Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніко (Nico), справжнє ім'я Кріста Пеффген (Christa Päffgen; 16 жовтня 1938, Кельн, Німеччина — 18 липня 1988, Ібіца, Іспанія) — вокалістка, композитор, автор текстів, акторка.
| Ніко | |
|---|---|
| нім. Christa Päffgen | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Кріста Пеффген |
| Дата народження | 16 жовтня 1938[1][2][…] |
| Місце народження | Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Третій Райх[1] |
| Дата смерті | 18 липня 1988[1][2][…] (49 років) |
| Місце смерті | Ейвісса, Балеарські острови[d], Іспанія |
| Причина смерті | d[4] |
| Поховання | Берлін і d |
| Роки активності | 1954—1988 |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | акторка, модель, співачка, композиторка, кіноакторка, experimental musician |
| Освіта | d |
| Співацький голос | контральто |
| Інструменти | клавішні, фісгармонія, бубон |
| Жанр | авангардний-рок, прото-панк, пост-панк, готик-рок, new wave, фолк-рок, класична музика, артрок |
| Псевдоніми | Nico, Christa Nico і Nico Otzak |
| Лейбл | Verve, Elektra Records, Island Records, Beggars Banquet, Reprise Records |
| Діти | Крістіан Аарон Булонь |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
З 14-річного віку Ніко обрала собі професію фотомоделі, яка з часом привела її до середовища європейської богеми. Завдяки знайомству з режисером Федеріко Фелліні, Ніко розпочала акторську кар'єру, отримавши 1959 року роль у його фільмі «La dolce vita». 1964 року Ніко дебютувала як співачка в нью-йоркському клубі «Blue Angels». Незабаром вона перебралась до Лондона, де познайомилась з гітаристом The Rolling Stones Брайном Джонсом та записала перший сингл з витриманими у стилі фолк творами: «Last Mile» та «I'm Not Sayin'» (аранжувальником та продюсером обох творів був Джиммі Пейдж). Згодом Ніко повернулась до Нью-Йорка, де почала співпрацювати з Енді Ворхолом, співаючи у його клубі «Factory», а також знялась у його фільмах: «The Closet» (1965), «Chelsea Girls» (1966) та «I A Man» (1967). Саме з ініціативи Ворхола Ніко приєдналась до The Velvet Underground і зробила немалий внесок до появи дебютного альбому цієї формації. Проте її прагнення співати в усіх творах цієї платівки наштовхнулося на рішучий спротив з боку учасників The Velvet Underground, тому 1967 року Ніко повернулася до сольної кар'єри, записавши альбом «Chelsea Girl». На цій платівці можна було почути, наприклад, три композиції Джексона Брауна, який у цей період акомпанував співачці під час концертів, та твір «I'll Keep It With Mine», написаний Бобом Діланом спеціально для Ніко. Також у запису цього альбому Ніко допомагали колишні колеги з The Velvet Underground — Лу Рід та Джон Кейл. Останній мав кількарічний творчий зв'язок з вокалісткою, продюсуючи її три наступні альбоми.
1974 року Ніко вирушила у невелике турне Британією, під час якого їй акомпанували Кевін Ейерс, Джон Кейл та Браян Іно. Це товариство виступало під назвою ACNE, а результатом їх концертів став виданий 1974 року альбом «June 1, 1974», що був записаний у лондонському «The Rainbow Theatre».
Того ж року після запису лонгплея «The End» артистка на деякий час припинила роботу у студії і з'явилась там лише у постпанковий період. Німецький елемент її досягнень став натхненням для багатьох формацій цього періоду, наприклад, для Siouxsie & The Banshees, однак записаним у 1980-х роках власним роботам Ніко бракувало хорошого результату та чітко окресленого направлення.
Після лікування від наркотичної залежності Ніко почала повертатись до справжньої творчої форми, однак 18 липня 1988 року під час відпочинку на острові Ібіца вона померла внаслідок крововиливу в мозок.
Дискографія
- Chelsea Girl (LP, Verve, 1967)
- The Marble Index (LP/CS, Elektra, 1968)
- Desertshore (LP/CS, Reprise, 1970)
- The End (LP, Island, 1974)
- June 1, 1974 (LP, Island, 1974) Запис виступу разом з Кевіном Оєрсом, Джоном Кейлом і Брайєном Іно в Rainbow Theatre (Лондон) 1 червня 1974 р.
- Paris 29.1.72 (LP, 1980) Запис виступу разом з Лу Рідом і Джоном Кейлом в Bataclan (Париж) 29 січня 1972 р.
- Drama of Exile (LP, Aura, 1981)
- Do or Die! (CS, ROIR, 1982) Збірка концертних записів з 1982 р.
- Live in Denmark (LP, VU, 1983) Запис концерту в Club Paramount (Роскілле) 6 жовтня 1982 р.
- The Drama of Exile (LP, Invisible, 1983) Варіант альбому Drama of Exile.
- En personne en Europe (CS, 1/2 Records, 1983) Збірка концертних записів з 1982 і 1983 р.
- Camera Obscura (LP/CS, Beggars Banquet, 1985) Разом з Faction.
- Behind the Iron Curtain (2xLP/CD, Dojo, 1986) Запис концерту в De Doelen, Concertgebouw (Роттердам) 9 жовтня 1985 р.
- Nico in Tokyo (LP/CD, Dojo, 1987) Запис концерту в Live Inn (Токіо) 11 квітня 1986 р.
- The Blue Angel (LP, Aura, 1986) Збірка.
- Live Heroes (LP, Performance, 1986) Збірка концертних записів.
- Hanging Gardens (LP/CD/CS, Emergo/Restless, 1990) Збірка.
- Chelsea Live (CD, Great Expectations, 1992) Запис виступу в Chelsea Town Hall (Лондон) у червні 1985 р.
- Live In Pécs 1985 (CS, Emergo/Restless, 1994) Запис концерту в Печі з 1985 р.
- Heroine (CD, Anagram, 1994) Запис концерту в Library Theatre (Манчестер) з 1980 р.
- Nico's Last Concert: „Fata Morgana“ (CD, Anagram, 1994) Запис концерту в планетарії (Берлін) 6 червня 1988 р.
- Janitor of Lunacy (CD, Visionary Communications, 1996) Запис концерту в Library Theatre (Манчестер) з 1980 р.
- Icon (CD, Cleopatra, 1996) Збірка.
- The Classic Years (CD, Chronicles, 1998) Збірка.
- My Funny Valentine (CD, Records Verlagsges, 1998) Збірка.
- Femme fatale (CD, Jungle, 2002) Збірка.
- Innocent & Vain: An Introduction To Nico (CD, Polydor, 2002) Збірка.
- "Femme fatale": The Best Hits (CD, Universal, 2003) Збірка.
- Femme fatale (The Aura Anthology) (2xCD, Castle Music, 2003) Збірка.
- All Tomorrow's Parties (CD, Purple Pyramid, 2004) Збірка.
- The Frozen Borderline 1968-1970 (2xCD, Elektra/Reprise/Rhino, 2007) Перевидання альбомів The Marble Index і Desertshore.
- Reims Cathedral: December 13th, 1974 (CD, Cleopatra, 2012) Запис концерту в Реймсі 13 грудня 1974 р.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119073285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Discogs — 2000.
- https://www.infoplease.com/people/who2-biography/nico
Література
- Юрий Звенигородский. Камера обскура // «ОМ» (Москва). — №63 (май 2002). — С. 51.(рос.)
- Маша Нестерова. Вельветовий символ // «Молода гвардія» (спецвипуск «Фонограф» № 139), Київ. — № 157 (14740), 6 листопада 1991. — Стор. 6-7.
- Суперзірки: Велвет Андеґраунд і Фабрика Енді Воргола // «Аутсайдер» (Київ). — № 2 (2003). — 86 стор.
- Роман Піщалов. Nico // «Аутсайдер» (Київ). — № 6 (2006). — Стор. 63-68.
- Роман Піщалов, Андрій Орел та інші. Аутсайдер. Збірка статей про сучасну музику. — Київ: Бихун В.Ю., 2023. — 183 с., іл.
- Jennifer Otter Bickerdike, You Are Beautiful and You Are Alone: The Biography of Nico, London: Faber & Faber, 2021, 512 pp.(англ.)
- Richard Witts, Nico: The Life and Lies of an Icon, London: Virgin Books, 1993, 334 pp.(англ.)
- James Young, Songs They Never Play on the Radio: Nico, the Last Bohemian, London: Bloomsbury Publishing, 1992, 256 pp.(англ.)
Посилання
- Суперзірки: Велвет Андеґраунд і Фабрика Енді Воргола (1990) [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Маша Нестерова. Вельветовий символ (1991) [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Роман Піщалов. Ніко (2006) [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niko Nico spravzhnye im ya Krista Peffgen Christa Paffgen 16 zhovtnya 1938 Keln Nimechchina 18 lipnya 1988 Ibica Ispaniya vokalistka kompozitor avtor tekstiv aktorka Nikonim Christa PaffgenOsnovna informaciyaPovne im yaKrista PeffgenData narodzhennya16 zhovtnya 1938 1938 10 16 1 2 Misce narodzhennyaKeln Rejnska provinciya Vilna derzhava Prussiya Tretij Rajh 1 Data smerti18 lipnya 1988 1988 07 18 1 2 49 rokiv Misce smertiEjvissa Balearski ostrovi d IspaniyaPrichina smertid 4 PohovannyaBerlin i dRoki aktivnosti1954 1988GromadyanstvoNimechchinaProfesiyiaktorka model spivachka kompozitorka kinoaktorka experimental musicianOsvitadSpivackij goloskontraltoInstrumentiklavishni fisgarmoniya bubonZhanravangardnij rok proto pank post pank gotik rok new wave folk rok klasichna muzika artrokPsevdonimiNico Christa Nico i Nico OtzakLejblVerve Elektra Records Island Records Beggars Banquet Reprise RecordsDitiKristian Aaron Bulon Fajli u VikishovishiBiografiyaZ 14 richnogo viku Niko obrala sobi profesiyu fotomodeli yaka z chasom privela yiyi do seredovisha yevropejskoyi bogemi Zavdyaki znajomstvu z rezhiserom Federiko Fellini Niko rozpochala aktorsku kar yeru otrimavshi 1959 roku rol u jogo filmi La dolce vita 1964 roku Niko debyutuvala yak spivachka v nyu jorkskomu klubi Blue Angels Nezabarom vona perebralas do Londona de poznajomilas z gitaristom The Rolling Stones Brajnom Dzhonsom ta zapisala pershij singl z vitrimanimi u stili folk tvorami Last Mile ta I m Not Sayin aranzhuvalnikom ta prodyuserom oboh tvoriv buv Dzhimmi Pejdzh Zgodom Niko povernulas do Nyu Jorka de pochala spivpracyuvati z Endi Vorholom spivayuchi u jogo klubi Factory a takozh znyalas u jogo filmah The Closet 1965 Chelsea Girls 1966 ta I A Man 1967 Same z iniciativi Vorhola Niko priyednalas do The Velvet Underground i zrobila nemalij vnesok do poyavi debyutnogo albomu ciyeyi formaciyi Prote yiyi pragnennya spivati v usih tvorah ciyeyi plativki nashtovhnulosya na rishuchij sprotiv z boku uchasnikiv The Velvet Underground tomu 1967 roku Niko povernulasya do solnoyi kar yeri zapisavshi albom Chelsea Girl Na cij plativci mozhna bulo pochuti napriklad tri kompoziciyi Dzheksona Brauna yakij u cej period akompanuvav spivachci pid chas koncertiv ta tvir I ll Keep It With Mine napisanij Bobom Dilanom specialno dlya Niko Takozh u zapisu cogo albomu Niko dopomagali kolishni kolegi z The Velvet Underground Lu Rid ta Dzhon Kejl Ostannij mav kilkarichnij tvorchij zv yazok z vokalistkoyu prodyusuyuchi yiyi tri nastupni albomi Nico 1974 1974 roku Niko virushila u nevelike turne Britaniyeyu pid chas yakogo yij akompanuvali Kevin Ejers Dzhon Kejl ta Brayan Ino Ce tovaristvo vistupalo pid nazvoyu ACNE a rezultatom yih koncertiv stav vidanij 1974 roku albom June 1 1974 sho buv zapisanij u londonskomu The Rainbow Theatre Togo zh roku pislya zapisu longpleya The End artistka na deyakij chas pripinila robotu u studiyi i z yavilas tam lishe u postpankovij period Nimeckij element yiyi dosyagnen stav nathnennyam dlya bagatoh formacij cogo periodu napriklad dlya Siouxsie amp The Banshees odnak zapisanim u 1980 h rokah vlasnim robotam Niko brakuvalo horoshogo rezultatu ta chitko okreslenogo napravlennya Pislya likuvannya vid narkotichnoyi zalezhnosti Niko pochala povertatis do spravzhnoyi tvorchoyi formi odnak 18 lipnya 1988 roku pid chas vidpochinku na ostrovi Ibica vona pomerla vnaslidok krovovilivu v mozok DiskografiyaChelsea Girl LP Verve 1967 The Marble Index LP CS Elektra 1968 Desertshore LP CS Reprise 1970 The End LP Island 1974 June 1 1974 LP Island 1974 Zapis vistupu razom z Kevinom Oyersom Dzhonom Kejlom i Brajyenom Ino v Rainbow Theatre London 1 chervnya 1974 r Paris 29 1 72 LP 1980 Zapis vistupu razom z Lu Ridom i Dzhonom Kejlom v Bataclan Parizh 29 sichnya 1972 r Drama of Exile LP Aura 1981 Do or Die CS ROIR 1982 Zbirka koncertnih zapisiv z 1982 r Live in Denmark LP VU 1983 Zapis koncertu v Club Paramount Roskille 6 zhovtnya 1982 r The Drama of Exile LP Invisible 1983 Variant albomu Drama of Exile En personne en Europe CS 1 2 Records 1983 Zbirka koncertnih zapisiv z 1982 i 1983 r Camera Obscura LP CS Beggars Banquet 1985 Razom z Faction Behind the Iron Curtain 2xLP CD Dojo 1986 Zapis koncertu v De Doelen Concertgebouw Rotterdam 9 zhovtnya 1985 r Nico in Tokyo LP CD Dojo 1987 Zapis koncertu v Live Inn Tokio 11 kvitnya 1986 r The Blue Angel LP Aura 1986 Zbirka Live Heroes LP Performance 1986 Zbirka koncertnih zapisiv Hanging Gardens LP CD CS Emergo Restless 1990 Zbirka Chelsea Live CD Great Expectations 1992 Zapis vistupu v Chelsea Town Hall London u chervni 1985 r Live In Pecs 1985 CS Emergo Restless 1994 Zapis koncertu v Pechi z 1985 r Heroine CD Anagram 1994 Zapis koncertu v Library Theatre Manchester z 1980 r Nico s Last Concert Fata Morgana CD Anagram 1994 Zapis koncertu v planetariyi Berlin 6 chervnya 1988 r Janitor of Lunacy CD Visionary Communications 1996 Zapis koncertu v Library Theatre Manchester z 1980 r Icon CD Cleopatra 1996 Zbirka The Classic Years CD Chronicles 1998 Zbirka My Funny Valentine CD Records Verlagsges 1998 Zbirka Femme fatale CD Jungle 2002 Zbirka Innocent amp Vain An Introduction To Nico CD Polydor 2002 Zbirka Femme fatale The Best Hits CD Universal 2003 Zbirka Femme fatale The Aura Anthology 2xCD Castle Music 2003 Zbirka All Tomorrow s Parties CD Purple Pyramid 2004 Zbirka The Frozen Borderline 1968 1970 2xCD Elektra Reprise Rhino 2007 Perevidannya albomiv The Marble Index i Desertshore Reims Cathedral December 13th 1974 CD Cleopatra 2012 Zapis koncertu v Rejmsi 13 grudnya 1974 r PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119073285 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Discogs 2000 d Track Q504063 https www infoplease com people who2 biography nicoLiteraturaYurij Zvenigorodskij Kamera obskura OM Moskva 63 maj 2002 S 51 ros Masha Nesterova Velvetovij simvol Moloda gvardiya specvipusk Fonograf 139 Kiyiv 157 14740 6 listopada 1991 Stor 6 7 Superzirki Velvet Andegraund i Fabrika Endi Vorgola Autsajder Kiyiv 2 2003 86 stor Roman Pishalov Nico Autsajder Kiyiv 6 2006 Stor 63 68 Roman Pishalov Andrij Orel ta inshi Autsajder Zbirka statej pro suchasnu muziku Kiyiv Bihun V Yu 2023 183 s il Jennifer Otter Bickerdike You Are Beautiful and You Are Alone The Biography of Nico London Faber amp Faber 2021 512 pp angl Richard Witts Nico The Life and Lies of an Icon London Virgin Books 1993 334 pp angl James Young Songs They Never Play on the Radio Nico the Last Bohemian London Bloomsbury Publishing 1992 256 pp angl PosilannyaSuperzirki Velvet Andegraund i Fabrika Endi Vorgola 1990 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Masha Nesterova Velvetovij simvol 1991 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Roman Pishalov Niko 2006 13 bereznya 2016 u Wayback Machine