Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мовна картина Таджикистану характеризується низкою своєрідних рис, що утворилися внаслідок політичних та історичних процесів XX століття. Державною та офіційною мовою Таджикистану визнано таджицьку мову. Російська мова офіційно визнана Конституцією Республіки Таджикистан мовою міжнаціонального спілкування, і невелика частина діловодства відбувається цією мовою.
| Мови Таджикистану | |
|---|---|
| Офіційна мова | Таджицька (державна та офіційна мова); Російська (офіційно визнана мова міжнаціонального спілкування Конституцією Республіки Таджикистан) |
| Автохтонні мови | Таджицька; Узбецька; Памірські мови; Киргизька; Ягнобська; Єврейсько-таджицька; |
| Регіональні мови | ні |
| Мови меншин | Узбецька; Російська; Киргизька; Памірські мови |
| Іноземні мови | Перська (володіє або розуміє майже усе населення) Російська (близько 70% населення) Англійська (в основному молодь) Арабська (частина релігійного населення країни) |
| Розкладка клавіатури |  Таджицька (кирилиця) |
Як рідна мова, у країні переважає таджицька мова — одна з найбільших іранських мов, яку багато лінгвісти вважають підвидом або перської мови. Таджицьку мову вважають рідною понад 80 % населення країни. Менше 20 % населення вважає рідною мовою інші мови. Зокрема, однією з найпоширеніших рідних мов меншин є узбецька мова. За офіційними даними перепису населення в 2010 році, узбеки становлять 12,2 % населення Таджикистану, тобто 926 тисяч осіб.
Поширення та статус
На північ від колишнього радянського кордону таджицькі говірки поширені на території Таджикистану в більшості його районів. Виняток становить Горно-Бадахшанська автономна область, де суцільний таджицький ареал закінчується в долині Ванча (Ванджа), а далі вгору по річці Пяндж поширені насамперед памирські мови, хоча таджикомовні кишлаки трапляються в Ішкашимському районі (області Горон і Вахан). На півночі (повсюдно, крім верховин Зеравшана) та заході республіки (аж до лінії Душанбе — Куляб) значні анклави узбекомовного населення.
Анклави таджицького населення широко поширені в основній (східній) частини Узбекистану, перш за все в периферійних передгірних районах у Самаркандській, Сурхандар'їнській, Кашкадар'їнській, Навоїйській (Нурата), Ташкентській (), Наманганській (, ), Андижанській, Ферганській областях. Виняток становлять оази Самарканда та Бухари, де таджицька є мовою корінного населення великих міських центрів. Групи таджиків також поширені в південній Киргизії, насамперед у Баткенській області, що безпосередньо примикає до Таджикистану.
Таджицька мова є державною мовою Республіки Таджикистан, мовою ЗМІ, навчання у школах та вишах цієї країни, включаючи ГБАО. В Узбекистані та Киргизії офіційного статусу не має, таджицькі школи та культурні центри зосереджені насамперед у Самарканді та Бухарі. Основні центри вивчення таджицької мови розташовані в Душанбе, Самарканді та Москві.
Як друга та мова міжетнічного спілкування таджицька широко використовується памірськими народностями (розмовна таджицька традиційно називається на Памірі форсӣ), а також більшістю узбеків Таджикистану і значною мірою узбеками та іншими національностями в Самарканді та Бухарі. Практично всі таджики Узбекистану та багато таджиків півночі та заходу Таджикистану володіють узбецькою мовою як другою.
Класифікація
Таджицька мова належить до іранської гілки індо-іранських мов індоєвропейської сім'ї. Разом із матеріально близьким літературним ідіомом таджиків Афганістану, офіційно званим мовою дарі, входить у східну зону новоперського діалектного континууму і може розглядатися як північно-східний варіант перської мови. Взаєморозуміння між носіями таджицької та персомовними жителями Ірану можливе досі.
Завдяки дослідженням радянських іраністів було складено докладний діалектологічний опис таджицьких говірок, чим, наприклад, не можуть досі похвалитися фарсі Ірану та дарі Афганістану.
Таджицькі говірки поділяються на такі групи:
- Північні
- Власне північні: Північний Таджикистан (Худжанд, Ісфара, Істаравшан, Пенджикент), Варзоб та околиці Душанбе, Узбекистан (Самарканд, Бухара, Нурата, Сурхандар'їнська, Кашкадар'їнська, Наманганська області), сюди ж відноситься діалект бухарских євреїв (єврейсько-таджицький діалект).
- Центральні: Айнинський район, Матча, (верхній Зеравшан Таджикистан)
- Перехідні: верхній Чирчик (), північноферганський, південноферганський (Узбекистан).
- Південні
- Власне південні: на південь та схід від Душанбе (Хатлонська область, ), бадахшанський діалект таджикомовних кишлаків Паміру. Безпосереднє продовження південних діалектів — діалекти півночі Афганістану за річкою Пяндж.
- Південно-східні: (Дарвозький і Ванцький райони Горно-Бадахшанської автономної області).
- Перехідні: вахіоболінський діалект.
Памірські мови — ареальна група мов, що входять до східноіранської групи іранських мов, якими говорять т. зв. памірці. Поширені в Західному Памірі (Горний Бадахшан), розділеному між Таджикистаном, Пакистаном, Китаєм (південний захід Сіньцзян-Уйгурського автономного району), Афганістаном.
- Північно-Памірські мови
- Язгулямська мова компактно представлена в долині річки Язгулам Вандзького району ГБАО.
- Старовандзька мова, що існувала до кінця XVIII ст. в долині Ванджа, поступилася місцем таджицькій мові.
- Шугнано-руганські мови
- Шугнанська мова представлена в таджицькому та афганському Бадахшані. У межах Горно-Бадахшанської автономної області він побутує в адміністративному центрі області — місті Хорогу, Шугнанському та Рошткалинському районах. Баджувською говіркою шугнанської мови говорять у селищах Верхній і Нижній Баджув Рушанського району ГБАО, шахдаринською та барвазькою — у Рошткалінському районі ГБАО.
- Рушанська мова — правобережні та лівобережні вздовж по річці Пяндж селища памірського та афганського Бадахшану.
- Хуфська мова — ущелина правої притоки Пянджа, селища Хуф та Пастхуф. Деякими дослідниками хуфська сприймається як діалект рушанської мови.
- Бартанзька та близька їй — долина Бартангу Рушанського району. Для них простежується діалектний розподіл на равмедську, сипондзьку та сарезьку говірки.
- Сарикільська мова існує в основному в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю та в пакистанському Читралі. Мургабські сарикільці на Східному Памірі зазнали асиміляції з киргизами.
Генетична близькість названих мов настільки велика, що взаєморозуміння може бути досягнуто за умови вживання рідної мови чи діалекту майже завжди. Труднощі можуть виникнути тільки при спілкуванні носіїв шугнано-руганської групи мов-діалектів із сарикільцями. Шугнанська мова через широку територіальну поширеність і численність носіїв відіграє роль мови міжпамірського усного спілкування поряд із таджицькою мовою («міжпамірський фарсі»).
- Південно-Памірські мови
- Ішкашимська мова компактно існує в кількох селищах Ішкашимського району ГБАО і в район Султан Ішкашим афганського Бадахшану, близька йому сангліцька — теж в афганському Бадахшані.
- Ваханська мова представлена у верхів'ях річки Пяндж в Ішкашимському районі ГБАО, в афганському Бадахшані, в окремих селищах на півночі Пакистану та Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю.
- Мунджанська мова поширена в афганському Бадахшані у верхів'ях річки Кокча, а близька йому мова їдга — в Пакистані.
Спілкування між носіями мунджанської, ішкашимської, ваханської, язгуламської мов та мов-діалектів шугнано-рушанської мовної групи здійснюється в основному міжпамірською таджицькою і, частково, шугнанською.
Памірські мови поряд із пушту, осетинською та ягнобською входять до східноіранської групи іранських мов і споріднені з вимерлими мовами саків (скіфів), бактрійців, согдійців, хорезмійців та інших східноіранських етносів.
Провідні мови
Російська мова в Таджикистані — мова міжнаціонального спілкування Таджикистану, згідно зі статтею 2 республіканської Конституції. Таджицька мова при цьому наділена статусом єдиної державної, хоча прийом документів у державних установах можливий обома мовами. Крім цього, в Таджикистані підтримується система шкільної та вищої освіти, що склалася в радянські часи російською мовою: за даними за 2014 рік в республіці налічувалося 26 російських шкіл, із них 5 у Душанбе, і 132 школи зі змішаними мовами викладання, у тому числі російською. Після різкого скорочення сфери російськомовної освіти у 1990-х, почався процес його розширення, за яким стоїть високий попит на російськомовну освіту насамперед із боку таджицького населення республіки. У Душанбе працює російський драматичний театр імені Маяковського.
Регіональні мови
Узбецька мова в Таджикистані — одна з найпоширеніших мов республіки. За переписом 2009 року за кількістю носіїв узбецька мова стала другою за кількістю тих, хто вважає її рідною (після таджицької і перед російською). На відміну від останньої, узбецька мова використовується переважно як мова домашнього побуту серед етнічних узбеків країни. Тим не менш, на півдні країни, де є місця компактного проживання узбеків, узбецьким володіє також деяка частина населення неузбецького. За даними перепису 2012 року, узбецькою мовою володіло 873 тис. населення Таджикистану.
Середньоазійський діалект арабської мови, середньоазійська арабська мова (араб. عربية آسيا الوسطى — один із різновидів арабської мови, що перебуває на межі зникнення, якою говорять в Афганістані, Таджикистані та Узбекистані. Середньоазійські діалекти були мовою для безлічі осілих та кочових громад середньоазійських арабів, які мешкали в районі Самарканда, Бухари, Кашкадар'ї, Сурхандар'ї (суч. Узбекистан), Хатлонської області (суч. Таджикистан) та в деяких районах сучасного Афганістану. Перші араби з'явилися в Центральній Азії у VIII столітті під час арабських завоювань. Після встановлення на цій території влади халіфу та прийняття жителями цих земель ісламу арабська стала мовою літератури та науки. Більшість середньоазійських арабів жили в ізольованих спільнотах і не схвалювали змішування з місцевим населенням аж до кінця 60-х років ХХ століття. Ця обставина дозволила арабській мові зберегтися до XX століття. Наприкінці XIX століття багато арабських скотарів залишили територію сучасних Узбекистану та Таджикистану через те, що ці землі перейшли у володіння Російської імперії та мігрували на північ Афганістану. Наразі ці араби не володіють арабською мовою і говорять дарі або узбецькою. Після виникнення СРСР середньоазійським арабам Узбекистану та Таджикистану довелося відмовитися від кочового способу життя, вони почали змішуватися з узбеками, таджиками та туркменами. За даними перепису 1959 арабським володіло лише 34 % середньоазійських арабів, інші назвали своєю рідною мовою узбецьку або таджицьку. Нині середньоазійською арабською мовою говорять у п'яти селах Сурхандар'ї, Кашкадар'ї та Бухари. В Узбекистані існують два незрозумілі діалекти середньоазійської арабської мови — кашкадар'їнський і бухарський. Багато років вивченням культури, мови та фольклору середньоазійських арабів СРСР займався Ісаак Вінніков. У його праці «Мова і фольклор бухарських арабів» зібрано 67 текстів, записаних зі слів інформаторів-арабів із кишлаків Джогарі та Арабхана у віці 25-64 років.
Єврейсько-таджицький діалект (бухорі, єврейсько-бухарський; перс. بخاری boxārī, тадж. бухорӣ, buxorī) — розмовна та літературна мова бухарських євреїв, одна з . Фактично є говіркою таджицької мови. Близький до .
Був поширений в основному в Узбекистані: у Ташкенті, Самарканді, Бухарі, містах Ферганської долини, а також у суміжних з Узбекистаном районах Таджикистану та Казахстану. Число тих, хто говорив на єврейсько-таджицькому діалекті у СРСР, до початку масової репатріації бухарських євреїв в Ізраїль (1972-73), становило (за оцінками, заснованими на радянських переписах) близько 30 тис. осіб. Зараз найбільше носіїв проживає в Ізраїлі (близько 50 тисяч), а також у США, Австралії та інших країнах. У Середній Азії залишилося близько 10 тисяч носіїв єврейсько-таджицького діалекту.
Єврейсько-таджицький діалект належить до північної групи діалектів таджицької мови та в таджицькій діалектології називається самаркандсько-єврейським діалектом. Здебільшого він близький самаркандско-бухарскому діалекту, а в мовленні бухарських євреїв із Ташкента і Ферганської долини простежуються деякі фонетичні особливості ферганських діалектів.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movna kartina Tadzhikistanu harakterizuyetsya nizkoyu svoyeridnih ris sho utvorilisya vnaslidok politichnih ta istorichnih procesiv XX stolittya Derzhavnoyu ta oficijnoyu movoyu Tadzhikistanu viznano tadzhicku movu Rosijska mova oficijno viznana Konstituciyeyu Respubliki Tadzhikistan movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya i nevelika chastina dilovodstva vidbuvayetsya ciyeyu movoyu dzherelo ne vkazane 1438 dniv Movi TadzhikistanuOficijna movaTadzhicka derzhavna ta oficijna mova Rosijska oficijno viznana mova mizhnacionalnogo spilkuvannya Konstituciyeyu Respubliki Tadzhikistan Avtohtonni moviTadzhicka Uzbecka Pamirski movi Kirgizka Yagnobska Yevrejsko tadzhicka Serednoazijska arabskaRegionalni moviniMovi menshinUzbecka Rosijska Kirgizka Pamirski moviInozemni moviPerska volodiye abo rozumiye majzhe use naselennya Rosijska blizko 70 naselennya Anglijska v osnovnomu molod Arabska chastina religijnogo naselennya krayini Rozkladka klaviaturiTadzhicka kirilicya Yak ridna mova u krayini perevazhaye tadzhicka mova odna z najbilshih iranskih mov yaku bagato lingvisti vvazhayut pidvidom abo etnolektom perskoyi movi Tadzhicku movu vvazhayut ridnoyu ponad 80 naselennya krayini Menshe 20 naselennya vvazhaye ridnoyu movoyu inshi movi Zokrema odniyeyu z najposhirenishih ridnih mov menshin ye uzbecka mova Za oficijnimi danimi perepisu naselennya v 2010 roci uzbeki stanovlyat 12 2 naselennya Tadzhikistanu tobto 926 tisyach osib Zmist 1 Poshirennya ta status 2 Klasifikaciya 3 Pamirski movi 4 Providni movi 5 Regionalni movi 6 PrimitkiPoshirennya ta statusred Na pivnich vid kolishnogo radyanskogo kordonu tadzhicki govirki poshireni na teritoriyi Tadzhikistanu v bilshosti jogo rajoniv Vinyatok stanovit Gorno Badahshanska avtonomna oblast de sucilnij tadzhickij areal zakinchuyetsya v dolini Vancha Vandzha a dali vgoru po richci Pyandzh poshireni nasampered pamirski movi hocha tadzhikomovni kishlaki traplyayutsya v Ishkashimskomu rajoni oblasti Goron i Vahan Na pivnochi povsyudno krim verhovin Zeravshana ta zahodi respubliki azh do liniyi Dushanbe Kulyab znachni anklavi uzbekomovnogo naselennya Anklavi tadzhickogo naselennya shiroko poshireni v osnovnij shidnij chastini Uzbekistanu persh za vse v periferijnih peredgirnih rajonah u Samarkandskij Surhandar yinskij Kashkadar yinskij Navoyijskij Nurata Tashkentskij Burchmulla Namanganskij Chust Kasansaj Andizhanskij Ferganskij oblastyah Vinyatok stanovlyat oazi Samarkanda ta Buhari de tadzhicka ye movoyu korinnogo naselennya velikih miskih centriv Grupi tadzhikiv takozh poshireni v pivdennij Kirgiziyi nasampered u Batkenskij oblasti sho bezposeredno primikaye do Tadzhikistanu Tadzhicka mova ye derzhavnoyu movoyu Respubliki Tadzhikistan movoyu ZMI navchannya u shkolah ta vishah ciyeyi krayini vklyuchayuchi GBAO V Uzbekistani ta Kirgiziyi oficijnogo statusu ne maye tadzhicki shkoli ta kulturni centri zoseredzheni nasampered u Samarkandi ta Buhari Osnovni centri vivchennya tadzhickoyi movi roztashovani v Dushanbe Samarkandi ta Moskvi Yak druga ta mova mizhetnichnogo spilkuvannya tadzhicka shiroko vikoristovuyetsya pamirskimi narodnostyami rozmovna tadzhicka tradicijno nazivayetsya na Pamiri forsӣ a takozh bilshistyu uzbekiv Tadzhikistanu i znachnoyu miroyu uzbekami ta inshimi nacionalnostyami v Samarkandi ta Buhari Praktichno vsi tadzhiki Uzbekistanu ta bagato tadzhikiv pivnochi ta zahodu Tadzhikistanu volodiyut uzbeckoyu movoyu yak drugoyu Klasifikaciyared Tadzhicka mova nalezhit do iranskoyi gilki indo iranskih mov indoyevropejskoyi sim yi Razom iz materialno blizkim literaturnim idiomom tadzhikiv Afganistanu oficijno zvanim movoyu dari vhodit u shidnu zonu novoperskogo dialektnogo kontinuumu i mozhe rozglyadatisya yak pivnichno shidnij variant perskoyi movi Vzayemorozuminnya mizh nosiyami tadzhickoyi ta persomovnimi zhitelyami Iranu mozhlive dosi Zavdyaki doslidzhennyam radyanskih iranistiv bulo skladeno dokladnij dialektologichnij opis tadzhickih govirok chim napriklad ne mozhut dosi pohvalitisya farsi Iranu ta dari Afganistanu Tadzhicki govirki podilyayutsya na taki grupi Pivnichni Vlasne pivnichni Pivnichnij Tadzhikistan Hudzhand Isfara Istaravshan Pendzhikent Varzob ta okolici Dushanbe Uzbekistan Samarkand Buhara Nurata Surhandar yinska Kashkadar yinska Namanganska oblasti syudi zh vidnositsya dialekt buharskih yevreyiv yevrejsko tadzhickij dialekt Centralni Ajninskij rajon Matcha verhnij Zeravshan Tadzhikistan Perehidni verhnij Chirchik Burchmulla pivnichnoferganskij pivdennoferganskij Uzbekistan Pivdenni Vlasne pivdenni na pivden ta shid vid Dushanbe Hatlonska oblast Rashtskij rajon badahshanskij dialekt tadzhikomovnih kishlakiv Pamiru Bezposerednye prodovzhennya pivdennih dialektiv dialekti pivnochi Afganistanu za richkoyu Pyandzh Pivdenno shidni darvozkij dialekt Darvozkij i Vanckij rajoni Gorno Badahshanskoyi avtonomnoyi oblasti Perehidni vahiobolinskij dialekt Pamirski movired Pamirski movi arealna grupa mov sho vhodyat do shidnoiranskoyi grupi iranskih mov yakimi govoryat t zv pamirci Poshireni v Zahidnomu Pamiri Gornij Badahshan rozdilenomu mizh Tadzhikistanom Pakistanom Kitayem pivdennij zahid Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Afganistanom Pivnichno Pamirski movi Yazgulyamska mova kompaktno predstavlena v dolini richki Yazgulam Vandzkogo rajonu GBAO Starovandzka mova sho isnuvala do kincya XVIII st v dolini Vandzha postupilasya miscem tadzhickij movi Shugnano ruganski movi Shugnanska mova predstavlena v tadzhickomu ta afganskomu Badahshani U mezhah Gorno Badahshanskoyi avtonomnoyi oblasti vin pobutuye v administrativnomu centri oblasti misti Horogu Shugnanskomu ta Roshtkalinskomu rajonah Badzhuvskoyu govirkoyu shugnanskoyi movi govoryat u selishah Verhnij i Nizhnij Badzhuv Rushanskogo rajonu GBAO shahdarinskoyu ta barvazkoyu u Roshtkalinskomu rajoni GBAO Rushanska mova pravoberezhni ta livoberezhni vzdovzh po richci Pyandzh selisha pamirskogo ta afganskogo Badahshanu Hufska mova ushelina pravoyi pritoki Pyandzha selisha Huf ta Pasthuf Deyakimi doslidnikami hufska sprijmayetsya yak dialekt rushanskoyi movi Bartanzka ta blizka yij roshorvska movi dolina Bartangu Rushanskogo rajonu Dlya nih prostezhuyetsya dialektnij rozpodil na ravmedsku sipondzku ta sarezku govirki Sarikilska mova isnuye v osnovnomu v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu ta v pakistanskomu Chitrali Murgabski sarikilci na Shidnomu Pamiri zaznali asimilyaciyi z kirgizami Genetichna blizkist nazvanih mov shugnano rushanskoyi grupi nastilki velika sho vzayemorozuminnya mozhe buti dosyagnuto za umovi vzhivannya ridnoyi movi chi dialektu majzhe zavzhdi Trudnoshi mozhut viniknuti tilki pri spilkuvanni nosiyiv shugnano ruganskoyi grupi mov dialektiv iz sarikilcyami Shugnanska mova cherez shiroku teritorialnu poshirenist i chislennist nosiyiv vidigraye rol movi mizhpamirskogo usnogo spilkuvannya poryad iz tadzhickoyu movoyu mizhpamirskij farsi Pivdenno Pamirski movi Ishkashimska mova kompaktno isnuye v kilkoh selishah Ishkashimskogo rajonu GBAO i v rajon Sultan Ishkashim afganskogo Badahshanu blizka jomu sanglicka tezh v afganskomu Badahshani Vahanska mova predstavlena u verhiv yah richki Pyandzh v Ishkashimskomu rajoni GBAO v afganskomu Badahshani v okremih selishah na pivnochi Pakistanu ta Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu Mundzhanska mova poshirena v afganskomu Badahshani u verhiv yah richki Kokcha a blizka jomu mova yidga v Pakistani Spilkuvannya mizh nosiyami mundzhanskoyi ishkashimskoyi vahanskoyi yazgulamskoyi mov ta mov dialektiv shugnano rushanskoyi movnoyi grupi zdijsnyuyetsya v osnovnomu mizhpamirskoyu tadzhickoyu i chastkovo shugnanskoyu Pamirski movi poryad iz pushtu osetinskoyu ta yagnobskoyu vhodyat do shidnoiranskoyi grupi iranskih mov i sporidneni z vimerlimi movami sakiv skifiv baktrijciv sogdijciv horezmijciv ta inshih shidnoiranskih etnosiv Providni movired Rosijska mova v Tadzhikistani mova mizhnacionalnogo spilkuvannya Tadzhikistanu zgidno zi statteyu 2 respublikanskoyi Konstituciyi Tadzhicka mova pri comu nadilena statusom yedinoyi derzhavnoyi hocha prijom dokumentiv u derzhavnih ustanovah mozhlivij oboma movami Krim cogo v Tadzhikistani pidtrimuyetsya sistema shkilnoyi ta vishoyi osviti sho sklalasya v radyanski chasi rosijskoyu movoyu za danimi za 2014 rik v respublici nalichuvalosya 26 rosijskih shkil iz nih 5 u Dushanbe i 132 shkoli zi zmishanimi movami vikladannya u tomu chisli rosijskoyu Pislya rizkogo skorochennya sferi rosijskomovnoyi osviti u 1990 h pochavsya proces jogo rozshirennya za yakim stoyit visokij popit na rosijskomovnu osvitu nasampered iz boku tadzhickogo naselennya respubliki U Dushanbe pracyuye rosijskij dramatichnij teatr imeni Mayakovskogo Regionalni movired Uzbecka mova Uzbecka mova v Tadzhikistani odna z najposhirenishih mov respubliki Za perepisom 2009 roku za kilkistyu nosiyiv uzbecka mova stala drugoyu za kilkistyu tih hto vvazhaye yiyi ridnoyu pislya tadzhickoyi i pered rosijskoyu Na vidminu vid ostannoyi uzbecka mova vikoristovuyetsya perevazhno yak mova domashnogo pobutu sered etnichnih uzbekiv krayini Tim ne mensh na pivdni krayini de ye miscya kompaktnogo prozhivannya uzbekiv uzbeckim volodiye takozh deyaka chastina naselennya neuzbeckogo Za danimi perepisu 2012 roku uzbeckoyu movoyu volodilo 873 tis naselennya Tadzhikistanu Serednoazijskij dialekt arabskoyi movi Serednoazijskij dialekt arabskoyi movi serednoazijska arabska mova arab عربية آسيا الوسطى odin iz riznovidiv arabskoyi movi sho perebuvaye na mezhi zniknennya yakoyu govoryat v Afganistani Tadzhikistani ta Uzbekistani Serednoazijski dialekti buli movoyu dlya bezlichi osilih ta kochovih gromad serednoazijskih arabiv yaki meshkali v rajoni Samarkanda Buhari Kashkadar yi Surhandar yi such Uzbekistan Hatlonskoyi oblasti such Tadzhikistan ta v deyakih rajonah suchasnogo Afganistanu Pershi arabi z yavilisya v Centralnij Aziyi u VIII stolitti pid chas arabskih zavoyuvan Pislya vstanovlennya na cij teritoriyi vladi halifu ta prijnyattya zhitelyami cih zemel islamu arabska stala movoyu literaturi ta nauki Bilshist serednoazijskih arabiv zhili v izolovanih spilnotah i ne shvalyuvali zmishuvannya z miscevim naselennyam azh do kincya 60 h rokiv HH stolittya Cya obstavina dozvolila arabskij movi zberegtisya do XX stolittya Naprikinci XIX stolittya bagato arabskih skotariv zalishili teritoriyu suchasnih Uzbekistanu ta Tadzhikistanu cherez te sho ci zemli perejshli u volodinnya Rosijskoyi imperiyi ta migruvali na pivnich Afganistanu Narazi ci arabi ne volodiyut arabskoyu movoyu i govoryat dari abo uzbeckoyu Pislya viniknennya SRSR serednoazijskim arabam Uzbekistanu ta Tadzhikistanu dovelosya vidmovitisya vid kochovogo sposobu zhittya voni pochali zmishuvatisya z uzbekami tadzhikami ta turkmenami Za danimi perepisu 1959 arabskim volodilo lishe 34 serednoazijskih arabiv inshi nazvali svoyeyu ridnoyu movoyu uzbecku abo tadzhicku Nini serednoazijskoyu arabskoyu movoyu govoryat u p yati selah Surhandar yi Kashkadar yi ta Buhari V Uzbekistani isnuyut dva nezrozumili dialekti serednoazijskoyi arabskoyi movi kashkadar yinskij i buharskij Bagato rokiv vivchennyam kulturi movi ta folkloru serednoazijskih arabiv SRSR zajmavsya Isaak Vinnikov U jogo praci Mova i folklor buharskih arabiv zibrano 67 tekstiv zapisanih zi sliv informatoriv arabiv iz kishlakiv Dzhogari ta Arabhana u vici 25 64 rokiv Yevrejsko tadzhickij dialekt Yevrejsko tadzhickij dialekt buhori yevrejsko buharskij pers بخاری boxari tadzh buhorӣ buxori rozmovna ta literaturna mova buharskih yevreyiv odna z yevrejsko iranskih mov Faktichno ye govirkoyu tadzhickoyi movi Blizkij do yevrejsko perskoyi movi Buv poshirenij v osnovnomu v Uzbekistani u Tashkenti Samarkandi Buhari mistah Ferganskoyi dolini a takozh u sumizhnih z Uzbekistanom rajonah Tadzhikistanu ta Kazahstanu Chislo tih hto govoriv na yevrejsko tadzhickomu dialekti u SRSR do pochatku masovoyi repatriaciyi buharskih yevreyiv v Izrayil 1972 73 stanovilo za ocinkami zasnovanimi na radyanskih perepisah blizko 30 tis osib Zaraz najbilshe nosiyiv prozhivaye v Izrayili blizko 50 tisyach a takozh u SShA Avstraliyi ta inshih krayinah U Serednij Aziyi zalishilosya blizko 10 tisyach nosiyiv yevrejsko tadzhickogo dialektu Yevrejsko tadzhickij dialekt nalezhit do pivnichnoyi grupi dialektiv tadzhickoyi movi ta v tadzhickij dialektologiyi nazivayetsya samarkandsko yevrejskim dialektom Zdebilshogo vin blizkij samarkandsko buharskomu dialektu a v movlenni buharskih yevreyiv iz Tashkenta i Ferganskoyi dolini prostezhuyutsya deyaki fonetichni osoblivosti ferganskih dialektiv Primitkired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Movi Tadzhikistanu amp oldid 42005294