Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Льон звичайний, льон-довгуне́ць (Linum usitatissimum) — однорічна рослина родини льонових.
| Льон звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Льонові (Linaceae) |
| Рід: | Льон (Linum) |
| Вид: | Льон звичайний (L. usitatissimum) |
| Біноміальна назва | |
| Linum usitatissimum L., 1753 | |
Одна з найстаріших та найпоширеніших сільськогосподарських технічних культур світу, також широко відома як лікарська рослина. Окремі сорти цього виду об'єднують під назвою льон-кучеря́вець або льон-кудряве́ць.
Назва
Українське слово «льон» дуже давнього походження, воно походить від прасл. *lьnъ, йому співзвучні назви льону в інших слов'янських мовах: біл. і рос. лён, пол. len, чеськ. len, словац. l᾽аn, в.-луж. len, н.-луж. lan, полаб. ĺån, серб. ла̏н/lȁn, хорв. lȁn, словен. lȃn. Припускають, що слово «льон» має індоєвропейське походження: слов'янські назви споріднені з лит. linaĩ (множина слова «льон»), латис. lini (так само), дав.-прусськ. linno, грец. λίνον, алб. lį, лат. līnum, гот. lein («полотно»), нім. Lein, англ. linen, нід. lijn, ірл. līn («льон»). Спільним джерелом всіх слів вважають праіндоєвропейський корінь *līn- («льон»).
Латинська родова назва Linum того ж походження, що й українська (слов'янська), а видова usitatissimum у перекладі означає «якнайкорисніший». Українська назва довгунець вказує на довгі волокна, які видобувають зі стебел і використовують для прядіння ниток. Стебла олійних сортів також волокнисті, але їхні волокна короткі, менше придатні для розчісування і прядіння, тому ці сорти мають збірну назву льон-кучерявець або льон-кудрявець.
Опис рослини
Трав'яна рослина заввишки 60–150 см. Корінь стрижневий з численними дрібними корінцями. Стебла нечисленні (1–3), прямі, тонкі, світло-зелені, розгалужені лише у верхній частині. Листки розташовані спірально, вони численні, дрібні (2–3 см завдовжки, 3–4 мм завширшки), ланцетні, на верхівці загострені. На дотик листки дещо слизькі від тонкого шару воску, що їх вкриває. Квітконіжки довші за чашечку, наприкінці потовщені. Квіток у суцвітті відносно небагато. Оцвітина п'ятичленна, середнього розміру або дрібна, діаметром 1,5–2,4 см. Найпоширеніший колір квіток — синій або блакитний, рідше — білий, рожевий, червонувато-бузковий. Крім 5-ти розвитих тичинок є п'ять недорозвинених у вигляді зубців чи ниток, розміщених між ними. Пиляки зазвичай сині, рідше — жовті або помаранчеві. Зав'язь суцільна. Плід — п'ятигніздова коробка 6–8 мм завдовжки; кожне гніздо ділиться на два півгнізда, що вміщують по одній насінині. Насіння пласке, жовто-коричневе, лискуче, без запаху, під час жування має слизький масляний смак.
Поширення
Батьківщина льону — Кавказький регіон, Іран, Ірак, Східне Середземномор'я. Ще в античні часи з Середземномор'я ця рослина поширилась по всій Європі, а потім з європейськими колоністами потрапила до Північної Америки. Зараз льон-довгунець вирощують у всіх помірних областях Європи, Азії, Північної Америки, а також у Північній Африці. Для України льон — традиційна технічна культура.
Історія
Ця рослина була відома людям ще з кам'яної доби: її залишки знайдені в найдавніших пальових будівлях на швейцарських озерах; лляні тканини носили в Ассирії та Вавилонії; у гробницях єгипетських пірамід мумії забинтовані лляним полотном.
Льон в Україні використовується здавна, особливо на Поліссі. Літописець Нестор в життєписі св. Феодосія Печерського розповідає, що коли на свято Успіння Богородиці у монастирі скінчилася олива (деревна олія) для лампад, то ченці надавили олію з лляного насіння (в семени льнянемъ избити масла и то вълиявъше в кандила). У тому ж літописі, підтверджується використання льону для виготовлення тканини. Обробляли льон на пряжу, ткали полотно та шили з нього сорочки.
У 2008 році започаткований всеукраїнський фестиваль-конкурс «Відродження льонарства та народних художніх промислів України» — «Льон-Фест».
Сучасність
Основне використання льону — як сировина текстильної промисловості. У довоєнний час у використанні волокна в текстильній промисловості України льон займав 41,9 % (бавовник займав 49,3 %, 7,9 % — вовна та 1,0 % — шовк). Рентабельність льонарства в господарствах доходила до 200 %. Льонарство давало до 60 % прибутків в рослинництві. В Україні була створена потужна база з переробки сировини льону. В 1995 році в Україні працювало 46 льонозаводів загальною потужністю виробництва 130 тис. тонн волокна на рік. Рентабельність роботи льонозаводів з урахуванням дотацій держави становила 30-35 %, а текстильної промисловості — до 100 %.
В Україні льон вирощується в багатьох областях, а особливо в Північно-Західному регіоні. Отримані з льону-довгунця, льону-кучерявця та інших його сортів лляні волокна використовуються в текстильному виробництві для виготовлення інтер'єрних, одягових, взуттєвих і технічних текстильних матеріалів і виробів, лляного , паперу та картону, шнурів і канатів, а також композитних матеріалів різного цільового призначення: із отриманої під час переробки льону костриці отримують термоізоляційні будівельні матеріали, із непрядких відходів лляного виробництва — тепло- і звукоізоляційні матеріали для будівництва, обтиральні та інші технічні матеріали.
| Найбільші виробники льону (2007 р.) | ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Виробництво (метричних тонн) | Виноска | ||
 Канада | 633 500 | |||
 КНР | 480 000 | * | ||
 Індія | 167 000 | |||
 США | 149 963 | |||
 Ефіопія | 67 000 | * | ||
 | 50 000 | F | ||
 Росія | 47 490 | |||
 Україна | 45 000 | * | ||
 Франція | 41 000 | F | ||
 Аргентина | 34 000 | |||
| Світ | 1 875 018 | A | ||
| Без символу = офіційні дані, C = розрахункова цифра, F = оцінка FAO, * = Неофіційні/ напівофіційні дані | ||||
Насіння
Насіння льону (лат. Semen Lini) — цінна лікарська сировина. Його збирають після повного достигання та сушать на сонці за температури < 45°С. Зберігають в темному, провітрюваному сухому місці. Допустима вологість — < 13 %.
Насіння містить слизові речовини (близько 12 %), пектин, жирну олію (30—40 %), складену з гліцеридів ліноловатої (35—40 %), ліноленової (25—35 %), олеїнової (15—20 %), пальмітинової та стеаринової кислот, ціаногеновий глікозид лінамарин (1,5 %), ензим лінамаразу, протеїни (< 20—25 %), цукри, каротин тощо.
Застосування у лікувальній практиці
Насіння має лаксативну (очисну), муцилагінозну (розріджує секрети) і протизапальну дію. Радять його при запорах — збільшує об'єм калової маси і в такий спосіб діє очисно при атонії товстих кишок і ожирінні. Екстракт насіння льону, вжитий внутрішньо, вкриває тонким шаром слизову оболонку стравоходу, шлунка і кишківника, застерігаючи їх від подразнення. Це особливо важливо при виразці шлунка, що супроводжується гіперсекрецією. Якщо до того слизового покриву від насіння льону додати відвар цілющих трав, то це затримає на тривалий час пошкодження слизової оболонки, від чого скоротиться оздоровчий період.
Витяжки з насіння — холодні і теплі — корисні при запальних захворюваннях дихальних шляхів (сухий кашель, катар бронхів), захворюванні сечових шляхів (запалення і камені в сечовому міхурі й нирках). Зовнішньо прикладають при опіках, запаленні слизової оболонки і шкіри, набряках, фурункулах (кашка). Із лляної олії виділяють , який містить велику кількість ненасичених жирних кислот — олеїнову, лінолову, ліноленову, що знижують рівень холестерину в крові і є добрим засобом для лікування атеросклерозу (Скляревський та ін., 1968). Дослідами Соколова (1984) доведено, що ці кислоти є біогенними попередниками простагландинів. Можливо, введені в організм ненасичені жирні кислоти приводять до стимуляції біосинтезу простогландинів і у такий спосіб полегшують їх вплив на фізіологічні процеси.
У народній медицині насіння льону вживається і при гіперациді, хрипкому голосі, запаленні простати, каменях у жовчному міхурі, діабеті та ін.
Протипоказаний при гострих порушеннях функції кишківника (проноси) та при посиленні болю при холециститі. Як зовнішній засіб лінетол застосовують при опіках і променевих ураженнях шкіри.
Лляна олія є одним з найстаріших продуктів і має високий вміст омега-3-ліноленової кислоти, яку все більше застосовують як цінну харчову добавку.
Шкідники
Див. також
Галерея
-
![image]()
Поле квітучого льону -
![image]()
Льон в серпні -
![image]()
Льон під час збору урожаю (Франція) -
![image]()
Лляне волокно (клоччя)
Примітки
- Linum usitatissimum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 218.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- . Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 23.12.2020.
- Верзилин Н. М. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература, 1964. — 576 с.(рос.)
- Успенский сборник XII — XIII вв. — С. 113.
- Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Використання лляного волокна для формування асортименту інтер'єрного текстилю [ 4 липня 2012 у Wayback Machine.] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий журнал — 2012. — № 2(64) ISSN 1813-6796
- Food and Agricultural Organization of the United Nations: Economic and Social Department: The Statistical Division. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 27 серпня 2011.
- В. П. Кухар Біоресурси — потенціальна сировина для промислового органічного синтезу [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.] / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. — 2007, № 15.
Посилання
- Льон звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 255. — .
- ЛЬОН ЗВИЧАЙНИЙ [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Льон [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 880-881. — 1000 екз.
Література
- Агробіологічні та біоенергетичні аспекти оптимізації технологій вирощування льону-довгунця: монографія / О. Ю. Локоть. − Ніжин: Аспект-Поліграф, 2009. − 376 с. : табл. − Бібліогр. в кінці розд. − .
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lon zvichajnij lon dovgune c Linum usitatissimum odnorichna roslina rodini lonovih Lon zvichajnij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Lonovi Linaceae Rid Lon Linum Vid Lon zvichajnij L usitatissimum Binomialna nazva Linum usitatissimum L 1753 Odna z najstarishih ta najposhirenishih silskogospodarskih tehnichnih kultur svitu takozh shiroko vidoma yak likarska roslina Okremi sorti cogo vidu ob yednuyut pid nazvoyu lon kucherya vec abo lon kudryave c NazvaUkrayinske slovo lon duzhe davnogo pohodzhennya vono pohodit vid prasl ln jomu spivzvuchni nazvi lonu v inshih slov yanskih movah bil i ros lyon pol len chesk len slovac l an v luzh len n luzh lan polab ĺan serb la n lȁn horv lȁn sloven lȃn Pripuskayut sho slovo lon maye indoyevropejske pohodzhennya slov yanski nazvi sporidneni z lit linaĩ mnozhina slova lon latis lini tak samo dav prussk linno grec linon alb lį lat linum got lein polotno nim Lein angl linen nid lijn irl lin lon Spilnim dzherelom vsih sliv vvazhayut praindoyevropejskij korin lin lon Latinska rodova nazva Linum togo zh pohodzhennya sho j ukrayinska slov yanska a vidova usitatissimum u perekladi oznachaye yaknajkorisnishij Ukrayinska nazva dovgunec vkazuye na dovgi volokna yaki vidobuvayut zi stebel i vikoristovuyut dlya pryadinnya nitok Stebla olijnih sortiv takozh voloknisti ale yihni volokna korotki menshe pridatni dlya rozchisuvannya i pryadinnya tomu ci sorti mayut zbirnu nazvu lon kucheryavec abo lon kudryavec Opis rosliniTrav yana roslina zavvishki 60 150 sm Korin strizhnevij z chislennimi dribnimi korincyami Stebla nechislenni 1 3 pryami tonki svitlo zeleni rozgaluzheni lishe u verhnij chastini Listki roztashovani spiralno voni chislenni dribni 2 3 sm zavdovzhki 3 4 mm zavshirshki lancetni na verhivci zagostreni Na dotik listki desho slizki vid tonkogo sharu vosku sho yih vkrivaye Kvitkonizhki dovshi za chashechku naprikinci potovsheni Kvitok u sucvitti vidnosno nebagato Ocvitina p yatichlenna serednogo rozmiru abo dribna diametrom 1 5 2 4 sm Najposhirenishij kolir kvitok sinij abo blakitnij ridshe bilij rozhevij chervonuvato buzkovij Krim 5 ti rozvitih tichinok ye p yat nedorozvinenih u viglyadi zubciv chi nitok rozmishenih mizh nimi Pilyaki zazvichaj sini ridshe zhovti abo pomaranchevi Zav yaz sucilna Plid p yatignizdova korobka 6 8 mm zavdovzhki kozhne gnizdo dilitsya na dva pivgnizda sho vmishuyut po odnij nasinini Nasinnya plaske zhovto korichneve liskuche bez zapahu pid chas zhuvannya maye slizkij maslyanij smak Kviti lonu dovguncya Korobochka z nasinnyamPoshirennyaBatkivshina lonu Kavkazkij region Iran Irak Shidne Seredzemnomor ya She v antichni chasi z Seredzemnomor ya cya roslina poshirilas po vsij Yevropi a potim z yevropejskimi kolonistami potrapila do Pivnichnoyi Ameriki Zaraz lon dovgunec viroshuyut u vsih pomirnih oblastyah Yevropi Aziyi Pivnichnoyi Ameriki a takozh u Pivnichnij Africi Dlya Ukrayini lon tradicijna tehnichna kultura IstoriyaDokladnishe Llyane volokno Cya roslina bula vidoma lyudyam she z kam yanoyi dobi yiyi zalishki znajdeni v najdavnishih palovih budivlyah na shvejcarskih ozerah llyani tkanini nosili v Assiriyi ta Vaviloniyi u grobnicyah yegipetskih piramid mumiyi zabintovani llyanim polotnom Lon v Ukrayini vikoristovuyetsya zdavna osoblivo na Polissi Litopisec Nestor v zhittyepisi sv Feodosiya Pecherskogo rozpovidaye sho koli na svyato Uspinnya Bogorodici u monastiri skinchilasya oliva derevna oliya dlya lampad to chenci nadavili oliyu z llyanogo nasinnya v semeni lnyanem izbiti masla i to vliyavshe v kandila U tomu zh litopisi pidtverdzhuyetsya vikoristannya lonu dlya vigotovlennya tkanini Obroblyali lon na pryazhu tkali polotno ta shili z nogo sorochki U 2008 roci zapochatkovanij vseukrayinskij festival konkurs Vidrodzhennya lonarstva ta narodnih hudozhnih promisliv Ukrayini Lon Fest SuchasnistOsnovne vikoristannya lonu yak sirovina tekstilnoyi promislovosti U dovoyennij chas u vikoristanni volokna v tekstilnij promislovosti Ukrayini lon zajmav 41 9 bavovnik zajmav 49 3 7 9 vovna ta 1 0 shovk Rentabelnist lonarstva v gospodarstvah dohodila do 200 Lonarstvo davalo do 60 pributkiv v roslinnictvi V Ukrayini bula stvorena potuzhna baza z pererobki sirovini lonu V 1995 roci v Ukrayini pracyuvalo 46 lonozavodiv zagalnoyu potuzhnistyu virobnictva 130 tis tonn volokna na rik Rentabelnist roboti lonozavodiv z urahuvannyam dotacij derzhavi stanovila 30 35 a tekstilnoyi promislovosti do 100 V Ukrayini lon viroshuyetsya v bagatoh oblastyah a osoblivo v Pivnichno Zahidnomu regioni Otrimani z lonu dovguncya lonu kucheryavcya ta inshih jogo sortiv llyani volokna vikoristovuyutsya v tekstilnomu virobnictvi dlya vigotovlennya inter yernih odyagovih vzuttyevih i tehnichnih tekstilnih materialiv i virobiv llyanogo paperu ta kartonu shnuriv i kanativ a takozh kompozitnih materialiv riznogo cilovogo priznachennya iz otrimanoyi pid chas pererobki lonu kostrici otrimuyut termoizolyacijni budivelni materiali iz nepryadkih vidhodiv llyanogo virobnictva teplo i zvukoizolyacijni materiali dlya budivnictva obtiralni ta inshi tehnichni materiali Najbilshi virobniki lonu 2007 r Krayina Virobnictvo metrichnih tonn Vinoska Kanada 633 500 KNR 480 000 Indiya 167 000 SShA 149 963 Efiopiya 67 000 Bangladesh 50 000 F Rosiya 47 490 Ukrayina 45 000 Franciya 41 000 F Argentina 34 000 Svit 1 875 018 A Bez simvolu oficijni dani C rozrahunkova cifra F ocinka FAO Neoficijni napivoficijni daniNasinnyaNasinnya lonu lat Semen Lini cinna likarska sirovina Jogo zbirayut pislya povnogo dostigannya ta sushat na sonci za temperaturi lt 45 S Zberigayut v temnomu provitryuvanomu suhomu misci Dopustima vologist lt 13 Nasinnya mistit slizovi rechovini blizko 12 pektin zhirnu oliyu 30 40 skladenu z gliceridiv linolovatoyi 35 40 linolenovoyi 25 35 oleyinovoyi 15 20 palmitinovoyi ta stearinovoyi kislot cianogenovij glikozid linamarin 1 5 enzim linamarazu proteyini lt 20 25 cukri karotin tosho Zastosuvannya u likuvalnij praktici Nasinnya lonu Nasinnya maye laksativnu ochisnu mucilaginoznu rozridzhuye sekreti i protizapalnu diyu Radyat jogo pri zaporah zbilshuye ob yem kalovoyi masi i v takij sposib diye ochisno pri atoniyi tovstih kishok i ozhirinni Ekstrakt nasinnya lonu vzhitij vnutrishno vkrivaye tonkim sharom slizovu obolonku stravohodu shlunka i kishkivnika zasterigayuchi yih vid podraznennya Ce osoblivo vazhlivo pri virazci shlunka sho suprovodzhuyetsya gipersekreciyeyu Yaksho do togo slizovogo pokrivu vid nasinnya lonu dodati vidvar cilyushih trav to ce zatrimaye na trivalij chas poshkodzhennya slizovoyi obolonki vid chogo skorotitsya ozdorovchij period Vityazhki z nasinnya holodni i tepli korisni pri zapalnih zahvoryuvannyah dihalnih shlyahiv suhij kashel katar bronhiv zahvoryuvanni sechovih shlyahiv zapalennya i kameni v sechovomu mihuri j nirkah Zovnishno prikladayut pri opikah zapalenni slizovoyi obolonki i shkiri nabryakah furunkulah kashka Iz llyanoyi oliyi vidilyayut yakij mistit veliku kilkist nenasichenih zhirnih kislot oleyinovu linolovu linolenovu sho znizhuyut riven holesterinu v krovi i ye dobrim zasobom dlya likuvannya aterosklerozu Sklyarevskij ta in 1968 Doslidami Sokolova 1984 dovedeno sho ci kisloti ye biogennimi poperednikami prostaglandiniv Mozhlivo vvedeni v organizm nenasicheni zhirni kisloti privodyat do stimulyaciyi biosintezu prostoglandiniv i u takij sposib polegshuyut yih vpliv na fiziologichni procesi U narodnij medicini nasinnya lonu vzhivayetsya i pri giperacidi hripkomu golosi zapalenni prostati kamenyah u zhovchnomu mihuri diabeti ta in Protipokazanij pri gostrih porushennyah funkciyi kishkivnika pronosi ta pri posilenni bolyu pri holecistiti Yak zovnishnij zasib linetol zastosovuyut pri opikah i promenevih urazhennyah shkiri Llyana oliya ye odnim z najstarishih produktiv i maye visokij vmist omega 3 linolenovoyi kisloti yaku vse bilshe zastosovuyut yak cinnu harchovu dobavku ShkidnikiBlishka lonova sinyaDiv takozhSpisok vidiv rodu lonGalereyaPole kvituchogo lonu Lon v serpni Lon pid chas zboru urozhayu Franciya Llyane volokno klochchya PrimitkiLinum usitatissimum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 218 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 Plants of the World Online Kew Science Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 23 12 2020 Verzilin N M Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576 s ros Uspenskij sbornik XII XIII vv S 113 Pushkar G O Semak B D Vikoristannya llyanogo volokna dlya formuvannya asortimentu inter yernogo tekstilyu 4 lipnya 2012 u Wayback Machine Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu tehnologij ta dizajnu Naukovij zhurnal 2012 2 64 ISSN 1813 6796 Food and Agricultural Organization of the United Nations Economic and Social Department The Statistical Division Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2011 V P Kuhar Bioresursi potencialna sirovina dlya promislovogo organichnogo sintezu 22 travnya 2012 u Wayback Machine Kataliz i neftehimiya Sbornik nauchnyh trudov 2007 15 PosilannyaLon zvichajnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 255 ISBN 5 88500 055 7 LON ZVIChAJNIJ 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Lon 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 880 881 1000 ekz LiteraturaAgrobiologichni ta bioenergetichni aspekti optimizaciyi tehnologij viroshuvannya lonu dovguncya monografiya O Yu Lokot Nizhin Aspekt Poligraf 2009 376 s tabl Bibliogr v kinci rozd ISBN 978 966 340 340 3 Tovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il 6 55 ark il Tir 75 000 prim ISBN 5 311 00418 5