Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастириська (інша назва: Монастирище) — місцевість на південно-західній околиці Чернівців, яка від початку була частиною Роші, пізніше виділена як окремий населений пункт — передмістя, а згодом стала міським житловим мікрорайоном.
Монастириська Чернівці | ||||
| місцева Петро-Павлівська церква | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°16′34″ пн. ш. 25°55′45″ сх. д. / 48.27611° пн. ш. 25.92917° сх. д.Координати: 48°16′34″ пн. ш. 25°55′45″ сх. д. / 48.27611° пн. ш. 25.92917° сх. д. | ||||
| Район | Шевченківський | |||
| Адмінодиниця | Шевченківський район | |||
| Головні вулиці | Хрещатинська, Лібавська, Сторожинецька, Героїв Майдану, Рівненська | |||
Назва та розташування
Назва місцевості означає «монастирські володіння». З документів XIX ст. відомі кілька паралельних форм цієї назви: укр. — Монастириська і Монастирисько, молд. — Монастирище і Монастириште. Ці суфікси виступають, по суті, синонімами, оскільки означають місце, де знаходився колись монастир (монастирські володіння).
Монастириська розташовувалась в районі нинішньої вулиці Сторожинецької. Якщо визначати її межі за сучасною мапою Чернівців, то це будуть приблизно такі вулиці: Хрещатинська, Лібавська, Героїв Майдану та проспект Незалежності.
Історія
Заснування місцевості
У доавстрійські часи вказана місцевість була малозаселеною (проживали кілька сімей) власністю монастиря. Після приєднання західної частини Буковини до Габсбурзької монархії (1775) та її секуляризації (1780-их), місцевість було включено до складу приміського села Роша.
За твердженнями відомого краєзнавця Р. Ф. Кайндля питання про відокремлення цієї території від Роші порушувалося вже на початку ХІХ ст. 1820-го р. окружна управа, розглянувши звернення місцевих жителів, все ж таки прийшла до висновку щодо недоцільності відокремлення Монастириської від Роші.
Проте, значення місцевості невпинно зростало і вже в 1890 році вона вважається самостійною, нарівні з Рошею.
Передмістя
Переписом 1900 року на Монастириській зафіксовано 487 будинків, у яких проживали 3654 дорослі особи (1784 чоловічої та 1870 жіночої статі).
За віросповіданням монастирчани розподілялися на: католиків — 1953, православних — 854, юдеїв — 488, інших — 359.
За розмовною мовою місцеві жителі розподілились наступним чином: німецькомовні — 1877, україномовні — 1074, румуномовні — 349, інші — 331.
Місцеву школу було відкрито 1 вересня 1872 року. Станом на 31 грудня 1913 року у ній було 6 систематизованих класів (всього 14), мовами викладання були німецька, українська та румунська. У школі навчалося 693 учні, серед яких 272 римо-католики, 134 греко-католики, 170 православних, 88 євангелістів, 108 юдеїв. У школі в цей час працювало 16 вчителів. Багаторічним директором Монастириської школи (1883-1891) був майбутній президент Північної Буковини Омелян Попович.
Головною вулицею місцевості вважалась — Сторожинецька, що вела у напрямку міста Сторожинець. Вона не була щільно забудована. В середині ХХ ст. нараховувала всього вісім будинків, де проживали родини Гессінгів, Баланів, Бекерів, Штернів, Попескулів, Шварців, Заваловських.
24 листопада 1962 року розпочалося будівництво дитячого садка-ясел на 140 місць, який зводився будівельним управлінням № 3 обласного будівельного тресту за типовим проектом № 2-04-338 у-8, затвердженим Держбудом УРСР. Акт прийняття в експлуатацію двоповерхової споруди було схвалено рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 670/21 від 31 жовтня 1963 року із загальною оцінкою «задовільно». Будівля мала 4709 м3, корисна площа склала 1105,3 м2. Це був гарний подарунок малечі та батькам колишнього передмістя Монастириська.
Церква Петра і Павла
Довгий час передмістя не мало власної православної парафії, мешканцям доводилося долати чималий шлях до храмів у центрі міста. Місцеву церкву було відкрито тільки 24 лютого 1922 року, парохом якої призначили отця Веспасіона Корвіна. Новій парафії примарією Чернівців було надано земельну ділянку на розі вулиць Сторожинецької та Ісаческула (нині М. Черемшини) для побудови нової церкви. Земельна ділянка мала 2475 м2. Того ж року на місці майбутнього престолу церкви було освячено хрест. На цьому місці священик Корвін збудував невеличку капличку, де проводив богослужіння для своїх парафіян.
Тоді ж розпочали збір коштів для побудови церкви. Понад 50 осіб зробили пожертви для такої благородної мети. Пізніше митрополія Буковини висловила подяку особам, які внесли гроші на будівництво храму.
У січні 1936 року було створено будівельний комітет із будівництва церкви. Очолив його Веспасіон Корвін. У 1937 році його замінив священик Михаїл Русу, який безпосередньо зайнявся питаннями будівництва.
24 січня 1937 року на прохання будівельного комітету митрополія Буковини виділила додаткові кошти для спорудження церкви на вулиці Сторожинецькій. Плани та креслення церкви були складені та підписані головним архітектором бюро архітектури митрополії Вірджилом Іонеску. Будівництво церкви велося під контролем архітекторів архітектурного бюро митрополії Буковини, зокрема Іванова та Іонеску. У зведенні церкви брали участь будівельні фірми та організації Чернівців, Бухареста, Ясс, Сигета та інших міст. Матеріали для будівництва були місцевими.
Церква діяла певний час навіть у радянські часи. Проте рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 185/6 від 29 березня 1963 року Петропавлівську церкву було закрито. Виконком міськради, як це було заведено в ті часи, зробив це «на вимогу трудящих»:
 | ...розглянувши постанови зборів робітників та службовців ґудзикової фабрики, громадськості 11-го, 14-го та 16-го домоуправління, батьків 15 та 33 школи, розташованих поблизу церкви, а також заяви членів двадцятки про вихід з неї, ухвалив рішення про розірвання договору з релігійною громадою Петропавлівської церкви на право користування церковним будинком... |  |
На початку 1990-их Петро-Павлівська парафія була відновлена. Сьогодні вона належить до Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП)
Сьогодення
Розбудова місцевості
Активна багатоповерхова забудова місцевості почалася ще в 1970-их рр. У той час було зведено житлові квартали вздовж вулиці Червоноармійської (нині Героїв Майдану; до проспекту Незалежності), та розпочато забудову в районі вулиці Алма-Атинської, яка продовжувалась до 2000-их р.р.
Нині багатоповерхова забудова активно просувається у напрямку вулиці Сторожинецької. Замість старих низькоповерхових будинків, зводиться нове, сучасне житло.
На розі вулиць Червоноармійської-Канівської «Чернівецькою ПМК-76» зводиться ЖК «Чернівці-600».
На цій же вулиці також продовжують будівництво ТзОВ .
На стадії завершення зведення ЖК «Фортеця».
Фактично завершено будівництво ЖК «Сокіл» (район Проспекту Незалежності, Каспрука, Сторожинецької).
Освітні заклади
Більшість освітніх закладів (школи та дитячі садки) на Монастириській функціонували до 1991 року.
1999-го р. розпочав роботу , при якому діє приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
У 2000-их р.р. на вулицю Сторожинецьку, 101 було перенесено «фізичний факультет» ЧНУ імені Юрія Федьковича, який 2013-го р. об'єднали з «інженерно-технічним» та «факультетом комп'ютерних наук» у структурі створеного ЧНУ.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastiriska znachennya Monastiriska insha nazva Monastirishe miscevist na pivdenno zahidnij okolici Chernivciv yaka vid pochatku bula chastinoyu Roshi piznishe vidilena yak okremij naselenij punkt peredmistya a zgodom stala miskim zhitlovim mikrorajonom Monastiriska Chernivcimisceva Petro Pavlivska cerkva Zagalna informaciya 48 16 34 pn sh 25 55 45 sh d 48 27611 pn sh 25 92917 sh d 48 27611 25 92917 Koordinati 48 16 34 pn sh 25 55 45 sh d 48 27611 pn sh 25 92917 sh d 48 27611 25 92917Rajon ShevchenkivskijAdminodinicya Shevchenkivskij rajonGolovni vulici Hreshatinska Libavska Storozhinecka Geroyiv Majdanu RivnenskaNazva ta roztashuvannyaNazva miscevosti oznachaye monastirski volodinnya Z dokumentiv XIX st vidomi kilka paralelnih form ciyeyi nazvi ukr Monastiriska i Monastirisko mold Monastirishe i Monastirishte Ci sufiksi vistupayut po suti sinonimami oskilki oznachayut misce de znahodivsya kolis monastir monastirski volodinnya Monastiriska roztashovuvalas v rajoni ninishnoyi vulici Storozhineckoyi Yaksho viznachati yiyi mezhi za suchasnoyu mapoyu Chernivciv to ce budut priblizno taki vulici Hreshatinska Libavska Geroyiv Majdanu ta prospekt Nezalezhnosti IstoriyaZasnuvannya miscevosti U doavstrijski chasi vkazana miscevist bula malozaselenoyu prozhivali kilka simej vlasnistyu monastirya Pislya priyednannya zahidnoyi chastini Bukovini do Gabsburzkoyi monarhiyi 1775 ta yiyi sekulyarizaciyi 1780 ih miscevist bulo vklyucheno do skladu primiskogo sela Rosha Za tverdzhennyami vidomogo krayeznavcya R F Kajndlya pitannya pro vidokremlennya ciyeyi teritoriyi vid Roshi porushuvalosya vzhe na pochatku HIH st 1820 go r okruzhna uprava rozglyanuvshi zvernennya miscevih zhiteliv vse zh taki prijshla do visnovku shodo nedocilnosti vidokremlennya Monastiriskoyi vid Roshi Prote znachennya miscevosti nevpinno zrostalo i vzhe v 1890 roci vona vvazhayetsya samostijnoyu narivni z Rosheyu Peredmistya Perepisom 1900 roku na Monastiriskij zafiksovano 487 budinkiv u yakih prozhivali 3654 dorosli osobi 1784 cholovichoyi ta 1870 zhinochoyi stati Za virospovidannyam monastirchani rozpodilyalisya na katolikiv 1953 pravoslavnih 854 yudeyiv 488 inshih 359 Za rozmovnoyu movoyu miscevi zhiteli rozpodililis nastupnim chinom nimeckomovni 1877 ukrayinomovni 1074 rumunomovni 349 inshi 331 Miscevu shkolu bulo vidkrito 1 veresnya 1872 roku Stanom na 31 grudnya 1913 roku u nij bulo 6 sistematizovanih klasiv vsogo 14 movami vikladannya buli nimecka ukrayinska ta rumunska U shkoli navchalosya 693 uchni sered yakih 272 rimo katoliki 134 greko katoliki 170 pravoslavnih 88 yevangelistiv 108 yudeyiv U shkoli v cej chas pracyuvalo 16 vchiteliv Bagatorichnim direktorom Monastiriskoyi shkoli 1883 1891 buv majbutnij prezident Pivnichnoyi Bukovini Omelyan Popovich Golovnoyu vuliceyu miscevosti vvazhalas Storozhinecka sho vela u napryamku mista Storozhinec Vona ne bula shilno zabudovana V seredini HH st narahovuvala vsogo visim budinkiv de prozhivali rodini Gessingiv Balaniv Bekeriv Shterniv Popeskuliv Shvarciv Zavalovskih 24 listopada 1962 roku rozpochalosya budivnictvo dityachogo sadka yasel na 140 misc yakij zvodivsya budivelnim upravlinnyam 3 oblasnogo budivelnogo trestu za tipovim proektom 2 04 338 u 8 zatverdzhenim Derzhbudom URSR Akt prijnyattya v ekspluataciyu dvopoverhovoyi sporudi bulo shvaleno rishennyam vikonavchogo komitetu Cherniveckoyi miskoyi radi 670 21 vid 31 zhovtnya 1963 roku iz zagalnoyu ocinkoyu zadovilno Budivlya mala 4709 m3 korisna plosha sklala 1105 3 m2 Ce buv garnij podarunok malechi ta batkam kolishnogo peredmistya Monastiriska Cerkva Petra i Pavla Dovgij chas peredmistya ne malo vlasnoyi pravoslavnoyi parafiyi meshkancyam dovodilosya dolati chimalij shlyah do hramiv u centri mista Miscevu cerkvu bulo vidkrito tilki 24 lyutogo 1922 roku parohom yakoyi priznachili otcya Vespasiona Korvina Novij parafiyi primariyeyu Chernivciv bulo nadano zemelnu dilyanku na rozi vulic Storozhineckoyi ta Isacheskula nini M Cheremshini dlya pobudovi novoyi cerkvi Zemelna dilyanka mala 2475 m2 Togo zh roku na misci majbutnogo prestolu cerkvi bulo osvyacheno hrest Na comu misci svyashenik Korvin zbuduvav nevelichku kaplichku de provodiv bogosluzhinnya dlya svoyih parafiyan Todi zh rozpochali zbir koshtiv dlya pobudovi cerkvi Ponad 50 osib zrobili pozhertvi dlya takoyi blagorodnoyi meti Piznishe mitropoliya Bukovini vislovila podyaku osobam yaki vnesli groshi na budivnictvo hramu U sichni 1936 roku bulo stvoreno budivelnij komitet iz budivnictva cerkvi Ocholiv jogo Vespasion Korvin U 1937 roci jogo zaminiv svyashenik Mihayil Rusu yakij bezposeredno zajnyavsya pitannyami budivnictva 24 sichnya 1937 roku na prohannya budivelnogo komitetu mitropoliya Bukovini vidilila dodatkovi koshti dlya sporudzhennya cerkvi na vulici Storozhineckij Plani ta kreslennya cerkvi buli skladeni ta pidpisani golovnim arhitektorom byuro arhitekturi mitropoliyi Virdzhilom Ionesku Budivnictvo cerkvi velosya pid kontrolem arhitektoriv arhitekturnogo byuro mitropoliyi Bukovini zokrema Ivanova ta Ionesku U zvedenni cerkvi brali uchast budivelni firmi ta organizaciyi Chernivciv Buharesta Yass Sigeta ta inshih mist Materiali dlya budivnictva buli miscevimi Cerkva diyala pevnij chas navit u radyanski chasi Prote rishennyam vikonavchogo komitetu Cherniveckoyi miskoyi radi za 185 6 vid 29 bereznya 1963 roku Petropavlivsku cerkvu bulo zakrito Vikonkom miskradi yak ce bulo zavedeno v ti chasi zrobiv ce na vimogu trudyashih rozglyanuvshi postanovi zboriv robitnikiv ta sluzhbovciv gudzikovoyi fabriki gromadskosti 11 go 14 go ta 16 go domoupravlinnya batkiv 15 ta 33 shkoli roztashovanih poblizu cerkvi a takozh zayavi chleniv dvadcyatki pro vihid z neyi uhvaliv rishennya pro rozirvannya dogovoru z religijnoyu gromadoyu Petropavlivskoyi cerkvi na pravo koristuvannya cerkovnim budinkom Na pochatku 1990 ih Petro Pavlivska parafiya bula vidnovlena Sogodni vona nalezhit do Chernivecko Bukovinskoyi yeparhiyi UPC MP SogodennyaRozbudova miscevosti Aktivna bagatopoverhova zabudova miscevosti pochalasya she v 1970 ih rr U toj chas bulo zvedeno zhitlovi kvartali vzdovzh vulici Chervonoarmijskoyi nini Geroyiv Majdanu do prospektu Nezalezhnosti ta rozpochato zabudovu v rajoni vulici Alma Atinskoyi yaka prodovzhuvalas do 2000 ih r r Nini bagatopoverhova zabudova aktivno prosuvayetsya u napryamku vulici Storozhineckoyi Zamist starih nizkopoverhovih budinkiv zvoditsya nove suchasne zhitlo Na rozi vulic Chervonoarmijskoyi Kanivskoyi Cherniveckoyu PMK 76 zvoditsya ZhK Chernivci 600 Na cij zhe vulici takozh prodovzhuyut budivnictvo TzOV Na stadiyi zavershennya zvedennya ZhK Fortecya Faktichno zaversheno budivnictvo ZhK Sokil rajon Prospektu Nezalezhnosti Kaspruka Storozhineckoyi Osvitni zakladi Bilshist osvitnih zakladiv shkoli ta dityachi sadki na Monastiriskij funkcionuvali do 1991 roku 1999 go r rozpochav robotu pri yakomu diye privatna zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2000 ih r r na vulicyu Storozhinecku 101 bulo pereneseno fizichnij fakultet ChNU imeni Yuriya Fedkovicha yakij 2013 go r ob yednali z inzhenerno tehnichnim ta fakultetom komp yuternih nauk u strukturi stvorenogo ChNU Div takozhKalichanka Klokuchka Rosha Lenkivci Nova Zhuchka Stara ZhuchkaPrimitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013