Попков Віктор Юхимович

Попков Віктор Юхимович (рос. Попков Виктор Ефимович 1932–1974) — російський художник і графік. Робив картини в стилістиці суворого стилю. Лауреат Державної премії СРСР (1975, посмертно).

Попков Віктор Юхимович
Попков Виктор Ефимович
Народження	9 березня 1932(1932-03-09) Москва
Смерть	12 листопада 1974(1974-11-12) (42 роки)
	Москва
Поховання	Q4513197?
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Художній інститут імені Сурикова в Москві
Діяльність	художник, графічний дизайнер, графік, пейзажист, митець-портретист
Напрямок	реалізм, суворий стиль
Роки творчості	1948–1974
Вплив	(Кібрик Євген Адольфович)
Вчитель	Кибрик Євген Адольфович
Член	СХ СРСР
Твори	історична картина, побутовий жанр
Роботи в колекції	Третьяковська галерея
Нагороди
Сайт	v-popkov.com
Попков Віктор Юхимович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Попков).

Життєпис

Народився в Москві. Батьки майбутнього художника перебралися в столицю із села, мали просте походження. Віктор закінчив Художньо-графічне педагогічне училище (1948–1952), а потім графічний факультет Московського художнього інституту імені В. І. Сурикова, його вчитель — (Євген Кібрик). Але запам'ятався більше як живописець.

Як більшість випускників художніх училищ, примусово-добровільно посилався до Сибіру, де радянський уряд ініціював низку комуністичних будівництв заради зменшення населення в європейській частині СРСР і незграбного освоєння Сибіру. Серед ранніх картин молодого художника — «Будівники Братської ГЕС», «Відпочинок бригади».

Прихильник реалістичного відтворення побаченого, в картині «Відпочинок бригади» Віктор Попков показав простих робітників за грою в доміно. Недремане око радянської цензури вказало на таку гру як на погіршення світлого іміджу будівників світлого майбутнього усього людства — комунізму. І художник був вимушений замінити ганебне для комунізму доміно на шахи.

Але справжнім відкриттям для митця стане існування старих вдів Мезені, з їх життям, однаково змарнованими радянською владою та війною 1941–1945 рр., з їх сільською бідністю, пригніченістю і безперспективністю. Художником був створений цикл картин «Мезенські вдови».

Був прихильником так званого суворого стилю в радянському живописі. Мистецтвознавці пов'язували творчість представників суворого стилю з надіями на політичне та економічне оновлення в політиці, якого не відбулося. СРСР вповзло в стагнацію, а згодом і в політичну кризу 1980-х. Розчаруванням віє і від картин Віктора Попкова в стилістиці суворого стилю, де він ніби випадав з офіційного оптимізму, ціпенів, застигав ніби то уві сні, в потоці часу, де знайшлося місце спогадам про важке минуле та невирішені проблеми сьогодення (картини («Спогади. Вдови»), «Одиначка», «Шинель батька»). В останній картині художник приміряє на себе знайдену шинель батька своєї дружини, теж художниці. Клара Каліничева народила йому сина.

Художник Віктор Попков трагічно-несподівано загинув в Москві 12 грудня 1974 року, був застрелений інкасатором, до автомашини котрого кинувся, прийнявши її за таксі. Обвинувачення з інкасатора зняли, бо той керувався службовою інструкцією в непередбачуваних ситуаціях.

Вибрані твори

• Цикл «Мезенські вдови»
• «Будівники Братська»
• «Пісня Півночі»
• «Одиначка»
• «Добра людина була бабка Анісья»
• «Родина Болотових»
• «Шинель батька»
• «Двоє»
• («Спогади. Вдови»)
• «Автопортрет»
• «Відпочинок бригади»
• «На роботу»
• «Сон»
• «Розлучення»
• «Мати і син»
• «Закінчена робота»
• «Тиша»
• «Очікування»
• «Мій день»
• «Старість»
• «Художник в селі»
• «Осінні дощі. Пушкін в садибі Михайловське»

Джерела і посилання

• http://www.ikleiner.ru/lib/painter/painter-0073.shtml
• http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/izobrazitelnoe_iskusstvo/POPKOV_VIKTOR_EFIMOVICH.html

Див. також

• Соціалістичний реалізм
• Радянське мистецтво
• Побутовий жанр