Кла́вішні музи́чні інструме́нти — інструменти, звук у яких видобувається за допомогою важелів — клавіш, розташованих у певному порядку, що складають клавіатуру. Стосовно старовинної музики, все різноманіття клавішних інструментів іноді називають одним словом «клавір» (наприклад, Добре темперований клавір Й. С. Баха). Стосовно сучасної поп- і рок-музики використовують спрощений термін — «клавіші», при цьому виконавця на клаівшних називають клавішником.
Види клавішних музичних інструментів
За способом видобування звуків клавішні музичні інструменти поділяються на такі групи:
- Ударно-клавішні (стародавній клавікорд, сучасне фортепіано) і щипково-клавішні (клавесин і його різновиди) струнні інструменти
- Пневматичні клавішні духові інструменти (орган і його різновиди)
- Пневматичні клавішні язичкові інструменти (фісгармонія, баян, акордеон)
- Ударно-клавішні пластинкові інструменти (дзвіночки, челеста)
- Електронні клавішні музичні інструменти (синтезатори, електроорган)
Типи клавіатур
Клавіатури можуть бути статичними й динамічними. При грі на динамічній клавіатурі можна впливати на гучність (на синтезаторах — також і на інші параметри звуку) силою натискання клавіші. Статична клавіатура лише фіксує момент натискання та відпускання клавіші, при цьому гучність звуку регулюється іншими засобами.
Клавіатура органа й акордеона статична, клавіатура фортепіано — динамічна. В електронних клавішних інструментах можливі обидва варіанти.
Історія виникнення клавішних інструментів
Клавішні інструменти існували ще в Середньовіччі. Орган, найстаріший з них, — це духовий клавішний інструмент (у нього немає струн, а є безліч труб), і він не є безпосереднім родичем фортепіано.
Перший клавішний інструмент, у якого були струни, — клавікорд. Він з'явився в Пізньому Середньовіччі, хоча ніхто не знає, коли саме. Клавікорд мав будову, схожу на будову сучасного фортепіано. Проте його звук був дуже м'яким і тихим для того, щоб на ньому можна було грати перед великою кількістю людей. Клавікорд, бувши набагато меншим за розміром і простішим, ніж його родич клавесин, був достатньо популярним домашнім інструментом, і його напевно можна було знайти в будинках композиторів епохи бароко, включаючи Баха.
Клавікорд мав дуже просту будову. При натисненні на клавішу маленький мідний квадратик під назвою тангент ударяв струну. В той же час піднятий демпфер дозволяв струні вібрувати. У клавікорда було по одній струні на кожну клавішу, тоді як у сучасного фортепіано на кожну клавішу буває до трьох струн. Бувши дуже тихим інструментом, клавікорд все ж таки дозволяв робити крещендо й дімінуендо.
Інший клавішний інструмент — клавесин — найпевніше, був винайдений в Італії в XV столітті. В даному випадку звук добувався пташиними пір'їнками або шматочками шкіри (на зразок медіатора). До того ж струни клавесина розташовані паралельно клавішам, як у сучасного рояля, а не перпендикулярно, як у клавікорда і сучасного піаніно. Звук клавесина — досить слабкий, не дуже-то придатний для виконання музики у великих залах. У п'єси для клавесина композитори вставляли безліч мелізмів (прикрас) для того, щоб довгі ноти могли звучати достатньо протяжно. Зазвичай клавесин використовувався для акомпанементу.
Третій вид струнно-клавішного інструменту, на якому грали в XV, XVI і XVII століттях, — це спінет. По суті спінет — це маленький клавесин з однією або двома клавіатурами розміром в чотири октави. Він як правило був багато декорований і тому був такою ж прикрасою будинку, як і красиві меблі.
На рубежі XVIII століття композитори і музиканти стали гостро відчувати потребу в новому клавішному інструменті, який не поступався б по виразності скрипці. Більше того, був необхідний інструмент з великим динамічним діапазоном, здатним на громове фортіссімо, ніжне піаніссімо і якнайтонші динамічні переходи.
Ці мрії стали реальністю, коли в 1709 році італієць Бартоломео Крістофорі, що займався музичними інструментами сімейства Медічі, винайшов перше фортепіано. Він назвав свій винахід «Gravicembalo col piano e forte», що означає «клавішний інструмент, що грає ніжно і голосно». Ця назва потім була скорочена, і з'явилося слово «фортепіано». Трохи пізніше подібні інструменти були створені вчителем музики з Німеччини Крістофором Готлібом Шретером (1717 р.) і французом Жаном Маріусом (1716 р.).
Фортепіано Крістофорі було дуже простим. Воно складалося з клавіш, повстяного молоточка і спеціального «повертача». У такого фортепіано не було ні демпферів, ні педалей. Удар по клавіші примушував молоток ударяти по струні, викликаючи її вібрацію, зовсім не схожу на вібрацію струн у клавесина або клавікорда. Повертач дозволяв молоточку йти назад, а не залишатися притиснутим до струни, що заглушало б її вібрацію. Пізніше була винайдена подвійна репетиція, що дозволила молоточку опускатися наполовину, що дуже допомагало у виконанні трелей і нот, що швидко повторювалися.
Посилання
Правила догляду за піаніно[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kla vishni muzi chni instrume nti instrumenti zvuk u yakih vidobuvayetsya za dopomogoyu vazheliv klavish roztashovanih u pevnomu poryadku sho skladayut klaviaturu Stosovno starovinnoyi muziki vse riznomanittya klavishnih instrumentiv inodi nazivayut odnim slovom klavir napriklad Dobre temperovanij klavir J S Baha Stosovno suchasnoyi pop i rok muziki vikoristovuyut sproshenij termin klavishi pri comu vikonavcya na klaivshnih nazivayut klavishnikom KlavesinAkordeonSintezator MicromoogBandoneonVidi klavishnih muzichnih instrumentivZa sposobom vidobuvannya zvukiv klavishni muzichni instrumenti podilyayutsya na taki grupi Udarno klavishni starodavnij klavikord suchasne fortepiano i shipkovo klavishni klavesin i jogo riznovidi strunni instrumenti Pnevmatichni klavishni duhovi instrumenti organ i jogo riznovidi Pnevmatichni klavishni yazichkovi instrumenti fisgarmoniya bayan akordeon Udarno klavishni plastinkovi instrumenti dzvinochki chelesta Elektronni klavishni muzichni instrumenti sintezatori elektroorgan Tipi klaviaturKlaviaturi mozhut buti statichnimi j dinamichnimi Pri gri na dinamichnij klaviaturi mozhna vplivati na guchnist na sintezatorah takozh i na inshi parametri zvuku siloyu natiskannya klavishi Statichna klaviatura lishe fiksuye moment natiskannya ta vidpuskannya klavishi pri comu guchnist zvuku regulyuyetsya inshimi zasobami Klaviatura organa j akordeona statichna klaviatura fortepiano dinamichna V elektronnih klavishnih instrumentah mozhlivi obidva varianti Istoriya viniknennya klavishnih instrumentivKlavishni instrumenti isnuvali she v Serednovichchi Organ najstarishij z nih ce duhovij klavishnij instrument u nogo nemaye strun a ye bezlich trub i vin ne ye bezposerednim rodichem fortepiano Pershij klavishnij instrument u yakogo buli struni klavikord Vin z yavivsya v Piznomu Serednovichchi hocha nihto ne znaye koli same Klavikord mav budovu shozhu na budovu suchasnogo fortepiano Prote jogo zvuk buv duzhe m yakim i tihim dlya togo shob na nomu mozhna bulo grati pered velikoyu kilkistyu lyudej Klavikord buvshi nabagato menshim za rozmirom i prostishim nizh jogo rodich klavesin buv dostatno populyarnim domashnim instrumentom i jogo napevno mozhna bulo znajti v budinkah kompozitoriv epohi baroko vklyuchayuchi Baha Klavikord mav duzhe prostu budovu Pri natisnenni na klavishu malenkij midnij kvadratik pid nazvoyu tangent udaryav strunu V toj zhe chas pidnyatij dempfer dozvolyav struni vibruvati U klavikorda bulo po odnij struni na kozhnu klavishu todi yak u suchasnogo fortepiano na kozhnu klavishu buvaye do troh strun Buvshi duzhe tihim instrumentom klavikord vse zh taki dozvolyav robiti kreshendo j diminuendo Inshij klavishnij instrument klavesin najpevnishe buv vinajdenij v Italiyi v XV stolitti V danomu vipadku zvuk dobuvavsya ptashinimi pir yinkami abo shmatochkami shkiri na zrazok mediatora Do togo zh struni klavesina roztashovani paralelno klavisham yak u suchasnogo royalya a ne perpendikulyarno yak u klavikorda i suchasnogo pianino Zvuk klavesina dosit slabkij ne duzhe to pridatnij dlya vikonannya muziki u velikih zalah U p yesi dlya klavesina kompozitori vstavlyali bezlich melizmiv prikras dlya togo shob dovgi noti mogli zvuchati dostatno protyazhno Zazvichaj klavesin vikoristovuvavsya dlya akompanementu Tretij vid strunno klavishnogo instrumentu na yakomu grali v XV XVI i XVII stolittyah ce spinet Po suti spinet ce malenkij klavesin z odniyeyu abo dvoma klaviaturami rozmirom v chotiri oktavi Vin yak pravilo buv bagato dekorovanij i tomu buv takoyu zh prikrasoyu budinku yak i krasivi mebli Na rubezhi XVIII stolittya kompozitori i muzikanti stali gostro vidchuvati potrebu v novomu klavishnomu instrumenti yakij ne postupavsya b po viraznosti skripci Bilshe togo buv neobhidnij instrument z velikim dinamichnim diapazonom zdatnim na gromove fortissimo nizhne pianissimo i yaknajtonshi dinamichni perehodi Ci mriyi stali realnistyu koli v 1709 roci italiyec Bartolomeo Kristofori sho zajmavsya muzichnimi instrumentami simejstva Medichi vinajshov pershe fortepiano Vin nazvav svij vinahid Gravicembalo col piano e forte sho oznachaye klavishnij instrument sho graye nizhno i golosno Cya nazva potim bula skorochena i z yavilosya slovo fortepiano Trohi piznishe podibni instrumenti buli stvoreni vchitelem muziki z Nimechchini Kristoforom Gotlibom Shreterom 1717 r i francuzom Zhanom Mariusom 1716 r Fortepiano Kristofori bulo duzhe prostim Vono skladalosya z klavish povstyanogo molotochka i specialnogo povertacha U takogo fortepiano ne bulo ni dempferiv ni pedalej Udar po klavishi primushuvav molotok udaryati po struni viklikayuchi yiyi vibraciyu zovsim ne shozhu na vibraciyu strun u klavesina abo klavikorda Povertach dozvolyav molotochku jti nazad a ne zalishatisya pritisnutim do struni sho zaglushalo b yiyi vibraciyu Piznishe bula vinajdena podvijna repeticiya sho dozvolila molotochku opuskatisya napolovinu sho duzhe dopomagalo u vikonanni trelej i not sho shvidko povtoryuvalisya PosilannyaPravila doglyadu za pianino nedostupne posilannya z lipnya 2019