lyudini vtekti vid sebe samogo pripiniti cej napad strahu i beznadiyi Samotnist golovnogo geroya jogo krihkist i vrazlivist napovnyuyut vsyu robotu osoblivim tragizmom i energetikoyu Avtor vikoristovuye skladnu tehniku v odnij roboti vikoristovuyuchi i olijni farbi i tempera Odnochasno z cim kolorit roboti prostij navit skupij Faktichno dva kolori chervonij i sinij a takozh zmishannya dvoh cih koloriv i stvoryuyut vsyu robotu Hitromudri nerealni vigini linij v zobrazhenni centralnoyi figuri i prirodi napovnyuyut kompoziciyu energiyeyu i dramatizmom Rizni versiyi kartini ta yiyi misce znahodzhennyaMunk stvoriv chotiri versiyi Kriku vikoristovuyuchi rizni tehniki U muzeyi Munka predstavlenij odin z dvoh variantiv vikonanih oliyeyu i odna pastel U Nacionalnomu muzeyi Norvegiyi vistavlena najbilsh znamenita druga za rahunkom versiya Vona napisana maslom Yedina versiya syuzhetu sho zalishayetsya v privatnih rukah vikonana pastellyu Vona nalezhala norvezkomu milyarderovi Petter Olsenu yakij vistaviv yiyi na aukcion 2 travnya 2012 roku U pidsumku kartina bula prodana Leonu Bleku za 119 mln 922 tis 500 dolariv sho na toj chas stanovilo rekord dlya tvoriv mistectva Kolorovi varianti vidriznyayutsya po gami Golovnij Krik 1893 roku cherez Nacionalnogo muzeyu Oslo pohmurishim a povtorennya 1910 roku cherez Muzeyu Munka svitlishe ale v nomu silnishe nepriyemni zeleni toni I zagalnij harakter bilsh galyucinogennij Kradizhki12 lyutogo 1994 roku u den vidkrittya XVII Zimovoyi Olimpiadi v norvezkomu Lillehammeri chotiri zlodiyi pronikli do Nacionalnoyi galereyi i vikrali versiyu Kriku lishivshi zapisku Dyakuyemo za slabku ohoronu adzhe kartinu z nagodi olimpijskih svyatkuvan perenesli do nizhnogo poverhu dlya zagalnogo oglyadu Prisutnist velikogo chisla zhurnalistiv akreditovanih na Olimpiadi vidrazu zh zrobilo vikradennya top novinoyu Provinu za te sho stalosya spershu pokladenu na specviddil z poperedzhennya takih vikraden bulo znyato Pislya togo yak u berezni 1994 roku galereya vidmovilas platiti vikup u 1 mln USD norvezka policiya za dopomogoyu britanskih policejskih i spriyannya Getty Museum proveli specoperaciyu v rezultati yakoyi kartinu neushkodzhenoyu bulo povernuto 7 travnya 1994 roku U sichni 1996 roku chetvero osib buli zvinuvacheni v prichetnosti do vikradennya vklyuchno z Polom Engerom Pal Enger sho ranishe u 1988 roci vzhe zvinuvachuvavsya u vikradenni kartini Munka Vampir Odnak yih vidpustili na zakonnih pidstavah viyavilos sho v hodi operaciyi bulo porusheno zakonodavstvo v tomu sho britanski agenti v yihali do Norvegiyi za falshivimi dokumentami Ushkodzhenij Krik na vistavci v Muzeyi Munka 30 veresnya 2006 roku Insha versiya Kriku bula vikradena u 22 serpnya 2004 roku posered bilogo dnya choloviki v maskah uvirvalisya do Muzeyu Munka v Oslo i vikrali dvi kartini Munka Krik i Madonnu Prikmetno sho perehozhomu vdalosya sfotografuvati zlodiyiv u toj moment yak voni vtikali z vitvorami mistectva u napryamku do avto 8 kvitnya 2005 roku norvezka policiya zaareshtuvala pidozryuvanih u skoyenni kradizhki prote kartini lishalis zniklimi sho navit porodilo chutki sho yih spalili sami kradiyi shob pozbutisya dokaziv zlodiyannya 1 chervnya 2005 roku koli vzhe chetvero pidozryuvanih u zlochini perebuvali pid vartoyu miska vlada Oslo ogolosila pro vinagorodu v 2 mln norvezkih kron 313 500 abo 231 200 za todishnim kursom za bud yaku informaciyu yaka dopomogla b vstanoviti misceznahodzhennya poloten Popri te sho kartini ne znajshli shestero cholovikiv na pochatku 2006 roku postali pered sudom obvinuvachuvani hto u spriyanni skoyennyu zlochinu hto u bezposerednomu vchinenni kradizhki Troye z nih buli zasudzheni do vid 4 do 8 rokiv uv yaznennya v travni 2006 roku she dvoye zasudzhenih Bjorn Hoen Bjorn Hoen i Peter Taraldsen Petter Tharaldsen mali splatiti velichezni shtrafi 750 mln kron abo 117 6 mln USD abo 86 7 mln miskij upravi Oslo 31 serpnya 2006 roku norvezka policiya ogolosila sho v rezultati operativnih zahodiv viyavleno obidvi kartini Krik i Madonna tak i ne rozkrivshi detalej operaciyi Povidomlyalosya sho polotna u krashomu nizh spodivalisya stani Mi na sto vidsotkiv upevneni sho pered nami originali zayaviv na pres konferenciyi shef policiyi Iver Stenshrud Iver Stensrud Ushkodzhennya viyavilis menshimi nizh mi boyalisya Direktor Muzeyu Munka Ingeborg Idshti Ingebjorg Ydstie pidtverdila cyu informaciyu nagolosivshi na tomu sho zavdani ushkodzhennya mozhlivo usunuti Krik mav slid vologosti na livomu nizhnomu kuti todi yak Madonna mala dekilka plyam na pravij storoni j dva nevelikih otvori na zobrazhenni ruki Bogomateri Persh nizh pochalisya restavracijni roboti polotna vistavili na oglyad u Muzeyi Munka vid 27 veresnya 2006 roku Vprodovzh 5 dennoyi vistavki 5500 vidviduvachiv pobachili ushkodzheni polotna Vzhe polagodzheni kartini buli povernuti v postijnu ekspoziciyu 23 travnya 2008 roku koli rozpochala robotu vistavka Krik i Madonna Povernennya angl Scream and Madonna Revisited Deyaki ushkodzhennya Kriku usunuti ne vdalosya odnak cilisnist vitvoru mistectva ne bulo porusheno Rol u suchasnij kulturiNaprikinci HH stolittya Krik nabuv voistinu ikonichnogo znachennya v suchasnij mas kulturi Kartinu vikoristali yak obkladinku pri vidanni i perevidannyah knigi vidomogo amerikanskogo psihiatra A Yanova Arthur Janov The Primal Scream U 1983 1984 rokah pop mitec Endi Vorgol zrobiv ryad shtampovok na tkanini robit Munka v tomu chisli i Krika Mitcem ruhala ideya desakralizuvati kartinu zrobivshi yiyi ob yektom spozhivackoyi mas kulturi hocha toj zhe Munk sam zapochatkuvav cej proces vikonavshi litografiyu roboti she na pochatku XX stolittya Bilshe togo postmodernistskij mitec Erro Erro vilno i z pochuttyam ironiyi povivsya z kartinoyu Munka napisavshi svoyi vlasni Drugij krik 1967 i Ding Dong 1979 Yak odin z nebagatoh vitvoriv suchasnogo mistectva sho ye vpiznavanim shirokim zagalom Krik chas vid chasu vikoristovuyetsya v reklami v animaciyi v tomu chisli i v Simpsonah v kino i na telebachenni zokrema v programah shou i strichkah napryamku horror Kartina stala spravzhnim brendom i tomu yak logo nanositsya na pobutovu i suvenirnu produkciyu Podekoli obraz tvoru vikoristovuyut v zhurnalistici promo kampaniyah u posterah plakatah tosho Kinomani znajshli vidrazu dev yat vidomih vidsilan do kartini v kino Golovna z nih zhart z filmu Odin vdoma Geroj obpik oblichchya zakrichav i pritisnuv doloni do shik Z cogo momentu navit zrobili oficijnij poster do seriyi filmiv Ye vidsilannya do kartini i v multfilmi Zeleni obrubki tam usi golovni geroyi nagaduyut Krik A she mozhna zgadati masku maniyaka v seriyi filmiv zhahiv Uesa Krejvena Krik pribulciv u Doktori Hto V ostanni roki Krik stav internet memom na misce centralnoyi figuri fotoshopni umilci pomishali Gomera Simpsona geroya Makkoleya Kalkina z filmiv Odin vdoma A kompaniya Adobe yaka viroblyaye Photoshop navit ogolosila konkurs na krashu fotozhabu kartini Munka U lyutomu 2019 vchergove majnula novina sho okremij film znimut i za samoyu kartini Cim poobicyav zajnyatisya norvezkij rezhiser Erik Poppe Todi zh zaklali byudzhet v 80 miljoniv yevro i perenesli termini zapisu na 2020 rik Novij film za kartinoyu obicyayut zrobiti vidmitnim Do cogo pro neyi vzhe rozpovidali v dokumentalnomu kino Nehaj krik bude pochutij i korotkometrazhnomu filmi Mizh godinami i lizhkom Rok grupa Morgen vikoristovuvala prototip kartini na obkladinci albomiv she v minulomu stolitti Uzhe v suchasnosti rumunskij rezhiser animacijnih filmiv Sebastyan Kosor modernizuvav versiyu kartini V jogo korotkij animaciyi geroyi ozhili a zverhu naklalasya pisnya The Great Gig in the Sky vid britanskoyi grupi Pink Floyd Ideya klipu v tomu sho samotnya lyudina i suspilstvo ne rozumiyut odin odnogo Geroj ne mozhe terpiti Cifrovu kopiyu kartini vmisheno v Arktichnij svitovij arhiv Mistika navkolo kartiniZ kartinoyu Krik pov yazuyut mistichne proklyattya yake za slovami mistectvoznavcya i fahivcya z Munku Oleksandra Prufroka pidtverdzhuyetsya realnimi istoriyami Desyatki lyudej yaki tak chi inakshe vhodili v kontakt z polotnom vartist yakogo ocinyuyut u 70 mln zaznavali zloyi doli voni hvorili svarilisya z blizkimi vpadali u vazhku depresiyu abo raptovo vmirali Vse ce stvorilo kartini nedobru slavu i vidviduvachi muzeyu v Oslo z poboyuvannyam poglyadali na neyi Ale navit tut vid neyi ne bulo poryatunku Odnogo razu muzejnij sluzhbovec nenavmisno vpustiv polotno Cherez yakijs chas u nogo pochalisya strashni golovni boli hocha ranishe vin nimi ne strazhdav Napadi migreni stavali vse chastishimi j silnishimi bidolaha vreshti resht ne vitrimav i naklav na sebe ruki Inshim razom kartinu vpustiv robochij muzeyu koli yiyi perechiplyuvali z odniyeyi stini na inshu Cherez tizhden vin potrapiv u zhahlivu avtomobilnu avariyu v yakij zlamav nogi ruki kilka reber otrimav trishinu v tazu i silnij strus mozku A yakos odin z vidviduvachiv muzeyu zvazhivsya pomacati kartinu palcem i cherez kilka dniv u nogo vdoma stalasya pozhezha v yakij vin zgoriv zazhivo Hudozhnik mav slabke zdorov ya prote v 1918 roci pereborov ispanku yaka pogubila miljoni lyudej U 1930 roci majzhe oslip cherez krovoviliv u sklopodibne tilo pravogo oka ale ne kinuv malyarstva Cherez misyac pislya svogo 80 go dnya narodzhennya v 1944 roci hudozhnik pomer Jogo posmertne foto zberigayetsya v Muzeyi Munka v Oslo Pislya smerti ekspresionista vsi kartini peredano derzhavi Tisyachi maslyanih poloten i gravyur sogodni skladayut osnovnu ekspoziciyu Muzeyu Munka GalereyaMunk zrobiv z Kriku litografiyu v 1895 roci Same cyu versiyu kartini vikonanu v 1910 roci v temperi na doshci bulo vikradeno iz Muzeyu Munka u 2004 roci i povernuto v 2006 roci Obkladinka ukrayinskogo chasopisu zarubizhnoyi perekladnoyi literaturi Vsesvit 5 6 za 2007 rik z kartinoyu E Munka Krik Vinoski The Scream returns damaged but younger News com au 2008 05 21 Munch Museum Arhiv originalu za 5 sichnya 2008 Procitovano 22 grudnya 2007 Olson Donald W Russell L Doescher and Marilynn S Olson May 2004 APS News American Physical Society 13 5 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 22 grudnya 2007 roku Existential Superstar Another look at Edvard Munch s The Scream 1 25 listopada 2005 u Wayback Machine Slate 2005 11 22 Retrieved on 10 November 2008 Discovery Channel 7 veresnya 2004 roku Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2004 Procitovano 12 grudnya 2006 Kartinu Munka Krik poyasnili perlamutrovimi hmarami 3 travnya 2017 u Wayback Machine inf na ua korrespondent net 1 travnya 2009 u Wayback Machine vid 26 kvitnya 2017 roku ukr AP 18 sichnya 1996 Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 31 serpnya 2006 Dolnick Edward June 2005 The Rescue Artist A True Story of Art Thieves and the Hunt for a Missing Masterpiece HarperCollins ISBN 9780060531171 BBC News Online 12 lyutogo 1994 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2009 Procitovano 31 serpnya 2006 Dolnick Edward June 2005 The Rescue Artist A True Story of Art Thieves and the Hunt for a Missing Masterpiece HarperCollins Guardian Unlimited 13 chervnya 2005 Arhiv originalu za 25 chervnya 2008 Procitovano 21 grudnya 2007 Matthew Hart The Irish Game A True Story of Crime and Art Viking Canada 2004 p 184 BBC News 22 serpnya 2004 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2006 BBC News 8 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2007 Norway Post 28 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 22 grudnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka BBC News 1 chervnya 2005 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2007 BBC News 2 travnya 2006 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 22 grudnya 2007 Aftenposten 31 serpnya 2006 Arhiv originalu za 24 travnya 2011 Procitovano 22 grudnya 2007 BBC News 31 serpnya 2006 Arhiv originalu za 1 serpnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2007 BBC News 1 veresnya 2006 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2007 Aftenposten 12 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 4 sichnya 2008 Procitovano 22 grudnya 2007 Arhiv originalu za 12 serpnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2009 The Scream to go back on display after 2004 heist AFP 3 bereznya 2008 Janov Arthur 1977 The Primal Scream New York Abacus ISBN 0 349 11834 5 Munch Museet Arhiv originalu za 9 kvitnya 2005 Procitovano May 29 2005 De Groene Amsterdammer nid Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Posilannya angl Gallery Munch Loten Norway 20 serpnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ