Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Євге н Адо льфович Ки брик у 1920 ті роки Герц 21 лютого 1906 Вознесенськ 18 липня 1978 Москва радянський художник і пед

Кібрик Євген Адольфович

Кібрик Євген Адольфович

Євге́н Адо́льфович Ки́брик (у 1920-ті роки — Герц; 21 лютого 1906, Вознесенськ — 18 липня 1978, Москва) — радянський художник і педагог; член-кореспондент з 1949 року та дійсний член з 1962 року Академії мистецтв СРСР. Лауреат Сталінської премії за 1948 рік; народний художник СРСР з 1967 року.

Кибрик Євген Адольфович
рос. Кибрик Евгений Адольфович
image
Народження8 (21) лютого 1906
Вознесенськ, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Смерть18 липня 1978(1978-07-18) (72 роки)
 Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Національністьєврей
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняОдеське художнє училище (1925)
Діяльністьграфік, ілюстратор, викладач
ВчительФраєрман Теофіл Борисович, Волокидін Павло Гаврилович, Петров-Водкін Кузьма Сергійович, d, d і d
Відомі учніd і Попков Віктор Юхимович
ПрацівникЛенінградський інститут живопису, скульптури й архітектури і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
ЧленСХ СРСР і Академія мистецтв СРСР
У шлюбі зКетлінська Віра Казимирівна і d
Дітиd
Вчене званняпрофесор
Роботи в колекціїНаціональна галерея Вірменії
Нагороди
image image image
image image image
Автографimage

Біографія

Народився 8 [21] лютого 1906(19060221) року в місті Вознесенську (нині Миколаївська область, Україна) в заможній єврейській сім'ї управляючого хлібоекспортної компанії. Протягом 1914—1922 років навчався у місцевій гімназії. У 1922 році вступив на факультет живопису Одеського художнього інституту, де спочатку навчався в художній майстерні Павла Волокидіна, згодом перейшов до майстерні Теофіла Фраєрмана. Одночасно з навчанням працював карикатуристом у газеті «Молодая гвардия».

У 1925 році переїхав у Ленінград, де до 1927 року навчався у Вищому художньо-технічному інституті, був учнем Кузьми Петрова-Водкіна, , , . Під час навчання заробляв на життя оформлення рекламних плакатів, вивісок, макетів, діаграм; працював театральним замальовником у журналі «Смена», ілюстратором в журналі «Юный пролетарий», оформлював книги у видавництвах. Протягом 1926—1930 років був членом об'єднання [ru], працював з Павлом Філоновим.

Упродовж 1930—1932 років мешкав у Москві, де організував студію «ІЗОРАМ» («Образотворче мистецтво робітничої молоді»); з 1932 року — знову у Ленінграді. В роки німецько-радянської війни у 1941—1943 роках перебував в евакуації у місті Самарканді, де протягом 1942—1943 років очолював графічну майстерню Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури. 1943 року повернувся до Москви. З 1953 року викладав у Московському художньому інституті імені Василя Сурикова (з 1954 року — його професор), одночасно з 1967 року очолював творчі майстерні графіки при Академії мистецтв СРСР. Серед учнів: , , Віктор Попков, , .

З 1970 року мешкав у Москві у [ru] в будинку № 3 на [ru]. Помер 18 липня 1978 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 9). У 1980 році на могилі встановлений надгробок (бронза, граніт).

Творчість

Працював у галузях станкової і книжкової графіки, переважно у техніці літографії та малюнка чорною аквареллю і вугіллям. Ілюстрував і оформляв книги для Детгизу, видавництв [ru], [ru] та інших. Серед робіт:

ілюстрації до творів

Постійно виконував (олія, акварель) пейзажні етюди та натюрморти, замальовки, серед них портретні — діячів культури («Актори МХАТ СРСР Василь Качалов і Микола Баталов у виставі „Бронепоїзд 14-69“ Всеволода Іванова» — туш, перо, 1927, тощо). В 1930—1932 роках оформляв вистави в Московському театрі робочої молоді — «Клич, фабком!» С. Єршова та І. Коровкіна та інші.

станкові твори на історико-революційні теми
  • «Степан Халтурин і Віктор Обнорський за роботою над програмою Північного союзу російських робітників. 1878 рік» (вугілля, 1940, Третьяковська галерея; повторення — літографія, 1940);
  • «Володимир Ленін в 1917 році» (серія — вугілля, 1946—1947; «Володимир Ленін в підпіллі. Липень 1917 року», «Володимир Ленін у Розливі», «24 жовтня вночі в Смольний прибув Володимир Ленін» і «Є така партія!», [ru]);
  • «Володимир Ленін приїхав!» (соус, вугілля, 1956; варіант — 1957, Третьяковська галерея);
  • «Володимир Ленін на суботнику», «Зустріч Володимира Леніна на Фінляндському вокзалі», «Революція перемогла!», «У Смольному» (всі соус, вугілля, 1956—1959, Третьяковська галерея; срібна медаль Академії мистецтв СРСР, 1959);
  • «Володимир Ленін» (вугілля, 1969, Національний музей «Київська картинна галерея»);
  • «1917 рік» (серія — темпера, олія, 1968—1971; «Напередодні» — темпера, «Повстання», «Жертви» і «Перемога» — олія, Третьяковська галерея).

Деякі роботи та їхні фрагменти репродукувалися у виданнях поеми «Володимир Ілліч Ленін» Володимира Маяковського (1957, срібна медаль на Міжнародній виставці мистецтва книги в Лейпцигу, 1959; низка перевидавались у 1960—1982 роках).

портрети
  • «Дівчина» (вугілля, картон, крейда, 1924);
  • автопортрети (акварель, 1926 і акварель, туш, пензель, перо, 1928, Третьяковська галерея; олія, 1956);
  • «Художник Соломон Юдовін» (вугілля, 1934, Третьяковська галерея);
  • «Коваль Бандін з дружиною» (акварель, 1935);
  • «Ромен Роллан» (літографія, картон, 1935);
  • «Парашутистка Настя Галушина» (акварель, 1936);
  • «Мистецтвознавець Андрій Чегодаєв» (олія, 1954);
  • «Художник Юрій Піменов» (олія, 1965, Третьяковська галерея);
  • «Художник Анатолій Кокорін» (акварель, картон, 1977).
серії

Незакінченим лишився цикл ескізів до трагедії «Отелло» Вільяма Шекспіра, через раптову смерть.
У роки німецько-радянської війни виконав:

серії малюнків (1943)
  • «Сталінград» (вугілля, чорна крейда, картон, частина у Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна та Волгоградському музеї образотворчих мистецтв);
  • «Фархадстрой» (картон, акварель, вугілля, частина у Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна та Третьяковській галереї);
  • «Земля Узбекистану» (картон, частина у Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна та Третьяковській галереї);
плакати
  • «Відважні піхотинці! Ворог не виносить червоноармійських ударів…» (1941).

Брав участь у роботі творчого колективу ленінградських художників і поетів «Бойовий олівець» (1941).
У результаті зарубіжних поїздок виконав серії (архітектурні пейзажі, жанрові сцени):

  • «Італія» (акварель, картон, сепія — 1956; акварель — 1962; акварель, гуаш, туш, перо — 1966—1968);
  • «Францією» (туш, пензель, перо, пастель, 1959, частина у Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна);
  • «Мюнхен» (акварель, 1965).

Виставки

Брав учать у художніх виставках з 1927 року. Його твори експонувалися на зарубіжних виставках у Франції у 1936 і 1960 роках, Болгарії у 1936 році, Великій Британії у 1938, 1945 і 1961 роках; США у 1940, 1959, 1963 і 1973 роках; Польщі у 1946 і 1954 роках, Сирії у 1955 і 1956 роках, Бієнале у Венеції у 1956 році, Болгарії, Румунія і Єгипті у 1956 році, Угорщині у 1956 і 1973 роках, Ісландії у 1958 році, Швейцарії та Мексиці у 1959 році, Міжнародній виставці графіки в Любляні у 1959 році, Німецькій Демократичній Республіці у 1959, 1968 і 1974 роках; Кубі та Ефіопії у 1960 році, Чехословаччині у 1960 і 1974 роках, Бразилії у 1961 році, Італії у 1962 і 1976 роках.

Персональні виставки його робіт відбулися в Ленінграді у 1937, 1966 і 1978 роках, Москві у 1946, 1952, 1956, 1959, 1966, 1975 і 1976 роках, Одесі та Харкові у 1952 і 1976 роках, Львові у 1952 році, Києві та Кишиневі у 1976 році, Владимирі, Ярославлі та Вологді у 1977 році, Миколаєві у 1985 році, а також у Берліні та Айзенасі у 1976 році.

Публікації

Автор низки статей і книг, присвячених теорії та практиці образотворчого мистецтва:

  • Творчий шлях ІЗОРАМА / «Советское искусство», 27 травня 1932;
  • У пошуках народності / «Литературный современник», 1937, № 1, с. 226—228;
  • Кола задоволений / «Советское искусство», 3 лютого 1938;
  • Радянський естамп / «Известия», 30 вересня 1938;
  • Образ великого Леніна / «Советское искусство», 29 квітня 1950;
  • Найбагатше джерело творчості / «Литературная газета», 30 вересня 1950;
  • Образ великого вчителя / «Советское искусство», 16 січня 1951;
  • Композиція картини / «Советская культура», 15 жовтня 1953;
  • Про станкову графіку / «Советская культура», 11 червня 1955;
  • Ленінська тема / «Советская культура», 21 квітня 1956;
  • Історія і художник / «Культура и жизнь», 1957, № 11, с. 67-71;
  • Ображена краса / «Комсомольская правда», 4 червня 1959.

Написав книгу спогадів «Праця й думки художника», що була опублікована у 1984 році.

Відзнаки

почесні звання СРСР

У мистецтві

Вшанування

У Вознесенську
  • У 1981 році, на фасаді будинку на вулиці Урсулова, № 1, в якому розміщувалася гімназія, де навчався майбутній художник, йому встановлена бронзова меморіальна дошка з барельєфом;
  • Його ім'ям названо одну з вулиць міста;
  • У жовтні 1985 року відкрився Художній музей імені Євгена Кибрика.

Примітки

  1. Кибрик Евгений Адольфович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Sokolov M. N. Kibrik, Yevgeny // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T046485
    d:Track:Q103941887d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q217595d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  3. Художники народов СССР, 1994, с. 416, Т. 4, кн. 2.
  4. П. М. Калугин. Вознесенск. Дом, где учился Кибрик Е. А. ул. Урсулова, 1. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. — Киев : Журнал «Радуга», 2008. — С. 107. — . (рос.)
  5. Александр Чацкий. К 100-летию со дня рождения Евгения Кибрика и 110-летию со дня рождения Исаака Кипниса. / Вікна Одеса. Тиква. № 547 (52). (рос.)
  6. Енциклопедія сучасної України, 2012, Т. 12.
  7. Искусство стран и народов мира, 1971, с. 682, Т. 3.
  8. Художники народов СССР, 1994, с. 417, Т. 4, кн. 2.
  9. Кибрик Евгений (Герц) Адольфович. / Меморион.}
  10. image фільм «Художник Є. А. Кибрик» на YouTube
  11. Мемориальная доска художнику Евгению Адольфовичу Кибрику / Викимапия.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevge n Ado lfovich Ki brik u 1920 ti roki Gerc 21 lyutogo 1906 Voznesensk 18 lipnya 1978 Moskva radyanskij hudozhnik i pedagog chlen korespondent z 1949 roku ta dijsnij chlen z 1962 roku Akademiyi mistectv SRSR Laureat Stalinskoyi premiyi za 1948 rik narodnij hudozhnik SRSR z 1967 roku Kibrik Yevgen Adolfovichros Kibrik Evgenij AdolfovichNarodzhennya8 21 lyutogo 1906 Voznesensk Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Smert18 lipnya 1978 1978 07 18 72 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarNacionalnistyevrejKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrportret pejzazh i natyurmortNavchannyaOdeske hudozhnye uchilishe 1925 Diyalnistgrafik ilyustrator vikladachVchitelFrayerman Teofil Borisovich Volokidin Pavlo Gavrilovich Petrov Vodkin Kuzma Sergijovich d d i dVidomi uchnid i Popkov Viktor YuhimovichPracivnikLeningradskij institut zhivopisu skulpturi j arhitekturi i Moskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I SurikovaChlenSH SRSR i Akademiya mistectv SRSRU shlyubi zKetlinska Vira Kazimirivna i dDitidVchene zvannyaprofesorRoboti v kolekciyiNacionalna galereya VirmeniyiNagorodiAvtografBiografiyaNarodivsya 8 21 lyutogo 1906 19060221 roku v misti Voznesensku nini Mikolayivska oblast Ukrayina v zamozhnij yevrejskij sim yi upravlyayuchogo hliboeksportnoyi kompaniyi Protyagom 1914 1922 rokiv navchavsya u miscevij gimnaziyi U 1922 roci vstupiv na fakultet zhivopisu Odeskogo hudozhnogo institutu de spochatku navchavsya v hudozhnij majsterni Pavla Volokidina zgodom perejshov do majsterni Teofila Frayermana Odnochasno z navchannyam pracyuvav karikaturistom u gazeti Molodaya gvardiya U 1925 roci pereyihav u Leningrad de do 1927 roku navchavsya u Vishomu hudozhno tehnichnomu instituti buv uchnem Kuzmi Petrova Vodkina Pid chas navchannya zaroblyav na zhittya oformlennya reklamnih plakativ vivisok maketiv diagram pracyuvav teatralnim zamalovnikom u zhurnali Smena ilyustratorom v zhurnali Yunyj proletarij oformlyuvav knigi u vidavnictvah Protyagom 1926 1930 rokiv buv chlenom ob yednannya ru pracyuvav z Pavlom Filonovim Uprodovzh 1930 1932 rokiv meshkav u Moskvi de organizuvav studiyu IZORAM Obrazotvorche mistectvo robitnichoyi molodi z 1932 roku znovu u Leningradi V roki nimecko radyanskoyi vijni u 1941 1943 rokah perebuvav v evakuaciyi u misti Samarkandi de protyagom 1942 1943 rokiv ocholyuvav grafichnu majsternyu Leningradskogo institutu zhivopisu skulpturi ta arhitekturi 1943 roku povernuvsya do Moskvi Z 1953 roku vikladav u Moskovskomu hudozhnomu instituti imeni Vasilya Surikova z 1954 roku jogo profesor odnochasno z 1967 roku ocholyuvav tvorchi majsterni grafiki pri Akademiyi mistectv SRSR Sered uchniv Viktor Popkov Z 1970 roku meshkav u Moskvi u ru v budinku 3 na ru Pomer 18 lipnya 1978 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari dilyanka 9 U 1980 roci na mogili vstanovlenij nadgrobok bronza granit TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovoyi i knizhkovoyi grafiki perevazhno u tehnici litografiyi ta malyunka chornoyu akvarellyu i vugillyam Ilyustruvav i oformlyav knigi dlya Detgizu vidavnictv ru ru ta inshih Sered robit ilyustraciyi do tvoriv Pidporuchik Kizhe 1930 originali v Tretyakovskij galereyi i Smert Vazir Muhtara 1932 Yuriya Tinyanova Slidami geroya 1933 i Nevska povist 1934 Padinnya Kimas ozera Gennadiya Fisha 1934 Kola Bryunon 1935 sribna medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1937 neodnorazovo perevidavalas u 1936 1977 rokah i Zacharovana dusha Romena Rollana 1959 Romena Rollana Kazki 1936 i Boris Godunov 1965 zolota medal Akademiyi mistectv SRSR 1964 sribna medal Mizhnarodnoyi vistavki mistectva knigi v Lejpcigu 1965 diplom 1 go stupenya na Vsesoyuznomu konkursi Najkrashi knigi 1965 roku originali v Tretyakovskij galereyi perevidavalas u 1981 roci Oleksandra Pushkina Legenda pro Ulenshpigelya Sharlya de Kostera 1938 neodnorazovo perevidavalas u 1947 1983 rokah Taras Bulba 1946 neodnorazovo perevidavalas u 1948 1981 rokah i Portret 1977 specialnij diplom na Vsesoyuznomu konkursi Najkrashi vidannya 1979 roku Mikoli Gogolya Geroyichni bilini 1951 perevidavalas u 1958 1962 rokah i Yak gartuvalasya stal Mikoli Ostrovskogo 1958 diplom na Vsesoyuznomu konkursi Najkrashi knigi 1958 roku bronzova medal na Vsesvitnij vistavci v Bryusseli 1958 chastina originaliv u Tretyakovskij galereyi i ru v Sochi nizka perevidavalas u 1961 1978 rokah Postijno vikonuvav oliya akvarel pejzazhni etyudi ta natyurmorti zamalovki sered nih portretni diyachiv kulturi Aktori MHAT SRSR Vasil Kachalov i Mikola Batalov u vistavi Bronepoyizd 14 69 Vsevoloda Ivanova tush pero 1927 tosho V 1930 1932 rokah oformlyav vistavi v Moskovskomu teatri robochoyi molodi Klich fabkom S Yershova ta I Korovkina ta inshi stankovi tvori na istoriko revolyucijni temi Stepan Halturin i Viktor Obnorskij za robotoyu nad programoyu Pivnichnogo soyuzu rosijskih robitnikiv 1878 rik vugillya 1940 Tretyakovska galereya povtorennya litografiya 1940 Volodimir Lenin v 1917 roci seriya vugillya 1946 1947 Volodimir Lenin v pidpilli Lipen 1917 roku Volodimir Lenin u Rozlivi 24 zhovtnya vnochi v Smolnij pribuv Volodimir Lenin i Ye taka partiya ru Volodimir Lenin priyihav sous vugillya 1956 variant 1957 Tretyakovska galereya Volodimir Lenin na subotniku Zustrich Volodimira Lenina na Finlyandskomu vokzali Revolyuciya peremogla U Smolnomu vsi sous vugillya 1956 1959 Tretyakovska galereya sribna medal Akademiyi mistectv SRSR 1959 Volodimir Lenin vugillya 1969 Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya 1917 rik seriya tempera oliya 1968 1971 Naperedodni tempera Povstannya Zhertvi i Peremoga oliya Tretyakovska galereya Deyaki roboti ta yihni fragmenti reprodukuvalisya u vidannyah poemi Volodimir Illich Lenin Volodimira Mayakovskogo 1957 sribna medal na Mizhnarodnij vistavci mistectva knigi v Lejpcigu 1959 nizka perevidavalis u 1960 1982 rokah portreti Divchina vugillya karton krejda 1924 avtoportreti akvarel 1926 i akvarel tush penzel pero 1928 Tretyakovska galereya oliya 1956 Hudozhnik Solomon Yudovin vugillya 1934 Tretyakovska galereya Koval Bandin z druzhinoyu akvarel 1935 Romen Rollan litografiya karton 1935 Parashutistka Nastya Galushina akvarel 1936 Mistectvoznavec Andrij Chegodayev oliya 1954 Hudozhnik Yurij Pimenov oliya 1965 Tretyakovska galereya Hudozhnik Anatolij Kokorin akvarel karton 1977 seriyi Komuna Novij shlyah akvarel karton guash sangina 1930 Tretyakovska galereya Derzhavnij Rosijskij muzej Pivnichnokavkazka akvarel karton guash sangina 1937 chastina v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina za motivami povisti Portret Mikoli Gogolya litografiyi 1973 1975 Nezakinchenim lishivsya cikl eskiziv do tragediyi Otello Vilyama Shekspira cherez raptovu smert U roki nimecko radyanskoyi vijni vikonav seriyi malyunkiv 1943 Stalingrad vugillya chorna krejda karton chastina u Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina ta Volgogradskomu muzeyi obrazotvorchih mistectv Farhadstroj karton akvarel vugillya chastina u Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina ta Tretyakovskij galereyi Zemlya Uzbekistanu karton chastina u Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina ta Tretyakovskij galereyi plakati Vidvazhni pihotinci Vorog ne vinosit chervonoarmijskih udariv 1941 Brav uchast u roboti tvorchogo kolektivu leningradskih hudozhnikiv i poetiv Bojovij olivec 1941 U rezultati zarubizhnih poyizdok vikonav seriyi arhitekturni pejzazhi zhanrovi sceni Italiya akvarel karton sepiya 1956 akvarel 1962 akvarel guash tush pero 1966 1968 Franciyeyu tush penzel pero pastel 1959 chastina u Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina Myunhen akvarel 1965 Vistavki Brav uchat u hudozhnih vistavkah z 1927 roku Jogo tvori eksponuvalisya na zarubizhnih vistavkah u Franciyi u 1936 i 1960 rokah Bolgariyi u 1936 roci Velikij Britaniyi u 1938 1945 i 1961 rokah SShA u 1940 1959 1963 i 1973 rokah Polshi u 1946 i 1954 rokah Siriyi u 1955 i 1956 rokah Biyenale u Veneciyi u 1956 roci Bolgariyi Rumuniya i Yegipti u 1956 roci Ugorshini u 1956 i 1973 rokah Islandiyi u 1958 roci Shvejcariyi ta Meksici u 1959 roci Mizhnarodnij vistavci grafiki v Lyublyani u 1959 roci Nimeckij Demokratichnij Respublici u 1959 1968 i 1974 rokah Kubi ta Efiopiyi u 1960 roci Chehoslovachchini u 1960 i 1974 rokah Braziliyi u 1961 roci Italiyi u 1962 i 1976 rokah Personalni vistavki jogo robit vidbulisya v Leningradi u 1937 1966 i 1978 rokah Moskvi u 1946 1952 1956 1959 1966 1975 i 1976 rokah Odesi ta Harkovi u 1952 i 1976 rokah Lvovi u 1952 roci Kiyevi ta Kishinevi u 1976 roci Vladimiri Yaroslavli ta Vologdi u 1977 roci Mikolayevi u 1985 roci a takozh u Berlini ta Ajzenasi u 1976 roci PublikaciyiAvtor nizki statej i knig prisvyachenih teoriyi ta praktici obrazotvorchogo mistectva Tvorchij shlyah IZORAMA Sovetskoe iskusstvo 27 travnya 1932 U poshukah narodnosti Literaturnyj sovremennik 1937 1 s 226 228 Kola zadovolenij Sovetskoe iskusstvo 3 lyutogo 1938 Radyanskij estamp Izvestiya 30 veresnya 1938 Obraz velikogo Lenina Sovetskoe iskusstvo 29 kvitnya 1950 Najbagatshe dzherelo tvorchosti Literaturnaya gazeta 30 veresnya 1950 Obraz velikogo vchitelya Sovetskoe iskusstvo 16 sichnya 1951 Kompoziciya kartini Sovetskaya kultura 15 zhovtnya 1953 Pro stankovu grafiku Sovetskaya kultura 11 chervnya 1955 Leninska tema Sovetskaya kultura 21 kvitnya 1956 Istoriya i hudozhnik Kultura i zhizn 1957 11 s 67 71 Obrazhena krasa Komsomolskaya pravda 4 chervnya 1959 Napisav knigu spogadiv Pracya j dumki hudozhnika sho bula opublikovana u 1984 roci VidznakiStalinska premiya III stupenya 1948 za grafichni arkushi Ye taka partiya i Lenin u Rozlivi Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1956 ta Lenina 1976 pochesni zvannya SRSR Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR z 1948 roku Narodnij hudozhnik SRSR z 1967 roku U mistectviPortreti hudozhnika vikonali karton 1939 druzhnij sharzh akvarel tush pero 1952 granit 1957 Kukriniksi druzhnij sharzh akvarel tush pero 1957 karton 1962 oliya 1979 Tvorchosti hudozhnika prisvyachenij film Hudozhnik Ye A Kibrik 1979 rezhiser i televizijna peredacha Centralnogo telebachennya SRSR Ye A Kibrik 1982 VshanuvannyaU 1980 roci v Moskvi na fasadi budinku na vulici Verhnij Maslovci 3 de meshkav hudozhnik jomu vstanovlena memorialna doshka granitnij barelyef skulptor Lev Kerbel U Voznesensku U 1981 roci na fasadi budinku na vulici Ursulova 1 v yakomu rozmishuvalasya gimnaziya de navchavsya majbutnij hudozhnik jomu vstanovlena bronzova memorialna doshka z barelyefom Jogo im yam nazvano odnu z vulic mista U zhovtni 1985 roku vidkrivsya Hudozhnij muzej imeni Yevgena Kibrika PrimitkiKibrik Evgenij Adolfovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Sokolov M N Kibrik Yevgeny Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T046485 d Track Q103941887d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q217595d Track Q21431157d Track Q1547776 Hudozhniki narodov SSSR 1994 s 416 T 4 kn 2 P M Kalugin Voznesensk Dom gde uchilsya Kibrik E A ul Ursulova 1 Pamyatniki rossijskim deyatelyam istorii i kultury v Ukraine Katalog spravochnik Kiev Zhurnal Raduga 2008 S 107 ISBN 978 966 8325 87 8 ros Aleksandr Chackij K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Evgeniya Kibrika i 110 letiyu so dnya rozhdeniya Isaaka Kipnisa Vikna Odesa Tikva 547 52 ros Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2012 T 12 Iskusstvo stran i narodov mira 1971 s 682 T 3 Hudozhniki narodov SSSR 1994 s 417 T 4 kn 2 Kibrik Evgenij Gerc Adolfovich Memorion film Hudozhnik Ye A Kibrik na YouTube Memorialnaya doska hudozhniku Evgeniyu Adolfovichu Kibriku Vikimapiya LiteraturaKibrik Yevgen Adolfovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya S 86 Kibrik Evgenij Adolfovich Iskusstvo stran i narodov mira Kratkaya hudozhestvennya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 T 3 Mold SSR RSFSR S 682 ros Kibrik Evgenij Adolfovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kibrik Yevgen Adolfovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s Kibrik Evgenij Adolfovich Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 T A M S 325 ros Kibrik Yevgen Adolfovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 294 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Kibrik Evgenij Adolfovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Sankt Peterburg Gumanitarnoe agentstvo Akademicheskij proekt 1995 T 4 kniga 2 Kaev Kobozev S 416 417 ros Kibrik Yevgen Adolfovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 293 ISBN 5 88500 071 9 M O Lugovij Kibrik Yevgen Adolfovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4

Дата публікації:
Топ