Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Колонія значення та Колон Кельн нім Köln місто в Німеччині у федеральній землі Північний Рейн В

Кьольн

Кьольн
У Вікіпедії є статті про: Колонія (значення) та Колон.

Кельн (нім. Köln) — місто в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Четверте за кількістю населення місто країни після Берліна, Гамбурга і Мюнхена; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Заснований в I ст. н. е. як римська колонія. У 953–1803 рр. було столицею самоврядного Кельнського архієпископства (курфюства) в складі Священної Римської імперії. Сильно постраждало внаслідок бомбардувань під час Другої світової війни (1940—1945). Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною (Кельнський собор, Кельнський університет), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті.

Кельн
Köln
image image
герб прапор
image
Кельн
image
Основні дані
50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917Координати: 50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917
Країна Німеччина
Регіон Північний Рейн-Вестфалія
Столиця для Кельн, Галльська імперія, Кельнське курфюрство і d

Межує з

— сусідні нас. пункти
Райн-Ерфт, Райн-Зіг, Райніш-Бергішер, Леверкузен, Меттман, Рейн-Нойс, Гюрт ?
Поділ
  • d, d, d, d, d, d, d, d, d
    • Засновано 50 р. н. е.
    Площа 405.15 км²
    Населення 1 007 119 (31.12.2010)
    Агломерація 6 573 567
    Висота НРМ 52 м
    Водойма Рейн
    Назва мешканців нім. Kölner, нім. Kölnerin, нім. Kölnerinnen, англ. Cologner, есп. Kolonjano, ісп. colonés, ісп. colonesa, фр. Colognais і фр. Colognaise
    Міста-побратими Ліверпуль (травень 1952), Еш-сюр-Альзетт, Лілль, Льєж (3 липня 1958)[4][5], Роттердам, Турин, Кіото (29 травня 1963), Туніс, Турку, d, Клуж-Напока (13 листопада 1976)[6][7], Тель-Авів-Яфо, Барселона, Пекін, Салоніки, Корк, d, Індіанаполіс (1988), Волгоград (28 листопада 1988)[8][9], Трептов-Кепенік, Катовиці (1991), Вифлеєм (1996), Стамбул (1997), Ріо-де-Жанейро (19 вересня 2011)[10], Цзяоцзо
    Телефонний код (00) 0221
    Часовий пояс і
    Номери автомобілів K[11]
    GeoNames 3247451
    OSM r62578  ·R
    Поштові індекси 50441-51149
    Міська влада
    d d
    Вебсайт офіційна
    Мапа
    image
    image
    Кельн
    Кельн (Німеччина)
    image Кельн у Вікісховищі

    Назва

    • Кельн (нім. Köln МФА: [kœln] (image прослухати)) — сучасна німецька назва, узгоджена з настановою чинного українського правопису передавати ö, œ, українським е.
    • Кьо́льн — альтернативна назва; суперечить чинній настанові правопису.
    • Коло́нія (лат. Colonia) — латинська назва міста.
    • Коло́н (фр. і англ. Cologne) — назва міст у ряді європейських мов.

    Історія

    Античність

    На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я ебуронів. Останні виступили у 53 році до н. е. проти римлян на чолі із Гаєм Юлієм Цезарем, але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я убіїв.

    Кельн одне з найстаріших міст Німеччини. Спочатку називався Oppidum Ubiorum. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правнуки імператора Авґуста — Агрипіни молодшої (лат. Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium).

    У 20 або 19 році до н. е. Марк Віпсаній Агріппа дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в Кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу — civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподалік від військового табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н. е.

    Близько 7-10 років н. е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуру височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км2. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць — Hohe Straße (античне — Cardo maximus) і Schildergasse (античне — Decumanus maximus). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100 м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

    50 року за наказом імператора Клавдія Кельн отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. 85 року за рішення імператора Доміціана стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). 96 року саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором Траяна.

    У повсякденній мові вживалися коротші назви міста — Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses — агрипінці. У період занепаду Римської імперії та в франксько-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається в Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen — Cölln — сучасне написання Köln, французьке та англійське Cologne.

    За часів розквіту Римської імперії населення міста сягало 40 тисяч осіб, тут мирно уживалися як римляни, так і германи. Це було найбільше місто Європи на північ від Альп і свого роду «парадне вікно» чи «вітрина» Риму у варварський германський світ.

    Кельн став важливим ремісничим центром. Цьому сприяла розробка у прилеглій окрузі, у першу чергу на південному сході, у гористому Айфелі, родовищ корисних копалин: свинцю, заліза, кремніє-цинкової руди, золота, міді, вугілля. Для масового виробництва посуду використовувалася якісна, зокрема біла, глина, а також пісок й інші мінерали. Гончарні майстерні будувалися спочатку в західній частині міста, поступово поширюючись за його межі. Потреби місцевого населення задовольняли будівельна справа, обробка шкіри й сукна, випічка хліба, також були бойні та інші підприємства. Через місцевий ринок відбувалася торгівля різними товарами: мед диких бджіл, хутра та шкіри, окости і гусячий пух, намивні золото і бурштин, жіноче волосся, раби, вино, породиста худоба, зерно, предмети розкоші.

    Середньовіччя

    Докладніше: Кельнське курфюрство та Архієпископ Кельна

    Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків — Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія — Aula Regia.

    У битві проти алеманів, що сталася 496 року при Цюльпіхі недалеко від Кельна, Зігіберт підтримав короля салічних франків Хлодвіга, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. 508 року Хлодвіга оголосили в Кельні королем усіх франків.

    Після смерті Хлодвіга у 511 році та до часу володарювання Карла Великого в Кельні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. 520 року сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів Кельна та околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.

    Починаючи з VI ст. на деяких франкських монетах карбували назву міста COLVNIA/COLONIA118. У Кельні знаходився центр єпископства, з 795 р. — архієпископства. У другій половині VI ст. в місті з'явився перший єпископ з франкським ім'ям — Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії тут постає самостійне церковне володіння Кельнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцського архієпископа. У часи піднесення починають будувати Кельнський собор, спорудження якого тривало століття. Під час правління імператора Фрідріха I Гогенштауфена архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генріха Льва з династії Вельфів.

    Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленню впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовладдя кліру. Разом з тим Кельн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул курфюрста, що надавало право обирати імператора.

    На початку Реформації в місті посилилася боротьба між протестантською та католицькою партіями. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни місто підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. У подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи Наполеонівських війн.

    Сучасність

    Зараз Кельн — важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажозавантажувальною станцією Німеччини (Umschlagbahnhof Köln Eifeltor). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських річкових портів.

    Місто розташоване на річці Рейн. Тут знаходиться знаменитий Кельнський собор (нім. Kölner Dom) — резиденція католицького архієпископа Кельна.

    Кельн — також економічна і культурна столиця регіону Рейнланд. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки — від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У 2005 р. в Кельні відбувся 20-й , яку відвідав папа Римський Бенедикт XVI. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де брало участь понад мільйон учасників.

    В місті знаходиться найбільший в Німеччині університет — Кельнський університет, у якому навчаються 44 000 студентів. Кельнський університет — один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа (нім. Fachhochschule Köln) Німеччини з 16 500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.

    Історичний архів міста Кельна — один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. 3 березня 2009 року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамвая.

    Транспорт

    Автомобільний транспорт

    image
    Основні дороги через Кельн і навколо нього

    Будівництво доріг було головним питанням у 1920-х роках під керівництвом мера Конрада Аденауера. Перша німецька дорога з обмеженим доступом була побудована після 1929 року між Кельном і Бонном. Сьогодні це Автобан A555. У 1965 році Кельн став першим німецьким містом, яке повністю оточене кільцевою автострадою. Приблизно в той же час було заплановано будівництво об’їзної дороги у центрі міста (Stadtautobahn), але вона була введена в дію лише частково через спротив екологічних груп. Завершена ділянка стала Bundesstraße ("Федеральна дорога") B 55a , яка починається від Zoobrücke ("Зоопарк") і перетинається з A 4 і A 3 на розв'язці Cologne East. Попри це, більшість місцевих жителів називають його Stadtautobahn. На відміну від цього, Nord-Süd-Fahrt («Північно-Південний проїзд») був фактично завершений, нова чотири/шість смугова автострада в центрі міста, яку вже пропонував [en] у 1920-ті роки. Остання ділянка на південь від Ебертплац була завершена в 1972 році.

    У 2005 році перша ділянка восьмисмугової автомагістралі в Північному Рейні-Вестфалії була відкрита для руху на Автобан A3, частині східної ділянки кільцевої дороги між розв'язками Кельн-Східний і Гоймар.

    Велотранспорт

    image
    Станція Бенсберг Кельнського штадтбану
    image
    Поїзд на станції Кельн-Головний

    Порівняно з іншими містами Німеччини, у Кельні транспортне сполучення не дуже зручне для велосипедистів. Він неодноразово входив до списку найгірших у незалежному оцінюванні , проведеному «Allgemeiner Deutscher Fahrrad-Club». У 2014 році він посідав 36 місце серед 39 міст Німеччини з населенням понад 200 тис.

    Залізничний транспорт

    Кельн обслуговують потяги Deutsche Bahn InterCity та ICE, які зупиняються на станціях Кельн-Головний, (Кельн — Мессе/Дойц) та (аеропорт Кельн/Бонн). Високошвидкісні поїзди ICE та TGV Thalys сполучають Кельн з Амстердамом, Брюсселем (за 1 годину 47 хвилин, 9 відправлень/день) та Парижем (за 3 години 14 хвилин, 6 відправлень/день). Здійснюються регулярні рейси поїздів ICE до інших міст Німеччини, включаючи Франкфурт-на-Майні та Берлін.

    Кельнський штадтбан, якою керує [en] (KVB) , є розгалуженою мережею легкорейкового транспорту, яка частково прокладена під землею та обслуговує Кельн та низку сусідніх міст. Він розвинувся з трамвайної мережі.

    S-Bahn Рейн-Рур має 5 ліній, які перетинають Кельн. S13/S19 курсує 24/7 між Кельн-Головний та аеропортом Кельна/Бонна.

    Є також часті автобуси, які охоплюють більшу частину міста та прилеглі передмістя, а автобуси Eurolines курсують до Лондона через Брюссель.

    Водний транспорт

    «Häfen und Güterverkehr Köln» (Порти та вантажні перевезення Кельн, HGK) є одним із найбільших операторів річкових портів у Німеччині. Це порти Кельн-Дойц, Кельн-Годорф і Кельн-Ніль I і II.

    Повітряний транспорт

    Міжнародний аеропорт Кельна — аеропорт (Кельн/Бонн) (CGN). Його також називають аеропортом імені Конрада Аденауера на честь першого післявоєнного канцлера Німеччини Конрада Аденауера, який народився в місті та був мером Кельна в 1917 — 1933 рр. У Кельні знаходиться штаб-квартира Європейського агентства з безпеки польотів (EASA).

    Спорт

    У місті діє професійний футбольний клуб «Кельн», неодноразовий чемпіон Німеччини та володар національного Кубка.

    Клімат

    Кельн знаходиться в зоні помірного клімату. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума опадів становить 839 мм.

    Клімат Кельна
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 16,2 20,7 25,3 30,8 32,4 36,8 37,2 38,3 32,2 27,6 20,2 16,7 38,8
    Середній максимум, °C 5,4 6,7 10,9 15,2 19,4 22 24,5 24,1 19,9 15,1 9,5 5,9 14,9
    Середня температура, °C 2,5 2,9 6,3 9,7 14 16,6 18,8 18,1 14,5 10,6 6,2 3,3 10,3
    Середній мінімум, °C −0,5 −0,6 2,1 4,3 8,3 11,1 13,4 12,8 9,9 6,9 3,2 0,5 6
    Абсолютний мінімум, °C −25 −20 −13,4 −8,8 −7,2 −0,5 2,9 1,9 −1,3 −6,1 −10,4 −18 −25
    Норма опадів, мм 62 54 65 54 72 91 86 75 75 67 67 71 839
    Джерело: Погода і Клімат

    Музеї Кельна

    Особи, пов'язані з містом

    Галерея

    image
    Панорама центру міста
    image
    Вид на місто з мосту Дойц

    Див. також

    Коментарі

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 3 жовтня 2011.
    2. (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/politik–und–verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/liverpool–grossbritannien.
    3. (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/7/europa/staedtepartnerschaften/07617/.
    4. https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/luettich-belgien
    5. https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/cologne-koln-allemagne
    6. https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/cluj-napoca-klausenburg-rumaenien
    7. https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/koln/
    8. https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/wolgograd-russland
    9. http://www.volgadmin.ru/d/about/TwinCities
    10. https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/rio-de-janeiro-brasilien
    11. https://www.kba.de/SharedDocs/Publikationen/DE/Presse/kfz_kennzeichenliste_faltblatt_pdf.pdf?__blob=publicationFile&v=39
    12. Україна і Європа, 1990—2000 рр. / Інститут історії України (НАН України). — Київ: Інститут історії НАН України, 2001. — С. 126, 141, 160; Українська архівна енциклопедія. — Київ: Держкомархів, 2006. — С. 137
    13. . Архів оригіналу за 4 March 2015. Процитовано 10 March 2015.
    14. Kölner Verkehrsbetriebe (KVB). Kvb-koeln.de. оригіналу за 21 April 2008. Процитовано 24 July 2009.
    15. Häfen und Güterverkehr Köln AG. Hgk.de. оригіналу за 19 July 2011. Процитовано 8 August 2010.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Köln
    • Кельнський собор [ 20 березня 2014 у Wayback Machine.] на allcastle.info
    • «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 (рос.)
    Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
    Матеріал без джерел може бути та вилучено.     (грудень 2014)


    image Це незавершена стаття з географії Німеччини.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro Koloniya znachennya ta Kolon Keln nim Koln misto v Nimechchini u federalnij zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Chetverte za kilkistyu naselennya misto krayini pislya Berlina Gamburga i Myunhena tretye najbilshe za plosheyu Najbilshe misto federalnoyi zemli Zasnovanij v I st n e yak rimska koloniya U 953 1803 rr bulo stoliceyu samovryadnogo Kelnskogo arhiyepiskopstva kurfyustva v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Silno postrazhdalo vnaslidok bombarduvan pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1940 1945 Vidome svoyeyu kulturnoyu ta arhitekturnoyu spadshinoyu Kelnskij sobor Kelnskij universitet a takozh podiyami mizhnarodnogo znachennya sho vidbuvalisya v misti Keln Koln mer mista gerb praporKelnOsnovni dani50 56 26 pn sh 6 57 35 sh d 50 940667 pn sh 6 959917 sh d 50 940667 6 959917 Koordinati 50 56 26 pn sh 6 57 35 sh d 50 940667 pn sh 6 959917 sh d 50 940667 6 959917 Krayina NimechchinaRegion Pivnichnij Rejn VestfaliyaStolicya dlya Keln Gallska imperiya Kelnske kurfyurstvo i dMezhuye z susidni nas punktiRajn Erft Rajn Zig Rajnish Bergisher Leverkuzen Mettman Rejn Nojs Gyurt Podil d d d d d d d d dZasnovano 50 r n e Plosha 405 15 km Naselennya 1 007 119 31 12 2010 Aglomeraciya 6 573 567Visota NRM 52 mVodojma RejnNazva meshkanciv nim Kolner nim Kolnerin nim Kolnerinnen angl Cologner esp Kolonjano isp colones isp colonesa fr Colognais i fr ColognaiseMista pobratimi Liverpul traven 1952 Esh syur Alzett Lill Lyezh 3 lipnya 1958 4 5 Rotterdam Turin Kioto 29 travnya 1963 Tunis Turku d Kluzh Napoka 13 listopada 1976 6 7 Tel Aviv Yafo Barselona Pekin Saloniki Kork d Indianapolis 1988 Volgograd 28 listopada 1988 8 9 Treptov Kepenik Katovici 1991 Vifleyem 1996 Stambul 1997 Rio de Zhanejro 19 veresnya 2011 10 CzyaoczoTelefonnij kod 00 0221Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv K 11 GeoNames 3247451OSM r62578 RPoshtovi indeksi 50441 51149 Miska vlada d dVebsajt oficijna Mapa KelnKeln Nimechchina Keln u VikishovishiNazvaKeln nim Koln MFA kœln prosluhati suchasna nimecka nazva uzgodzhena z nastanovoyu chinnogo ukrayinskogo pravopisu peredavati o œ ukrayinskim e Ko ln alternativna nazva superechit chinnij nastanovi pravopisu Kolo niya lat Colonia latinska nazva mista Kolo n fr i angl Cologne nazva mist u ryadi yevropejskih mov IstoriyaAntichnist Na cij teritoriyi trivalij chas meshkalo keltske plem ya eburoniv Ostanni vistupili u 53 roci do n e proti rimlyan na choli iz Gayem Yuliyem Cezarem ale zaznali porazki Vslid za cim Cezar poseliv u cij miscini soyuzne germanske plem ya ubiyiv Keln odne z najstarishih mist Nimechchini Spochatku nazivavsya Oppidum Ubiorum Z chasom otrimav nazvu Koloniya Agripina vid imeni narodzhenoyi tut pravnuki imperatora Avgusta Agripini molodshoyi lat Colonia Agrippina povnistyu Colonia Claudia Ara Agrippinensium U 20 abo 19 roci do n e Mark Vipsanij Agrippa dozvoliv ubiyam peresilitisya na Livoberezhzhya Rejnu Agrippa dozvoliv yim vlashtuvatisya v Kelnskij buhti Ce zmicnilo poziciyi rimlyan na Rejni Poselennya ubiyiv organizuvali v samovryadnu gromadu antichnogo tipu civitas Ubiorum Civitas Ubiorum sho bulo nepodalik vid vijskovogo taboru Z ostannogo Druz ta Tiberij u 16 13 rokah do n e Blizko 7 10 rokiv n e usi poselennya peretvorilisya na yedine poselennya z chitkim planuvannyam Za formoyu yavlyalo soboyu nepravilnij vidpovidno do konturu visochini chotirikutnik sho mav ploshu blizko 1 km2 Dvi osi yaki peretinalisya pid kutom 90 dosi lezhat v osnovi najzhvavishih kelnskih vulic Hohe Strasse antichne Cardo maximus i Schildergasse antichne Decumanus maximus Vidpovidno vsyu teritoriyu rimski arhitektori rozbili na pryamokutniki merezheyu shirokih vulic V rezultati utvorilosya 70 insul kvartaliv insulae z bokami blizko 100 m Znachnu yih chastku mizh valom sho tyagnuvsya paralelno Rejnu i Cardo maximus bulo vidvedeno dlya gromadskih budivel Tam zgodom rozmistilisya administrativni budivli zokrema stavka vijskovogo komanduvannya pretorij forum i hrami Vazhlivoyu sporudoyu buv Vivtar ubiyiv ara Ubiorum sho zgidno Tacitu do 15 roku nabuv zagalnogermanskogo znachennya 50 roku za nakazom imperatora Klavdiya Keln otrimav status mista italijskogo prava Todi zh bulo zmineno jogo nazvu na Colonia Claudia Ara Agrippinensium Nabuttya novogo statusu vidbulosya z iniciativi Agripini Molodshoyi druzhini imperatora Klavdiya yaka virishila takim chinom vshanuvati misce svogo narodzhennya Syudi bulo perevedeno veteraniv yak kolonistiv U 69 70 ta 88 rokah misto bulo centrom povstan i zmov proti imperatorskoyi vladi v Rimi 85 roku za rishennya imperatora Domiciana staye golovnim mistom provinciyi Nizhnya Germaniya provinciae caput 96 roku same v Koloniyi Agripina bulo ogolosheno imperatorom Trayana U povsyakdennij movi vzhivalisya korotshi nazvi mista Colonia Agrippinensium Claudia Ara abo prosto Ara Z seredini III v vikoristovuyetsya takozh najmenuvannya civitas Agrippinensium Colonia Claudia Agrippina i Colonia Agrippina Ostannya nazva v literaturnih pam yatkah IV st zustrichayetsya poryad z Claudia Agrippina abo prosto Agrippina Meshkanci nazivali sebe Agrippinenses agripinci U period zanepadu Rimskoyi imperiyi ta v franksko karolinzkij period pisali Colonia Ce napisannya zustrichayetsya v Grigoriya Turskogo Fredegara Zgodom peretvoryuyetsya na nimecke Coellen Colln suchasne napisannya Koln francuzke ta anglijske Cologne Za chasiv rozkvitu Rimskoyi imperiyi naselennya mista syagalo 40 tisyach osib tut mirno uzhivalisya yak rimlyani tak i germani Ce bulo najbilshe misto Yevropi na pivnich vid Alp i svogo rodu paradne vikno chi vitrina Rimu u varvarskij germanskij svit Keln stav vazhlivim remisnichim centrom Comu spriyala rozrobka u prileglij okruzi u pershu chergu na pivdennomu shodi u goristomu Ajfeli rodovish korisnih kopalin svincyu zaliza kremniye cinkovoyi rudi zolota midi vugillya Dlya masovogo virobnictva posudu vikoristovuvalasya yakisna zokrema bila glina a takozh pisok j inshi minerali Goncharni majsterni buduvalisya spochatku v zahidnij chastini mista postupovo poshiryuyuchis za jogo mezhi Potrebi miscevogo naselennya zadovolnyali budivelna sprava obrobka shkiri j sukna vipichka hliba takozh buli bojni ta inshi pidpriyemstva Cherez miscevij rinok vidbuvalasya torgivlya riznimi tovarami med dikih bdzhil hutra ta shkiri okosti i gusyachij puh namivni zoloto i burshtin zhinoche volossya rabi vino porodista hudoba zerno predmeti rozkoshi Serednovichchya Dokladnishe Kelnske kurfyurstvo ta Arhiyepiskop Kelna Mizh 455 i 459 rokami Koloniyeyu Agripini ovolodili ripuarski franki Vvazhayetsya sho ce stalosya v rezultati svogo rodu vijskovogo perevorotu koli yih vozhd vin zhe voyenachalnik na rimskij sluzhbi uzurpuvav vladu v oboh nimeckih provinciyah jogo im ya nevidome Blizko 470 roku Koloniya stala centrom korolivstva pershogo vidomogo korolya ripuarskih frankiv Zigiberta Kelnskogo pom 508 roku Yak jogo rezidenciyi vikoristovuvalasya chastina kolishnogo Pretoriya Aula Regia U bitvi proti alemaniv sho stalasya 496 roku pri Cyulpihi nedaleko vid Kelna Zigibert pidtrimav korolya salichnih frankiv Hlodviga yakij u 486 487 rokah zahopiv vladu v provinciyi Belgika Druga Z chasom Hlodvigu yakij spiravsya na soyuz z ortodoksalnoyu cerkvoyu vdalosya usunuti supernikiv Bula znishena i Ripuarska dinastiya 508 roku Hlodviga ogolosili v Kelni korolem usih frankiv Pislya smerti Hlodviga u 511 roci ta do chasu volodaryuvannya Karla Velikogo v Kelni poryad z Metcom suchasna Franciya perebuvala odna z rezidencij pravitelya Avstraziyi 520 roku syudi razom z korolem Teodorihom I priyihav Sv Gall Propovidnik oburivsya vpertistyu zhiteliv Kelna ta okolic yaki prodovzhuvali poklonyatisya poganskim bogam i pidpaliv yih hram Vid rozgnivanoyi yurbi yaku nasilu zaspokoyiv korol svyatij shovavsya v Aula Regia Pochinayuchi z VI st na deyakih frankskih monetah karbuvali nazvu mista COLVNIA COLONIA118 U Kelni znahodivsya centr yepiskopstva z 795 r arhiyepiskopstva U drugij polovini VI st v misti z yavivsya pershij yepiskop z frankskim im yam Everigizil Pislya poslablennya Frankskoyi imperiyi tut postaye samostijne cerkovne volodinnya Kelnska arhiyepiskopiya Yiyi ochilniki buli najvplivovishimi pislya Majncskogo arhiyepiskopa U chasi pidnesennya pochinayut buduvati Kelnskij sobor sporudzhennya yakogo trivalo stolittya Pid chas pravlinnya imperatora Fridriha I Gogenshtaufena arhiyepiskop otrimuye v upravlinnya Vestfaliyu yaku bulo vidibrano u Genriha Lva z dinastiyi Velfiv Znachni pidkontrolni teritoriyi vigidne stanovishe spriyalo posilennyu vplivu arhiyepiskopa Vodnochas zrostalo misceve samovryaduvannya predstavniki yakogo namagalisya obmezhiti samovladdya kliru Razom z tim Keln staye chlenom torgovelnogo soyuzu Ganza V politichnomu plani zberigaye svoyu opozicijnist imperatorskij vladi Za reformoyu Karla IV Lyuksemburga arhiyepiskop otrimav titul kurfyursta sho nadavalo pravo obirati imperatora Na pochatku Reformaciyi v misti posililasya borotba mizh protestantskoyu ta katolickoyu partiyami Lishe zavdyaki vtruchannyu u spravi mista ispanskogo korolya Filipa II Gabsburga misto ta derzhava zalishilisya katolickimi V chasi Tridcyatirichnoyi vijni misto pidtrimuvalo Katolicku ligu Vnaslidok chogo zaznalo napadu shvedskih vijsk U podalshomu arhiyepiskopi perevazhno buli soyuznikami francuzkih koroliv z dinastiyi Burboniv Yak samostijna derzhava pripinilo svoye isnuvannya v chasi Napoleonivskih vijn Suchasnist Zaraz Keln vazhlivij komercijnij centr transportnij vuzol z najbilsh napruzhenim ruhom zaliznici ta najbilshoyu kontejnero ta vantazhozavantazhuvalnoyu stanciyeyu Nimechchini Umschlagbahnhof Koln Eifeltor Porti Rejnu ye odnimi z najvazhlivishih yevropejskih richkovih portiv Misto roztashovane na richci Rejn Tut znahoditsya znamenitij Kelnskij sobor nim Kolner Dom rezidenciya katolickogo arhiyepiskopa Kelna Keln takozh ekonomichna i kulturna stolicya regionu Rejnland U misti znahoditsya bilshe nizh 30 muzeyiv i sotni galerej Tut provodyat chislenni vistavki vid rozkopok zalishok rimskoyi civilizaciyi do suchasnih grafichnih robit i skulpturi U 2005 r v Kelni vidbuvsya 20 j yaku vidvidav papa Rimskij Benedikt XVI Ce bula odna z najbilshih zustrichej molodi de bralo uchast ponad miljon uchasnikiv V misti znahoditsya najbilshij v Nimechchini universitet Kelnskij universitet u yakomu navchayutsya 44 000 studentiv Kelnskij universitet odin z najstarishih universitetiv Yevropi i vidomij daleko za mezhami Nimechchini svoyimi fakultetami ekonomiki ta informatiki V misti znahoditsya najbilsha fahova visha shkola nim Fachhochschule Koln Nimechchini z 16 500 studentami takozh tut rozmisheni chislenni inshi fahovi vishi shkoli Istorichnij arhiv mista Kelna odin z najbilshih i najbagatshih miskih arhiviv Yevropi 3 bereznya 2009 roku vin provalivsya pid zemlyu vnaslidok nedbalstva pid chas budivnictva novoyi gilki pidzemnogo tramvaya TransportAvtomobilnij transport Osnovni dorogi cherez Keln i navkolo nogo Budivnictvo dorig bulo golovnim pitannyam u 1920 h rokah pid kerivnictvom mera Konrada Adenauera Persha nimecka doroga z obmezhenim dostupom bula pobudovana pislya 1929 roku mizh Kelnom i Bonnom Sogodni ce Avtoban A555 U 1965 roci Keln stav pershim nimeckim mistom yake povnistyu otochene kilcevoyu avtostradoyu Priblizno v toj zhe chas bulo zaplanovano budivnictvo ob yiznoyi dorogi u centri mista Stadtautobahn ale vona bula vvedena v diyu lishe chastkovo cherez sprotiv ekologichnih grup Zavershena dilyanka stala Bundesstrasse Federalna doroga B 55a yaka pochinayetsya vid Zoobrucke Zoopark i peretinayetsya z A 4 i A 3 na rozv yazci Cologne East Popri ce bilshist miscevih zhiteliv nazivayut jogo Stadtautobahn Na vidminu vid cogo Nord Sud Fahrt Pivnichno Pivdennij proyizd buv faktichno zavershenij nova chotiri shist smugova avtostrada v centri mista yaku vzhe proponuvav en u 1920 ti roki Ostannya dilyanka na pivden vid Ebertplac bula zavershena v 1972 roci U 2005 roci persha dilyanka vosmismugovoyi avtomagistrali v Pivnichnomu Rejni Vestfaliyi bula vidkrita dlya ruhu na Avtoban A3 chastini shidnoyi dilyanki kilcevoyi dorogi mizh rozv yazkami Keln Shidnij i Gojmar Velotransport Stanciya Bensberg Kelnskogo shtadtbanu Poyizd na stanciyi Keln Golovnij Porivnyano z inshimi mistami Nimechchini u Kelni transportne spoluchennya ne duzhe zruchne dlya velosipedistiv Vin neodnorazovo vhodiv do spisku najgirshih u nezalezhnomu ocinyuvanni provedenomu Allgemeiner Deutscher Fahrrad Club U 2014 roci vin posidav 36 misce sered 39 mist Nimechchini z naselennyam ponad 200 tis Zaliznichnij transport Keln obslugovuyut potyagi Deutsche Bahn InterCity ta ICE yaki zupinyayutsya na stanciyah Keln Golovnij Keln Messe Dojc ta aeroport Keln Bonn Visokoshvidkisni poyizdi ICE ta TGV Thalys spoluchayut Keln z Amsterdamom Bryusselem za 1 godinu 47 hvilin 9 vidpravlen den ta Parizhem za 3 godini 14 hvilin 6 vidpravlen den Zdijsnyuyutsya regulyarni rejsi poyizdiv ICE do inshih mist Nimechchini vklyuchayuchi Frankfurt na Majni ta Berlin Kelnskij shtadtban yakoyu keruye en KVB ye rozgaluzhenoyu merezheyu legkorejkovogo transportu yaka chastkovo prokladena pid zemleyu ta obslugovuye Keln ta nizku susidnih mist Vin rozvinuvsya z tramvajnoyi merezhi S Bahn Rejn Rur maye 5 linij yaki peretinayut Keln S13 S19 kursuye 24 7 mizh Keln Golovnij ta aeroportom Kelna Bonna Ye takozh chasti avtobusi yaki ohoplyuyut bilshu chastinu mista ta prilegli peredmistya a avtobusi Eurolines kursuyut do Londona cherez Bryussel Vodnij transport Hafen und Guterverkehr Koln Porti ta vantazhni perevezennya Keln HGK ye odnim iz najbilshih operatoriv richkovih portiv u Nimechchini Ce porti Keln Dojc Keln Godorf i Keln Nil I i II Povitryanij transport Mizhnarodnij aeroport Kelna aeroport Keln Bonn CGN Jogo takozh nazivayut aeroportom imeni Konrada Adenauera na chest pershogo pislyavoyennogo kanclera Nimechchini Konrada Adenauera yakij narodivsya v misti ta buv merom Kelna v 1917 1933 rr U Kelni znahoditsya shtab kvartira Yevropejskogo agentstva z bezpeki polotiv EASA SportU misti diye profesijnij futbolnij klub Keln neodnorazovij chempion Nimechchini ta volodar nacionalnogo Kubka KlimatKeln znahoditsya v zoni pomirnogo klimatu U misti perevazhayut pivnichno zahidni vitri chasto traplyayutsya shkvalisti porivi U zimovij period temperatura ridko padaye nizhche 0 C zamorozki traplyayutsya pri peremishenni holodnih povitryanih mas zi Skandinaviyi ta Shidnoyi Yevropi Lito v misti pomirno teple Vesna dosit proholodna i zatyazhna Serednorichna suma opadiv stanovit 839 mm Klimat Kelna Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 16 2 20 7 25 3 30 8 32 4 36 8 37 2 38 3 32 2 27 6 20 2 16 7 38 8 Serednij maksimum C 5 4 6 7 10 9 15 2 19 4 22 24 5 24 1 19 9 15 1 9 5 5 9 14 9 Serednya temperatura C 2 5 2 9 6 3 9 7 14 16 6 18 8 18 1 14 5 10 6 6 2 3 3 10 3 Serednij minimum C 0 5 0 6 2 1 4 3 8 3 11 1 13 4 12 8 9 9 6 9 3 2 0 5 6 Absolyutnij minimum C 25 20 13 4 8 8 7 2 0 5 2 9 1 9 1 3 6 1 10 4 18 25 Norma opadiv mm 62 54 65 54 72 91 86 75 75 67 67 71 839 Dzherelo Pogoda i KlimatMuzeyi KelnaMuzej Valrafa Riharca Rimsko germanskij muzejOsobi pov yazani z mistomAgrippina Molodsha 15 59 druzhina rimskogo imperatora Klavdiya sestra Kaliguli mati imperatora Nerona Hlodvig I bl 466 511 korol frankiv Bruno Kelnskij 1030 1101 bogoslov katolickij svyatij zasnovnik Ordenu kartuzianciv Albert Velikij 1193 1280 dominikanskij chernec filosof teolog vidatnij predstavnik serednovichnoyi sholastiki abo Majster Gerhard 13 st pershij arhitektor Kelnskogo soboru Toma Akvinskij 1225 1274 filosof i teolog sistematizator ortodoksalnoyi sholastiki zasnovnik tomizmu Shtefan Lohner 1400 1451 nimeckij hudozhnik abo majster Stefan Kelnskij majster perehidnoyi dobi vid Serednovichchya do Vidrodzhennya Mariya Medichi 1575 1642 koroleva Franciyi sho pomerla v Kelni de v kinci zhittya perebuvala u vignanni Piter Paul Rubens 1577 1640 hudozhnik sho narodivsya v Nimechchini Jost van den Vondel 1587 1679 niderlandskij poet i dramaturg Adolf Abel arhitektor sproyektuvav Messeturm Zhak Offenbah 1819 1880 francuzkij kompozitor Maks Bruh 1838 1920 nimeckij kompozitor i dirigent Otto Vilgelm Tome 1840 1925 nimeckij botanik i botanichnij hudozhnik ilyustrator German Jozef Klejn 1844 1914 nimeckij astronom i meteorolog Maks Ernst 1891 1976 nimeckij hudozhnik i skulptor Gelmut Grettrup 1916 1981 nimeckij inzhener raketnik specialist z sistem upravlinnya Genrih Bell 1917 1985 nimeckij pismennik Niko 1938 1988 vokalistka kompozitor avtor tekstiv aktorka Udo Kir 1944 nimeckij aktor GalereyaPanorama centru mista Vid na misto z mostu Dojc Plosha v centri Kelna Kelnskij sobor Cerkva Svyatogo Martina Cerkva Svyatogo Kuniberta Ratusha Brama Ganentorburg Brama Svyatogo Severina Kelnskij universitet Zaliznichnij vokzalDiv takozhBlakitnij Banan Kelnskij sobor KranhausKomentariPrimitki Arhiv originalu za 9 listopada 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2011 unspecified title S http www stadt koeln de politik und verwaltung internationales staedtepartnerschaften liverpool grossbritannien unspecified title S http www stadt koeln de 7 europa staedtepartnerschaften 07617 https www stadt koeln de politik und verwaltung internationales staedtepartnerschaften luettich belgien https www liege be fr vie communale services communaux international jumelages et partenaires cologne koln allemagne https www stadt koeln de politik und verwaltung internationales staedtepartnerschaften cluj napoca klausenburg rumaenien https primariaclujnapoca ro cultura oras infratit koln https www stadt koeln de politik und verwaltung internationales staedtepartnerschaften wolgograd russland http www volgadmin ru d about TwinCities https www stadt koeln de politik und verwaltung internationales staedtepartnerschaften rio de janeiro brasilien https www kba de SharedDocs Publikationen DE Presse kfz kennzeichenliste faltblatt pdf pdf blob publicationFile amp v 39 Ukrayina i Yevropa 1990 2000 rr Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Institut istoriyi NAN Ukrayini 2001 S 126 141 160 Ukrayinska arhivna enciklopediya Kiyiv Derzhkomarhiv 2006 S 137 Arhiv originalu za 4 March 2015 Procitovano 10 March 2015 Kolner Verkehrsbetriebe KVB Kvb koeln de originalu za 21 April 2008 Procitovano 24 July 2009 Hafen und Guterverkehr Koln AG Hgk de originalu za 19 July 2011 Procitovano 8 August 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koln Kelnskij sobor 20 bereznya 2014 u Wayback Machine na allcastle info Zapadnaya Evropa seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 300 301 ros Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ