Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бухорі (перс. بخاری — buxārī, тадж. бухорӣ / buxorī); також вживаються назви єврейсько-таджицький діалект та єврейсько-бухарська мова — літературна і розмовна мова бухарських (середньоазійських) євреїв, одна з . Фактично є однією з говірок північного діалекту таджицької мови, зокрема самаркандського діалекту. Близький до .
| Бухорі | |
|---|---|
| бухорӣ | |
| Поширена в |  Ізраїль[1],  Таджикистан[2],  Афганістан[3],  Узбекистан[4] і  США[5] |
| Регіон | Середня Азія |
| Етнічність | Бухарські євреї |
| Носії | до 200 тис осіб  Ізраїль: більше 80 000  США: більше 60 000  ЄС: 8 000  Узбекистан: близько 1500  Канада: понад 1000  Австралія: близько 1000  Росія: менше 500  Таджикистан: менше 50 |
| Писемність | d |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | ira |
| ISO 639-3 | bhh |
У минулому був поширений в основному в Узбекистані, зокрема в Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Шахрисабзі, в деяких містах Ферганської долини, а також в суміжних з Узбекистаном районах Таджикистану і Казахстану. Чисельність носіїв єврейсько-таджицького діалекту в СРСР до початку масової репатріації бухарських євреїв в Ізраїль в 1972—1973 роках становило (за оцінками, заснованим на радянських переписах) приблизно 30 000 осіб. Зараз найбільше носіїв проживає в Ізраїлі (понад 100 000), США (понад 70 000), в країнах Європейського союзу, в Канаді, Австралії та інших країнах. У Середній Азії залишилося за різними оцінками менш як 3 тисяч носіїв єврейсько-таджицького діалекту, з них, майже всі проживають в Узбекистані, частково в Таджикистані.
Єврейсько-таджицький діалект належить до північної групи діалектів таджицької мови та в таджицькій діалектології називається самаркандско-єврейським діалектом. В основному він близький самаркандсько-бухарському діалекту, а в мові бухарських євреїв з Ташкента і Ферганської долини простежуються деякі фонетичні особливості ферганських діалектів.
Писемність
Бухорі користується єврейським алфавітом (так званим східним раші на письмі та квадратним шрифтом у пресі). У 1928-40 роках письмова єврейсько-таджицька мова в СРСР скористалася латинським алфавітом.
Рання версія алфавіту:
a в d ә l n s r k m h t u x ş f p g o v z ⱨ ƣ q e c ç i j ә̦ ƶ
Пізня версія алфавіту :
| A a | B в | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ƣ ƣ | H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n |
| O o | P p | Q q | R r | S s | Ş ş | T t | U u |
| Ū ū | V v | X x | Z z | Ƶ ƶ | Ә ә |
Лінгвістична характеристика
Фонетика і фонологія
На фонологічному рівні єврейсько-таджицький діалект характеризується:
- наявністю фарінгалів / ħ / і / ʕ /, в тому числі в словах не семітського походження,
- відсутністю стійкого / ī /,
- набором специфічних оповідних, питальних і окличних інтонацій, відмінних від аналогічних інтонацій в таджицькій мові.
Морфологія
На рівні морфології єврейсько-таджицька мова відрізняється:
- типом закінчень перфекта: 3 ос. одн. rafte < raftaast (замість самаркандського raftas), 1 ос. мн. raftim < raftaam , 3 ос. мн. raftin < raftaand ;
- типом дієслівної системи (самаркандсько-єврейський різновид північного типу): є три нові форми в порівнянні з основним різновидом північної системи дієслова
Синтаксис
Синтаксис єврейсько-таджицької мови характеризується, з одного боку, більшою свободою, з іншого боку, меншим набором додаткових речень. Лексика включає деяку (в порівнянні з рядом інших єврейських мов — відносно невелику) кількість запозичень з давньоєврейської мови, як релігійно-ритуального, так і побутового характеру (šulħon — «низький» східний «столик»), а також ряд слів іранського мовного фонду, що вийшли з вжитку в літературній таджицькій мові, або володіють давнішою семантикою.
Освіта і література
До XIX століття література бухарських євреїв продовжувала створюватися на класичній і була частиною єврейсько-перської літератури. Першою пам'яткою літератури бухарських євреїв, написаною на мові, що має фонетичні, морфологічні та лексичні характеристики єврейсько-таджицького діалекту, є поема «Худойдоднома» («Книга про Худойдода», початок XIX ст.). Основи літературної єврейсько-таджицької мови були закладені в кінці XIX ст. в Єрусалимі рабином Шимоном Хахамом (1843—1910), засновником своєрідної літературної школи, що займалася в основному перекладами з івриту на єврейсько-таджицьку мову книг як релігійного, так і світського змісту. З кінця 1880 по 1914 рік в Єрусалимі було видано понад 100 книг єврейською-таджицькою мовою — результат інтенсивної перекладацької праці рабина Шимона Хахама і низки його сподвижників й учнів. У 1910-16 роках в місті Скобелєва (нині Фергана) видавалася єврейсько-таджицька газета «Рахама».
У 1922—1940 в СРСР існувала мережа шкіл єврейсько-таджицькою мовою.
У 1920-1930-х виходив ряд періодичних видань ( та ін.) та існувала художня література цією мовою (письменник та ін.).
З 1932 в Самарканді функціонував театр. Будь-яка культурна і педагогічна діяльність єврейсько-таджицькою мовою в СРСР була припинена в 1940, і бухорі став лише мовою усного спілкування. Це стало одним з основних чинників, що призвели до того, що до 1970-х молоде покоління воліло розмовляти російською мовою.
Видання на єврейсько-таджицькій мові спорадично виходили в Ізраїлі в 1950-1960-х. З репатріацією бухарських євреїв до Ізраїлю в 1970-х почалися регулярні передачі ізраїльського радіо єврейсько-таджицькою мовою. З 1973 виходив щомісячний бюлетень «Тхія», орган Спілки вихідців з Бухари.
У 1979 в Єрусалимі вийшла єврейсько-таджицькою мовою книга віршів Мухіба (М. Бачаєва), а в 1981 в Тель-Авіві вийшла книга віршів Шуламіт Тигляєвої (уродженка Єрусалиму, вивезена батьками в Бухару в дитячому віці; в 1934 повернулася в Палестину).
Примітки
- ScriptSource - Israel
- ScriptSource - Tajikistan
- ScriptSource - Afghanistan
- ScriptSource - Uzbekistan
- ScriptSource - United States of America
- ethnologue.com - Bukhori
Посилання
- Learn Basic Bukhori [ 24 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Еврейско-таджикский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buhori pers بخاری buxari tadzh buhorӣ buxori takozh vzhivayutsya nazvi yevrejsko tadzhickij dialekt ta yevrejsko buharska mova literaturna i rozmovna mova buharskih serednoazijskih yevreyiv odna z Faktichno ye odniyeyu z govirok pivnichnogo dialektu tadzhickoyi movi zokrema samarkandskogo dialektu Blizkij do BuhoribuhorӣPoshirena v Izrayil 1 Tadzhikistan 2 Afganistan 3 Uzbekistan 4 i SShA 5 Region Serednya AziyaEtnichnist Buharski yevreyiNosiyi do 200 tis osib Izrayil bilshe 80 000 SShA bilshe 60 000 YeS 8 000 Uzbekistan blizko 1500 Kanada ponad 1000 Avstraliya blizko 1000 Rosiya menshe 500 Tadzhikistan menshe 50Pisemnist dKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Indoiranska arijska gilkaIranska grupaTadzhicka movaPivnichni dialekti tadzhickoyi movi dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 2 iraISO 639 3 bhh U minulomu buv poshirenij v osnovnomu v Uzbekistani zokrema v Samarkandi Buhari Tashkenti Shahrisabzi v deyakih mistah Ferganskoyi dolini a takozh v sumizhnih z Uzbekistanom rajonah Tadzhikistanu i Kazahstanu Chiselnist nosiyiv yevrejsko tadzhickogo dialektu v SRSR do pochatku masovoyi repatriaciyi buharskih yevreyiv v Izrayil v 1972 1973 rokah stanovilo za ocinkami zasnovanim na radyanskih perepisah priblizno 30 000 osib Zaraz najbilshe nosiyiv prozhivaye v Izrayili ponad 100 000 SShA ponad 70 000 v krayinah Yevropejskogo soyuzu v Kanadi Avstraliyi ta inshih krayinah U Serednij Aziyi zalishilosya za riznimi ocinkami mensh yak 3 tisyach nosiyiv yevrejsko tadzhickogo dialektu z nih majzhe vsi prozhivayut v Uzbekistani chastkovo v Tadzhikistani Yevrejsko tadzhickij dialekt nalezhit do pivnichnoyi grupi dialektiv tadzhickoyi movi ta v tadzhickij dialektologiyi nazivayetsya samarkandsko yevrejskim dialektom V osnovnomu vin blizkij samarkandsko buharskomu dialektu a v movi buharskih yevreyiv z Tashkenta i Ferganskoyi dolini prostezhuyutsya deyaki fonetichni osoblivosti ferganskih dialektiv PisemnistYevrejsko tadzhickij alfavit z gazeti Bajroki mihnat 1930 Buhori koristuyetsya yevrejskim alfavitom tak zvanim shidnim rashi na pismi ta kvadratnim shriftom u presi U 1928 40 rokah pismova yevrejsko tadzhicka mova v SRSR skoristalasya latinskim alfavitom Rannya versiya alfavitu a v d ә l n s r k m h t u x s f p g o v z ⱨ ƣ q e c c i j ә ƶ Piznya versiya alfavitu A a B v C c C c D d E e F f G g Ƣ ƣ H h I i J j K k L l M m N n O o P p Q q R r S s S s T t U u u u V v X x Z z Ƶ ƶ Ә әLingvistichna harakteristikaFonetika i fonologiya Na fonologichnomu rivni yevrejsko tadzhickij dialekt harakterizuyetsya nayavnistyu faringaliv ħ i ʕ v tomu chisli v slovah ne semitskogo pohodzhennya vidsutnistyu stijkogo i naborom specifichnih opovidnih pitalnih i oklichnih intonacij vidminnih vid analogichnih intonacij v tadzhickij movi Morfologiya Na rivni morfologiyi yevrejsko tadzhicka mova vidriznyayetsya tipom zakinchen perfekta 3 os odn rafte lt raftaast zamist samarkandskogo raftas 1 os mn raftim lt raftaam 3 os mn raftin lt raftaand tipom diyeslivnoyi sistemi samarkandsko yevrejskij riznovid pivnichnogo tipu ye tri novi formi v porivnyanni z osnovnim riznovidom pivnichnoyi sistemi diyeslova Sintaksis Sintaksis yevrejsko tadzhickoyi movi harakterizuyetsya z odnogo boku bilshoyu svobodoyu z inshogo boku menshim naborom dodatkovih rechen Leksika vklyuchaye deyaku v porivnyanni z ryadom inshih yevrejskih mov vidnosno neveliku kilkist zapozichen z davnoyevrejskoyi movi yak religijno ritualnogo tak i pobutovogo harakteru sulħon nizkij shidnij stolik a takozh ryad sliv iranskogo movnogo fondu sho vijshli z vzhitku v literaturnij tadzhickij movi abo volodiyut davnishoyu semantikoyu Osvita i literaturaDo XIX stolittya literatura buharskih yevreyiv prodovzhuvala stvoryuvatisya na klasichnij i bula chastinoyu yevrejsko perskoyi literaturi Pershoyu pam yatkoyu literaturi buharskih yevreyiv napisanoyu na movi sho maye fonetichni morfologichni ta leksichni harakteristiki yevrejsko tadzhickogo dialektu ye poema Hudojdodnoma Kniga pro Hudojdoda pochatok XIX st Osnovi literaturnoyi yevrejsko tadzhickoyi movi buli zakladeni v kinci XIX st v Yerusalimi rabinom Shimonom Hahamom 1843 1910 zasnovnikom svoyeridnoyi literaturnoyi shkoli sho zajmalasya v osnovnomu perekladami z ivritu na yevrejsko tadzhicku movu knig yak religijnogo tak i svitskogo zmistu Z kincya 1880 po 1914 rik v Yerusalimi bulo vidano ponad 100 knig yevrejskoyu tadzhickoyu movoyu rezultat intensivnoyi perekladackoyi praci rabina Shimona Hahama i nizki jogo spodvizhnikiv j uchniv U 1910 16 rokah v misti Skobelyeva nini Fergana vidavalasya yevrejsko tadzhicka gazeta Rahama U 1922 1940 v SRSR isnuvala merezha shkil yevrejsko tadzhickoyu movoyu U 1920 1930 h vihodiv ryad periodichnih vidan ta in ta isnuvala hudozhnya literatura ciyeyu movoyu pismennik ta in Z 1932 v Samarkandi funkcionuvav teatr Bud yaka kulturna i pedagogichna diyalnist yevrejsko tadzhickoyu movoyu v SRSR bula pripinena v 1940 i buhori stav lishe movoyu usnogo spilkuvannya Ce stalo odnim z osnovnih chinnikiv sho prizveli do togo sho do 1970 h molode pokolinnya volilo rozmovlyati rosijskoyu movoyu Vidannya na yevrejsko tadzhickij movi sporadichno vihodili v Izrayili v 1950 1960 h Z repatriaciyeyu buharskih yevreyiv do Izrayilyu v 1970 h pochalisya regulyarni peredachi izrayilskogo radio yevrejsko tadzhickoyu movoyu Z 1973 vihodiv shomisyachnij byuleten Thiya organ Spilki vihidciv z Buhari U 1979 v Yerusalimi vijshla yevrejsko tadzhickoyu movoyu kniga virshiv Muhiba M Bachayeva a v 1981 v Tel Avivi vijshla kniga virshiv Shulamit Tiglyayevoyi urodzhenka Yerusalimu vivezena batkami v Buharu v dityachomu vici v 1934 povernulasya v Palestinu PrimitkiScriptSource Israel ScriptSource Tajikistan ScriptSource Afghanistan ScriptSource Uzbekistan ScriptSource United States of America ethnologue com BukhoriPosilannyaLearn Basic Bukhori 24 travnya 2008 u Wayback Machine angl Evrejsko tadzhikskij yazyk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros