Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кельнський штадтбан (нім. Stadtbahn Köln) — мережа ліній штадтбану у Кельні, Німеччина. В мережі використовується стандартна ширина колії, рухомий склад живиться від повітряної контактної мережі. Мережа Кельнського штадтбану найбільша в Німеччині.
| Кельнський штадтбан | |
 | |
 | |
| Зазвичай використовуваний транспортний засіб | Bombardier Flexity Swift і Stadtbahnwagen B |
|---|---|
| Країна |  Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Кельн |
| Оператор | d |
| Дата офіційного відкриття | 1968 |
| Ширина колії | європейська колія |
| Довжина або відстань | 194,8 км |
 | |
| Тип електрифікації | d |
| Стан використання | використовується[d] |
| Офіційний сайт | |
 Кельнський штадтбан у Вікісховищі | |
Історія
Трамвай у Кельні з'явився ще наприкінці 1880-х років, спочатку на кінні тязі.Через те що жодна з компаній що обслуговувала конку не мала бажання витрачатися на електрифікацію ліній, міська влада наприкінці 1890-х років була змушена викупити компанії та електрифікувати лінії за кошти міста. На початку 1900-х років система активно розвивалася, було побудовано багато нових ліній що виходили навіть за межі міста. Під час Другої світової війни система внаслідок бомбардувань була практично повністю знищена. Після війни почалася відбудова, але збільшення кількості автомобілів у місті поставило під питання здатність трамваїв в центрі міста ефективно перевозити пасажирів. У 1963 році почалося будівництво першої підземної ділянки в центрі міста, тунель відкрився у 1968 році і був інтегрований в діючу мережу трамвайних маршрутів. Більшість підземних станцій відкрилася до 1974 року.
Лінії та станції
У ценральній частині міста лінії побудовані в тунелях з підземними станціями, на околицях у вигляді наземних зупинок. На відміну від звичайних станцій метрополітену, більшість підземних станцій коротші та мають низькі платформи заввишки 35 см. У 1980-х роках планувався та був частково реалізований проєкт по перебудові всіх платформ до вишини 90 см, що дало б змогу використовувати виключно потяги ЛРТ замість трамвайних вагонів. Поява на початку 1990-х низькопідлогового рухомого складу зробило цей проєкт не актуальним. Звичайні трамвайні вагони перестали використовувати у 2006 році. Зараз в системі частина ліній обслуговується потягами ЛРТ (платформи заввишки 90 см), друга частина низькопідлоговими багатосекційними трамваями (платформи заввишки 35 см).
Лінії 16 та 18 з'єднують Кельн з Бонном, керують лініями спільно транспортні компанії обох міст.
Маршрути
| Лінія | Маршрут | Підлога рухомого складу | Довжина | Час в дорозі | Крейсерська швидкість | Середня відстань між зупинками | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Вейден-Вест – Бенсберг | низькопідлоговий | 26,5 км | 56 хв | 28,9 км/год | 736 м | |
| 3 | Герлінгер-Центрум – Тіленбрух | високопідлогові | 22,1 км | 50 хв | 26,3 км/год | 717 м | |
| 4 | Боклемюнд – Шлебуш | високопідлогові | 21,7 км | 48 хв | 28,3 км/год | 775 м | |
| 5 | Ам-Буцвайлероф – Гоймаркт | високопідлогові | 12,3 км | 27 хв | 21 км/год | 735 м | |
| 7 | Фрехен – Цюндорф | низькопідлоговий | 25,8 км | 62 хв | 22,4 км/год | 806 м | |
| 9 | Зюльц – Кенігсфорст | низькопідлоговий | 16,0 км | 38 хв | 25,9 км/год | 727 м | |
| 12 | Меркеніх – Цолльшток | низькопідлоговий | 17,0 км | 44 хв | 22,7 км/год | 654 м | |
| 13 | Зюльцгюртель – Гольвайде-Фішерингштрасе | високопідлогові | 16,2 км | 35 хв | 29,5 км/год | 736 м | |
| 15 | Хорвайлер – Убіррінг | низькопідлогові | 15,2 км | 38 хв | 24,0 км/год | 705 м | |
| 16 | Ніль-Зебастіанштрасе – Бонн-Бад-Годесберг | високопідлогові | 45,6 км | 88 хв | 33,4 км/год | 950 м | міжміська лінія до Бонна |
| 17 | Зеферінштрасе – Зюрт | високопідлогові | 8,5 км | 15 хв | |||
| 18 | Тиленбрух – Бонн-Гоф | високопідлогові | 48,4 км | 90 хв | 33,4 км/год | 1 008 м | міжміська лінія до Бонна |
Рухомий склад
| Тип | Підлога рухомого складу | Кількість | Виробник | Роки виробництва | Довжина |
|---|---|---|---|---|---|
| Stadtbahnwagen B | високопідлогові | 115 | Duewag | 1977–1996 | 28,0 м |
| K4000 Bombardier Flexity Swift | низькопідлогові | 124 | Bombardier | 1995–2002 | 29,4 м |
| K5000 Bombardier Flexity Swift | високопідлогові | 74 | Bombardier | 2002–2010 | 29,5 м |
| K4500 Bombardier Flexity Swift | низькопідлогові | 69 | Bombardier | 2004–2007 | 29,0 м |
Галерея
-
![image]()
Наземна станція «Rodenkirchen» -
![image]()
Підземна станція «Poststraße» -
![image]()
Підземна станція «Christophstraße» -
![image]()
Потяг на наземній станції -
![image]()
Лінії 1, 7 та 9 (платформи 35 см) -
![image]()
Лінії 3, 4, 5, 13, 16 та 18 (платформи 90 см)
Посилання
- Кельнський штадтбан [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
- Розвиток системи [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kelnskij shtadtban nim Stadtbahn Koln merezha linij shtadtbanu u Kelni Nimechchina V merezhi vikoristovuyetsya standartna shirina koliyi ruhomij sklad zhivitsya vid povitryanoyi kontaktnoyi merezhi Merezha Kelnskogo shtadtbanu najbilsha v Nimechchini Kelnskij shtadtbanZazvichaj vikoristovuvanij transportnij zasibBombardier Flexity Swift i Stadtbahnwagen BKrayina NimechchinaAdministrativna odinicyaKelnOperatordData oficijnogo vidkrittya1968Shirina koliyiyevropejska koliyaDovzhina abo vidstan194 8 kmTip elektrifikaciyidStan vikoristannyavikoristovuyetsya d Oficijnij sajt Kelnskij shtadtban u VikishovishiIstoriyaTramvaj u Kelni z yavivsya she naprikinci 1880 h rokiv spochatku na kinni tyazi Cherez te sho zhodna z kompanij sho obslugovuvala konku ne mala bazhannya vitrachatisya na elektrifikaciyu linij miska vlada naprikinci 1890 h rokiv bula zmushena vikupiti kompaniyi ta elektrifikuvati liniyi za koshti mista Na pochatku 1900 h rokiv sistema aktivno rozvivalasya bulo pobudovano bagato novih linij sho vihodili navit za mezhi mista Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sistema vnaslidok bombarduvan bula praktichno povnistyu znishena Pislya vijni pochalasya vidbudova ale zbilshennya kilkosti avtomobiliv u misti postavilo pid pitannya zdatnist tramvayiv v centri mista efektivno perevoziti pasazhiriv U 1963 roci pochalosya budivnictvo pershoyi pidzemnoyi dilyanki v centri mista tunel vidkrivsya u 1968 roci i buv integrovanij v diyuchu merezhu tramvajnih marshrutiv Bilshist pidzemnih stancij vidkrilasya do 1974 roku Liniyi ta stanciyiU cenralnij chastini mista liniyi pobudovani v tunelyah z pidzemnimi stanciyami na okolicyah u viglyadi nazemnih zupinok Na vidminu vid zvichajnih stancij metropolitenu bilshist pidzemnih stancij korotshi ta mayut nizki platformi zavvishki 35 sm U 1980 h rokah planuvavsya ta buv chastkovo realizovanij proyekt po perebudovi vsih platform do vishini 90 sm sho dalo b zmogu vikoristovuvati viklyuchno potyagi LRT zamist tramvajnih vagoniv Poyava na pochatku 1990 h nizkopidlogovogo ruhomogo skladu zrobilo cej proyekt ne aktualnim Zvichajni tramvajni vagoni perestali vikoristovuvati u 2006 roci Zaraz v sistemi chastina linij obslugovuyetsya potyagami LRT platformi zavvishki 90 sm druga chastina nizkopidlogovimi bagatosekcijnimi tramvayami platformi zavvishki 35 sm Liniyi 16 ta 18 z yednuyut Keln z Bonnom keruyut liniyami spilno transportni kompaniyi oboh mist Marshruti Liniya Marshrut Pidloga ruhomogo skladu Dovzhina Chas v dorozi Krejserska shvidkist Serednya vidstan mizh zupinkami Primitka1 Vejden Vest Bensberg nizkopidlogovij 26 5 km 56 hv 28 9 km god 736 m3 Gerlinger Centrum Tilenbruh visokopidlogovi 22 1 km 50 hv 26 3 km god 717 m4 Boklemyund Shlebush visokopidlogovi 21 7 km 48 hv 28 3 km god 775 m5 Am Bucvajlerof Gojmarkt visokopidlogovi 12 3 km 27 hv 21 km god 735 m7 Frehen Cyundorf nizkopidlogovij 25 8 km 62 hv 22 4 km god 806 m9 Zyulc Kenigsforst nizkopidlogovij 16 0 km 38 hv 25 9 km god 727 m12 Merkenih Collshtok nizkopidlogovij 17 0 km 44 hv 22 7 km god 654 m13 Zyulcgyurtel Golvajde Fisheringshtrase visokopidlogovi 16 2 km 35 hv 29 5 km god 736 m15 Horvajler Ubirring nizkopidlogovi 15 2 km 38 hv 24 0 km god 705 m16 Nil Zebastianshtrase Bonn Bad Godesberg visokopidlogovi 45 6 km 88 hv 33 4 km god 950 m mizhmiska liniya do Bonna17 Zeferinshtrase Zyurt visokopidlogovi 8 5 km 15 hv18 Tilenbruh Bonn Gof visokopidlogovi 48 4 km 90 hv 33 4 km god 1 008 m mizhmiska liniya do BonnaRuhomij skladTip Pidloga ruhomogo skladu Kilkist Virobnik Roki virobnictva DovzhinaStadtbahnwagen B visokopidlogovi 115 Duewag 1977 1996 28 0 mK4000 Bombardier Flexity Swift nizkopidlogovi 124 Bombardier 1995 2002 29 4 mK5000 Bombardier Flexity Swift visokopidlogovi 74 Bombardier 2002 2010 29 5 mK4500 Bombardier Flexity Swift nizkopidlogovi 69 Bombardier 2004 2007 29 0 mGalereyaNazemna stanciya Rodenkirchen Pidzemna stanciya Poststrasse Pidzemna stanciya Christophstrasse Potyag na nazemnij stanciyi Liniyi 1 7 ta 9 platformi 35 sm Liniyi 3 4 5 13 16 ta 18 platformi 90 sm PosilannyaKelnskij shtadtban 18 serpnya 2016 u Wayback Machine na UrbanRail net Rozvitok sistemi 26 bereznya 2018 u Wayback Machine